| rdfs:comment
| - Das Schalenmodell in der Kernphysik ist ein Modell des Aufbaus von Atomkernen. Es stützt sich auf quantenmechanische Gesetzmäßigkeiten, vor allem auf die Drehimpuls-Quantisierung und das Pauli-Prinzip, und erklärt so z. B. erfolgreich die magischen Zahlen. (de)
- Dalam fisika nuklir dan kimia nuklir, model kulit nuklir atau model kulit inti (nuclear shell model) merupakan model inti atom yang menggunakan asas larangan Pauli untuk mendeskripsikan struktur inti atom berdasarkan tingkat energinya. Model kulit nuklir pertama kali diajukan oleh (bersama dengan E. Gapon) pada tahun 1932. Model tersebut kemudian dikembangkan lebih lanjut pada tahun 1949 oleh para fisikawan, termasuk Eugene Paul Wigner, Maria Goeppert Mayer, dan J. Hans D. Jensen, yang kemudian mendapatkan penghargaan nobel atas kontribusi mereka. (in)
- 殻模型（かくもけい）またはシェルモデル (shell model) とは核構造を記述するモデルのひとつである。原子における電子殻と同様な構造を原子核における核子（陽子、中性子）についても考えるものである。原子核の周りの電子の場合（電子殻）と同様に、原子核でも「殻」という概念を通して性質を理解することができる。 この殻模型の成功を機に、核構造物理学という新しい分野を開くことになった。 (ja)
- In fisica nucleare e chimica nucleare, il modello nucleare a shell è un modello del nucleo atomico che usa il principio di esclusione di Pauli per descrivere la struttura del nucleo in termini dei livelli energetici. Il primo modello a shell fu proposto da (insieme a E. Gapon) e quindi sviluppato nel 1949 a seguito del lavoro indipendente di altri fisici, tra i quali in particolare Eugene Wigner, Maria Goeppert-Mayer e J. Hans D. Jensen ai quali venne congiuntamente assegnato il premio Nobel per la fisica nel 1963 per il loro lavoro in questo campo. (it)
- Тео́рия оболо́чечного строе́ния ядра́ — одна из ядерно-физических моделей, объясняющих структуру атомного ядра, аналогично теории оболочечного строения атома. В рамках этой модели протоны и нейтроны заполняют оболочки атомного ядра, и, как только оболочка заполнена, значительно повышается ядра. (ru)
- 在核物理與核化學中，核殼層模型是一個利用泡利不相容原理的結構來描述的原子核的能量級別的一個模型。此種模型與模型略不同：核子的角動量量子數可大於或等於主量子數，而後在1949年核殼層模型由幾個物理學家研究及提出，最主要的幾個人是尤金·維格納、瑪麗亞·格佩特-梅耶和約翰內斯·延森，由於發現核殼層模型理论和对称性原理，因此於1963年被授予諾貝爾物理學獎。 核殼層模型部分是類似於原子的電子殼層描述原子中的電子的安排，當殼層填滿時特別穩定，核殼層模型描述原子中次原子粒子的排佈，當質子與中子填滿某個核殼層，該核素更穩定。當在一個穩定的原子核加入核子（質子或中子）時，也有一定的結合能，但其量值明顯小於前一個核子。發現幻數：2，8，20，28，50，82，126當質子或中子為幻數時有較高的結合能，這就是核殼層模型的起源。 質子和中子的核殼層是相互獨立的。因此，質子或中子可以只有其中一個為幻數，此時稱為幻核，也可以兩者皆是幻數。由於在核軌域填充有一些變化，目前最大的幻數是126，並推測有184個中子，但只有114個質子，這在搜索所謂的穩定島中扮演了一個重要的角色。目前已發現一些半幻數，特別是Z = 40時，核殼填充的各種元素，此外，16也可能是一個幻數。 (zh)
- النموذج الغلافي للنواة (أو النموذج القشري للنواة) أونموذج الطبقية النووية في الفيزياء النووية نجح نموذج الأغلفة لتفسير توزيع الإلكترونات في الذرة. وبالمثل فكر الفيزيائيون في تفسير خصائص النواة الذرية بتمثيلها بعدة نماذج منها نموذج القطرة ونموذج الأغلفة النووية، حيث تشغل النوكليونات (من بروتونات ونيوترونات الأغلفة النووية. (ar)
- En física, el modelo de capas nuclear es muy parecido al planteado para el caso de la corteza electrónica —el modelo de capas electrónico— .En el caso de los electrones, se tienen partículas idénticas que se agrupaban en capas de números cuánticos espaciales distintos (n,l). El número de electrones permitidos en cada capa venía restringido por el principio de exclusión de Pauli para fermiones. Los números cuánticos asociados vienen como resolución de la ecuación de Schrödinger para un potencial culombiano (~ 1/r) y centrífugo. 2, 8, 20, 28, 50, 82, (sucesión A018226 en OEIS) (es)
- En physique nucléaire, le modèle en couches est un modèle du noyau atomique fondé sur le principe d'exclusion de Pauli pour décrire la structure nucléaire sous l'angle des niveaux d'énergie. Ce modèle a été développé en 1949 à la suite des travaux indépendants de plusieurs physiciens, notamment Eugene Paul Wigner, Maria Goeppert Mayer et J. Hans D. Jensen. Dans ce modèle, les couches nucléaires sont constituées de sous-couches redistribuées par couplage spin-orbite en niveaux d'énergie susceptibles d'expliquer l'origine des nombres magiques observés expérimentalement comme correspondant au nombre de nucléons saturant ces niveaux d'énergie, ce qui conférerait aux nucléides correspondants une stabilité accrue par rapport à la formule de Weizsäcker déduite du modèle de la goutte liquide : (fr)
- In nuclear physics, atomic physics, and nuclear chemistry, the nuclear shell model is a model of the atomic nucleus which uses the Pauli exclusion principle to describe the structure of the nucleus in terms of energy levels. The first shell model was proposed by Dmitri Ivanenko (together with E. Gapon) in 1932. The model was developed in 1949 following independent work by several physicists, most notably Eugene Paul Wigner, Maria Goeppert Mayer and J. Hans D. Jensen, who shared the 1963 Nobel Prize in Physics for their contributions. (en)
- Model powłokowy – model budowy jądra atomowego w fizyce jądrowej. Model utworzony na wzór modelu powłokowego układu elektronów w atomie. Model ten rozpatruje nukleony jądra jako niezależnie poruszające się cząstki w polu jądra utworzonym przez pozostałe nukleony: protony i neutrony. Pole wytworzone przez nukleony jądra nazywane jest potencjałem jądrowym i jest interpretowane jako uśrednienie oddziaływań międzynukleonowych. Z modelu wynika też, że jądra atomowe o liczbie protonów około 126 powinny mieć znacznie dłuższy czas życia niż jądra sąsiednie. Obszar ten nazwano wyspą stabilności. (pl)
- Este modelo surge muito do sucesso do modelo atómico de camada o qual explica as propriedades periódicas dos átomos em termos de preenchimento dos níveis de energia de electrões. Quando o grupo de níveis associados à camada está todo ocupado temos particularmente átomos estáveis(quimicamente inertes) — os gases nobres. No caso nuclear nós iremos primeiro resumir a evidência de que existem valores particulares de Z e N (os chamados números mágicos) os quais são significantes no que diz respeito a estrutura dos núcleos. (pt)
- Оболо́нкова моде́ль ядра́ — модель ядра атома, в якій нуклони: протони і нейтрони розглядаються як квантові частинки, що рухаються в самоузгодженому центральному потенціалі й мають дискретний енергетичний спектр, подібний до спектру електронів у атомі. Використовуючи принцип Паулі, модель пояснює існування так званих магічних ядер. Перша оболонкова модель була запропонована Дмитром Іваненком (разом з Є. Гапоном) у 1932 році. Потім, була незалежно розроблена Марією Гепперт-Маєр та Гансом Єнсеном у 1949, за що вони отримали Нобелівську премію за 1963. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)