| dbo:abstract
|
- El programa Almaz (rus: Алмаз. "diamant") consistí en una sèrie d'estacions espacials militars (o "Estacions Orbitals Pilotades", OPS en rus), llançat per la Unió Soviètica a l'empara del programa civil DOS-17K (Estació espacial orbital), denominat Saliut després del 1971. L'objectiu d'Almaz era determinar la utilitat de les observacions terrestres fetes per humans en òrbita. Per fer-ho les estacions Almaz anirien equipades amb càmeres òptiques de molt alta resolució i sensors infrarojos. Almaz entrà en competició directa amb el projecte (R de Razvedki, intel·ligència, en rus) de Serguei Koroliov, que consistia en una càpsula Soiuz tripulada que s'acoblaria amb un mòdul equipat amb l'equip de reconeixement militar. Es llançaren tres estacions Almaz: , i . La Saliut 2 fallà just després d'assolir l'òrbita, però tant la Saliut 3 com la Saliut 5 dugueren a terme proves tripulades amb èxit. Seguint amb la Saliut 5, el ministre de Defensa soviètic considerà el 1978 que el temps emprat en el manteniment de l'estació sobrepassava els beneficis relatius respecte al funcionament automàtic dels satèl·lits de reconeixement. Els nuclis de les estacions espacials van ser coneguts internament com a (rus: ОПС, 11F71 i 11F71B), de "Orbital Piloted Station" (rus: Орбитальная Пилотируемая Станция). Com a part del programa Almaz, van ser creades diverses naus espacials per a ús de suport: la , el Functional Cargo Block i la , que van ser utilitzades en diverses combinacions. El llegat del programa Almaz continua avui en dia amb el mòdul Zarià de l'EEI com a exemple. (ca)
- كان برنامج ألماز (بالروسية: Алмаз) برنامجًا شديد السرية تضمن بناء محطات فضائية عسكرية سوفيتية، بدأ في أوائل ستينات القرن العشرين. أُطلِقت ثلاث محطات استطلاع عسكرية مأهولة بين عامي 1973 و1976: ساليوت 2 وساليوت 3 وساليوت 5. لإخفاء الطبيعة العسكرية للبرنامج، سُميت محطات ألماز الثلاثة باسم محطات ساليوت المدنية. فشلت مهمة ساليوت 2 بعد وقت قصير من وصولها إلى المدار، لكن نجحت مهمة ساليوت 3 وساليوت 5 في الاختبار المأهول الخاص بهما. بعد ساليوت 5، أدركت وزارة الدفاع السوفيتية في عام 1978 أن الوقت والموارد التي استهلكتها صيانة المحطة فاقت فوائد أقمار الاستطلاع الآلية. (ar)
- Program Almaz (Алмаз - „diamant“) byla série vojenských vesmírných stanic vyslaných do vesmíru Sovětským svazem pod názvem Saljut. Stanice Almaz vyvíjela od roku 1964 konstrukční kancelář Vladimíra Čeloměje OKB-52 (později CKBM, resp. NPO Mašinostrojenija). Úspěšně obydleny byly dva Almazy – Saljut 3 roku 1974 a Saljut 5 v letech 1976 – 1977. Součástí programu byl vývoj lodí TKS, majících za úkol dopravovat kosmonauty a zásoby na Almazy, nakonec ale kosmonauty na stanice vozily lodě Sojuz. Lodě TKS byly pouze vyzkoušeny v bezpilotním režimu, pilotované lety byly zrušeny. Vliv programu na sovětskou/ruskou pilotovanou kosmonautiku byl širší než vypuštěné stanice. Trupy Almazů byly převzaty pro civilní Saljuty. Z konstrukce lodí TKS vycházely moduly Miru Kvant 2, Kristall, Spektr, Priroda a také modul Zarja Mezinárodní vesmírné stanice. Kresba stanice Almaz (Saljut 2, 3 a 5) (cs)
- Το Πρόγραμμα Αλμάζ (στα ρώσικα Алмаз - «Διαμάντι») ήταν σοβιετικό στρατιωτικό διαστημικό πρόγραμμα επανδρωμένων πτήσεων. Αφορούσε στην τοποθέτηση σε τροχιά τριών στρατιωτικών διαστημικών σταθμών κάτω από την κάλυψη του προγράμματος Σαλιούτ. Οι σταθμοί αυτοί εκτοξεύτηκαν με τα ονόματα , και . Ο Σαλιούτ 2 έμεινε ελάχιστο χρόνο σε τροχιά, οι άλλοι δυο σταθμοί όμως επανδρώθηκαν και έκαναν κάποιες δοκιμές, κυρίως πάνω στην αναγνώριση στόχων και την καταστροφή στρατιωτικών δορυφόρων. Μετά τον Σαλιούτ 5, ο Κόκκινος Στρατός έκρινε ότι το κόστος σε χρόνο και τα χρήματα για τη συντήρηση των σταθμών υπερέβαινε τα οφέλη και εγκατέλειψε το πρόγραμμα. Οι σταθμοί Αλμάζ προτάθηκαν από τον σαν απάντηση στο της Αεροπορίας των ΗΠΑ. Στην αρχική του μορφή το Αλμάζ έμοιαζε πολύ με τον αντίστοιχο αμερικανικό σταθμό. Το Αλμάζ θα εκτοξευόταν με τον πύραυλο φορέα , με πλήρωμα δυο ατόμων που θα επέστρεφαν μετά από ένα μήνα στο διάστημα. Ο εφοδιασμός θα γινόταν με το σκάφος , που και αυτό ήταν προϊόν του σχεδιαστικού γραφείου του Τσελομέι. Εκτός απ' τον εξοπλισμό αναγνώρισης, στους σταθμούς Αλμάζ υπήρχε και ένα πυροβόλο, εξέλιξη του πυροβόλου αεροπλάνων Νούντελμανν των 23 χιλιοστών. Ο Σαλιούτ 3 δοκίμασε με επιτυχία το όπλο αυτό πάνω σε έναν δοκιμαστικό δορυφόρο. Ο OPS-4, ένας από τους τελευταίους Αλμάζ που κατασκευάστηκαν, έφερε 2 μη κατευθυνόμενους πυραύλους αντί για το πυροβόλο. Ο σταθμός αυτός δεν εκτοξεύτηκε. (el)
- The Almaz (Russian: Алмаз, lit. 'Diamond') program was a highly secret Soviet military space station program, begun in the early 1960s. Three crewed military reconnaissance stations were launched between 1973 and 1976: Salyut 2, Salyut 3 and Salyut 5. To cover the military nature of the program the three launched Almaz stations were designated as civilian Salyut space stations.Salyut 2 failed shortly after achieving orbit, but Salyut 3 and Salyut 5 both conducted successful crewed testing. Following Salyut 5, the Soviet Ministry of Defense judged in 1978 that the time and resources consumed by station maintenance outweighed the benefits relative to automatic reconnaissance satellites. The space stations' cores were known internally as OPS (Russian: ОПС, GRAU index 11F71 and 11F71B), from "Orbital Piloted Station" (Russian: Орбитальная Пилотируемая Станция). As part of the Almaz program, the Soviets developed several spacecraft for support roles—the VA spacecraft, the Functional Cargo Block and the TKS spacecraft—which they planned to use in several combinations. The heritage of the Almaz program continues, with the ISS module Zarya being one example. (en)
- Almas oder Almaz (russisch Алмаз für „Diamant“) – auch bekannt als OPS (ОПС, Орбитальная пилотируемая станция, Orbitalnaja Pilotiruemaja stanzija für „Bemannte Orbital-Station“) – war eine Reihe teilweise bemannter Satelliten der Sowjetunion im erdnahen Orbit in den 1970er Jahren zu militärischen Zwecken. (de)
- El programa Almaz (en ruso: Алмаз, que significa "Diamante") fue una serie de estaciones espaciales militares (o "Estaciones Orbitales Pilotadas", OPS en ruso) lanzadas por la Unión Soviética a lo largo de la década de 1970. El objetivo del programa Almaz era determinar la utilidad de las observaciones terrestres hechas por parte de humanos en órbita. Para ello las estaciones contaban con cámaras ópticas de muy alta resolución, como el telescopio Agat 1 de 6,38 metros de focal y una resolución de 1 metro, y sensores infrarrojos. Por su naturaleza y fines militares básicamente eran grandes satélites espías tripulados que lanzaron tres estaciones: Salyut 2, y Salyut 5. Como era habitual en el programa espacial soviético el programa Almaz, promovido por Vladímir Cheloméi, entró en competición directa con el proyecto Soyuz R (R de Razvedki, "inteligencia", en ruso) de Sergéi Koroliov quien, para los mismos fines, proponía la adaptación de una cápsula Soyuz tripulada a la que se acoplaría con un módulo equipado con el equipo de reconocimiento militar. Su implementación tuvo lugar al amparo del programa civil DOS-17K (Estación espacial orbital) denominado Salyut después de 1971. La Salyut 2 falló justo después de alcanzar la órbita pero tanto la Salyut 3 como la Salyut 5 llevaron a cabo pruebas tripuladas con éxito. En 1978 el Ministerio de Defensa Soviético consideró que el tiempo y recursos empleados en el mantenimiento de dichas estaciones espaciales sobrepasaban los beneficios obtenidos con respecto al funcionamiento de los satélites de reconocimiento automáticos. Ello propició la cancelación del programa y su conversión, denominada Almaz-T, en un programa de lanzamiento de satélites no tripulados hasta su cancelación definitiva por falta de fondos en 1995. (es)
- Almaz (russe : Алмаз - « diamant ») est un programme spatial militaire de l'Union Soviétique reposant sur le développement d'une station spatiale habitée (OPS) d'environ 19 tonnes et d'un vaisseau TKS chargé de la relève et du ravitaillement de l'équipage. Trois exemplaires ont été placés en orbite entre 1973 et 1976. Deux d'entre eux ont effectivement reçu un équipage. Le projet est le fruit du bureau d'études de l'ingénieur Vladimir Tchelomeï qui produit les premières spécifications en 1964. Mis de côté dans un premier temps du fait la priorité accordée au programme spatial lunaire habité soviétique, il est réactivé à la suite du succès du programme Apollo au début des années 1970. Concurrencé par le programme civil Saliout et sans appui de la part de l'armée soviétique peu convaincue par l'apport d'un équipage pour les activités spatiales militaires, le programme Almaz est mis sur la touche en 1978. Dans les années 1980/1990 trois coques de stations Almaz sont réutilisées pour réaliser les satellites de reconnaissance radar Almaz-T. Les stations Almaz d'une masse d'environ 19 tonnes pouvaient accueillir un équipage permanent de 2 à 3 personnes. (fr)
- アルマース（Almaz、ロシア語: Алмаз）とは、ソビエト連邦の軍事宇宙ステーションまたは軌道有人ステーション("Orbital Piloted Station" - OPS)である。1971年から民間用宇宙ステーションサリュートDOS-17Kに偽装して、サリュート2号、サリュート3号、サリュート5号として打ち上げられた。アルマースはロシア語で「ダイヤモンド」という意味である。 サリュート2号は軌道に達してすぐに機能を停止したが、3号と5号は有人試験に成功した。その後ソ連国防省は、有人のアルマースは無人の偵察衛星と比べて効率的ではないという判断を下し、有人計画は1978年に中止された。 (ja)
- Il programma Almaz (in russo: Алмаз? - "Diamante") fu un programma spaziale sovietico segreto, atto alla messa in orbita di stazioni spaziali (dette anche OPS, Orbital Piloted Stations) dedicate allo spionaggio militare iniziato nei primi anni 60 Tra il 1973 ed il 1976 furono lanciate tre stazioni in orbita con a bordo personale militare: Saljut 2, Saljut 3 e Saljut 5. Per nascondere la natura militare dei lanci, vennero dichiarati come facenti parte del programma civile Saljut. La Saljut 2 (Almaz 1) subì un'avaria e decadde in atmosfera senza essere mai abitata, le successive due stazioni portarono a termine con successo la missione.Dopo il lancio della Saljut 5, il Ministero della Difesa sovietico ritenne che i vantaggi derivanti dall'utilizzo di stazioni spaziali abitate per lo spionaggio fossero superati dai nuovi satelliti spia e il programma venne terminato. Tuttavia, dall'esperienza acquisita con il programma Almaz, furono sviluppati diversi veicoli spaziali di supporto: la , il Functional Cargo Block e la navicella spaziale TKS, destinate ad essere utilizzate con diverse configurazioni. Ad oggi, l'eredità derivante dal progetto Almaz si può riscontrare nel modulo Zarja facente parte della stazione spaziale ISS. (it)
- Ałmaz (ros. Алмаз, Diament) – tajny radziecki program kosmiczny budowy wojskowych załogowych stacji kosmicznych. Ze względu na militarny charakter programu, którego głównym celem był zwiad wojskowy, oficjalnie był on włączony w cywilny program kosmiczny Salut. Z siedmiu stacji Salut umieszczonych na orbicie w latach 1971-1982, trzy należały do programu Ałmaz, jednak nosiły one nazwę i kolejne numery stacji Salut – były to stacje Salut 2, 3 i 5. Plany stacji kosmicznej Ałmaz powstały w Związku Radzieckim w 1964 r., a trzy lata później projekt ten został przyjęty do realizacji w zakładach OKB-52 Władimira Czełomieja. Początkowo jego koncepcja polegała na zbudowaniu trzech elementów:(1) 20-tonowej stacji kosmicznej, na której miała przebywać trzyosobowa załoga wyposażona w aparaty Agat przeznaczone do wykonywania zdjęć obiektów wojskowych,(2) systemu TKS - dużych statków kosmicznych wielokrotnego użytku do przewożenia załóg i ładunków na orbitę i z powrotem na Ziemię,(3) rakiet nośnych Proton, które miały wynosić te stacje i statki transportowe w przestrzeń kosmiczną.Dodatkowo stacja miała być wyposażona w niewielką kapsułę-lądownik, która mogła być wystrzelona ze stacji i szybko dotrzeć na Ziemię z filmami wywiadowczymi i innymi niewielkimi ładunkami. (pl)
- O Programa Almaz - ("Diamante") foi um projeto altamente secreto que consistia numa série de estações espaciais militares lançadas pela União Soviética dissimuladas no programa Salyut. Começando no início da década de 60, foram lançadas três estações Almaz: Salyut 2, Salyut 3 e Salyut 5. A Salyut 2 fracassou pouco depois de entrar em órbita, mas as Salyut 3 e 5 permitiram testes bem sucedidos. Após a Salyut 5 os militares soviéticos decidiram que os custos de manutenção das estações superavam seus benefícios, quando comparadas com satélites de monitoramento automáticos. O programa Almaz foi promovido por Vladimir Chelomei como uma resposta ao da força aérea dos Estados Unidos. Nas suas configurações originais os programas Almaz e MOL eram muito semelhantes, com a estação a ser lançada por um foguetão Proton com uma tripulação de dois homens que regressava à Terra numa cápsula de descida após um mês de observações. Quando o programa foi cancelado, as estruturas remanescentes foram convertidas, uma década depois, em satélites radar não tripulados. Os módulos TKS viriam a ser a base dos módulos que atracaram na MIR e de componentes da Estação Espacial Internacional. (pt)
- «Алмаз» (ОПС 11Ф71) — серия орбитальных пилотируемых станций, разработанных ЦКБМ для задач Министерства Обороны СССР. На орбиту станции выводились с помощью ракеты-носителя 8К82К «Протон». Транспортное обслуживание станции предполагалось как космическим кораблём ТКС 11Ф72, разработанным по той же программе «Алмаз», так и ранее разработанным «Союзом». Станции для пилотируемой эксплуатации получали названия «Салют», смежные с гражданскими станциями ДОС. Всего было запущено 5 станций «Алмаз»—ОПС 11Ф71 — пилотируемые «Салют-2», «Салют-3», «Салют-5», а также автоматические модификации - 11Ф668 «Космос-1870» и «Алмаз-1». (ru)
- «Алмаз» — серія радянських військових орбітальних станцій, розроблених для завдань Міністерства Оборони. На орбіту виводилися за допомогою ракети-носія «Протон» під ім'ям «Салют». Всього було запущено 5 станцій — «Салют-2», «Салют-3», «Салют-5» — (пілотовані), а також автоматичні модифікації ОПС «Алмаз» (Космос-1870, 18 липня 1987 року), (31 березня 1991 року). Станції «Салют-2» не вдалося розпочати функціонування на орбіті, але «Салют-3» та «Салют-5» провели успішні пілотовані випробування. Після польоту станції «Салют-5» радянське Міністерство оборони в 1978 році вирішило, що час, який витрачається на обслуговування станцій, перекриває переваги в порівнянні з автоматичними розвідувальними супутниками. (uk)
- Almaz (ryska:Алмаз), var ett program bestående av en serie militära rymdstationer som sköts upp av Sovjetunionen mellan 1971 och 1976.Tre Almaz-stationer sköts totalt upp: Saljut 2, Saljut 3 och Saljut 5.Man hade planer på att skicka upp ytterligare en station, men på grund av finansieringsproblem lades projektet ner. (sv)
- 金刚石计划（俄語：Алмаз，Almaz，字面意思為鑽石）是苏联的軍事偵查太空站計劃，這個計劃于1971年至1974年发射了一系列太空站。但為了掩蓋其軍事目的，這些太空站巧妙地利用蘇聯宣傳的成就礼炮计划來掩飾。 总共有三艘金刚石空间站发射升空: 礼炮2号、礼炮3号和。该计划也被称为OPS (俄語：ОПС)，是轨道载人站“Orbital Piloted Station”(俄語：Орбитальная Пилотируемая Станция)的简称。 礼炮2号入轨后不久就失败了，礼炮3号和礼炮5号则成功的进行了载人偵搜照相的实验。雖然苏联是以軍事目的為起點，但投入並沒有持續很久，对于最後的礼炮5号，苏联国防部在1978年判断为，在维护上的消耗已经超过了其作为自动侦察卫星所取得的利益，隨後太空站用途全面轉向科研方面。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- كان برنامج ألماز (بالروسية: Алмаз) برنامجًا شديد السرية تضمن بناء محطات فضائية عسكرية سوفيتية، بدأ في أوائل ستينات القرن العشرين. أُطلِقت ثلاث محطات استطلاع عسكرية مأهولة بين عامي 1973 و1976: ساليوت 2 وساليوت 3 وساليوت 5. لإخفاء الطبيعة العسكرية للبرنامج، سُميت محطات ألماز الثلاثة باسم محطات ساليوت المدنية. فشلت مهمة ساليوت 2 بعد وقت قصير من وصولها إلى المدار، لكن نجحت مهمة ساليوت 3 وساليوت 5 في الاختبار المأهول الخاص بهما. بعد ساليوت 5، أدركت وزارة الدفاع السوفيتية في عام 1978 أن الوقت والموارد التي استهلكتها صيانة المحطة فاقت فوائد أقمار الاستطلاع الآلية. (ar)
- Almas oder Almaz (russisch Алмаз für „Diamant“) – auch bekannt als OPS (ОПС, Орбитальная пилотируемая станция, Orbitalnaja Pilotiruemaja stanzija für „Bemannte Orbital-Station“) – war eine Reihe teilweise bemannter Satelliten der Sowjetunion im erdnahen Orbit in den 1970er Jahren zu militärischen Zwecken. (de)
- アルマース（Almaz、ロシア語: Алмаз）とは、ソビエト連邦の軍事宇宙ステーションまたは軌道有人ステーション("Orbital Piloted Station" - OPS)である。1971年から民間用宇宙ステーションサリュートDOS-17Kに偽装して、サリュート2号、サリュート3号、サリュート5号として打ち上げられた。アルマースはロシア語で「ダイヤモンド」という意味である。 サリュート2号は軌道に達してすぐに機能を停止したが、3号と5号は有人試験に成功した。その後ソ連国防省は、有人のアルマースは無人の偵察衛星と比べて効率的ではないという判断を下し、有人計画は1978年に中止された。 (ja)
- «Алмаз» (ОПС 11Ф71) — серия орбитальных пилотируемых станций, разработанных ЦКБМ для задач Министерства Обороны СССР. На орбиту станции выводились с помощью ракеты-носителя 8К82К «Протон». Транспортное обслуживание станции предполагалось как космическим кораблём ТКС 11Ф72, разработанным по той же программе «Алмаз», так и ранее разработанным «Союзом». Станции для пилотируемой эксплуатации получали названия «Салют», смежные с гражданскими станциями ДОС. Всего было запущено 5 станций «Алмаз»—ОПС 11Ф71 — пилотируемые «Салют-2», «Салют-3», «Салют-5», а также автоматические модификации - 11Ф668 «Космос-1870» и «Алмаз-1». (ru)
- Almaz (ryska:Алмаз), var ett program bestående av en serie militära rymdstationer som sköts upp av Sovjetunionen mellan 1971 och 1976.Tre Almaz-stationer sköts totalt upp: Saljut 2, Saljut 3 och Saljut 5.Man hade planer på att skicka upp ytterligare en station, men på grund av finansieringsproblem lades projektet ner. (sv)
- 金刚石计划（俄語：Алмаз，Almaz，字面意思為鑽石）是苏联的軍事偵查太空站計劃，這個計劃于1971年至1974年发射了一系列太空站。但為了掩蓋其軍事目的，這些太空站巧妙地利用蘇聯宣傳的成就礼炮计划來掩飾。 总共有三艘金刚石空间站发射升空: 礼炮2号、礼炮3号和。该计划也被称为OPS (俄語：ОПС)，是轨道载人站“Orbital Piloted Station”(俄語：Орбитальная Пилотируемая Станция)的简称。 礼炮2号入轨后不久就失败了，礼炮3号和礼炮5号则成功的进行了载人偵搜照相的实验。雖然苏联是以軍事目的為起點，但投入並沒有持續很久，对于最後的礼炮5号，苏联国防部在1978年判断为，在维护上的消耗已经超过了其作为自动侦察卫星所取得的利益，隨後太空站用途全面轉向科研方面。 (zh)
- El programa Almaz (rus: Алмаз. "diamant") consistí en una sèrie d'estacions espacials militars (o "Estacions Orbitals Pilotades", OPS en rus), llançat per la Unió Soviètica a l'empara del programa civil DOS-17K (Estació espacial orbital), denominat Saliut després del 1971. L'objectiu d'Almaz era determinar la utilitat de les observacions terrestres fetes per humans en òrbita. Per fer-ho les estacions Almaz anirien equipades amb càmeres òptiques de molt alta resolució i sensors infrarojos. Es llançaren tres estacions Almaz: , i . (ca)
- Program Almaz (Алмаз - „diamant“) byla série vojenských vesmírných stanic vyslaných do vesmíru Sovětským svazem pod názvem Saljut. Stanice Almaz vyvíjela od roku 1964 konstrukční kancelář Vladimíra Čeloměje OKB-52 (později CKBM, resp. NPO Mašinostrojenija). Úspěšně obydleny byly dva Almazy – Saljut 3 roku 1974 a Saljut 5 v letech 1976 – 1977. Součástí programu byl vývoj lodí TKS, majících za úkol dopravovat kosmonauty a zásoby na Almazy, nakonec ale kosmonauty na stanice vozily lodě Sojuz. Lodě TKS byly pouze vyzkoušeny v bezpilotním režimu, pilotované lety byly zrušeny. (cs)
- Το Πρόγραμμα Αλμάζ (στα ρώσικα Алмаз - «Διαμάντι») ήταν σοβιετικό στρατιωτικό διαστημικό πρόγραμμα επανδρωμένων πτήσεων. Αφορούσε στην τοποθέτηση σε τροχιά τριών στρατιωτικών διαστημικών σταθμών κάτω από την κάλυψη του προγράμματος Σαλιούτ. Οι σταθμοί αυτοί εκτοξεύτηκαν με τα ονόματα , και . Ο Σαλιούτ 2 έμεινε ελάχιστο χρόνο σε τροχιά, οι άλλοι δυο σταθμοί όμως επανδρώθηκαν και έκαναν κάποιες δοκιμές, κυρίως πάνω στην αναγνώριση στόχων και την καταστροφή στρατιωτικών δορυφόρων. Μετά τον Σαλιούτ 5, ο Κόκκινος Στρατός έκρινε ότι το κόστος σε χρόνο και τα χρήματα για τη συντήρηση των σταθμών υπερέβαινε τα οφέλη και εγκατέλειψε το πρόγραμμα. (el)
- The Almaz (Russian: Алмаз, lit. 'Diamond') program was a highly secret Soviet military space station program, begun in the early 1960s. Three crewed military reconnaissance stations were launched between 1973 and 1976: Salyut 2, Salyut 3 and Salyut 5. To cover the military nature of the program the three launched Almaz stations were designated as civilian Salyut space stations.Salyut 2 failed shortly after achieving orbit, but Salyut 3 and Salyut 5 both conducted successful crewed testing. Following Salyut 5, the Soviet Ministry of Defense judged in 1978 that the time and resources consumed by station maintenance outweighed the benefits relative to automatic reconnaissance satellites. (en)
- El programa Almaz (en ruso: Алмаз, que significa "Diamante") fue una serie de estaciones espaciales militares (o "Estaciones Orbitales Pilotadas", OPS en ruso) lanzadas por la Unión Soviética a lo largo de la década de 1970. (es)
- Almaz (russe : Алмаз - « diamant ») est un programme spatial militaire de l'Union Soviétique reposant sur le développement d'une station spatiale habitée (OPS) d'environ 19 tonnes et d'un vaisseau TKS chargé de la relève et du ravitaillement de l'équipage. Trois exemplaires ont été placés en orbite entre 1973 et 1976. Deux d'entre eux ont effectivement reçu un équipage. Le projet est le fruit du bureau d'études de l'ingénieur Vladimir Tchelomeï qui produit les premières spécifications en 1964. Mis de côté dans un premier temps du fait la priorité accordée au programme spatial lunaire habité soviétique, il est réactivé à la suite du succès du programme Apollo au début des années 1970. Concurrencé par le programme civil Saliout et sans appui de la part de l'armée soviétique peu convaincue pa (fr)
- Il programma Almaz (in russo: Алмаз? - "Diamante") fu un programma spaziale sovietico segreto, atto alla messa in orbita di stazioni spaziali (dette anche OPS, Orbital Piloted Stations) dedicate allo spionaggio militare iniziato nei primi anni 60 Tra il 1973 ed il 1976 furono lanciate tre stazioni in orbita con a bordo personale militare: Saljut 2, Saljut 3 e Saljut 5. Per nascondere la natura militare dei lanci, vennero dichiarati come facenti parte del programma civile Saljut. (it)
- Ałmaz (ros. Алмаз, Diament) – tajny radziecki program kosmiczny budowy wojskowych załogowych stacji kosmicznych. Ze względu na militarny charakter programu, którego głównym celem był zwiad wojskowy, oficjalnie był on włączony w cywilny program kosmiczny Salut. Z siedmiu stacji Salut umieszczonych na orbicie w latach 1971-1982, trzy należały do programu Ałmaz, jednak nosiły one nazwę i kolejne numery stacji Salut – były to stacje Salut 2, 3 i 5. (pl)
- O Programa Almaz - ("Diamante") foi um projeto altamente secreto que consistia numa série de estações espaciais militares lançadas pela União Soviética dissimuladas no programa Salyut. Começando no início da década de 60, foram lançadas três estações Almaz: Salyut 2, Salyut 3 e Salyut 5. A Salyut 2 fracassou pouco depois de entrar em órbita, mas as Salyut 3 e 5 permitiram testes bem sucedidos. Após a Salyut 5 os militares soviéticos decidiram que os custos de manutenção das estações superavam seus benefícios, quando comparadas com satélites de monitoramento automáticos. (pt)
- «Алмаз» — серія радянських військових орбітальних станцій, розроблених для завдань Міністерства Оборони. На орбіту виводилися за допомогою ракети-носія «Протон» під ім'ям «Салют». Всього було запущено 5 станцій — «Салют-2», «Салют-3», «Салют-5» — (пілотовані), а також автоматичні модифікації ОПС «Алмаз» (Космос-1870, 18 липня 1987 року), (31 березня 1991 року). (uk)
|
