| rdfs:comment
| - Stíhací dělo je takové dělo, které je osazeno v nejpřednějších střílnách lodi, nebo ve střílnách umístěných na zádi, umožňující palbu ve směru či protisměru plavby takto vyzbrojené lodě. Většinou se jednalo o dalekonosná 12- nebo 9liberní děla s dlouhou hlavní. (cs)
- Une pièce de chasse est un canon monté à la proue ou à la poupe (dans ce cas on parle alors de pièce de fuite ou de pièce de retraite) d'un voilier. Orientée dans l'axe de la marche du navire, elle permet de ralentir un navire ennemi poursuivant ou poursuivi, en essayant d'endommager son gréement. Ces pièces de chasse sont souvent montées par paire, permettant un tir de part et d'autre du beaupré ou du gouvernail. (fr)
- A chase gun (or chaser), usually distinguished as bow chaser and stern chaser, was a cannon mounted in the bow (aiming forward) or stern (aiming backward) of a sailing ship. They were used to attempt to slow down an enemy ship either chasing (pursuing) or being chased, when the ship's broadside could not be brought to bear. Typically, the chasers were used to attempt to damage the rigging and thereby cause the target to lose performance. (en)
- I pezzi da caccia (o pezzi in caccia) sono cannoni navali, non necessariamente di grosso calibro, ma sempre con canne piuttosto lunghe per poter godere di una grande gittata. I pezzi da caccia per definizione furono quelli utilizzati tra la fine del XVII secolo e gli anni quaranta del XIX secolo, nell'epoca d'oro della navigazione a vela, ma anche sulle cannoniere a vapore usate nella guerra di secessione americana, come ad esempio la . (it)
- Пого́нна гармата — морська гармата, що встановлювалася у носовій частині (націлена вперед) вітрильного корабля або перших броненосців. Встановлена на кормі (націлена назад) гармата називалася ретира́дною гарматою (від фр. retirade — «відступ»). Вони використовувались для спроби уповільнити рух ворожого корабля, під час переслідування (носові гармати), або під час відступу (кормові гармати), коли для здійснення бортового залпу потрібно було міняти курс корабля, і, відповідно, втрачати швидкість. Погонні і ретирадні гармати насамперед мали пошкодити такелаж і тим самим знизити швидкість цілі та її здатність маневрувати. (uk)
|
| has abstract
| - Stíhací dělo je takové dělo, které je osazeno v nejpřednějších střílnách lodi, nebo ve střílnách umístěných na zádi, umožňující palbu ve směru či protisměru plavby takto vyzbrojené lodě. Většinou se jednalo o dalekonosná 12- nebo 9liberní děla s dlouhou hlavní. (cs)
- A chase gun (or chaser), usually distinguished as bow chaser and stern chaser, was a cannon mounted in the bow (aiming forward) or stern (aiming backward) of a sailing ship. They were used to attempt to slow down an enemy ship either chasing (pursuing) or being chased, when the ship's broadside could not be brought to bear. Typically, the chasers were used to attempt to damage the rigging and thereby cause the target to lose performance. Bow chasers could be regular guns brought up from the gundeck and aimed through specially cut-out ports on either side of the bowsprit, or dedicated weapons made with an unusually long bore and a relatively light ball, and mounted in the bow. Stern chasers could also be improvised, or left permanently in the cabins at the stern, covered up and used as part of the furniture. (en)
- Une pièce de chasse est un canon monté à la proue ou à la poupe (dans ce cas on parle alors de pièce de fuite ou de pièce de retraite) d'un voilier. Orientée dans l'axe de la marche du navire, elle permet de ralentir un navire ennemi poursuivant ou poursuivi, en essayant d'endommager son gréement. Ces pièces de chasse sont souvent montées par paire, permettant un tir de part et d'autre du beaupré ou du gouvernail. (fr)
- I pezzi da caccia (o pezzi in caccia) sono cannoni navali, non necessariamente di grosso calibro, ma sempre con canne piuttosto lunghe per poter godere di una grande gittata. I pezzi da caccia per definizione furono quelli utilizzati tra la fine del XVII secolo e gli anni quaranta del XIX secolo, nell'epoca d'oro della navigazione a vela, ma anche sulle cannoniere a vapore usate nella guerra di secessione americana, come ad esempio la . Durante il XVIII secolo erano in genere cannoni lunghi in bronzo da 9 libbre (inglesi) o 8 libbre (francesi, olandesi e spagnoli), anche se non erano sconosciuti pezzi leggermente più pesanti da 12 libbre (diffusi in Italia, uno dei quali è esposto al museo navale di Barcellona), oppure costosissimi pezzi in ottone. Questi cannoni erano in grado di sparare a lunghe distanze, e venivano installati in postazione fissa a prua ed orientati in avanti. Furono chiamati pezzi da caccia dai francesi perché venivano utilizzati quando una nave si metteva in caccia, cioè inseguiva un'altra nave, generalmente più debole, che cercava di sfuggirgli. Il corrispondente pezzo a poppa, destinato a contrastare i pezzi in caccia, era chiamato pezzo (o cannone) in ritirata. Durante la guerra navale nell'età della vela la maggior parte della potenza di fuoco di una nave si concentrava sui fianchi, nella bordata, come veniva denominato il fuoco di un intero bordo della batteria principale, e solo pochi cannoni (in genere 2) erano posizionati a prua o a poppa. Arrivati a distanza di tiro i pezzi da caccia sparavano per cercare di danneggiare le vele, l'alberatura o il sartiame della nave nemica; a distanze più ravvicinate si utilizzavano due palle di ghisa incatenate per tranciare l'alberatura della nave e fermarne così la fuga. Il termine "pezzo" deriva dal linguaggio rozzo dei marinai che stava a significare il componente (o pezzo) fondamentale del cannone che era la canna in ghisa. (it)
- Пого́нна гармата — морська гармата, що встановлювалася у носовій частині (націлена вперед) вітрильного корабля або перших броненосців. Встановлена на кормі (націлена назад) гармата називалася ретира́дною гарматою (від фр. retirade — «відступ»). Вони використовувались для спроби уповільнити рух ворожого корабля, під час переслідування (носові гармати), або під час відступу (кормові гармати), коли для здійснення бортового залпу потрібно було міняти курс корабля, і, відповідно, втрачати швидкість. Погонні і ретирадні гармати насамперед мали пошкодити такелаж і тим самим знизити швидкість цілі та її здатність маневрувати. Носові гармати могли бути звичайними, доставленими з гарматної палуби і націленими через спеціально вирізані порти з обох боків бушприта, або спеціальними, з подовженим стволом і порівняно легким ядром. Кормові гармати могли бути також переміщенні з гарматної палуби, або й постійно знаходилися у кормових каютах, де їх прикривали і використовували як частину умеблювання. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
