About: Apeiron

An Entity of Type: Thing, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

Apeiron (/əˈpirɒn/; ἄπειρον) is a Greek word meaning "(that which is) unlimited," "boundless", "infinite", or "indefinite" from ἀ- a-, "without" and πεῖραρ peirar, "end, limit", "boundary", the Ionic Greek form of πέρας peras, "end, limit, boundary".

Property Value
dbo:abstract
  • الأبيرون (باليونانية: ἄπειρον)‏ أو اللانهائي أواللامتعين هو مفهوم فلسفي قدمه لأول مرة الفيلسوف أناكسيماندر في القرن 6 ق م، قصد به مادة مختلفة غير محددة ولا متناهية فهي لا محدودة بمعنيين، لامحدودة في الكم ولا في الكيف، فهي مزيج من مختلف الأضداد (البارد والحار، اليابس والرطب، ...) ومنها أتى للوجود كل السماوات وكل العوالم التي فيها. (ar)
  • L'àpeiron (en grec antic ἀπείρων / apeírôn) és un concepte cosmològic introduït pel filòsof Anaximandre el segle vi aC i que designa el principi original o arkhé que cercaven els membres de l'escola milèsia. Tot i que s'ha perdut la major part de l'obra d'Anaximandre, pel que en conservem sabem que aquesta substància primigènia era el que anomenava àpeiron, que significa il·limitat, indefinit i indeterminat, principi i element constituent de tot allò que existeix. L'àpeiron mai no ha rebut una definició precisa i s'ha interpretat generalment (per exemple, per part d'Aristòtil i Agustí d'Hipona) com una mena de . Representava els principis oposats de calor i fred, sec i moll, i governava el moviment de les coses. Les formes i diferències que hi ha al món també hi troben el seu origen. (ca)
  • Apeiron (z řec. a-, bez, a peras, mez, hranice) znamená beztvaré, neomezené, nekonečné a vyskytuje se už u Homéra jako označení pro bezmeznou zemi nebo moře. (cs)
  • Das Apeiron (altgriechisch τὸ ἄπειρον ‚das Unendliche, das Unbegrenzte‘ in einem quantitativen Sinn) ist ein philosophischer Begriff für einen Urstoff, den der Vorsokratiker Anaximander (um 610–546 v. Chr.) prägte. Apeiron – wörtlich die Negation der „Grenze“ (griech. peirata), also „das Un-Begrenzte“ – wird auch mit „das Unbestimmte“ übersetzt und als das Prinzip definiert, das – im Unterschied zum Kosmos – weder Anfang noch Ende habe. Eine weitere Übersetzungsmöglichkeit – gewonnen aus einer Variante desselben Wortstammes (peirao; em-peiria) – ist „das Unerfahrbare“. Gegen diese Interpretation wird eingewendet, dass der Begriff einen Abstraktionsgrad voraussetze, der für die vorsokratische Philosophie untypisch sei. Die bekannteste, mutmaßlich wortgetreue Überlieferung jenes Abschnitts aus dem Lehrgedicht Anaximanders, der das Apeiron als Anfang und Ende aller materiellen Phänomene zu bezeichnen scheint, wird dem Historiographen Simplikios zugeschrieben. Nach ihm lautete genannte Passage wie folgt: „Anfang und Ende der seienden Dinge ist das Apeiron. Woraus ... den seienden Dingen das Werden, in das hinein geschieht auch ihr Vergehen nach der Schuldigkeit; denn sie zahlen einander gerechte Strafe und Buße für ihre Ungerechtigkeit nach der Zeit Anordnung.“ Simplikios bestimmt es auch – ähnlich wie Aristoteles – als „Anfang und Element der seienden Dinge“ („ἀρχήν τε καὶ στοιχεῖον τῶν ὄντων τὸ ἄπειρον“). Die Übersetzung des Apeiron mit „Prinzip und Element“ wird in der Folge auch von anderen verwendet. Dieser Satz gilt als Grundlagenfragment für Anaximander. Eine mehrheitlich getragene Gesamtinterpretation dieser Passage gibt es bisher in der Forschung nicht. Fragmente, die von Zeitgenossen wie Theophrast und Aristoteles erhalten sind, zeigen auch für die Antike unterschiedliche Interpretationen. Für die Interpretationen des Satzes werden diese und Fragmente anderer griechischer Autoren herangezogen. Englisch-sprachige Interpretationen der Gegenwart gehen weit übereinstimmend davon aus, dass es sich bei dem Satz des Anaximander in der Hauptsache um die Beschreibung natürlicher Prozesse handle. Diese Prozesse seien umkehrbar und wiederholten sich endlos. Möglich ist, dass Anaximander dieses sich wiederholende Entstehen und Vergehen auch auf den Kosmos bezog. Seine Vorstellungen darüber, wie sich dieses beobachtbare Geschehen mit dem Prinzip Apeiron verbindet, sind nicht belegt. Ältere Autoren, wie Wolfgang Schadewaldt, erläutern, dass Anaximander mit dem Terminus „Ungerechtigkeit“ ein allgemeines Phänomen thematisiert: Wir beobachteten überall, wie ein Lebewesen vom Tod des anderen lebt, wie jedes auf Kosten des anderen da sei. „Das Wasser nagt das Land an und trägt es ab, das Land wieder schränkt das Wasser ein und drängt es zurück, das Flüssige verdampft unter der Wärme, und überhaupt ist das Heiße etwas, das stark solche Ungerechtigkeit ausübt.“ Anaximander habe so das "Werden und Vergehen" zur Ordnung alles Lebens, metaphysisch formuliert zur „Seinsordnung“ erklärt. Martin Heidegger regte mit seiner Interpretation des Anaximander-Satzes – unter dem Titel „Spruch des Anaximander“ – an, die griechischen Termini im Sinn von „reich und Vorgedachtes bergend“ aufzufassen. Die Interpretationen der ersten antiken Historiographen (vor allem die von Theophrast und Aristoteles) haben bis heute die Auffassungen über die vermuteten Vorstellungen des Anaximander geprägt, die in Fragmenten anderer erwähnt wurden. Seit einigen Jahren ist es möglich, einen größeren Kontext von Quellentexten miteinzubeziehen. Hier ist das Projekt des klassischen Altphilologen Georg Wöhrle (Universität Trier) zu nennen. Erste Ergebnisse von Mitarbeitern aus diesem Projekt liegen für die Rolle des Aristoteles in der Interpretationsgeschichte vor. Es wird z. B. anhand ausführlicher Quellendiskussionen erläutert, dass er aus seiner Sicht dem Apeiron einen „göttlichen Charakter“ unterstellt habe. Dies dürfte aber nicht die Auffassung von Anaximander gewesen sein, wenn man die Gesamtheit der inzwischen zugänglichen Texte miteinbeziehe. Eher habe Aristoteles seine kosmologischen Vorstellungen vom ‚alles wirkenden und steuernden göttlichen Beweger’ denen seines Vorgängers unterstellt. (de)
  • Apeiron (/əˈpirɒn/; ἄπειρον) is a Greek word meaning "(that which is) unlimited," "boundless", "infinite", or "indefinite" from ἀ- a-, "without" and πεῖραρ peirar, "end, limit", "boundary", the Ionic Greek form of πέρας peras, "end, limit, boundary". (en)
  • Apeiron, antzinako greziar filosofian definitu ezin diren gauzei erreferentzia egiteko erabiltzen den hitz bat da. (eu)
  • Ápeiron es un término usado en filosofía, por Anaximandro de Mileto, para referirse al principio u origen (arché) de todas las cosas, identificando este primer principio con lo «indefinido» o «ilimitado». Consideraba que el principio constitutivo de las cosas era el ápeiron, que no es agua, ni tierra, ni fuego, ni aire; no tiene forma concreta, es infinito. El cosmos nace, se desarrolla y perece en el seno de ese "ápeiron".​ Entre los que dicen que es uno, en movimiento e infinito, Anaximandro de Mileto, hijo de Praxíades, que fue sucesor y discípulo de Tales, dijo que el principio y elemento de todas las cosas existentes era lo ápeiron [indefinido o infinito], y fue el primero que introdujo este nombre de «arché» o principio. Afirma que este no es un elemento material ni ningún otro de los denominados elementos, sino alguna otra naturaleza ápeiron, a partir de la cual se generan todos los cielos y los mundos que hay en ellos. Ahora bien, a partir de donde hay generación para las cosas, hacia allí también se produce la destrucción, «según la necesidad; en efecto, se pagan mutuamente culpa y retribución por su injusticia, de acuerdo con la disposición del tiempo», hablando así de estas cosas en términos más bien poéticos. Simplicio.​ (es)
  • L'apeiron (en grec ancien : ἄπειρον / apeiron, « illimité ») est un concept philosophique présenté la première fois par Anaximandre au VIe siècle av. J.-C. (voir La Parole d'Anaximandre) pour désigner ce principe originel que recherchaient les tenants de l'école milésienne. Thalès voyait en l'eau le principe originel, la substance de toute chose. Pour Anaximandre, c'est l'apeiron, qui signifie « illimité, indéfini, indéterminé », qui est le principe et l'élément de tout ce qui existe. L’apeiron est inaccessible à la sensibilité, mais il doit exister. Il est nécessaire pour expliquer l’existence de tout ce que nous percevons. Il ne peut posséder de qualité déterminée et n'est désigné que négativement. (fr)
  • アペイロン(古典ギリシア語: ἄπειρον, apeiron)は、接頭辞 ἀ- (a-)「〜がない」と πεῖραρ (peirar)「紐、縄;(複数形で)終端、限界」とからなるギリシア語で、「限定されないもの」の意。アナクシマンドロスはアペイロンを諸物のアルケーであるとした。 アペイロンは、アナクシマンドロスが紀元前6世紀に提唱した宇宙論の中心的な概念である。アナクシマンドロスの著作はほとんど失われている。わずかに残った断片によれば、万物の根源(アルケー)は無際限無限定な量(すなわちアペイロン)であると彼は考えていた。アペイロンは成熟することも衰退することもなく、新鮮な物質を永遠に生み出し続けており、われわれが知覚対象とするすべてのものは、これらの物質に由来しているとされる。アペイロンについて詳細に述べた文章はないが、一般には(例えばアリストテレスやアウグスティヌスによって)ある種原初のカオスのようなものとして理解されてきた。熱冷や乾湿といった両極の性質を併せ持ち、事物の運動を統御して、世界に現れる多数の形態や差異のすべてを生じさせるとされる。 (ja)
  • L'ápeiron (dal greco antico ἄπειρος o ἀπείρων, ápeiron, composto da ἀ-, a-, «non», e πεῖραρ, peirar, «limite» o «fine», forma ionica di πέρας, peras), il cui significato letterale è «illimitato», «infinito» o «indefinito», rappresenta, secondo la filosofia di Anassimandro, l'archè (ἀρχή), cioè l'origine e il principio costituente dell'universo. Esso è una realtà infinita, indeterminata, eterna, indistruttibile e in continuo movimento. (it)
  • Apeiron (Oudgrieks: ἄπειρον) is een begrip komt uit de presocratische natuurfilosofie en werd voor het eerst gebruikt door Anaximander van Milete (ca. 610-546 v.Chr.). Zijn filosofie is slechts fragmentarisch bekend via andere schrijvers. Letterlijk betekent a-peiron 'zonder grens, begrenzing'. Aristoteles (Fysica, 203b7, De Caelo, 303b10), Theophrastus en Simplicius (Fysica 24, 13) interpreteerden het woord als 'oneindig'. Mogelijk doelde Anaximander zelf echter op 'zonder bepaling' oftewel 'het onbepaalde'. De oermaterie (archè) is ongedifferentieerd en zonder innerlijke verdeelbaarheid. De materie waaruit de kosmos is ontstaan, is dan onbepaald. Een andere mogelijkheid is dat voor Anaximander de ruimte aanvankelijk onbepaald was, en kon die dus niet geïdentificeerd worden met elementen die andere presocraten als oersubstantie aanduidden: vuur, water en lucht. Anaximanders apeiron suggereert onbegrensde omvang en duur, en dus een allesbevattend karakter en goddelijke onsterfelijkheid. Een van de weinige, moeilijk interpreteerbare fragmenten die van Anaximander zijn overgeleverd, gaat juist over dit begrip. In de beroemde vertaling van Diels (Die Fragmente der Vorsokratiker, Berlin 1903, I, p.15): Anfang der Dinge ist das Unendliche (apeiron). Woraus aber die Geburt ist, dahin geht auch ihr Sterben nach der Notwendigkeit. Denn sie zahlen einander Strafe und Buße für ihre Ruchlosigkeit nach der Zeit Ordnung (Fragment A 9). Een modernere Nederlandse vertaling luidt: Het begin van de wezens is het Onbegrensde; en van waaruit het leven van de wezens voortkomt, daarin voltrekt zich ook hun vernietiging, volgens noodzakelijkheid, aangezien ze allemaal, de een aan de ander, de straf en boete van de ongerechtigheid betalen, naar de regel van de tijd. — Luciano de Crescenzo, Geschiedenis van de Griekse filosofie, I, p.38; Amsterdam 1986) Het is Friedrich Nietzsche geweest die dit fragment weer aan eeuwenlange vergetelheid (met Hegel als kleine uitzondering) ontrukte in de voordracht Die vorplatonische Philosophen mit Interpretation ausgewählter Fragmente aan de universiteit van Bazel in 1870. (nl)
  • Ápeiron (ἄπειρον) é uma palavra grego que significa ilimitado, infinito ou indefinido que advém de ἀ- a-, "sem" e πεῖραρ peirar, "fim, limite", forma do Grego jónico de πέρας peras, "fim, limite, fronteira". O ápeiron é central na teoria cosmológica criada por Anaximandro, no século VI a.C.. A obra de Anaximandro foi praticamente toda perdida. Dos fragmentos existentes, aprendemos que ele acreditava que a realidade última, a arché, é eterna e infinita, ou sem fronteiras (ápeiron), não sujeito a idade ou desintegração, e de onde provém sempre novo material do qual tudo o que percebemos é derivado. O ápeiron gerou os opostos, quente-frio, seco-molhado, etc, que actuaram na criação do mundo. Tudo é gerado a partir do ápeiron e então é aí destruído conforme a necessidade. Anaximandro também acreditava que infinitos mundos são criados do ápeiron e aí destruídos posteriormente. As duas ideias foram influenciadas pela tradição da mitologia grega e pelo seu antecessor Tales de Mileto. Anaximandro, tentando descobrir algum princípio universal assumiu, como a religião tradicional, que haveria uma ordem cósmica e tentou explicar isso de maneira racional, usando linguagem mitológica antiga que admitia controlo divino das várias esferas da realidade. Essa linguagem era mais apropriada para uma sociedade que se habituara a ver deuses em tudo à sua volta, assim as primeiras leis da natureza eram elas próprias derivadas das leis divinas. A palavra nomos (lei) teria inicialmente significado lei natural e posteriormente para referir leis feitas pelos seres humanos, e assim os gregos acreditavam que os princípios universais também poderiam ser aplicados às sociedades humanas. A filosofia grega entrou num nível mais alto de abstracção, adoptando o ápeiron como origem de todas as coisas, por ser algo indefinido. Isto é uma transição adicional a partir do modo de pensamento anterior, fundamentalmente mitológico, para um novo modo de pensamento racional, principal característica do período grego arcaico, entre os séculos VIII e VI a.C.. Este modo de pensamento foi resultado de novas condições políticas das cidades-estado gregas durante o século VI a.C.. (pt)
  • Apeiron (ἄπειρον) to greckie słowo oznaczające „(to, co jest) nieograniczone”, „bezgraniczne”, „nieskończone” lub „nieokreślone”, od ἀ- a-, „bez” i πεῖραρ peirar, „koniec, limit”, „granica”, (w jońskim dialekcie greki πέρας peras – „koniec, limit, granica”). Spokrewnione z perskim piramon, „granica, obwód, otoczenie”. (pl)
  • Apeiron (τὸ ἄπειρον, "det oändliga", "det obegränsade", "det formlösa") är den grekiske filosofen Anaximanders (verksam på 500-talet f.Kr.) bidrag till de joniska naturfilosofernas, atomisternas och några pythagoréers sökande efter alltings ursprung, ett urämne, arche. Apeiron var inte i sig själv något enskilt ämne, snarare något evigt och gränslöst stort ur vilket enskilda ämnen och företeelser kan uppstå och till vilket de så småningom förgår. Anaximander lär ha myntat uttrycket to apeiron som skulle stå för att ”det är allt och inget bestämt”. Apeiron förknippade han med förändringar i naturen, som berodde på en verkan av två motsatspar: varmt och kallt respektive fuktigt och torrt på denna ”första materia”. Med detta var Anaximander den förste naturfilosofen att ställa upp en universell naturlag, i vilken de fyra övriga elementen senare kom att inordnas i ett kvadratiskt diagram. Apeiron har senare kommit att förknippas med begrepp som eter och kvintessens. (sv)
  • Апейрон (греч. ἄπειρον, «бесконечное, беспредельное») — понятие древнегреческой философии, введённое Анаксимандром, означающее неопределённое, беспредельное и бесконечное первовещество. Апейрон у Анаксимандра является основой мира и существует в вечном движении. Апейрон — это бескачественная материя; всё возникло путём выделения из апейрона противоположностей (например, горячее и холодное). Согласно Александру Афродизийскому, апейрон — это нечто промежуточное между воздухом, водой, огнём и землёй. Пифагорейцы называли апейроном беспредельное бесформенное начало, которое вместе с противоположным ему «пределом» является основой сущего. Некоторые историки философии, возводящие происхождение материализма к древнегреческим мыслителям, указывают, что понятие апейрон стало одним из первых выражений для идеи о неопределённой субстанции, в дальнейшем приведшей к возникновению философского понятия материи. При этом выделяются «две линии материализма»: * Атомистическая, возводимая к Демокриту, — согласно которой материя дискретна, состоит из конечных определённых атомов, являющихся пределом делимости вещества; * Возводимая к Аристотелю, — согласно которой материя есть сплошная неопределённая протяжённость, потенциально делимая до бесконечности. При учёте такого разделения, понятие апейрон оказывается, действительно, в некотором смысле предшественником аристотелевского определения материи. (ru)
  • Апейро́н (грец. ἄπειρον, «безкінечне, безмежне») — без'якісне матеріальне першоджерело; нескінченність у просторі і часі. Термін введений давньогрецьким філософом Анаксімандром для позначення нескінченності матеріального першоджерела — апейрон перебуває у вічному русі, виділяючи протилежності: тепле-холодне і сухе-вологе, в боротьбі яких виникають стихії (земля, вода, повітря й вогонь) і якісно визначені тіла. Поняття «апейрон» — важливий крок у розвитку філософії на шляху до уявлень про матерію, порівняно з ототожненням першоджерела з конкретною речовиною у Фалеса чи Анаксімена. * У піфагореїзмі — невизначена, безформна початкова точка. * Платон характеризує його як щось абсолютно невизначене, позбавлене дійсного буття. * Демокрит вживав термін для визначення нескінченного абсолютного простору. (uk)
  • 阿派朗( /əˈpaɪrɒn/ ἄπειρον )是古希腊的哲學術語,意思是“无限”或“不确定” πέρας的愛奧尼亞希腊形式peras ,“结束、限制、边界”。 它类似于波斯語piramon ,意思是“边界、周长、周围”。 (zh)
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 27954947 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 22602 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1025830134 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
rdfs:comment
  • الأبيرون (باليونانية: ἄπειρον)‏ أو اللانهائي أواللامتعين هو مفهوم فلسفي قدمه لأول مرة الفيلسوف أناكسيماندر في القرن 6 ق م، قصد به مادة مختلفة غير محددة ولا متناهية فهي لا محدودة بمعنيين، لامحدودة في الكم ولا في الكيف، فهي مزيج من مختلف الأضداد (البارد والحار، اليابس والرطب، ...) ومنها أتى للوجود كل السماوات وكل العوالم التي فيها. (ar)
  • Apeiron (z řec. a-, bez, a peras, mez, hranice) znamená beztvaré, neomezené, nekonečné a vyskytuje se už u Homéra jako označení pro bezmeznou zemi nebo moře. (cs)
  • Apeiron (/əˈpirɒn/; ἄπειρον) is a Greek word meaning "(that which is) unlimited," "boundless", "infinite", or "indefinite" from ἀ- a-, "without" and πεῖραρ peirar, "end, limit", "boundary", the Ionic Greek form of πέρας peras, "end, limit, boundary". (en)
  • Apeiron, antzinako greziar filosofian definitu ezin diren gauzei erreferentzia egiteko erabiltzen den hitz bat da. (eu)
  • L'apeiron (en grec ancien : ἄπειρον / apeiron, « illimité ») est un concept philosophique présenté la première fois par Anaximandre au VIe siècle av. J.-C. (voir La Parole d'Anaximandre) pour désigner ce principe originel que recherchaient les tenants de l'école milésienne. Thalès voyait en l'eau le principe originel, la substance de toute chose. Pour Anaximandre, c'est l'apeiron, qui signifie « illimité, indéfini, indéterminé », qui est le principe et l'élément de tout ce qui existe. L’apeiron est inaccessible à la sensibilité, mais il doit exister. Il est nécessaire pour expliquer l’existence de tout ce que nous percevons. Il ne peut posséder de qualité déterminée et n'est désigné que négativement. (fr)
  • アペイロン(古典ギリシア語: ἄπειρον, apeiron)は、接頭辞 ἀ- (a-)「〜がない」と πεῖραρ (peirar)「紐、縄;(複数形で)終端、限界」とからなるギリシア語で、「限定されないもの」の意。アナクシマンドロスはアペイロンを諸物のアルケーであるとした。 アペイロンは、アナクシマンドロスが紀元前6世紀に提唱した宇宙論の中心的な概念である。アナクシマンドロスの著作はほとんど失われている。わずかに残った断片によれば、万物の根源(アルケー)は無際限無限定な量(すなわちアペイロン)であると彼は考えていた。アペイロンは成熟することも衰退することもなく、新鮮な物質を永遠に生み出し続けており、われわれが知覚対象とするすべてのものは、これらの物質に由来しているとされる。アペイロンについて詳細に述べた文章はないが、一般には(例えばアリストテレスやアウグスティヌスによって)ある種原初のカオスのようなものとして理解されてきた。熱冷や乾湿といった両極の性質を併せ持ち、事物の運動を統御して、世界に現れる多数の形態や差異のすべてを生じさせるとされる。 (ja)
  • L'ápeiron (dal greco antico ἄπειρος o ἀπείρων, ápeiron, composto da ἀ-, a-, «non», e πεῖραρ, peirar, «limite» o «fine», forma ionica di πέρας, peras), il cui significato letterale è «illimitato», «infinito» o «indefinito», rappresenta, secondo la filosofia di Anassimandro, l'archè (ἀρχή), cioè l'origine e il principio costituente dell'universo. Esso è una realtà infinita, indeterminata, eterna, indistruttibile e in continuo movimento. (it)
  • Apeiron (ἄπειρον) to greckie słowo oznaczające „(to, co jest) nieograniczone”, „bezgraniczne”, „nieskończone” lub „nieokreślone”, od ἀ- a-, „bez” i πεῖραρ peirar, „koniec, limit”, „granica”, (w jońskim dialekcie greki πέρας peras – „koniec, limit, granica”). Spokrewnione z perskim piramon, „granica, obwód, otoczenie”. (pl)
  • 阿派朗( /əˈpaɪrɒn/ ἄπειρον )是古希腊的哲學術語,意思是“无限”或“不确定” πέρας的愛奧尼亞希腊形式peras ,“结束、限制、边界”。 它类似于波斯語piramon ,意思是“边界、周长、周围”。 (zh)
  • L'àpeiron (en grec antic ἀπείρων / apeírôn) és un concepte cosmològic introduït pel filòsof Anaximandre el segle vi aC i que designa el principi original o arkhé que cercaven els membres de l'escola milèsia. Tot i que s'ha perdut la major part de l'obra d'Anaximandre, pel que en conservem sabem que aquesta substància primigènia era el que anomenava àpeiron, que significa il·limitat, indefinit i indeterminat, principi i element constituent de tot allò que existeix. (ca)
  • Das Apeiron (altgriechisch τὸ ἄπειρον ‚das Unendliche, das Unbegrenzte‘ in einem quantitativen Sinn) ist ein philosophischer Begriff für einen Urstoff, den der Vorsokratiker Anaximander (um 610–546 v. Chr.) prägte. Die bekannteste, mutmaßlich wortgetreue Überlieferung jenes Abschnitts aus dem Lehrgedicht Anaximanders, der das Apeiron als Anfang und Ende aller materiellen Phänomene zu bezeichnen scheint, wird dem Historiographen Simplikios zugeschrieben. Nach ihm lautete genannte Passage wie folgt: (de)
  • Ápeiron es un término usado en filosofía, por Anaximandro de Mileto, para referirse al principio u origen (arché) de todas las cosas, identificando este primer principio con lo «indefinido» o «ilimitado». Consideraba que el principio constitutivo de las cosas era el ápeiron, que no es agua, ni tierra, ni fuego, ni aire; no tiene forma concreta, es infinito. El cosmos nace, se desarrolla y perece en el seno de ese "ápeiron".​ (es)
  • Apeiron (Oudgrieks: ἄπειρον) is een begrip komt uit de presocratische natuurfilosofie en werd voor het eerst gebruikt door Anaximander van Milete (ca. 610-546 v.Chr.). Zijn filosofie is slechts fragmentarisch bekend via andere schrijvers. Letterlijk betekent a-peiron 'zonder grens, begrenzing'. Aristoteles (Fysica, 203b7, De Caelo, 303b10), Theophrastus en Simplicius (Fysica 24, 13) interpreteerden het woord als 'oneindig'. Mogelijk doelde Anaximander zelf echter op 'zonder bepaling' oftewel 'het onbepaalde'. De oermaterie (archè) is ongedifferentieerd en zonder innerlijke verdeelbaarheid. De materie waaruit de kosmos is ontstaan, is dan onbepaald. Een andere mogelijkheid is dat voor Anaximander de ruimte aanvankelijk onbepaald was, en kon die dus niet geïdentificeerd worden met elementen (nl)
  • Ápeiron (ἄπειρον) é uma palavra grego que significa ilimitado, infinito ou indefinido que advém de ἀ- a-, "sem" e πεῖραρ peirar, "fim, limite", forma do Grego jónico de πέρας peras, "fim, limite, fronteira". (pt)
  • Апейрон (греч. ἄπειρον, «бесконечное, беспредельное») — понятие древнегреческой философии, введённое Анаксимандром, означающее неопределённое, беспредельное и бесконечное первовещество. Апейрон у Анаксимандра является основой мира и существует в вечном движении. Апейрон — это бескачественная материя; всё возникло путём выделения из апейрона противоположностей (например, горячее и холодное). (ru)
  • Apeiron (τὸ ἄπειρον, "det oändliga", "det obegränsade", "det formlösa") är den grekiske filosofen Anaximanders (verksam på 500-talet f.Kr.) bidrag till de joniska naturfilosofernas, atomisternas och några pythagoréers sökande efter alltings ursprung, ett urämne, arche. Apeiron har senare kommit att förknippas med begrepp som eter och kvintessens. (sv)
  • Апейро́н (грец. ἄπειρον, «безкінечне, безмежне») — без'якісне матеріальне першоджерело; нескінченність у просторі і часі. Термін введений давньогрецьким філософом Анаксімандром для позначення нескінченності матеріального першоджерела — апейрон перебуває у вічному русі, виділяючи протилежності: тепле-холодне і сухе-вологе, в боротьбі яких виникають стихії (земля, вода, повітря й вогонь) і якісно визначені тіла. Поняття «апейрон» — важливий крок у розвитку філософії на шляху до уявлень про матерію, порівняно з ототожненням першоджерела з конкретною речовиною у Фалеса чи Анаксімена. (uk)
rdfs:label
  • أبيرون (ar)
  • Apeiron (ca)
  • Apeiron (cs)
  • Apeiron (de)
  • Apeiron (en)
  • Apeiron (eu)
  • Ápeiron (es)
  • Apeiron (fr)
  • Ápeiron (it)
  • アペイロン (ja)
  • 아페이론 (ko)
  • Apeiron (filozofia) (pl)
  • Apeiron (nl)
  • Ápeiron (pt)
  • Апейрон (ru)
  • Apeiron (sv)
  • Апейрон (uk)
  • 阿派朗 (zh)
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:notableIdea of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License