| dbo:abstract
|
- La genealogia de la moral és una obra filosòfica de Friedrich Nietzsche publicada el 1887. Consta d'un prefaci i tres tractats i és un dels seus escrits més influents. No pren la forma d'aforismes, com la majoria de les seves obres, sinó que es bada en textos sistemàtics més extensos i amb una vindicació de caràcter acadèmic on s'hi exposen tesis sociològiques, històriques i psicològiques. A diferència dels filòsofs morals clàssics, Nietzsche no volia derivar ni justificar la moral, sinó comprendre el desenvolupament històric i els requisits psicològics de certs valors morals. Per tant, no es pregunta com han d'actuar les persones, sinó per què les persones (individus o grups) creuen que han d'actuar d'una manera determinada o volen que altres actuïn d'una manera o altra. El contrast entre una «moral d'esclaus» i una «moral noble» del primer tractat és força conegut. El tercer tractat, en què Nietzsche sotmet els ideals ascètics a una crítica detallada, és fonamental per a la comprensió dels seus darrers treballs. (ca)
- في علم أنساب الأخلاق: جدل (بالألمانية: Zur Genealogie der Moral: Eine Streitschrift) هو كتاب للفيلسوف الألماني فريدريش نيتشه نُشر عام 1887. يتكون الكتاب من تصدير وثلاثة مقالات متتالية والتي تسهب وتكمل المفاهيم التي صورها نيتشه في ما وراء الخير والشر في 1886. لا يقدم نيتشه في هذا العمل أقوالا مختصرة كمعظم أعماله، وإنما يسهب في نصوص طويلة تمتلئ بالأطروحات الاجتماعية والتاريخية والنفسية. لقد خالف نيتشه فلاسفة الأخلاق الكلاسيكيين إذ لم يبرر الأخلاق وإنما حاول فهم تطورها التاريخي والمتطلبات النفسية لبعض القيم الأخلاقية. لذا فإنه لا يسأل كيف يجب أن يتصرف الناس، وإنما لماذا يعتقد الناس أن عليهم التصرف هكذا، أو لماذا يعتقدون أن على الآخرين التصرف بطريقة أو بأخرى. اشتهر التباين بين أخلاق السادة وأخلاق العبيد الذي قدمه نيتشه في المقالة الأولى من الكتاب. كما أن المقالة الثالثة، التي يضع فيها نيتشه التنسك تحت النقد، أصبحت محورية في فهم كل أعماله المتأخرة. لقد أثرت الجنيالوجيا في الكثير من المفكرين أمثال سيغموند فرويد وميشال فوكو، كما أصبحت من أكثر الأعمال مناقشة خاصة في فرنسا في النصف الثاني من القرن العشرين. (ar)
- Genealogie morálky je polemický pozdní spis filosofa Friedricha Nietzscheho, který byl vydán v roce 1887. Hlavním tématem spisu je osvětlit základní problém etiky, tj. vymezení pojmů „dobro“ a „zlo“. Na díle jsou taktéž zjevné prvky filosofie života. Stejně jako pro ostatní Nietzscheho díla, platí i pro Genealogii morálky, že se jedná o spis psaný ve velmi osobitém stylu. Vyskytují se v něm prvky ironie, útočné pasáže a literární obraty (jejichž užívání souvisí s Nietzscheho filologickým zaměřením). K Nietzscheho stylu patří i neucelená forma psaní. (cs)
- La genealogio de moralo: Polemiko (en germana: Zur Genealogie der Moral: Eine Streitschrift) estas libro de 1887 de la germana filozofo Friedrich Nietzsche. Ĝi konsistas el prefaco kaj tri interrilataj traktaĵoj ('Abhandlungen' en germana) kiu etendas kaj sekvas konceptojn kiujn Nietzsche skizis en Preter bono kaj malbono (1886). La tri traktaĵoj disvolvigas epizodojn en la evoluo de moralaj konceptoj kun rigardo al frontado al "moralaj antaŭjuĝoj", specife tiuj de kristanismo kaj judismo. Kelkaj fakuloj pri Nietzsche konsideras la Genealogion kiel verko de elstara brilo kaj povo same kiel lia majstroverko. Ekde ties publikigo, ĝi estis influinta multajn aŭtorojn kaj filozofojn. La unua traktaĵo temas pri "'Bono kaj malbono'", la dua pri "'Kulpo', 'Malbona konscio', kaj rilataj aferoj", kaj la tria pri "Kion la asketaj idealoj signifas?" (eo)
- Zur Genealogie der Moral. Eine Streitschrift ist ein philosophisches Werk von Friedrich Nietzsche aus dem Jahr 1887. Das Werk, das aus einer Vorrede und drei „Abhandlungen“ besteht, gehört zu den einflussreichsten Schriften Nietzsches. Er legte hier keine Aphorismen vor wie in den meisten anderen seiner Werke, sondern längere, systematische Texte mit durchaus wissenschaftlichem Anspruch: Er stellt darin soziologische, historische und psychologische Thesen auf. Nietzsche wollte anders als klassische Moralphilosophen keine Moral herleiten oder begründen, sondern die geschichtliche Entwicklung und die psychischen Voraussetzungen bestimmter moralischer Wertvorstellungen nachvollziehen. Er fragt also nicht, wie die Menschen handeln sollten, sondern warum Menschen (Einzelne oder Gruppen) glauben, sie sollten auf bestimmte Weise handeln, oder andere dazu bringen wollen, so oder so zu handeln. Der Gegensatz einer „Sklavenmoral“ und einer „Herrenmoral“ aus der ersten Abhandlung ist, zumindest schlagwortartig, recht bekannt geworden. Die dritte Abhandlung, in der Nietzsche die asketischen Ideale einer ausführlichen Kritik unterzieht, ist grundlegend für das Verständnis aller seiner Spätschriften. Die Genealogie beeinflusste zahlreiche Denker, unter anderem Sigmund Freud und Michel Foucault. Insbesondere in der französischen Nietzsche-Rezeption in der zweiten Hälfte des 20. Jahrhunderts war sie ein vielbesprochenes Werk. Das übliche Sigel der Schrift ist GM. (de)
- Moralaren genealogia: idatzi polemikoa (alemanez: Zur Genealogie der Moral: Eine Streitschrift) Friedrich Nietzsche filosofoak 1887an argitaratu zuen lana da. 1997. urtean Xabier Mendiguren Bereziartuk euskaratu zuen. Nietzscheren obrarik goibel eta krudelentzat jo izan den hau, era berean egiatasun handikoena ere bada, zalantzarik gabe. Bertan dio maskarak kendu eta egiaz galdetzea ezinbestekoa dela, "noizbait bide esperimentalez, egiaren balioa auzitan jartzea". (eu)
- La genealogía de la moral: Un escrito polémico (en alemán: Zur Genealogie der Moral: Eine Streitschrift) es una obra del filósofo alemán Friedrich Nietzsche, publicada en 1887. Fue un intento de suplementar y clarificar el punto de vista de su libro anterior, Más allá del bien y del mal. (es)
- On the Genealogy of Morality: A Polemic (German: Zur Genealogie der Moral: Eine Streitschrift) is an 1887 book by German philosopher Friedrich Nietzsche. It consists of a preface and three interrelated treatises ('Abhandlungen' in German) that expand and follow through on concepts Nietzsche sketched out in Beyond Good and Evil (1886). The three treatises trace episodes in the evolution of moral concepts with a view to confronting "moral prejudices", specifically those of Christianity and Judaism. Some Nietzsche scholars consider Genealogy to be a work of sustained brilliance and power as well as his masterpiece. Since its publication, it has influenced many authors and philosophers. (en)
- La Généalogie de la morale. Un écrit polémique (Zur Genealogie der Moral. Eine Streitschrift) est une œuvre du philosophe Friedrich Nietzsche publiée en 1887. Elle suit, complète et éclaire Par-delà le bien et mal. Nietzsche se donne pour objectif de montrer d'où viennent les valeurs morales contemporaines et pourquoi nous devrions en changer pour des valeurs plus saines. La Généalogie de la morale se compose d'une préface et de trois dissertations écrites dans un style jugé brillant et d'une grande force par les commentateurs. Cette forme donne à la pensée de Nietzsche une présentation plus systématique et accessible que ses œuvres précédentes. Pour ces raisons, elle est souvent considérée comme le chef-d'œuvre de Nietzsche et comme l'une des œuvres majeures de la pensée morale contemporaine. (fr)
- 《도덕의 계보(독일어: Zur Genealogie der Moral)》는 니체의 말기 저작이다. 니체는 이 책에서 ≪인간적인, 너무나 인간적인≫부터 ≪즐거운 학문≫에 이르기까지 자신이 전개한 도덕 개념의 종류와 기원을 종합적으로 비판하면서 ‘힘에의 의지’ 철학에 대한 체계를 완성한다. 아포리즘(잠언) 형식으로 쓴 《선악의 저편》에서의 요지를 통일하여 하나의 이론 체계로 정리한 이론 전개서이다. 이 책에서 니체는 기독교도덕을 비판한다. 기독교는 증오심에서 발원한 위선도덕(僞善道德)이며, 강자를 약자에게 종속시키려는 도덕, ‘노예도덕'이라고 주장하는 것이다. 그리고 본래의 고귀한 도덕은 자연스런 ‘지주도덕(Junker Philosophie)’의 입장에서 구해야 한다고 보았다. 평등 이념에 의해 가치의 위계질서를 문란하게 하고 인간을 평균화 시키는 ‘이웃사랑’의 도덕에 대해서, 강자의 전형인 ‘초인’의 육성을 목표로 노력하는 ‘원인애(遠人愛)’의 도덕이야말로 참된 인도성(人道性)을 관철하는 것이라고 강조한다. ≪도덕의 계보학≫의 주제는, 선악 개념에 대한 역사적 비평이다. 다른 주제는 고통 개념의 역사적 해석이다. 퇴폐사상(데카당)에서 바라본 고통은 부정적인 것이며, 회피해야 하는 것, 혹은 소멸시켜야 하는 것이다. 그러나 강자는 고통을 달리 해석할만한 힘을 가지고 있다. 강자는 자기극복을 시도하는 인간이며 이 과정에서 자신에게 닥쳐오는 고통을 일종의 성장통으로 바라본다. 니체는 도덕적 개념의 기원과 전개 과정을 살펴본다. 동시에 역사를 통해, 왜 허무주의가 지배적으로 되어버렸는지 의문을 던지고 또한 그것을 어떻게 극복할 수 있는지, 그 해법을 다각도로 모색한다. 그에 따르면 선악의 도덕 및 허무주의는 기독교의 득세와 더불어 덩달아 힘을 얻었다. 선악에 따른 도덕적 세계질서란 공상적인 것이다. 기독교적 도덕관이란 기독교 사제(司祭)들이 권력을 획득하는 과정과 맞물려 발달했다. 사제들이 권력을 획득하고자 하는 것이다. 형이상학적 기독교 도덕은 극복되어야 한다. 니체의 도덕비평에서, 대부분의 전통사상은 힘의지를 감소시키는 퇴폐사상(데카당)이다. 니체는 전래되어온 퇴폐적 가치들을 뒤짚어 엎어야 한다고 주장한다. 이에, ≪모든 가치의 전도≫라는 기획으로 4권의 책을 출판하려 기획했으나 그 1부에 해당하는≪≫만을 완성할 수 있었다. ≪도덕의 계보≫에서는 주인도덕과 패거리도덕이 대비된다. 계보학적 관점에서 보면, 패거리도덕은 증오심(르상티망)에서 발원한 것이다. 증오심은 더러운 것이다. 패거리 도덕을 만든 노예 패거리들은‘고통'에 대해 수동적인 입장을 취한다. 주인은 이와 달리 창조하는 사람이며 스스로를 극복해가는 인간이다. 그는 창조 과정에서 맞닥뜨리는‘고통’에 과감히 맞선다. -그러나 니체가 의도하는 '창조'의 개념은 그 뜻에 있어서 일상적 용법과 같지 않다. - ≪도덕의 계보≫는 ≪선악의 저편≫, ≪차라투스트라는 이렇게 말했다≫ 등과 함께 니체의 후기 사상을 반영하는 대표작이다. ≪선악의 저편≫은 토막글과 운문이 주를 이루는 반면, ≪도덕의 계보학≫은 그와 달리 논문 형식으로 씌여졌다.
* 강영계 역, 도덕의 계보학: 하나의 논박서, 지만지 2013년, ISBN 978-89-6680-438-2 (ko)
- 『道徳の系譜』（どうとくのけいふ、Zur Genealogie der Moral）——副題：「一つの論駁書」（"Eine Streitschrift"）——は、ドイツの哲学者フリードリヒ・ニーチェの著作であり、先に公にされた『善悪の彼岸』の中で略述されたいくつかの新しい見解について詳論するという意図のもとに、1887年に執筆され、公刊された。ニーチェの著作の中では、最も直接的な叙述がなされており、形式や文体の面でアフォリズム的な要素が最も少ないことから、ニーチェ研究者からは、確固たる明敏さと力強さをそなえた作品であり、ニーチェの代表作であるとみなされている。 序言と三つの論文（Abhandlung）から成り、これら一連の論述を通して、道徳的諸概念の発展に関わる挿話を追っていくことによって、「道徳上の先入見」——とりわけキリスト教の道徳——を転覆することを目指す。 (ja)
- Genealogia della morale. Uno scritto polemico (Zur Genealogie der Moral. Eine Streitschrift) è un'opera del filosofo tedesco Friedrich Nietzsche composta e pubblicata nel 1887. (it)
- Z genealogii moralności (1887) – jedno z nielicznych systematycznie napisanych i ukończonych dzieł Friedricha Nietzschego. Nietzsche ukazuje w nim powstanie kategorii moralnych w postaci wielowiekowego procesu przekształcania się kategorii normatywnych (regulujących funkcjonowanie społeczeństw): zanikania ich komponentu estetycznego na rzecz swoistej antyestetyki moralności, jaką ma proponować judaizm oraz chrześcijaństwo. Genealogię możemy potraktować jako esej z „historii moralności” porównywalny do Davida Hume'a bądź innych oświeceniowych prac tego typu. Genealogia może być również odczytana jako kontynuacja drugiego a zatem praca poświęcona historyczności ukazanej tu jako element stylu myślenia i działania głęboko zakorzenionego w fundamentach kultury europejskiej. Nietzsche porównuje tutaj dwie postawy względem rzeczywistości: postawę aktywną i postawę reaktywną czyli resentyment.
* Postawa aktywna, charakterystyczna dla antycznej arystokracji, wojowników i ludzi wolnych, ma płynąć „z wnętrza” i być formą samopotwierdzenia swojego miejsca w świecie. Postawa aktywna w ujęciu Nietzschego jest charakterystyczna dla antycznej świadomości ponadhistorycznej opartej na uniwersalnych wzorcach działania (mit).
* Postawa reaktywna natomiast jest skutkiem działania „świata zewnętrznego” na ludzi poddanych działaniu przemożnych sił (niewolników), a także wierzących, że są poddani działaniu przemożnych sił (kapłanów, wyznawców). Postawa reaktywna ma być charakterystyczna, według Nietzschego, dla myślenia religijnego związanego w tym ujęciu z badaniem przeszłości jako sposobem odczytywania woli bóstwa (przemożnej siły) wyrażającej się w ingerencjach w proces historyczny. (pl)
- Genealogia da Moral, uma Polêmica (no original em alemão: Zur Genealogie der Moral: Eine Streitschrift) é uma obra do filósofo alemão Friedrich Nietzsche, publicada em 1887, que complementa e clarifica uma obra anterior, Para Além do Bem e do Mal (1886). (pt)
- 《道德譜系學》（德語：Zur Genealogie der Moral）為德國哲學家尼采所著的一本倫理學著作，初版於1887年。此書基本上是《善惡的彼岸》的延續，內容包括道德的起源、良心負疚、懲罰等，以及主人-奴隸道德說的進一步闡釋。法國社會學家福柯即受到此書影響而進行他對瘋狂、性、懲罰的研究。 《道德谱系学》一书是尼采在进入混乱的1888年前的最后著作，由三篇专文构成，。每篇专文都专注于讨论道德概念的发展以及传统，尼采试着证明当代道德观的最初起源根本没有半点道德根据，残酷的权力斗争才是形塑道德的主要角色。与其他作品相较，这本书在写作形式和语调上都较为倾向哲学论述的风格，也因此这本书成为哲学界对于尼采思想分析的主要来源。 (zh)
- «Генеало́гія мора́лі» — один із небагатьох систематично написаних та завершених творів Фрідріха Ніцше. У ній Ніцше показує виникнення моральних категорій як багатовікового процесу трансформації нормативних категорій (що регулюють функціонування суспільств): зникнення їхньої естетичної складової на користь свого роду антиестетичної моралі, яку мали запропонувати юдаїзм і християнство. «Генеалогію» можна розглядати як есе з «історії моралі», що можна прирівняти з «Історією природної релігії» Девіда Х'юма або іншими роботами доби Просвітництва подібного роду. «Генеалогію» також можна читати як продовження другої «Несвоєчасної медитації» і, таким чином, як роботу, присвячену історичності, показану тут як частину стилю мислення та дії, глибоко вкоріненого в основах європейської культури[3]. Тут Ніцше порівнює два стосунки до дійсності: активне ставлення та реактивне ставлення, або образа.
* Активна позиція, характерна для стародавньої аристократії, воїнів та вільних людей, має виходити «зсередини» і бути формою самоствердження свого місця у світі. Активна позиція, на думку Ніцше, характерна для стародавньої надісторичної свідомості, заснованої на універсальних зразках дії (міф).
* Реактивне ставлення, з іншого боку, є результатом дії «зовнішнього світу» на людей, схильних до дії владних сил (раби), а також віруючих у те, що вони схильні до дії владних сил (жерці, послідовники). Реактивне ставлення, на думку Ніцше, має бути характерним для релігійного мислення, пов'язаного, з цієї точки зору, з вивченням минулого як способу прочитання волі божества (непереборної сили), вираженої у втручанні в історичний процесс. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Genealogie morálky je polemický pozdní spis filosofa Friedricha Nietzscheho, který byl vydán v roce 1887. Hlavním tématem spisu je osvětlit základní problém etiky, tj. vymezení pojmů „dobro“ a „zlo“. Na díle jsou taktéž zjevné prvky filosofie života. Stejně jako pro ostatní Nietzscheho díla, platí i pro Genealogii morálky, že se jedná o spis psaný ve velmi osobitém stylu. Vyskytují se v něm prvky ironie, útočné pasáže a literární obraty (jejichž užívání souvisí s Nietzscheho filologickým zaměřením). K Nietzscheho stylu patří i neucelená forma psaní. (cs)
- Moralaren genealogia: idatzi polemikoa (alemanez: Zur Genealogie der Moral: Eine Streitschrift) Friedrich Nietzsche filosofoak 1887an argitaratu zuen lana da. 1997. urtean Xabier Mendiguren Bereziartuk euskaratu zuen. Nietzscheren obrarik goibel eta krudelentzat jo izan den hau, era berean egiatasun handikoena ere bada, zalantzarik gabe. Bertan dio maskarak kendu eta egiaz galdetzea ezinbestekoa dela, "noizbait bide esperimentalez, egiaren balioa auzitan jartzea". (eu)
- La genealogía de la moral: Un escrito polémico (en alemán: Zur Genealogie der Moral: Eine Streitschrift) es una obra del filósofo alemán Friedrich Nietzsche, publicada en 1887. Fue un intento de suplementar y clarificar el punto de vista de su libro anterior, Más allá del bien y del mal. (es)
- 『道徳の系譜』（どうとくのけいふ、Zur Genealogie der Moral）——副題：「一つの論駁書」（"Eine Streitschrift"）——は、ドイツの哲学者フリードリヒ・ニーチェの著作であり、先に公にされた『善悪の彼岸』の中で略述されたいくつかの新しい見解について詳論するという意図のもとに、1887年に執筆され、公刊された。ニーチェの著作の中では、最も直接的な叙述がなされており、形式や文体の面でアフォリズム的な要素が最も少ないことから、ニーチェ研究者からは、確固たる明敏さと力強さをそなえた作品であり、ニーチェの代表作であるとみなされている。 序言と三つの論文（Abhandlung）から成り、これら一連の論述を通して、道徳的諸概念の発展に関わる挿話を追っていくことによって、「道徳上の先入見」——とりわけキリスト教の道徳——を転覆することを目指す。 (ja)
- Genealogia della morale. Uno scritto polemico (Zur Genealogie der Moral. Eine Streitschrift) è un'opera del filosofo tedesco Friedrich Nietzsche composta e pubblicata nel 1887. (it)
- Genealogia da Moral, uma Polêmica (no original em alemão: Zur Genealogie der Moral: Eine Streitschrift) é uma obra do filósofo alemão Friedrich Nietzsche, publicada em 1887, que complementa e clarifica uma obra anterior, Para Além do Bem e do Mal (1886). (pt)
- 《道德譜系學》（德語：Zur Genealogie der Moral）為德國哲學家尼采所著的一本倫理學著作，初版於1887年。此書基本上是《善惡的彼岸》的延續，內容包括道德的起源、良心負疚、懲罰等，以及主人-奴隸道德說的進一步闡釋。法國社會學家福柯即受到此書影響而進行他對瘋狂、性、懲罰的研究。 《道德谱系学》一书是尼采在进入混乱的1888年前的最后著作，由三篇专文构成，。每篇专文都专注于讨论道德概念的发展以及传统，尼采试着证明当代道德观的最初起源根本没有半点道德根据，残酷的权力斗争才是形塑道德的主要角色。与其他作品相较，这本书在写作形式和语调上都较为倾向哲学论述的风格，也因此这本书成为哲学界对于尼采思想分析的主要来源。 (zh)
- في علم أنساب الأخلاق: جدل (بالألمانية: Zur Genealogie der Moral: Eine Streitschrift) هو كتاب للفيلسوف الألماني فريدريش نيتشه نُشر عام 1887. يتكون الكتاب من تصدير وثلاثة مقالات متتالية والتي تسهب وتكمل المفاهيم التي صورها نيتشه في ما وراء الخير والشر في 1886. اشتهر التباين بين أخلاق السادة وأخلاق العبيد الذي قدمه نيتشه في المقالة الأولى من الكتاب. كما أن المقالة الثالثة، التي يضع فيها نيتشه التنسك تحت النقد، أصبحت محورية في فهم كل أعماله المتأخرة. (ar)
- La genealogia de la moral és una obra filosòfica de Friedrich Nietzsche publicada el 1887. Consta d'un prefaci i tres tractats i és un dels seus escrits més influents. No pren la forma d'aforismes, com la majoria de les seves obres, sinó que es bada en textos sistemàtics més extensos i amb una vindicació de caràcter acadèmic on s'hi exposen tesis sociològiques, històriques i psicològiques. (ca)
- La genealogio de moralo: Polemiko (en germana: Zur Genealogie der Moral: Eine Streitschrift) estas libro de 1887 de la germana filozofo Friedrich Nietzsche. Ĝi konsistas el prefaco kaj tri interrilataj traktaĵoj ('Abhandlungen' en germana) kiu etendas kaj sekvas konceptojn kiujn Nietzsche skizis en Preter bono kaj malbono (1886). La tri traktaĵoj disvolvigas epizodojn en la evoluo de moralaj konceptoj kun rigardo al frontado al "moralaj antaŭjuĝoj", specife tiuj de kristanismo kaj judismo. (eo)
- Zur Genealogie der Moral. Eine Streitschrift ist ein philosophisches Werk von Friedrich Nietzsche aus dem Jahr 1887. Das Werk, das aus einer Vorrede und drei „Abhandlungen“ besteht, gehört zu den einflussreichsten Schriften Nietzsches. Er legte hier keine Aphorismen vor wie in den meisten anderen seiner Werke, sondern längere, systematische Texte mit durchaus wissenschaftlichem Anspruch: Er stellt darin soziologische, historische und psychologische Thesen auf. Nietzsche wollte anders als klassische Moralphilosophen keine Moral herleiten oder begründen, sondern die geschichtliche Entwicklung und die psychischen Voraussetzungen bestimmter moralischer Wertvorstellungen nachvollziehen. Er fragt also nicht, wie die Menschen handeln sollten, sondern warum Menschen (Einzelne oder Gruppen) glauben (de)
- La Généalogie de la morale. Un écrit polémique (Zur Genealogie der Moral. Eine Streitschrift) est une œuvre du philosophe Friedrich Nietzsche publiée en 1887. Elle suit, complète et éclaire Par-delà le bien et mal. Nietzsche se donne pour objectif de montrer d'où viennent les valeurs morales contemporaines et pourquoi nous devrions en changer pour des valeurs plus saines. (fr)
- On the Genealogy of Morality: A Polemic (German: Zur Genealogie der Moral: Eine Streitschrift) is an 1887 book by German philosopher Friedrich Nietzsche. It consists of a preface and three interrelated treatises ('Abhandlungen' in German) that expand and follow through on concepts Nietzsche sketched out in Beyond Good and Evil (1886). The three treatises trace episodes in the evolution of moral concepts with a view to confronting "moral prejudices", specifically those of Christianity and Judaism. (en)
- 《도덕의 계보(독일어: Zur Genealogie der Moral)》는 니체의 말기 저작이다. 니체는 이 책에서 ≪인간적인, 너무나 인간적인≫부터 ≪즐거운 학문≫에 이르기까지 자신이 전개한 도덕 개념의 종류와 기원을 종합적으로 비판하면서 ‘힘에의 의지’ 철학에 대한 체계를 완성한다. 아포리즘(잠언) 형식으로 쓴 《선악의 저편》에서의 요지를 통일하여 하나의 이론 체계로 정리한 이론 전개서이다. 이 책에서 니체는 기독교도덕을 비판한다. 기독교는 증오심에서 발원한 위선도덕(僞善道德)이며, 강자를 약자에게 종속시키려는 도덕, ‘노예도덕'이라고 주장하는 것이다. 그리고 본래의 고귀한 도덕은 자연스런 ‘지주도덕(Junker Philosophie)’의 입장에서 구해야 한다고 보았다. 평등 이념에 의해 가치의 위계질서를 문란하게 하고 인간을 평균화 시키는 ‘이웃사랑’의 도덕에 대해서, 강자의 전형인 ‘초인’의 육성을 목표로 노력하는 ‘원인애(遠人愛)’의 도덕이야말로 참된 인도성(人道性)을 관철하는 것이라고 강조한다.
* 강영계 역, 도덕의 계보학: 하나의 논박서, 지만지 2013년, ISBN 978-89-6680-438-2 (ko)
- Z genealogii moralności (1887) – jedno z nielicznych systematycznie napisanych i ukończonych dzieł Friedricha Nietzschego. Nietzsche ukazuje w nim powstanie kategorii moralnych w postaci wielowiekowego procesu przekształcania się kategorii normatywnych (regulujących funkcjonowanie społeczeństw): zanikania ich komponentu estetycznego na rzecz swoistej antyestetyki moralności, jaką ma proponować judaizm oraz chrześcijaństwo. Nietzsche porównuje tutaj dwie postawy względem rzeczywistości: postawę aktywną i postawę reaktywną czyli resentyment. (pl)
- «Генеало́гія мора́лі» — один із небагатьох систематично написаних та завершених творів Фрідріха Ніцше. У ній Ніцше показує виникнення моральних категорій як багатовікового процесу трансформації нормативних категорій (що регулюють функціонування суспільств): зникнення їхньої естетичної складової на користь свого роду антиестетичної моралі, яку мали запропонувати юдаїзм і християнство. Тут Ніцше порівнює два стосунки до дійсності: активне ставлення та реактивне ставлення, або образа. (uk)
|
