| dbo:abstract
|
- The Akhvakh language (also spelled Axvax, Akhwakh) is a Northeast Caucasian language from the Avar–Andic branch. Ethnologue lists 6500 speakers, but Magomedova and Abulaeva (2007) list 20,000 speakers of the language. Akhvakh has several dialects, though sources do not agree on the number. Ethnologue lists , and (which can be further subdivided into the and subdialects). Creissels (2010) lists Northern Akhvakh and three dialects of Southern Akhvakh (Cegob, Tljanub, and Ratlub). A few publications have been made in the Akhvakh language, but for the most part speakers of Akhvakh have adopted Avar as their literary language. (en)
- L'akhvakh (en akhvakh aшвaлъи мицIи) est une langue caucasienne qui fait partie du groupe des langues avaro-andi, de la famille des langues nakho-daghestaniennes. L'akhvakh est parlé dans les rayons d'Akhvakh et de Shamil en République du Daghestan, et dans un village de l'Azerbaïdjan par environ 6 000 personnes. La langue n'est pas écrite. Les Akhvakhs utilisent aussi le russe et sont bilingues avec l'avar.La langue akhvakh se divise en deux grands groupes dialectaux : l'akhvakh septentrional et l'akhvakh méridional. Les différences entre les deux groupes sont telles que les locuteurs des deux variétés communiquent entre eux en avar. Certains linguistes les considèrent comme deux langues différentes. (fr)
- La lingua akhvakh (aшвaлъи мицIи in akhvakh) è una lingua caucasica nordorientale parlata in Daghestan. L'akhvakh è parlato nel Daghestan meridionale da circa 6500 persone. I locutori utilizzano anche la lingua russa e sono bilingui con l'avaro. L'akhvakh si divide in tre grandi gruppi dialettali: il kaxib, l'akhvakh settentrionale e l'akhvakh meridionale. Le differenze tra i gruppi sono tali che i locutori delle tre varietà comunicano tra loro in avaro. (it)
- Język achwaski (nazwa własna: АшwалIи мицIи) – jeden z niewielkich języków kaukaskich, używany przez . Należy do języków andyjskich w zespole awaro-didojskim, tworzącym podgrupę wśród języków dagestańskich w grupie północno-wschodniej (nachsko-dagestańskiej) języków kaukaskich. Język ten używany jest według różnych szacunków od ok. 3,5 tys. osób (1990 r.) do nawet 6 tys., w osiedlu Achwach-Sztab (Isztapa) w południowym Dagestanie oraz sześciu innych, niewielkich wioskach w okolicy, a także w jednej wiosce (Achwach-Dere) na terenie Azerbejdżanu. Nazwa języka wywodzi się od nazwy największej wsi, w której zamieszkują użytkownicy języka. Język ten nie wykształcił piśmiennictwa. Jest używany wyłącznie w sytuacjach nieformalnych, w domu, wśród znajomych. W charakterze języka literackiego używany jest język awarski, jako największy język literacki Dagestanu. Niektórzy Achwasi znają także rosyjski, jako język urzędowy Federacji Rosyjskiej, w Azerbejdżanie także azerski. Studia nad językiem achwaskim zapoczątkował niemiecki kaukazolog Adolf Dirr (1867–1930), publikując w 1909 r. w Tbilisi Materiały dla badań dialektów i języków grupy ando-didojskiej (Материалы для изучения языков и наречий андо-дидойской группы), zawierające m.in. wybór tekstów achwaskich. (pl)
- A língua akhvakh (ou akhwakh) é uma língua norte caucasiana, do ramo das avar-andicas. É falada por 6500 pessoas e tem três dialetos: kaxib, akhvakh do norte, akhvakh do sul (podendo ser este subdividido ainda nos subdialetos tlyanub e tsegob), os quais não são mutuamente inteligíveis e talvez pudessem ser considerados com línguas separadas. Entre um a dois milhares dos falantes vivem na vila Akhvakh-Dere, no distrito de Zaqatala no Azerbaijão, falando uma forma de akhvakh mais similar ao dialeto do Norte. Akhvakh não tem uma forma padrão para escrita, embora use o alfabeto cirílico na forma da língua russa, ampliada com cerca de 20 combinações adicionais de letras. Não é ensinada em escolas, sendo seu uso quase que restrito aos lares, sendo o russo e o avar usados nas outras ocasiões na forma escrita ou falada. Desde os anos 40 (séc. XX) tem havido um bom número de estudos linguísticos e alguns textos foram publicados, com estórias publicadas em 1949. (pt)
- Ахвахська мова (самоназва: ашвалъи мицІи) — мова ахвахців (самоназва ашвадо). Ахвахська мова розповсюджена в кількох селах Ахвахського (Тад-Магітл, Кванкеро, Логонітл, Куйдаб-Росо та Ізані) і Шамільського (Ратлуб, Цегоб, Тлиануб) району Дагестану, а також в селі Ахвах-Дере в Азербайджані. Число мовців ахвахської мови — 6 тисяч осіб у РФ (2002). Виділяють 2 діалекти: північний (Ахвахський район): нижній говір, логонітлійський говір, північно-східний говір, говір з Ахвах-Дере, говір ратлуб; південний (Шамільський район): говори тлиануб і цегоб. Розбіжності між ними такі значні, що порозуміння один одного їх носіями ускладнене і вони починають говорити між собою аварською (що наряду з російською служить ахвахцям за літературну) мовою. Наприклад:
* «ніс» = миІа (півн.) миари (півд.)
* «тіло» = кІаккІала (півн.) лага (півд.)
* «голова» = мина (півн.) милари (півд.)
* «Волос» = гІосо (півн.) кари (півд.)
* «дзьоб» = гожо (півн.) кІама (півд.)
* «брехня» = окІо (півн.) чІандоро (півд.) Інвентар приголосних звуків ахвахської мови є близьким до каратинського, але з палатальним африкатом дж в додаток. Всього 45 приголосних. Для шумних приголосних характерний контраст по силі. 20 голосних звуків: а, о, у, і, е ; довгі а, о, у, і, е; їм еквіваленти носових і довгих носових. Склади в слові завжди прикриті (з початковою гортанною смичкою І перед голосною) і майже завжди закриті. Система відмінків включає номінатив, генетив, ергатив, датив, в деяких говорах ще афектив і комітив; 5 серій локалізації та 4 напрямкових відмінків. Багато дієслів змінюються по класах (клас виражений префіксом); узгоджується з іменником в номінативі. Від чого в північному діалекті утворилося відмінювання типу: «в-охе-д-о» я взяв (його) — де в- показник узгодження з іменником чоловічого роду в номінативі, -д- показник узгодження з агенсом 1-ї особи. «в-охе-ри» ти взяв (його), що доводить, що перша особа протиставлена решті. Розглядом мови вперше зацікавився німецький кавказознавець Адольф Дірр, опублікувавши 1909 року в Тбілісі деякі уривки текстів ахвахською мовою. (uk)
- Ахва́хский язык — язык ахвахцев, один из андийских языков. Распространён в качестве языка бытового общения в нескольких сёлах Ахвахского и Шамильского районов Дагестана, а также в селе Закатальского района Азербайджана. По данным переписи 2010 года число говорящих на ахвахском языке в России составляет 210 человек. По оценкам лингвистов, эти данные сильно занижены, и в действительности число носителей в России составляет примерно 6,5 тыс., в Азербайджане — около 2 тыс. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- L'akhvakh (en akhvakh aшвaлъи мицIи) est une langue caucasienne qui fait partie du groupe des langues avaro-andi, de la famille des langues nakho-daghestaniennes. L'akhvakh est parlé dans les rayons d'Akhvakh et de Shamil en République du Daghestan, et dans un village de l'Azerbaïdjan par environ 6 000 personnes. La langue n'est pas écrite. Les Akhvakhs utilisent aussi le russe et sont bilingues avec l'avar.La langue akhvakh se divise en deux grands groupes dialectaux : l'akhvakh septentrional et l'akhvakh méridional. Les différences entre les deux groupes sont telles que les locuteurs des deux variétés communiquent entre eux en avar. Certains linguistes les considèrent comme deux langues différentes. (fr)
- La lingua akhvakh (aшвaлъи мицIи in akhvakh) è una lingua caucasica nordorientale parlata in Daghestan. L'akhvakh è parlato nel Daghestan meridionale da circa 6500 persone. I locutori utilizzano anche la lingua russa e sono bilingui con l'avaro. L'akhvakh si divide in tre grandi gruppi dialettali: il kaxib, l'akhvakh settentrionale e l'akhvakh meridionale. Le differenze tra i gruppi sono tali che i locutori delle tre varietà comunicano tra loro in avaro. (it)
- Ахва́хский язык — язык ахвахцев, один из андийских языков. Распространён в качестве языка бытового общения в нескольких сёлах Ахвахского и Шамильского районов Дагестана, а также в селе Закатальского района Азербайджана. По данным переписи 2010 года число говорящих на ахвахском языке в России составляет 210 человек. По оценкам лингвистов, эти данные сильно занижены, и в действительности число носителей в России составляет примерно 6,5 тыс., в Азербайджане — около 2 тыс. (ru)
- The Akhvakh language (also spelled Axvax, Akhwakh) is a Northeast Caucasian language from the Avar–Andic branch. Ethnologue lists 6500 speakers, but Magomedova and Abulaeva (2007) list 20,000 speakers of the language. Akhvakh has several dialects, though sources do not agree on the number. Ethnologue lists , and (which can be further subdivided into the and subdialects). Creissels (2010) lists Northern Akhvakh and three dialects of Southern Akhvakh (Cegob, Tljanub, and Ratlub). (en)
- Język achwaski (nazwa własna: АшwалIи мицIи) – jeden z niewielkich języków kaukaskich, używany przez . Należy do języków andyjskich w zespole awaro-didojskim, tworzącym podgrupę wśród języków dagestańskich w grupie północno-wschodniej (nachsko-dagestańskiej) języków kaukaskich. Studia nad językiem achwaskim zapoczątkował niemiecki kaukazolog Adolf Dirr (1867–1930), publikując w 1909 r. w Tbilisi Materiały dla badań dialektów i języków grupy ando-didojskiej (Материалы для изучения языков и наречий андо-дидойской группы), zawierające m.in. wybór tekstów achwaskich. (pl)
- A língua akhvakh (ou akhwakh) é uma língua norte caucasiana, do ramo das avar-andicas. É falada por 6500 pessoas e tem três dialetos: kaxib, akhvakh do norte, akhvakh do sul (podendo ser este subdividido ainda nos subdialetos tlyanub e tsegob), os quais não são mutuamente inteligíveis e talvez pudessem ser considerados com línguas separadas. Entre um a dois milhares dos falantes vivem na vila Akhvakh-Dere, no distrito de Zaqatala no Azerbaijão, falando uma forma de akhvakh mais similar ao dialeto do Norte. (pt)
- Ахвахська мова (самоназва: ашвалъи мицІи) — мова ахвахців (самоназва ашвадо). Ахвахська мова розповсюджена в кількох селах Ахвахського (Тад-Магітл, Кванкеро, Логонітл, Куйдаб-Росо та Ізані) і Шамільського (Ратлуб, Цегоб, Тлиануб) району Дагестану, а також в селі Ахвах-Дере в Азербайджані. Число мовців ахвахської мови — 6 тисяч осіб у РФ (2002).
* «ніс» = миІа (півн.) миари (півд.)
* «тіло» = кІаккІала (півн.) лага (півд.)
* «голова» = мина (півн.) милари (півд.)
* «Волос» = гІосо (півн.) кари (півд.)
* «дзьоб» = гожо (півн.) кІама (півд.)
* «брехня» = окІо (півн.) чІандоро (півд.) (uk)
|
