| dbo:abstract
|
- Una màquina de vapor és un motor que fa servir com a força motriu l'expansió del vapor d'aigua. El seu principi fonamental és el de la conversió del calor en treball. Aquest treball depèn, com en totes les màquines tèrmiques, del desnivell de temperatura, és a dir, de la diferència de la temperatura del vapor abans d'expandir-se i de la que té en sortir a l'exterior. La màquina de vapor es compon de dues parts: la primera on es produeix el vapor que ha d'actuar com a força motriu, denominada generador o caldera; i la segona que constitueix la màquina pròpiament dita, formada pel sistema de mecanismes encarregats de rebre i transmetre l'acció de la força motriu del vapor, composta essencialment d'un èmbol o pistó que adquireix per l'acció del vapor un moviment de vaivé a l'interior d'un cilindre on encaixa i oscil·la. Posteriorment va ser reemplaçat per la turbina de vapor. En els primers dissenys utilitzats per bombar aigua de les mines, el moviment es transmetia a un altre èmbol mitjançant un balancí, que feia la transformació de moviments necessària per mitjà dels mecanismes més convenients. La història del vapor, considerat com a força motriu, subministra fins en els més minuciosos detalls, una contínua confirmació del següent adagi: Nihil per saltus (Res es fa per salts bruscs): (ca)
- Historie parního stroje sahá do starověku – prvním zaznamenaným základním parním strojem byla eolipila, kterou popsal Hérón Alexandrijský v 1. století v Egyptě. Později bylo navrženo několik zařízení poháněných párou, například Taqi al-Dinův parní zvedák, parní turbína v osmanském Egyptě v 16. století a parní čerpadlo Thomase Saveryho v Anglii v 17. století. V roce 1712 se atmosférický motor Thomase Newcomena stal prvním komerčně úspěšným motorem využívajícím princip pístu a válce, který byl základním typem parního stroje používaným až do počátku 20. století. Parní stroj se používal k čerpání vody z uhelných dolů. Během průmyslové revoluce začaly parní stroje nahrazovat vodní a větrné zdroje energie a nakonec se koncem 19. století staly dominantním zdrojem, kterým zůstaly až do prvních desetiletí 20. století, kdy účinnější parní turbína a spalovací motor vedly k rychlému nahrazení parních strojů. Parní turbína se stala nejběžnějším způsobem pohonu generátorů elektrické energie. V současné době probíhá výzkum praktických možností oživení pístového parního stroje jako základu nové vlny pokročilé parní technologie.[zdroj?] (cs)
- كان أول محرك بخاري بدائي ذكره التاريخ هو «الأيوليبيل» الذي وصفه هيرون الإسكندري في مصر الرومانية في القرن الأول للميلاد. اقتُرحت بعد ذلك عدة أجهزة تعمل على البخار وجُربت، كسيخ الشواء الذي اقترحه تقي الدين، والعنفة البخارية في مصر العثمانية في القرن السادس عشر، ومضخة توماس سيفري البخارية في إنجلترا في القرن السابع عشر. في عام 1712، أصبح المحرك الجوي الذي اخترعه توماس نيوكومن أول محرك ناجح تجاريًا يستخدم مبدأ الأسطوانة والمكبس، وهو النوع الأساسي من المحركات البخارية المستخدمة حتى بدايات القرن العشرين. كان المحرك البخاري يُستخدم لضخ الماء من مناجم الفحم. خلال الثورة الصناعية، بدأت المحركات البخارية تستبدل طاقة الرياح والماء، وأصبحت في النهاية المصدر الأكثر انتشارًا للطاقة في أواخر القرن التاسع عشر، وبقيت كذلك في العقود الأولى من القرن العشرين، حتى أتت العنفة البخارية ومحرك الاحتراق الداخلي ذوي الفعالية الأكبر، ونتج عن ذلك الاستبدال السريع للمحركات البخارية. أصبحت العنفة البخارية أكثر طريقة مستخدمة لقيادة مولدات الطاقة الكهربائية. تجري حاليًا دراسات لمدى عملية إعادة إحياء المحرك البخاري الترددي بوصفه أساسًا للموجة الجديدة من تكنولوجيا البخار المتقدمة. (ar)
- Η πρώτη καταγεγραμμένη υποτυπώδης ατμομηχανή ήταν η αιολική μηχανή που περιγράφηκε από τον Ήρωνα της Αλεξάνδρειας στη ρωμαϊκή Αίγυπτο του 1ου αιώνα. Αρκετές ατμοκίνητες συσκευές πειραματίστηκαν ή προτάθηκαν αργότερα, όπως ο ατμοκίνητος γρύλος του Taqi al-Din, μια ατμοστρόβιλος στην οθωμανική Αίγυπτο του 16ου αιώνα και η ατμοκίνητη αντλία του Thomas Savery στην Αγγλία του 17ου αιώνα. Το 1712, η ατμοσφαιρική μηχανή του Thomas Newcomen έγινε η πρώτη εμπορικά επιτυχημένη μηχανή που χρησιμοποίησε την αρχή του εμβόλου και του κυλίνδρου, η οποία ήταν ο βασικός τύπος ατμομηχανής που χρησιμοποιήθηκε μέχρι τις αρχές του 20ού αιώνα. Η ατμομηχανή χρησιμοποιήθηκε για την άντληση νερού από ανθρακωρυχεία. Κατά τη διάρκεια της Βιομηχανικής Επανάστασης, οι ατμομηχανές άρχισαν να αντικαθιστούν την ενέργεια του νερού και του ανέμου και τελικά έγιναν η κυρίαρχη πηγή ενέργειας στα τέλη του 19ου αιώνα και παρέμειναν έτσι μέχρι τις πρώτες δεκαετίες του 20ού αιώνα, όταν ο αποτελεσματικότερος ατμοστρόβιλος και η μηχανή εσωτερικής καύσης οδήγησαν στην ταχεία αντικατάσταση των ατμομηχανών. Ο ατμοστρόβιλος έγινε η πιο συνηθισμένη μέθοδος με την οποία κινούνται οι γεννήτριες ηλεκτρικής ενέργειας. Διερευνώνται οι πρακτικές δυνατότητες αναβίωσης της παλινδρομικής ατμομηχανής ως βάση για το νέο κύμα προηγμένης τεχνολογίας ατμού. (el)
- The first recorded rudimentary steam engine was the aeolipile mentioned by Vitruvius between 30 and 15 BC and, described by Hero of Alexandria in 1st-century Roman Egypt. Several steam-powered devices were later experimented with or proposed, such as Taqi al-Din's steam jack, a steam turbine in 16th-century Ottoman Egypt, and Thomas Savery's steam pump in 17th-century England. In 1712, Thomas Newcomen's atmospheric engine became the first commercially successful engine using the principle of the piston and cylinder, which was the fundamental type of steam engine used until the early 20th century. The steam engine was used to pump water out of coal mines. During the Industrial Revolution, steam engines started to replace water and wind power, and eventually became the dominant source of power in the late 19th century and remaining so into the early decades of the 20th century, when the more efficient steam turbine and the internal combustion engine resulted in the rapid replacement of the steam engines. The steam turbine has become the most common method by which electrical power generators are driven. Investigations are being made into the practicalities of reviving the reciprocating steam engine as the basis for the new wave of advanced steam technology. (en)
- Se llama máquina de vapor a todo motor que utiliza como fuerza motriz la que resulta de la expansión del vapor de agua. Su principio fundamental es el de la conversión del calor en trabajo. Este trabajo depende, como en todas las máquinas térmicas, del salto de temperatura, es decir, de la diferencia de la temperatura del vapor antes de expandirse y de la que tiene al salir al exterior. La máquina de vapor se compone de dos partes: una en la que se produce el vapor que ha de actuar como fuerza motriz, denominada generador o caldera; y otra que constituye la máquina propiamente dicha, formada por el sistema de encargados de recibir y transmitir la acción de la fuerza motriz del vapor, compuesta esencialmente de un émbolo o pistón (posteriormente reemplazado por la turbina de vapor) que adquiere por la acción del vapor un movimiento de vaivén en el interior de un cilindro donde encaja y oscila. En los primeros diseños utilizados para bombear agua en las minas, el movimiento se transmitía a otro émbolo mediante un balancín, haciendo la transformación de movimientos necesarios por medio de los mecanismos más convenientes. La historia del vapor, considerado como fuerza motriz, suministra hasta en los más minuciosos pormenores, una continua confirmación del siguiente adagio: Nihil per saltus (Nada se hace por saltos bruscos): Es justo reconocerlo, ha sido un error considerar la máquina de vapor como un objeto sencillo, cuyo inventor se necesitaba encontrar definitivamente. En la máquina de vapor existen muchas ideas capitales que pueden no ser concepción de un mismo cerebro. Clasificarlas por orden de importancia, dar a cada inventor lo que le pertenece, referir exactamente las fechas de las diversas publicaciones, tal debe ser el objeto del historiador. (François Arago, secretario permanente de la Academia de Ciencias de París)(Anuario de longitudes, 1837 // Historical eloge of James Watt, Londres, 1839) (es)
- La première machine à vapeur rudimentaire connue est l'aeolipile décrite par Héron d'Alexandrie dans l'Égypte romaine du Ier siècle. Plusieurs dispositifs à vapeur ont ensuite été expérimentés ou proposés, comme le cric à vapeur de Taqi al-Din, une turbine à vapeur dans l'Égypte ottomane du XVIe siècle, et la pompe à vapeur de Thomas Savery dans l'Angleterre du XVIIe siècle. En 1712, le moteur atmosphérique de Thomas Newcomen est devenu le premier moteur à succès commercial utilisant le principe du piston et du cylindre, qui était le type fondamental de moteur à vapeur utilisé jusqu'au début du 20e siècle. Le moteur à vapeur était utilisé pour pomper l'eau des mines de charbon. Au cours de la révolution industrielle, les moteurs à vapeur ont commencé à remplacer l'énergie hydraulique et éolienne, pour devenir la source d'énergie dominante à la fin du 19e siècle et le rester jusqu'aux premières décennies du 20e siècle, lorsque la turbine à vapeur et le moteur à combustion interne, plus efficaces, ont entraîné le remplacement rapide des moteurs à vapeur. La turbine à vapeur est devenue la méthode la plus courante d'entraînement des générateurs d'énergie électrique. Des recherches sont en cours pour déterminer s'il est possible de faire revivre le moteur à vapeur alternatif comme base de la nouvelle vague de technologie avancée de la vapeur. (fr)
- Першим зареєстрованим рудиментарним паровим двигуном був еоліпіл, описаний Героном Олександрійським у римському Єгипті І століття. Декілька пристроїв з паровим двигуном були пізніше випробувані або запропоновані, наприклад, паровий домкрат Такі аль-Діна, парова турбіна в Єгипті Османському XVI століття і паровий насос Томаса Севері в Англії XVII століття. У 1712 році атмосферний двигун Томаса Ньюкомена став першим комерційно успішним двигуном, що використовує принцип поршня та циліндра, який був основним типом парового двигуна, який використовувався до початку 20 століття. Парова машина використовувалася для відкачування води із вугільних шахт. Під час промислової революції парові двигуни почали витісняти енергію води та вітру, і в результаті стали домінуючим джерелом енергії в кінці 19 століття і залишалися такими до перших десятиліть 20 століття, коли ефективніша парова турбіна і двигун внутрішнього згоряння призвели до швидкої заміни парових двигунів. Парова турбіна стала найбільш поширеним методом, за допомогою якого наводяться електрогенератори. В даний час проводяться дослідження практичних можливостей відродження поршневого парового двигуна як основа для нової хвилі передових парових технологій. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- كان أول محرك بخاري بدائي ذكره التاريخ هو «الأيوليبيل» الذي وصفه هيرون الإسكندري في مصر الرومانية في القرن الأول للميلاد. اقتُرحت بعد ذلك عدة أجهزة تعمل على البخار وجُربت، كسيخ الشواء الذي اقترحه تقي الدين، والعنفة البخارية في مصر العثمانية في القرن السادس عشر، ومضخة توماس سيفري البخارية في إنجلترا في القرن السابع عشر. في عام 1712، أصبح المحرك الجوي الذي اخترعه توماس نيوكومن أول محرك ناجح تجاريًا يستخدم مبدأ الأسطوانة والمكبس، وهو النوع الأساسي من المحركات البخارية المستخدمة حتى بدايات القرن العشرين. كان المحرك البخاري يُستخدم لضخ الماء من مناجم الفحم. (ar)
- Una màquina de vapor és un motor que fa servir com a força motriu l'expansió del vapor d'aigua. El seu principi fonamental és el de la conversió del calor en treball. Aquest treball depèn, com en totes les màquines tèrmiques, del desnivell de temperatura, és a dir, de la diferència de la temperatura del vapor abans d'expandir-se i de la que té en sortir a l'exterior. La història del vapor, considerat com a força motriu, subministra fins en els més minuciosos detalls, una contínua confirmació del següent adagi: Nihil per saltus (Res es fa per salts bruscs): (ca)
- Historie parního stroje sahá do starověku – prvním zaznamenaným základním parním strojem byla eolipila, kterou popsal Hérón Alexandrijský v 1. století v Egyptě. Později bylo navrženo několik zařízení poháněných párou, například Taqi al-Dinův parní zvedák, parní turbína v osmanském Egyptě v 16. století a parní čerpadlo Thomase Saveryho v Anglii v 17. století. V roce 1712 se atmosférický motor Thomase Newcomena stal prvním komerčně úspěšným motorem využívajícím princip pístu a válce, který byl základním typem parního stroje používaným až do počátku 20. století. Parní stroj se používal k čerpání vody z uhelných dolů. (cs)
- Η πρώτη καταγεγραμμένη υποτυπώδης ατμομηχανή ήταν η αιολική μηχανή που περιγράφηκε από τον Ήρωνα της Αλεξάνδρειας στη ρωμαϊκή Αίγυπτο του 1ου αιώνα. Αρκετές ατμοκίνητες συσκευές πειραματίστηκαν ή προτάθηκαν αργότερα, όπως ο ατμοκίνητος γρύλος του Taqi al-Din, μια ατμοστρόβιλος στην οθωμανική Αίγυπτο του 16ου αιώνα και η ατμοκίνητη αντλία του Thomas Savery στην Αγγλία του 17ου αιώνα. Το 1712, η ατμοσφαιρική μηχανή του Thomas Newcomen έγινε η πρώτη εμπορικά επιτυχημένη μηχανή που χρησιμοποίησε την αρχή του εμβόλου και του κυλίνδρου, η οποία ήταν ο βασικός τύπος ατμομηχανής που χρησιμοποιήθηκε μέχρι τις αρχές του 20ού αιώνα. Η ατμομηχανή χρησιμοποιήθηκε για την άντληση νερού από ανθρακωρυχεία. (el)
- The first recorded rudimentary steam engine was the aeolipile mentioned by Vitruvius between 30 and 15 BC and, described by Hero of Alexandria in 1st-century Roman Egypt. Several steam-powered devices were later experimented with or proposed, such as Taqi al-Din's steam jack, a steam turbine in 16th-century Ottoman Egypt, and Thomas Savery's steam pump in 17th-century England. In 1712, Thomas Newcomen's atmospheric engine became the first commercially successful engine using the principle of the piston and cylinder, which was the fundamental type of steam engine used until the early 20th century. The steam engine was used to pump water out of coal mines. (en)
- Se llama máquina de vapor a todo motor que utiliza como fuerza motriz la que resulta de la expansión del vapor de agua. Su principio fundamental es el de la conversión del calor en trabajo. Este trabajo depende, como en todas las máquinas térmicas, del salto de temperatura, es decir, de la diferencia de la temperatura del vapor antes de expandirse y de la que tiene al salir al exterior. La historia del vapor, considerado como fuerza motriz, suministra hasta en los más minuciosos pormenores, una continua confirmación del siguiente adagio: Nihil per saltus (Nada se hace por saltos bruscos): (es)
- La première machine à vapeur rudimentaire connue est l'aeolipile décrite par Héron d'Alexandrie dans l'Égypte romaine du Ier siècle. Plusieurs dispositifs à vapeur ont ensuite été expérimentés ou proposés, comme le cric à vapeur de Taqi al-Din, une turbine à vapeur dans l'Égypte ottomane du XVIe siècle, et la pompe à vapeur de Thomas Savery dans l'Angleterre du XVIIe siècle. En 1712, le moteur atmosphérique de Thomas Newcomen est devenu le premier moteur à succès commercial utilisant le principe du piston et du cylindre, qui était le type fondamental de moteur à vapeur utilisé jusqu'au début du 20e siècle. Le moteur à vapeur était utilisé pour pomper l'eau des mines de charbon. (fr)
- Першим зареєстрованим рудиментарним паровим двигуном був еоліпіл, описаний Героном Олександрійським у римському Єгипті І століття. Декілька пристроїв з паровим двигуном були пізніше випробувані або запропоновані, наприклад, паровий домкрат Такі аль-Діна, парова турбіна в Єгипті Османському XVI століття і паровий насос Томаса Севері в Англії XVII століття. У 1712 році атмосферний двигун Томаса Ньюкомена став першим комерційно успішним двигуном, що використовує принцип поршня та циліндра, який був основним типом парового двигуна, який використовувався до початку 20 століття. Парова машина використовувалася для відкачування води із вугільних шахт. (uk)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}