| dbo:abstract
|
- The Catacomb Church (Russian: Катакомбная церковь) as a collective name labels those representatives of the Russian Orthodox clergy, laity, communities, monasteries, brotherhoods, etc., who for various reasons, have moved to an illegal position since the 1920s. In a narrow sense, the term "catacomb church" means not just illegal communities, but communities that rejected subordination to the Acting patriarchal locum tenens Metropolitan Sergius (Stragorodsky) after 1927, and adopted anti-Soviet positions. During the Cold War the ROCOR popularized the term in the latter sense, first within the Russian diaspora, and then in the USSR by sending illegal literature there. The expression "True Orthodox church" (Russian: истинно-православная церковь, tr. istinno-pravoslavnaya tserkov) is synonym for this latter, narrower sense of "catacomb church". The historian argues that "the catacombness of the Church does not necessarily mean its intransigence. This term covers all unofficial and therefore not state-controlled church activities". Organizationally, the Catacomb Church communities were usually not interconnected. (en)
- L'Église des catacombes (en russe : Катакомбная церковь) désigne un ensemble de groupes et de mouvements qui ont refusé la situation de l'Église orthodoxe russe (EOR) après le triomphe de la révolution bolchevique et qui ne reconnaissaient aucune légitimité à la hiérarchie officielle de l'EOR après la mort du patriarche Tikhon. Ces groupes ont fonctionné clandestinement en Russie et dans le reste de l'Union soviétique et se sont fractionnés en de nombreuses juridictions et tendances. Depuis la fin de l'Union soviétique, plusieurs juridictions se sont organisées publiquement en Russie, souvent en relation avec d'autres en dehors du pays, notamment avec l'Église orthodoxe russe hors frontières avant le rétablissement de la communion eucharistique et de l'unité canonique de cette dernière avec l'Église orthodoxe russe en 2007. (fr)
- Gereja Ortodoks Benar Rusia (bahasa Rusia: Русская истинно-православная церковь, tr. Russkaya istinno-pravoslavnaya tserkov), yang lebih dikenal sebagai Gereja Katakombe (bahasa Rusia: Катакомбная церковь, tr. Katakombnaya tserkov), adalah sebuah denominasi yang memisahkan diri dari Gereja Ortodoks Rusia pada tahun-tahun awal pemerintahan komunis di Uni Soviet. Gereja tersebut adalah bagian dari apa yang disebut . Meskipun Gereja Ortodoks Benar di Rusia tak pernah menjadi organisasi tunggal, sebagian besar pengikutnya dipanggil , yang diambil dari nama dari Leningrad, pemimpin cabang terbesarnya. (in)
- カタコンベ系諸正教会（ロシア語: Катакомбная церковь）とは、在外ロシア正教会と同様に、1927年にモスクワの府主教であり総主教代理代行であった（日本正教会の府主教セルギイ・チホミーロフとは別人）が公にした「忠誠宣言」に反対し、セルギイの総主教位継承を認めず、セルギイの後継者達に対しても長くその正統性を認めず、主として地下で活動を行ってきたロシア正教会の諸潮流の総称。 カタコンベ系諸正教会の自称としては他に「真の正教会」「真の正教ハリストス教徒」などがある。過去どれほどのカタコンベ教会が活動していたのか、またソ連崩壊後の現在にどれほどのカタコンベ教会が活動しているのか、いくつかの憶測はあるがその実情は未だ明らかではない。 (ja)
- Katakombkyrkan var, och är fortfarande, namnet på de församlingar och strukturer inom ortodoxa kyrkan vilka i hemlighet utövade gudstjänster, dop, prästvigningar med mera under Sovjetunionens existens. Efter den kommunistiska revolutionen i Ryssland 1917 bekämpade regimen aktivt den kristna kyrkan, vilket ledde till mångtalet mördade, förstörda kyrkor och upplösning av det religiösa livet i allmänhet. Kyrkans egendomar samlades in och såldes eller gavs bort såsom delar av den så kallade "Ikonsamlingen" vilken finns på Nationalmuseum i Stockholm. Miljoner familjer och släkten flydde och grundade Ryska utlandskyrkan medan de som blev kvar organiserade sig och grundade vad som kom att kallas "Katakombkyrkan". (sv)
- Катакомбна церква — термін, що виник за доби СРСР і яким стали позначати різні церковні течії (зокрема, Істинно-православна церква, істинно православні християни, , климентовці, ), об'єднані неприйняттям більшовизму (див. Більшовики), а також поступок більшовицькій владі з боку керівництва РПЦ (див. Московський патріархат). Катакомбна церква почала формуватися одразу після того, як патріарх Тихон 1923 року встановив молитовне поминання радянської влади під час богослужіння. Остаточно вона склалася 1927 року після проголошення Декларації митрополита Сергія (див. також Сергій). Катакомбна церква в Україні підлягала єпископам Павлу (Кратирову), Йоасафу (Попову), Григорію (Селецькому) та Варсонофію (Юрченку), а через них — митрополитові Ленінградському Йосифу (Петрових). У суворо конспіративній обстановці 1928 року проведено мандрівний («кочующий») Помісний собор, в якому взяли участь понад 70 архієреїв. Організатором собору і його головою був єпископ Марк (Новосьолов). Собор ухвалив 29 канонів. У 1930-х роках катакомбна церква зазнала переслідувань. 1937 року відбувся Усть-Кутський собор Істинно православної церкви (нині місто Усть-Кут Іркутської області, РФ); у ньому взяли участь два митрополити, чотири єпископи, два священики й шість мирян. Собор ухвалив п'ять канонів. 1948 року відбувся Ташкентський собор катакомбної церкви (місто Чирчик Ташкентської області, Узбекистан), в якому взяли участь вісім єпископів, п'ять представників єпископів і два священики. Собор ухвалив 11 канонів. 1961 року відбувся Собор катакомбної церкви у Свято-Микільському скиті в Башкирії. На ньому були присутні 12 єпископів і 6 представників єпископів. Час від часу відбувалися малі собори. Після 1970 року діяльність катакомбної церкви дещо активізувалась, однак уже з середини 1980-х років почала згасати. 1995 року діяльність церкви відновилася. Історію катакомбної церкви до цього часу детально не реконструйовано. Дослідження істотно ускладнюються тим, що спецоргани тривалий час навмисно поширювали неправдиві чутки про катакомбну церкву, а відповідні архіви в РФ закриті. (uk)
- Катако́мбная це́рковь (Катакомбники) — собирательное именование тех представителей российского православного духовенства, мирян, общин, монастырей, братств и т. д., которые начиная с 1920-х в силу различных причин перешли на нелегальное положение. В узком смысле под понятием «катакомбная церковь» понимают не просто нелегальные общины, а общины, отвергшие после 1927 года подчинение Заместителю Патриаршего Местоблюстителя митрополиту Сергию (Страгородскому), и находившиеся на антисоветских позициях. В таком значении (с положительной коннотацией) этот термин был популяризирован Русской зарубежной церковью сперва в русском зарубежье, а потом и в СССР путём отправки туда нелегальной литературы. В качестве синонима «катакомбной церкви» в этом значении используется и термин Истинно-Православная Церковь (ИПЦ), но как отмечает историк Михаил Шкаровский: «катакомбность Церкви не обязательно означает её непримиримость. Этот термин охватывает всякую неофициальную и поэтому не контролируемую государством церковную деятельность». Организационно «катакомбные» общины как правило не были связаны (организации существовали лишь на бумаге, в делах НКВД). Поэтому говорить об общей идеологии движения трудно. В подполье находились как общины, вполне лояльно относившиеся к Московскому Патриархату, но не имевшие возможности зарегистрироваться и собираться легально, так и те, кто считал, что пришла власть антихристова, по духу, и с официальной церковью не может быть никакого контакта. Несмотря на отсутствие общей идеологии и какой-либо организации, подполье существовало — как религиозная общность и характерная субкультура. Кроме того, в «катакомбах» пребывали и неправославные движения: , , мусульмане, а с 1946 года — и украинские униаты, однако термин «катакомбное движение» получил распространение в публицистической, в мемуарной и отчасти в исторической литературе только применительно к православной церкви, включая близкие к ней по традиции религиозные группы. (ru)
- A Igreja da Catacumba (Catacombniks) (em russo: Катакомбная церковь, translit. Katakombnaya Tserkov) é o nome coletivo dos representantes do clero ortodoxo russo, leigos, comunidades, mosteiros, fraternidades, etc., que por várias razões, assumiram uma posição ilegal desde 1920. Em um sentido restrito, o termo "Igreja da Catacumba" significa não apenas comunidades ilegais, mas comunidades que rejeitaram a subordinação ao lugar-tenente patriarcal após 1927 e estavam em posições anti-soviéticas. O termo foi popularizado neste último sentido pela ROCOR durante a guerra fria, primeiro na diáspora russa e depois na URSS, com o envio de literatura ilegal para lá. Como sinônimo de "Igreja da Catacumba" neste sentido, o termo Igreja Ortodoxa Verdadeira (em russo: истинно-православная церковь, tr. Istinno-pravoslavnaya tserkov) também é usado, mas como o historiador observa: "a catacombidade da Igreja não significa necessariamente sua intransigência. Este termo abrange todas as atividades da Igreja não oficiais e, portanto, não controladas pelo Estado". Organizacionalmente, as comunidades "das catacumbas" geralmente não estavam conectadas (as organizações existiam apenas nos casos do Comissariado do Povo para assuntos internos - NKVD (em russo: НКВД, Народный комиссариат внутренних дел, translit. Narodniy komissariat vnutrennikh diel). Portanto, é difícil definir a ideologia geral do movimento. No subterrâneo estavam as duas comunidades que eram bastante leais ao Patriarcado de Moscou, mas não tiveram a oportunidade de se registrar e se reunir legalmente, e aqueles que acreditavam que o poder do anticristo havia chegado, e que não poderia haver contato com a Igreja Oficial. Apesar da ausência de uma ideologia comum e de qualquer organização, o subterrâneo existia - como uma comunidade religiosa e subcultura. Além disso, movimentos não ortodoxos também permaneceram nas "catacumbas": protestantes, judeus, muçulmanos e desde 1946 - uniatas ucranianos, mas o termo "Movimento das Catacumba" tornou-se difundido na literatura jornalística, em memórias e parcialmente na literatura histórica apenas em relação a a Igreja Ortodoxa Russa, incluindo grupos religiosos próximos a ela por tradição. (pt)
|
| rdfs:comment
|
- Gereja Ortodoks Benar Rusia (bahasa Rusia: Русская истинно-православная церковь, tr. Russkaya istinno-pravoslavnaya tserkov), yang lebih dikenal sebagai Gereja Katakombe (bahasa Rusia: Катакомбная церковь, tr. Katakombnaya tserkov), adalah sebuah denominasi yang memisahkan diri dari Gereja Ortodoks Rusia pada tahun-tahun awal pemerintahan komunis di Uni Soviet. Gereja tersebut adalah bagian dari apa yang disebut . Meskipun Gereja Ortodoks Benar di Rusia tak pernah menjadi organisasi tunggal, sebagian besar pengikutnya dipanggil , yang diambil dari nama dari Leningrad, pemimpin cabang terbesarnya. (in)
- カタコンベ系諸正教会（ロシア語: Катакомбная церковь）とは、在外ロシア正教会と同様に、1927年にモスクワの府主教であり総主教代理代行であった（日本正教会の府主教セルギイ・チホミーロフとは別人）が公にした「忠誠宣言」に反対し、セルギイの総主教位継承を認めず、セルギイの後継者達に対しても長くその正統性を認めず、主として地下で活動を行ってきたロシア正教会の諸潮流の総称。 カタコンベ系諸正教会の自称としては他に「真の正教会」「真の正教ハリストス教徒」などがある。過去どれほどのカタコンベ教会が活動していたのか、またソ連崩壊後の現在にどれほどのカタコンベ教会が活動しているのか、いくつかの憶測はあるがその実情は未だ明らかではない。 (ja)
- Katakombkyrkan var, och är fortfarande, namnet på de församlingar och strukturer inom ortodoxa kyrkan vilka i hemlighet utövade gudstjänster, dop, prästvigningar med mera under Sovjetunionens existens. Efter den kommunistiska revolutionen i Ryssland 1917 bekämpade regimen aktivt den kristna kyrkan, vilket ledde till mångtalet mördade, förstörda kyrkor och upplösning av det religiösa livet i allmänhet. Kyrkans egendomar samlades in och såldes eller gavs bort såsom delar av den så kallade "Ikonsamlingen" vilken finns på Nationalmuseum i Stockholm. Miljoner familjer och släkten flydde och grundade Ryska utlandskyrkan medan de som blev kvar organiserade sig och grundade vad som kom att kallas "Katakombkyrkan". (sv)
- The Catacomb Church (Russian: Катакомбная церковь) as a collective name labels those representatives of the Russian Orthodox clergy, laity, communities, monasteries, brotherhoods, etc., who for various reasons, have moved to an illegal position since the 1920s. In a narrow sense, the term "catacomb church" means not just illegal communities, but communities that rejected subordination to the Acting patriarchal locum tenens Metropolitan Sergius (Stragorodsky) after 1927, and adopted anti-Soviet positions. During the Cold War the ROCOR popularized the term in the latter sense, first within the Russian diaspora, and then in the USSR by sending illegal literature there. The expression "True Orthodox church" (Russian: истинно-православная церковь, tr. istinno-pravoslavnaya tserkov) is synonym f (en)
- L'Église des catacombes (en russe : Катакомбная церковь) désigne un ensemble de groupes et de mouvements qui ont refusé la situation de l'Église orthodoxe russe (EOR) après le triomphe de la révolution bolchevique et qui ne reconnaissaient aucune légitimité à la hiérarchie officielle de l'EOR après la mort du patriarche Tikhon. Ces groupes ont fonctionné clandestinement en Russie et dans le reste de l'Union soviétique et se sont fractionnés en de nombreuses juridictions et tendances. (fr)
- A Igreja da Catacumba (Catacombniks) (em russo: Катакомбная церковь, translit. Katakombnaya Tserkov) é o nome coletivo dos representantes do clero ortodoxo russo, leigos, comunidades, mosteiros, fraternidades, etc., que por várias razões, assumiram uma posição ilegal desde 1920. Em um sentido restrito, o termo "Igreja da Catacumba" significa não apenas comunidades ilegais, mas comunidades que rejeitaram a subordinação ao lugar-tenente patriarcal após 1927 e estavam em posições anti-soviéticas. O termo foi popularizado neste último sentido pela ROCOR durante a guerra fria, primeiro na diáspora russa e depois na URSS, com o envio de literatura ilegal para lá. Como sinônimo de "Igreja da Catacumba" neste sentido, o termo Igreja Ortodoxa Verdadeira (em russo: истинно-православная церковь, tr. (pt)
- Катако́мбная це́рковь (Катакомбники) — собирательное именование тех представителей российского православного духовенства, мирян, общин, монастырей, братств и т. д., которые начиная с 1920-х в силу различных причин перешли на нелегальное положение. В узком смысле под понятием «катакомбная церковь» понимают не просто нелегальные общины, а общины, отвергшие после 1927 года подчинение Заместителю Патриаршего Местоблюстителя митрополиту Сергию (Страгородскому), и находившиеся на антисоветских позициях. В таком значении (с положительной коннотацией) этот термин был популяризирован Русской зарубежной церковью сперва в русском зарубежье, а потом и в СССР путём отправки туда нелегальной литературы. В качестве синонима «катакомбной церкви» в этом значении используется и термин Истинно-Православная Ц (ru)
- Катакомбна церква — термін, що виник за доби СРСР і яким стали позначати різні церковні течії (зокрема, Істинно-православна церква, істинно православні християни, , климентовці, ), об'єднані неприйняттям більшовизму (див. Більшовики), а також поступок більшовицькій владі з боку керівництва РПЦ (див. Московський патріархат). Катакомбна церква почала формуватися одразу після того, як патріарх Тихон 1923 року встановив молитовне поминання радянської влади під час богослужіння. Остаточно вона склалася 1927 року після проголошення Декларації митрополита Сергія (див. також Сергій). (uk)
|
