This HTML5 document contains 306 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Namespace Prefixes

Prefix	IRI
dbt	http://dbpedia.org/resource/Template:
dbpedia-da	http://da.dbpedia.org/resource/
dbpedia-bar	http://bar.dbpedia.org/resource/
dbpedia-el	http://el.dbpedia.org/resource/
dbpedia-no	http://no.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sv	http://sv.dbpedia.org/resource/
wikipedia-en	http://en.wikipedia.org/wiki/
dbpedia-bg	http://bg.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fi	http://fi.dbpedia.org/resource/
dbr	http://dbpedia.org/resource/
dbpedia-hr	http://hr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sh	http://sh.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ar	http://ar.dbpedia.org/resource/
n46	http://www.ontologydesignpatterns.org/ont/dul/DUL.owl#
dbpedia-et	http://et.dbpedia.org/resource/
dbpedia-he	http://he.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fr	http://fr.dbpedia.org/resource/
n28	http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/
dcterms	http://purl.org/dc/terms/
rdfs	http://www.w3.org/2000/01/rdf-schema#
dbpedia-cs	http://cs.dbpedia.org/resource/
rdf	http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#
n47	http://d-nb.info/gnd/
n27	http://dbpedia.org/resource/File:
dbp	http://dbpedia.org/property/
dbpedia-eo	http://eo.dbpedia.org/resource/
dbpedia-lb	http://lb.dbpedia.org/resource/
xsdh	http://www.w3.org/2001/XMLSchema#
dbpedia-uk	http://uk.dbpedia.org/resource/
dbpedia-id	http://id.dbpedia.org/resource/
dbo	http://dbpedia.org/ontology/
dbpedia-sr	http://sr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-pt	http://pt.dbpedia.org/resource/
dbpedia-hu	http://hu.dbpedia.org/resource/
umbel-rc	http://umbel.org/umbel/rc/
dbc	http://dbpedia.org/resource/Category:
dbpedia-pl	http://pl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-de	http://de.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ru	http://ru.dbpedia.org/resource/
wikidata	http://www.wikidata.org/entity/
dbpedia-nl	http://nl.dbpedia.org/resource/
gold	http://purl.org/linguistics/gold/
n53	https://global.dbpedia.org/id/
dbpedia-it	http://it.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ca	http://ca.dbpedia.org/resource/
prov	http://www.w3.org/ns/prov#
n29	http://ast.dbpedia.org/resource/
dbpedia-nn	http://nn.dbpedia.org/resource/
foaf	http://xmlns.com/foaf/0.1/
dbpedia-simple	http://simple.dbpedia.org/resource/
dbpedia-zh	http://zh.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ko	http://ko.dbpedia.org/resource/
dbpedia-gl	http://gl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fa	http://fa.dbpedia.org/resource/
dbpedia-es	http://es.dbpedia.org/resource/
freebase	http://rdf.freebase.com/ns/
owl	http://www.w3.org/2002/07/owl#

Statements

Subject Item

dbr:Boogie-woogie

rdf:type

dbo:MusicGenre umbel-rc:MusicalComposition owl:Thing dbo:Genre dbo:TopicalConcept wikidata:Q188451 n46:Concept

rdfs:label

부기우기 Бугі-вугі Boogie-woogie 布基烏基 Boogie-Woogie Μπούγκι Boogie woogie Boogie-woogie (hudba) Буги-вуги (музыка) Boogie-woogie Boogie-Woogie Boogie-woogie (musique) Boogie-woogie Boogiewoogie (piano) Bugio Bugui-bugui بوجي ووجي Boogie-woogie Boogie-woogie

rdfs:comment

Boogie-woogie – styl gry fortepianowej zapoczątkowany przez Afroamerykanów, przeważnie w instrumentalnym bluesie, z charakterystycznymi, mocnymi figurami basowymi. Rozwinął się po 1920 roku w Chicago i St. Louis. Styl wywodzi się z instrumentalnego bluesa, przy czym często w pierwszej fazie jego rozwoju zdarzały się formy pograniczne, sąsiadujące ze stylem ragtime oraz stride piano. Utworem przełomowym jest Pinetop's Boogie (1928) autorstwa , ponieważ występuje tu po raz pierwszy nazwa tego stylu. Figury basowe i melodyjne bywają bardzo żywe, powodując u słuchaczy wesoły nastrój. Το μπούγκι είναι ένα είδος τζαζ μουσικής που είχε σημαντική απήχηση περίπου τη δεκαετία του 1940. Η φόρμα του μπούγκι χαρακτηρίζεται συνήθως από έναν γρήγορο και επαναλαμβανόμενο ρυθμό και ενώ στην αρχή της εμφάνισής του εμφανίστηκε σαν ένα στυλ για σόλο πιάνο, αργότερα επεκτάθηκε με την χρήση πρόσθετων οργάνων ή μεγάλης ορχήστρας. Λέγεται ότι ο μονότονος ρυθμός του τραίνου επηρέασε το μπούγκι που προσπάθησε να τον μιμηθεί και υπάρχουν πολλά μπούγκι που αναφέρονται στο τραίνο, όπως το Honky-tonk train blues, Stearaline train No 39 και άλλα. ( 이 문서는 음악 장르에 관한 것입니다. 다른 뜻에 대해서는 부기우기 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 부기우기(Boogie-woogie)는 피아노 기반의 블루스(blues) 스타일의 음악이고, 타악기적 성향도 가지고 있다. 1930년대 후반에서 1940년대 초에 유행하였으며, 그 이전에 시작되었다. 전형적인 베이스라인은 다음과 같다. Dr. John Tennison는 San Antonio psychiatrist이자 피아니스트(pianist)이며 musicologist이다. Boogiewoogie is een pianospeelstijl ontstaan aan het eind van de 19e eeuw in de Verenigde Staten. Het is een opwindende, ritmische pianoblues, waarbij de linkerhand een zeer strak ritme speelt en de rechterhand allerlei bluesloopjes in verschillende maatvoering mag spelen. Die gesyncopeerde stijl kwam in die tijd ook via de ragtime in de belangstelling. بوجي ووجي هو نوع من الموسيقى التي أصبحت شعبية خلال أواخر 1920s، ولكن وضعت في المجتمعات الأميركية الأفريقية في 1870s. تم تمديده في نهاية المطاف من البيانو، إلى ثنائي البيانو والثلاثي، والإيتار، عصابة كبيرة والبلد والموسيقى الغربية، والإنجيل. بينما البلوز يعبر عادة مجموعة متنوعة من المشاعر، ويرتبط أساسا بوجي ووجي مع الرقص.أولى الكمات المسجلة للوجي وبوجي «بينيتوب في بوجي و وجي/كلارنس سميث»، كانت تتكون بالكامل من الإرشادات لراقصات: Now, when I tell you to hold yourself, don't you move a peg.And when I tell you to get it, I want you to Boogie Woogie! Boogie woogie är en pianobaserad musikgenre utvecklad ur blues. Den uppkom i USA:s sydstater omkring år 1900 och var populär i slutet av 1930-talet och början av 1940-talet, med musiker som , och . Ursprunget kan spåras långt bakåt till 1800-talet, men genombrottet kom när en ny kultur yttrade sig bland fattiga svarta som ordnade fester, rent parties, för att få ihop pengar till hyran. Billigaste underhållning fick man genom att hyra en pianist, som ensam fick stå för musiken att dansa och lyssna till. Företeelsen blev mycket vanlig och många förnämliga pianister formades, samtidigt som publiken blev kräsnare och kräsnare. Буги-вуги (англ. boogie-woogie или просто буги, boogie) — фортепианный стиль. Инструментальные пьесы в этом стиле порой успешно исполнялись и оркестрами. Сама эта музыка появилась ещё до того, как ей было дано такое необычное название. Boogie-Woogie ist ein Solo-Klavierstil, der im ersten Jahrzehnt des 20. Jahrhunderts in den USA entstand. Vorläufer war das sogenannte Barrelhouse Piano, ein einfacher ländlicher Klavierstil, in dem bereits um die Mitte des 19. Jahrhunderts schwarze Bluesmusiker ihren Stil von der Gitarre auf das Klavier übertrugen. 布基烏基（英語：Boogie-woogie）又譯為布吉伍吉或布吉音樂 是1920年代後期流行的音樂流派，但是在1870年代非洲裔美國人的社區發展起來。它最後從鋼琴衍伸到鋼琴二重奏和三重奏，吉他、大樂隊、鄉村和西部音樂，以及福音音樂。雖然藍調音樂傳統上表達了各式各樣的情緒，但布基烏基主要是和舞蹈關聯，最早的歌曲之一“的歌曲”歌詞中完全說明了是對於舞者的指示： Now, when I tell you to hold yourself, don't you move a peg. And when I tell you to get it, I want you to Boogie Woogie!(現在，當我告訴你控制自己的時候，你不要跨出一條腿。當我告訴你要得到它時，我想讓你去布基烏基！) 它的特點是有一個常規的左手，它隨著和弦的變化而變換。 布基烏基不是嚴格的鋼琴獨奏風格； 它可以伴隨歌手，並且在管弦樂團和小組合中出現。它有時被稱為"八到小節"，因為其中很大一部分是寫在 時間使用顫音八分音符(見 )。和弦進行通常基於 I – IV – V – I (它有許多變型形式，如 I/i – IV/iv – v/I，而導向這些和弦)。 在大多數情況下，布吉音樂是，儘管這種風格已經應用於流行歌曲，如""，和讚美詩，如""。 典型的布基烏基貝斯線： Le boogie-woogie est un style pianistique propre au jazz, consistant à jouer le blues primitif sur un rythme rapide, en le ponctuant d'une formule d'accompagnement constante par le jeu de la main gauche qui frappe la même mesure en triolets. Бу́гі-ву́гі (англ. boogie woogie) — імпровізаційна форма у джазі, один з найбільш ранніх видів негритянського блюзу на фортепіано. Бугі-вугі властиві остинатні басові фігури в ритмі восьмих або восьмих з крапкою та шістнадцятих в октавному русі, двадцятитактовий блюзовий квадрат, моторна ритміка, швидкий темп. Бугі-вугі став модним засобом виразності джазу наприкінці 1930-х років і вплинув на розвиток джазу, особливо — свінгу. Типові басові лінії бугі-вугі: Il boogie-woogie è uno stile musicale derivato dal blues per pianoforte, diventato molto popolare a partire dagli anni trenta e anni quaranta, ma che vede le proprie origini in tempi molto precedenti e che fu successivamente esteso dal piano a formazioni di tre pianoforti, alla chitarra, alle big band, alle formazioni di musica country e western e, a volte, a formazioni gospel. Come il blues, il boogie-woogie descrive tradizionalmente una vasta gamma di emozioni ed è principalmente legato ad un genere di ballo. Le parole dei primi brani di successo, come Pinetop's Boogie Woogie, erano spesso le istruzioni per eseguire il ballo: Boogie-Woogie adalah gaya musik blues pertama yang muncul di akhir abad ke-19. Tempo dari musik ini biasanya lebih cepat dibandingkan dengan gaya musik blues lainnya. Musik ini menjadi populer di seluruh dunia pada tahun 1940-an dan sering dimainkan oleh grup musik besar pada masanya. Selain itu, Boogie-Woogie juga menjadi dasar dan memberikan pengaruh pada jenis musik Jump-Blues, Piano Blues, Rhythm & Blues, Jazz Swing dan . Pemain Boogie-Woogie yang terkenal adalah Meade Lux Lewis, Albert Ammons, Cripple Clarence Lofton, Jimmy Yancey dan Sugar Chile Robinson. Boogie-woogie is a genre of blues music that became popular during the late 1920s, developed in African-American communities since 1870s. It was eventually extended from piano, to piano duo and trio, guitar, big band, country and western music, and gospel. While standard blues traditionally expresses a variety of emotions, boogie-woogie is mainly associated with dancing (although not the competitive dance known as boogie-woogie, a term of convenience in that sport). The genre had a significant influence on rhythm and blues and rock and roll. El boogie-woogie es un estilo de blues basado en el piano, generalmente rápido y bailable. Se caracteriza por la ejecución con la mano izquierda de determinadas figuras. Estas figuras que construye la mano izquierda están escritas en corcheas, en compases de 4/4, constituyendo así el denominado eight-to-the-bar. Usualmente se empleaban dos tipos de figuras: la denominada "octava galopante" (inspiradora de los "bajos galopantes" o walking bass que caracterizarán después el rock and roll), así como los acordes rápidos conocidos como rocks. Bugio (angle: Boogie-woogie [BUgi WUgi]) estas stilo de bluso ludita ĉefa per piano, kiu naskiĝis komence de la 20-a jarcento en Usono. Ĝi originis de la tiel nomata Barrelhouse Piano (trinkeja piano), simpla stilo, kiam Blus-muzikistoj transprenis la stilon de la gitaro al la piano. La harmonio esence similas al la Blus-skemo. Teknike kontrastas la ludmanieroj de la manoj: La maldekstra ludas rulantan bason, ofte ripetatan; la dekstra la blusajn melodiojn, ofte ornamitajn per tremoloj. La rapideco kompare al la Bluso estas multe pli alta kaj postulas enormajn teknikajn kapablojn. El bugui-bugui és un ball ràpid d'origen estatunidenc que s'executa amb balanceigs, girs i encreuament continus. O boogie-woogie é um estilo de blues, caracterizado pelo uso sincopado da mão esquerda ao piano. Foi muito popular entre os negros nos anos 30 e anos 40 nos Estados Unidos, sendo geralmente tocado pelos mesmos. As bandas em geral tinham três pianos, violões e tocavam musica country e gospel em um estilo de guitarra próprio. Boogie-woogie je bluesový styl hry na klavír, který vznikl v 70. letech 19. století a byl populární hlavně ve 30. a 40. letech 20. století. V průběhu vývoje se boogie-woogie rozšířilo z jednoho na tři klavíry a velkou kapelu. Zatím co tradiční blues vyjadřuje emoce, boogie-woogie je určeno hlavně k tanci.

foaf:name

Boogie-woogie

dbp:name

Boogie-woogie

foaf:depiction

n28:%22Texas_&_Pacific%22_boogie_woogie_bass.svg n28:Boogie-woogie-bassline.svg

dcterms:subject

dbc:19th-century_music_genres dbc:American_styles_of_music dbc:20th-century_music_genres dbc:Jazz_terminology dbc:Articles_containing_video_clips dbc:African-American_music dbc:Blues_music_genres

dbo:wikiPageID

170521

dbo:wikiPageRevisionID

1120437801

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Sy_Oliver dbr:Time_signature dbr:New_Orleans dbr:Jimmy_Bryant dbr:Piano_Sonata_No._32_(Beethoven) dbr:Speedy_West dbr:Quaver dbr:Swing_era dbr:George_Washington_Thomas dbr:New_York_City dbr:Conlon_Nancarrow dbr:Carnegie_Hall dbr:Jefferson,_Texas dbr:Glenn_Miller dbr:The_Andrews_Sisters dbr:Woo-Woo_(song) dbr:Logging_camp dbr:Boogie_rock dbr:Gospel_music dbr:Jerry_Lee_Lewis dbr:Blues dbr:Wilbur_Sweatman dbr:Big_band dbc:20th-century_music_genres dbr:Christina_Aguilera dbr:Marshall,_Texas dbr:Rhythm_and_blues dbr:Café_Society dbr:Brooks_&_Dunn dbc:American_styles_of_music dbr:Louisiana_Five dbr:Record_producer dbr:The_Charlie_Daniels_Band dbr:Pinetop_Perkins dbr:Pinetop_Smith dbr:Bob_Wills dbr:Pete_Johnson_(musician) dbr:Artie_Matthews dbr:West_Coast_blues dbr:Boot_Scootin'_Boogie dbr:Galveston dbr:Bunk_Johnson dbr:John_Hammond_(producer) dbr:Louis_Jordan dbr:Big_Maceo_Merriweather dbr:Richard_M._Jones dbr:Will_Bradley dbr:Dancing dbr:José_Iturbi dbr:Rock_and_roll dbc:Jazz_terminology dbc:Articles_containing_video_clips dbr:Bantu_languages dbr:Boogie dbr:Paul_Oliver dbr:Oxford_English_Dictionary dbr:Joseph_Samuels dbr:Paramount_Records dbc:African-American_music dbr:Houston dbr:Rent_party dbr:Library_of_Congress dbr:Mandinka_language dbr:George_Strait dbr:Ludwig_van_Beethoven dbr:Bassline dbr:Rosetta_Reitz dbr:Jelly_Roll_Morton dbr:Harry_James n27:Boogie-woogie-bassline.svg dbr:Tommy_Dorsey dbr:St._Louis dbr:Hausa_language dbr:Hersal_Thomas dbr:Sunnyland_Slim dbr:Blind_Lemon_Jefferson dbr:Jimmy_Yancey dbr:Boo-Woo dbr:Rockabilly dbr:Beat_Me_Daddy,_Eight_to_the_Bar dbr:Old_Folks_at_Home dbr:Bar_(music) dbr:Eighth_notes dbr:Alan_Lomax dbr:John_H._Hammond dbr:Big_Joe_Duskin dbr:Big_Joe_Turner dbr:Texas dbr:George_W._Thomas dbr:Honky_Tonk_Train_Blues dbr:Common_time dbr:Weary_Blues dbr:Texarkana dbr:Country_music dbr:Sippie_Wallace dbr:Columbia_Records dbr:Tennessee_Ernie_Ford dbr:In_the_Mood dbr:Tin_Roof_Blues n27:%22Texas_&_Pacific%22_boogie_woogie_bass.svg dbr:Texas_and_Pacific_Railway dbr:Candyman_(Christina_Aguilera_song) dbr:Down_the_Road_a_Piece dbr:Asleep_at_the_Wheel dbr:The_South_Bank_Show dbr:Reduplication dbr:Harrison_County,_Texas dbr:Southern_Pacific_Transportation_Company dbr:Little_Richard dbr:Roll_'Em_Pete dbr:Merle_Haggard dbr:Jump_blues dbr:Albert_Ammons dbr:Waltz dbr:Piney_Woods dbr:Twelve-bar_blues dbr:Morton_Gould dbr:Huddie_%22Lead_Belly%22_Ledbetter dbr:Jimmy_Blythe dbr:Cliffie_Stone dbr:Just_a_Closer_Walk_with_Thee_(song) dbr:Composer dbr:Meade_Lux_Lewis dbr:Music_genre dbr:Caddo_Lake dbr:Shreveport,_Louisiana dbr:Bill_Haley_(musician) dbr:Otis_Spann dbr:Mooringsport dbr:European_classical_music dbc:Blues_music_genres dbr:Okeh_Records dbr:Pine_Top's_Boogie_Woogie dbr:Fats_Domino dbr:Chord_progressions dbr:Northeast_Texas dbr:Player_piano dbr:Boogie-woogie_(dance) dbr:Chicago_blues dbr:List_of_boogie_woogie_musicians dbc:19th-century_music_genres dbr:Ragtime dbr:Povel_Ramel dbr:Dallas dbr:From_Spirituals_to_Swing dbr:Delmore_Brothers dbr:Robert_%22Mack%22_McCormick

owl:sameAs

dbpedia-nl:Boogiewoogie_(piano) dbpedia-it:Boogie-woogie dbpedia-ar:بوجي_ووجي dbpedia-fi:Boogie_woogie freebase:m.016vzr dbpedia-ru:Буги-вуги_(музыка) dbpedia-eo:Bugio dbpedia-bg:Буги-вуги dbpedia-de:Boogie-Woogie dbpedia-sh:Boogie-woogie dbpedia-he:בוגי_ווגי dbpedia-el:Μπούγκι dbpedia-fa:بوگی_ووگی dbpedia-sr:Буги-вуги n29:Boogie-woogie dbpedia-lb:Boogie-Woogie dbpedia-es:Boogie-woogie dbpedia-da:Boogie-woogie dbpedia-id:Boogie-Woogie dbpedia-cs:Boogie-woogie_(hudba) dbpedia-ca:Bugui-bugui dbpedia-et:Bugi-vugi dbpedia-no:Boogie-woogie dbpedia-sv:Boogie_woogie dbpedia-pl:Boogie-woogie dbpedia-pt:Boogie-woogie dbpedia-hr:Boogie-woogie dbpedia-uk:Бугі-вугі n47:4241046-0 dbpedia-hu:Boogie-woogie dbpedia-bar:Boogie-Woogie wikidata:Q212952 dbpedia-ko:부기우기 dbpedia-fr:Boogie-woogie_(musique) dbpedia-nn:Boogie_woogie n53:21q5v dbpedia-zh:布基烏基 dbpedia-gl:Boogie-woogie dbpedia-simple:Boogie-woogie

dbp:stylisticOrigins

dbr:Blues

dbp:wikiPageUsesTemplate

dbt:Portal dbt:Other_uses dbt:Commons_category dbt:Citation_needed dbt:Audio dbt:Blues dbt:Authority_control dbt:More_citations_needed dbt:Music dbt:Blockquote dbt:ISBN dbt:Short_description dbt:Listen dbt:Infobox_music_genre dbt:Reflist

dbo:thumbnail

n28:Boogie-woogie-bassline.svg?width=300

dbp:author

Elliot Paul

dbp:description

A contemporary boogie-woogie

dbp:filename

Red Dog Shuffle - Colin Ross Quartet.ogv

dbp:source

That Crazy American Music

dbp:text

The first Negroes who played what is called boogie-woogie, or house-rent music, and attracted attention in city slums where other Negroes held jam sessions, were from Texas. And all the Old-time Texans, black or white, are agreed that boogie piano players were first heard in the lumber and turpentine camps, where nobody was at home at all. The style dates from the early 1870s.

dbp:title

"Red Dog Shuffle"

dbo:abstract

Бу́гі-ву́гі (англ. boogie woogie) — імпровізаційна форма у джазі, один з найбільш ранніх видів негритянського блюзу на фортепіано. Бугі-вугі властиві остинатні басові фігури в ритмі восьмих або восьмих з крапкою та шістнадцятих в октавному русі, двадцятитактовий блюзовий квадрат, моторна ритміка, швидкий темп. Бугі-вугі став модним засобом виразності джазу наприкінці 1930-х років і вплинув на розвиток джазу, особливо — свінгу. Типові басові лінії бугі-вугі: Boogie-woogie is a genre of blues music that became popular during the late 1920s, developed in African-American communities since 1870s. It was eventually extended from piano, to piano duo and trio, guitar, big band, country and western music, and gospel. While standard blues traditionally expresses a variety of emotions, boogie-woogie is mainly associated with dancing (although not the competitive dance known as boogie-woogie, a term of convenience in that sport). The genre had a significant influence on rhythm and blues and rock and roll. El bugui-bugui és un ball ràpid d'origen estatunidenc que s'executa amb balanceigs, girs i encreuament continus. El boogie-woogie es un estilo de blues basado en el piano, generalmente rápido y bailable. Se caracteriza por la ejecución con la mano izquierda de determinadas figuras. Estas figuras que construye la mano izquierda están escritas en corcheas, en compases de 4/4, constituyendo así el denominado eight-to-the-bar. Usualmente se empleaban dos tipos de figuras: la denominada "octava galopante" (inspiradora de los "bajos galopantes" o walking bass que caracterizarán después el rock and roll), así como los acordes rápidos conocidos como rocks. Boogie-woogie je bluesový styl hry na klavír, který vznikl v 70. letech 19. století a byl populární hlavně ve 30. a 40. letech 20. století. V průběhu vývoje se boogie-woogie rozšířilo z jednoho na tři klavíry a velkou kapelu. Zatím co tradiční blues vyjadřuje emoce, boogie-woogie je určeno hlavně k tanci. 布基烏基（英語：Boogie-woogie）又譯為布吉伍吉或布吉音樂 是1920年代後期流行的音樂流派，但是在1870年代非洲裔美國人的社區發展起來。它最後從鋼琴衍伸到鋼琴二重奏和三重奏，吉他、大樂隊、鄉村和西部音樂，以及福音音樂。雖然藍調音樂傳統上表達了各式各樣的情緒，但布基烏基主要是和舞蹈關聯，最早的歌曲之一“的歌曲”歌詞中完全說明了是對於舞者的指示： Now, when I tell you to hold yourself, don't you move a peg. And when I tell you to get it, I want you to Boogie Woogie!(現在，當我告訴你控制自己的時候，你不要跨出一條腿。當我告訴你要得到它時，我想讓你去布基烏基！) 它的特點是有一個常規的左手，它隨著和弦的變化而變換。 布基烏基不是嚴格的鋼琴獨奏風格； 它可以伴隨歌手，並且在管弦樂團和小組合中出現。它有時被稱為"八到小節"，因為其中很大一部分是寫在 時間使用顫音八分音符(見 )。和弦進行通常基於 I – IV – V – I (它有許多變型形式，如 I/i – IV/iv – v/I，而導向這些和弦)。 在大多數情況下，布吉音樂是，儘管這種風格已經應用於流行歌曲，如""，和讚美詩，如""。 典型的布基烏基貝斯線： Το μπούγκι είναι ένα είδος τζαζ μουσικής που είχε σημαντική απήχηση περίπου τη δεκαετία του 1940. Η φόρμα του μπούγκι χαρακτηρίζεται συνήθως από έναν γρήγορο και επαναλαμβανόμενο ρυθμό και ενώ στην αρχή της εμφάνισής του εμφανίστηκε σαν ένα στυλ για σόλο πιάνο, αργότερα επεκτάθηκε με την χρήση πρόσθετων οργάνων ή μεγάλης ορχήστρας. Λέγεται ότι ο μονότονος ρυθμός του τραίνου επηρέασε το μπούγκι που προσπάθησε να τον μιμηθεί και υπάρχουν πολλά μπούγκι που αναφέρονται στο τραίνο, όπως το Honky-tonk train blues, Stearaline train No 39 και άλλα. Μέχρι το 1920 δεν χρησιμοποιούνταν αυτός ο ορός για να χαρακτηρίσει το στυλ αυτό, μέχρι που κυκλοφόρησε μια δημοφιλής σύνθεση με τον τίτλο «Boogie -woogie» και από τότε επικράτησε να λέγεται έτσι. Το μπούγκι χτίζεται με μικρές, χτυπητές φράσεις που αυτοσχεδιάζονται από το δεξί χέρι στο πιάνο, ενώ το αριστερό παίζει σταθερά ένα ρυθμικό και κυλιόμενο μπάσο. Συνήθως οι πιανίστες δεν μεταχειρίζονταν το πεντάλ για να κρατήσουν περισσότερο τις νότες, αλλά έπαιζαν τρέμολο και ή χτυπούσαν επανειλημμένα την ίδια συγχορδία. Στη δεκαετία του 1920-30 δε γινόταν γλέντι και πάρτυ δίχως πιανίστα μπούγκι. Τότε ήταν στις δόξες τους οι Κλάρενς Λόφτον, Τζίμμυ Γιάνσεϋ, Πάιν Τοπ Σμιθ. Οι πιανίστες αυτοί δεν είχαν γνώσεις μουσικής, αλλά δεν τις χρειάζονταν μια και στηρίζονταν μόνο σε μερικές αρμονικές διαδοχές, ενώ αυτοσχεδίαζαν επί ώρες πρακτικά, "με το αυτί" όπως λέγεται. Οι νεώτεροι τότε πιανίστες Άλμπερτ Άμμονς, Μεντ Λουξ Λούις, Πητ Τζόνσον κ.ά. δημιούργησαν μια νέα κίνηση γύρω στα 1935, οπότε και το μπούγκι αναμείχτηκε με το σουίνγκ και παιζόταν πια κι από μεγάλες ορχήστρες. Το στυλ του μπούγκι έγινε ιδιαίτερο δημοφιλές την περίοδο 1937-1938 χάρη στις συναυλίες τους των Τζόνσον, Άμμονς και Λιούις στο Carnegie Hall και είχε σημαντική επίδραση στους κάντρι (country) μουσικούς της εποχής. Θεωρείται μάλιστα από πολλούς πως το μπούγκι αποτέλεσε τη βάση του ροκ εν ρολ. Il boogie-woogie è uno stile musicale derivato dal blues per pianoforte, diventato molto popolare a partire dagli anni trenta e anni quaranta, ma che vede le proprie origini in tempi molto precedenti e che fu successivamente esteso dal piano a formazioni di tre pianoforti, alla chitarra, alle big band, alle formazioni di musica country e western e, a volte, a formazioni gospel. Come il blues, il boogie-woogie descrive tradizionalmente una vasta gamma di emozioni ed è principalmente legato ad un genere di ballo. Le parole dei primi brani di successo, come Pinetop's Boogie Woogie, erano spesso le istruzioni per eseguire il ballo: Now, when I tell you to hold yourself, don't you move a peg.And when I tell you to get it, I want you to Boogie Woogie! Il boogie-woogie, è caratterizzato da una figura di basso regolare, nella mano sinistra. Boogie woogie är en pianobaserad musikgenre utvecklad ur blues. Den uppkom i USA:s sydstater omkring år 1900 och var populär i slutet av 1930-talet och början av 1940-talet, med musiker som , och . Ursprunget kan spåras långt bakåt till 1800-talet, men genombrottet kom när en ny kultur yttrade sig bland fattiga svarta som ordnade fester, rent parties, för att få ihop pengar till hyran. Billigaste underhållning fick man genom att hyra en pianist, som ensam fick stå för musiken att dansa och lyssna till. Företeelsen blev mycket vanlig och många förnämliga pianister formades, samtidigt som publiken blev kräsnare och kräsnare. Medan blues traditionellt skildrar problem eller olycka, så är boogie woogie förknippad med rent parties i Chicago och sällskapsdans. Den första boogie woogie-hitlåten var Pinetop's Boogie Woogie av , inspelad 1928 och utgiven 1929. Låten bidrog till att etablera termen boogie woogie som namn på musikstilen, även om termen kan spåras så långt tillbaka som till 1900. Boogie woogie blev allmänt uppmärksammad 1937-1938 i From Spirituals to Swing-konserterna som hölls i Carnegie Hall, lanserade av musikproducenten John Hammond. Trots att musikstilen bara var riktigt populär under ett fåtal år kom den starkt att bidra till utvecklingen av och slutligen rock'n'roll, främst representerat av Jerry Lee Lewis, Ray Charles, Little Richard och Fats Domino. I mångt och mycket är stora delar av tonspråk, harmonier och rytm desamma i rock'n'roll som i boogie woogie, med den stora skillnaden att efterkrigstidens glada konstruktörsanda hade skapat elgitarren, elbasen och det moderna trumsetet. De mest kända musikerna från Sverige som spelat boogie woogie är Charlie Norman, Robert Wells och Rune Öfwerman och på senare år Ulf Sandström i Jump4joy. O boogie-woogie é um estilo de blues, caracterizado pelo uso sincopado da mão esquerda ao piano. Foi muito popular entre os negros nos anos 30 e anos 40 nos Estados Unidos, sendo geralmente tocado pelos mesmos. As bandas em geral tinham três pianos, violões e tocavam musica country e gospel em um estilo de guitarra próprio. Os grandes nomes do estilo são Memphis Slim, , Albert Ammons, Little Richard e Meade Lux Lewis que compuseram conhecidas músicas do gênero, como 6th Avenue Express, Boogie Woogie Stomp, entre outras.O boogie woogie é um estilo de blues, baseado principalmente no piano. Ele se estende de um a três pianos simultâneos, violão, instrumentos de sopro e faz uma mistura entre o blues, o country e a música gospel. A mão esquerda do pianista se concentra nas notas mais graves, fazendo uma base em compassos de 4/4 para a mão direita que desliza sobre toda extensão do piano, fazendo solos rápidos e precisos.Enquanto o blues tradicional fala sobre tristezas e amarguras, o boogie woogie é muito mais alegre e dançante. Diferente do ragtime, o boogie woogie nunca sofreu influência dos pianistas europeus. Os pioneiros de boogie woogie provavelmente nunca haviam escutado um pianista clássico quando começaram a tocá-lo. Não se conhece precisamente suas origens, mas se supõe que o boogie woogie nasceu no delta do Mississippi ou no Texas, nos bares conhecidos como barrelhouses, onde os pianistas, que em geral se limitavam a acompanhar cantores de blues, começaram a desenvolver seu próprio estilo de blues, mais rápido, dançante e puramente instrumental.Durante o período entre as guerras mundiais, com a intensificação da migração de negros vindos do sul para as cidades do norte em busca de melhores oportunidades, três cidades tiveram o privilégio de acolher os maiores pianistas de boogie woogie: Chicago, St Louis e Kansas City. Essas cidades são consideradas as escolas do boggie woogie e concentraram em seus bares e estúdios de gravação a maior parte dos pianista vindos do sul. Em 1938 John Hammond, visionário produtor de jazz, folk e blues, organizou um grande concerto no Carnegie Hall em Nova Iorque, para mostrar ao público branco a evolução da música negra americana, suas tendências e sua relação com a música africana. O sucesso do evento estimulou a moda do boogie woogie por todo o país.O boogie woogie então dominou o cenário americano até o ano de 1942. Durante esse período o estilo ganhou outros instrumentos, como a guitarra, e passou a penetrar em outros estilo, como o country. Até finalmente servir de inspiração para o jumping blues, o rhythm and blues e o rock n' roll.Após o ano de 1942 o boogie woogie começou a perder força e a sofrer mudanças. Albert Ammons, um dos maiores pianistas do estilo, gravou a música "The Boogie Rocks" (1944) como se estivesse prevendo a evolução que o boogie woogie sofreria. Essa evolução ficaria evidente quando, cerca de dez anos depois, surgiriam os pianistas Jerry Lee Lewis e Little Richard, os mais fiéis herdeiros do estilo no terreno do rock n' roll.Os pioneiros do boogie woogie foram Albert Ammons, Meade Lux Lewis, Jimmy Blythe, Cow Cow Davenport, George W. Thomas, Pinetop Smith, Pete Johnson e Jimmy Yancey (foto), que foi um dos mais famosos animadores das chamadas house-parties, festas organizadas pelos negros do gueto com a finalidade de arrecadar fundos para pagar o aluguel. Boogiewoogie is een pianospeelstijl ontstaan aan het eind van de 19e eeuw in de Verenigde Staten. Het is een opwindende, ritmische pianoblues, waarbij de linkerhand een zeer strak ritme speelt en de rechterhand allerlei bluesloopjes in verschillende maatvoering mag spelen. Die gesyncopeerde stijl kwam in die tijd ook via de ragtime in de belangstelling. Boogie-Woogie adalah gaya musik blues pertama yang muncul di akhir abad ke-19. Tempo dari musik ini biasanya lebih cepat dibandingkan dengan gaya musik blues lainnya. Musik ini menjadi populer di seluruh dunia pada tahun 1940-an dan sering dimainkan oleh grup musik besar pada masanya. Selain itu, Boogie-Woogie juga menjadi dasar dan memberikan pengaruh pada jenis musik Jump-Blues, Piano Blues, Rhythm & Blues, Jazz Swing dan . Pemain Boogie-Woogie yang terkenal adalah Meade Lux Lewis, Albert Ammons, Cripple Clarence Lofton, Jimmy Yancey dan Sugar Chile Robinson. Le boogie-woogie est un style pianistique propre au jazz, consistant à jouer le blues primitif sur un rythme rapide, en le ponctuant d'une formule d'accompagnement constante par le jeu de la main gauche qui frappe la même mesure en triolets. بوجي ووجي هو نوع من الموسيقى التي أصبحت شعبية خلال أواخر 1920s، ولكن وضعت في المجتمعات الأميركية الأفريقية في 1870s. تم تمديده في نهاية المطاف من البيانو، إلى ثنائي البيانو والثلاثي، والإيتار، عصابة كبيرة والبلد والموسيقى الغربية، والإنجيل. بينما البلوز يعبر عادة مجموعة متنوعة من المشاعر، ويرتبط أساسا بوجي ووجي مع الرقص.أولى الكمات المسجلة للوجي وبوجي «بينيتوب في بوجي و وجي/كلارنس سميث»، كانت تتكون بالكامل من الإرشادات لراقصات: Now, when I tell you to hold yourself, don't you move a peg.And when I tell you to get it, I want you to Boogie Woogie! بوجي ووجي ليس حصرا على غرار البيانو المنفرد. فإنه يمكن أن تصاحب المطربين وتكون واردة في الفرق الموسيقية والمجموعات الصغيرة. ويطلق عليه أحيانا «ثمانية إلى شريط»، وعادة ما تستند وتر تقدمات على الأول - الرابع - الخامس - الأول بالنسبة للجزء الأكبرمن الإيقاعات بوجي ووجي هي البلوز (اثني عشر/ بوجي ووجي)على الرغم من أن أسلوب تم تطبيقها على الأغاني الشعبية مثل (سواني نهر/ )والتراتيل مثل " ". Буги-вуги (англ. boogie-woogie или просто буги, boogie) — фортепианный стиль. Инструментальные пьесы в этом стиле порой успешно исполнялись и оркестрами. Сама эта музыка появилась ещё до того, как ей было дано такое необычное название. Bugio (angle: Boogie-woogie [BUgi WUgi]) estas stilo de bluso ludita ĉefa per piano, kiu naskiĝis komence de la 20-a jarcento en Usono. Ĝi originis de la tiel nomata Barrelhouse Piano (trinkeja piano), simpla stilo, kiam Blus-muzikistoj transprenis la stilon de la gitaro al la piano. La harmonio esence similas al la Blus-skemo. Teknike kontrastas la ludmanieroj de la manoj: La maldekstra ludas rulantan bason, ofte ripetatan; la dekstra la blusajn melodiojn, ofte ornamitajn per tremoloj. La rapideco kompare al la Bluso estas multe pli alta kaj postulas enormajn teknikajn kapablojn. Kun la almigro de nigruloj al la nordo de Usono ankaŭ la muziko venis kun ili. Precipe en Chicago bugio dum la 20-aj jaroj de la pasinta jarcento furoris, plej multe ĉe piano-solistoj. Malofte oni ludis grupe. Multe diskonatiĝis bugio per tiel nomataj "dom-lupago-festoj". La domluanto aĉetis kelkajn botelojn da drinkaĵoj, mendis pianludiston, kaj per la gajno financis la lupagon de sia loĝejo. Fine de la 1920-aj jaroj la bugi-stilo evoluis kaj pianistoj kiel Clearence "Pinetop" Smith, Jimmy Yancey, Pete Johnson, Albert Ammons kaj Meade Lux Lewis kaŭzis, ke la muziko dum la 30-aj kaj 40-aj jaroj estiĝis la plej populara muzikstilo en Usono. Ek de 1975 Axel Zwingenberger en Germanio repopularigis la stilon bugio. Nuntempe Axel Zwingenberger (Hamburgo), Vince Weber (Hamburgo), Frank Muschalle (Leer/Orientfrislando), Silvan Zingg (Manno/Tiĉino), kaj Martin Pyrker (Vieno) apartenas al la plej elstaraj kaj internacie konataj bugi-pianistoj en Eŭropo. ( 이 문서는 음악 장르에 관한 것입니다. 다른 뜻에 대해서는 부기우기 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 부기우기(Boogie-woogie)는 피아노 기반의 블루스(blues) 스타일의 음악이고, 타악기적 성향도 가지고 있다. 1930년대 후반에서 1940년대 초에 유행하였으며, 그 이전에 시작되었다. 전형적인 베이스라인은 다음과 같다. Dr. John Tennison는 San Antonio psychiatrist이자 피아니스트(pianist)이며 musicologist이다. Boogie-Woogie ist ein Solo-Klavierstil, der im ersten Jahrzehnt des 20. Jahrhunderts in den USA entstand. Vorläufer war das sogenannte Barrelhouse Piano, ein einfacher ländlicher Klavierstil, in dem bereits um die Mitte des 19. Jahrhunderts schwarze Bluesmusiker ihren Stil von der Gitarre auf das Klavier übertrugen. Boogie-woogie – styl gry fortepianowej zapoczątkowany przez Afroamerykanów, przeważnie w instrumentalnym bluesie, z charakterystycznymi, mocnymi figurami basowymi. Rozwinął się po 1920 roku w Chicago i St. Louis. Styl wywodzi się z instrumentalnego bluesa, przy czym często w pierwszej fazie jego rozwoju zdarzały się formy pograniczne, sąsiadujące ze stylem ragtime oraz stride piano. Utworem przełomowym jest Pinetop's Boogie (1928) autorstwa , ponieważ występuje tu po raz pierwszy nazwa tego stylu. Figury basowe i melodyjne bywają bardzo żywe, powodując u słuchaczy wesoły nastrój. Od niego swoją nazwę wziął swingujący taniec towarzyski pochodzący od tańca boston. Jest to taniec bardzo dynamiczny, o dużym zakresie ruchów. Obecnie tańczony zarówno do stylu muzycznego boogie-woogie, jak i, częściej, do rock and rolla. Głównymi przedstawicielami boogie-woogie byli , oraz . Grywali często razem, a ich legendarnym koncertem był wspólny występ w Nowym Jorku w Carnegie Hall (1938). Po tym wydarzeniu odźwierni musieli rzekomo poprosić niektórych uczestników koncertu, by zeszli z żyrandoli, na które się powspinali. Dzisiejsi pianiści boogie-woogie wzorują się na stylu wymienionych wyżej artystów. Styl ten przeżył znaczący renesans od początku lat 70. ubiegłego stulecia, szczególnie w Austrii, Niemczech, Wielkiej Brytanii, Francji, Belgii i Holandii. Głównymi przedstawicielami boogie-woogie dziś są Axel Zwingenberger, Vince Weber, Nico Brina, Jörg Hegemann, Christian Bleiming, Michael Pewny, Christoph Steinbach, Frank Muschalle, Jean Bertrand, Martijn Schook, Silvan Zingg, Jools Holland, Henning Pertiet, Brendan Kavanagh oraz Terry Miles.

dbp:culturalOrigins

Late 19th century, Piney Woods of Northeast Texas, U.S.

dbp:derivatives

dbr:Rockabilly dbr:Rhythm_and_blues dbr:Rock_and_roll

dbp:fusiongenres

dbr:Jump_blues dbr:Boogie_rock

gold:hypernym

dbr:Genre

prov:wasDerivedFrom

wikipedia-en:Boogie-woogie?oldid=1120437801&ns=0

dbo:wikiPageLength

28541

dbo:derivative

dbr:Rhythm_and_blues dbr:Rock_and_roll dbr:Rockabilly

dbo:musicFusionGenre

dbr:Boogie_rock dbr:Jump_blues

dbo:stylisticOrigin

dbr:Blues

dbo:soundRecording

dbr:Boogie-woogie__Sound__1

foaf:isPrimaryTopicOf

wikipedia-en:Boogie-woogie