| dbo:abstract
|
- الهمس لغة: الخفاء أو الصوت الخفي، واصطلاحاً: جريان النفس عند النطق بحرف من حروف الهمس لضعف الاعتماد عليه في المخرج. أو بمعنى آخر هي الحروف التي لا تحتاج الأحبال الصوتية كي يتم نطقها، فهى تعتمد على جريان الهواء داخل الفم أكثر من جريان الصوت. حروف الهمس في اللغة العربية هي: ت - ث - ح - خ - س - ش - ص - ف - ك - ه. و جمعها الإمام ابن الجزري في جملة: فحثه شخص سكت، ويمكن قياس النطق الصحيح لحروف الهمس بأن يتم نطقها قرب لهب شمعة فإن اهتز اللهب إذن هي تنطق جيدأً. (ar)
- Stimmlosigkeit bzw. stimmlos ist ein Begriff aus der sprachwissenschaftlichen Teildisziplin Phonetik und bedeutet, dass bei der Artikulation eines Lautes die Stimmlippen nicht beteiligt sind. Bei stimmlos artikulierten Lauten liegen diese so weit auseinander, dass der aus der Lunge kommende Luftstrom ungehindert durch die Stimmritze fließen kann und somit kein Ton erzeugt wird. Im Gegensatz dazu wird bei stimmhaften Lauten durch die Stimmlippen ein Ton mit einer bestimmten Klangfarbe gebildet. Stimmhafte Laute, insbesondere Sonoranten, sind durch diesen Klang geprägt, während bei stimmlosen Lauten Geräusche vorwiegen. Stimmlose Laute sind in der Regel nur Konsonanten. Im Deutschen sind dies
* die stimmlose Reihe der Reibelaute (Frikative), das sind [f], [s], [ʃ], [ç], [x], [χ] und [h]
* und die stimmlose Reihe der Verschlusslaute (Plosive), das sind [p], [t] [k] und [ʔ]. Auch wort- oder silbenauslautende Vokale können ihre Stimmhaftigkeit verlieren, z. B. im Lettischen, im Japanischen oder im europäischen Portugiesischen. Im Internationalen Phonetischen Alphabet wird die Stimmlosigkeit eines Lautes durch das IPA-Zeichen 402 angezeigt, wenn der betreffende Laut nicht wie etwa [f] ein eigenes Zeichen hat. Die verwendete Glyphe ist ein untergesetzter Ring (IPA-Nummer 402A, Unicode COMBINING RING BELOW U+0325), zum Beispiel [n̥] oder ein aufgesetzter Ring (IPA-Nummer 402B, Unicode COMBINING RING ABOVE U+030A), wenn das Grundzeichen Unterlänge hat, zum Beispiel [ŋ̊]. In der bildlichen Darstellung von Lauten (Spektrogramm), wie sie in der Akustik und Phonetik üblich ist, zeigt die Abwesenheit einer periodischen Komponente einen stimmlosen Laut an. Dabei ist die sogenannte (abgekürzt VOT) von Bedeutung. Die VOT ist der zeitliche Abstand zwischen dem Einsatz des Geräusches (durch das Auslösen des Verschlusses bei Verschluss- und Reibelauten) und dem Beginn der Stimmlippenschwingung, also dem Einsatz eines Tons. Setzt der Stimmton nach dem Geräuscheinsatz ein, handelt es sich um einen positiven VOT-Wert und der Laut wird als stimmlos eingeschätzt. (de)
- In linguistics, voicelessness is the property of sounds being pronounced without the larynx vibrating. Phonologically, it is a type of phonation, which contrasts with other states of the larynx, but some object that the word phonation implies voicing and that voicelessness is the lack of phonation. The International Phonetic Alphabet has distinct letters for many voiceless and modally voiced pairs of consonants (the obstruents), such as [p b], [t d], [k ɡ], [q ɢ], [f v], and [s z]. Also, there are diacritics for voicelessness, U+0325 ◌̥ COMBINING RING BELOW and U+030A ◌̊ COMBINING RING ABOVE, which is used for letters with a descender. Diacritics are typically used with letters for prototypically voiced sounds, such as vowels and sonorant consonants: [ḁ], [l̥], [ŋ̊].In Russian use of the IPA, the voicing diacritic may be turned for voicelessness, e.g. ⟨ṋ⟩. (en)
- Stemloosheid is een beschrijvende eigenschap van medeklinkers die worden geproduceerd zonder de lucht uit de longen met de stembanden in trilling te brengen. Zie voor verdere informatie onder het lemma stemhebbend. De stemloze medeklinkers zijn f, h, k, p, s, t en de ch-klank als in "lachen". (nl)
- Глу́хість, глухота́ (англ. voicelessness) — у мовознавстві якість звуку, що вимовляється без гортанної вібрації; у фонетиці — тип фонації, що протистоїть дзвінкості тощо. Інколи розглядається як стан відсутності фонації як такої. Розрізняють глухі голосні (англ. voiceless vowels) і глухі приголосні (англ. voiceless consonants) звуки; вони складаються тільки з шуму. У Міжнародному фонетичному алфавіті глухота голосних і деяких приголосних позначається кільцеподібним діакритичним знаком ⟨◌̥⟩ під основним символом звуку (наприклад: [ḁ], [l̥], [ŋ̊]); для більшості глухих приголосних звуків існують окремі символи (наприклад: [p], [t], [k], [q], [f], [s]). У людських мовах глухість звуків може бути обумовлена кількома артикуляційними причинами (і відповідно, має декілька різновидів). По-перше, голосова щілина може бути широко розкрита, при цьому голосові зв’язки розслаблені, не вібрують. Така артикуляція також може поєднуватися з придихом — значно сильнішим поштовхом повітря з легень (наприклад, [pʰ], [tʰ], [ kʰ]). По-друге, черпакуваті хрящі можуть навпаки зближуватись максимально, при цьому голосова щілина перекривається, так що повітря не може проходити. Така артикуляція властива ([kʼ], [tʼ], [pʼ]). По-третє, гортань може бути у проміжному положенні, яке властиве дзвінким звукам, однак вібрація голосових зв’язок припиняється через ослаблення потоку повітря, зокрема через наявність артикуляційного зімкнення вище. (uk)
- 無聲（Voicelessness）也稱為是语言学名詞，是指某個聲音在發出時不會振動喉部。無聲是一種發聲態，和發音時喉部的其他狀態比較。不過有時也會將無聲視為是清濁音中的清音。 國際音標中有針對無聲或其他的子音（阻礙音）有不同的符號，例如[p b]、[t d]、[k ɡ]、[q ɢ]、[f v]及[s z]。也有有關無聲的附加符號，例如U+0325 ̥ COMBINING RING BELOW及U+030A ̊ COMBINING RING ABOVE。附加符號一般是用在原來就是有聲的音，例如元音及響音，例如[ḁ], [l̥], [ŋ̊]。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- الهمس لغة: الخفاء أو الصوت الخفي، واصطلاحاً: جريان النفس عند النطق بحرف من حروف الهمس لضعف الاعتماد عليه في المخرج. أو بمعنى آخر هي الحروف التي لا تحتاج الأحبال الصوتية كي يتم نطقها، فهى تعتمد على جريان الهواء داخل الفم أكثر من جريان الصوت. حروف الهمس في اللغة العربية هي: ت - ث - ح - خ - س - ش - ص - ف - ك - ه. و جمعها الإمام ابن الجزري في جملة: فحثه شخص سكت، ويمكن قياس النطق الصحيح لحروف الهمس بأن يتم نطقها قرب لهب شمعة فإن اهتز اللهب إذن هي تنطق جيدأً. (ar)
- Stemloosheid is een beschrijvende eigenschap van medeklinkers die worden geproduceerd zonder de lucht uit de longen met de stembanden in trilling te brengen. Zie voor verdere informatie onder het lemma stemhebbend. De stemloze medeklinkers zijn f, h, k, p, s, t en de ch-klank als in "lachen". (nl)
- 無聲（Voicelessness）也稱為是语言学名詞，是指某個聲音在發出時不會振動喉部。無聲是一種發聲態，和發音時喉部的其他狀態比較。不過有時也會將無聲視為是清濁音中的清音。 國際音標中有針對無聲或其他的子音（阻礙音）有不同的符號，例如[p b]、[t d]、[k ɡ]、[q ɢ]、[f v]及[s z]。也有有關無聲的附加符號，例如U+0325 ̥ COMBINING RING BELOW及U+030A ̊ COMBINING RING ABOVE。附加符號一般是用在原來就是有聲的音，例如元音及響音，例如[ḁ], [l̥], [ŋ̊]。 (zh)
- Stimmlosigkeit bzw. stimmlos ist ein Begriff aus der sprachwissenschaftlichen Teildisziplin Phonetik und bedeutet, dass bei der Artikulation eines Lautes die Stimmlippen nicht beteiligt sind. Bei stimmlos artikulierten Lauten liegen diese so weit auseinander, dass der aus der Lunge kommende Luftstrom ungehindert durch die Stimmritze fließen kann und somit kein Ton erzeugt wird. Im Gegensatz dazu wird bei stimmhaften Lauten durch die Stimmlippen ein Ton mit einer bestimmten Klangfarbe gebildet. Stimmhafte Laute, insbesondere Sonoranten, sind durch diesen Klang geprägt, während bei stimmlosen Lauten Geräusche vorwiegen. (de)
- In linguistics, voicelessness is the property of sounds being pronounced without the larynx vibrating. Phonologically, it is a type of phonation, which contrasts with other states of the larynx, but some object that the word phonation implies voicing and that voicelessness is the lack of phonation. (en)
- Глу́хість, глухота́ (англ. voicelessness) — у мовознавстві якість звуку, що вимовляється без гортанної вібрації; у фонетиці — тип фонації, що протистоїть дзвінкості тощо. Інколи розглядається як стан відсутності фонації як такої. Розрізняють глухі голосні (англ. voiceless vowels) і глухі приголосні (англ. voiceless consonants) звуки; вони складаються тільки з шуму. У Міжнародному фонетичному алфавіті глухота голосних і деяких приголосних позначається кільцеподібним діакритичним знаком ⟨◌̥⟩ під основним символом звуку (наприклад: [ḁ], [l̥], [ŋ̊]); для більшості глухих приголосних звуків існують окремі символи (наприклад: [p], [t], [k], [q], [f], [s]). (uk)
|
