| dbo:abstract
|
- Petro Hawrylowytsch Djatschenko (ukrainisch Петро Гаврилович Дяченко; * 18. Januarjul. / 30. Januar 1895greg. in Beresowa Luka, Gouvernement Poltawa, Russisches Kaiserreich; † 23. April 1965 in Philadelphia, Vereinigte Staaten) war ein ukrainischer und polnischer Militärführer. (de)
- Petro Havrylovych Dyachenko (January 30, 1895 - April 23, 1965) was Ukrainian Military Leader, commander of the Black Zaporozhets, the 2nd division of the Ukrainian National Army, the anti-tank brigade "Free Ukraine". Military ranks — colonel of the Army of the Ukrainian People's Republic (from June 23, 1920), corporal general (with seniority from October 15, 1929; order Army of the Ukrainian People's Republic, No. 6, February 1, 1961). The regiment of Black Zaporozhets under the leadership of Petro Dyachenko distinguished itself in the battles near Sydoriv and Voznesensk. Mykhailo Omelyanovych-Pavlenko called the Black Zaporozhian regiment the best regiment of the Ukrainian Army. He graduated from the Real School in Myrhorod . Participant of the First World War: a volunteer in the Russian Imperial Army, a private, later a non-commissioned officer, and after studying at the School of Ensigns in Orenburg, an officer (in 1917, a staff captain). In 1917 he joined the army of the Ukrainian People's Republic. 1918 — a participant in the liberation of Poltava and Crimea under the command of Colonel Petro Bolbochan. A centurion (since 11/23/1918) and a henchman (since 1/17/1919 ) of a separate "partisan" henchman in the Zaporizhzhya regiment under Petro Bolbochan. After the coming to power of Hetman Pavel Skoropadskyi on April 29, 1918, Petro Dyachenko did not leave the army, but continued his service in the cavalry hundred of the 2nd Zaporizhzhya Regiment of the Army of the Ukrainian State. During the anti-hetman uprising, the hundred was deployed in the separate horse camp named after Ataman Petro Bolbochan. On November 23, 1918, Dyachenko was appointed a centurion, and on January 17, 1919, he was appointed an officer. (en)
- Petro Diaczenko, ukr. Петро Дяченко, ps. „Kwitka” (ur. 30 stycznia 1895 w Berezowej Łuce koło Hadziacza, zm. 23 kwietnia 1965 w Filadelfii) – ukraiński wojskowy (generał porucznik), oficer kontraktowy WP, dowódca Ukraińskiego Legionu Samoobrony, 3 pułku piechoty Ukraińskiej Armii Wyzwoleńczej, Brygady Przeciwpancernej „Wolna Ukraina”, a następnie 2 Dywizji Ukraińskiej Armii Narodowej podczas II wojny światowej. Dowodzony przez niego Ukraiński Legion Samoobrony uczestniczył w czasie Powstania Warszawskiego w walkach po stronie niemieckiej na przyczółku czerniakowskim i w Puszczy Kampinoskiej, a w lipcu 1944 w pacyfikacji Chłaniowa i Władysławina, gdzie zamordowano ok. 44 Polaków. (pl)
- Petro Dyachenko (Berezova Luka, Poltava Governatorate, Império Russo (atual Ucrânia), 30 de janeiro de 1895 - Filadélfia, Estados Unidos, 23 de abril de 1965) foi um comandante militar ucraniano que serviu como capitão do Exército Russo (Primeira Guerra Mundial ), coronel do Exército do Povo Ucraniano (1917–1921), major do Exército Polonês (1928–1939), oficial da Legião de Autodefesa Volhynian (também conhecido como 31. Schutzmannschaft-Bataillon des SD), comandante da Panzerjagd-Brigade Vilna Ukraina (1945) e Coronel do Exército Nacional Ucraniano (1945) e comandante da 2ª Divisão Exército de Libertação da Ucrânia. (pt)
- Дьяче́нко, Пётр Гаври́лович (укр. Петро Гаврилович Дяченко; 30 января 1895, село Берёзовая Лука Миргородского уезда Полтавской губернии, Российская империя — 22 апреля 1965, Филадельфия, США) — украинский военный, офицер «военного времени» Русской императорской армии, затем — офицер армии Украинской Державы, полковник армии УНР; в эмиграции — майор Войска Польского, полковник УОА и УНА в составе Вермахта; генерал-хорунжий (1961) (ru)
- Петро́ Гаври́лович Дяче́нко (30 січня 1895, с. Березова Лука, Гадяцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — 23 квітня 1965, м. Філадельфія, США) — український військовий діяч, командир Чорних Запорожців, 2-ї дивізії УНА, протипанцерної бригади «Вільна Україна». Військові звання — полковник Армії УНР (із 23.6.1920), генерал-хорунжий (зі старшинством від 15.10.1929; наказ Війську УНР, № 6, 1 лютого 1961). Полк Чорних запорожців («чорношличники») під керівництвом Петра Дяченка відзначився в боях під Сидоровом та за Вознесенськ. Михайло Омелянович-Павленко називав полк Чорних запорожців найкращим полком української армії. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Petro Hawrylowytsch Djatschenko (ukrainisch Петро Гаврилович Дяченко; * 18. Januarjul. / 30. Januar 1895greg. in Beresowa Luka, Gouvernement Poltawa, Russisches Kaiserreich; † 23. April 1965 in Philadelphia, Vereinigte Staaten) war ein ukrainischer und polnischer Militärführer. (de)
- Petro Diaczenko, ukr. Петро Дяченко, ps. „Kwitka” (ur. 30 stycznia 1895 w Berezowej Łuce koło Hadziacza, zm. 23 kwietnia 1965 w Filadelfii) – ukraiński wojskowy (generał porucznik), oficer kontraktowy WP, dowódca Ukraińskiego Legionu Samoobrony, 3 pułku piechoty Ukraińskiej Armii Wyzwoleńczej, Brygady Przeciwpancernej „Wolna Ukraina”, a następnie 2 Dywizji Ukraińskiej Armii Narodowej podczas II wojny światowej. Dowodzony przez niego Ukraiński Legion Samoobrony uczestniczył w czasie Powstania Warszawskiego w walkach po stronie niemieckiej na przyczółku czerniakowskim i w Puszczy Kampinoskiej, a w lipcu 1944 w pacyfikacji Chłaniowa i Władysławina, gdzie zamordowano ok. 44 Polaków. (pl)
- Petro Dyachenko (Berezova Luka, Poltava Governatorate, Império Russo (atual Ucrânia), 30 de janeiro de 1895 - Filadélfia, Estados Unidos, 23 de abril de 1965) foi um comandante militar ucraniano que serviu como capitão do Exército Russo (Primeira Guerra Mundial ), coronel do Exército do Povo Ucraniano (1917–1921), major do Exército Polonês (1928–1939), oficial da Legião de Autodefesa Volhynian (também conhecido como 31. Schutzmannschaft-Bataillon des SD), comandante da Panzerjagd-Brigade Vilna Ukraina (1945) e Coronel do Exército Nacional Ucraniano (1945) e comandante da 2ª Divisão Exército de Libertação da Ucrânia. (pt)
- Дьяче́нко, Пётр Гаври́лович (укр. Петро Гаврилович Дяченко; 30 января 1895, село Берёзовая Лука Миргородского уезда Полтавской губернии, Российская империя — 22 апреля 1965, Филадельфия, США) — украинский военный, офицер «военного времени» Русской императорской армии, затем — офицер армии Украинской Державы, полковник армии УНР; в эмиграции — майор Войска Польского, полковник УОА и УНА в составе Вермахта; генерал-хорунжий (1961) (ru)
- Petro Havrylovych Dyachenko (January 30, 1895 - April 23, 1965) was Ukrainian Military Leader, commander of the Black Zaporozhets, the 2nd division of the Ukrainian National Army, the anti-tank brigade "Free Ukraine". Military ranks — colonel of the Army of the Ukrainian People's Republic (from June 23, 1920), corporal general (with seniority from October 15, 1929; order Army of the Ukrainian People's Republic, No. 6, February 1, 1961). He graduated from the Real School in Myrhorod . (en)
- Петро́ Гаври́лович Дяче́нко (30 січня 1895, с. Березова Лука, Гадяцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — 23 квітня 1965, м. Філадельфія, США) — український військовий діяч, командир Чорних Запорожців, 2-ї дивізії УНА, протипанцерної бригади «Вільна Україна». Військові звання — полковник Армії УНР (із 23.6.1920), генерал-хорунжий (зі старшинством від 15.10.1929; наказ Війську УНР, № 6, 1 лютого 1961). (uk)
|
