| dbo:abstract
|
- Ahmad Burhan al-Din (Kayseri, 8 de gener de 1345 - 1391) fou un poeta, cadi, visir, atabeg i emir o sultà de Sivas. Va escriure nombroses poesies (uns dos mil versos) i llibres jurídics. Era fill del cadi Xams al-Din Muhàmmad, de la tribu oghuz de Salur i la seva àvia era neta del sultà seljúcida . Va rebre una educació completa primer amb el seu pare i més tard a Egipte, Damasc i Alep. Va retornar a Kayseri el 1364/1365 i va guanyar el favor de l'emir de Sivas, Ghiyath al-Din Muhammad I Eretna-oghlu, que fou nomenat (1366) cadi al lloc del seu pare que havia mort uns mesos abans; a més a més Burhan va rebre la mà de la filla d'Eretna. Burhan va participar en la revolta dels beys en la qual va morir el seu sogre (1366). Va pujar al tron Ala al-Din Ali (1366-1380) sota el que fou visir i atabeg; el 1380 va pujar al tron Muhammad II Celebi però Burhan el va deposar al cap de poc temps i es va proclamar sultà (1381) amb Sivas com a capital; va emetre moneda i el seu nom es va llegir a la pregària del divendres (khutba). Va governar durant 18 anys en els quals va haver de fer front a les revoltes locals dels beys, i a guerres contra els veïns com els djandar-oghlu (Kastamonu) karamànides (Karaman) i els otomans; fou audaç i valent. Va enfrontar una batalla contra forces mameluques molt superior i fou derrotat (1387) però poc després va fer aliança amb els mamelucs contra els ak koyunlu que envaïen els seus estats per la part oriental. També va tenir l'ajut mameluc contra els beys revoltats d'Amasya i Erzindjan. El 1391 estava en guerra contra els otomans. El bey rebel de Kaysariyya, Shaykh Muyayyad, fou executat per orde de Burhan i això va provocar la colera de Kara Yuluk Uthman, emir dels ak koyunlu, que era el seu protector, i que va atacar els dominis de Burhan (1398) i el va derrotar i matar a la batalla de Kara Bel, o segons una altra versió, fou derrotat però va poder fugir cap a les muntanyes de Kharput, però fou capturat pels ak koyunlu i executat el juliol/agost del 1398. La seva tomba no dona la data de la mort; el seu fill Muhammad Celebi va morir el 1391 i una filla, Saldjuk Khatun, va viure fins al 1446/1447. (ca)
- قاضي برهان الدين كان قاضي ووزير وأتابك عند إمارة بنو آرتين. نجح في سنة 783 هـ (1381–1382) بالسيطرة على أراضي بنو آرتين وعين نفسه سلطاناً على هذه الأراضي بعد وفاة آخر الحكام من سلالة بني آرتين. بعد مقتل غياث الدين محمد بن آرتين آخر الحكام من أبناء سلالة بني آرتين، جاء بعده حكام ضعاف غير أكفاء، فتولي الحكم الوزير قاضي برهان الدين وأعلن نفسه سلطاناً في نفس المنطقة لمدة ثمانية عشر عاما أخرى ولم يكن من سلالة بني آرتين، وهي فترة تعتبرها بعض المصادر استمرارا لنفس الهيكل المؤسسي لإمارة بني آرتين، بينما تعتبرها مصادر أخرى منفصلة. (ar)
- Kadi Burhan al-Din Ahmed (aserbaidschanisch Qazi Bürhanəddin, türkisch Kadı Burhaneddin; * 1345 in Kayseri; † 1398) war ein Kadi, Wesir und Atabeg der Herrscher des anatolischen Beyliks Eretna, später selbst Sultan von Eretna und ein auf Persisch und Aserbaidschanisch schreibender Dichter. Er war der Sohn des Qādī Schams al-din Mehmed von Kayseri und gehörte dem turkmenischen Oghusenstamm Salur an. Burhan al-Din genoss eine umfassende religiöse und literarische Ausbildung unter anderem in Ägypten. 1364 kehrte er nach Kayseri zurück und trat in die Dienste des Hauses Eretna. Er wurde 1365 als Qādī von Kayseri Nachfolger seines Vaters. Daneben betätigte er sich auch als Dichter, wobei er vornehmlich auf Persisch schrieb. Im Jahr 783 AH (1381/1382) usurpierte er den Thron der Eretna in Sivas und beanspruchte den Titel Sultan für sich. Burhan al-Din rechtfertigte seinen Thronanspruch mit seiner Abstammung von den seldschukischen Türken: Seine Großmutter väterlicherseits war die Enkelin des Kai Kaus II. Das Sultanat der Eretna, das er geerbt hatte, besaß eine große turkmenische und mongolische Bevölkerung, aber auch viele der alten städtischen Zentren der Rumseldschuken und der Ilchane. Das Sultanat mit seinem persifizierten Hofadel ähnelte diesen älteren Staaten mehr als die turkmenischen Beyliks, die in anderen Teilen Anatoliens entstanden. Die 18-jährige Herrschaft des Kadi war nicht friedvoll. Er forderte die turkmenischen Karamaniden heraus und kämpfte zweimal gegen Kötürüm Bayezid, den Herrscher der Candaroğlu in Kastamonu. 1387 wurde er von den Mamluken von Ägypten besiegt. Der osmanische Sultan Bayezid I. führte 1391 mit seinem byzantinischen Vasallen Kaiser Manuel II. einen erfolglosen Feldzug gegen Burhan al-Din. Er fand seinen Tod durch die Hände der Ak Koyunlu im Jahr 1398, sein Nachfolger war sein Sohn Zayn al-‘Abidin, dessen Herrschaft aber bereits 1399 endete. Seine Türbe (Mausoleum) steht noch in Sivas. ‘Aziz ibn Ardashir Astarbadi, ein Gefährte des Kadi Burhan al-Din, schrieb ein persisches Buch über dessen Herrschaft mit dem Titel Bazm-u Razm, das 1928 von Mehmet Fuat Köprülü ediert wurde. Eine Analyse und Erläuterung findet sich bei H. H. Giesecke in seinem Werk Das Werk des ‘Azīz ibn Ardašīr Astarābādi (Leipzig, 1940). (de)
- Qāżi Aḥmad Borhān al-Din (Turkish: Kadı Burhâneddin, 8 January 1345 – c. 1398; Azerbaijani: Qazi Bürhanəddin) was an Oghuz Turkic vizier to the Eretnid rulers of Anatolia. In 1381 he took over Eretnid lands and claimed the title of sultan for himself. He is most often referred to by the title Qadi, a name for Islamic judges, which was his first occupation. (en)
- Kadi Burhaneddin Ahmed ou le Qadi Ahmad Burhân al-Dîn a été le vizir du beylicat des Eretnides. Il a pris le pouvoir alors qu’il assurait la régence du dernier des Eretnides (1381). Il crée alors sa propre principauté avec comme capitale Kayseri jusqu’à sa mort en 1398. Issu d’une famille de juges et de lettrés d’origine oghouze, il pratique aussi bien l’arabe que le persan et naturellement le turc en affectant parfois d’utiliser le dialecte oghouze d’Azerbaïdjan. Il est l’auteur de poèmes mais aussi d’ouvrages scientifiques. Il est un des premiers à avoir écrit des poésies profanes. Érudit, il écrit des traités de jurisprudence en arabe et des poésies en persan et en turc. Sa principale œuvre est son diwan turc qui date de 1393-1395 et qui serait le plus ancien recueil de poèmes rédigé en langue turque dont l’unique exemplaire se trouve au British Museum de Londres. (fr)
- Qāżi Aḥmad Borhān al-Din ((in turco Kadı Burhâneddin; 8 gennaio 1345 – c. 1398) fu un visir turco Oghuz per i sovrani eretnidi dell'Anatolia. Nel 1381 conquistò le terre degli eretnidi e rivendicò per sé il titolo di sultano. Viene spesso indicato con il titolo Qadi, un nome per i giudici islamici, che è stato il suo primo ruolo. (it)
- Кади Бурханеддин Ахмед (азерб. Qazi Bürhanəddin; тур. Kadı Burhaneddin; араб. и перс. قاضي برهان الدين; 1345—1398) — поэт, учёный и государственный деятель. Ахмед был кади, затем визирем, затем захватил власть и правил в государстве, бывшем до него бейликом Эретнаогуллары, со столицей в Сивасе. Оно называлось «государство Кади Бурханеддина». Отстаивая независимость государства, кади Бурханеддин 18 лет своего правления воевал с османами, мамлюками, Караманидами, Ак-Коюнлу. Писал стихи на тюркском языке. Также писал стихи на персидском и арабском языках, труды по исламскому праву. Диван Кади Бурханеддина был первым диваном на тюркском языке. Кади Бурханеддина считают одним из основоположников турецкой и азербайджанской литературы. (ru)
- Каді Бурханеддін (1344/1345 — 1398) — середньовічний турецький політик, державний діяч, вчений та поет, автор праць з мусульманського права. Його життя та діяльність тривалий час були пов'язані із бейликом у Центральній Анатолії, утвореним довкола міст Кайсері та Сівас. Спочатку у цьому бейлику він займав посаду кадія (судді), а в 1381—1398 роках був там верховним правителем. Бурханеддін ще за життя увійшов в історію як талановитий і дуже відомий поет. Його вважають одним із зачинателів азербайджанської та . Диван (збірка поезій) Каді Бурханеддіна складається із 17 000 рядків і повністю дійшов до нашого часу. Він (диван) містить газелі, рубаї, туюги на теми любові та вірності. Особливе місце у ліриці Бурханеддіна займає оспівування військової мужності і патріотичного обов'язку. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- قاضي برهان الدين كان قاضي ووزير وأتابك عند إمارة بنو آرتين. نجح في سنة 783 هـ (1381–1382) بالسيطرة على أراضي بنو آرتين وعين نفسه سلطاناً على هذه الأراضي بعد وفاة آخر الحكام من سلالة بني آرتين. بعد مقتل غياث الدين محمد بن آرتين آخر الحكام من أبناء سلالة بني آرتين، جاء بعده حكام ضعاف غير أكفاء، فتولي الحكم الوزير قاضي برهان الدين وأعلن نفسه سلطاناً في نفس المنطقة لمدة ثمانية عشر عاما أخرى ولم يكن من سلالة بني آرتين، وهي فترة تعتبرها بعض المصادر استمرارا لنفس الهيكل المؤسسي لإمارة بني آرتين، بينما تعتبرها مصادر أخرى منفصلة. (ar)
- Qāżi Aḥmad Borhān al-Din (Turkish: Kadı Burhâneddin, 8 January 1345 – c. 1398; Azerbaijani: Qazi Bürhanəddin) was an Oghuz Turkic vizier to the Eretnid rulers of Anatolia. In 1381 he took over Eretnid lands and claimed the title of sultan for himself. He is most often referred to by the title Qadi, a name for Islamic judges, which was his first occupation. (en)
- Qāżi Aḥmad Borhān al-Din ((in turco Kadı Burhâneddin; 8 gennaio 1345 – c. 1398) fu un visir turco Oghuz per i sovrani eretnidi dell'Anatolia. Nel 1381 conquistò le terre degli eretnidi e rivendicò per sé il titolo di sultano. Viene spesso indicato con il titolo Qadi, un nome per i giudici islamici, che è stato il suo primo ruolo. (it)
- Кади Бурханеддин Ахмед (азерб. Qazi Bürhanəddin; тур. Kadı Burhaneddin; араб. и перс. قاضي برهان الدين; 1345—1398) — поэт, учёный и государственный деятель. Ахмед был кади, затем визирем, затем захватил власть и правил в государстве, бывшем до него бейликом Эретнаогуллары, со столицей в Сивасе. Оно называлось «государство Кади Бурханеддина». Отстаивая независимость государства, кади Бурханеддин 18 лет своего правления воевал с османами, мамлюками, Караманидами, Ак-Коюнлу. Писал стихи на тюркском языке. Также писал стихи на персидском и арабском языках, труды по исламскому праву. Диван Кади Бурханеддина был первым диваном на тюркском языке. Кади Бурханеддина считают одним из основоположников турецкой и азербайджанской литературы. (ru)
- Ahmad Burhan al-Din (Kayseri, 8 de gener de 1345 - 1391) fou un poeta, cadi, visir, atabeg i emir o sultà de Sivas. Va escriure nombroses poesies (uns dos mil versos) i llibres jurídics. Era fill del cadi Xams al-Din Muhàmmad, de la tribu oghuz de Salur i la seva àvia era neta del sultà seljúcida . Va rebre una educació completa primer amb el seu pare i més tard a Egipte, Damasc i Alep. Va retornar a Kayseri el 1364/1365 i va guanyar el favor de l'emir de Sivas, Ghiyath al-Din Muhammad I Eretna-oghlu, que fou nomenat (1366) cadi al lloc del seu pare que havia mort uns mesos abans; a més a més Burhan va rebre la mà de la filla d'Eretna. (ca)
- Kadi Burhan al-Din Ahmed (aserbaidschanisch Qazi Bürhanəddin, türkisch Kadı Burhaneddin; * 1345 in Kayseri; † 1398) war ein Kadi, Wesir und Atabeg der Herrscher des anatolischen Beyliks Eretna, später selbst Sultan von Eretna und ein auf Persisch und Aserbaidschanisch schreibender Dichter. Er fand seinen Tod durch die Hände der Ak Koyunlu im Jahr 1398, sein Nachfolger war sein Sohn Zayn al-‘Abidin, dessen Herrschaft aber bereits 1399 endete. Seine Türbe (Mausoleum) steht noch in Sivas. (de)
- Kadi Burhaneddin Ahmed ou le Qadi Ahmad Burhân al-Dîn a été le vizir du beylicat des Eretnides. Il a pris le pouvoir alors qu’il assurait la régence du dernier des Eretnides (1381). Il crée alors sa propre principauté avec comme capitale Kayseri jusqu’à sa mort en 1398. (fr)
- Каді Бурханеддін (1344/1345 — 1398) — середньовічний турецький політик, державний діяч, вчений та поет, автор праць з мусульманського права. Його життя та діяльність тривалий час були пов'язані із бейликом у Центральній Анатолії, утвореним довкола міст Кайсері та Сівас. Спочатку у цьому бейлику він займав посаду кадія (судді), а в 1381—1398 роках був там верховним правителем. (uk)
|
