| dbo:abstract
|
- Les llengües viètiques formen una branca de les llengües austroasiàtiques. La branca també s'anomenà originàriament també việt-mường, annamita-muong i vietnamuong, tot i que actualment aquest nom es reserva per la subbranca demogràficament més important que inclou el vietnamita i el mường. Moltes llengües viètiques tenen sistemes tonals a mig camí entre el de les llengües việt-mường i el d'altres branques austroasiàtiques que no tenen una influència important del sinític o del tai. El vietnamita modern té influència del xinès en vocabulari i en el sistema tonal. El vocabulari sinovietnamita està entre el 30 i el 60% del vocabulari total, depenent de la temàtica i l'estil. El xinés ha estat històricament la influència primordial del vietnamita. (ca)
- Las lenguas viéticas forman una rama de las lenguas austroasiáticas. La rama también fue llamada originalmente fue llamada también việt-mường, annamita-muong y vietnamuong, aunque actualmente ese nombre se reserva para la subrama demográficamente más importante que incluye simultáneamente al vietnamita y el mường. Muchas lenguas viéticas tienen sistemas tonales a medio camino entre el de las lenguas việt-mường y el de otras ramas austroasiáticas que no tienen una influencia significativa del sinítico o del tai. El vietnamita moderno tiene una influencia significativa del chino tanto en vocabulario como en el sistema tonal. El vocabulario sino-vietnamita está entre el 30 y el 60% del vocabulario total, dependiendo de la temática y el estilo usado. El chino ha sido históricamente la influencia principal en el vietnamita. (es)
- Les langues viétiques ou viêt-muong sont un rameau de la branche môn-khmer des langues austroasiatiques. Elles sont parlées au Laos, en Thaïlande et au Viêt Nam. (fr)
- ベト・ムオン語群はインドシナ半島のベトナム、ラオス等で話される一群の言語で、オーストロアジア語族モン・クメール語派に含められるが、独立の語派とすることもある。狭義には、特に近いベトナム語とムオン語だけを指すこともあり、これと区別する意味でベトナム・アンナン語群ともいう。 ベトナム語が最も有力であり、ムオン語（話者は数十万人）の他、、などベトナム北部やその周辺に住む少数民族の言語がある。 (ja)
- The Vietic languages are a branch of the Austroasiatic language family, spoken by the Vietic peoples in Laos and Vietnam. The branch was once referred to by the terms Việt–Mường, Annamese–Muong, and Vietnamuong; the term Vietic was proposed by La Vaughn Hayes, who proposed to redefine Việt–Mường as referring to a sub-branch of Vietic containing only Vietnamese and Mường. Many of the Vietic languages have tonal or phonational systems intermediate between that of Viet–Muong and other branches of Austroasiatic that have not had significant Chinese or Tai influence. Vietnamese, today, has had significant Chinese influence especially in vocabulary and tonal system. Sino-Vietnamese vocabulary accounts for about 30–60% of Vietnamese vocabulary, not including calques from Chinese. (en)
- Вьетские языки — группа в составе мон-кхмерских языков австроазиатской семьи. Распространены во Вьетнаме, Центральном Лаосе, Таиланде, Камбодже, Южном Китае и других странах. Наиболее распространённым с точки зрения количества говорящих и ареала являются вьетнамский язык и язык мыонг; остальные вьетские языки представлены небольшим числом носителей (от нескольких десятков до нескольких тысяч человек), живущих в основном в горных районах Центрального Вьетнама (провинции Куангбинь и Нгеан) и Центрального Лаоса (провинция Кхаммуан) вдоль вьетнамско-лаосской границы. Вьетские языки самые многочисленные из австроазиатских языков по количеству говорящих — всего на них говорят свыше 75 миллионов человек (2005, оценка), в том числе во Вьетнаме, по данным переписи 1999, свыше 66 миллионов человек, по оценке 2005 — 72 миллиона человек (совпадение численности говорящих на вьетских языках и на вьетнамском языке связано с тем, что практически все носители вьетских языков говорят по-вьетнамски). (ru)
- В'єтські, або в'єт-мионзькі, мови — група австроазійських мов. Поширені в основному у В'єтнамі, на сході Лаосу а також в Камбоджі, Таїланді та Китаї (Гуансі). Поділяються на 5 підгруп: 1.
* в'єтнамська мова 2.
* (на півночі В'єтнаму), нгуон 3.
* підгрупа тьит з діалектами шать (сек), май, рук, арем, маленґ (пакатан), бо та іншими (на заході в'єтнамської провінції Тхиатхьєн-Хюе, колишня Біньчітхьєн) 4.
* підгрупа куой — мови тхо, понґ, гунґ та інші (на заході в'єтнамської провінції Нгеан) 5.
* західно-чионґшонські мови — тхавинґ, аго, катьямпонґхук (на сході лаоської провінції Болікхамсай, колишня Кхаммуан) В'єт-мионзькі мови, за винятком в'єтнамської і мионзької, знаходяться на межі вимирання. Чисельність мовців в'єтнамською мовою — понад 60 млн осіб, мионзькою мовою — 900 тис. осіб, мовою тьит — 2,5 тис. осіб; чисельність мовців іншими мовами невідома. За даними , прото-в'єт-мионзька мова виділилася понад 4 тис. років тому, поділ її на гілки в'єт-мионг і понг-тьит відбувся 1500—2000 років тому. Відділення мионзької від в'єтнамської датується 8—10 ст. За типологією, усі в'єтські мови — аналітичні. Фонологічним системам властиві складові тони, тенденція до моносилабізму (односкладових слів). В архаїчних мовах (групи 3-5) зустрічаються дисилабічні (двоскладові) слова структури CVCVC (приголосний-голосний-приголосний-голосний-прголосний), у яких тон першого складу — фіксований, а голосний другого складу — або нейтральний, або гармонійний до голосного першого складу. Набір приголосних, якими можуть закінчуватися слова, більший за той, який мають в'єтнамська та мионзька мови, а кількість тонів — менша. З історичним розвитком другі склади відпадали або ж об'єднувалися з першим складом, набір кінцевих приголосних зменшувався; натомість розвивалися специфічні тони у словах, які втратили другий склад. З морфологічної точки зору, в'єтські мови характеризуються відсутністю словозміни та аналітизмом. Знаменні слова діляться на дві надкатегорії: імена (іменники та числівники) і предикативи (дієслова та прикметники). Службові слова (такі як видо-часові показники, показники множинності та статі) мають свої паралелі серед знаменних слів. При сполученні іменника з числівником, прикметником, займенником обов'язково вживається . Окрім синтаксичних службових слів (прийменники, сполучники), існує значна кількість супрасинтаксичних службових слів (фразові частки, показники актуального членування). Основним способом утворення нових слів є сполучення коренів: поширена повна та часткова . В'єтнамська мова має словотворчі суфікси китайського походження. Порядок слів у простому реченні SVO (підмет-присудок-додаток), а означення наслідує означуване слово. Окрім складносурядних та складнопідрядних речень виділяються так звані ускладнені речення, в яких додаток першого дієслова є водночас підметом другого. У давній лексиці присутня значна частка тайських та китайських запозичень. Усі в'єтські мови, окрім в'єтнамської, безписемні. В'єтнамська писемність (ієрогліфічна писемність «тьи-ном») виникла у 14 ст. на основі китайської писемності. З 1910 введена писемність «куок-нги» на латинській основі, створена місіонерами в 17 ст.). Є ряд творів народного епосу мовою мионґ, записаних за допомогою в'єтнамської графіки «куок-нги». Опис та дослідження цих мов почався у XIX столітті. Майже всі вчені (А. Масперо, М. Е. та М. А. Баркери, Л. К. Томпсон) користувалися даними лише в'єтнамської та мионзької мов, оскільки даних про інші мови не мали. Тільки М. Ферлю використовував у своїх працях дані мови тхавунґ. З кінця 70-х років XX століття в'єт-мионзькі мови активно вивчаються у В'єтнамі. (uk)
- 越语支（Vietic）是南亚语系的一个分支。此语支曾被称为越芒语支、安南-芒语支及越南-芒语支。“越语支”之名于1992年由Hayes提出，他提议将“越芒语支”进行重新定义，成为越语支的一个分支，仅仅包含拥有越南语和芒语两种语言。 许多越语支语言拥有声调或喉音，這是汉语及侗台语的特征，在越语支以外的其他南亚语系分支中所沒有的。 今日的越南语中包含汉语影响的特征，尤其是词汇及声调系统。越南语词汇中包含30%至60%的汉越词，不包括来自中国的借译。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Les langues viétiques ou viêt-muong sont un rameau de la branche môn-khmer des langues austroasiatiques. Elles sont parlées au Laos, en Thaïlande et au Viêt Nam. (fr)
- ベト・ムオン語群はインドシナ半島のベトナム、ラオス等で話される一群の言語で、オーストロアジア語族モン・クメール語派に含められるが、独立の語派とすることもある。狭義には、特に近いベトナム語とムオン語だけを指すこともあり、これと区別する意味でベトナム・アンナン語群ともいう。 ベトナム語が最も有力であり、ムオン語（話者は数十万人）の他、、などベトナム北部やその周辺に住む少数民族の言語がある。 (ja)
- 越语支（Vietic）是南亚语系的一个分支。此语支曾被称为越芒语支、安南-芒语支及越南-芒语支。“越语支”之名于1992年由Hayes提出，他提议将“越芒语支”进行重新定义，成为越语支的一个分支，仅仅包含拥有越南语和芒语两种语言。 许多越语支语言拥有声调或喉音，這是汉语及侗台语的特征，在越语支以外的其他南亚语系分支中所沒有的。 今日的越南语中包含汉语影响的特征，尤其是词汇及声调系统。越南语词汇中包含30%至60%的汉越词，不包括来自中国的借译。 (zh)
- Les llengües viètiques formen una branca de les llengües austroasiàtiques. La branca també s'anomenà originàriament també việt-mường, annamita-muong i vietnamuong, tot i que actualment aquest nom es reserva per la subbranca demogràficament més important que inclou el vietnamita i el mường. (ca)
- Las lenguas viéticas forman una rama de las lenguas austroasiáticas. La rama también fue llamada originalmente fue llamada también việt-mường, annamita-muong y vietnamuong, aunque actualmente ese nombre se reserva para la subrama demográficamente más importante que incluye simultáneamente al vietnamita y el mường. (es)
- The Vietic languages are a branch of the Austroasiatic language family, spoken by the Vietic peoples in Laos and Vietnam. The branch was once referred to by the terms Việt–Mường, Annamese–Muong, and Vietnamuong; the term Vietic was proposed by La Vaughn Hayes, who proposed to redefine Việt–Mường as referring to a sub-branch of Vietic containing only Vietnamese and Mường. Many of the Vietic languages have tonal or phonational systems intermediate between that of Viet–Muong and other branches of Austroasiatic that have not had significant Chinese or Tai influence. (en)
- В'єтські, або в'єт-мионзькі, мови — група австроазійських мов. Поширені в основному у В'єтнамі, на сході Лаосу а також в Камбоджі, Таїланді та Китаї (Гуансі). Поділяються на 5 підгруп: 1.
* в'єтнамська мова 2.
* (на півночі В'єтнаму), нгуон 3.
* підгрупа тьит з діалектами шать (сек), май, рук, арем, маленґ (пакатан), бо та іншими (на заході в'єтнамської провінції Тхиатхьєн-Хюе, колишня Біньчітхьєн) 4.
* підгрупа куой — мови тхо, понґ, гунґ та інші (на заході в'єтнамської провінції Нгеан) 5.
* західно-чионґшонські мови — тхавинґ, аго, катьямпонґхук (на сході лаоської провінції Болікхамсай, колишня Кхаммуан) (uk)
- Вьетские языки — группа в составе мон-кхмерских языков австроазиатской семьи. Распространены во Вьетнаме, Центральном Лаосе, Таиланде, Камбодже, Южном Китае и других странах. Наиболее распространённым с точки зрения количества говорящих и ареала являются вьетнамский язык и язык мыонг; остальные вьетские языки представлены небольшим числом носителей (от нескольких десятков до нескольких тысяч человек), живущих в основном в горных районах Центрального Вьетнама (провинции Куангбинь и Нгеан) и Центрального Лаоса (провинция Кхаммуан) вдоль вьетнамско-лаосской границы. Вьетские языки самые многочисленные из австроазиатских языков по количеству говорящих — всего на них говорят свыше 75 миллионов человек (2005, оценка), в том числе во Вьетнаме, по данным переписи 1999, свыше 66 миллионов человек, (ru)
|
