| dbo:abstract
|
- Cime (en grec antic: Kύμη «Kyme», en llatí: Cyme) era una ciutat de l'Eòlida a l'Àsia Menor, anomenada així per Cime, una de les amazones. Segons Esteve de Bizanci hi havia una altra ciutat anomenada Cime que es deia Friconis, però Heròdot, a Cime l'anomena Cyme Phriconis. Tenia properes les ciutats eòlies de Temnos, , Focea i Esmirna. Era al nord del riu Hermos i a la costa oposada de la part sud de l'illa de Lesbos. Segons Estrabó estava situada a 70 estadis de Larissa, i fins a Mirina hi havia 40 estadis. Era una de les trenta ciutats de l'Eòlida, i considerada la més antiga i de més rang junt amb Mitilene a Lesbos. Heròdot diu que els seus habitants consultaven l'Oracle de Didima, i explica una història de quan Pacties, un funcionari del Regne de Lídia, es va refugiar a Cime per escapar de la repressió dels perses. Sotmesa als perses després del 540 aC a la caiguda del Regne de Lídia, en va ser tirà Aristàgores, vassall dels perses, de qui Heròdot diu que va planejar destruir un pont del Danubi per deixar al rei persa aïllat a l'altre costat durant l'expedició persa dirigida per Darios el Gran a Tràcia. Quan Aristàgores de Milet va provocar la Revolta Jònica el 499 aC Cime s'hi va unir i van enderrocar al tirà Aristàgores a qui van deixar marxar sense fer-li res. Cime va ser aviat reconquerida pels perses i era governada per Sandoces, que va comandar quinze naus en temps de l'expedició de Xerxes I de Pèrsia a Grècia. La flota persa que va poder sortir de Salamina després de la batalla va fer hivern a Cime i després ja no torna a ser mencionada. Va seguir pertanyent a Pèrsia fins al temps d'Alexandre el Gran. Després de la derrota del selèucida Antíoc III el gran el 189 aC la ciutat va fer aliança amb Roma, i el 187 aC va quedar com a ciutat lliure de taxes però durant el segle ii aC va ser inclosa a la província romana d'Àsia. En temps de Tiberi al segle i un terratrèmol la va destruir segons diu Tàcit, però va seguir existint com a ciutat durant tot l'imperi i durant l'Imperi Romà d'Orient era seu d'un bisbe. Hi van néixer l'historiador Èfor de Cumes, i potser Hesíode, segons Esteve de Bizanci i l'enciclopèdia Suides, però el més probable era que allà hi va néixer el seu pare. Se la situa a l'actual Aliağa (Esmirna). (ca)
- Kyme (lat. Cyme) war eine auf zwei Stadthügeln liegende antike griechische Stadt in der kleinasiatischen Landschaft Äolien an einer südlichen Nebenbucht des (heute Çandarlι körfezi) beim heutigen Ort Aliağa in der Türkei. Die Stadt wurde gemäß antiker Überlieferung von Äolern und Lokrern gegründet. Von hier aus wurde Side besiedelt. Kyme war Mitglied des aiolischen und galt laut Strabon als größte und bedeutendste Stadt Äoliens. Die Tochter eines kymischen Königs war die Frau von König Midas. 546 v. Chr. wurde die Stadt in den Aufstand des Paktyes verwickelt. 499 v. Chr. war sie am Ionischen Aufstand, 480 v. Chr. am Xerxeszug beteiligt. Im Winter 480/79 v. Chr. war Kyme Winterquartier der persischen Flotte. 477 v. Chr. trat die Stadt dem Attischen Seebund bei, 412 v. Chr. stand man gegen Athen auf spartanischer Seite. Seit 400 v. Chr. wechselte Kyme schließlich, von einigen Unterbrechungen abgesehen, auf die Seite der Perser. Seit der Eroberung durch Alexander dem Großen war die Stadt wieder unter griechischer Herrschaft. 218 v. Chr. wechselte Kyme mit anderen Städten Ioniens und der Ägäis von Achaios zu Attalos I. 190 v. Chr. wurde die Stadt seleukidisch. Zwei Jahre später bestimmte Rom, dass die Stadt Steuerfreiheit zu erhalten hätte. 154 v. Chr. zahlte Prusias II. für angerichtete Schäden eine Entschädigung. Bei einer Schlacht bei Kyme wurde 132 v. Chr. Aristonikos geschlagen. Drei Jahre darauf wurde die Stadt der neuen römischen Provinz Asia zugeschlagen. Noch im 1. vorchristlichen Jahrhundert scheint Kyme sehr wohlhabend gewesen zu sein. In byzantinischer Zeit war die Stadt ein Suffraganbistum von Ephesos. Aus der Antike sind noch Reste der Stoa, des Theaters, von Tempeln der Aphrodite (4. Jahrhundert v. Chr.) und der Isis (2. Jahrhundert n. Chr.), der Stadtmauer und Stadttore vorhanden. Vor der angesunkenen Südmole fanden sich Reste eines mittelalterlichen Hafenhauses. Bei Ausgrabungen fanden sich auch Reste wertvoller hellenistischer Statuen. Berühmte Söhne der Stadt waren Hesiods Vater und der Historiker Ephoros. Auch von Homer wurde in einigen Quellen gesagt, dass er Sohn der Stadt gewesen sei. Die Bewohner der Stadt, die eher Ackerbauern waren als Seefahrer, galten in der Antike als einfältig und waren Ziel des allgemeinen Spottes. (de)
- Η Κύμη (ή Φρικωνίς) ήταν αρχαία πόλη των Αιολέων στα βορειοδυτικά παράλια της Μικράς Ασίας. Ο Στράβων τοποθετεί την πόλη βόρεια του Έρμου ποταμού στη θέση του σημερινού Τουρκικού χωριού Namurt. Η Κύμη θεωρούταν η ισχυρότερη και η σπουδαιότερη πόλη της Αιολικής Δωδεκάπολης. Ως παράλια πόλη είχε αναπτύξει ιδιαίτερα το εμπόριο. Όπως αναφέρει ο Ηρόδοτος ήταν μία από τις πόλεις στις οποίες είχε καταφύγει ο Λυδός κυβερνήτης Πακτύης μετά την αποτυχημένη επανάσταση που παρακίνησε εναντίον των Περσών. (el)
- Cyme (Greek: Κύμη) or Cumae was an Aeolian city in Aeolis (Asia Minor) close to the kingdom of Lydia. It was called Phriconian, perhaps from the mountain Phricion in Aeolis, near which the Aeolians had been settled before their migration to Asia. The Aeolians regarded Cyme as the largest and most important of their twelve cities, which were located on the coastline of Asia Minor (modern-day Turkey). As a result of their direct access to the sea, unlike most non-landlocked settlements of the ancient world, trade is believed to have prospered. (en)
- Cime o Cumas (en griego Κύμη/Kumê; en latín Cyme) era un ciudad griega de Asia Menor, en la costa de Eólida, a 40 km al norte de Esmirna, a orillas del Golfo Elaítico. Tenía próximas las ciudades de Temnos, Egas y Focea y llegó a ser la ciudad eolia más importante de Asia Menor. Estaba situada entre las desembocaduras de los ríos Hermo y Caico, en la costa opuesta de la parte sur de Lesbos y bien comunicada por vía terrestre con Sardes. El topónimo es Κύμη, ἡ, y el gentilicio es Κυμαîος, “cimeos”. Sus restos se localizan en la actual , en el distrito de Aliağa (Turquía). (es)
- Kyme (atau Kymi, juga: Phrikonis, Nemrut modern) adalah kota Aiolia di Aiolis (Asia Kecil) dekat dengan kerajaan Lydia. Suku Aiolia menganggap Kyme sebagai kota terpenting dan terbesar di antara dua belas kota mereka, yang terletak di pesisir Asia Kecil (Turki modern). Karena dekat dengan laut, kota ini menjadi makmur melalui perdagangan. Dalam karyanya, Historia, Herodotos menyebut Kyme sebagai salah satu kota dimana gubernur Lydia pemberontak Paktyes mencari suaka setelah melakukan pemberontakan melawan raja Persia Koresh Agung: (in)
- Cymé (grec ancien : Κύμη / Kumê) était une cité grecque d'Éolide (Asie mineure), à 40 km au nord de Smyrne. Son site se trouve actuellement sur le territoire de la ville turque d'Aliağa, plus précisément entre cette ville et les installations portuaires de Nemrut Limani. La proximité des cités éoliennes de Myrina, de et de la cité ionienne de Phocée, entre autres, atteste de l'ancienne prospérité de la région. (fr)
- 키메, (또는 키미, 프리코니스),는 현재의 터키, 소아시아 해안의 나무르트로 고대 그리스 도시로 리디아 왕국 근처의 아이올리스에 있다. 아이올리아에서 최대의 가장 중요한 해상 교역의 도시였다. 키루스 대왕에게 반란한 리디아 총독 가 피난한 곳이었다. 팍티예스는 군대가 그를 추격중이라는 것을 알고 놀라서 키메와 마자레스로 달아났다. 메데는 키루스와 분리하여 사르데이스로 행군하였다. 팍티예스와 그의 지지자를 발견하고 그는 키메에 팍티예스를 항복할 것을 요구하였다. 그리하여 팍티예스는 포기되었다. (ko)
- Cuma (chiamata comunemente Cuma eolica per distinguerla dall'omonima città campana; in greco Κύμη, Kyme) è una città dell'antica Grecia, oggi Aliağa in Turchia. Situata nell'Eolide, in Asia Minore, a nord del fiume Ermo, fu fondata secondo la leggenda da un'amazzone eponima. Poco si sa circa la fondazione della città oltre alla leggenda. Coloni dalla Grecia continentale (molto probabilmente la Cuma euboica) migrarono attraverso il Mar Egeo durante la tarda età del bronzo quando le orde di invasori dorici posero fine alla civiltà micenea una volta potente intorno al 1050 a.C..Durante la tarda età del Bronzo e l'inizio del Medioevo ellenico il dialetto di Cuma e della regione circostante di Eolide, così come quello della vicina isola di Lesbo, era molto simile al dialetto della Tessaglia e della Beozia. Secondo gli storici, in realtà, sorse a opera di coloni dell'Eolide. Da alcuni scritti di Erodoto, infatti, si evince che Cuma fu una delle dodici città più antiche dell'Eolide. Dei coloni provenienti da Cuma, nell'VIII secolo a.C., si unirono ai calcidesi per fondare poi la colonia di Cuma sul mar Tirreno. Conquistata dai Persiani, fece parte poi della Lega delio-attica, per poi staccarsi da questa dopo lo scoppio della guerra del Peloponneso quando formò un'alleanza con Sparta. Nel 386 a.C., dopo la pace di Antalcida, ritornò sotto il dominio persiano, quindi sotto quello dei Seleucidi e degli Attalidi. Divenne, infine, una città della provincia romana d'Asia. Cuma fu la patria del padre di Esiodo e dello storico Eforo di Cuma. Sulle sue rovine sorge oggi il villaggio di , presso Aliaga, in Turchia. (it)
- Cyme (Oudgrieks: Κύμη Αιολίδας / Kymē Aiolidas; Latijn: Cumae) was een antieke Griekse stad in westelijk Klein-Azië, nabij de Ionische Zee en ten noorden van het hedendaagse Smyrna (İzmir) in Turkije. Het was de grootste en belangrijkste van de twaalf steden in Aeolië. Aan het einde van de 5e eeuw v.Chr. poogde Cyme onafhankelijkheid van de Perzische overheersing te bevechten, maar het was daarbij slechts bij vlagen succesvol. Later maakte de stad deel uit van het Seleucidisch koninkrijk en uiteindelijk van het Romeinse Rijk. Kolonisten uit Cyme waren de belangrijkste stichters van de stad Cyme (Cumae) in Zuid-Italië. De jonge Hesiodos emigreerde met zijn vader uit Cyme, en de geschiedkundige Eforos en de schrijver Herakleides werden er geboren. (nl)
- Kyme var den mest betydande bland de forngrekiska städerna inom landskapet Aiolien på Mindre Asiens västra kust. Kyme har inte spelat någon framträdande roll i historien, och dess invånare ansågs vara föga begåvade, se artikeln Etniska skämt. Från Kyme härstammade dock historieskrivaren Eforos. Bland dess kolonier märks Side i Pamfylien, möjligen även Smyrna och Cumae i Kampanien. (sv)
- Cime ou Cumas (em grego: Κύμη, Kymi) era uma cidade da Grécia Antiga, na Eólia (Ásia Menor), situada nas proximidades do Reino da Lídia. Os eólios viam Cime como a maior e mais importante das doze cidades que se localizavam no litoral da Ásia Menor (atual Turquia); como consequência de seu acesso direto ao mar, ao contrário da maior parte dos povoados litorâneos do mundo antigo, o comércio floresceu na cidade. Em sua célebre obra, Histórias, Heródoto se refere a Cime (ou Phriconis) como uma das cidades em que o governador rebelde lídio Páctias (Pactyes) se refugiou, após sua tentativa de revolta contra o rei persa Ciro, o Grande. "Páctias, informado de que o exército que marchava contra ele se aproximava de Sardes, sentiu-se tomado de pânico e fugiu para Cimo. Entretanto, chegou a Sardes com uma pequena parte das tropas de Ciro, e não tendo encontrado Páctias, deu cumprimento às outras ordens de Ciro. Os Lídios submeteram-se e mudaram sua antiga maneira de viver. Em seguida, Mazarés mandou intimar os habitantes de Cimo a entregar-lhe Páctias. Reunindo-se em conselho, os Címios deliberaram consultar o oráculo dos sobre o partido a tomar. (…) O oráculo respondeu ser necessário entregá-lo aos Persas. Diante disso, os Címios resolveram satisfazer a exigência de Mazarés, entregando-lhe Páctias." (pt)
- Кима (Кимы, др.-греч. Κύμη, дор. Κύμα) — древний город в Малой Азии на берегу Эгейского моря, был самым большим городом в Эолиде после Смирны. Город участвовал в Великой греческой колонизации, основав колонию Сиде в Памфилии. В римскую эпоху в 17 году до н. э. сильно пострадал от землетрясения. (ru)
- Кими (дав.-гр. Κύμη, Κύμης, лат. Phriconis) — стародавнє місто на західному узбережжі Малої Азії, біля Кимейської затоки (сучасна затока Немрут у Туреччині). Вважалося найбільшим з міст Еоліди, і лише згодом поступилося своїм економічним значенням сусідній Смірні. Першим поселенням на місці Ким була невеличка фортеця, відома під пеласгійською назвою Лариса. Не пізніше X ст. до н. е. її захопили переселенці з материкової Греції, ватажки яких виводили свій рід від мікенських Атридів. Вплив місцевих мешканців на прибульців греків був значним. Принаймні ім'я першого володаря Ким, згаданого у джерелах, — ймовірно мало фригійське походження (Мен був місцевим богом місяця). Менна усунув від влади його брат , що спирався на союз із фокейцями і змушений був поступитися ним частиною своїх земель. Кими підтримували приязні стосунки із сусідньою Фригією, цар Агамемнон навіть видав свою доньку Демодику за фригійського правителя Мідаса. Входили до складу дванадцяти міст і були її лідером. Саме біля Ким знаходилося спільне святилище об'єднання і проводилися збори союзників. Мешканці Ким брали активну участь в колонізації, зокрема — заснували (біля Гелеспонту), Енос (у Фракії) і Сіди (у Памфілії). Час і обставини скасування царської влади у Кимах невідомі, але вже у VI ст. до н. е. місто було відоме своїм демократичним правлінням. Кими стали одним з останніх прихистків лідійця , що повстав проти Кира Великого. Остерігаючись помсти володаря, мешканці Ким змусили його перебратися на сусідній Лесбос. В цей час, або пізніше в місті була встановлена тиранія , який визнавав залежність від персів і навіть допомагав Дарію I у його поході проти скіфів. Але пізніше Аристагор підтримав Іонійське повстання і був позбавлений влади містянами, які вмовили персів не руйнувати місто. Правитель Ким , натомість, надав Ксерксу п'ятнадцять кораблів для його грецького походу, и саме в Кимах у 480 р. до н. е. були зібрані і перезимували залишки флоту Ксеркса, розгромленого біля Саламіну. Після захоплення афінянами увійшли до Делоського союзу. Під вплівом Лісандра розірвали відносини с Афінами. З 387 р. до н. е. — знову під перською владою. Саме в цей час у Кимах народився і жив історик Ефор. З початком походу Александра Великого опинилися під македонською владою, а після війн між діадохами — у складі держави Селевкідів. З 218 р. до н. е. — у складі Пергамського царства. Були захоплені Антіохом III, який звільнив місто від сплати податків, але за Апамейським миром Кими повернули пергамцям. З 133 р. до н. е. — у складі римської провінції Азія. У 17 р. до н. е. були зруйновані землетрусом, згодом відновлені. До часів Галлієна карбували власну монету. За візантійських часів Кими мали власного єпископа. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Η Κύμη (ή Φρικωνίς) ήταν αρχαία πόλη των Αιολέων στα βορειοδυτικά παράλια της Μικράς Ασίας. Ο Στράβων τοποθετεί την πόλη βόρεια του Έρμου ποταμού στη θέση του σημερινού Τουρκικού χωριού Namurt. Η Κύμη θεωρούταν η ισχυρότερη και η σπουδαιότερη πόλη της Αιολικής Δωδεκάπολης. Ως παράλια πόλη είχε αναπτύξει ιδιαίτερα το εμπόριο. Όπως αναφέρει ο Ηρόδοτος ήταν μία από τις πόλεις στις οποίες είχε καταφύγει ο Λυδός κυβερνήτης Πακτύης μετά την αποτυχημένη επανάσταση που παρακίνησε εναντίον των Περσών. (el)
- Cyme (Greek: Κύμη) or Cumae was an Aeolian city in Aeolis (Asia Minor) close to the kingdom of Lydia. It was called Phriconian, perhaps from the mountain Phricion in Aeolis, near which the Aeolians had been settled before their migration to Asia. The Aeolians regarded Cyme as the largest and most important of their twelve cities, which were located on the coastline of Asia Minor (modern-day Turkey). As a result of their direct access to the sea, unlike most non-landlocked settlements of the ancient world, trade is believed to have prospered. (en)
- Cime o Cumas (en griego Κύμη/Kumê; en latín Cyme) era un ciudad griega de Asia Menor, en la costa de Eólida, a 40 km al norte de Esmirna, a orillas del Golfo Elaítico. Tenía próximas las ciudades de Temnos, Egas y Focea y llegó a ser la ciudad eolia más importante de Asia Menor. Estaba situada entre las desembocaduras de los ríos Hermo y Caico, en la costa opuesta de la parte sur de Lesbos y bien comunicada por vía terrestre con Sardes. El topónimo es Κύμη, ἡ, y el gentilicio es Κυμαîος, “cimeos”. Sus restos se localizan en la actual , en el distrito de Aliağa (Turquía). (es)
- Kyme (atau Kymi, juga: Phrikonis, Nemrut modern) adalah kota Aiolia di Aiolis (Asia Kecil) dekat dengan kerajaan Lydia. Suku Aiolia menganggap Kyme sebagai kota terpenting dan terbesar di antara dua belas kota mereka, yang terletak di pesisir Asia Kecil (Turki modern). Karena dekat dengan laut, kota ini menjadi makmur melalui perdagangan. Dalam karyanya, Historia, Herodotos menyebut Kyme sebagai salah satu kota dimana gubernur Lydia pemberontak Paktyes mencari suaka setelah melakukan pemberontakan melawan raja Persia Koresh Agung: (in)
- Cymé (grec ancien : Κύμη / Kumê) était une cité grecque d'Éolide (Asie mineure), à 40 km au nord de Smyrne. Son site se trouve actuellement sur le territoire de la ville turque d'Aliağa, plus précisément entre cette ville et les installations portuaires de Nemrut Limani. La proximité des cités éoliennes de Myrina, de et de la cité ionienne de Phocée, entre autres, atteste de l'ancienne prospérité de la région. (fr)
- 키메, (또는 키미, 프리코니스),는 현재의 터키, 소아시아 해안의 나무르트로 고대 그리스 도시로 리디아 왕국 근처의 아이올리스에 있다. 아이올리아에서 최대의 가장 중요한 해상 교역의 도시였다. 키루스 대왕에게 반란한 리디아 총독 가 피난한 곳이었다. 팍티예스는 군대가 그를 추격중이라는 것을 알고 놀라서 키메와 마자레스로 달아났다. 메데는 키루스와 분리하여 사르데이스로 행군하였다. 팍티예스와 그의 지지자를 발견하고 그는 키메에 팍티예스를 항복할 것을 요구하였다. 그리하여 팍티예스는 포기되었다. (ko)
- Kyme var den mest betydande bland de forngrekiska städerna inom landskapet Aiolien på Mindre Asiens västra kust. Kyme har inte spelat någon framträdande roll i historien, och dess invånare ansågs vara föga begåvade, se artikeln Etniska skämt. Från Kyme härstammade dock historieskrivaren Eforos. Bland dess kolonier märks Side i Pamfylien, möjligen även Smyrna och Cumae i Kampanien. (sv)
- Кима (Кимы, др.-греч. Κύμη, дор. Κύμα) — древний город в Малой Азии на берегу Эгейского моря, был самым большим городом в Эолиде после Смирны. Город участвовал в Великой греческой колонизации, основав колонию Сиде в Памфилии. В римскую эпоху в 17 году до н. э. сильно пострадал от землетрясения. (ru)
- Cime (en grec antic: Kύμη «Kyme», en llatí: Cyme) era una ciutat de l'Eòlida a l'Àsia Menor, anomenada així per Cime, una de les amazones. Segons Esteve de Bizanci hi havia una altra ciutat anomenada Cime que es deia Friconis, però Heròdot, a Cime l'anomena Cyme Phriconis. Tenia properes les ciutats eòlies de Temnos, , Focea i Esmirna. Era al nord del riu Hermos i a la costa oposada de la part sud de l'illa de Lesbos. Segons Estrabó estava situada a 70 estadis de Larissa, i fins a Mirina hi havia 40 estadis. Era una de les trenta ciutats de l'Eòlida, i considerada la més antiga i de més rang junt amb Mitilene a Lesbos. Heròdot diu que els seus habitants consultaven l'Oracle de Didima, i explica una història de quan Pacties, un funcionari del Regne de Lídia, es va refugiar a Cime per escapa (ca)
- Kyme (lat. Cyme) war eine auf zwei Stadthügeln liegende antike griechische Stadt in der kleinasiatischen Landschaft Äolien an einer südlichen Nebenbucht des (heute Çandarlι körfezi) beim heutigen Ort Aliağa in der Türkei. Aus der Antike sind noch Reste der Stoa, des Theaters, von Tempeln der Aphrodite (4. Jahrhundert v. Chr.) und der Isis (2. Jahrhundert n. Chr.), der Stadtmauer und Stadttore vorhanden. Vor der angesunkenen Südmole fanden sich Reste eines mittelalterlichen Hafenhauses. Bei Ausgrabungen fanden sich auch Reste wertvoller hellenistischer Statuen. (de)
- Cuma (chiamata comunemente Cuma eolica per distinguerla dall'omonima città campana; in greco Κύμη, Kyme) è una città dell'antica Grecia, oggi Aliağa in Turchia. Situata nell'Eolide, in Asia Minore, a nord del fiume Ermo, fu fondata secondo la leggenda da un'amazzone eponima. Secondo gli storici, in realtà, sorse a opera di coloni dell'Eolide. Da alcuni scritti di Erodoto, infatti, si evince che Cuma fu una delle dodici città più antiche dell'Eolide. Dei coloni provenienti da Cuma, nell'VIII secolo a.C., si unirono ai calcidesi per fondare poi la colonia di Cuma sul mar Tirreno. (it)
- Cyme (Oudgrieks: Κύμη Αιολίδας / Kymē Aiolidas; Latijn: Cumae) was een antieke Griekse stad in westelijk Klein-Azië, nabij de Ionische Zee en ten noorden van het hedendaagse Smyrna (İzmir) in Turkije. Het was de grootste en belangrijkste van de twaalf steden in Aeolië. Aan het einde van de 5e eeuw v.Chr. poogde Cyme onafhankelijkheid van de Perzische overheersing te bevechten, maar het was daarbij slechts bij vlagen succesvol. Later maakte de stad deel uit van het Seleucidisch koninkrijk en uiteindelijk van het Romeinse Rijk. (nl)
- Cime ou Cumas (em grego: Κύμη, Kymi) era uma cidade da Grécia Antiga, na Eólia (Ásia Menor), situada nas proximidades do Reino da Lídia. Os eólios viam Cime como a maior e mais importante das doze cidades que se localizavam no litoral da Ásia Menor (atual Turquia); como consequência de seu acesso direto ao mar, ao contrário da maior parte dos povoados litorâneos do mundo antigo, o comércio floresceu na cidade. Em sua célebre obra, Histórias, Heródoto se refere a Cime (ou Phriconis) como uma das cidades em que o governador rebelde lídio Páctias (Pactyes) se refugiou, após sua tentativa de revolta contra o rei persa Ciro, o Grande. (pt)
- Кими (дав.-гр. Κύμη, Κύμης, лат. Phriconis) — стародавнє місто на західному узбережжі Малої Азії, біля Кимейської затоки (сучасна затока Немрут у Туреччині). Вважалося найбільшим з міст Еоліди, і лише згодом поступилося своїм економічним значенням сусідній Смірні. Першим поселенням на місці Ким була невеличка фортеця, відома під пеласгійською назвою Лариса. Не пізніше X ст. до н. е. її захопили переселенці з материкової Греції, ватажки яких виводили свій рід від мікенських Атридів. У 17 р. до н. е. були зруйновані землетрусом, згодом відновлені. До часів Галлієна карбували власну монету. (uk)
|
