| dbo:abstract
|
- El libro de los cuentos perdidos es el título de los dos primeros volúmenes, editados por Christopher Tolkien en los años 1983 y 1984, de la serie de trece libros denominada La historia de la Tierra Media, en la que el autor analiza los manuscritos no publicados de su padre, J. R. R. Tolkien. Contiene las primeras versiones de las historias comenzadas entre 1916 y 1917, cuando Tolkien padre tenía veinticinco años, y que fueron abandonadas varios años después. Es, en realidad, el principio de toda la concepción de la mitología de la Tierra Media y el primer esbozo de los mitos y leyendas que constituirían El Silmarillion. Es notable que aunque son muy primitivos en estilo y contenido, son muy cercanos a los trabajos posteriores en muchas formas. Cada uno de los Cuentos es seguido por notas y comentarios detallados de Christopher Tolkien. (es)
- The Book of Lost Tales is a collection of early stories by the English writer J. R. R. Tolkien, published as the first two volumes of Christopher Tolkien's 12-volume series The History of Middle-earth, in which he presents and analyses the manuscripts of those stories, which were the earliest form (begun in 1917) of the complex fictional myths that would eventually comprise The Silmarillion. Each of the Tales is followed by notes and a detailed commentary by Christopher Tolkien. For publication the book was split into two volumes: The Book of Lost Tales 1 (1983) and The Book of Lost Tales 2 (1984), but this is simply an editorial division. Both volumes are separated into several "Lost Tales". (en)
- Le Livre des contes perdus (titre original : The Book of Lost Tales) forme les deux premiers volumes de l’Histoire de la Terre du Milieu. Il a été publié en deux tomes en version originale (1983-1984), et en deux puis un seul tome en version française (édition « compacte » chez Christian Bourgois Éditeur). Comprenant les premiers textes de l'histoire de Jours Anciens, qui prirent plus tard le nom de « Silmarillion », il a été composé par J. R. R. Tolkien entre 1915 et 1925. Le schéma narratif initial est assez simple : Eriol, un marin, arrive sur l'île de Tol Eressëa, et rencontre des Gnomes, qui lui content l'histoire de la Terre du Milieu (qui n'a pas encore ce nom à l'époque de la composition). Les Contes Perdus ne couvrent que l'histoire de ce qui deviendra par la suite le Premier Âge, les deux Âges ultérieurs ayant émergé plus tardivement. Ces textes se distinguent par leur style volontairement archaïque, que Tolkien abandonna plus ou moins par la suite. (fr)
- Racconti perduti, pubblicato in Italia anche col titolo Il libro dei racconti perduti - Seconda parte, è un'antologia di racconti fantasy di J. R. R. Tolkien ambientati nella Terra di Mezzo, pubblicati dal figlio Christopher Tolkien nel 1984; costituiscono la prosecuzione dei Racconti ritrovati. Nell'edizione originale inglese della Storia della Terra di Mezzo i due volumi sono entrambi chiamati col nome di The Book of Lost Tales, suddiviso in parte 1 e parte 2. (it)
- Racconti ritrovati, pubblicato in Italia anche con il titolo Il libro dei racconti perduti - Prima parte, è un'antologia di racconti di J. R. R. Tolkien. Scritti approssimativamente tra il 1920 e il 1930, quando l'autore aveva all'incirca venticinque anni, segnano l'inizio della creazione fantasy di Tolkien (alla prima pagina del quaderno su cui era redatta la versione originale del primo racconto Tolkien riportò la data 12 febbraio 1917). (it)
- The Book of Lost Tales é uma coleção das primeiras histórias de J. R. R. Tolkien, e dos dois primeiros livros de 12 volumes da série de Christopher Tolkien, em que apresenta e analisa os manuscritos dessas histórias, que foram a primeira forma dos mitos fictícios complexos que acabariam compondo O Silmarillion. Cada um dos Contos é seguido por notas e um comentário detalhado por Christopher Tolkien. Parte do material do livro serviu de base para a construção do livro O Silmarillion, por Christopher Tolkien e Guy Gavriel Kay. Seus dois volumes fazem parte de . (pt)
- Księga zaginionych opowieści (ang. The Book of Lost Tales) – zbiór opowieści J.R.R. Tolkiena, należących do legendarium Śródziemia, wydanych po śmierci autora jako część cyklu Historia Śródziemia. Zbiór wydano w dwóch częściach: The Book of Lost Tales 1 (wydanie z 1983) and The Book of Lost Tales 2 (wydanie z 1984). Podział ten wynikał jedynie z rozległości materiału. (pl)
- De förlorade sagornas bok (originaltitel The Book of Lost Tales) är en samling tidiga berättelser av J.R.R. Tolkien. De utkom först efter Tolkiens död i två volymer. Tolkien började fundera ut dessa sagor under 1910-talet, och de skrevs först ner under hans sjukhusvistelser under första världskriget när han drabbats av skyttegravsfeber. Verket gavs ut postumt av Christopher Tolkien i två volymer, den första 1983 och den andra 1984. Volymerna är de två första i bokserien som består av ytterligare tio volymer. Det är dock bara de två första som blivit översatta till svenska. Senare versioner av berättelserna har publicerats i Silmarillion och Sagor från Midgård. (sv)
- «Книга утраченных сказаний» (англ. The Book of Lost Tales) — первые два тома 12-томной «Истории Средиземья» Кристофера Толкина, представляющие собой сборник ранних произведений его отца — Дж. Р. Р. Толкина, в котором представляются и анализируются рукописи, представляющие собой наиболее ранние варианты сложных искусственных мифов, позже вошедших в состав «Сильмариллиона». Каждое из сказаний сопровождается заметками и детальными комментариями Кристофера Толкина. (ru)
- Книга втрачених сказань (англ. The Book of Lost Tales) — перші два томи 12-томної «Історії Середзем'я» Крістофера Толкіна, що являють собою збірник ранніх творів його батька — Дж. Р. Р. Толкіна, в якому подаються й аналізуються рукописи, які є найбільш ранніми варіантами складних штучних міфів, що пізніше увійшли до складу «Сильмариліону». Кожен з переказів супроводжується нотатками і детальними коментарями Крістофера Толкіна. Незважаючи на те, що сказання передають у цілому ту ж історію, вони істотно відрізняються від «Сильмариліону». По-перше, оповіді більш складні й деталізовані, написані в архаїчному стилі та містять безліч застарілих слів і виразів. По-друге, взаємодія різних ельфійських народів кардинально відрізняється від описаної в «Сильмариліоні»: вигнані «Нолдолі» (або «гноми», Нолдор пізніших історій) набагато раніше зазнають нищівної поразки і стають рабами ворога, якого вони так прагнули покарати; причина того, що Тінгол відчуває презирство до Берена — це те, що він «гном» (а не смертна людина) і, отже, раб Мелькора) тощо. Хоча багато імен і назв у книзі збігаються або близькі до використаних у пізніших версіях, деякі з них зовсім не схожі на свої остаточні форми. Дж. Р. Р. Толкін досить часто міняв їх, іноді використовуючи кілька нових варіантів (у свою чергу відкинутих) в одному і тому ж рукописі. В оману вводить те, що назва, використана для одного, пізніше використовувалася для зовсім іншого, а початкове використання відкидалося. Наприклад, народ ельфів, званий «телері» в «Книзі втрачених сказань» — не те ж саме, що в «Сильмариліоні» (див. Телері). Початкове використання слова «Телері» поступово змінювалося, поки ім'я не перетворилося на «Ваньяр», у той час як ельфів народ Солосімпі успадкував назву «Телері». Загальний сюжет книги полягає в тому, що смертна людина відвідує острів Тол-Ересеа, де живуть ельфи. У більш ранніх версіях «Втрачених сказань» цю людину звуть Еріол (ім'я невідомого північноєвропейського походження), в більш пізніх версіях його звуть Ельфвін (англ. Еlfwine) і він англієць, що живе у Середньовіччі. У книзі можна помітити набагато більше змін, вона не завжди несуперечлива, частково через те, що навіть у процесі її написання Толкін починав переписувати більш ранні фрагменти, оскільки його погляди на світ змінювалися. Сказання в результаті були залишені недописаними, але пізніше були відроджені як частина «Начерків міфології», що стали «Сильмариліоном». Для публікації книгу розбили на два томи: «Книга втрачених сказань», том 1 (1983) і «Книга втрачених сказань», том 2 (1984), але такий розподіл було застосовано виключно за пропозицією редакції. Обидва томи разом можна розділити на кілька «втрачених сказань». (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Racconti perduti, pubblicato in Italia anche col titolo Il libro dei racconti perduti - Seconda parte, è un'antologia di racconti fantasy di J. R. R. Tolkien ambientati nella Terra di Mezzo, pubblicati dal figlio Christopher Tolkien nel 1984; costituiscono la prosecuzione dei Racconti ritrovati. Nell'edizione originale inglese della Storia della Terra di Mezzo i due volumi sono entrambi chiamati col nome di The Book of Lost Tales, suddiviso in parte 1 e parte 2. (it)
- Racconti ritrovati, pubblicato in Italia anche con il titolo Il libro dei racconti perduti - Prima parte, è un'antologia di racconti di J. R. R. Tolkien. Scritti approssimativamente tra il 1920 e il 1930, quando l'autore aveva all'incirca venticinque anni, segnano l'inizio della creazione fantasy di Tolkien (alla prima pagina del quaderno su cui era redatta la versione originale del primo racconto Tolkien riportò la data 12 febbraio 1917). (it)
- The Book of Lost Tales é uma coleção das primeiras histórias de J. R. R. Tolkien, e dos dois primeiros livros de 12 volumes da série de Christopher Tolkien, em que apresenta e analisa os manuscritos dessas histórias, que foram a primeira forma dos mitos fictícios complexos que acabariam compondo O Silmarillion. Cada um dos Contos é seguido por notas e um comentário detalhado por Christopher Tolkien. Parte do material do livro serviu de base para a construção do livro O Silmarillion, por Christopher Tolkien e Guy Gavriel Kay. Seus dois volumes fazem parte de . (pt)
- Księga zaginionych opowieści (ang. The Book of Lost Tales) – zbiór opowieści J.R.R. Tolkiena, należących do legendarium Śródziemia, wydanych po śmierci autora jako część cyklu Historia Śródziemia. Zbiór wydano w dwóch częściach: The Book of Lost Tales 1 (wydanie z 1983) and The Book of Lost Tales 2 (wydanie z 1984). Podział ten wynikał jedynie z rozległości materiału. (pl)
- «Книга утраченных сказаний» (англ. The Book of Lost Tales) — первые два тома 12-томной «Истории Средиземья» Кристофера Толкина, представляющие собой сборник ранних произведений его отца — Дж. Р. Р. Толкина, в котором представляются и анализируются рукописи, представляющие собой наиболее ранние варианты сложных искусственных мифов, позже вошедших в состав «Сильмариллиона». Каждое из сказаний сопровождается заметками и детальными комментариями Кристофера Толкина. (ru)
- El libro de los cuentos perdidos es el título de los dos primeros volúmenes, editados por Christopher Tolkien en los años 1983 y 1984, de la serie de trece libros denominada La historia de la Tierra Media, en la que el autor analiza los manuscritos no publicados de su padre, J. R. R. Tolkien. (es)
- Le Livre des contes perdus (titre original : The Book of Lost Tales) forme les deux premiers volumes de l’Histoire de la Terre du Milieu. Il a été publié en deux tomes en version originale (1983-1984), et en deux puis un seul tome en version française (édition « compacte » chez Christian Bourgois Éditeur). Ces textes se distinguent par leur style volontairement archaïque, que Tolkien abandonna plus ou moins par la suite. (fr)
- The Book of Lost Tales is a collection of early stories by the English writer J. R. R. Tolkien, published as the first two volumes of Christopher Tolkien's 12-volume series The History of Middle-earth, in which he presents and analyses the manuscripts of those stories, which were the earliest form (begun in 1917) of the complex fictional myths that would eventually comprise The Silmarillion. Each of the Tales is followed by notes and a detailed commentary by Christopher Tolkien. (en)
- De förlorade sagornas bok (originaltitel The Book of Lost Tales) är en samling tidiga berättelser av J.R.R. Tolkien. De utkom först efter Tolkiens död i två volymer. Tolkien började fundera ut dessa sagor under 1910-talet, och de skrevs först ner under hans sjukhusvistelser under första världskriget när han drabbats av skyttegravsfeber. (sv)
- Книга втрачених сказань (англ. The Book of Lost Tales) — перші два томи 12-томної «Історії Середзем'я» Крістофера Толкіна, що являють собою збірник ранніх творів його батька — Дж. Р. Р. Толкіна, в якому подаються й аналізуються рукописи, які є найбільш ранніми варіантами складних штучних міфів, що пізніше увійшли до складу «Сильмариліону». Кожен з переказів супроводжується нотатками і детальними коментарями Крістофера Толкіна. (uk)
|
