| dbo:abstract
|
- Politická kampaň Kritika Lin Piaa a Konfucia (zjednodušené znaky: 批林批孔运动; tradiční znaky: 批林批孔運動; pinyin: pī Lín pī Kǒng yùndòng) byla jednou z ideologických kampaní před Maovou smrtí, která se započala roku 1973 a jejíž jediným cílem byl boj o moc. Počátek událostí se začal v létě 1970 v čínském Lu Shan na zasedání pléna ÚV KSČ. Na tomto zasedání došlo k spiknutí Lin Piaa s Čchen Po-ta a dalšími za účelem zavraždění Mao Ce-tunga. Lin Piao byl v této době Maem pouze napomenut, nikoliv potrestán. V následujícím roce 1971 se Čína připravovala na oslavy založení vzniku ČLR 1. října. V polovině září však byly všechny přípravy bez vysvětlení zrušeny. Souvislost to mělo také s Lin Piaem, který se dlouho neukázal na veřejnosti. Byly provedeny změny na vyšších pozicích strany. Až po 2 letech byla zveřejněna oficiální verze události. Na zasedání v Lushanu se Lin Piao dozvěděl, že tehdejší americký prezident Nixon chce vyslat osobního poradce do Číny. V tomto činu shledal Lin Piao ohrožení jeho pozice, a tak se rozhodl, že pro jeho záchranu a také záchranu ČLR bude nejlepším řešením zabít Mao Ce-tunga a chopit se moci. O plánu Lin Piaa věděl také Čchen Po-ta, vysoce postavení představitelé armády a jeho rodina. Spiknutí společně pojmenovali Plán 571. Plán měl začít útokem na vlak, ve kterém se nacházel Mao Ce-tung, nikdy se však neuskutečnil, jelikož byl plán vyzrazen samotnou manželkou Lin Piaa. Lin Piao vzal svou rodinu a chystal se k odletu z Číny. Průběh následujících událostí je již pouze spekulace. První verze tvrdí, že v letadle došlo k přestřelce a díky ní letadlo havarovalo. Druhá zase, že Mao nechal letadlo sestřelit. Poslední verzí je, že Maovi navrhovali letadlo sestřelit, on však řekl, ať je nechají klidně odletět, letadlo pak nejspíše havarovalo z technických důvodů. Pravdou zůstává, že letadlo havarovalo nad severním Mongolskem a Lin Piao mířil se svou rodinou do SSSR, kde se chtěla společně s nimi zachránit. Z budoucího vůdce čínského národa se stal zrádce. Po zmizení Lin Piaa se ukázalo, že ve vedení strany jsou stále boje o moc. Mao Ce-tung si byl vědom špatné stránky Kulturní revoluce, ale na druhé straně byl přesvědčen o její nutnosti. V roce 1972 se situace v Číně zklidnila. Snažili se o kvalitní výrobu a byl kladen důraz na pracovní disciplínu. Dalším krokem bylo rozhodnutí Státní rady k původnímu přijímání na vysoké školy, kde se kladl důraz na předpoklady jedinců ke studiu, nikoliv na politické aktivity jedinců. Následujícího roku 1973 proběhla rehabilitace starých kádrů, včetně Teng Siao-pchinga. V této době Mao těžce onemocněl a s ním také Čou En-laj. Čína kladla odpor ke kultu Maa. Byla těžce poznamenaná kulturní revolucí a střídaly se zde jedna kampaň za druhou. V čele kampaní byl oficiálně stále Mao Ce-tung, nicméně ve skutečnosti probíhal vnitropolitický boj mezi tzv. Bandou čtyř v čele s Ťiang Čching a politiků, kteří si byli vědomi toho, že je velmi důležité se místo kampaní vrátit zpět k normálnímu životu. Ťiang Čching v roce 1973 zahájila kampaň s názvem Kritika Lin Piaa a Konfucia. V této kampani však nešlo ani o Lin Piaa, ani o Konfucia. Mao tuto kampaň podpořil, jelikož tvrdil, že se Čína příliš odchýlila od idejí Kulturní revoluce. Byl přesvědčen, že je zde paralela mezi Kulturní revoluci a školou legistů, která zastávala despotický systém, který však zajistil stabilní vládu. Na rozdíl od protipólu zastánců konfucianismu, díky kterým se země nemohla vyvíjet a nebyla v souladu modernizace společnosti. V kontextu Maovi doby byli těmito přívrženci Konfucia Lin Piao a Čou En-laj. Lin Piao byl v této době již mrtvý a jediný nepotrestaný kritik Kulturní revoluce byl Čou En-laj. Mao se znažil o jeho kritiku a sesazení z jeho funkce. Čou En-laj byl nucen pronášet sebekritiku. Především za to mohla jeho stoupající popularita na úkor Maa, když se snažil posílit diplomatické vztahy s USA a proběhla v roce 1972 první návštěva amerického prezidenta Nixona. Byl podepsán důležitý dokument tzv. Šanghajské komuniké, jež mělo normalizovat vztahy mezi Čínou a USA. I přes všechen sled událostí byl Čou En-laj důležitým v otázce zahraniční politiky, ve které se angažoval společně s Teng Siao-pchingem, tudíž zůstal nepostižen. Na jaře 1974 kampaň vyústila v zavírání škol, některých podniků a začaly masové demonstrace. Aktéry demonstrace byli dělníci, kteří se sjednotili pod heslem „jít proti proudu.“ V průmyslu hrozila anarchie, jelikož vedoucí sami odcházeli ze svých pracovních pozic. V červnu roku 1974 začalo vedení vybízet demonstranty, aby založili tzv. teoretické oddíly, které by revoluci vrátili zpět pouze na úroveň diskuzí, jelikož vliv demonstrací na průmysl byl nežádoucí. V Lidovém deníku bylo roku 1974 uveřejněn článek, kde se snažili tuto kampaň objasnit. Článek uvedl, že je třeba bojovat proti odmítání Kulturní revoluce. Je důležitá kritika cesty k socialismu. Další článek v Šanghajském lidovém deníku z roku 1974 konstatoval, že nové kádry společnosti mají odvahu bojovat a nastolit jisté změny, ale neprojevilo by se to pozitivně ve vedení státu, kdyby se tito lidé dostali do vedoucích funkcí. Dle KS Číny neoplývaly disciplínou, a tudíž by byly těžko kontrolovatelné. Na tuto situaci tedy vedení KS Číny reagovalo touto kampaní, aby tyto snahy potlačila. Kampaň skončila, aniž by zanechala výsledky. (cs)
- The Criticize Lin (Biao), Criticize Confucius Campaign (simplified Chinese: 批林批孔运动; traditional Chinese: 批林批孔運動; pinyin: pī Lín pī Kǒng yùndòng; also called the Anti-Lin Biao, Anti-Confucius campaign) was a political and intellectual campaign started by Mao Zedong and his wife, Jiang Qing, the leader of the Gang of Four. It lasted from 1973 until the end of the Cultural Revolution, in 1976. The campaign continued in several phases, beginning as an academic attempt to interpret Chinese history according to Mao's political theories. In 1974 the campaign was joined with another, pre-existent campaign to criticise Lin Biao, who had allegedly attempted to assassinate Mao in a failed coup before his death in 1971. In early 1975 the campaign was modified to indirectly criticise China's Premier, Zhou Enlai, and other senior Chinese leaders. In mid-1975 the Gang of Four introduced debate on Water Margin as a tool for criticism of their opponents. The campaign ended in 1976, when the Gang of Four were arrested. (en)
- Critique a Lin (Biao), Critique a Confucio (en chino tradicional, 批林批孔運動; en chino simplificado, 批林批孔运动; pinyin, pī Lín pī Kǒng yùndòng; también llamada campaña anti-Lin Biao, anti-Confucio) fue una campaña de propaganda política iniciada por Mao Zedong y su esposa, Jiang Qing, líder de la Banda de los Cuatro. Duró desde 1973 hasta el final de la Revolución Cultural, en 1976. La campaña produjo interpretaciones maoístas detalladas de la historia de China, y fue utilizada como herramienta por la Banda de los Cuatro para atacar a sus enemigos. La campaña continuó en varias fases, comenzando como un intento académico de interpretar la historia de China de acuerdo con las teorías políticas de Mao. En 1974, la campaña se unió a otra campaña preexistente para atacar a Lin Biao, quien supuestamente había intentado asesinar a Mao en un fallido golpe de Estado antes de su muerte en 1971. A principios de 1975, la campaña se modificó para atacar indirectamente al primer ministro de China, Zhou Enlai, y a otros altos líderes chinos. A mediados de 1975, la Banda de los Cuatro introdujo el debate sobre A la orilla del agua como una herramienta para atacar a sus enemigos. Tan solo terminó la campaña en 1976, la Banda de los Cuatro fue arrestada, poniendo fin a la Revolución Cultural. (es)
- La campagne de critique de Lin Piao et de Confucius fut une propagande politique initiée en 1973 par Mao Zedong et sa femme, Jiang Qing. Ce fut une extension de la campagne anti-Lin Piao d'alors, et fut indirectement utilisée pour attaquer le premier ministre Zhou Enlai. Des universitaires comme Yang Rongguo ont relié Lin Biao et les autres dirigeants éjectés aux politiques confucianistes, les accusant de suivre sa philosophie. La trahison présumée de Lin Biao a été reliée à son ancien présumé équivalent moral. La tentative alléguée de Confucius de s'opposer au mouvement de l'histoire en soutenant les valeurs de la était un assaut allégorique sur la politique du Chef du gouvernement Zhou Enlai qui ont miné potentiellement le legs de la révolution culturelle. Il faisait partie d'une série de campagnes dans les dernières étapes de la révolution culturelle. (fr)
- Kampanye Kritik Lin (Biao), Kritik Konghucu (Hanzi sederhana: 批林批孔运动; Hanzi tradisional: 批林批孔運動; Pinyin: pī Lín pī Kǒng yùndòng; juga disebut kampanye Anti-Lin Biao, Anti-Konghucu) adalah sebuah kampanye propaganda politik yang dimulai oleh Mao Zedong dan istrinya, Jiang Qing, pemimpin Kelompok Empat. Kampanye tersebut berlangsung dari 1973 sampai akhir Revolusi Kebudayaan, pada 1976. Kampanye tersebut memproduksi penafsiran Maois mendetil dari sejarah Tiongkok, dan dipakai sebagai alat oleh Kelompok Empat untuk menyerang musuh-musuh mereka. (in)
- Critichiamo Lin Biao critichiamo Confucio (批林批孔S, pī Lín pī KǒngP) fu una campagna politica lanciata nella Repubblica Popolare Cinese da Jiang Qing, quarta moglie di Mao Zedong, che durò dal 1972 al 1974. La campagna politica prese il nome dallo slogan omonimo scandito nei raduni di massa di quel periodo. Come Confucio avrebbe cercato di restaurare la dinastia Zhou nel periodo dei regni combattenti, facendo così fare un "salto all'indietro" alla storia, intesa in senso marxista-hegeliano, così Lin Biao, con il suo supposto colpo di Stato progettato ai danni di Mao, avrebbe tentato di riportare indietro la storia cinese. La campagna significativamente fu lanciata un anno dopo la morte di Lin Biao, infatti il suo vero obiettivo era la persona di Zhou Enlai, che veniva vista come artefice di un ritorno del potere di Deng Xiaoping e delle strutture del Partito Comunista Cinese contro la libertà di critica delle "masse" nei confronti del "partito", libertà considerata cardinale nel pensiero dialettico di Mao. (it)
- 비림비공운동(批林批孔運動)은 반모(反毛) 쿠데타의 주동자 린퍄오를 공자에다 비겨 함께 비판·배격한 10전대회 이후의 정치운동이다. 공자 비판운동은 1919년 5·4운동 때부터 비롯되었는데 1960년대에 사학계에서 다시 일어났다가 1970년대에 와서는 류샤오치(劉少奇), 린퍄오(林彪)의 반당(反黨) 수정주의 비판운동으로 승화되었다. 당내 실권파란 낙인이 찍힌 류샤오치와 린퍄오에 대한 사상적 비판의 근거는 다음 몇 가지로 요약된다. 1.
* 공자와 맹자의 노예제도 찬양은 임표의 자본주의 부활 의도와 상통한다. 2.
* 공·맹의 인의(仁義) 위주 사상은 린퍄오의 혁명적 폭력 배격과 통한다. 3.
* 공·맹의 중용사상은 임의 투쟁철학 반대와 같다. 4.
* 공·맹의 정신노동 우선은 임의 하방운동 비판과 같다는 점 등을 들 수 있다. 이런 사상적 바탕에서 비림비공 운동은 각종 보도기관을 통하여 맹렬히 전개되었는데 그 운동의 주도권은 모택동 자신이 잡고 있었고, 운동의 주체자는 노동계급이며, 주요 투쟁목표는 반혁명·반당·수정주의 노선이라고 밝혔다. 이 문서에는 다음커뮤니케이션(현 카카오)에서 GFDL 또는 CC-SA 라이선스로 배포한 글로벌 세계대백과사전의 "비림비공" 항목을 기초로 작성된 글이 포함되어 있습니다. (ko)
- Criticar Lin (Biao), Criticar Confúcio (chinês tradicional: 批林批孔運動, chinês simplificado: 批林批孔运动, pinyin: pī Lín pī Kǒng yùndòng; também chamada de Campanha Anti-Lin Biao, Anti-Confúcio) foi uma campanha de propaganda política iniciada por Mao Zedong e sua esposa Jiang Qing, a líder da Gangue dos Quatro. Durou de 1973 até o fim de facto da Grande Revolução Cultural Proletária, em 1976. A campanha produziu detalhadas interpretações maoístas a respeito da história da China e foi usada como ferramenta pela Gangue dos Quatro para atacar seus adversários políticos. A campanha se desdobrou em diversas fases, começando como uma tentativa acadêmica de interpretar a história chinesa de acordo com as teorias políticas de Mao. Em 1974 a campanha se juntou a outra campanha preexistente para atacar Lin Biao, que supostamente tentou assassinar Mao em um golpe fracassado antes de sua morte em 1971. No início de 1975, a campanha foi modificada para indiretamente atacar o então primeiro-ministro, Zhou Enlai, e outras lideranças chinesas. A campanha só chegou ao fim em 1976, quando a Gangue dos Quatro foi presa, dando um fim definitivo à Revolução Cultural. (pt)
- Критика Линь Бяо и Конфуция (кит. упр. 批林批孔运动, пиньинь pī Lín pī Kǒng yùndòng) — политическая кампания, развёрнутая Компартией Китая в 1973 — 1974 годах. В конце шестидесятых годов Линь Бяо считался преемником Мао Цзэдуна и пользовался наибольшим авторитетом в его окружении, в семидесятые годы началась массированная атака на Линь Бяо со стороны других партийных лидеров. Линь Бяо погиб в авиакатастрофе в 1971 при невыясненных обстоятельствах, по утверждениям его оппонентов, он пытался бежать в СССР. Кампания была развёрнута уже после смерти Линь Бяо, целью кампании была также дискредитация премьер-министра Китая Чжоу Эньлая. Историк и другие «учёные» стали проводить аналогию между деятельностью Линь Бяо и других партийных лидеров с конфуцианской политикой и традицией, при этом лидеры партии обвинялись в исповедовании конфуцианской философии. Линь Бяо обвинялся в том, что он хочет вернуть обратно рабовладельческий строй эпохи Западного Чжоу и моральные принципы того времени, потенциально принижая тем самым значение Культурной революции. Эта кампания проводилась уже на поздней стадии Культурной революции. После разоблачения Банды Четырёх и волны реабилитаций Линь Бяо так и не был реабилитирован, а обстоятельства его гибели не были раскрыты. (ru)
- Критика Лінь Бяо і Конфуція ( кит. спр. 批林批孔运动, піньїнь: pī Lín pī Kǒng yùndòng - політична кампанія, розгорнута Компартією Китаю в 1973 - 1974 роках . В кінці шістдесятих років Лінь Бяо вважався наступником Мао Цзедуна і користувався найбільшим авторитетом в його оточенні, в сімдесяті роки почалася масована атака на Лінь Бяо з боку інших партійних лідерів. Лінь Бяо загинув в авіакатастрофі в +1971 при нез'ясованих обставинах, за твердженнями його опонентів, він намагався втекти в СРСР . Кампанія була розгорнута вже після смерті Лінь Бяо, метою кампанії була також дискредитація прем'єр-міністра Китаю Чжоу Еньлая . Історик Ян Юнго і інші «вчені» стали проводити аналогію між діяльністю Лінь Бяо і інших партійних лідерів з конфуціанської політикою і традицією, при цьому лідери партії звинувачувалися в сповідуванні конфуціанської філософії. Лінь Бяо звинувачувався в тому, що він хоче повернути назад рабовласницький лад епохи Західного Чжоу і моральні принципи того часу, потенційно принижуючи тим самим значення Культурної революції . Ця кампанія проводилася вже на пізній стадії культурної революції, вже після її офіційного закінчення. Після викриття Банди Чотирьох і хвилі реабілітацій Лінь Бяо так і не був реабілітований, а обставини його загибелі не були розкриті. У 1971 році з усіх займаних посад був зміщений наступник Мао Цзедуна - Лінь Бяо, Перший віце-прем'єр Державної Ради Китайської Народної Республіки, другої після Голови людина в КНР. Причини різкого повороту в політичній долі Лінь Бяо не з'ясовані дотепер. Деякі російські та американські фахівці, аналізуючи наявні в їхньому розпорядженні матеріали, приходять до висновку, що Лінь Бяо і його прихильники, звинувачені в підготовці державного перевороту і спробі повалення Мао Цзедуна, стали жертвами політичних інтриг в КПК . Втім, як би там не було, смерть цього політичного діяча не викликало широкий суспільний резонанс, поки правляча угруповання КПК не стала використовувати її в політичних цілях. Особливого напруження події навколо загибелі Лінь Бяо придбали після того, як з'ясувалося, що колишній «наступник Мао Цзедуна», в роки « культурної революції » заявляв, що кожен боєць повинен разом зі зброєю володіти цитатником Мао Цзедуна, на ділі виявився не таким послідовним прихильником ідей голови. Так, під час обшуку на його квартирі, були виявлені численні вирізки і виписки з класичних конфуціанських текстів, якими Лінь Бяо нібито обмінювався зі своїми однодумцями. Прихильники Мао Цзедуна не могли не використувати настільки вагомий доказ для «викриття» реакційності не тільки Лінь Бяо, а й самого Вчителя Куна . Тим більше, що для боротьби з культурною спадщиною останнього була вагома причина. Мао Цзедуном давно було необхідно викорінити зі свідомості народу ті конфуціанські уявлення, які були несумісні з його ідеалом правителя і кадрового комуністичного працівника. Його давно хвилювала традиційна міцність сімейних зв'язків, що визначає роль сім'ї, старшого покоління у багатьох питаннях. Шанобливість до батьків, повага старших за віком завжди була однією з відмінних рис китайської нації, в чому була чимала роль Конфуція, одним з основних постулатів вчення якого була ідея сяо - «синівської шанобливості». В умовах маоістського режиму, який прагнув підпорядкувати особистість і порвати традиційні сімейні зв'язки, національні стереотипи стали заважати вихованню нового покоління. І якщо раніше похвальним діянням оголошувався донос на батьків, то тепер повної трансформації підлягали всі «зайві» моральні підвалини китайського суспільства. (uk)
- 批林批孔運動是1974年1月18日－6月，经中国共产党中央委员会主席毛泽东批准，在文化大革命中发起的一次批判林彪和孔子兩個人为主题的政治运动。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Kampanye Kritik Lin (Biao), Kritik Konghucu (Hanzi sederhana: 批林批孔运动; Hanzi tradisional: 批林批孔運動; Pinyin: pī Lín pī Kǒng yùndòng; juga disebut kampanye Anti-Lin Biao, Anti-Konghucu) adalah sebuah kampanye propaganda politik yang dimulai oleh Mao Zedong dan istrinya, Jiang Qing, pemimpin Kelompok Empat. Kampanye tersebut berlangsung dari 1973 sampai akhir Revolusi Kebudayaan, pada 1976. Kampanye tersebut memproduksi penafsiran Maois mendetil dari sejarah Tiongkok, dan dipakai sebagai alat oleh Kelompok Empat untuk menyerang musuh-musuh mereka. (in)
- 批林批孔運動是1974年1月18日－6月，经中国共产党中央委员会主席毛泽东批准，在文化大革命中发起的一次批判林彪和孔子兩個人为主题的政治运动。 (zh)
- Politická kampaň Kritika Lin Piaa a Konfucia (zjednodušené znaky: 批林批孔运动; tradiční znaky: 批林批孔運動; pinyin: pī Lín pī Kǒng yùndòng) byla jednou z ideologických kampaní před Maovou smrtí, která se započala roku 1973 a jejíž jediným cílem byl boj o moc. Počátek událostí se začal v létě 1970 v čínském Lu Shan na zasedání pléna ÚV KSČ. Na tomto zasedání došlo k spiknutí Lin Piaa s Čchen Po-ta a dalšími za účelem zavraždění Mao Ce-tunga. Lin Piao byl v této době Maem pouze napomenut, nikoliv potrestán. V následujícím roce 1971 se Čína připravovala na oslavy založení vzniku ČLR 1. října. V polovině září však byly všechny přípravy bez vysvětlení zrušeny. Souvislost to mělo také s Lin Piaem, který se dlouho neukázal na veřejnosti. Byly provedeny změny na vyšších pozicích strany. Až po 2 letech byla (cs)
- The Criticize Lin (Biao), Criticize Confucius Campaign (simplified Chinese: 批林批孔运动; traditional Chinese: 批林批孔運動; pinyin: pī Lín pī Kǒng yùndòng; also called the Anti-Lin Biao, Anti-Confucius campaign) was a political and intellectual campaign started by Mao Zedong and his wife, Jiang Qing, the leader of the Gang of Four. It lasted from 1973 until the end of the Cultural Revolution, in 1976. (en)
- Critique a Lin (Biao), Critique a Confucio (en chino tradicional, 批林批孔運動; en chino simplificado, 批林批孔运动; pinyin, pī Lín pī Kǒng yùndòng; también llamada campaña anti-Lin Biao, anti-Confucio) fue una campaña de propaganda política iniciada por Mao Zedong y su esposa, Jiang Qing, líder de la Banda de los Cuatro. Duró desde 1973 hasta el final de la Revolución Cultural, en 1976. La campaña produjo interpretaciones maoístas detalladas de la historia de China, y fue utilizada como herramienta por la Banda de los Cuatro para atacar a sus enemigos. (es)
- La campagne de critique de Lin Piao et de Confucius fut une propagande politique initiée en 1973 par Mao Zedong et sa femme, Jiang Qing. Ce fut une extension de la campagne anti-Lin Piao d'alors, et fut indirectement utilisée pour attaquer le premier ministre Zhou Enlai. Des universitaires comme Yang Rongguo ont relié Lin Biao et les autres dirigeants éjectés aux politiques confucianistes, les accusant de suivre sa philosophie. La trahison présumée de Lin Biao a été reliée à son ancien présumé équivalent moral. La tentative alléguée de Confucius de s'opposer au mouvement de l'histoire en soutenant les valeurs de la était un assaut allégorique sur la politique du Chef du gouvernement Zhou Enlai qui ont miné potentiellement le legs de la révolution culturelle. Il faisait partie d'une série (fr)
- Critichiamo Lin Biao critichiamo Confucio (批林批孔S, pī Lín pī KǒngP) fu una campagna politica lanciata nella Repubblica Popolare Cinese da Jiang Qing, quarta moglie di Mao Zedong, che durò dal 1972 al 1974. La campagna politica prese il nome dallo slogan omonimo scandito nei raduni di massa di quel periodo. (it)
- 비림비공운동(批林批孔運動)은 반모(反毛) 쿠데타의 주동자 린퍄오를 공자에다 비겨 함께 비판·배격한 10전대회 이후의 정치운동이다. 공자 비판운동은 1919년 5·4운동 때부터 비롯되었는데 1960년대에 사학계에서 다시 일어났다가 1970년대에 와서는 류샤오치(劉少奇), 린퍄오(林彪)의 반당(反黨) 수정주의 비판운동으로 승화되었다. 당내 실권파란 낙인이 찍힌 류샤오치와 린퍄오에 대한 사상적 비판의 근거는 다음 몇 가지로 요약된다. 1.
* 공자와 맹자의 노예제도 찬양은 임표의 자본주의 부활 의도와 상통한다. 2.
* 공·맹의 인의(仁義) 위주 사상은 린퍄오의 혁명적 폭력 배격과 통한다. 3.
* 공·맹의 중용사상은 임의 투쟁철학 반대와 같다. 4.
* 공·맹의 정신노동 우선은 임의 하방운동 비판과 같다는 점 등을 들 수 있다. 이런 사상적 바탕에서 비림비공 운동은 각종 보도기관을 통하여 맹렬히 전개되었는데 그 운동의 주도권은 모택동 자신이 잡고 있었고, 운동의 주체자는 노동계급이며, 주요 투쟁목표는 반혁명·반당·수정주의 노선이라고 밝혔다. (ko)
- Criticar Lin (Biao), Criticar Confúcio (chinês tradicional: 批林批孔運動, chinês simplificado: 批林批孔运动, pinyin: pī Lín pī Kǒng yùndòng; também chamada de Campanha Anti-Lin Biao, Anti-Confúcio) foi uma campanha de propaganda política iniciada por Mao Zedong e sua esposa Jiang Qing, a líder da Gangue dos Quatro. Durou de 1973 até o fim de facto da Grande Revolução Cultural Proletária, em 1976. A campanha produziu detalhadas interpretações maoístas a respeito da história da China e foi usada como ferramenta pela Gangue dos Quatro para atacar seus adversários políticos. (pt)
- Критика Линь Бяо и Конфуция (кит. упр. 批林批孔运动, пиньинь pī Lín pī Kǒng yùndòng) — политическая кампания, развёрнутая Компартией Китая в 1973 — 1974 годах. В конце шестидесятых годов Линь Бяо считался преемником Мао Цзэдуна и пользовался наибольшим авторитетом в его окружении, в семидесятые годы началась массированная атака на Линь Бяо со стороны других партийных лидеров. Линь Бяо погиб в авиакатастрофе в 1971 при невыясненных обстоятельствах, по утверждениям его оппонентов, он пытался бежать в СССР. Кампания была развёрнута уже после смерти Линь Бяо, целью кампании была также дискредитация премьер-министра Китая Чжоу Эньлая. (ru)
- Критика Лінь Бяо і Конфуція ( кит. спр. 批林批孔运动, піньїнь: pī Lín pī Kǒng yùndòng - політична кампанія, розгорнута Компартією Китаю в 1973 - 1974 роках . В кінці шістдесятих років Лінь Бяо вважався наступником Мао Цзедуна і користувався найбільшим авторитетом в його оточенні, в сімдесяті роки почалася масована атака на Лінь Бяо з боку інших партійних лідерів. Лінь Бяо загинув в авіакатастрофі в +1971 при нез'ясованих обставинах, за твердженнями його опонентів, він намагався втекти в СРСР . Кампанія була розгорнута вже після смерті Лінь Бяо, метою кампанії була також дискредитація прем'єр-міністра Китаю Чжоу Еньлая . (uk)
|
