| dbo:abstract
|
- Calendas (var. Chalendas, Calenas), en occità, és el conjunt de les grans festes cristianes de l'hivern, és a dir Nadal, Cap d'Any i Reis, i tot el període que els envolta, amb els seus costums particulars. Al seny estret, el mot designa sovint la festa de Nadal. Les calendes (llatí: kalendae) són, en rigor, el primer dia de cada mes en el calendari romà. El mot calendari en deriva, a través del mot llatí calendarĭum, amb el mateix significat. (ca)
- Καλένδες ή Καλάνδες (καθ. Καλένδαι ή Καλάνδαι, λατ. calendae, Kalendae - κατά παράλειψη του ημέρες, dies) ονομάζονταν, μάλλον από τον Ε' αιώνα, οι πρώτες ημέρες των ρωμαϊκών μηνών, δηλαδή η αντίστοιχη των παρά των Ελλήνων "νουμηνία" (σημερινή πρωτομηνιά). (el)
- Kalendoj nomiĝis la unua tago de monato en la antikva romia kalendaro (antaŭ la transiro al la Julia kalendaro en la jaro 45 antaŭ nia erao), kie la monatoj sekvis la lunan ciklon. La unua tago de ĉiu monato respondis al la novluno kaj estis nomata “kalendoj”, latine Kalendae. El tiu vorto devenas la nomo “kalendaro”. (eo)
- The calends or kalends (Latin: kalendae) is the first day of every month in the Roman calendar. The English word "calendar" is derived from this word. (en)
- Die Kalenden (lateinisch Kalendae) waren im römischen Kalender jeweils der erste Tag eines Monats. (de)
- Kalendak (latinez Kalendae) antzinako erromatar egutegiko hilabeteen lehen egunek hartzen zuten izena da. Erromatarrek ilargi egutegia jarraitzen zuten hasiera batean eta, ilargiaren aldien arabera, hilean hiru data garrantzitsu hartzen zituzten kontuan: kalendae, nonae eta idus. Kalendario hitzaren jatorrian dago. (eu)
- Las calendas (en latín, kalendæ) en el antiguo calendario romano eran el primer día de cada mes, teóricamente cuando ocurría la luna nueva o novilunio en un ciclo lunar (calendarios de Rómulo y Numa Pompilio). La palabra calendario en español procede de esta palabra. (es)
- Les calendes (en latin archaïque : kǎlendāī, -āsōm ; en latin classique : kǎlendae, -ārum) étaient le premier jour de chaque mois dans le calendrier romain, celui de la nouvelle lune quand le calendrier suivait un cycle lunaire (années de Romulus et de Numa Pompilius). Ce jour-là, les pontifes annonçaient la date des fêtes mobiles du mois suivant et les débiteurs devaient payer leurs dettes inscrites dans les calendaria, les livres de comptes, à l'origine du mot calendrier. (fr)
- Le calende (in latino arcaico: kǎlendāī -āsōm; in latino classico: kǎlendae -ārum, o cǎlendae [kaˈlɛn̪.d̪ae̯]) erano il primo giorno di ciascun mese nel calendario romano, quello della luna nuova quando questo seguiva il ciclo lunare (sotto Romolo e Numa Pompilio). (it)
- De kalenden (Latijn: kalendae) is in de Romeinse kalender de aanduiding voor de eerste dag van de maand. Letterlijk betekent het woord afroepdag, want op de kalenden werd afgekondigd of de nonen op de vijfde of op de zevende dag viel. Ons woord kalender is afgeleid van dit Latijnse woord. Kalendae is een van de weinige woorden in het klassiek Latijn die de letter k bevatten. De uitdrukking met de Griekse kalenden betekent 'nooit'; de kende geen kalenden. (nl)
- Kalendy (łac. Kalendae) – w kalendarzu rzymskim pierwszy dzień każdego miesiąca. Termin ten nie ma żadnego (poza tradycyjnym) znaczenia w słonecznym kalendarzu juliańskim. Natomiast w pierwotnym kalendarzu księżycowym mianem Kalendae określano pierwszy dzień po nowiu, czyli ten dzień, w który po zapadnięciu zmroku księżyc powinien znowu stać się widoczny. Oznaczało to początek nowego miesiąca. Dzień ten był poświęcony bogini Junonie. Kalendy były w relacji do id i non. Datę obliczano licząc do następnego nazwanego dnia. Tak więc 1 czerwca był Kalendis Juniis, a np. 28 maja był „piątym dniem przed kalendami czerwcowymi” (łac. ante diem quintum Kalendas Junias (a.d. v Kal. Jun.)). Szczególnie uroczyście obchodzono kalendy styczniowe. Składano wówczas w ofierze Jowiszowi byki jako podziękowanie za opiekę w ciągu minionego roku. Owidiusz wspomina, że Rzymianie obdarowywali się daktylami, figami i miodem – by nowy rok był słodki i szczęśliwy. Był to też dzień zaprzysiężenia nowych konsulów. Przypuszcza się w związku z tym, że sama nazwa pochodzi od czasownika calere (jaśnieć, płonąć). Zgodnie z językiem oryginału termin jest rodzaju żeńskiego i występuje wyłącznie w liczbie mnogiej (plurale tantum). Jest to jeden z kilku wyrazów języka łacińskiego pisanych w oryginale przez „K”, poza nimi ta litera nie jest w zasadzie używana. Z kalendami związane jest powiedzenie „odłożyć coś ad kalendas graecas”, czyli „do greckich kalend”, a więc „na święty nigdy” – w greckim kalendarzu kalendy nie występowały. (pl)
- Calends (latin: Kalendae, "den kallade", genitiv plural -arum), är de första dagarna i varje månad i den romerska kalendern. Romarna angav dessa "calends" till den första dagen i månaden, vilket symboliserade början på en ny . Denna dag skulle fastslå vilka dagar, som skulle vara Curia Calabra, det vill säga vilodagar, under den kommande månaden, och folk som var skuldsatta skulle betala de skulder, som var inskrivna i calendarian, en sorts kontobok. Datum (i detta kalendersystem) angavs relativt till dagar som Calends, Nones eller Ides. Till exempel skulle, i modernt språkbruk, tre dagar efter Calends vara den fjärde dagen i månaden. Detta system användes för att datera dokument, diarienoteringar etc. Uträkning av dagarna i månaden utifrån Calends kan göras utifrån följande verser: vilket betyder att den första dagen kallas Calends, Nones är sex dagar senare i maj, oktober, juli och mars, men fyra dagar senare i de övriga månaderna, och Ides är åtta dagar efter det. För att räkna ut Calends i nuvarande månad, räknar man hur många dagar som återstår av månaden och lägger till två. Till exempel är 22 april den tionde calends i maj, eftersom det återstår åtta dagar av april och åtta plus två är tio. Ordet är grunden för det i många språk inlånade ordet kalender. Den latinska termen skrivs traditionellt med inledande K. Calends var en företeelse i den latinska kalendern, som dock saknades i den grekiska. Uttrycket att skjuta upp någonting ad Kalendas Graecas ("till det grekiska calends") betydde därför att skjuta upp det för alltid. Uttrycket överlevde sedan under århundradena i romanska språk och grekiska (italienska alle calende greche, franska aux calendes grecques, portugisiska às calendas gregas och rumänska la Calendele Grecesti etc.). (sv)
- As calendas, no antigo calendário romano, eram o primeiro dia de cada mês quando ocorria a Lua nova. Havia três dias fixos: as calendas, as nonas (quinto ou sétimo dia, de acordo com o mês) e idos (13.º ou 15.º dia, conforme o mês). Dos idos é que provém a expressão "nos idos de setembro" para expressar uma data para a segunda metade do mês. É desta palavra que se originou o termo calendário e a expressão calendas gregas, representando um dia que jamais chegará, pois era inexistente no calendário grego. (pt)
- Календи (лат. Kalendae або лат. Calendae ; скорочено Kal., Cal.) — в давньоримському календарі назва першого дня кожного місяця. Календи, як і Нони та Іди, служили для рахунку днів у місяці: від цих трьох, визначених для кожного місяця моментів, дні відраховувались назад (наприклад, шостий день перед березневими календами і т. д.). Слово «календи» походить від латинського calo (інфінітив — «calare») — «проголошую, скликаю» (подібного, наприклад, до англ. «call»), в зв'язку з тим, що в ранній період римської історії понтифіки, які слідкували за часом, цього дня оголошували про початок нового місяця та кількість днів до нон у цьому місяці (в нони народу оголошували про свята в даному місяці). Або спочатку перший день молодика, про який сповіщає верховний жрець[джерело?]. Слово «Kalendae» було прийнято писати через букву «K», а не «C». Римляни пояснювали це тим, що «запозичили» слово «calo» з грец. καλῶ — «зову» (див. Макробій, Saturnalia 1.15). Давньоримським святом січневих календ (від 1 до 15 січня) завершувався цілий святковий цикл, спільний для всього греко-римського світу; цей цикл починався Врумаліями на честь Діоніса фракійського (від 24 листопада до 17 грудня), охоплював Сатурналії та Опалії (від 17 до 23 грудня) і Воти (від 23 грудня до 1 січня). Святкування досягали свого апогею в кінці — в січневих календах, святі загальної радості, яка братала стани, віки та становища в суспільстві. Поганське свято січневих календ продовжували святкувати і християни, що викликало протести церкви. В боротьбі з цим залишком поганства католицька церква протиставила поганському шануванню нового року власний святковий цикл — різдвяний (з 25 грудня до 4 січня), поганським спогадам — християнські, давнім маскам та іграм — ходіння із зіркою, царями та пастухами (Вертепом). В результаті вийшла складна обрядовість, в складі якої, поряд з християнськими, збереглись і поганські елементи. Під впливом християнства, святкування січневих календ при Юстиніані було розтягнуто на 12-денний святковий цикл від Різдва до Водохреща, а згідно з цим і пісні календ почали бути не тільки новорічними піснями на новий рік, але частіше всього різдвяним чи присвяченими іншим святам. Ці традиції в майбутньому отримали більш розповсюджену назву у Слов'ян — Колядки. Вислів «відкласти справу до грецьких календ» («ad Calendas Graecas») означає — «ніколи не зробити», оскільки в грецькому календарі календ не було. (uk)
- Кале́нды (лат. Kalendae или Calendae) — в древнеримском лунно-солнечном календаре название первого дня каждого месяца. Календы совпадают с новолунием. Календы, а также ноны и иды, служили для отсчёта дней внутри месяца: от этих трёх определённых для каждого месяца моментов дни отсчитывались назад (например, шестой день перед мартовскими календами и т. п.). Слово «календы» происходит от латинского глагола calare (провозглашать), так как о начале месяца или года жрецы (понтифики) сообщали на народных собраниях. Слово Kalendae было принято писать через букву «K», а не «C», что сами римляне объясняли заимствованием глагола calo из др.-греч. καλῶ — звать (см. Макробий, Saturnalia 1.15). В календы оплачивались проценты по денежным долгам. С этим событием связана латинская поговорка Ad Calendas Graecas (В греческие календы), означающая «неизвестно когда» или «никогда». (ru)
|
| rdfs:comment
|
- Calendas (var. Chalendas, Calenas), en occità, és el conjunt de les grans festes cristianes de l'hivern, és a dir Nadal, Cap d'Any i Reis, i tot el període que els envolta, amb els seus costums particulars. Al seny estret, el mot designa sovint la festa de Nadal. Les calendes (llatí: kalendae) són, en rigor, el primer dia de cada mes en el calendari romà. El mot calendari en deriva, a través del mot llatí calendarĭum, amb el mateix significat. (ca)
- Καλένδες ή Καλάνδες (καθ. Καλένδαι ή Καλάνδαι, λατ. calendae, Kalendae - κατά παράλειψη του ημέρες, dies) ονομάζονταν, μάλλον από τον Ε' αιώνα, οι πρώτες ημέρες των ρωμαϊκών μηνών, δηλαδή η αντίστοιχη των παρά των Ελλήνων "νουμηνία" (σημερινή πρωτομηνιά). (el)
- Kalendoj nomiĝis la unua tago de monato en la antikva romia kalendaro (antaŭ la transiro al la Julia kalendaro en la jaro 45 antaŭ nia erao), kie la monatoj sekvis la lunan ciklon. La unua tago de ĉiu monato respondis al la novluno kaj estis nomata “kalendoj”, latine Kalendae. El tiu vorto devenas la nomo “kalendaro”. (eo)
- The calends or kalends (Latin: kalendae) is the first day of every month in the Roman calendar. The English word "calendar" is derived from this word. (en)
- Die Kalenden (lateinisch Kalendae) waren im römischen Kalender jeweils der erste Tag eines Monats. (de)
- Kalendak (latinez Kalendae) antzinako erromatar egutegiko hilabeteen lehen egunek hartzen zuten izena da. Erromatarrek ilargi egutegia jarraitzen zuten hasiera batean eta, ilargiaren aldien arabera, hilean hiru data garrantzitsu hartzen zituzten kontuan: kalendae, nonae eta idus. Kalendario hitzaren jatorrian dago. (eu)
- Las calendas (en latín, kalendæ) en el antiguo calendario romano eran el primer día de cada mes, teóricamente cuando ocurría la luna nueva o novilunio en un ciclo lunar (calendarios de Rómulo y Numa Pompilio). La palabra calendario en español procede de esta palabra. (es)
- Les calendes (en latin archaïque : kǎlendāī, -āsōm ; en latin classique : kǎlendae, -ārum) étaient le premier jour de chaque mois dans le calendrier romain, celui de la nouvelle lune quand le calendrier suivait un cycle lunaire (années de Romulus et de Numa Pompilius). Ce jour-là, les pontifes annonçaient la date des fêtes mobiles du mois suivant et les débiteurs devaient payer leurs dettes inscrites dans les calendaria, les livres de comptes, à l'origine du mot calendrier. (fr)
- Le calende (in latino arcaico: kǎlendāī -āsōm; in latino classico: kǎlendae -ārum, o cǎlendae [kaˈlɛn̪.d̪ae̯]) erano il primo giorno di ciascun mese nel calendario romano, quello della luna nuova quando questo seguiva il ciclo lunare (sotto Romolo e Numa Pompilio). (it)
- De kalenden (Latijn: kalendae) is in de Romeinse kalender de aanduiding voor de eerste dag van de maand. Letterlijk betekent het woord afroepdag, want op de kalenden werd afgekondigd of de nonen op de vijfde of op de zevende dag viel. Ons woord kalender is afgeleid van dit Latijnse woord. Kalendae is een van de weinige woorden in het klassiek Latijn die de letter k bevatten. De uitdrukking met de Griekse kalenden betekent 'nooit'; de kende geen kalenden. (nl)
- As calendas, no antigo calendário romano, eram o primeiro dia de cada mês quando ocorria a Lua nova. Havia três dias fixos: as calendas, as nonas (quinto ou sétimo dia, de acordo com o mês) e idos (13.º ou 15.º dia, conforme o mês). Dos idos é que provém a expressão "nos idos de setembro" para expressar uma data para a segunda metade do mês. É desta palavra que se originou o termo calendário e a expressão calendas gregas, representando um dia que jamais chegará, pois era inexistente no calendário grego. (pt)
- Kalendy (łac. Kalendae) – w kalendarzu rzymskim pierwszy dzień każdego miesiąca. Termin ten nie ma żadnego (poza tradycyjnym) znaczenia w słonecznym kalendarzu juliańskim. Natomiast w pierwotnym kalendarzu księżycowym mianem Kalendae określano pierwszy dzień po nowiu, czyli ten dzień, w który po zapadnięciu zmroku księżyc powinien znowu stać się widoczny. Oznaczało to początek nowego miesiąca. Dzień ten był poświęcony bogini Junonie. Jest to jeden z kilku wyrazów języka łacińskiego pisanych w oryginale przez „K”, poza nimi ta litera nie jest w zasadzie używana. (pl)
- Кале́нды (лат. Kalendae или Calendae) — в древнеримском лунно-солнечном календаре название первого дня каждого месяца. Календы совпадают с новолунием. Календы, а также ноны и иды, служили для отсчёта дней внутри месяца: от этих трёх определённых для каждого месяца моментов дни отсчитывались назад (например, шестой день перед мартовскими календами и т. п.). В календы оплачивались проценты по денежным долгам. С этим событием связана латинская поговорка Ad Calendas Graecas (В греческие календы), означающая «неизвестно когда» или «никогда». (ru)
- Calends (latin: Kalendae, "den kallade", genitiv plural -arum), är de första dagarna i varje månad i den romerska kalendern. Romarna angav dessa "calends" till den första dagen i månaden, vilket symboliserade början på en ny . Denna dag skulle fastslå vilka dagar, som skulle vara Curia Calabra, det vill säga vilodagar, under den kommande månaden, och folk som var skuldsatta skulle betala de skulder, som var inskrivna i calendarian, en sorts kontobok. Datum (i detta kalendersystem) angavs relativt till dagar som Calends, Nones eller Ides. Till exempel skulle, i modernt språkbruk, tre dagar efter Calends vara den fjärde dagen i månaden. Detta system användes för att datera dokument, diarienoteringar etc. (sv)
- Календи (лат. Kalendae або лат. Calendae ; скорочено Kal., Cal.) — в давньоримському календарі назва першого дня кожного місяця. Календи, як і Нони та Іди, служили для рахунку днів у місяці: від цих трьох, визначених для кожного місяця моментів, дні відраховувались назад (наприклад, шостий день перед березневими календами і т. д.). Слово «календи» походить від латинського calo (інфінітив — «calare») — «проголошую, скликаю» (подібного, наприклад, до англ. «call»), в зв'язку з тим, що в ранній період римської історії понтифіки, які слідкували за часом, цього дня оголошували про початок нового місяця та кількість днів до нон у цьому місяці (в нони народу оголошували про свята в даному місяці). Або спочатку перший день молодика, про який сповіщає верховний жрець[джерело?]. Слово «Kalendae» бул (uk)
|
