| dbo:abstract
|
- En la educación en línea, la función tutorial se caracteriza por la “relación orientadora de los docentes respecto de cada alumno en orden a la comprensión de los contenidos, interpretación de las descripciones procedimentales, el momento y la forma adecuados para la realización de trabajos, ejercicios o autoevaluaciones y en general para la aclaración puntual y personalizada de cualquier tipo de duda”. (Valverde Berrocoso, J. y Garrido Arroyo, Ma C., 2005, p. 154) El tutor es un educador, una persona asignada con ciertas características y condiciones, para incidir en la individualidad de los alumnos promoviendo, facilitando y manteniendo los procesos de comunicación necesarios para favorecer la calidad de los aprendizajes y la realización personal y profesional de los mismos. Su función se centra en la orientación para acompañar al estudiante en el proceso de aprendizaje La tutoría toma especial relevancia en los entornos en línea aplicados en la educación, los cuales suelen requerir el uso de sistemas de gestión de aprendizaje o entornos virtuales de aprendizaje (EVA). o (LMS, por sus siglas en inglés) como Moodle, Atutor,Sakai, WebCT, Blackboard, Claroline, en los que la tutoría en línea “es uno de los principales factores que determinan la calidad de la formación” (Valverde Berrocoso, J. y Garrido Arroyo, Ma C., 2005, p. 154). Puede ofrecerse directamente a través del entorno virtual de aprendizaje como parte del diseño pedagógico de una propuesta de enseñanza, bajo la denominación 'tutoría en línea'. La tutoría en línea es responsable de garantizar en la Educación en línea el proceso de diálogo e intercambio entre los participantes, como así también las actividades que promuevan estrategias didácticas acordes al modelo pedagógico de construcción social del conocimiento que sustenta. Con la misma esencia de los modelos de trabajo docente tutorial que se desarrollan en la educación presencial, la tutoría en línea sustenta una “modalidad de desarrollo de la enseñanza, apoyando el razonamiento previo a la acción, durante la acción y después de la acción, facilitando la elaboración del conocimiento y de las experiencias” (Davini, María Cristina, 2008, p.132). (es)
- Online tutoring is the process of tutoring in an online, virtual, or networked, environment, in which teachers and learners participate from separate physical locations. Aside from space, literature also states that participants can be separated by time. Online tutoring is practiced using many different approaches for distinct sets of users. The distinctions are in content and user interface, as well as in tutoring styles and tutor-training methodologies. Definitions associated with online tutoring vary widely, reflecting the ongoing evolution of the technology, the refinement and variation in online learning methodology, and the interactions of the organizations that deliver online tutoring services with the institutions, individuals, and learners that employ the services. This Internet-based service is a form of micropublishing. (en)
- Інтерне́т-осві́та (англ. Online tutoring) — освіта, що здійснюється з використанням ресурсів та технологій глобальної мережі Інтернет. У відношенні до поняття дистанційна освіта є видовою відмінністю, більш суворо регламентує техніко-технологічну специфіку навчання — використання мережі Інтернет (дистанційно можна навчатися не тільки через Інтернет, але і за допомогою локальних мереж, відеозв'язку тощо)Більшість діючих центрів навчання можна умовно розділити на три групи за ступенем «занурення» в Інтернет. До першої групи належать заклади, вся робота яких будується виключно на Інтернет-технологіях. Вибір навчального курсу, його оплата, заняття зі студентами, передача контрольних завдань та їх перевірка, а також здача проміжних і фінальних іспитів здійснюються через Мережу. Подібних навчальних центрів, іноді іменованих «віртуальними університетами», не так багато через високі вимоги до апаратно-програмного оснащення і рівень підготовки персоналу, а також необхідність значних початкових фінансових вкладень. Другу, найчисленнішу групу, складають навчальні заклади, що поєднують різні традиційні форми очного і дистанційного навчання з нововведеннями в дусі часу. Наприклад, деякі вузи частину своїх програмних курсів переводять у віртуальну форму, а центри дистанційного навчання, спираючись на Інтернет-технології, у той же час не відмовляються від практики проведення очних екзаменаційних сесій. Варіантів тут може бути багато, але в кожному випадку комп'ютеризована лише частина навчального процесу. До третьої групи можна віднести навчальні центри, для яких Інтернет служить лише внутрішнім комунікаційним середовищем. На своїх сайтах вони розміщують інформацію про навчальні програми (плани), семінари, а також бібліотечні каталоги. Пропоновані в системах віртуального навчання курси прийнято ділити на два види: кредитні та некредитні. «Кредитним» вважається курс, офіційно затверджений в акредитованому навчальному закладі. Він зараховується студентові в рамках навчальної програми з якої-небудь спеціальності і є однією із сходинок на шляху до отримання наукового ступеня. (Кожний курс у кредитній ієрархії має свою вагу.) До «Некредитних» відносять курси, призначені для отримання додаткової або постуніверситетської освіти (наприклад з метою підвищення кваліфікації) і які не ведуть до отримання наукового ступеня. Навчальні заклади, що пропонують некредитні курси, фактично утворюють систему «відкритої освіти». Вони роблять акцент на цінності навчальної програми як такої, не піклуючись про престижність видаваного диплома або вазі кредиту. У рамках відкритої освіти створені тисячі навчальних курсів з різноманітних тем, включаючи освоєння мов і вдосконалення навичок роботи з комп'ютером. В Інтернеті можна знайти й такі навчальні заклади, які пропонують пройти навчання за повною програмою коледжу, але не надають освітнього кредиту. (uk)
- Дистанцио́нный репети́тор — частный преподаватель, который занимается с учениками на расстоянии, используя интернет-технологии или другие средства, предусматривающие интерактивность. Дистанционный репетитор обладает знаниями в области информационных технологий и учитывает специфику дистанционной формы обучения (психологические особенности взаимодействия с учащимися и т. п.). В настоящее время наиболее распространенная модель организации дистанционных занятий — занятия в синхронном, онлайн-режиме посредством Интернета с использованием Skype и других программных продуктов, а также сервисов веб-конференций. Репетиторов, преимущественно использующих данную модель, иначе называют онлайн-репетиторами. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- En la educación en línea, la función tutorial se caracteriza por la “relación orientadora de los docentes respecto de cada alumno en orden a la comprensión de los contenidos, interpretación de las descripciones procedimentales, el momento y la forma adecuados para la realización de trabajos, ejercicios o autoevaluaciones y en general para la aclaración puntual y personalizada de cualquier tipo de duda”. (Valverde Berrocoso, J. y Garrido Arroyo, Ma C., 2005, p. 154) (es)
- Online tutoring is the process of tutoring in an online, virtual, or networked, environment, in which teachers and learners participate from separate physical locations. Aside from space, literature also states that participants can be separated by time. (en)
- Інтерне́т-осві́та (англ. Online tutoring) — освіта, що здійснюється з використанням ресурсів та технологій глобальної мережі Інтернет. У відношенні до поняття дистанційна освіта є видовою відмінністю, більш суворо регламентує техніко-технологічну специфіку навчання — використання мережі Інтернет (дистанційно можна навчатися не тільки через Інтернет, але і за допомогою локальних мереж, відеозв'язку тощо)Більшість діючих центрів навчання можна умовно розділити на три групи за ступенем «занурення» в Інтернет. (uk)
- Дистанцио́нный репети́тор — частный преподаватель, который занимается с учениками на расстоянии, используя интернет-технологии или другие средства, предусматривающие интерактивность. Дистанционный репетитор обладает знаниями в области информационных технологий и учитывает специфику дистанционной формы обучения (психологические особенности взаимодействия с учащимися и т. п.). (ru)
|
