| dbo:abstract
|
- Das deutsche Fundrecht regelt als Teil des deutschen Sachenrechts die Eigentumsverhältnisse an verlorenen Sachen und das gesetzliche Schuldverhältnis zwischen dem Eigentümer und dem Finder. Die Regelungen finden sich in § 965 bis § 984 BGB. (de)
- La pérdida o abandono de propiedad es una categoría del derecho anglosajón sobre la propiedad, la cual indica que las pertenencias personales dejan de ser posesión de sus dueños legales sin haber entrado directamente bajo la posesión de otra persona es considerada perdida, extraviada, o abandonada, dependiendo de las circunstancias bajo la que fueron encontrados por el próximo partido para adquirirlos. Los derechos de un descubridor de tal propiedad son determinados en parte por el estatus en el que es encontrado. Gracias a que estas clasificaciones se han desarrollado a la antigua y la ley no escrita a menudo arcaica de Inglaterra, estos derechos varían según numerosas distinciones específicas. (es)
- Lost, mislaid, and abandoned property are categories of the common law of property which deals with personal property or chattel which has left the possession of its rightful owner without having directly entered the possession of another person. Property can be considered lost, mislaid or abandoned depending on the circumstances under which it is found by the next party who obtains its possession. There is an old saying that possession is nine-tenths of the law, perhaps dating back centuries. This means that in most cases, the possessor of a piece of property is its rightful owner without evidence to the contrary. More colloquially, this may be called finders, keepers. The contradiction to this principle is theft by finding, which may occur if conversion occurs after finding someone else's property. The rights of a finder of such property are determined in part by the status in which it is found. Because these classifications have developed under the common law of England, they turn on nuanced distinctions. The general rule attaching to the three types of property may be summarized as: A finder of property acquires no rights in mislaid property, is entitled to possession of lost property against everyone except the true owner, and is entitled to keep abandoned property. This rule varies by jurisdiction. (en)
- ( 2006년 영화에 대해서는 유실물 (2006년 영화) 문서를 참고하십시오.) 유실물(遺失物)이란 점유자의 의사에 의하지 않고 그 점유를 이탈한 물건으로, 도품이 아닌 것을 말한다. 범죄자가 놓고 간 것으로 인정되는 물건, 착오로 인하여 점유한 물건, 타인이 놓고 간 물건, 일실(逸失)한 가축은 유실물이 아니지만 유실물에 준한다. 표류물과 침몰품은 유실물의 성질을 갖지만 수난구호법의 적용을 받는다. (ko)
- Hittegods är lös egendom som har hittats av någon som inte äger dem. För att det ska räknas som fynd krävs det att det inte är i ägarens besittning samt att det inte rör sig om bortkastade saker eller stöldgods. Saker som har lämnats på ett visst ställe för att ägaren ska kunna använda det senare är inte heller hittegods. Som hittegods räknas även bortsprungna hundar och andra husdjur. Däremot finns det speciella regler för hästar, kor och andra djur som används inom jordbruket. Ingen är tvingad att ta om hand om upphittade saker utom polisen. Om hittegodset tas om hand av upphittaren har denne skyldighet att lämna in det till polisen enligt 1§ Lagen om Hittegods. Polisen har även rätt att kräva in hittegodset efter anmälan. Upphittaren ska anmäla sitt fynd så snart som möjligt, antingen till polisen eller till sakernas ägare, om denne är känd. Om det inte görs kan upphittaren dömas för fyndförseelse, till böter eller fängelse i maximalt två år. Den som tar hand om godset har även skyldighet att sköta det så att det inte skadas. Ägaren får tillbaka godset om den hittas. Ägaren är skyldig att betala kostnader som hittegodset har orsakat samt skälig hittelön. Om ägaren inte har hittats inom tre månader tillfaller godset upphittaren. Vill inte denne ha det kan polisen sälja godset. Jämför res nullius. (sv)
- 失物是普通财产法中的一種概念，指的是脫離其所有者的控制同時也沒有被他人占有的财产或動產。如果一物品是在原先所有者並非要放置（例如走在路上手機掉在路上，並非自己刻意要放在地上）且所有者難以找到的地方發現，则一般认为該物品屬於失物。在普通法中，失物的拾得者可以向除失物原主以外的任何人主张占有该物品的权利。 (zh)
- Знахідка — це рухома річ (майно), втрачена або загублена власником(володільцем) поза його волею і ким-небудь знайдена. Розглядаючи поняття «знахідка» потрібно керуватись статтями 337—339 Цивільним Кодексом України(далі. — ЦКУ). ЦКУ зазначає правила щодо знахідки та порядку виникнення права власності щодо неї. При знахідці випадковість має місце як на стороні того, хто втратив, так і на стороні того, хто знайшов річ. Оскільки знахідка не є безхазяйною річчю, вона по можливості повинна бути повернена власнику або іншій особі, що загубила її. Для цього той, хто знайшов, повинен вчинити необхідні дії, передбачені в частині першій статті 337. Якщо особа, що загубила річ, невідома, то подальша доля цієї речі залежить від того місця, де вона була знайдена, та від її якостей. Річ, що знайдена в приміщенні або на транспорті, повинна одразу передаватися особі, що представляє володільця цього приміщення чи транспортного засобу. Речі, що знайдені в інших місцях, наприклад, на вулиці, можуть зберігатися в особи, що їх знайшла, з обов'язковим повідомленням поліції або органу місцевого самоврядування, або передаватися на зберігання зазначеним органам. Ці органи можуть також передати річ на зберігання іншим особам. Вибір однієї з вказаних можливостей щодо зберігання речі належить особі, що знайшла річ. Особа, що знайшла загублену річ, повинна забезпечити її охоронність. І хоча стаття 337 ЦКУ покладає такий обов'язок лише на особу, що знайшла річ, очевидно, що і в разі передачі такої речі володільцю приміщення (транспортного засобу), а також в поліцію, органу місцевого самоврядування або третій особі, відповідальність за її втрату або пошкодження покладається саме на них. Розмір відповідальності особи, що зберігає річ, обмежується вартістю речі. Стосовно речей, які швидко псуються або витрати на зберігання яких є непропорційно великими порівняно з її вартістю встановлюється окреме правило. У випадку знайдення такої речі, особа, що її знайшла, має право продати таку річ з обов'язковим отриманням письмових доказів щодо вартості цієї речі. Сума грошей, що отримана від продажу знайденої речі, отримує правовий режим знахідки і відповідно до загальних правил повинна повертатися власнику речі. (uk)
- Нахо́дка — обретение имущества, владелец которого утратил его, а также само это имущество. По российскому законодательству, нашедший потерянную вещь обязан немедленно уведомить об этом лицо, потерявшее её, или собственника вещи или кого-либо другого из известных ему лиц, имеющих право получить её, и возвратить найденную вещь этому лицу. Если вещь найдена в помещении или на транспорте, она подлежит сдаче лицу, представляющему владельца этого помещения или средства транспорта. Если лицо, имеющее право потребовать возврата найденной вещи, или место его пребывания неизвестны, нашедший вещь обязан заявить о находке в полицию или в орган местного самоуправления. Если в течение шести месяцев с момента заявления о находке лицо, управомоченное получить найденную вещь, не будет установлено или само не заявит о своём праве на вещь нашедшему её лицу либо в полицию или в орган местного самоуправления, нашедший вещь приобретает право собственности на неё (в советском праве в данном случае вещь переходила в собственность государства). Нашедший вещь вправе хранить её у себя либо сдать на хранение в полицию, орган местного самоуправления или указанному ими лицу. Скоропортящаяся вещь или вещь, издержки по хранению которой несоизмеримо велики по сравнению с её стоимостью, может быть реализована нашедшим вещь с получением письменных доказательств, удостоверяющих сумму выручки. Деньги, вырученные от продажи найденной вещи, подлежат возврату лицу, управомоченному на её получение. Нашедший вещь отвечает за её утрату или повреждение лишь в случае умысла или грубой неосторожности и в пределах стоимости вещи. Нашедший вещь также вправе по её возвращении владельцу требовать вознаграждение за находку в размере до двадцати процентов стоимости вещи. В случае, если нашедший вещь не заявил о находке или пытался её утаить, право на вознаграждение не возникает. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- Das deutsche Fundrecht regelt als Teil des deutschen Sachenrechts die Eigentumsverhältnisse an verlorenen Sachen und das gesetzliche Schuldverhältnis zwischen dem Eigentümer und dem Finder. Die Regelungen finden sich in § 965 bis § 984 BGB. (de)
- La pérdida o abandono de propiedad es una categoría del derecho anglosajón sobre la propiedad, la cual indica que las pertenencias personales dejan de ser posesión de sus dueños legales sin haber entrado directamente bajo la posesión de otra persona es considerada perdida, extraviada, o abandonada, dependiendo de las circunstancias bajo la que fueron encontrados por el próximo partido para adquirirlos. Los derechos de un descubridor de tal propiedad son determinados en parte por el estatus en el que es encontrado. Gracias a que estas clasificaciones se han desarrollado a la antigua y la ley no escrita a menudo arcaica de Inglaterra, estos derechos varían según numerosas distinciones específicas. (es)
- ( 2006년 영화에 대해서는 유실물 (2006년 영화) 문서를 참고하십시오.) 유실물(遺失物)이란 점유자의 의사에 의하지 않고 그 점유를 이탈한 물건으로, 도품이 아닌 것을 말한다. 범죄자가 놓고 간 것으로 인정되는 물건, 착오로 인하여 점유한 물건, 타인이 놓고 간 물건, 일실(逸失)한 가축은 유실물이 아니지만 유실물에 준한다. 표류물과 침몰품은 유실물의 성질을 갖지만 수난구호법의 적용을 받는다. (ko)
- 失物是普通财产法中的一種概念，指的是脫離其所有者的控制同時也沒有被他人占有的财产或動產。如果一物品是在原先所有者並非要放置（例如走在路上手機掉在路上，並非自己刻意要放在地上）且所有者難以找到的地方發現，则一般认为該物品屬於失物。在普通法中，失物的拾得者可以向除失物原主以外的任何人主张占有该物品的权利。 (zh)
- Lost, mislaid, and abandoned property are categories of the common law of property which deals with personal property or chattel which has left the possession of its rightful owner without having directly entered the possession of another person. Property can be considered lost, mislaid or abandoned depending on the circumstances under which it is found by the next party who obtains its possession. (en)
- Hittegods är lös egendom som har hittats av någon som inte äger dem. För att det ska räknas som fynd krävs det att det inte är i ägarens besittning samt att det inte rör sig om bortkastade saker eller stöldgods. Saker som har lämnats på ett visst ställe för att ägaren ska kunna använda det senare är inte heller hittegods. Som hittegods räknas även bortsprungna hundar och andra husdjur. Däremot finns det speciella regler för hästar, kor och andra djur som används inom jordbruket. Den som tar hand om godset har även skyldighet att sköta det så att det inte skadas. Jämför res nullius. (sv)
- Нахо́дка — обретение имущества, владелец которого утратил его, а также само это имущество. По российскому законодательству, нашедший потерянную вещь обязан немедленно уведомить об этом лицо, потерявшее её, или собственника вещи или кого-либо другого из известных ему лиц, имеющих право получить её, и возвратить найденную вещь этому лицу. Если вещь найдена в помещении или на транспорте, она подлежит сдаче лицу, представляющему владельца этого помещения или средства транспорта. Если лицо, имеющее право потребовать возврата найденной вещи, или место его пребывания неизвестны, нашедший вещь обязан заявить о находке в полицию или в орган местного самоуправления. (ru)
- Знахідка — це рухома річ (майно), втрачена або загублена власником(володільцем) поза його волею і ким-небудь знайдена. Розглядаючи поняття «знахідка» потрібно керуватись статтями 337—339 Цивільним Кодексом України(далі. — ЦКУ). Якщо особа, що загубила річ, невідома, то подальша доля цієї речі залежить від того місця, де вона була знайдена, та від її якостей. (uk)
|
