| dbo:abstract
|
- Magnetische Anomalien (seltener Magnetanomalien) sind lokale und regionale Störungen in der Stärke des Erdmagnetfeldes. Sie werden von magnetisierten Gesteinen der oberen Erdkruste (Petromagnetik) verursacht, d. h. durch ihren Anteil an ferro- und ferrimagnetischen Mineralen (v. a. Magnetit). Die Messung und Interpretation der Anomalien erfolgt durch die Geomagnetik, einem Teilgebiet der Angewandten Geophysik. Kleinräumige Anomalien können auch von künstlichen magnetischen Störkörpern stammen, z. B. Eisenkörpern oder archäologischen Objekten im Untergrund. Vor der Analyse magnetischer Störfelder muss man von den gemessenen Feldstärken das sogenannte Normalfeld abziehen. Es wird zu etwa 95 % vom Erdkern (der Rest von Ionosphäre und Magnetosphäre) verursacht und kann genähert als exzentrisches Dipolfeld mit 12° Neigung gegen die Erdachse betrachtet werden, Näheres wird im Artikel zum Erdmagnetfeld ausgeführt. Die örtlichen Magnetanomalien können einige Prozent des Normalfeldes ausmachen. Sie zeigen ein gehäuftes Auftreten von Störkörpern, selbst magnetisierten Mineralien oder von Gesteinsanteilen, die eine hohe magnetische Suszeptibilität (induzierte Magnetisierung) aufweisen. Diese können in bis zu 20 km Tiefe liegen. Gesteine tiefer als etwa 20 km überschreiten die Curietemperatur, ab der kein statischer Ferromagnetismus (Magnetisierung) mehr möglich ist. An der Erdoberfläche können Störkörper geomagnetische Anomalien von etwa 200 bis 1000 Nanotesla erzeugen. Die physikalisch-mathematische Interpretation des Störpotentials erfolgt durch gezielte Modellierung der Störkörper, die solange verfeinert wird, bis ihre Wirkung möglichst genau den gemessenen Anomalien entspricht. Allerdings ist die alleinige Interpretation physikalischer Felder nie eindeutig (siehe Umkehrproblem der Potentialtheorie), sodass sich die Geomagnetik auch der Ergebnisse verwandter Fachgebiete (Gravimetrie, Geoseismik, Geologie) bedienen muss. Als Ziel hat sie die Bestimmung von Lage und Größe der verborgenen Störkörper, die sich möglichst mit geologischen Annahmen der lokalen Erdkruste vereinbaren lassen sollen. Die größte magnetische Anomalie ist die Kursker Magnetanomalie im Umfeld einer riesigen Eisenlagerstätte im südwestlichen Russland. Ihr Maximum beträgt 190.000 nT. Weitere Anomalien sind jene von Kiruna (Nordschweden) mit 70.000 nT, in Mitteleuropa (s. Mitteleuropäischer Gürtel magnetischer Anomalien) z. B. jene am steirischen Erzberg (Österreich) und die Münchberger Gneismasse, die Alexander von Humboldt um 1800 entdeckte. Letztere entstand durch oberflächliche Magnetisierung von Serpentiniten durch starke Blitzschläge. (de)
- Les anomalies magnétiques résultent de la fossilisation du champ magnétique par les basaltes de la croûte océanique. Lorsque les roches riches en corps ferromagnétiques se mettent en place, elles fossilisent le champ magnétique existant. Dans tous les océans, les anomalies positives et négatives s'organisent en bandes parallèles. Les anomalies positives sont dues à une aimantation des basaltes lors de leur refroidissement dans le même sens que le champ actuel, les deux valeurs s'ajoutant. Les anomalies négatives sont dues à une aimantation des basaltes dans un champ opposé au champ actuel, lors d'une inversion des pôles. Le fait que ces bandes restent parallèles montre que l'emplacement des pôles est resté sensiblement toujours autour de la position actuelle. Des relevés aéromagnétiques au-dessus des océans mettent en évidence des bandes d'anomalies parallèles à l'axe des dorsales, de part et d'autre desquelles elles sont pratiquement symétriques. Ces anomalies correspondent à des variations locales du champ magnétique par rapport au champ moyen de la région, avec des valeurs soit légèrement plus fortes (anomalies positives), soit légèrement plus faibles (anomalies négatives). Le champ magnétique moyen est ainsi perturbé par des masses aimantées disposées en bandes parallèles dont l'effet s'ajoute ou se retranche respectivement par rapport au champ magnétique moyen. L'étude d'anomalies magnétiques a pu démontrer, avec d'autres moyens (tels l'étude des âges sédimentaire, l'étude des îles formées par des roches volcaniques, l'étude des fossiles ou encore en regardant les continents qui semblaient avoir été réunis auparavant), la tectonique ou le déplacement, aussi appelé accrétion, des plaques lithosphériques du globe terrestre. (fr)
- In geophysics, a magnetic anomaly is a local variation in the Earth's magnetic field resulting from variations in the chemistry or magnetism of the rocks. Mapping of variation over an area is valuable in detecting structures obscured by overlying material. The magnetic variation (geomagnetic reversals) in successive bands of ocean floor parallel with mid-ocean ridges was important evidence for seafloor spreading, a concept central to the theory of plate tectonics. (en)
- 磁気異常（じきいじょう、英語: Magnetic anomaly）とは、地球上における、地磁気の局所的（地域的）な異常をいう。地磁気異常（ちじきいじょう）とも呼ばれる。地球上において、地磁気は一様に分布しているわけではなく、不規則な磁場が混ざっており、これを「磁気異常」または「地磁気異常」と呼ぶ。地磁気の地域的な地殻構成物を基因とする異常である。物理探査の一種である磁気探査は、磁気異常の観測などにより行われる。 (ja)
- 지구상의 각 지점에서 자기를 측정하면, 지구를 한개의 자석이라고 생각한 경우의 분포보다도 훨씬 복잡한 분포를 하고 있는 경우가 많다. 그 복잡한 분포를 나타내기 위하여, 관측치보다 지자기가 완만하게 변하는 성분을 뺀 양을 자기이상(magnetic anomaly)이라 한다. 자기 이상은 어떤 원인으로 관측점 근처의 암석이 자기를 띠고 있기 때문에 생기는 것이라고 생각할 수 있으므로, 이 이상 현상은 지각의 구조를 알아낼 실마리가 된다. (ko)
- In de geofysica is een magnetische anomalie een lokale variatie in het magnetisch veld van de aarde als gevolg van variaties in de chemie of het magnetisme van de rotsen. Het in kaart brengen van variatie over een gebied is waardevol bij het detecteren van structuren die worden verduisterd door bovenliggend materiaal. De magnetische variatie in opeenvolgende banden van de oceaanbodem parallel aan de midden-oceanische ruggen was belangrijk bewijs voor de spreiding van de zeebodem, een concept dat centraal staat in de theorie van de platentektoniek. (nl)
- In geofisica, un'anomalia magnetica è una variazione locale del campo magnetico terrestre che deriva da variazioni del chimismo o del magnetismo delle rocce. La mappatura delle variazioni magnetiche in una data area permette di rilevare la presenza di strutture altrimenti oscurate dal materiale soprastante. Le variazioni magnetiche in bande adiacenti di un fondale parallele a una dorsale oceanica, rappresentano un'importante evidenza a supporto della teoria dell'espansione del fondale oceanico, elemento importante nella tettonica delle placche. (it)
- Anomalia magnetyczna – lokalne różnice między ziemskim polem magnetycznym w danym miejscu a jego wartością teoretyczną, wyliczoną na podstawie położenia biegunów magnetycznych na Ziemi. Ze względu na wielkość obszarów dzieli się je na kontynentalne, regionalne i lokalne. W niektórych publikacjach występuje podział na anomalie kontynentalne i lokalne.
* Anomalie kontynentalne są obszarowo największe, najsilniejsza – wschodnioazjatycka – obejmuje obszar niemal całej Azji. Jej największa wartość sięga 30% natężenia pola średniego. Występowanie tych anomalii wiąże się z funkcjonowaniem głównego czynnika wytwarzającego ziemskie pole magnetyczne.
* Anomalie regionalne obejmują mniejsze obszary, ich występowanie wiąże się z pokładami skał i minerałów o mniejszym zasięgu i zalegających płycej.
* Za anomalie lokalne uznaje się te których obszar zawiera się w granicach od stu do kilku tysięcy km². Występujące w nich zmiany pola magnetycznego zazwyczaj nie przekraczają 10%. Anomalie te wiążą się z występowaniem dużych pokładów minerałów magnetycznych, np. magnetytu (rudy żelaza), na znacznych (ponad 1 km) głębokościach. Tego typu anomalie występują między innymi w okolicach Kiruny (Szwecja) i Kurska (Rosja, tzw. kurska anomalia magnetyczna) oraz w Polsce w Krzemiance (okolice Suwałk). Mniejsze anomalie związane są z występowaniem skał zasadowych lub ultrazasadowych. (pl)
- Магнитные аномалии — области на поверхности небесного тела, в которых величина или направление вектора магнитного поля существенно отличается от значений в соседних областях. Аномалия может быть положительной (когда вертикальная составляющая напряжённости магнитного поля совпадает по направленности с таковой у нормального поля) и отрицательной (в противоположном случае). Знак магнитной аномалии зависит от вещественного состава создающих её горных пород. (ru)
- 磁異常或稱地磁異常，在地球物理學是指在岩石內因為化學或磁性變化使地球磁場產生局部的改變。繪製一片地區的變化是檢測材料被遮蔽結構的珍貴資料。映射的面積變化的寶貴檢測結構覆材料所遮蔽。在海洋板塊上平行於中洋脊連綿的帶狀磁場變化，是支持海底擴張的重要證據。磁异常可以有不同的尺度，但尺度大小并不代表异常的大小。磁异常可造成空间环境的扰动和航天器异常。 (zh)
- Магнітна аномалія – відхилення величин елементів земного магнетизму (магнітного схилення,магнітного нахилення тощо) у різних областях земної кулі від так званих нормальних значень, які спостерігалися б за однорідного намагнічення Землі. Розрізняють такі магнітні аномалії:
* Континентальні (пл. 10-100 тис. км², наприклад, Сх.-Сибірська), очевидно пов’язані з особливостями руху речовини в ядрі Землі;
* Звичайні (20-40 тис. км2), викликані будовою будівлі або фундаменту споруди;
* Регіональні (1-10 тис. км²), викликані особливою будовою земної кори, головним чином кристалічного фундаменту;
* Локальні, обумовлені неоднорідністю будови верхніх частин земної кори (часто пов’язані з покладами корисних копалин). (uk)
|
| rdfs:comment
|
- In geophysics, a magnetic anomaly is a local variation in the Earth's magnetic field resulting from variations in the chemistry or magnetism of the rocks. Mapping of variation over an area is valuable in detecting structures obscured by overlying material. The magnetic variation (geomagnetic reversals) in successive bands of ocean floor parallel with mid-ocean ridges was important evidence for seafloor spreading, a concept central to the theory of plate tectonics. (en)
- 磁気異常（じきいじょう、英語: Magnetic anomaly）とは、地球上における、地磁気の局所的（地域的）な異常をいう。地磁気異常（ちじきいじょう）とも呼ばれる。地球上において、地磁気は一様に分布しているわけではなく、不規則な磁場が混ざっており、これを「磁気異常」または「地磁気異常」と呼ぶ。地磁気の地域的な地殻構成物を基因とする異常である。物理探査の一種である磁気探査は、磁気異常の観測などにより行われる。 (ja)
- 지구상의 각 지점에서 자기를 측정하면, 지구를 한개의 자석이라고 생각한 경우의 분포보다도 훨씬 복잡한 분포를 하고 있는 경우가 많다. 그 복잡한 분포를 나타내기 위하여, 관측치보다 지자기가 완만하게 변하는 성분을 뺀 양을 자기이상(magnetic anomaly)이라 한다. 자기 이상은 어떤 원인으로 관측점 근처의 암석이 자기를 띠고 있기 때문에 생기는 것이라고 생각할 수 있으므로, 이 이상 현상은 지각의 구조를 알아낼 실마리가 된다. (ko)
- In de geofysica is een magnetische anomalie een lokale variatie in het magnetisch veld van de aarde als gevolg van variaties in de chemie of het magnetisme van de rotsen. Het in kaart brengen van variatie over een gebied is waardevol bij het detecteren van structuren die worden verduisterd door bovenliggend materiaal. De magnetische variatie in opeenvolgende banden van de oceaanbodem parallel aan de midden-oceanische ruggen was belangrijk bewijs voor de spreiding van de zeebodem, een concept dat centraal staat in de theorie van de platentektoniek. (nl)
- In geofisica, un'anomalia magnetica è una variazione locale del campo magnetico terrestre che deriva da variazioni del chimismo o del magnetismo delle rocce. La mappatura delle variazioni magnetiche in una data area permette di rilevare la presenza di strutture altrimenti oscurate dal materiale soprastante. Le variazioni magnetiche in bande adiacenti di un fondale parallele a una dorsale oceanica, rappresentano un'importante evidenza a supporto della teoria dell'espansione del fondale oceanico, elemento importante nella tettonica delle placche. (it)
- Магнитные аномалии — области на поверхности небесного тела, в которых величина или направление вектора магнитного поля существенно отличается от значений в соседних областях. Аномалия может быть положительной (когда вертикальная составляющая напряжённости магнитного поля совпадает по направленности с таковой у нормального поля) и отрицательной (в противоположном случае). Знак магнитной аномалии зависит от вещественного состава создающих её горных пород. (ru)
- 磁異常或稱地磁異常，在地球物理學是指在岩石內因為化學或磁性變化使地球磁場產生局部的改變。繪製一片地區的變化是檢測材料被遮蔽結構的珍貴資料。映射的面積變化的寶貴檢測結構覆材料所遮蔽。在海洋板塊上平行於中洋脊連綿的帶狀磁場變化，是支持海底擴張的重要證據。磁异常可以有不同的尺度，但尺度大小并不代表异常的大小。磁异常可造成空间环境的扰动和航天器异常。 (zh)
- Magnetische Anomalien (seltener Magnetanomalien) sind lokale und regionale Störungen in der Stärke des Erdmagnetfeldes. Sie werden von magnetisierten Gesteinen der oberen Erdkruste (Petromagnetik) verursacht, d. h. durch ihren Anteil an ferro- und ferrimagnetischen Mineralen (v. a. Magnetit). Die Messung und Interpretation der Anomalien erfolgt durch die Geomagnetik, einem Teilgebiet der Angewandten Geophysik. Kleinräumige Anomalien können auch von künstlichen magnetischen Störkörpern stammen, z. B. Eisenkörpern oder archäologischen Objekten im Untergrund. (de)
- Les anomalies magnétiques résultent de la fossilisation du champ magnétique par les basaltes de la croûte océanique. Lorsque les roches riches en corps ferromagnétiques se mettent en place, elles fossilisent le champ magnétique existant. Dans tous les océans, les anomalies positives et négatives s'organisent en bandes parallèles. Les anomalies positives sont dues à une aimantation des basaltes lors de leur refroidissement dans le même sens que le champ actuel, les deux valeurs s'ajoutant. Les anomalies négatives sont dues à une aimantation des basaltes dans un champ opposé au champ actuel, lors d'une inversion des pôles. Le fait que ces bandes restent parallèles montre que l'emplacement des pôles est resté sensiblement toujours autour de la position actuelle. (fr)
- Anomalia magnetyczna – lokalne różnice między ziemskim polem magnetycznym w danym miejscu a jego wartością teoretyczną, wyliczoną na podstawie położenia biegunów magnetycznych na Ziemi. Ze względu na wielkość obszarów dzieli się je na kontynentalne, regionalne i lokalne. W niektórych publikacjach występuje podział na anomalie kontynentalne i lokalne. (pl)
- Магнітна аномалія – відхилення величин елементів земного магнетизму (магнітного схилення,магнітного нахилення тощо) у різних областях земної кулі від так званих нормальних значень, які спостерігалися б за однорідного намагнічення Землі. Розрізняють такі магнітні аномалії: (uk)
|
