| dbo:abstract
|
- En criptografia, l'intercanvi de claus Diffie-Hellman, que pren el nom dels seus autors Whitfield Diffie i Martin Hellman, és un mètode per la qual dues persones designades convencionalment Alice i Bob es poden posar d'acord sobre un nombre (que poden fer servir com clau per xifrar la conversa que segueix a l'intercanvi) sense que una tercera persona anomenada Eva pugui descobrir el nombre encara que estigui escoltant. (ca)
- Diffieho-Hellmanova výměna klíčů (zkráceně D-H) je kryptografický protokol, který umožňuje přes nezabezpečený kanál vytvořit mezi komunikujícími stranami šifrované spojení, bez předchozího dohodnutí šifrovacího klíče. Výsledkem tohoto protokolu je vytvoření symetrického šifrovacího klíče, který může být následně použit pro šifrovaní zbytku komunikace. Výhodou je, že případný útočník odposlouchávající komunikaci tento klíč nezachytí. Klíč je zkonstruován všemi účastníky komunikace a nikdy není poslán v otevřené formě. Nevýhodou tohoto protokolu je bezbrannost proti útoku Man in the middle, protože neumožňuje autentizaci účastníků. Tento protokol bez kombinace s jinými metodami je tedy vhodný pouze tam, kde útočník nemůže aktivně zasahovat do komunikace. (cs)
- تبادل مفتاح ديفي-هيلمان (بالإنجليزية: Diffie-Hellman key exchange وتختصر إلى D-H) هو بروتوكول تشفيري يسمح لجماعتين من الأشخاص ليس لديهما معرفة مسبقة ببعضهما بإنشاء مفتاح سري مشترك على قناة محادثات غير مؤمنة. هذا المفتاح يمكن استخدامه فيما بعد لتشفير المحادثات اللاحقة باستخدام خوارزمية تشفير بالمفتاح المتماثل. هو من أول البروتوكلات التي ظهرت في مجال كربتوغرافية المفتاح العلني وقد ظهر لأول مرة عام 1976, وفيه يعرض ديفي وهيلمان وسيلة محددة بعينها للقيام بمهمة تبادل المفاتيح وهذا بواسطة مسألة رياضية تسمى مسألة اللوغاريتم المتقطع. (ar)
- Το πρωτόκολλο των Ντίφι-Χέλμαν παρουσιάστηκε το 1976 από τους Γουίτφιλντ Ντίφι και . Πριν από τη δημιουργία αυτού κάθε κρυπτογραφική τεχνική βασιζόταν σε κάποιο προσυμφωνημένο κλειδί. Το συγκεκριμένο πρωτόκολλο είναι το πρώτο που προτάθηκε ώστε να επιτρέπει σε δυο οντότητες, χωρίς προηγούμενη επικοινωνία, να ανταλλάξουν ένα κοινό κλειδί μέσω ενός μη ασφαλούς διαύλου επικοινωνίας. (el)
- Der Diffie-Hellman-Schlüsselaustausch oder Diffie-Hellman-Merkle-Schlüsselaustausch bzw. -Schlüsselvereinbarung (auch kurz DHM-Schlüsselaustausch oder DHM-Protokoll) ist ein Protokoll zur Schlüsselvereinbarung. Es ermöglicht, dass zwei Kommunikationspartner über eine öffentliche, abhörbare Leitung einen gemeinsamen geheimen Schlüssel in Form einer Zahl vereinbaren können, den nur diese kennen und ein potenzieller Lauscher nicht berechnen kann. Der dadurch vereinbarte Schlüssel kann anschließend für ein symmetrisches Kryptosystem verwendet werden (beispielsweise Data Encryption Standard oder Advanced Encryption Standard). Unterschiedliche Varianten des Diffie-Hellman-Merkle-Verfahrens werden heute für die Schlüsselverteilung in den Kommunikations- und Sicherheitsprotokollen des Internets eingesetzt, beispielsweise in den Bereichen des elektronischen Handels. Dieses Prinzip hat damit eine wichtige praktische Bedeutung. Das Verfahren wurde von Whitfield Diffie und Martin Hellman entwickelt und im Jahr 1976 unter der Bezeichnung ax1x2 veröffentlicht. Es handelt sich um das erste der sogenannten asymmetrischen Kryptoverfahren (auch Public-Key-Kryptoverfahren), das veröffentlicht wurde. Wichtige Vorarbeiten leistete Ralph Merkle mit dem nach ihm benannten Merkles Puzzle. Wie erst 1997 bekannt wurde, entwickelten bereits in den frühen 1970er-Jahren Mitarbeiter des britischen Government Communications Headquarters (GCHQ) als Erste asymmetrische Kryptosysteme. Das GCHQ hat allerdings wegen der Geheimhaltung und wegen des für die Briten aus Sicht der frühen 1970er Jahre fraglichen Nutzens nie ein Patent beantragt. Der DHM-Schlüsselaustausch zählt zu den Krypto-Systemen auf Basis des diskreten Logarithmus (kurz: DL-Verfahren). Diese basieren darauf, dass die diskrete Exponentialfunktion in gewissen zyklischen Gruppen eine Einwegfunktion ist. So ist in der primen Restklassengruppe die diskrete Exponentialfunktion , prim, auch für große Exponenten effizient berechenbar, deren Umkehrung, der diskrete Logarithmus, jedoch nicht. Es existiert bis heute kein „schneller“ Algorithmus zur Berechnung des Exponenten , bei gegebener Basis , Modul und gewünschtem Ergebnis. Damit prägten die Forscher mit dem Verfahren auch einen neuen Sicherheitsbegriff in der Kryptographie, der darauf basiert, dass kein effizienter Algorithmus für die Kryptoanalyse existiert: Ein Kommunikationsprotokoll ist sicher, wenn dessen Kryptoanalyse so viel Zeit und Arbeit bedeutet, dass diese in der Praxis nicht ausgeführt werden kann. Das Problem, aus den beiden Nachrichten der Kommunikationspartner den geheimen Schlüssel zu berechnen, wird als Diffie-Hellman-Problem bezeichnet. Der DHM-Schlüsselaustausch ist allerdings nicht mehr sicher, wenn sich ein Angreifer zwischen die beiden Kommunikationspartner schaltet und Nachrichten verändern kann. Diese Lücke schließen Protokolle wie das (STS), indem sie zusätzlich digitale Signaturen und Message Authentication Codes verwenden. Die Implementierung mittels elliptischer Kurven ist als Elliptic Curve Diffie-Hellman (ECDH) bekannt. Dabei werden die beim Originalverfahren eingesetzten Operationen (Multiplikation und Exponentiation) auf dem endlichen Körper ersetzt durch Punktaddition und Skalarmultiplikation auf elliptischen Kurven. Das -fache Addieren eines Punktes zu sich selbst (also die Multiplikation mit dem Skalar ) wird mit bezeichnet und entspricht einer Exponentiation im ursprünglichen Verfahren. Das Prinzip wurde Mitte der 1980er Jahre von Victor S. Miller und Neal Koblitz unabhängig voneinander vorgeschlagen. (de)
- Diffie–Hellman key exchange is a mathematical method of securely exchanging cryptographic keys over a public channel and was one of the first public-key protocols as conceived by Ralph Merkle and named after Whitfield Diffie and Martin Hellman. DH is one of the earliest practical examples of public key exchange implemented within the field of cryptography. Published in 1976 by Diffie and Hellman, this is the earliest publicly known work that proposed the idea of a private key and a corresponding public key. Traditionally, secure encrypted communication between two parties required that they first exchange keys by some secure physical means, such as paper key lists transported by a trusted courier. The Diffie–Hellman key exchange method allows two parties that have no prior knowledge of each other to jointly establish a shared secret key over an insecure channel. This key can then be used to encrypt subsequent communications using a symmetric-key cipher. Diffie–Hellman is used to secure a variety of Internet services. However, research published in October 2015 suggests that the parameters in use for many DH Internet applications at that time are not strong enough to prevent compromise by very well-funded attackers, such as the security services of some countries. The scheme was published by Whitfield Diffie and Martin Hellman in 1976, but in 1997 it was revealed that James H. Ellis, Clifford Cocks, and Malcolm J. Williamson of GCHQ, the British signals intelligence agency, had previously shown in 1969 how public-key cryptography could be achieved. Although Diffie–Hellman key agreement itself is a non-authenticated key-agreement protocol, it provides the basis for a variety of authenticated protocols, and is used to provide forward secrecy in Transport Layer Security's ephemeral modes (referred to as EDH or DHE depending on the cipher suite). The method was followed shortly afterwards by RSA, an implementation of public-key cryptography using asymmetric algorithms. Expired U.S. Patent 4,200,770 from 1977 describes the now public-domain algorithm. It credits Hellman, Diffie, and Merkle as inventors. (en)
- El protocolo criptográfico Diffie-Hellman, debido a Whitfield Diffie y Martin Hellman (autores también del problema de Diffie-Hellman o DHP), es un protocolo de establecimiento de claves entre partes que no han tenido contacto previo, utilizando un canal inseguro y de manera anónima (no autenticada). Se emplea generalmente como medio para acordar claves simétricas que serán empleadas para el cifrado de una sesión (establecer clave de sesión). Siendo no autenticado, sin embargo, provee las bases para varios protocolos autenticados. Su seguridad radica en la extrema dificultad (conjeturada, no demostrada) de calcular logaritmos discretos en un cuerpo finito. Whitfield Diffie y Martin Hellman recibieron el prestigioso premio A.M. Turing de 2015 de la Association for Computer Machinery en 2016 por este trabajo "que revolucionó la seguridad informática". (es)
- En cryptographie, l'échange de clés Diffie-Hellman, du nom de ses auteurs Whitfield Diffie et Martin Hellman, est une méthode, publiée en 1976, par laquelle deux agents, nommés par convention Alice et Bob, peuvent se mettre d'accord sur un nombre (qu'ils peuvent utiliser comme clé pour chiffrer la conversation suivante) sans qu'un troisième agent appelé Ève puisse découvrir le nombre, même en ayant écouté tous leurs échanges. Cette idée valut en 2015 aux deux auteurs le prix Turing. (fr)
- Pertukaran kunci Diffie–Hellman adalah untuk bertukar kunci kriptografis secara aman melalui saluran publik dan menjadi salah satu protokol kunci publik pertama yang disusun oleh Ralph Merkle dan dinamai dari and . Diffie–Hellman (DH) adalah salah satu contoh penggunaan awal publik yang diimplementasikan dalam bidang kriptografi. Metode ini dipublikasikan pada tahun 1976 oleh Diffie dan Hellman dan menjadi karya publik pertama yang mengusulkan ide tentang pasangan kunci pribadi dan kunci publik. Sebelumnya, sambungan aman terenkripsi antara dua pihak membutuhkan pertukaran kunci secara fisik, misal daftar kunci yang ditulis di kertas lalu diantar oleh kurir. Metode pertukaran kunci Diffie–Hellman dapat dipakai oleh kedua pihak yang tidak tahu apa pun sebelumnya untuk membuat kunci rahasia bersama melalui . Kunci ini kemudian dapat dipakai untuk berkomunikasi dengan penyandian kunci simetris. dipakai untuk mengamankan berbagai macam layanan internet. Namun, riset yang dipublikasikan pada Oktober 2015 menyebutkan bahwa parameter yang dipakai untuk banyak aplikasi internet yang memakai DH tidak cukup kuat untuk mencegah serangan yang didanai dengan cukup, seperti layanan keamanan di beberapa negara. Metode ini dipublikasikan oleh Whitfield Diffie dan Martin Hellman pada tahun 1976. Namun, pada tahun 1997, terungkap bahwa , , dan dari GCHQ, badan intelijen sinyal Britania Raya telah menunjukkan pada tahun 1969 tentang cara mencapai kriptografi kunci publik. Meski tidak memiliki fungsi autentikasi, kesepakatan kunci Diffie–Hellman menjadi dasar untuk berbagai protokol berautentikasi dan memberikan dalam mode TLS (disebut sebagai EDH atau DHE). Metode ini diikuti segera oleh RSA, yaitu implementasi kriptografi kunci publik dengan algoritme asimetris. U.S. Patent 4.200.770 tahun 1977 (telah kedaluwarsa) menjelaskan algoritme ini yang sekarang berada dalam domain publik. Ia menyebut Hellman, Diffie, dan Merkle sebagai penemu. (in)
- 디피-헬먼 키 교환(Diffie–Hellman key exchange)은 암호 키를 교환하는 하나의 방법으로, 두 사람이 암호화되지 않은 통신망을 통해 공통의 비밀 키를 공유할 수 있도록 한다.휫필드 디피와 이 1976년에 발표하였다. 디피-헬먼 키 교환은 기초적인 암호학적 통신 방법을 수립하였으며, 이후 1977년 공개 키 암호 방식인 RSA 암호가 제안되었다. (ko)
- Lo scambio di chiavi Diffie-Hellman (in inglese Diffie-Hellman key exchange) è un protocollo crittografico che consente a due entità di stabilire una chiave condivisa e segreta utilizzando un canale di comunicazione insicuro (pubblico) senza la necessità che le due parti si siano scambiate informazioni o si siano incontrate in precedenza. La chiave ottenuta mediante questo protocollo può essere successivamente impiegata per cifrare le comunicazioni successive tramite uno schema di crittografia simmetrica. Sebbene l'algoritmo in sé sia anonimo (vale a dire non autenticato) è alla base di numerosi protocolli autenticati ed è usato anche in alcune modalità di funzionamento del protocollo TLS. (it)
- Het diffie-hellman-sleuteluitwisselingsprotocol is een cryptografisch protocol, waarmee twee deelnemers die verder niets van elkaar weten over een onbeveiligd communicatiekanaal een geheime encryptiesleutel kunnen uitwisselen, die daarna kan worden gebruikt om communicatie tussen de deelnemers te versleutelen. Dit principe wordt bijvoorbeeld gebruikt voor een Virtueel Particulier Netwerk (VPN) gebaseerd op IPsec. (nl)
- ディフィー・ヘルマン鍵共有（ディフィー・ヘルマンかぎきょうゆう、Diffie–Hellman key exchange、DH）、あるいはディフィー・ヘルマン鍵交換（かぎこうかん）とは、事前の秘密の共有無しに、盗聴の可能性のある通信路を使って、暗号鍵の共有を可能にする、公開鍵暗号方式の暗号プロトコルである。この鍵は、共通鍵暗号の鍵として使用可能である。 (ja)
- Protokół Diffiego-Hellmana – protokół uzgadniania kluczy szyfrujących, opracowany przez Witfielda Diffiego oraz Martina Hellmana w 1976 roku. Jego siła oparta jest na trudności obliczenia logarytmów dyskretnych w ciałach skończonych. Klucz uzgodniony za pomocą tego algorytmu może zostać wykorzystany do szyfrowania komunikacji. Algorytm pozwala bezpiecznie uzgodnić klucz nawet jeżeli istnieje osoba, która podsłuchuje proces uzgadniania klucza, nie chroni jednak przed atakami typu man in the middle. Algorytm nie nadaje się do szyfrowania i deszyfrowania wiadomości. (pl)
- A troca de chaves de Diffie-Hellman é um método de criptografia para trocas de chaves de maneira segura em canal público. Desenvolvido por Whitfield Diffie e Martin Hellman, foi um dos primeiros exemplos práticos de métodos de implementado dentro do campo da criptografia, tendo sido publicado em 1976. Tradicionalmente, uma comunicação criptografada segura entre duas partes exigia que trocassem as chaves a priori por algum meio físico seguro, como uma lista de chaves em papel transportada por um mensageiro confiável. O método da troca de chaves de Diffie-Hellman permite que duas partes que não possuem conhecimento prévio uma da outra, compartilhem uma chave secreta sob um canal de comunicação inseguro. Tal chave pode ser usada para encriptar mensagens posteriores usando um esquema de cifra de chave simétrica. O método Diffie-Hellman é usado para proteger uma variedade de serviços de Internet. No entanto, uma pesquisa publicada em outubro de 2015 sugere que os parâmetros em uso para muitas aplicações de Internet com DH à época não eram tão fortes o suficiente para impedir o comprometimento por invasores muito bem financiados, como os serviços de segurança de alguns países. Tal conceito foi originalmente inventado por Malcolm Williamson, um funcionário do Government Communications Headquarters (GCHQ) no Reino Unido, alguns anos antes de Whitfield Diffie e Martin Hellman, porém o GCHQ decidiu não tornar pública a descoberta pois tratava-se de assunto de segurança nacional. Somente em 1997 foi revelado o trabalho mas não teve muita repercussão na pesquisa em universidades. O trabalho de Malcolm Williamson não incluía o conceito de assinatura digital. Em 2002, Hellman sugeriu que o algoritmo fosse chamado de troca de chave de Diffie-Hellman-Merkle, em reconhecimento às contribuições de Ralph Merkle para a invenção da criptografia de chave pública. Martin Hellman escreveu: O sistema é conhecido desde então como troca de chave de Diffie-Hellman. Enquanto tal sistema foi descrito em um artigo por mim e Diffie, ele é um sistema de distribuição de chave pública, um conceito desenvolvido por Merkle, e desta forma deveria ser chamado de "troca de chave de Diffie-Hellman-Merkle". Eu espero que esta pequena contribuição ajude na jornada para reconhecer as contribuições de Merkle na invenção da criptografia de chave pública. O método foi seguido pelo RSA, uma outra implementação de criptografia de chave pública usando . (pt)
- Diffie-Hellmans nyckelöverföring är en metod för att dela hemliga krypteringsnycklar mellan två parter på en öppen (okrypterad) kanal. Metoden introduceras år 1976 och är namngiven efter och . (sv)
- Протокол Ди́ффи — Хе́ллмана (англ. Diffie–Hellman key exchange protocol, DH) — криптографический протокол, позволяющий двум и более сторонам получить общий секретный ключ, используя незащищенный от прослушивания канал связи. Полученный ключ используется для шифрования дальнейшего обмена с помощью алгоритмов симметричного шифрования. Схема открытого распределения ключей, предложенная Диффи и Хеллманом, произвела настоящую революцию в мире шифрования, так как снимала основную проблему классической криптографии — проблему распределения ключей. В чистом виде алгоритм Диффи — Хеллмана уязвим для модификации данных в канале связи, в том числе для атаки «Man-in-the-middle (человек посередине)», поэтому схемы с его использованием применяют дополнительные методы односторонней или двусторонней аутентификации. (ru)
- 迪菲-赫爾曼密鑰交換（英語：Diffie–Hellman key exchange，縮寫為D-H） 是一种安全协议。它可以让双方在完全没有对方任何预先信息的条件下通过不安全信道建立起一个密钥。这个密钥可以在后续的通讯中作为对称密钥来加密通讯内容。公鑰交換的概念最早由瑞夫·墨克（Ralph C. Merkle）提出，而這個密鑰交換方法，由惠特菲爾德·迪菲（Bailey Whitfield Diffie）和馬丁·赫爾曼（Martin Edward Hellman）在1976年首次發表。馬丁·赫爾曼曾主張這個密鑰交換方法，應被稱為迪菲-赫爾曼-墨克密鑰交換（英語：Diffie–Hellman–Merkle key exchange）。 迪菲－赫尔曼密钥交换的同义词包括:
* 迪菲－赫尔曼密钥协商
* 迪菲－赫尔曼密钥建立
* 指数密钥交换
* 迪菲－赫尔曼协议 虽然迪菲－赫尔曼密钥交换本身是一个匿名（无认证）的密钥交换协议，它却是很多认证协议的基础。 (zh)
- Протокол Діффі-Геллмана (англ. Diffie–Hellman key exchange (D–H)) — це метод обміну криптографічними ключами. Один з перших практичних прикладів узгодження ключа, що дозволяє двом учасникам, що не мають жодних попередніх даних один про одного, отримати спільний секретний ключ із використанням незахищеного каналу зв'язку. Цей ключ можна використати для шифрування наступних сеансів зв'язку, що використовують шифр з симетричним ключем. Схему вперше оприлюднили Вітфілд Діффі і Мартін Геллман у 1976, хоча пізніше стверджувалось, що її кількома роками раніше винайшов Малколм Вільямсон у GCHQ, британській розвідувальній агенції. 2002 року Геллман запропонував називати алгоритм Обмін ключами Діффі-Геллмана-Меркле у визнання внеску Ральфа Меркле в винайденні криптосистем із відкритим ключем. Хоча протокол Діффі-Геллмана є анонімним (без автентифікації) протоколом встановлення ключа, він забезпечує базу для різноманітних протоколів з автентифікацією, і використовується для забезпечення цілковитої прямої секретності в недовговічних режимах Transport Layer Security (відомих як EDH або DHE залежно від комплектації шифру). U.S. Patent 4,200,770, термін дії якого наразі вибіг, описує алгоритм і заявляє Геллмана, Діффі і Меркле як винахідників. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- En criptografia, l'intercanvi de claus Diffie-Hellman, que pren el nom dels seus autors Whitfield Diffie i Martin Hellman, és un mètode per la qual dues persones designades convencionalment Alice i Bob es poden posar d'acord sobre un nombre (que poden fer servir com clau per xifrar la conversa que segueix a l'intercanvi) sense que una tercera persona anomenada Eva pugui descobrir el nombre encara que estigui escoltant. (ca)
- Diffieho-Hellmanova výměna klíčů (zkráceně D-H) je kryptografický protokol, který umožňuje přes nezabezpečený kanál vytvořit mezi komunikujícími stranami šifrované spojení, bez předchozího dohodnutí šifrovacího klíče. Výsledkem tohoto protokolu je vytvoření symetrického šifrovacího klíče, který může být následně použit pro šifrovaní zbytku komunikace. Výhodou je, že případný útočník odposlouchávající komunikaci tento klíč nezachytí. Klíč je zkonstruován všemi účastníky komunikace a nikdy není poslán v otevřené formě. Nevýhodou tohoto protokolu je bezbrannost proti útoku Man in the middle, protože neumožňuje autentizaci účastníků. Tento protokol bez kombinace s jinými metodami je tedy vhodný pouze tam, kde útočník nemůže aktivně zasahovat do komunikace. (cs)
- تبادل مفتاح ديفي-هيلمان (بالإنجليزية: Diffie-Hellman key exchange وتختصر إلى D-H) هو بروتوكول تشفيري يسمح لجماعتين من الأشخاص ليس لديهما معرفة مسبقة ببعضهما بإنشاء مفتاح سري مشترك على قناة محادثات غير مؤمنة. هذا المفتاح يمكن استخدامه فيما بعد لتشفير المحادثات اللاحقة باستخدام خوارزمية تشفير بالمفتاح المتماثل. هو من أول البروتوكلات التي ظهرت في مجال كربتوغرافية المفتاح العلني وقد ظهر لأول مرة عام 1976, وفيه يعرض ديفي وهيلمان وسيلة محددة بعينها للقيام بمهمة تبادل المفاتيح وهذا بواسطة مسألة رياضية تسمى مسألة اللوغاريتم المتقطع. (ar)
- Το πρωτόκολλο των Ντίφι-Χέλμαν παρουσιάστηκε το 1976 από τους Γουίτφιλντ Ντίφι και . Πριν από τη δημιουργία αυτού κάθε κρυπτογραφική τεχνική βασιζόταν σε κάποιο προσυμφωνημένο κλειδί. Το συγκεκριμένο πρωτόκολλο είναι το πρώτο που προτάθηκε ώστε να επιτρέπει σε δυο οντότητες, χωρίς προηγούμενη επικοινωνία, να ανταλλάξουν ένα κοινό κλειδί μέσω ενός μη ασφαλούς διαύλου επικοινωνίας. (el)
- En cryptographie, l'échange de clés Diffie-Hellman, du nom de ses auteurs Whitfield Diffie et Martin Hellman, est une méthode, publiée en 1976, par laquelle deux agents, nommés par convention Alice et Bob, peuvent se mettre d'accord sur un nombre (qu'ils peuvent utiliser comme clé pour chiffrer la conversation suivante) sans qu'un troisième agent appelé Ève puisse découvrir le nombre, même en ayant écouté tous leurs échanges. Cette idée valut en 2015 aux deux auteurs le prix Turing. (fr)
- 디피-헬먼 키 교환(Diffie–Hellman key exchange)은 암호 키를 교환하는 하나의 방법으로, 두 사람이 암호화되지 않은 통신망을 통해 공통의 비밀 키를 공유할 수 있도록 한다.휫필드 디피와 이 1976년에 발표하였다. 디피-헬먼 키 교환은 기초적인 암호학적 통신 방법을 수립하였으며, 이후 1977년 공개 키 암호 방식인 RSA 암호가 제안되었다. (ko)
- Het diffie-hellman-sleuteluitwisselingsprotocol is een cryptografisch protocol, waarmee twee deelnemers die verder niets van elkaar weten over een onbeveiligd communicatiekanaal een geheime encryptiesleutel kunnen uitwisselen, die daarna kan worden gebruikt om communicatie tussen de deelnemers te versleutelen. Dit principe wordt bijvoorbeeld gebruikt voor een Virtueel Particulier Netwerk (VPN) gebaseerd op IPsec. (nl)
- ディフィー・ヘルマン鍵共有（ディフィー・ヘルマンかぎきょうゆう、Diffie–Hellman key exchange、DH）、あるいはディフィー・ヘルマン鍵交換（かぎこうかん）とは、事前の秘密の共有無しに、盗聴の可能性のある通信路を使って、暗号鍵の共有を可能にする、公開鍵暗号方式の暗号プロトコルである。この鍵は、共通鍵暗号の鍵として使用可能である。 (ja)
- Protokół Diffiego-Hellmana – protokół uzgadniania kluczy szyfrujących, opracowany przez Witfielda Diffiego oraz Martina Hellmana w 1976 roku. Jego siła oparta jest na trudności obliczenia logarytmów dyskretnych w ciałach skończonych. Klucz uzgodniony za pomocą tego algorytmu może zostać wykorzystany do szyfrowania komunikacji. Algorytm pozwala bezpiecznie uzgodnić klucz nawet jeżeli istnieje osoba, która podsłuchuje proces uzgadniania klucza, nie chroni jednak przed atakami typu man in the middle. Algorytm nie nadaje się do szyfrowania i deszyfrowania wiadomości. (pl)
- Diffie-Hellmans nyckelöverföring är en metod för att dela hemliga krypteringsnycklar mellan två parter på en öppen (okrypterad) kanal. Metoden introduceras år 1976 och är namngiven efter och . (sv)
- 迪菲-赫爾曼密鑰交換（英語：Diffie–Hellman key exchange，縮寫為D-H） 是一种安全协议。它可以让双方在完全没有对方任何预先信息的条件下通过不安全信道建立起一个密钥。这个密钥可以在后续的通讯中作为对称密钥来加密通讯内容。公鑰交換的概念最早由瑞夫·墨克（Ralph C. Merkle）提出，而這個密鑰交換方法，由惠特菲爾德·迪菲（Bailey Whitfield Diffie）和馬丁·赫爾曼（Martin Edward Hellman）在1976年首次發表。馬丁·赫爾曼曾主張這個密鑰交換方法，應被稱為迪菲-赫爾曼-墨克密鑰交換（英語：Diffie–Hellman–Merkle key exchange）。 迪菲－赫尔曼密钥交换的同义词包括:
* 迪菲－赫尔曼密钥协商
* 迪菲－赫尔曼密钥建立
* 指数密钥交换
* 迪菲－赫尔曼协议 虽然迪菲－赫尔曼密钥交换本身是一个匿名（无认证）的密钥交换协议，它却是很多认证协议的基础。 (zh)
- Der Diffie-Hellman-Schlüsselaustausch oder Diffie-Hellman-Merkle-Schlüsselaustausch bzw. -Schlüsselvereinbarung (auch kurz DHM-Schlüsselaustausch oder DHM-Protokoll) ist ein Protokoll zur Schlüsselvereinbarung. Es ermöglicht, dass zwei Kommunikationspartner über eine öffentliche, abhörbare Leitung einen gemeinsamen geheimen Schlüssel in Form einer Zahl vereinbaren können, den nur diese kennen und ein potenzieller Lauscher nicht berechnen kann. Der dadurch vereinbarte Schlüssel kann anschließend für ein symmetrisches Kryptosystem verwendet werden (beispielsweise Data Encryption Standard oder Advanced Encryption Standard). Unterschiedliche Varianten des Diffie-Hellman-Merkle-Verfahrens werden heute für die Schlüsselverteilung in den Kommunikations- und Sicherheitsprotokollen des Internets ei (de)
- Diffie–Hellman key exchange is a mathematical method of securely exchanging cryptographic keys over a public channel and was one of the first public-key protocols as conceived by Ralph Merkle and named after Whitfield Diffie and Martin Hellman. DH is one of the earliest practical examples of public key exchange implemented within the field of cryptography. Published in 1976 by Diffie and Hellman, this is the earliest publicly known work that proposed the idea of a private key and a corresponding public key. (en)
- El protocolo criptográfico Diffie-Hellman, debido a Whitfield Diffie y Martin Hellman (autores también del problema de Diffie-Hellman o DHP), es un protocolo de establecimiento de claves entre partes que no han tenido contacto previo, utilizando un canal inseguro y de manera anónima (no autenticada). Se emplea generalmente como medio para acordar claves simétricas que serán empleadas para el cifrado de una sesión (establecer clave de sesión). Siendo no autenticado, sin embargo, provee las bases para varios protocolos autenticados. (es)
- Pertukaran kunci Diffie–Hellman adalah untuk bertukar kunci kriptografis secara aman melalui saluran publik dan menjadi salah satu protokol kunci publik pertama yang disusun oleh Ralph Merkle dan dinamai dari and . Diffie–Hellman (DH) adalah salah satu contoh penggunaan awal publik yang diimplementasikan dalam bidang kriptografi. Metode ini dipublikasikan pada tahun 1976 oleh Diffie dan Hellman dan menjadi karya publik pertama yang mengusulkan ide tentang pasangan kunci pribadi dan kunci publik. (in)
- Lo scambio di chiavi Diffie-Hellman (in inglese Diffie-Hellman key exchange) è un protocollo crittografico che consente a due entità di stabilire una chiave condivisa e segreta utilizzando un canale di comunicazione insicuro (pubblico) senza la necessità che le due parti si siano scambiate informazioni o si siano incontrate in precedenza. La chiave ottenuta mediante questo protocollo può essere successivamente impiegata per cifrare le comunicazioni successive tramite uno schema di crittografia simmetrica. (it)
- A troca de chaves de Diffie-Hellman é um método de criptografia para trocas de chaves de maneira segura em canal público. Desenvolvido por Whitfield Diffie e Martin Hellman, foi um dos primeiros exemplos práticos de métodos de implementado dentro do campo da criptografia, tendo sido publicado em 1976. O método foi seguido pelo RSA, uma outra implementação de criptografia de chave pública usando . (pt)
- Протокол Ди́ффи — Хе́ллмана (англ. Diffie–Hellman key exchange protocol, DH) — криптографический протокол, позволяющий двум и более сторонам получить общий секретный ключ, используя незащищенный от прослушивания канал связи. Полученный ключ используется для шифрования дальнейшего обмена с помощью алгоритмов симметричного шифрования. Схема открытого распределения ключей, предложенная Диффи и Хеллманом, произвела настоящую революцию в мире шифрования, так как снимала основную проблему классической криптографии — проблему распределения ключей. (ru)
- Протокол Діффі-Геллмана (англ. Diffie–Hellman key exchange (D–H)) — це метод обміну криптографічними ключами. Один з перших практичних прикладів узгодження ключа, що дозволяє двом учасникам, що не мають жодних попередніх даних один про одного, отримати спільний секретний ключ із використанням незахищеного каналу зв'язку. Цей ключ можна використати для шифрування наступних сеансів зв'язку, що використовують шифр з симетричним ключем. U.S. Patent 4,200,770, термін дії якого наразі вибіг, описує алгоритм і заявляє Геллмана, Діффі і Меркле як винахідників. (uk)
|
