| dbo:abstract
|
- داريوس الميدي هو شخصية ورد ذكرها في سفر دانيال كملك لبابل ما بين عصر حكم بلشاصر وكورش الأخميني. على الرغم من ذلك فهذه الشخصية غير معروفة في التاريخ، ولم يوجد أي ملك حكم بين عهد كل من بلشاصر وكورش. يعتبره معظم العلماء خيالًا أدبيًا، لكن البعض حاولوا مواءمة سفر دانيال مع التاريخ من خلال ربطه بمختلف الشخصيات المعروفة، ولا سيما كورش أو جوبرياس (جوبارو)، وهو الجنرال الذي كان أول من دخل بابل عندما سقطت على يد الفرس في عام 539 قبل الميلاد، والذي يبدو أنه قد تم منحه إدارة بابل بعد الغزو الفارسي، إلا أنه لم يعطى أبدا لقب «ملك بابل». (ar)
- Darius the Mede is mentioned in the Book of Daniel as king of Babylon between Belshazzar and Cyrus the Great, but he is not known to history, and no additional king can be placed between the known figures of Belshazzar and Cyrus. Most scholars view him as a literary fiction, but some have tried to harmonise the Book of Daniel with history by identifying him with various known figures, notably Cyrus, Cyaxares, or Gobryas, the general who was first to enter Babylon when it fell to the Persians in 539 BCE. (en)
- Darius (so lateinisch nach aramäisch דָרְיָוֶשׁ darjawesch) oder Dareios der Meder (d. h., aus Medien) ist ein im biblischen Buch Daniel erwähnter Herrscher, der am Ende des 70-jährigen Exils der Juden in Babylon aufgetreten sein soll. Über seine Identität gibt es wenig eindeutige Aussagen. Nach dem Ende des Babylonischen Großreiches soll er die Herrschaft über das „Königreich der Chaldäer“ übernommen haben (Dan 9,1 ). Laut dem Buch Daniel (Dan 6,1 ) war er zu diesem Zeitpunkt 62 Jahre alt und Nachfolger von Belsazar. Im Kapitel 9 (Dan 9,1 ) wird Darius als Sohn des Ahasveros bezeichnet. Der auch im Buch Ester (Est 1 ) genannte Ahasveros wird meist mit Xerxes identifiziert. Im Danielbuch wird anscheinend angenommen, dass „Darius der Meder“ bereits vor Kyrus dem Großen geherrscht hat, der aus biblischen und nichtbiblischen Quellen als König Persiens und Eroberer Babylons (538 v. Chr.) bekannt ist. So ist jedenfalls die Nennung von Darius und dem „Perserkönig Kyros“ in Dan 6,29 sowie die Abfolge von Dan 9,1 und Dan 10,1 am einfachsten zu verstehen. Mit dieser, durch keine außerbiblischen Quellen gestützten Annahme ergibt sich eine Abfolge von „Medern und Persern“ als Nachfolgern des letzten babylonischen Königs, die der Weissagung von Dan 5,28 entspricht. Aus Keilschrifttexten geht hervor, dass Kyros nicht sofort nach der Eroberung Babylons den Titel „König von Babylon“ annahm; Historiker gehen davon aus, dass Kyros jenen Titel einem Vasallen, auch Satrapen genannt, übertrug, der sein Statthalter in Babylon wurde. Darius setzte laut Bibelbericht seinerseits 120 Satrapen (Statthalter) über das ehemalige Königreich Babylon ein. Überdies wurde im Altertum der Titel „König“ nicht nur auf Monarchen angewandt, sondern auch auf regionale Herrscher, Statthalter oder Vasallen. Einige Historiker identifizieren mit Darius einen Mann namens Gubaru, der am wahrscheinlichsten mit Gobryas I. zu identifizieren ist. Gubaru wurde von Kyros zum Statthalter in Babylon eingesetzt und regierte gemäß antiken Quellen mit großer Macht und Eigenständigkeit, sodass die Bezeichnung „König“ auf ihn passen würde und dass „Darius“ nur eine weitere Herrschertitulatur im Sinne der persischen Bedeutung – „der Mächtige“ – darstellt.In diesem Falle ist Darius der Meder nicht zu verwechseln mit den gleichnamigen Königen der Achämenidendynastie, Dareios I., Dareios II. und Dareios III. Da das Buch Daniel nach überwiegender Ansicht der heutigen Forschung erst um die Mitte des 2. Jahrhunderts v. Chr. entstand, ist aber auch denkbar, dass der unbekannte Verfasser des Textes über die Geschichte des 6. Jahrhunderts nicht zuverlässig orientiert war und Darius/Dareios mit Kyros II. verwechselt hat. (de)
- Darío el Medo es un personaje de la Biblia, su vida y obra se relatan en el Libro de Daniel, según estos textos; fue rey en Babilonia tras la conquista de la ciudad por los persas. Se lo ubica entre el corregente babilónico Belsasar y el persa Ciro el Grande, o quizás como un corregente temporal del segundo. La única mención del personaje es el citado libro de Daniel, una obra escrita en el siglo II a. C., y textos derivados del mismo. Los historiadores consideran a Darío el medo un personaje ficticio ya que todas las fuentes indican que Ciro sucedió a Belsasar.La mayor parte de los exégetas bíblicos acepta este hecho, señalando que el Libro de Daniel no es una obra histórica. No obstante, el erudito afirma haber encontrado referencias a su figura en la obra del cronista babilonio Beroso, cuya mención sobrevive en una cita de la Crónica de Eusebio, y en el gramático griego del siglo II, Harpocración, lo que implicaría atestaciones extrabíblicas del personaje. Anderson considera que este Darío, llamado el medo, no es sino Ciáxares, hijo de Astiages, nombrado por Jenofonte. Esta tesis ha sido discutida, sobre todo porque no aporta pruebas contundentes, ya que se basa en una lectura tardía y única de Eusebio (la Praeparatio evangelica de la misma cita, carece de la mención a Darío) y en un texto un tanto genérico de Harpocración. Por su parte, los comentaristas adscriptos al fundamentalismo bíblico sostienen que Darío el Medo fue un personaje real, y proponen diversas teorías para identificarlo con algún personaje histórico. (es)
- Darius le Mède est un personnage du livre de Daniel, où il est décrit comme roi, et comme ayant hérité du royaume de Babylone après la prise de sa capitale par l’armée de Cyrus II en 539 av. J.-C. (fr)
- Darius orang Media (bahasa Aram: דָרְיָוֶשׁ מדיא "Daryawesy Medya") adalah raja yang dicatat dalam Kitab Daniel, pasal 6-9, dalam Alkitab Ibrani dan Perjanjian Lama di Alkitab Kristen. Menurut Kitab Daniel, ia "menerima pemerintahan" di Babilon ketika berumur 62 tahun, setelah Belsyazar, raja orang Kasdim, terbunuh (Daniel 5:30). Pakar Alkitab umumnya tidak setuju bahwa ini sama dengan Darius yang Agung, karena perbedaan zaman yang besar. Pendapat modern mengidentifikasikannya dengan Kuaxares II. (in)
- Dario il Medo è menzionato nel libro di Daniele (Daniele 5, Daniele 6 e ) come re di Babilonia tra Baldassar e Ciro il Grande, ma non esistono ulteriori fonti storiche. La maggior parte degli studiosi lo considera una finzione letteraria, ma i critici un tempo definivano una finzione letteraria anche Baldassar, il governatore di Babilonia reggente al posto di Nabonedo, la cui esistenza è stata poi confermata dall'archeologia. Iscrizioni cuneiformi parlano di come Ciro il Grande non sia diventato re di Babilonia dopo la conquista, pertanto alcuni ricercatori hanno avanzato l'ipotesi che il re di Babilonia successore di Baldassar fosse un re vassallo subordinato a Ciro. Dario potrebbe essere il nome o titolo assunto da un potente funzionario medo lasciato a governare. Alcuni avanzano l’ipotesi che Dario fosse un uomo di nome Gubaru. Ciro nominò Gubaru governatore di Babilonia, e documenti secolari confermano che questi deteneva un notevole potere. Un’iscrizione cuneiforme dice che nominò vicegovernatori di Babilonia. Fatto interessante, Daniele annota che Dario nominò 120 satrapi responsabili del regno di Babilonia (Daniele 6:1). (it)
- Darius de Mediër wordt in Daniël 6-11 in de Hebreeuwse Bijbel genoemd als koning tussen Belsassar en Cyrus de Grote. Er is geen bewijs voor zijn bestaan. Zonder negeren van archeologisch materiaal kan geen koning worden gevoegd tussen de bevestigde personen Belsassar en Cyrus. Darius de Mediër zou 62 jaar oud zijn geweest bij de val van het Babylonische rijk (Daniël 6:1), dus in 539 v.Chr. Er wordt ook gezegd dat Darius de zoon was van Ahasveros (Daniël 9:1). Deze komt ook in Ester voor en wordt meestal geïdentificeerd met Xerxes I, die regeerde van 486 v.Chr. tot 465 v.Chr. (nl)
- Dario, o Medo é um personagem mencionado no Livro de Daniel. (pt)
- Dariusz Med – biblijny król Babilonu, panujący prawdopodobnie w roku 539 p.n.e. Według Księgi Daniela objął rządy w wieku 62 lat wskutek podboju Babilonu przez armię Cyrusa II Wielkiego. Nie ma zgodności co do identyfikacji Dariusza Meda. (pl)
- Darius, också kallad "den mediske Darius", omnämns i det Gamla testamentet, Daniels bok (5:30,31) som Belsazzars efterträdare på den persiska tronen. Utom detta vet man ingenting bestämt om honom och han tycks inte vara någon historisk gestalt. (sv)
- Да́рий Мидя́нин — царь Вавилона, правил после завоевания его персами, персонаж книги пророка Даниила, не упоминается в известных исторических документальных источниках. Отождествляется с некоторыми историческими лицами или рассматривается как вымышленный персонаж книги Даниила. (ru)
- Дарій Мідянин — перський цар, який згадується тільки в Книзі пророка Даниїла (Дан 5. 31; 6. 1, 6, 9, 25, 28, 9. 1; 11. 1), про нього немає прямих паралелей у позабіблійских джерелах. З цієї причини дослідник Клаус Кох ставить під сумнів історичну достовірність біблійних свідчень. Згідно Дан 5. 28 — 6. 2, у віці 62 років Дарій захопив Вавилонське царство (після смерті Валтасара) і провів адм. реформи, розділивши країну на 120 сатрапій. Прор. Даниїл, будучи обвинувачено сатрапами і князями, був кинутий у левиний рів за наказом царя (Дан 6. 14-17). У 1-й рік царювання «Дарія, Ахашверошового сина, з роду мідян, що зацарював над халдейським царством» (Дан 9. 1) Книга пророка Даниїла говорить про царювання Дарія між царюванням Валтасара і Кіра I Перського. Як грецькі так і вавилонські джерела ясно показують, що саме Кир I Перський, а не Дарій був завойовником Вавилона і став реальним наступником вавилонських царів. Немає історичних свідчень про мідійське вторгненнія в Вавилон або мидійске домінування в цьому ареалі. Спроби вирішення проблеми історичної ідентифікації Дарія сягають I ст. до Р. Х., коли в грец. перекладі Прото-Феодотіона ім'я Дарій в Книзі пророка Даниїла було замінено ім'ям Артаксеркса (що відповідає суч. ототожнення з Киром I). У I ст. по Р. Х. Йосип Флавій стверджував, що Дарій носив у греків інше ім'я. Існує малоймовірний варіант його ідентифікації з Набонідом, якому приписується створення незалежної династії в Харране, яка правила в період між останніми законними царями Вавилона і царями Еламу. Однак Харан знаходився на півночі і належав не Вавилону, а Ассирії; можливо, він був у підпорядкуванні мидийців деякий час після 612 р до Р. Х. Ідентифікація з Дарієм I також проблематична: всюди, де Дарій I згадується в Свящ. Писанні, підкреслюється його перське а не мідійське походження (Езд 4. 5, 24; 6. 14), що підтверджується і в Бехістунському написі (1. 1-11). В історичних книгах Старого Завіту простежується чітка послідовність перських царів: Кир, потім Дарій (Езд 4. 5, 6. 14); малоймовірно, щоб у Книзі пророка Даниїла послідовність подій була описана невірно або спотворена (пор .: Дан 6. 28). Також малоймовірна ідентифікація Дарія з Киаксаром, царем мідійським, заснована на розповіді Ксенофонта в «Кіропедії». Згідно з ним, Астіаг, передостанній мідійский цар, мав 2 дітей — Киаксара і Мандану. Киаксар наслідник батькового трону, а Мандала вийшла заміж за перського царя Камбіса і народила майбутнього перського царя Кіра. Після взяття Вавилона Кір поставив над Вавилоном як васального царя свого дядька Киаксара, отримавши натомість руку його дочки. Після смерті Киаксара Кир запанував над усім сходом. Ця гіпотеза не узгоджується з небіблейскими джерелами. Найбільш імовірна ідентифікація Дарія з перським правителем Губар (Гобрія), згадуються як у вавилонських джерелах, так і у грец. істориків. У 535 р Кир створив єдину провінцію з Месопотамії і Заріччя. Губарєв був правителем Гутіума (вавилонське назву Мідії), коли, будучи вже в похилому віці, від імені Кіра захопив Вавилон, був поставлений віце-регентом Месопотамії і призначав місцевих правителів в країні аж до своєї смерті, 6 місяцями пізніше. Його правління мало характер майже повної самостійності. Примітно, що Берос (бл. 350—280 рр. До Р. Х.) в своєму списку вавилонських царів стару династію Гутіума назвав «мідійскими тиранами», що відповідає титулатурі Книги пророка Даниїла. Староперсід. ім'я Дарія могло бути використано при сходженні на престол як особливе тронне ім'я (що відповідало звичаям того часу), яке не було зафіксовано в древніх джерелах через нетривалий час його правління. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- داريوس الميدي هو شخصية ورد ذكرها في سفر دانيال كملك لبابل ما بين عصر حكم بلشاصر وكورش الأخميني. على الرغم من ذلك فهذه الشخصية غير معروفة في التاريخ، ولم يوجد أي ملك حكم بين عهد كل من بلشاصر وكورش. يعتبره معظم العلماء خيالًا أدبيًا، لكن البعض حاولوا مواءمة سفر دانيال مع التاريخ من خلال ربطه بمختلف الشخصيات المعروفة، ولا سيما كورش أو جوبرياس (جوبارو)، وهو الجنرال الذي كان أول من دخل بابل عندما سقطت على يد الفرس في عام 539 قبل الميلاد، والذي يبدو أنه قد تم منحه إدارة بابل بعد الغزو الفارسي، إلا أنه لم يعطى أبدا لقب «ملك بابل». (ar)
- Darius the Mede is mentioned in the Book of Daniel as king of Babylon between Belshazzar and Cyrus the Great, but he is not known to history, and no additional king can be placed between the known figures of Belshazzar and Cyrus. Most scholars view him as a literary fiction, but some have tried to harmonise the Book of Daniel with history by identifying him with various known figures, notably Cyrus, Cyaxares, or Gobryas, the general who was first to enter Babylon when it fell to the Persians in 539 BCE. (en)
- Darius le Mède est un personnage du livre de Daniel, où il est décrit comme roi, et comme ayant hérité du royaume de Babylone après la prise de sa capitale par l’armée de Cyrus II en 539 av. J.-C. (fr)
- Darius orang Media (bahasa Aram: דָרְיָוֶשׁ מדיא "Daryawesy Medya") adalah raja yang dicatat dalam Kitab Daniel, pasal 6-9, dalam Alkitab Ibrani dan Perjanjian Lama di Alkitab Kristen. Menurut Kitab Daniel, ia "menerima pemerintahan" di Babilon ketika berumur 62 tahun, setelah Belsyazar, raja orang Kasdim, terbunuh (Daniel 5:30). Pakar Alkitab umumnya tidak setuju bahwa ini sama dengan Darius yang Agung, karena perbedaan zaman yang besar. Pendapat modern mengidentifikasikannya dengan Kuaxares II. (in)
- Darius de Mediër wordt in Daniël 6-11 in de Hebreeuwse Bijbel genoemd als koning tussen Belsassar en Cyrus de Grote. Er is geen bewijs voor zijn bestaan. Zonder negeren van archeologisch materiaal kan geen koning worden gevoegd tussen de bevestigde personen Belsassar en Cyrus. Darius de Mediër zou 62 jaar oud zijn geweest bij de val van het Babylonische rijk (Daniël 6:1), dus in 539 v.Chr. Er wordt ook gezegd dat Darius de zoon was van Ahasveros (Daniël 9:1). Deze komt ook in Ester voor en wordt meestal geïdentificeerd met Xerxes I, die regeerde van 486 v.Chr. tot 465 v.Chr. (nl)
- Dario, o Medo é um personagem mencionado no Livro de Daniel. (pt)
- Dariusz Med – biblijny król Babilonu, panujący prawdopodobnie w roku 539 p.n.e. Według Księgi Daniela objął rządy w wieku 62 lat wskutek podboju Babilonu przez armię Cyrusa II Wielkiego. Nie ma zgodności co do identyfikacji Dariusza Meda. (pl)
- Darius, också kallad "den mediske Darius", omnämns i det Gamla testamentet, Daniels bok (5:30,31) som Belsazzars efterträdare på den persiska tronen. Utom detta vet man ingenting bestämt om honom och han tycks inte vara någon historisk gestalt. (sv)
- Да́рий Мидя́нин — царь Вавилона, правил после завоевания его персами, персонаж книги пророка Даниила, не упоминается в известных исторических документальных источниках. Отождествляется с некоторыми историческими лицами или рассматривается как вымышленный персонаж книги Даниила. (ru)
- Darius (so lateinisch nach aramäisch דָרְיָוֶשׁ darjawesch) oder Dareios der Meder (d. h., aus Medien) ist ein im biblischen Buch Daniel erwähnter Herrscher, der am Ende des 70-jährigen Exils der Juden in Babylon aufgetreten sein soll. Über seine Identität gibt es wenig eindeutige Aussagen. (de)
- Darío el Medo es un personaje de la Biblia, su vida y obra se relatan en el Libro de Daniel, según estos textos; fue rey en Babilonia tras la conquista de la ciudad por los persas. Se lo ubica entre el corregente babilónico Belsasar y el persa Ciro el Grande, o quizás como un corregente temporal del segundo. La única mención del personaje es el citado libro de Daniel, una obra escrita en el siglo II a. C., y textos derivados del mismo. (es)
- Dario il Medo è menzionato nel libro di Daniele (Daniele 5, Daniele 6 e ) come re di Babilonia tra Baldassar e Ciro il Grande, ma non esistono ulteriori fonti storiche. La maggior parte degli studiosi lo considera una finzione letteraria, ma i critici un tempo definivano una finzione letteraria anche Baldassar, il governatore di Babilonia reggente al posto di Nabonedo, la cui esistenza è stata poi confermata dall'archeologia. (it)
- Дарій Мідянин — перський цар, який згадується тільки в Книзі пророка Даниїла (Дан 5. 31; 6. 1, 6, 9, 25, 28, 9. 1; 11. 1), про нього немає прямих паралелей у позабіблійских джерелах. З цієї причини дослідник Клаус Кох ставить під сумнів історичну достовірність біблійних свідчень. Згідно Дан 5. 28 — 6. 2, у віці 62 років Дарій захопив Вавилонське царство (після смерті Валтасара) і провів адм. реформи, розділивши країну на 120 сатрапій. Прор. Даниїл, будучи обвинувачено сатрапами і князями, був кинутий у левиний рів за наказом царя (Дан 6. 14-17). У 1-й рік царювання «Дарія, Ахашверошового сина, з роду мідян, що зацарював над халдейським царством» (Дан 9. 1) Книга пророка Даниїла говорить про царювання Дарія між царюванням Валтасара і Кіра I Перського. Як грецькі так і вавилонські джерела яс (uk)
|
