| dbo:abstract
|
- El Yūzuki (夕月, lluna vespertina (?)) va ser l'últim destructor de la Classe Mutsuki. Va servir en l'Armada Imperial Japonesa durant la Segona Guerra Sinójaponesa i la Segona Guerra Mundial. (ca)
- Die Yūzuki (jap. 夕月, dt. „Abendmond“) war ein Zerstörer der Mutsuki-Klasse der Kaiserlich Japanischen Marine. (de)
- El Yūzuki (夕月 luna vespertina?) fue el último destructor de la Clase Mutsuki. Sirvió en la Armada Imperial Japonesa durante la Segunda Guerra Sino-Japonesa y la Segunda Guerra Mundial. (es)
- The Japanese destroyer Yūzuki (夕月, ”Evening Moon”) was the last of twelve Mutsuki-class destroyers built for the Imperial Japanese Navy (IJN) during the 1920s. During the Pacific War, she participated in the Battle of Guam in December 1941 and the occupations of New Guinea and the Solomon Islands in early 1942. (en)
- Le Yūzuki (夕月) est un destroyer de la classe Mutsuki construit pour la Marine impériale japonaise pendant les années 1920. (fr)
- 夕月（ゆうづき/ゆふづき）は、大日本帝国海軍の駆逐艦。睦月型駆逐艦の12番艦。 (ja)
- Lo Yuzuki (夕月 Yūzuki?, lett. "Luna della sera"), sino al 1º agosto 1928 denominato 34-Gō kuchikukan (第34駆逐艦? lett. "cacciatorpediniere Numero 34"), è stato un cacciatorpediniere della Marina imperiale giapponese, undicesima unità appartenente alla classe Mutsuki. Fu varato nel marzo 1927 dal cantiere navale di . Appartenente alla 23ª Divisione, nei primi mesi di guerra contribuì alla difesa delle molteplici operazioni anfibie nel Pacifico centrale e sud-occidentale, partecipando marginalmente anche alla battaglia del Mar dei Coralli (4-8 maggio 1942). Assegnato a una formazione di seconda linea della 4ª Flotta, non ebbe quasi nessuna parte nella campagna di Guadalcanal e dall'inizio di settembre rimase di pattuglia nelle acque delle isole Marshall: anche per gran parte del 1943 condusse regolari ricognizioni e assisté saltuariamente navi danneggiate o affondate da sommergibili statunitensi. Unito con il gemello Uzuki nella 30ª Divisione, passò a operare con l'8ª Flotta verso la fine dell'anno e al principio del 1944, dopo l'abbandono della base di Rabaul, fu assegnato a compiti di sorveglianza nelle isole Palau; in maggio fu posto agli ordini dell'effimera Flotta del Pacifico centrale e poi, incrementata la dotazione contraerea, da settembre intraprese viaggi di scorta da e per le Filippine. Giunto a Manila di scorta alla portaerei Junyo, a dicembre fu aggregato all'ultima fase della costosa , l'invio di rinforzi e rifornimenti a Leyte via mare. Nel tardo pomeriggio del 12, sulla rotta del ritorno, fu gravemente danneggiato e affondò diverse ore dopo essere stato evacuato. (it)
- Юдзукі (Yuzuki, яп. 夕月) – ескадрений міноносець Імперського флоту Японії, який брав участь у Другій Світовій війні. Корабель, який став дванадцятим (за часом закладання) серед есмінців типу «Муцукі», спорудили у 1927 році на верфі Fujinagata у Осаці. На момент вступу Японії до Другої світової війни «Юдзукі» належав до 23-ї дивізії ескадрених міноносців, яка 23 – 27 листопада супроводила транспорти з військами із Сакаїде (обернене до Внутрішнього Японського моря узбережжя Сікоку) до Хахадзіми (острови Огасавара), а 4 грудня почала конвоювання їх у південному напрямку. 8 грудня, у день нападу на Перл-Гарбор (тільки по інший бік лінії зміни дат), загін здійснив висадку на острові Гуам (південна частина Маріанського архіпелагу). Після цього кілька тижнів есмінці дивізії провадили протичовнове патрулювання в районі Маріанських островів, допоки 10 – 12 січня 1942-го не прослідували з Сайпану на атол Трук в центральній частині Каролінських островів (ще до війни тут створили потужну базу японського ВМФ, з якої до лютого 1944-го провадили операції у цілому ряді архіпелагів). У середині січня 1942-го корабель задіяли у операції по оволодінню архіпелагом Бісмарка. 20 січня «Юдзукі» разом зі ще двома есмінцями та двома легкими крейсерами вийшов з Труку, маючи завдання забезпечувати безпосередній супровід транспортів з десантом для захоплення Кавієнга на північному завершенні острова Нова Ірландія (в подальшому тут облаштують другу за значенням японську базу в архіпелазі). В ніч на 23 січня відбулась висадка і за кілька годин японські морські піхотинці узяли Кавієнг під контроль. Після цього «Юдзукі» більше двох тижнів ніс патрульно-ескортну службу в архіпелахі Бісмарка. 9 лютого 1942-го 23-тя, 29-та і 30-та дивізії ескадрених міноносців, а також 2 легкі крейсери супроводжували загін, який доправив японський десант до півострова Сурумі (центральна частина південного узбережжя Нової Британії), де японці захопили невеличкий австралійський аеродром у Гасматі (після розширення його перетворили на резервний майданчик, призначений для забезпечення аварійних посадок літаків). В якийсь момент «Юдзукі» та інші есмінці 23-ї дивізії перейшли до Кавієнга, а 20 – 23 лютого 1942-го прослідували звідси на Трук. 2 березня вони полишили цю базу для супроводу 6-ї дивізії крейсерів, яка мала прийняти участь у операціях по зайняттю ряду пунктів в Меланезії. Першою з них стала висадка 8 березня на Новій Гвінеї в районі Лае – Сааламауа (на сході острова у глибині затоки Хуон). Вона не зустріла спротиву і наступної доби крейсерський загін полишив цей район (а вже 10 березня кораблі, які залишились біля Лае, стали ціллю для американської авіаносної авіації). Крейсери 9 березня досягнули Буки (порт на однойменному острові біля північного узбережжя значно більшого острова Бугенвіль на заході Соломонового архіпелагу), 11 числа прибули до Рабаула, 15 – 17 березня знову відвідали Буку, а з 18 числа перебували на якірній стоянці в проході Мьове поблизу Кавієнга. 27 березня загін прибув до Рабаула, після чого з 28 березня по 1 квітня виходив до Бугенвіля, де були зайняти якірна стоянка Шортленда та порт Кієта (південне завершення та східне узбережжя Бугенвілю відповідно). Далі крейсери перейшли з Рабаула до проходу Мьове, а 7 – 8 квітня забезпечили зайняття острова Манус у групі островів Адміралтейства (шість сотень кілометрів на північний захід від Рабаула, поблизу комунікацій, що вели до архіпелагу Бісмарка з Трука та іншого важливого транспортного хабу Палау). 10 квітня крейсерський загін повернувся на Трук. На початку травня 1942-го «Юдзукі» залучили до операції по висадці на сході Соломонових островів (перший етап більш масштабної операції, що мала завершитись оволодінням Порт-Морсбі на оберненому до Австралії узбережжі Нової Гвінеї). 3 травня разом зі ще одним есмінцем своєї дивізії «Юдзукі» охороняв загін, що доправив японський десант до острова Тулагі (в протоці північніше від значно більшого острова Гуадалканал). 4 травня цей загін став ціллю для американського авіаносного угруповання, яке рухалось до Коралового моря. «Юдзукі» зазнав незначних пошкоджень від обстрілу з повітря, проте при цьому загинуло 10 членів екіпажу. Невдовзі «Юдзукі» повернувся до Рабаула та 11 травня 1942-го вийшов у море, супроводжуючи разом з двома іншими есмінцями загін, який мав узяти під контроль острови Науру та Оушен. У ніч на 12 травня в районі за кілька десятків кілометрів на південний схід від острова Нова Ірландія підводний човен торпедував один з кораблів загону — мінний загороджувач «Окіносіма», після чого «Юдзукі» зняв з нього контр-адмірала Сіму Кійохіде, який командував операцією. «Окіносіму» намагались довести до Буки (порт на однойменному острові біля північного завершення значно більшого острова Бугенвіль), але за пару годин корабель затонув. 13 травня загін, який поповнився іншим мінним загороджувачем та легким крейсером, знову рушив до Науру, проте 15 травня надійшло повідомлення про перебування у регіоні американського авіаносного з'єднання (це були авіаносці «Ентерпрайз» та «Хорнет», які не встигли прибути вчасно, щоб узяти участь у битві в Кораловому морі). На основі цієї інформації японці скасували операцію по оволодінню Науру (лише у серпні, після висадки американців на Гуадалканалі, вони повернуться до питання розширення контролю на сході Мікронезії) 21 – 28 травня 1942-го «Юдзукі» прослідував з Труку до Сасебо, де до 16 червня проходив ремонт, а вже 25 червня прибув на Трук. 29 червня «Юдзукі» та ще 3 есмінця і легкий крейсер вирушили з Труку для супроводу конвою транспортів, які доправляли будівельників та матеріали на острів Гуадалканал (східні Соломонові острова), де вирішили спорудити аеродром. 4 липня судна прибули до якірної стоянки біля острова Саво та протягом тижня провели розвантаження, після чого «Юдзукі» узявся за патрульно-ескортну службу в районі Рабаула (можливо відзначити, що недобудований аеродром через місяць опиниться в руках союзних сил та відіграє надзвичайно велику роль у їх перемозі в шестимісячній битві за Гуадалканал). 21 липня 1942-го «Юдзукі» разом зі ще двома есмінцями та двома легкими крейсерами прикривав висадку на Новій Гвінеї у Буні (східне узбережжя півострова Папуа, звідки японці розраховували осягнути Порт-Морсбі по суходолу). Після цього з 27 по 31 липня есмінець ескортував конвой транспортів з Рабаулу до Буни і назад. Під час цього рейсу авіація союзників потопила судно «» і «Юдзукі» провадив порятунок вцілілих. 6 серпня 1942-го «Юдзукі» разом зі ще одним есмінцем «Удзукі» та легким крейсером вирушили з Рабаула для супроводу кількох транспортів до Буни. Втім, коли 7 серпня прийшли відомості про висадку союзників на сході Соломонових островів на Гуадалканалі конвой до Буни відкликали назад. 12 серпня 1942-го «Юдзукі» та есмінець «Оіте» здійснили вихід до Гуадалканалу з метою розвідки та обстрілу ворожих позицій, після повернення з якого «Юдзукі» все-таки рушив до Нової Гвінеї (котраблі у ескорті були ті ж самі, що й 6 серпня, а от із трьох транспортів в конвої залишилось тільки два). 13 – 14 числа загін здійснив висадку у Басабуа в районі Буни, а потім повернувся до Рабаула. 17 – 21 серпня «Юдзукі» супроводжував ще один конвой по маршруту Рабаул – Буна – Рабаул. Невдовзі «Юдзукі» прослідував із Рабаула на Трук. На той час великі сили японського флоту вийшли у море для проведення конвою з підкріпленнями для Гуадалканалу (що, зокрема, призвело до битви біля східних Соломонових островів), проте «Юдзукі» задіяли у інший операції – встановленні контролю над мікронезійськими островами Науру та Оушен. 26 серпня есмінець вийшов з Труку, а 2 вересня прибув на атол Джалуїт (Маршаллові острова). У цьому проміжку японські сили зайняли зазначені острови (гарнізони з яких союзники евакуювали ще у лютому), при цьому доставку основних сил десанту здійснив загін із легкого крейсера «Юбарі», есмінця «Юнагі» та переобладнаного мінного загороджувача Кьоєй-Мару. 5 вересня 1942-го «Юдзукі» повернувся на Трук, а далі майже 2 роки ніс патрульно-ескортну службу у Океанії із перервами на ремонт у Японії з 2 січня по 18 лютого 1943-го та з 25 грудня 1943 по 22 січня 1944 (під час останнього з нього зняли кормовий торпедний апарат та дві гармати головного калібру, натомість додали 25-мм зенітні автомати). 17 – 19 листопада 1942-го «» супроводив транспорт "Сува-мару" з Трука до Кавієнга на північному завершенні острова Нова Ірландія (друга за значенням японська база у архіпелазі Бісмарка). Завданням загону було проведення на буксирі гігантського танкера «», який на початку жовтня був пошкоджений атакою підводного човна. 26 листопада здійснили першу невдало спробу переходу, що завершилась поверненням у Кавієнг. Втім, 6 – 11 грудня все-таки вдалось привести танкер на Трук, де він кілька діб проходив тимчасовий ремонт. 16 грудня «Сува-Мару», «Тонан-Мару №2» та «Юдзукі» рушили до метрополії, на підходах до якої 27 грудня охорону перебрав на себе есмінець «Ямагумо». На початку березня 1943-го "Юдзукі" супроводжував з Рабаулу до Палау (важливий транспортний хаб на заході Каролінських островів) конвой F2 та був вимушений провадити порятунок вцілілих з потопленого субмариною судна «Кіріха-Мару». 3 квітня 1943-го північніше від Палау есмінець зустрів танкер «Аріма-Мару», що прямував з Балікпапану (центр нафтовидобутку на сході Борнео) на Трук. Тієї ж доби американський підводний човен потопив «Аріма-Мару», після чого «Юдзукі» знову провадив порятунок вцілілих. А 8 – 9 квітня 1943-го «Юдзукі» та ще 2 есмінці і легкий крейсер виходили з Труку для допомоги торпедованому підводним човном судну-рефрижератору «Косєй-Мару». Останнє намагались відбуксирувати на базу, проте воно у підсумку затонуло. 12 – 15 травня 1943-го есмінець супроводив конвой №1121 з Трука до Рабаула, а 15 – 19 травня пройшов у зворотньому напрямку з конвоєм №2152. 21 – 30 травня 1943-го "Юдзукі" ескортував конвой №4521 з Труку до Токійської затоки. 20 – 25 червня 1943-го есмінець супроводжував конвой №6202 між атолом Кваджелейн (головна японська база на Маршаллових островах) та Труком. На початку липня 1943-го "Юдзукі2 вже був у Рабаулі, звідки вийшов 4 липня на Трук як охорона . 27 липня – 4 серпня 1943-го "Юдзукі" провів конвой №3727 з Йокосуки на Трук, а 22 – 29 серпня корабель в черговий раз пройшов між Труком та Токійською затокою з конвоєм №4821. В другій половині вересня 1943-го корабель виходив для зустрічі конвою №8161, який прямував з Палау та прибув на Трук 19 вересня. 26 – 29 вересня 1943-го "Юдзукі" ескортував конвой №4926 з Труку на Сайпан (Маріанські острова), після чого 30 вересня рушив з Сайпану до Японії із судном "Кенрю-Мару". 9 – 20 жовтня 1943-го есмінець прослідував з конвоєм №3009B з Йокосуки на Трук. 27 – 29 жовтня він супроводив на завершальній ділянці маршруту танкерний конвой, який прямував з Балікпапану (центр нафтовидобутку на сході Борнео) до Труку. У другій половині листопада 1943-го есмінець ескортував з Труку конвой №4114, що прямував до Токійської затоки та у підсумку втратив три з чотирьох транспортів від атак підводного човна. В межах цієї операції «Юдзукі» спробував вести торпедоване "Удо-Мару" на буксирі, при цьому через шість годин після ураження корпус пошкодженого судна розломився і кормова секція затонула. 3 – 10 січня 1944-го «Юдзукі» ескортував на другій ділянці маршруту черговий танкерний конвой з Балікпапану до Трука. 12 – 17 лютого 1944-го «Юдзукі» здійснював проведення з Труку до Рабаула конвою №1123, який став останнім конвоєм, що успішно досягнув архіпелагу Бісмарка (після нього до Рабаула прослідує із втратами конвой SO-903, а невдовзі ця колись потужна база опиниться у блокаді). 18 та 20 лютого «Юдзукі» разом з есмінцем «Мінадзукі» (до того також супроводжував №1123) здійснили транспортні рейси з Рабаула до Кавуву (Гавуву) на мисі Хоскінс (північне узбережжя Нової Британії дещо менш ніж за дві з половиною сотні кілометрів на південний захід від Рабаула), а потім змогли полишити архіпелаг Бісмарка та 25 лютого прибули на Палау. Ще кілька місяців «Юдзукі» ніс патрульно-ескортну службу в районі Палау, при цьому 27 квітня 1944-го він разом зі ще одним есмінцем «Самідаре» провадив порятунок вцілілих з потопленого легкого крейсера «Юбарі». 29 травня «Юдзукі» прибув до Сасебо та до 20 червня проходив ремонт, під час якого отримав 5 додаткових установок 25-мм зенітних автоматів. 8 вересня 1944-го есмінець розпочав ескортування конвою HI-75. Останній мав за кінцевий пункт Сінгапур, проте 17 вересня під час проходження через північну частину Південнокитайського моря «Юдзукі» разом зі ще одним есмінцем відокремився для супроводу до Маніли гідроавіаносця «Акіцусіма» та транспорту. Останній був потоплений підводним човном, проте гідроавіаносець вдалось довести 19 числа до пункту призначення (втім, вже за кілька діб Акіцусіма загине під час потужного удару авіаносної авіації по Філіппінах). З 30 вересня по 16 жовтня 1944-го «Юдзукі» проходив ремонт у Сасебо, а 30 жовтня (вже після розгрому головних сил японського флоту в битві у затоці Лейте) разом зі ще одним есмінцем розпочав ескортування авіаносця «Дзюнйо» та легкого крейсера «Кісо» (авіаносець, зокрема, мав доправити снаряди головного калібру для лінкорів у Бруней та катери для суїцидних місій «Шиньо» до Маніли). 6 листопада загін побував у Брунеї, а 9 числа прибув до Маніли. 11 листопада «Юдзукі» та ще два есмінця розпочали супроводження «Дзунйо» та пошкодженого важкого крейсера «Тоне» до Куре, куди прибули 17 листопада (а от «Кісо» залишився у Манілі, де й загинув вже 13 листопада). 23 – 30 листопада 1944-го «Юдзукі» та ще два есмінці супроводили «Дзунйо» з Куре до Маніли. Далі авіаносець рушив у зворотній рейс (можливо відзначити, що він не лише повернеться з Філіппін назад до Японії, але й переживе війну), а «Юдзукі» залишився у Манілі. 10 грудня він разом зі ще двома есмінцями вийшов у супроводі конвою TA-9, який мав доправити підкріплення в район затоки Ормок (західне узбережжя острова Лейте, з висадки на якому у жовтні почалась операція союзників на Філіппінах). Конвой розвантажився на Лейте у Паломпоні, за пару десятків кілометрів від входу у затоку Ормок, а на зворотньому шляху за чотири десятки кілометрів на північний захід від Паломпону «Юдзукі» був атакований авіацією та поцілений однією бомбою. «Юдзукі» затонув, загинуло 20 членів екіпажу (217 осіб були врятовані ескортним есмінцем «Кірі»). (uk)
- «Юдзуки» (яп. 夕月 "Месяц на вечернем небосклоне" (поэтическое название четвертого месяца лунного календаря) — японский эсминец типа «Муцуки». Двенадцатый корабль в серии из 12 кораблей. Принимал активное участие в войне против Китая и боях на Тихом океане. Потоплен американской авиацией во время боёв за Филиппины 12 декабря 1944 года. (ru)
|
