| dbo:abstract
|
- Als Komos (altgriechisch κῶμος kōmos ‚festlicher, fröhlicher Umzug besonders zu Ehren des Dionysos‘) wird ein ausgelassener, ritualisierter Umzug mit Musikbegleitung in der griechischen Antike bezeichnet. Musikalische Begleitinstrumente waren Kithara und/oder vor allem der Aulos. Frühe Erwähnungen des Begriffes beschreiben einen Ritus mit Gesang, Tanz und Musik, der allerdings noch nicht in Verbindung mit Dionysos gebracht wurde. Spätestens seit dem 6. Jahrhundert v. Chr. wird der Komos meist mit Dionysos verbunden. Jedoch gab es solche Veranstaltungen kultunabhängig noch bis in die römische Kaiserzeit. Darstellungen in der griechischen Vasenmalerei stellen Komosszenen fast immer in Verbindung mit Dionysos dar. Im Laufe der Zeit wird der Komos fester Bestandteil der städtischen Dionysien. In der Antike wurde die Komödie vom Komos hergeleitet, was jedoch von den Bewohnern der Peloponnes bestritten wurde. Bis heute ist die Herkunft des Wortes Komödie nicht geklärt, doch der Ursprung in den Komos gilt als wahrscheinlicher. Seit der Spätantike gab es eine gleichnamige Personifikation des Komos. (de)
- Ο κώμος (κῶμος) στην αρχαία Ελλάδα ήταν εορταστική εκδήλωση, ειδικά προς τιμή του θεού Διονύσου. (el)
- Un como o komo (en griego antiguo κῶμος, kỗmos) era una procesión ritual festiva en la Antigua Grecia. Se puede definir como un grupo de hombres en movimiento comunitario. Las prácticas precisas que este término bien atestiguado en la literatura griega comprende son confusas. En la literatura, la y la iconografía, el como designa generalmente un cortejo bullicioso y festivo de bebedores acompañados de músicos, característico en la representación de los simposios (banquetes) y fiestas dionisiacas. Esta procesión podría tener sus orígenes en una fiesta de la naturaleza dedicada a Dioniso y su comitiva durante las cosechas. Figura regularmente en la cerámica ática desde el siglo VI a. C., y parece perder progresivamente su valor ritual para convertirse en una diversión privada. (es)
- The Kōmos (Ancient Greek: κῶμος; pl. kōmoi) was a ritualistic drunken procession performed by revelers in ancient Greece, whose participants were known as komasts (κωμασταί, kōmastaí). Its precise nature has been difficult to reconstruct from the diverse literary sources and evidence derived from vase painting. The earliest reference to the komos is in Hesiod's Shield of Herakles, which indicates it took place as part of wedding festivities (line 281). And famously Alcibiades gate-crashes the Symposium while carousing in a komos. However, no one kind of event is associated with the komos: Pindar describes them taking place at the city festivals (Pythian 5.21, 8.20, Olympian 4.9), while Demosthenes mentions them taking place after the pompe and choregoi on the first day of the Greater Dionysia (Speeches 21.10), which may indicate the komos might have been a competitive event. The komos must be distinguished from the pompe, or ritual procession, and the chorus, both of which were scripted. The komos lacked a chorus leader, script, or rehearsal. In the performance of Greek victory odes (epinikia) at post-Game celebrations for winning athletes, the choral singers often present themselves as komasts, or extend an invitation to join the komos, as if the formal song were a preliminary to spontaneous revelry. Nevertheless some komoi were expressly described as "semnoí" ("modest", "decent"), which implies that standard komoi were anything but. Demosthenes upbraids the brother-in-law of Aeschines for not wearing a mask during the komos, as was the custom (On the Embassy 19.287), suggesting costume or disguise may have been involved. The playing of music during the komos is also mentioned by Aristophanes (Thesmophoriazusae 104, 988) and Pindar (Olympian 4.9, Pythian 5.22). There are also depictions of torch-lit processions in vase painting, yet it is not always clear from the evidence of vases if they depict symposia, choruses or komoi. It is now widely thought that komos and κωμῳδία - komoidia "comedy" are etymologically related, the derivation being komos + ᾠδή - o(i)de "song" (from ἀείδω - aeido "sing"). However, in part III of the Poetics, Aristotle records the tradition that the word komoedia derives from the Megaran mime that took place in the villages of Sicily, hence from κώμη - kome (the Dorian word for village). Nevertheless, it remains unclear exactly how the revel-song developed into the Greek Old comedy of the Dionysian festival in the 6th century BC. (en)
- Un komos ou comos (en grec ancien κῶμος / kỗmos, ou en latin comus, nom de la divinité latine des réjouissances) était une procession rituelle festive dans la Grèce antique, du nom de la divinité qui présidait aux festins, aux réjouissances nocturnes, ainsi qu'à la parure des femmes et des jeunes gens, et plus généralement aux excès. Si on peut le définir comme un groupe d'hommes en mouvement célébrant un événement communautaire, les pratiques précises que recouvre ce terme (bien attesté dans la littérature antique) restent floues. Dans la littérature archéologique et iconographique, le komos désigne généralement un cortège bruyant et festif de buveurs accompagnés de musiciennes, caractéristique dans les représentations de banquets et fêtes dionysiaques. Cette procession pourrait puiser ses origines dans une fête de la nature dédiée à Dionysos et sa suite lors des vendanges. Figurant régulièrement sur les vases attiques dès le VIe siècle av. J.-C., il semble progressivement perdre sa valeur rituelle pour devenir un divertissement privé. Les participants au komos sont appelés des comastes et les manifestations d'ivresse sont dites comastiques ou bien orgastiques. (fr)
- Il termine kòmos (in greco κῶμος) indica, nell'antica Grecia, un corteo rituale, a piedi o talvolta su carri, durante il quale i partecipanti si abbandonavano a un'atmosfera di ebbrezza, a espressioni di sfrenatezza e baldoria, sottolineate da canti, accompagnate dalla musica dell'aulos, della lira e della cetra e condite da disinibite e giocose manifestazioni di oscenità e allusività a sfondo sessuale. (it)
- Комос (др.-греч. κώμος) — название ритуального шествия в Древней Греции в музыкальном сопровождении кифар и флейт, отличавшегося фривольностью и непринуждённостью. Самые ранние упоминания комоса описывают его как ритуал, связанный с песнопениями, танцами и музыкой, который, однако, не имел отношения к богу Дионису. Такие представления проводились в Древней Греции вплоть до времён римской империи, однако уже в VI в. до н. э. празднество стали связывать с почитанием культа бога Диониса. Шествия комос часто встречаются в древнегреческой вазописи. Позднее комос стал неотъемлемой частью дионисии. Участники комоса назывались комастами. (ru)
- Комос (грец. Kώμος) — бог бенкету. Його зображували крилатим юнаком у супроводі Сілена й еросів. Комосом також називали урочисті ритуальні шестя, супроводжувані фалісними піснями та танцями, які втім не мали відношення до культу Діоніса. Шестя комос часто зустрічаються у давньогрецькому вазописі. Пізніше комос став частиною діонісій, а учасників процесії називали комастами. Комос — лементаційний спів у давньогрецькій трагедії, виконуваний при переході від хору до одного чи двох акторів. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Ο κώμος (κῶμος) στην αρχαία Ελλάδα ήταν εορταστική εκδήλωση, ειδικά προς τιμή του θεού Διονύσου. (el)
- Il termine kòmos (in greco κῶμος) indica, nell'antica Grecia, un corteo rituale, a piedi o talvolta su carri, durante il quale i partecipanti si abbandonavano a un'atmosfera di ebbrezza, a espressioni di sfrenatezza e baldoria, sottolineate da canti, accompagnate dalla musica dell'aulos, della lira e della cetra e condite da disinibite e giocose manifestazioni di oscenità e allusività a sfondo sessuale. (it)
- Комос (др.-греч. κώμος) — название ритуального шествия в Древней Греции в музыкальном сопровождении кифар и флейт, отличавшегося фривольностью и непринуждённостью. Самые ранние упоминания комоса описывают его как ритуал, связанный с песнопениями, танцами и музыкой, который, однако, не имел отношения к богу Дионису. Такие представления проводились в Древней Греции вплоть до времён римской империи, однако уже в VI в. до н. э. празднество стали связывать с почитанием культа бога Диониса. Шествия комос часто встречаются в древнегреческой вазописи. Позднее комос стал неотъемлемой частью дионисии. Участники комоса назывались комастами. (ru)
- Комос (грец. Kώμος) — бог бенкету. Його зображували крилатим юнаком у супроводі Сілена й еросів. Комосом також називали урочисті ритуальні шестя, супроводжувані фалісними піснями та танцями, які втім не мали відношення до культу Діоніса. Шестя комос часто зустрічаються у давньогрецькому вазописі. Пізніше комос став частиною діонісій, а учасників процесії називали комастами. Комос — лементаційний спів у давньогрецькій трагедії, виконуваний при переході від хору до одного чи двох акторів. (uk)
- Un como o komo (en griego antiguo κῶμος, kỗmos) era una procesión ritual festiva en la Antigua Grecia. Se puede definir como un grupo de hombres en movimiento comunitario. Las prácticas precisas que este término bien atestiguado en la literatura griega comprende son confusas. (es)
- Als Komos (altgriechisch κῶμος kōmos ‚festlicher, fröhlicher Umzug besonders zu Ehren des Dionysos‘) wird ein ausgelassener, ritualisierter Umzug mit Musikbegleitung in der griechischen Antike bezeichnet. Musikalische Begleitinstrumente waren Kithara und/oder vor allem der Aulos. In der Antike wurde die Komödie vom Komos hergeleitet, was jedoch von den Bewohnern der Peloponnes bestritten wurde. Bis heute ist die Herkunft des Wortes Komödie nicht geklärt, doch der Ursprung in den Komos gilt als wahrscheinlicher. Seit der Spätantike gab es eine gleichnamige Personifikation des Komos. (de)
- The Kōmos (Ancient Greek: κῶμος; pl. kōmoi) was a ritualistic drunken procession performed by revelers in ancient Greece, whose participants were known as komasts (κωμασταί, kōmastaí). Its precise nature has been difficult to reconstruct from the diverse literary sources and evidence derived from vase painting. (en)
- Un komos ou comos (en grec ancien κῶμος / kỗmos, ou en latin comus, nom de la divinité latine des réjouissances) était une procession rituelle festive dans la Grèce antique, du nom de la divinité qui présidait aux festins, aux réjouissances nocturnes, ainsi qu'à la parure des femmes et des jeunes gens, et plus généralement aux excès. Si on peut le définir comme un groupe d'hommes en mouvement célébrant un événement communautaire, les pratiques précises que recouvre ce terme (bien attesté dans la littérature antique) restent floues. (fr)
|
