| dbo:abstract
|
- Privilegium minus je jeden z nejdůležitějších středověkých rakouských státoprávních dokumentů, vydáno bylo 19. září 1156 císařem Fridrichem Barbarossou pro Jindřicha Jasomirgotta z rodu Babenberků a jeho druhou manželku Teodoru. Tento dokument povyšoval Rakousko z dosavadního markrabství na vévodství. Vláda v zemi byla zaručena Babenberkům a to dědičně bez ohledu na pohlaví. Bezdětný panovník mohl zemi odkázat dle svého vlastního uvážení a bez účasti šlechty. (cs)
- Unter Privilegium minus, auch Kleiner Freiheitsbrief genannt, wird eine kaiserliche Urkunde aus dem Jahr 1156 verstanden, auf deren Grundlage die Mark Ostarrîchi (im zeitgenössischen Wortlaut schon Marcha Austria) in ein vom Stammesherzogtum Baiern unabhängiges Herzogtum umgewandelt wurde. Für die heutige Republik Österreich ist sie damit eine ihrer historischen Gründungsurkunden. (de)
- El Privilegium Minus (como oposición al falso documento posterior Privilegium Maius) es un documento otorgado por el emperador del Sacro Imperio Romano Germánico Federico I Barbarroja el 17 de septiembre de 1156 en favor de los gobernantes de Austria. Por él se elevó al territorio de Austria de Margraviato a Ducado, que se dio como un feudo hereditario a la Casa de Babenberg. Su beneficiario fue el tío paterno de Federico, el margrave Enrique II de Austria, primer duque de Austria. Además de esto, el documento permitía que la herencia del título también pudiera ser posible por la línea femenina de la familia ducal. En ausencia de herederos, se permitía al duque designar a un sucesor (Libertas Affectandi). El deber del duque de asistir a la Dieta Imperial o Reichstag fue limitado a aquellos casos cuando la Dieta se reuniera en Baviera. También, de allí en adelante, sólo se requería que Austria proporcionara tropas al emperador en guerras de su vecindad. El otorgamiento del Privilegio Menor debe verse ante el telón de fondo del conflicto entre Güelfos y gibelinos en el Sacro Imperio Romano Germánico, entre las Casas Welfen y Hohenstaufen, que el entonces joven emperador -- descendiente de ambas casas -- deseaba terminar. El ducado de Baviera fue devuelto a Enrique el León de la dinastía Welfen, que Enrique de Babenberg había gobernado desde 1139. Para compensar la pérdida, Austria fue elevada al rango de ducado. Esto entonces fue visto como una pérdida para el duque Enrique II Jasomirgott. Sólo mucho más tarde, el documento ha resultado ser el acto fundacional de lo que ha llegado a ser una nación. Por ello, el año 1156 a veces se da como la fecha de la independencia de Austria, ganada entonces de Baviera. (es)
- Le Privilegium Minus était, dans un sens restreint, un acte impérial de 1156 qui est en quelque sorte l'« acte fondateur » de l'Autriche. Dans un sens plus large, un Privilegium Minus était au Moyen Âge du IXe siècle au XIVe siècle la forme simple des documents papales, par opposition au Privilegium Maius. Le Privilegium Minus fut remplacé par la brève, le Privilegium Maius par la bulle pontificale. (fr)
- The Privilegium Minus is the denotation of a deed issued by Holy Roman Emperor Frederick Barbarossa on 17 September 1156. It included the elevation of the Bavarian frontier march of Austria (Ostarrîchi) to a duchy, which was given as an inheritable fief to the House of Babenberg. (en)
- Privilegium Minus adalah dokumen yang dikeluarkan oleh Kaisar Friedrich Barbarossa pada tanggal 17 September 1156 yang mengangkat status wilayah perbatasan Kadipaten Bayern di Austria (Ostarrîchi) menjadi sebuah kadipaten. Kadipaten baru ini dianugerahkan kepada Wangsa Babenberg, khususnya kepada Markgraf . Selain mengangkat status Austria, kaisar juga menitahkan bahwa Austria dapat diwariskan kepada garis keturunan perempuan keluarga adipati. Apabila tidak dikaruniai seorang anak, adipati dapat mengangkat seorang penerus (libertas affectandi). Pengeluaran dokumen Privilegium Minus perlu dilihat dari konteks konflik yang berlangsung antara Wangsa Hohenstaufen yang menguasai Kekaisaran Romawi Suci melawan Wangsa Welf di . Pada tahun 1138, ayah Kaisar Friedrich, Raja Konrad III dari Jerman, telah menjatuhkan Adipati Bayern Heinrich X, yang sempat diberikan kepada Markgraf Austria Henry Jasomirgott. Dalam pertemuan dewan di Regensburg pada 8 September 1156, Wangsa Babenberg secara resmi mencabut klaimnya terhadap kadipaten Bayern, yang kemudian diwarisi kepada Heinrich si Singa dari Wangsa Welf. Pengangkatan status Austria menjadi kadipaten merupakan kompensasi atas kesediaan Babenberg untuk mengalah. Dokumen yang terlahir dari konflik antar dinasti ini pada akhirnya menjadi dokumen yang mendirikan suatu bangsa. Maka dari itu, tahun 1156 kadang-kadang dianggap sebagai tahun kemerdekaan Austria dari Bayern. (in)
- Il Privilegium minus, in senso stretto, è un privilegio imperiale dell'anno 1156, che viene considerato all'origine dello Stato austriaco. Tecnicamente un privilegium minus era un documento della cancelleria papale redatto in forma semplice, a differenza del privilegium maius, redatto in forma solenne. Successivamente il privilegium minus venne sostituito dalla breve, mentre il privilegium maius venne sostituito dalla bolla (it)
- Het Privilegium Minus is de aanduiding van een akte uitgegeven door keizer Frederik I Barbarossa op 17 september 1156. Het omvatte de verheffing van het Beierse markgraafschap Oostenrijk tot een hertogdom, dat als erfdeel aan het huis Babenberg werd gegeven. De ontvanger van het Privilegium Minus was Frederiks vaderlijke oom, de Babenberg-markgraaf Hendrik II Jasomirgott. Een aangepaste versie was het Privilegium maius, een vervalst document dat in 1358 werd uitgevaardigd door de Oostenrijkse hertog Rudolf IV van Habsburg. Met dit laatste 'privilegium' eiste Rudolf een groot aantal privileges en hoge rechten op, waaronder het recht om de titel aartshertog te voeren (aartshertogdom Oostenrijk). Het document werd niet erkend door keizer Karel IV en kreeg pas rechtsgeldigheid toen de Habsburgse keizer Frederik III het in 1453 officieel goedkeurde. (nl)
- Privilegium Minus (łac. przywilej mniejszy) – przywilej, który wydał 17 września 1156 cesarz Świętego Cesarstwa Rzymskiego Fryderyk I Barbarossa, dla księcia Henryka II i jego następców. Dokument nadał władcom dotychczasowej marchii austriackiej tytuł książęcy i tym samym niezależność od księstwa Bawarii. Nazwa dokumentu została wprowadzona, jako przeciwwaga dla stworzonego przez Rudolfa IV falsyfikatu w postaci Privilegium Maius. (pl)
- 小特权（拉丁語：Privilegium Minus），是神圣罗马帝国皇帝腓特烈一世于1156年9月17日授予奥地利亨利二世的特权。为与后世奥地利获得的大特权相区分，故名小特权。 该特权首先提升了奥地利的地位，从一个附属于巴伐利亚的马克藩侯领地升到独立的公爵领地；其次，它规定，巴本堡家族世袭奥地利公爵，不管是男系还是女系，如果两系均绝嗣，则由在位公爵或其夫人指定继承人。但是，奥地利公爵只能同巴伐利亚一道出席神圣罗马帝国议会，另外，奥地利还需直接为神圣罗马帝国皇帝承担提供军队的义务。 这项特权是神圣罗马帝国皇室霍亨斯陶芬家族同巴伐利亚韦尔夫家族妥协的结果。韦尔夫家族的狮子亨利重新获得了巴伐利亚，而为补偿自1139年年起统治巴伐利亚的巴本堡家族，皇帝将其提升成为独立的公国。后世多有人认为这才是奥地利独立建国之始。 (zh)
- «Малая привилегия» (лат. Privilegium Minus) — патент об особых правах Австрии и её правящей династии, изданный 17 сентября 1156 года Фридрихом I, императором Священной Римской империи, который заложил основы независимости Австрийского государства. Название патента (в переводе с латыни — «Малая привилегия») возникло как противопоставление «Privilegium Maius» («Большой привилегии»), подложному документу второй половины XIV века, согласно которому права и свободы Австрии расширялись почти до полной независимости от империи. Патент «Privilegium Minus» был издан императором Фридрихом I с целью урегулирования длительного конфликта между династиями Вельфов и Бабенбергов за власть над Баварией. Император в 1156 году передал Баварию главе дома Вельфов Генриху Льву, а в качестве компенсации Генриху II Язомирготту утвердил особые права для австрийских владений последнего. Согласно «Privilegium Minus» Австрия, ранее бывшая маркграфством, повышалась до статуса герцогства. Признавалось, что Австрия является наследственным владением дома Бабенбергов, причём в случае отсутствия наследников мужского пола австрийские земли разрешалось передавать по женской линии. Это право было для того времени исключительным: согласно салическому закону, принятому в большинстве княжеств империи, женщины исключались из права наследования. Больше того, «Privilegium Minus» признавала за герцогами Австрии право назначения себе наследника. Патент также объявлял Австрию независимой от Баварии и расширял её права в империи. Герцогу разрешалось не посещать имперские рейхстаги, кроме тех, которые созываются в Баварии. Предоставление военной помощи императорам ограничивалась только случаями, когда военные действия ведутся вблизи австрийских границ. Право наследования австрийских земель женщинами, предоставленное «Privilegium Minus», сыграло важную роль в борьбе за корону Австрии, развернувшейся после смерти в 1246 году герцога Фридриха II, последнего Бабенберга. В этой борьбе участвовал , маркграф Баденский, и Пржемысл Отакар II, король Чехии. В конце концов австрийский престол достался Габсбургам. В XVIII веке на основе «Privilegium Minus» была издана знаменитая «Прагматическая санкция» 1713 года, объявляющая наследницей австрийских земель Марию Терезию. Вступление Марии Терезии на престол в 1740 году вызвало войну за Австрийское наследство. (ru)
- «Privilegium Minus» («Малі привілеї») — патент про особливі права Австрії та її чинної династії, який заклав основи незалежності Австрійської держави. Виданий 17 вересня 1156 року Фрідріхом I, імператором Священної Римської імперії, Назва патенту (в перекладі з латини — «Малі привілеї») виникла як протиставлення «Privilegium Maius» («Великим привілеям»), недійсному документу кінця XIV століття, згідно з яким права й свободи Австрії розширювались майже до повної незалежності від імперії. Патент «Privilegium Minus» було видано імператором Фрідріхом I з метою врегулювання тривалого конфлікту між династіями Вельфів та Бабенбергів за владу над Баварією. Імператор у 1156 році передав Баварію главі дому Вельфів Генріху Льву, а як компенсацію Генріху II Язомирготту затвердив особливі права для австрійських володінь останнього. Згідно з «Privilegium Minus» Австрія, що раніше була маркграфством, підвищувалась до статусу герцогства. Визнавалось, що Австрія є спадковим володінням дому Бабенбергів, причому у випадку відсутності спадкоємців чоловічої статі австрійські землі дозволялось передавати жіночою лінією. Це право було для того часу винятковим: відповідно до салічного закону, ухваленого у більшості князівств імперії, жінки виключались з права спадкування. Більше того, «Privilegium Minus» визнавав за герцогами Австрії право призначення собі наступника. Патент також проголошував Австрію незалежною від Баварії та розширював її права в імперії. Герцогу дозволялось не відвідувати імперські рейхстаги, окрім тих, які скликаються у Баварії. Надання воєнної допомоги імператорам обмежувалось лише випадками, коли воєнні дії ведуться поблизу австрійських кордонів. Право спадкування австрійських земель жінками, надане «Privilegium Minus», відіграло важливу роль у боротьбі за корону Австрії, що спалахнула після смерті у 1246 році герцога Фрідріха II, останнього Бабенберга. У цій боротьбі брав участь баденський маркграф Герман VI і богемський король Пржемисл Отакар II. Урешті-решт австрійський престол посіли Габсбурги. У XVIII столітті на базі «Privilegium Minus» було видано знамениту «Прагматичну санкцію» 1713 року, яка оголошувала спадкоємицею австрійських земель Марію Терезію. Вступ Марії Терезії на престол 1740 року викликав війну за Австрійську спадщину. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Privilegium minus je jeden z nejdůležitějších středověkých rakouských státoprávních dokumentů, vydáno bylo 19. září 1156 císařem Fridrichem Barbarossou pro Jindřicha Jasomirgotta z rodu Babenberků a jeho druhou manželku Teodoru. Tento dokument povyšoval Rakousko z dosavadního markrabství na vévodství. Vláda v zemi byla zaručena Babenberkům a to dědičně bez ohledu na pohlaví. Bezdětný panovník mohl zemi odkázat dle svého vlastního uvážení a bez účasti šlechty. (cs)
- Unter Privilegium minus, auch Kleiner Freiheitsbrief genannt, wird eine kaiserliche Urkunde aus dem Jahr 1156 verstanden, auf deren Grundlage die Mark Ostarrîchi (im zeitgenössischen Wortlaut schon Marcha Austria) in ein vom Stammesherzogtum Baiern unabhängiges Herzogtum umgewandelt wurde. Für die heutige Republik Österreich ist sie damit eine ihrer historischen Gründungsurkunden. (de)
- Le Privilegium Minus était, dans un sens restreint, un acte impérial de 1156 qui est en quelque sorte l'« acte fondateur » de l'Autriche. Dans un sens plus large, un Privilegium Minus était au Moyen Âge du IXe siècle au XIVe siècle la forme simple des documents papales, par opposition au Privilegium Maius. Le Privilegium Minus fut remplacé par la brève, le Privilegium Maius par la bulle pontificale. (fr)
- The Privilegium Minus is the denotation of a deed issued by Holy Roman Emperor Frederick Barbarossa on 17 September 1156. It included the elevation of the Bavarian frontier march of Austria (Ostarrîchi) to a duchy, which was given as an inheritable fief to the House of Babenberg. (en)
- Il Privilegium minus, in senso stretto, è un privilegio imperiale dell'anno 1156, che viene considerato all'origine dello Stato austriaco. Tecnicamente un privilegium minus era un documento della cancelleria papale redatto in forma semplice, a differenza del privilegium maius, redatto in forma solenne. Successivamente il privilegium minus venne sostituito dalla breve, mentre il privilegium maius venne sostituito dalla bolla (it)
- Privilegium Minus (łac. przywilej mniejszy) – przywilej, który wydał 17 września 1156 cesarz Świętego Cesarstwa Rzymskiego Fryderyk I Barbarossa, dla księcia Henryka II i jego następców. Dokument nadał władcom dotychczasowej marchii austriackiej tytuł książęcy i tym samym niezależność od księstwa Bawarii. Nazwa dokumentu została wprowadzona, jako przeciwwaga dla stworzonego przez Rudolfa IV falsyfikatu w postaci Privilegium Maius. (pl)
- 小特权（拉丁語：Privilegium Minus），是神圣罗马帝国皇帝腓特烈一世于1156年9月17日授予奥地利亨利二世的特权。为与后世奥地利获得的大特权相区分，故名小特权。 该特权首先提升了奥地利的地位，从一个附属于巴伐利亚的马克藩侯领地升到独立的公爵领地；其次，它规定，巴本堡家族世袭奥地利公爵，不管是男系还是女系，如果两系均绝嗣，则由在位公爵或其夫人指定继承人。但是，奥地利公爵只能同巴伐利亚一道出席神圣罗马帝国议会，另外，奥地利还需直接为神圣罗马帝国皇帝承担提供军队的义务。 这项特权是神圣罗马帝国皇室霍亨斯陶芬家族同巴伐利亚韦尔夫家族妥协的结果。韦尔夫家族的狮子亨利重新获得了巴伐利亚，而为补偿自1139年年起统治巴伐利亚的巴本堡家族，皇帝将其提升成为独立的公国。后世多有人认为这才是奥地利独立建国之始。 (zh)
- El Privilegium Minus (como oposición al falso documento posterior Privilegium Maius) es un documento otorgado por el emperador del Sacro Imperio Romano Germánico Federico I Barbarroja el 17 de septiembre de 1156 en favor de los gobernantes de Austria. Por él se elevó al territorio de Austria de Margraviato a Ducado, que se dio como un feudo hereditario a la Casa de Babenberg. Su beneficiario fue el tío paterno de Federico, el margrave Enrique II de Austria, primer duque de Austria. Además de esto, el documento permitía que la herencia del título también pudiera ser posible por la línea femenina de la familia ducal. En ausencia de herederos, se permitía al duque designar a un sucesor (Libertas Affectandi). El deber del duque de asistir a la Dieta Imperial o Reichstag fue limitado a aquellos (es)
- Privilegium Minus adalah dokumen yang dikeluarkan oleh Kaisar Friedrich Barbarossa pada tanggal 17 September 1156 yang mengangkat status wilayah perbatasan Kadipaten Bayern di Austria (Ostarrîchi) menjadi sebuah kadipaten. Kadipaten baru ini dianugerahkan kepada Wangsa Babenberg, khususnya kepada Markgraf . Selain mengangkat status Austria, kaisar juga menitahkan bahwa Austria dapat diwariskan kepada garis keturunan perempuan keluarga adipati. Apabila tidak dikaruniai seorang anak, adipati dapat mengangkat seorang penerus (libertas affectandi). (in)
- Het Privilegium Minus is de aanduiding van een akte uitgegeven door keizer Frederik I Barbarossa op 17 september 1156. Het omvatte de verheffing van het Beierse markgraafschap Oostenrijk tot een hertogdom, dat als erfdeel aan het huis Babenberg werd gegeven. De ontvanger van het Privilegium Minus was Frederiks vaderlijke oom, de Babenberg-markgraaf Hendrik II Jasomirgott. (nl)
- «Малая привилегия» (лат. Privilegium Minus) — патент об особых правах Австрии и её правящей династии, изданный 17 сентября 1156 года Фридрихом I, императором Священной Римской империи, который заложил основы независимости Австрийского государства. Название патента (в переводе с латыни — «Малая привилегия») возникло как противопоставление «Privilegium Maius» («Большой привилегии»), подложному документу второй половины XIV века, согласно которому права и свободы Австрии расширялись почти до полной независимости от империи. (ru)
- «Privilegium Minus» («Малі привілеї») — патент про особливі права Австрії та її чинної династії, який заклав основи незалежності Австрійської держави. Виданий 17 вересня 1156 року Фрідріхом I, імператором Священної Римської імперії, Назва патенту (в перекладі з латини — «Малі привілеї») виникла як протиставлення «Privilegium Maius» («Великим привілеям»), недійсному документу кінця XIV століття, згідно з яким права й свободи Австрії розширювались майже до повної незалежності від імперії. (uk)
|
