| dbo:abstract
|
- Ndyuka ᵊnˈdʒuːkə, també anomenat Aukan, Okanisi, Ndyuka tongo, Aukaans, Businenge Tongo (considerat per alguns com a pejoratiu), Crioll marró oriental, o Nenge és una llengua criolla de Surinam, parlada pels . Els parlants són un dels sis pobles cimarrons (antigament anomenats "negres del bosc") a la República de Suriname i un dels pobles cimarrons de la Guaiana Francesa. La majoria dels 25 a 30 mil parlants que viuen a l'interior del país, cobert de selva tropical. A les llistes d'Ethnologue apareixen dues llengües llistades sota el nom de Ndyuka. (ca)
- Aukaans (Okanisi) ist eine von den Ndyukas oder Aukanern in Suriname gesprochene, stark dem Saramaccaans, jedoch weniger dem Sranan Tongo ähnliche Kreolsprache, die auf dem Englischen basiert. Sie hat über 22.000 Sprecher, davon über 15.500 in Suriname. (de)
- Ndyuka, ndjuka o aukan, también llamado ndyuká tongo u okanisi, es un idioma lengua criolla basado en el inglés que se habla en Surinam. Es usado por alrededor de 25 000 a 30 000 personas que habitan en el interior del país, en lo profundo de la selva tropical. Se asocia con el pueblo cimarrón, que lo considera una seña identitaria y de orgullo. El ndyuka, que se emparenta con lenguas africanas, es hablado por los descendientes de esclavos que fueron llevados a Surinam hace unos tres siglos, para ser obligados a trabajar en las plantaciones coloniales. Muchos de ellos se escaparon e internaron profundamente en las selvas tropicales, donde formaron su propia comunidades a lo largo de varios ríos del este del país, ingresando en ocasiones y creando algunos asentamientos en la vecina Guayana Francesa. Estas fueron las circunstancias del desarrollo de la lengua. En las últimas décadas un gran número de hablantes del ndyuka se han desplazado de sus aldeas ancestrales a las zonas costeras, especialmente a Paramaribo, la capital del país, y sus alrededores. La base del ndyuka es el inglés y lenguas africanas, con influencias menores del portugués y otros idiomas. Está estrechamente relacionado con los idiomas (o boni) y , y más lejanamente con el . El silabario fue concebido para el ndyuka en 1908. (es)
- Los idiomas Aluku, Djuka y Saramaca son parte de la familia de bases de datos léxicas del criollo al inglés . El término generalmente utilizado por los lingüistas para referirse a las tres variantes es el de nenge tongo (en aluku y paamaka; pronunciado nenngué ) o el de nengee (en ndjuka). Estos idiomas se distinguen claramente del Saramaka, que es un idioma de la familia criolla con una base léxica portuguesa. Cuidado, el término (generalmente utilizado para designar todos los idiomas de los cimarrones negros, o incluso de sranang tongo ("idioma de Surinam") taki taki no significa el idioma bushinengue sino que significa que se habla antes o se hace demasiado ruido, para hablar en general de las lenguas de los cimarrones negros deben utilizarse los siguientes términos: busi nengue tongo o el nombre de la lengua en cuestión. Es la lengua de los descendientes de los cimarrones africanos, que históricamente provienen del oeste de Guyana y Surinam, localmente llamados Bushinenge ("hombres de la selva", hombres de la selva; nenge procedente de negro). Estos idiomas se conocen por los siguientes términos alternativos:
* aloukou o boni por el de los aluku;
* ndyuka, djuka, aukan, okanisi parael el ndjuka ;
* paamacca o pamaka (este último es un auto-etnónimo) para los Paramaka. (es)
- Les langues aluku, ndjuka et font partie de la famille des créoles à base lexicale anglaise. Le terme généralement employé par les linguistes pour renvoyer aux trois variantes est celui de nenge tongo (en aluku et paamaka ; prononcé nenngué) ou celui de nengee (en ndjuka). Ces langues se distinguent nettement du saramaka qui est une langue de la famille des créoles à base lexicale portugaise.Attention, le terme (généralement employé pour désigner l'ensemble des langues des Noirs marrons, voire du sranan tongo (« langue du Suriname ») de taki taki ne signifie pas la langue bushinengué mais plus tôt ou , pour parler en général des langues noirs marrons faut utiliser les termes suivants : ou le nom de la langue en question[pas clair]. C'est la langue des descendants de Marrons Africains, venant historiquement de l'Ouest Guyanais et du Suriname, localement appelés Bushinenge (« hommes de la forêt », hommes du bush ; nenge venant de nègre). Ces langues sont connues sous les termes alternatifs suivants :
* aloukou ou boni pour celle des Aluku ;
* ndyuka, djuka, aukan, okanisi pour celle des Ndjuka ;
* paamacca ou pamaka (ce dernier est un auto-ethnonyme) pour les Paramaka. (fr)
- Le ndjuka (appelé aussi ndyuka, aucan ou aukan) est un créole basé sur l'anglais parlé au Suriname et dans l'ouest de la Guyane française. C'est la langue de la communauté Ndjuka (ou n'Djuga) vivant le long du fleuve Maroni, dans les régions frontalières entre le Suriname et la Guyane française. Il est le plus souvent considéré comme une simple variante de la langue des Aluku, des Ndjuka et des Paramaka, très largement inter-compréhensibles. Le terme taki-taki est utilisé pour désigner de façon indifférenciée un mélange des diverses langues (comme le ndjuka et le sranan) parlées dans l'ouest de la Guyane française par les descendants Bushinengue des Noirs marrons, dont font partie les Ndjukas, les Alukus, les Paramakas et les Saramakas (mais la langue de ces derniers comporte un important vocabulaire d'origine portugaise), et les Amérindiens dont les langues risquent de disparaître. C'est devenu la langue de communication et d'échange dans l'Ouest guyanais, que presque tout le monde utilise sauf les métropolitains nouvellement arrivés. Le ndjuka appartient aux langues businenge, créoles nés du contact entre les langues des colons (principalement l'anglais) et les langues africaines des esclaves. Ces langues présentent des originalités marquées par rapport à la plupart des créoles, notamment leur système tonal et leur indépendance lexicale vis-à-vis de la langue de base. (fr)
- Ndyuka /ənˈdʒuːkə/, also called Aukan, Okanisi, Ndyuka tongo, Aukaans, Businenge Tongo (considered by some to be pejorative), Eastern Maroon Creole, or Nenge is a creole language of Suriname and French Guiana, spoken by the Ndyuka people. The speakers are one of six Maroon peoples (formerly called "Bush Negroes") in the Republic of Suriname and one of the Maroon peoples in French Guiana. Most of the 25 to 30 thousand speakers live in the interior of the country, which is a part of the country covered with tropical rainforests. Ethnologue lists two related languages under the name Ndyuka, the other being a dialect of Lutos. (en)
- 은쥬카어(Ndyuka)는 수리남에서 쓰이는 크리올이다. 수리남 내륙의 적도열대우림에 가까운 지역에서 약 25000~30000명 가량의 사람들이 쓴다. 다른 이름으로는 아우칸(Aukan), 오카니시(Okanisi) 등으로 불리기도 한다. 은쥬카어는 소리체계와 문법은 아프리카어에서, 어휘는 영어에서 영향을 받은 크리올이다. mb, ng, kp, gb 등 서아프리카 지역 언어에서 나타나는 겹자음 소리가 있다. 은쥬카어는 몇 가지 다른 정서법이 있는데, 라틴 문자로 쓰이는 정서법은 옛날에 쓰이던 네덜란드어 특유의 것을 고쳤다. (예를 들어 u소리를 나타내는 oe는 u로, y소리를 나타내는 j는 y로 바꿨다) 성조는 잘 표기하지 않지만, 자주 쓰이는 몇몇 낱말은 성조를 표기한다. (‘~이 아니다’를 나타내는 ná 따위) 1908년에 만들어진 아파카 문자는 은쥬카어를 표기하려고 만들어진 문자로, 독자적 문자를 갖춘 크리올은 은쥬카어뿐이다. 은쥬카어를 쓰는 사람들은 아프리카 혈통의 후손으로 마론이라고 한다. 이들은 노예로 신대륙에 잡혀 왔다가 노예주로부터 벗어나 열대우림지역에 터전을 잡고 생계를 꾸려갔으며, 노예탈주를 돕기도 하였다. 신대륙 생활을 거치면서 토착민으로부터 문화적 영향을 받기도 하였다. (ko)
- Een marrontaal is een taal gesproken door een volk van marrons, gevluchte West-Afrikaanse slaven die in stamverband in de oerwouden van Suriname zijn gaan leven, en hun afstammelingen. De marrontalen worden gerekend tot de Creoolse talen. Marrontalen zijn:
* Saramakaans
* Ndyuka of Aukaans
*
*
* Matawai (hoewel deze taal ook gezien wordt als een variant van het Sranan) (nl)
- Ndyuká, ook wel bekend als Aukan, Ndyuká tongo, Aucaans, of Okanisi, is een creoolse taal die wordt gesproken door de Ndyuka in het oosten van Suriname en het westen van Frans-Guyana. De meeste van de 25- tot 30-duizend sprekers leven in de Surinaamse binnenlanden, waarvan een groot deel bestaat uit tropisch regenwoud. Ethnologue kent twee verwante talen onder de naam Ndyuka. De woordenschat is hoofdzakelijk uit het Engels afkomstig. Daarnaast heeft de taal wat betreft de grammatica en fonologie invloeden van Afrikaanse talen en het Portugees ondergaan. Het is gedeeltelijk een toontaal; zo betekent na bijvoorbeeld "is" en ná "is niet". Ook kunnen woorden beginnen met de medeklinkers mb en ng en komen zowel de stemhebbende labiaal-velaire plosief [ɡ͡b]? als de stemloze labiaal-velaire plosief [k͡p]? voor, bijvoorbeeld in het woord voor "vertrekken": gwé of gbé, van het Engelse "go away". De betreffende klanken worden door sommige Ndyuká-sprekers uitgesproken als kw en gw. De oude spelling was gebaseerd op een vroegere schrijfwijze van het Nederlands, waarin u werd geschreven als oe en y als j en met de digrafen ty en dy. Het op lettergreepstructuur gebaseerde Afaka-schrift werd in 1908 speciaal voor het Ndyuká bedacht. (nl)
- Język ndyuka – język kreolski na bazie angielskiego, z silnymi wpływami języków afrykańskich, używany przez około 22 tys. osób, przede wszystkim w Surinamie (15 tys. osób), a także w Gujanie Francuskiej. Dzieli się na kilka dialektów, z których największym jest aukan, zaś najbardziej odrębnym kwinti. Posiada własne pismo, tzw. sylabariusz afaka. (pl)
- Ndyuka ( /ənˈdʒuːkə/), também chamada Aukan, Okanisi, Ndyuka tongo, Aukaans, Businenge Tongo, Crioulo Maroon do Leste, ou Nenge é uma língua crioula do Suriname falada pelos . A maioria dos 25 a 30 mil falantes vivem no interior do país, em áreas de floresta tropical. O site de referência Ethnologue lista-a sob o nome Ndyuka. Suas origens estão no inglês, no neerlandês e sua gramática e fonologia têm raízes africanas. É também falada por membros das etnias da Guiana Francesa e também do Suriname. (pt)
- Ndyuka (eller aukans, eget namn okanisi tongo) är ett engelskbaserat kreolspråk som talas i Surinam och Franska Guyana. Språkets närmaste släktspråk är bl.a. sranan tongo och .. Antal talare är mellan 25 000 och 30 000. Största delen av språkets lexikon är ursprungligen från engelska, men också från nederländska och portugisiska. Grammatiken är mestadels påverkad av afrikanska språk.. Språket skrivs med latinska alfabetet men det finns också ett eget skriftsystem som heter . Nya testamentet översattes till ndyuka år 2009. (sv)
- Ндюка (ндьюка, нджука, джука, аукан, оканиси) — креольский язык на английской основе, один из двух языков лесных негров. Распространён в Суринаме и Французской Гвиане. На ндюка говорит 25—30 тысяч человек, многие из которых проживают в глубине страны, в районе влажных тропических лесов. По данным сайта Ethnologue, ндюка состоит из двух языков-наречий — аукана и квинти. На языке ндюка говорят лесные негры (одна из групп марунов) — потомки беглых рабов, вывезенных в Суринам около 300 лет назад для работы на плантациях. Маруны основывали общины в глухих лесных районах Суринама и частично — Французской Гвианы. В последние десятилетия многие носители языка переселились из мест традиционного проживания в прибрежные районы Суринама, в особенности, в район столицы страны Парамарибо, в результате чего некоторые переселенцы перешли на нидерландский или сранан-тонго. Большинство марунов в той или иной степени двуязычны, от 30 % до 50 % знают три языка. Ндюка сложился на основе английского и африканских языков, и развивался под сильным влиянием португальского. Он тесно связан с другими языками марунов, в частности, с языком . В 1908 году для языка ндюка была создана собственная оригинальная письменность — афака, которая, однако, не получила официального статуса. Уровень грамотности носителей низок и составляет менее 10 %. Преподавание ведется на нидерландском языке, на ндюка проводятся религиозные службы. Осуществляется радиовещание, созданы словарь и грамматика. (ru)
- Ндюка (ндьюка, нджука, джука, аукан, оканісі) — креольська мова на англійській основі, одна з двох мов лісових негрів. Поширена в Суринамі та Французькій Гвіані. На ндюці розмовляють 25-30 тисяч осіб, багато з яких проживають в глибині країни, в районі вологих тропічних лісів. За даними сайту Ethnologue, ндюка складається з двох мов-діалектів - аукана та квінті. Мовою ндюка розмовляють лісові негри (одна з груп марунів) - нащадки рабів-утікачів, вивезених в Суринам близько 300 років тому для роботи на плантаціях. Маруни засновували громади в глухих лісових районах Суринаму і частково у Французькій Гвіані. В останні десятиліття багато носіїв мови переселилися з місць традиційного проживання в прибережні райони Суринаму, особливо, в район столиці країни Парамарибо, в результаті чого деякі переселенці перейшли на нідерландську або сранан-тонго. Більшість марунів у тій чи іншій мірі двомовні, від 30% до 50% знають три мови. Ндюка склалася на основі на англійської та африканських мов, і розвивлався під сильним впливом португальської. Вона тісно пов'язаний з іншими мовами марунів, зокрема, з мовою . У 1908 році для мови ндюка була створена власна оригінальна писемність - афака, яка, однак, не отримала офіційного статусу. Рівень грамотності носіїв низький і становить менше 10%. Викладання ведеться нідерландською мовою, мовою ндюка проводяться релігійні служби. Здійснюється радіомовлення, створені словник і граматика. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Ndyuka ᵊnˈdʒuːkə, també anomenat Aukan, Okanisi, Ndyuka tongo, Aukaans, Businenge Tongo (considerat per alguns com a pejoratiu), Crioll marró oriental, o Nenge és una llengua criolla de Surinam, parlada pels . Els parlants són un dels sis pobles cimarrons (antigament anomenats "negres del bosc") a la República de Suriname i un dels pobles cimarrons de la Guaiana Francesa. La majoria dels 25 a 30 mil parlants que viuen a l'interior del país, cobert de selva tropical. A les llistes d'Ethnologue apareixen dues llengües llistades sota el nom de Ndyuka. (ca)
- Aukaans (Okanisi) ist eine von den Ndyukas oder Aukanern in Suriname gesprochene, stark dem Saramaccaans, jedoch weniger dem Sranan Tongo ähnliche Kreolsprache, die auf dem Englischen basiert. Sie hat über 22.000 Sprecher, davon über 15.500 in Suriname. (de)
- Ndyuka /ənˈdʒuːkə/, also called Aukan, Okanisi, Ndyuka tongo, Aukaans, Businenge Tongo (considered by some to be pejorative), Eastern Maroon Creole, or Nenge is a creole language of Suriname and French Guiana, spoken by the Ndyuka people. The speakers are one of six Maroon peoples (formerly called "Bush Negroes") in the Republic of Suriname and one of the Maroon peoples in French Guiana. Most of the 25 to 30 thousand speakers live in the interior of the country, which is a part of the country covered with tropical rainforests. Ethnologue lists two related languages under the name Ndyuka, the other being a dialect of Lutos. (en)
- Een marrontaal is een taal gesproken door een volk van marrons, gevluchte West-Afrikaanse slaven die in stamverband in de oerwouden van Suriname zijn gaan leven, en hun afstammelingen. De marrontalen worden gerekend tot de Creoolse talen. Marrontalen zijn:
* Saramakaans
* Ndyuka of Aukaans
*
*
* Matawai (hoewel deze taal ook gezien wordt als een variant van het Sranan) (nl)
- Język ndyuka – język kreolski na bazie angielskiego, z silnymi wpływami języków afrykańskich, używany przez około 22 tys. osób, przede wszystkim w Surinamie (15 tys. osób), a także w Gujanie Francuskiej. Dzieli się na kilka dialektów, z których największym jest aukan, zaś najbardziej odrębnym kwinti. Posiada własne pismo, tzw. sylabariusz afaka. (pl)
- Ndyuka ( /ənˈdʒuːkə/), também chamada Aukan, Okanisi, Ndyuka tongo, Aukaans, Businenge Tongo, Crioulo Maroon do Leste, ou Nenge é uma língua crioula do Suriname falada pelos . A maioria dos 25 a 30 mil falantes vivem no interior do país, em áreas de floresta tropical. O site de referência Ethnologue lista-a sob o nome Ndyuka. Suas origens estão no inglês, no neerlandês e sua gramática e fonologia têm raízes africanas. É também falada por membros das etnias da Guiana Francesa e também do Suriname. (pt)
- Ndyuka (eller aukans, eget namn okanisi tongo) är ett engelskbaserat kreolspråk som talas i Surinam och Franska Guyana. Språkets närmaste släktspråk är bl.a. sranan tongo och .. Antal talare är mellan 25 000 och 30 000. Största delen av språkets lexikon är ursprungligen från engelska, men också från nederländska och portugisiska. Grammatiken är mestadels påverkad av afrikanska språk.. Språket skrivs med latinska alfabetet men det finns också ett eget skriftsystem som heter . Nya testamentet översattes till ndyuka år 2009. (sv)
- Ndyuka, ndjuka o aukan, también llamado ndyuká tongo u okanisi, es un idioma lengua criolla basado en el inglés que se habla en Surinam. Es usado por alrededor de 25 000 a 30 000 personas que habitan en el interior del país, en lo profundo de la selva tropical. En las últimas décadas un gran número de hablantes del ndyuka se han desplazado de sus aldeas ancestrales a las zonas costeras, especialmente a Paramaribo, la capital del país, y sus alrededores. El silabario fue concebido para el ndyuka en 1908. (es)
- Los idiomas Aluku, Djuka y Saramaca son parte de la familia de bases de datos léxicas del criollo al inglés . El término generalmente utilizado por los lingüistas para referirse a las tres variantes es el de nenge tongo (en aluku y paamaka; pronunciado nenngué ) o el de nengee (en ndjuka). Estos idiomas se distinguen claramente del Saramaka, que es un idioma de la familia criolla con una base léxica portuguesa. Cuidado, el término (generalmente utilizado para designar todos los idiomas de los cimarrones negros, o incluso de sranang tongo ("idioma de Surinam") taki taki no significa el idioma bushinengue sino que significa que se habla antes o se hace demasiado ruido, para hablar en general de las lenguas de los cimarrones negros deben utilizarse los siguientes términos: busi nengue tongo o (es)
- Le ndjuka (appelé aussi ndyuka, aucan ou aukan) est un créole basé sur l'anglais parlé au Suriname et dans l'ouest de la Guyane française. C'est la langue de la communauté Ndjuka (ou n'Djuga) vivant le long du fleuve Maroni, dans les régions frontalières entre le Suriname et la Guyane française. Il est le plus souvent considéré comme une simple variante de la langue des Aluku, des Ndjuka et des Paramaka, très largement inter-compréhensibles. (fr)
- Les langues aluku, ndjuka et font partie de la famille des créoles à base lexicale anglaise. Le terme généralement employé par les linguistes pour renvoyer aux trois variantes est celui de nenge tongo (en aluku et paamaka ; prononcé nenngué) ou celui de nengee (en ndjuka). Ces langues se distinguent nettement du saramaka qui est une langue de la famille des créoles à base lexicale portugaise.Attention, le terme (généralement employé pour désigner l'ensemble des langues des Noirs marrons, voire du sranan tongo (« langue du Suriname ») de taki taki ne signifie pas la langue bushinengué mais plus tôt ou , pour parler en général des langues noirs marrons faut utiliser les termes suivants : ou le nom de la langue en question[pas clair]. (fr)
- 은쥬카어(Ndyuka)는 수리남에서 쓰이는 크리올이다. 수리남 내륙의 적도열대우림에 가까운 지역에서 약 25000~30000명 가량의 사람들이 쓴다. 다른 이름으로는 아우칸(Aukan), 오카니시(Okanisi) 등으로 불리기도 한다. 은쥬카어는 소리체계와 문법은 아프리카어에서, 어휘는 영어에서 영향을 받은 크리올이다. mb, ng, kp, gb 등 서아프리카 지역 언어에서 나타나는 겹자음 소리가 있다. 은쥬카어는 몇 가지 다른 정서법이 있는데, 라틴 문자로 쓰이는 정서법은 옛날에 쓰이던 네덜란드어 특유의 것을 고쳤다. (예를 들어 u소리를 나타내는 oe는 u로, y소리를 나타내는 j는 y로 바꿨다) 성조는 잘 표기하지 않지만, 자주 쓰이는 몇몇 낱말은 성조를 표기한다. (‘~이 아니다’를 나타내는 ná 따위) 1908년에 만들어진 아파카 문자는 은쥬카어를 표기하려고 만들어진 문자로, 독자적 문자를 갖춘 크리올은 은쥬카어뿐이다. (ko)
- Ndyuká, ook wel bekend als Aukan, Ndyuká tongo, Aucaans, of Okanisi, is een creoolse taal die wordt gesproken door de Ndyuka in het oosten van Suriname en het westen van Frans-Guyana. De meeste van de 25- tot 30-duizend sprekers leven in de Surinaamse binnenlanden, waarvan een groot deel bestaat uit tropisch regenwoud. Ethnologue kent twee verwante talen onder de naam Ndyuka. (nl)
- Ндюка (ндьюка, нджука, джука, аукан, оканиси) — креольский язык на английской основе, один из двух языков лесных негров. Распространён в Суринаме и Французской Гвиане. На ндюка говорит 25—30 тысяч человек, многие из которых проживают в глубине страны, в районе влажных тропических лесов. По данным сайта Ethnologue, ндюка состоит из двух языков-наречий — аукана и квинти. Ндюка сложился на основе английского и африканских языков, и развивался под сильным влиянием португальского. Он тесно связан с другими языками марунов, в частности, с языком . (ru)
- Ндюка (ндьюка, нджука, джука, аукан, оканісі) — креольська мова на англійській основі, одна з двох мов лісових негрів. Поширена в Суринамі та Французькій Гвіані. На ндюці розмовляють 25-30 тисяч осіб, багато з яких проживають в глибині країни, в районі вологих тропічних лісів. За даними сайту Ethnologue, ндюка складається з двох мов-діалектів - аукана та квінті. Ндюка склалася на основі на англійської та африканських мов, і розвивлався під сильним впливом португальської. Вона тісно пов'язаний з іншими мовами марунів, зокрема, з мовою . (uk)
|
