| dbo:abstract
|
- Die Mitogaku (jap. 水戸学; zu Deutsch etwa „Mito-Schule“) war eine konfuzianisch bzw. neokonfuzianisch und shintōisch ausgerichtete Schule von Gelehrten und Intellektuellen, die im Mito-han organisiert war, einem Lehen, das durch einen der drei höchsten Zweige (go-sanke, Mito-Tokugawa) der Tokugawa-Dynastie regiert wurde. Die Mitogaku nahm im Japan der Edo-Zeit bis zur Meiji-Restauration aktiven Einfluss auf Politik und Ideologie im ganzen Land und brachte neben der Kokugaku einige der bedeutendsten Denker und Ideen für die ideologische Entwicklung im aufkommenden japanischen Nationalismus und gegen Ende des Shōgunats hervor. In diesem Rahmen war sie vor allem in der ethnozentrisch-nativistischen Sonnō-jōi-Bewegung aktiv. (de)
- Mitogaku (水戸学) refers to a school of Japanese historical and Shinto studies that arose in the Mito Domain (modern-day Ibaraki Prefecture). (en)
- El Mitogaku (水戸学), o Escuela de Mito, se refiere a una antigua escuela fundada durante el Período Edo en Mito sobre estudios históricos y sintoístas de Japón que surgió en el Dominio de Mito en la actual Prefectura de Ibaraki. (es)
- Mitogaku (水戸学, litt. « École de Mito ») est une école de pensée fondée durant la seconde moitié du XVIIe siècle, dans le domaine de Mito, au Japon. D'inspiration shintō et confucéenne, elle rassemble des historiens se consacrant à la rédaction d'une histoire nationale. (fr)
- 미토학(일본어: 水戸学 미토가쿠[*])은 히타치 미토 번(지금의 이바라키현 미토시)을 중심으로 형성된 학문이다. 이는 일본에서 파생된 유학 사상이라 할 수 있다. 미토학이 등장한 에도 시대에는 연호 덴포를 딴 "덴포학"이나 역시 지명 '미토'에서 따 온 "스이후학"(水府学 스이후가쿠[*])이라 불리기도 했지만, 메이지 유신 이후 일반적으로 "미토학"이라 부르게 되었다. 미토학은 크게 "전기"와 "후기"로 나뉘는데 두 번째 미토 번주 도쿠가와 미쓰쿠니가 학자들을 모아 《대일본사》를 편찬하면서 형성한 학풍을 "전기 미토학", 아홉번째 미토 번주 도쿠가와 나리아키가 설치한 고도칸(弘道館)을 중심으로 발달한 학풍을 "후기 미토학"이라 부른다. 전기 미토학은 주자학을 바탕으로 역사를 연구하는데 중점을 둔 반면, 후기 미토학은 오규 소라이와 고쿠가쿠 사상의 영향을 받아 발달했으며, , 등이 주도했다. 후기 미토학은 존왕사상을 주장했지만, 에도 막부를 반대하던 토막파의 존왕양이 사상과는 달리 천황의 권위를 바탕으로 막부 중심의 정치 개혁을 시행해야 한다고 주장했다. (ko)
- Il termine Mitogaku (水戸学?) o scuola di Mito designa una scuola di pensiero storico giapponese di studi scintoisti, del periodo Edo, che aveva sede nella città di Mito (水戸市 Mito-shi?), ai giorni nostri la prefettura di Ibaraki. (it)
- 水戸学（みとがく）は、江戸時代の日本の常陸国水戸藩（現在の茨城県北部）において形成された学風、学問である。第2代水戸藩主の徳川光圀によって始められた歴史書『大日本史』の編纂を通じて形成された。やがて第9代藩主徳川斉昭のもとで尊王攘夷思想を発展させ、明治維新の思想的原動力となった。光圀を中心とした時代を前期水戸学、斉昭を中心とした時代を後期水戸学として分けて捉えらえることも多い。水戸学という呼称が生まれたのは天保期であり、「天保学」とも呼ばれる。 儒学思想を中心に、国学・史学・神道を折衷した思想に特徴がある。 (ja)
- Mitogaku (水戸学 escola Mito?) refere-se a uma escola dos estudos históricos e xintoístas japoneses que surgiram no Domínio de Mito, atual província de Ibaraki. A escola teve a sua génese em 1657, quando Tokugawa Mitsukuni (1628-1700), segundo Daimyō de Mito, encomendou a compilação do Dai Nihon-shi (História do Grande Japão). Vários estudiosos reuniram-se para a elaboração do projeto, entre os quais (1656-1737), (1640-1698), (1671-1706), e (1673-1718). A abordagem fundamental do projeto foi Neo-confucionista, com base na visão de que o desenvolvimento histórico segui leis morais. Tokugawa Mitsukuni acreditava que o Japão, enquanto nação que tinha sido por muito tempo governado sob o domínio unificado do imperador, era um exemplar perfeito de uma "nação", como entendido no pensamento . Dai Nihon-shi creditou que a história do Japão fosse governada por imperadores enfatizando o respeito pela corte imperial e pelas divindades xintoístas. A fim de registar fatos históricos, os historiadores da escola reuniram fontes históricas locais, compilando frequentemente as suas próprias obras históricas no processo. Inicialmente, a escola Mitogaku estava focada em historiografia e trabalhos académicos. Por volta do final do século XVIII, Mitogaku veio para tratar de questões sociais e políticas contemporâneas, dando início à era da Mitogaku Tardia. O nono líder do clã Mito, (1800-1860), expandiu Mitogaku estabelecendo como a escola do clã. Além de confucionista e do pensamento kokugaku, a escola também absorveu o conhecimento de medicina, astronomia e outras ciências naturais. (pt)
- Митогаку (水戸学) — философско-научная школа Японии 17-19 веков. Берет свое начало в области Мито (современная префектура Ибараки), когда Токугава Мицукуни основал в 1647 году исторический исследовательский институт Сёкокан для составления «Дай Нихон си» («История великой Японии»). Помимо этого, составляются книги на различные тематики, такие как литература, поэзия, астрономия, календарная наука, арифметика, география, синтоизм, военная наука и библиография. Мицукини не оставил без внимания создание северокорейского и самурайского правительств — основной темой исследования было то, каким образом их можно рационализировать. Школа ранее также называлась «Суйфу-но гаку» и «Тэмпогаку», но после реставрации Мэйдзи обрела свое современное название. В зависимости от периода в истории школы, различается и направленность учения, хотя основной целью остается идея национальных исследований. Таковых этапов можно выделить два. Ранняя школа представлена такими учёными, как (1656—1737), (1640—1698), (1671—1706) и (1673—1718). Их подход был основан на конфуцианском и неоконфуцианском историческом взгляде. Согласно ему, историческое развитие следовало моральным законам, которые фиксировали исторические факты таким образом, чтобы в итоге из них можно было извлечь политические и моральные уроки. Поздняя школа митогаку берет начало в середине 18 века как результат социальных и политических изменений в Японии с усилением интереса со стороны запада. Истоком направления считается , автором которого является (1774—1826). В нём он объяснил необходимость строго соблюдать иерархию лорд-вассал для социальной стабильности. Позже он стал пропагандистом самурайского движения Сонно Дзёи, примером которого является знаменитый слоган «Да здравствует Император, долой варваров!». В отличие от раннего этапа, исследования поздней школы больше походили на «школу мысли». Учение носит смешанный характер; было основано на этике конфуцианской школы Чжу Си, «единстве теории и действия» школы Ван Янмина, институциональном подходе учения Огю Сораи (1666—1728) и нео-синтоистском «Национальном обучении». Помимо этого, школа также вбирала знания из медицины, астрономии и других естественных наук. После реставраций Мэйдзи, школа митогаку отчасти продолжала свое существование в форме духовной традиции Японии, развивала концепцию кокутай («Национальное тело»). После Второй мировой войны исследования школы Мито стали негативно восприниматься как идея, поддерживающая систему Императора. В настоящее время она исследуется Историческим обществом Мито. В январе 2018 года было основано «» в качестве инициативы по развитию туризма. (ru)
- 水戶學（みとがく），是一種在日本水戶藩（現茨城縣北部）形成的學問。 1657年（明曆３年），水戶學起源於第二代水戶藩主德川光圀在（）自身開始編修『大日本史』，光圀由於曾與朱舜水交流，他所記述的日本是藉天皇而進行的普遍統治正是帶有中國的國家正統的觀念，因此，大日本史是一部以紀傳體寫成記下天皇治世的歷史書；在整體上說，全書貫徹著的尊皇思想，水戶藩籍水戶學扶植了尊敬天皇的尊皇思想。 第九代水戶藩主德川齊昭，設立作為，大幅度擴展水戶學的內容，自此之後，水戶學以「文武兩道」為宗旨；作為學問，除了儒學，國學等等的思想外，也包括天文學，醫學等等的自然科學，成為總合的學科。 在水戶藩產生的水戶學，雖然給予了幕末尊王攘夷運動很大的影響，也是明治維新的原動力之一，但卻得不到後來政府的保護；如弘道館解散，大部分藏書成為國有。現在，水戶學主要是由茨城縣水戶市的水戶史學會研究，主要涉及歷史、思想。 (zh)
- Міто́ська школа або мітозна́вство (яп. 水戸学, みとがく, МФА: [mʲitogaku̥]) — філософсько-наукова школа в Японії 17 — 19 століття, що працювала в містечку Міто. Складова японознавчих студій кокуґаку. Започаткована , володарем Міто-хану, головним упорядником . Пріоритетами школи було вивчення історії, літератури та мови країни, дослідження конфуціанства та японської автентичної релігії синто. Представники школи популяризували монархістські настрої в японському суспільстві, сприяючи зростанню престижу Імператора та його двору. В першій половині 19 століття школа справила значний вплив на розвиток і становлення антиіноземного антиурядового руху «Шануймо Імператора, виженемо варварів!». (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Die Mitogaku (jap. 水戸学; zu Deutsch etwa „Mito-Schule“) war eine konfuzianisch bzw. neokonfuzianisch und shintōisch ausgerichtete Schule von Gelehrten und Intellektuellen, die im Mito-han organisiert war, einem Lehen, das durch einen der drei höchsten Zweige (go-sanke, Mito-Tokugawa) der Tokugawa-Dynastie regiert wurde. Die Mitogaku nahm im Japan der Edo-Zeit bis zur Meiji-Restauration aktiven Einfluss auf Politik und Ideologie im ganzen Land und brachte neben der Kokugaku einige der bedeutendsten Denker und Ideen für die ideologische Entwicklung im aufkommenden japanischen Nationalismus und gegen Ende des Shōgunats hervor. In diesem Rahmen war sie vor allem in der ethnozentrisch-nativistischen Sonnō-jōi-Bewegung aktiv. (de)
- Mitogaku (水戸学) refers to a school of Japanese historical and Shinto studies that arose in the Mito Domain (modern-day Ibaraki Prefecture). (en)
- El Mitogaku (水戸学), o Escuela de Mito, se refiere a una antigua escuela fundada durante el Período Edo en Mito sobre estudios históricos y sintoístas de Japón que surgió en el Dominio de Mito en la actual Prefectura de Ibaraki. (es)
- Mitogaku (水戸学, litt. « École de Mito ») est une école de pensée fondée durant la seconde moitié du XVIIe siècle, dans le domaine de Mito, au Japon. D'inspiration shintō et confucéenne, elle rassemble des historiens se consacrant à la rédaction d'une histoire nationale. (fr)
- 미토학(일본어: 水戸学 미토가쿠[*])은 히타치 미토 번(지금의 이바라키현 미토시)을 중심으로 형성된 학문이다. 이는 일본에서 파생된 유학 사상이라 할 수 있다. 미토학이 등장한 에도 시대에는 연호 덴포를 딴 "덴포학"이나 역시 지명 '미토'에서 따 온 "스이후학"(水府学 스이후가쿠[*])이라 불리기도 했지만, 메이지 유신 이후 일반적으로 "미토학"이라 부르게 되었다. 미토학은 크게 "전기"와 "후기"로 나뉘는데 두 번째 미토 번주 도쿠가와 미쓰쿠니가 학자들을 모아 《대일본사》를 편찬하면서 형성한 학풍을 "전기 미토학", 아홉번째 미토 번주 도쿠가와 나리아키가 설치한 고도칸(弘道館)을 중심으로 발달한 학풍을 "후기 미토학"이라 부른다. 전기 미토학은 주자학을 바탕으로 역사를 연구하는데 중점을 둔 반면, 후기 미토학은 오규 소라이와 고쿠가쿠 사상의 영향을 받아 발달했으며, , 등이 주도했다. 후기 미토학은 존왕사상을 주장했지만, 에도 막부를 반대하던 토막파의 존왕양이 사상과는 달리 천황의 권위를 바탕으로 막부 중심의 정치 개혁을 시행해야 한다고 주장했다. (ko)
- Il termine Mitogaku (水戸学?) o scuola di Mito designa una scuola di pensiero storico giapponese di studi scintoisti, del periodo Edo, che aveva sede nella città di Mito (水戸市 Mito-shi?), ai giorni nostri la prefettura di Ibaraki. (it)
- 水戸学（みとがく）は、江戸時代の日本の常陸国水戸藩（現在の茨城県北部）において形成された学風、学問である。第2代水戸藩主の徳川光圀によって始められた歴史書『大日本史』の編纂を通じて形成された。やがて第9代藩主徳川斉昭のもとで尊王攘夷思想を発展させ、明治維新の思想的原動力となった。光圀を中心とした時代を前期水戸学、斉昭を中心とした時代を後期水戸学として分けて捉えらえることも多い。水戸学という呼称が生まれたのは天保期であり、「天保学」とも呼ばれる。 儒学思想を中心に、国学・史学・神道を折衷した思想に特徴がある。 (ja)
- 水戶學（みとがく），是一種在日本水戶藩（現茨城縣北部）形成的學問。 1657年（明曆３年），水戶學起源於第二代水戶藩主德川光圀在（）自身開始編修『大日本史』，光圀由於曾與朱舜水交流，他所記述的日本是藉天皇而進行的普遍統治正是帶有中國的國家正統的觀念，因此，大日本史是一部以紀傳體寫成記下天皇治世的歷史書；在整體上說，全書貫徹著的尊皇思想，水戶藩籍水戶學扶植了尊敬天皇的尊皇思想。 第九代水戶藩主德川齊昭，設立作為，大幅度擴展水戶學的內容，自此之後，水戶學以「文武兩道」為宗旨；作為學問，除了儒學，國學等等的思想外，也包括天文學，醫學等等的自然科學，成為總合的學科。 在水戶藩產生的水戶學，雖然給予了幕末尊王攘夷運動很大的影響，也是明治維新的原動力之一，但卻得不到後來政府的保護；如弘道館解散，大部分藏書成為國有。現在，水戶學主要是由茨城縣水戶市的水戶史學會研究，主要涉及歷史、思想。 (zh)
- Міто́ська школа або мітозна́вство (яп. 水戸学, みとがく, МФА: [mʲitogaku̥]) — філософсько-наукова школа в Японії 17 — 19 століття, що працювала в містечку Міто. Складова японознавчих студій кокуґаку. Започаткована , володарем Міто-хану, головним упорядником . Пріоритетами школи було вивчення історії, літератури та мови країни, дослідження конфуціанства та японської автентичної релігії синто. Представники школи популяризували монархістські настрої в японському суспільстві, сприяючи зростанню престижу Імператора та його двору. В першій половині 19 століття школа справила значний вплив на розвиток і становлення антиіноземного антиурядового руху «Шануймо Імператора, виженемо варварів!». (uk)
- Mitogaku (水戸学 escola Mito?) refere-se a uma escola dos estudos históricos e xintoístas japoneses que surgiram no Domínio de Mito, atual província de Ibaraki. A escola teve a sua génese em 1657, quando Tokugawa Mitsukuni (1628-1700), segundo Daimyō de Mito, encomendou a compilação do Dai Nihon-shi (História do Grande Japão). Vários estudiosos reuniram-se para a elaboração do projeto, entre os quais (1656-1737), (1640-1698), (1671-1706), e (1673-1718). A abordagem fundamental do projeto foi Neo-confucionista, com base na visão de que o desenvolvimento histórico segui leis morais. Tokugawa Mitsukuni acreditava que o Japão, enquanto nação que tinha sido por muito tempo governado sob o domínio unificado do imperador, era um exemplar perfeito de uma "nação", como entendido no pensamento . Da (pt)
- Митогаку (水戸学) — философско-научная школа Японии 17-19 веков. Берет свое начало в области Мито (современная префектура Ибараки), когда Токугава Мицукуни основал в 1647 году исторический исследовательский институт Сёкокан для составления «Дай Нихон си» («История великой Японии»). Помимо этого, составляются книги на различные тематики, такие как литература, поэзия, астрономия, календарная наука, арифметика, география, синтоизм, военная наука и библиография. Мицукини не оставил без внимания создание северокорейского и самурайского правительств — основной темой исследования было то, каким образом их можно рационализировать. Школа ранее также называлась «Суйфу-но гаку» и «Тэмпогаку», но после реставрации Мэйдзи обрела свое современное название. (ru)
|
