| dbo:abstract
|
- La síndrome d'Estocolm és un estat psicològic en què la víctima d'un segrest o la persona retinguda contra la seva pròpia voluntat, desenvolupa una relació de complicitat amb el seu segrestador. A vegades, els ostatges poden acabar ajudant els captors a aconseguir els seus fins o bé a evadir la policia. De vegades també s'aplica en alguns casos de violència domèstica o d'assetjament de menors on l'agressor exerceix un domini absolut sobre la víctima, qui acaba presentant una marcada submissió, dependència i aparent lleialtat cap a l'agressor. (ca)
- Stockholmský syndrom je specifická pozitivní emoční i afektivní vazba a závislost oběti (např. rukojmí) na pachateli (např. únosci) vyskytující se též ve vztazích některých vězňů a jejich vyšetřovatelů. Nesprávně se Stockholmskému syndromu říká „Helsinský syndrom“. Opakem je Limský syndrom, který se projevuje vytvořením vazby pachatele na osobu oběti. (cs)
- متلازمة ستوكهولم (بالإنجليزية: Stockholm syndrome) هي ظاهرة نفسية تصيب الفرد عندما يتعاطف أو يتعاون مع عدوه أو مَن أساء إليه بشكل من الأشكال، أو يُظهر بعض علامات الولاء له مثل أن يتعاطف المُختَطَف مع المُختَطِف. وتسمى أيضاً برابطة الأَسْر أو الخطف وقد اشتهرت في العام 1973 حيث تُظهر فيها الرهينة أو الأسيرة التعاطف والانسجام والمشاعر الإيجابية تجاه الخاطف أو الآسر، تصل لدرجة الدفاع عنه والتضامن معه. هذه المشاعر تعتبر بشكل عام غَيْرَ منطقية ولا عقلانية في ضوء الخطر والمجازفة اللتين تتحملهما الضحية، إذ أن الضحية تفهم بشكل خاطئ عدم الإساءة من قبل المعتدي إحساناً ورحمة. وقد سجلت ملفات الشرطة وجود متلازمة ستوكهولم لدى 8% من حالات الرهائن. ويمكن اعتبار متلازمة ستوكهولم كنوع من الارتباط الذي له علاقة بالصدمة، ولا يتطلب بالضرورة وجود حالة خطف، فهو ترابط عاطفي قوي يتكون بين شخصين أحدهما يضايق ويعتدي ويهدد ويضرب ويخيف الآخر بشكل متقطع ومتناوب. إحدى الفرضيات التي تفسر هذا السلوك، تفترض أن هذا الارتباط هو استجابة الفرد للصدمة وتحوله لضحية. فالتضامن مع المعتدي هو إحدى الطرق للدفاع عن الذات. فالضحية حين تؤمن بنفس أفكار وقيم المعتدِي فإن هذه الأفكار والتصرفات لن تعتبرها الضحية تهديدًا أو تخويفا. وقد يطلق على متلازمة ستوكهولم خطأً اسم متلازمة هلسنكي. و أُطلق على هذه الحالة اسم «متلازمة ستوكهولم» نسبة إلى حادثة حدثت في ستوكهولم في السويد حيث سطا مجموعة من اللصوص على بنك كريديتبانكين Kreditbanken هناك في عام 1973، واتخذوا بعضاً من موظفي البنك رهائن لمدة ستة أيام، خلال تلك الفترة بدأ الرهائن يرتبطون عاطفياً مع الجناة، وقاموا بالدفاع عنهم بعد إطلاق سراحهم. (ar)
- Το σύνδρομο της Στοκχόλμης είναι ένα ψυχολογικό φαινόμενο κατά το οποίο όμηροι εκφράζουν και συμπόνοια και έχουν θετικά συναισθήματα προς τους απαγωγείς τους, μερικές φορές σε σημείο που να υπερασπίζονται και ταυτίζονται με τους απαγωγείς. Αυτά τα συναισθήματα γενικά θεωρούνται παράλογα υπό το πρίσμα του κινδύνου ή ρίσκου που υπέστησαν τα θύματα, τα οποία θεωρούν ουσιαστικά, την έλλειψη κακοποίησης από τους απαγωγείς ως μια πράξη καλοσύνης. Το Σύστημα Βάσεων Δεδομένων Ομήρων του FBI δείχνει ότι περίπου 8 τοις εκατό των θυμάτων παρουσιάζουν ενδείξεις συνδρόμου της Στοκχόλμης. (el)
- Unter dem Stockholm-Syndrom wird jenseits fachwissenschaftlicher Diskurse ein psychologisches Phänomen verstanden, bei dem Opfer von Geiselnahmen ein positives emotionales Verhältnis zu ihren Entführern aufbauen. Dies könne dazu führen, dass die Opfer mit den Tätern sympathisieren und mit ihnen kooperieren. Geprägt wurde der Begriff 1973 von einem schwedischen Polizeipsychologen. Seitdem wird er medial popularisiert, obwohl sich empirisch keine entsprechenden Nachweise finden lassen und die Existenz eines solchen Syndroms wissenschaftlich überwiegend angezweifelt wird. (de)
- La Stokholm-sindromo aŭ Sindromo de Stokholmo aŭ Stokholma sindromo estas psikologia fenomeno - laŭ la scienco - kiu aperas ĉe viktimo de ostaĝpreno, forrabo, dum longtempa kunesto kaj kiam la viktimo havas pozitivan emocian rilaton al la forrabisto, ostaĝprenisto. Tio povas kulmini eĉ en tio, ke la viktimo montras kompaton aŭ eĉ reciprokan amon al la forrabinto. La nomo venas el eventoj de 1973, kiam okazis ostaĝa dramo en Stokholmo. Du armitaj homoj atakis bankon kaj ostaĝis 4 dungitojn dum 5 kaj duontagoj. Dum tio, la ostaĝoj tiom ekŝatis la ostaĝintojn, ke post la liberiĝo ili parte defendis la konduton de la krimuloj kaj kritikis la agadon de la polico dum la jura proceso. Stokholm-sindromo aperas ne nur okaze de kidnapo, ostaĝiĝo, sed ĉe sektanoj, regule batitaj edzinoj kaj korpe aŭ spirite mistraktitaj infanoj. Laŭ la psiĥologio, la Stokholm-sindromo estas formo de sindefendo. La viktimo scias, ke lia sorto estas en mano de la kidnapinto, tial ŝi/li provas atingi, ke la koncernulo estu kontenta kun ŝi/li, ĉar tiel ŝi/li havas pli da ŝanco por travivi la aferon. Por tio, ŝi/li necesas iom konsenti kun la situo de la reganta persono. Se la teroro tro multe daŭras, la viktimo tiel transprenas vidpunkton de la atakinto, ke ŝi/li ne povas disiĝi de la krimulo. (eo)
- El síndrome de Estocolmo es una reacción psicológica en la que la víctima de un secuestro o retención en contra de su voluntad desarrolla una relación de complicidad y un fuerte vínculo afectivo con su secuestrador o retenedor. Principalmente se debe a que malinterpretan la ausencia de violencia como un acto de humanidad por parte del agresor. Según datos del Federal Bureau of Investigation (FBI), alrededor del 27 % de las víctimas de 4700 secuestros y asedios recogidos en su base de datos experimentan esta reacción. Las víctimas que experimentan el síndrome muestran regularmente dos tipos de reacción ante la situación: por una parte, tienen sentimientos positivos hacia sus secuestradores; mientras que, por otra parte, muestran miedo e ira contra las autoridades policiales o quienes se encuentren en contra de sus captores. A la vez, los propios secuestradores muestran sentimientos positivos hacia los rehenes.El nombre se debe a que esto sucedió en la ciudad de Estocolmo, Suecia. Cabe destacar que el síndrome de Estocolmo no está reconocido por los dos manuales más importantes de psiquiatría: el Manual diagnóstico y estadístico de los trastornos mentales y la Clasificación internacional de enfermedades. Por lo que este síndrome caería en la categoría de efecto postraumático. (es)
- Stockholmgo sindromea bahiketa edo bere borondatearen aurkako atxikipen baten biktimak bere kaptorearekin konplizitate-harreman bat eta lotura afektibo indartsu bat garatzen duen erreakzio psikologiko bat da. Batez ere, indarkeriarik eza erasotzailearen gizatasun ekintzatzat jotzen dutelako gertatzen da hori. Federal Bureau of Investigation (FBI) erakundearen datuen arabera, 4.700 bahiketa eta setioren biktimen %27 inguruk erreakzio hori jasaten dute. Sindromea duten biktimek bi motatako erreakzioak izaten dituzte aldian-aldian: alde batetik, sentimendu positiboak dituzte beren bahitzaileekiko; eta, bestetik, beldurra eta haserrea agertzen dute polizia-agintarien edo haien bahitzaileen aurka. Aldi berean, bahitzaileek eurek sentimendu positiboak erakusten dituzte bahituekiko. Aipatzekoa da Stockholmgo sindromea ez dagoela aitortua psikiatriako eskuliburu garrantzitsuenetan. Beraz, sindrome hori trauma osteko efektuaren kategorian eroriko litzateke. (eu)
- Le syndrome de Stockholm est un phénomène psychologique observé chez des otages ayant vécu durant une période prolongée avec leurs geôliers et qui ont développé une sorte d'empathie, de contagion émotionnelle vis-à-vis de ceux-ci, selon des mécanismes complexes d'identification et de survie. Le terme « syndrome de Stockholm » doit son nom à l'analyse d'une prise d'otage ayant eu lieu à Stockholm en 1973 par le psychiatre Nils Bejerot. (fr)
- Sindrom Stockholm adalah kondisi ketika terbentuk ikatan psikologis dalam diri para sandera kepada para penyanderanya. Sindrom ini dihasilkan dari serangkaian keadaan yang cukup spesifik, yakni ketimpangan relasi kuasa selama masa penyanderaan, penculikan, atau hubungan yang kasar. Nama sindrom ini diambil dari kejadian perampokan Sveriges Kreditbank di Stockholm pada tahun 1973. Perampok bank tersebut, Jan-Erik Olsson dan Clark Olofsson, memiliki senjata dan menyandera karyawan bank dari 23 Agustus sampai 28 Agustus 1973. Ketika akhirnya korban dapat dibebaskan, reaksi mereka malah memeluk dan mencium para perampok yang telah menyandera mereka. Mereka secara emosional menjadi menyayangi penyandera, bahkan membela mereka. Istilah sindrom Stockholm pertama kali dicetuskan oleh dan psikiater , yang membantu polisi saat perampokan. (in)
- Stockholm syndrome is a theorized condition in which hostages develop a psychological bond with their captors during captivity. It is supposed to result from a rather specific set of circumstances, namely the power imbalances contained in hostage-taking, kidnapping, and abusive relationships. Therefore, it is difficult to find a large number of people who experience Stockholm syndrome to conduct studies with any sort of power. This makes it hard to determine trends in the development and effects of the condition— and, in fact, it is a "contested illness" due to doubts about the legitimacy of the condition. Emotional bonds may be formed between captors and captives, during intimate time together, but these are generally considered irrational in light of the danger or risk endured by the victims. Stockholm syndrome has never been included in the Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders or DSM, the standard tool for diagnosis of psychiatric illnesses and disorders in the US, mainly due to the lack of a consistent body of academic research. The syndrome is rare: according to data from the FBI, about 8% of hostage victims show evidence of Stockholm syndrome. This term was first used by the media in 1973 when four hostages were taken during a bank robbery in Stockholm, Sweden. The hostages defended their captors after being released and would not agree to testify in court against them. It was noted that in this case, however, the police were perceived to have acted with little care for the hostages' safety, providing an alternative reason for their unwillingness to testify. Stockholm syndrome is paradoxical because the sympathetic sentiments that captives feel towards their captors are the opposite of the fear and disdain which an onlooker might feel towards the captors. There are four key components that characterize Stockholm syndrome:
* A hostage's development of positive feelings towards the captor
* No previous relationship between hostage and captor
* A refusal by hostages to cooperate with police and other government authorities
* A hostage's belief in the humanity of the captor, ceasing to perceive them as a threat, when the victim holds the same values as the aggressor. The term "Stockholm syndrome" has also been used to describe the reactions of some abuse victims beyond the context of kidnappings or hostage-taking. Actions and attitudes similar to those with Stockholm syndrome have also been found in victims of sexual abuse, human trafficking, extremism, terrorism, economic oppression, financial repression, political repression and religious persecution. This is because Stockholm syndrome can be argued as "another method of coping with the stress and danger...similar to some forms of coping in that the participants do not directly address the problem but find a way to cope with the situation by identifying with the aggressor. Coping mechanisms such as these can have a large impact on PTSD." Helsinki syndrome is a term sometimes used incorrectly instead of Stockholm syndrome. The confusion is often deliberate and used for ironic effect. It originates in the substitution of one Nordic capital (Stockholm, Sweden) for another (Helsinki, Finland). It entered popular culture when used in the Bruce Willis film Die Hard, by a doctor appearing on a television show and describing the phenomenon. The bumbling host says this refers to "Helsinki, Sweden", and the doctor corrects him, saying "Finland". (en)
- ストックホルム症候群（ストックホルムしょうこうぐん、英: Stockholm syndrome、典: Stockholmssyndromet）は、誘拐事件や監禁事件などの犯罪被害者についての臨床において、被害者が犯人との間に心理的なつながりを築くことをいう。ただし臨床心理学における心理障害（精神障害）ではなく、心的外傷後ストレス障害として扱われる。スウェーデン国外のメディアが事件発生都市名、ストックホルムに基づいて報道した経緯がある。 連邦捜査局の人質データベース・システム (HOBAS) や『FBI Law Enforcement Bulletin』報告書によれば、犯人と心理的なつながりを示す根拠がみられる人質事件の被害者は約8%にすぎない。 メディアや臨床心理学においては、被害者が犯人と心理的なつながりを築くことについて「好意的な感情を抱く心理状態」と判断して表現しているものが多い。さらに誘拐や監禁以外の被害者の反応についても表現されるようになり、ストックホルム症候群という用語の用法にも方言がある。 (ja)
- La sindrome di Stoccolma è un particolare stato di dipendenza psicologica e/o affettiva che si manifesta in alcuni casi in vittime di episodi di violenza fisica, verbale o psicologica. Il soggetto affetto dalla sindrome, durante i maltrattamenti subiti, prova un sentimento positivo nei confronti del proprio aggressore che può spingersi fino all'amore e alla totale sottomissione volontaria, instaurando in questo modo una sorta di alleanza e solidarietà con il suo carnefice. La sindrome viene spesso evocata nei resoconti giornalistici o in opere di fantasia, ma non è inserita in nessun sistema internazionale di classificazione psichiatrica. Non è classificata in nessun manuale di psicologia, è stata nominata soltanto in un ridotto numero di studi scientifici e viene ritenuta un caso particolare del fenomeno più ampio dei , ovvero: quei legami fra due persone delle quali una gode di una posizione di potere nei confronti dell'altra, la quale diviene vittima di aggressioni o altri tipi di violenza. (it)
- ( 스톡홀름 신드롬은 여기로 연결됩니다. 드라마에 대해서는 스톡홀름 신드롬 (드라마) 문서를 참고하십시오.) 스톡홀름 증후군(영어: Stockholm syndrome 스톡홀름 신드롬[*], 스웨덴어: Stockholmssyndromet 스톡홀름쉰드로메트[*])은 인질이 범인에게 동조하고 감화되는 비이성적인 심리 현상이다. 피해자가 가해자를 변호하는 현상이며, 인질이 아니더라도 일부 매맞는 배우자나 가족의 일원, 학대받는 아이들도 이와 유사한 심리 상태를 나타낸다고 한다. 반대로 리마 증후군은 범인이 인질에게 동화되는 심리 현상이다. (ko)
- Het stockholmsyndroom is het psychologisch verschijnsel dat soms optreedt tijdens een gijzeling. Het verschijnsel houdt in dat de gegijzelde sympathie voor de gijzelnemer krijgt. De benaming komt van de Norrmalmstorg-overval op de Kreditbanken aan het Norrmalmstorg in Stockholm en de daaropvolgende gijzeling van 23 tot 28 augustus 1973. De gegijzelden namen het voor hun gijzelnemers op, zelfs nog ná de zesdaagse gijzeling. Tijdens de verhoren hielden ze zich in ten voordele van de gijzelnemers. De criminoloog en psychiater , die de politie toen bijstond, gaf uiteindelijk de naam aan dit verschijnsel. Aangenomen wordt dat het stockholmsyndroom tot ontwikkeling kan komen in een omstandigheid waar de gijzelnemer absolute controle over de gegijzelden kan uitoefenen en binnen die absolute controle voorziet in de basisbehoeften van het slachtoffer, bijvoorbeeld door het geven van voedsel of beschutting. Voor buitenstaanders is dit een paradoxale situatie, omdat het ook bij de gegijzelde bekend is dat hij zich slechts in een afhankelijke situatie bevindt als gevolg van de acties van de gijzelnemer. (nl)
- Síndrome de Estocolmo ou síndroma de Estocolomo (Stockholmssyndromet em sueco) é o nome normalmente dado a um estado psicológico particular em que uma pessoa, submetida a um tempo prolongado de intimidação, passa a ter simpatia e até mesmo amor ou amizade pelo seu agressor. De um ponto de vista psicanalítico, pessoas que possam ter desenvolvido ao longo de experiências na infância com seus familiares ou cuidadores, algum traço de caráter sádico ou masoquista implícito em sua personalidade, podem em certas circunstâncias de abuso desenvolver sentimentos de afeto e apego, dirigidos a agressores, sequestradores, ou qualquer perfil que se encaixe no quadro geral correspondente a síndrome de Estocolmo. Há também a possibilidade, amplamente considerada, de que para algumas pessoas vítimas de assédio semelhante, possam desenvolver algum mecanismo inconsciente irracional de defesa, na tentativa de projetar sentimentos afetivos na figura do sequestrador ou abusador que possam "amenizar" ou tentar "negociar" algum tipo de acordo entre a relação vítima/agressor na tentativa de reduzir a tensão entre os entes envolvidos. De uma forma geral, estes processos psíquicos inconscientes e sua relação entre vítima/agressor, podem perfeitamente ser entendidos em uma ampla gama de contextos onde a situação de agressor e abusado se repete. Inclusive no caso de mulheres que sofrem agressão por parte dos cônjuges e mesmo muitas vezes tendo recursos legais e apoio familiar para abandonar o agressor, ainda persistem em conviver sob a atmosfera de medo. A síndrome de estocolmo é uma "doença contestada" devido à dúvida sobre a legitimidade da condição. Também descreve as reações de algumas vítimas de abuso além do contexto de sequestros ou tomada de reféns. Ações e atitudes semelhantes às que sofrem da síndrome de estocolmo também foram encontradas em vítimas de abuso sexual, tráfico humano, terror e opressão política e religiosa. (pt)
- Syndrom sztokholmski – stan psychiczny, który pojawia się u ofiar porwania lub u zakładników, wyrażający się odczuwaniem sympatii i solidarności z osobami je przetrzymującymi. Może osiągnąć taki stopień, że osoby więzione pomagają swoim prześladowcom w osiągnięciu ich celów lub w ucieczce przed policją. Syndrom ten jest skutkiem psychologicznych reakcji na silny stres oraz rezultatem podejmowanych przez porwanych prób zwrócenia się do prześladowców i wywołania u nich współczucia. (pl)
- Стокго́льмский синдро́м (англ. Stockholm Syndrome) — термин, популярный в психологии, описывающий защитно-бессознательную травматическую связь, взаимную или одностороннюю симпатию, возникающую между жертвой и агрессором в процессе захвата, похищения и/или применения угрозы или насилия. Под воздействием сильного переживания заложники начинают сочувствовать своим захватчикам, оправдывать их действия и в конечном счёте отождествлять себя с ними, перенимая их идеи и считая свою жертву необходимой для достижения «общей» цели. Вследствие видимой парадоксальности психологического феномена термин «стокгольмский синдром» стал широко популярен и приобрёл много синонимов: известны такие наименования, как «синдром идентификации заложника» (англ. Hostage Identification Syndrome), «синдром здравого смысла» (англ. Common Sense Syndrome), «стокгольмский фактор» (англ. Stockholm Factor), «синдром выживания заложника» (англ. Hostage Survival Syndrome) и др. Авторство термина «стокгольмский синдром» приписывают криминалисту Нильсу Бейероту, который ввёл его во время анализа ситуации, возникшей в Стокгольме во время захвата заложников в августе 1973 года. Заложники защищали своих похитителей после освобождения и не соглашались давать показания против них в суде. Механизм психологической защиты, лежащий в основе стокгольмского синдрома, был впервые описан Анной Фрейд в 1936 году, когда и получил название «идентификация с агрессором». Исследователи полагают, что стокгольмский синдром является не психологическим парадоксом, не расстройством или синдромом, а скорее нормальной реакцией человека на сильно травмирующее психику событие. Так, стокгольмский синдром не включён ни в одну классификацию психических расстройств. Согласно данным ФБР о более чем 1200 случаев захвата заложников с баррикадированием захвативших в здании, стокгольмский синдром отмечен всего в 8 % случаев. (ru)
- Stockholmssyndromet är ett psykologiskt tillstånd där kidnappningsoffer eller personer hållna fångar mot sin vilja utvecklar en relation till kidnapparen/kidnapparna och tar parti för förövaren mot polisen. Detta kan vara ett uttryck för identifikation med förövaren. Denna solidaritet kan ibland bli en riktig delaktighet, med fångar som hjälper kidnapparna att uppnå sina mål eller att rymma från polisen. Syndromet har studerats av olika forskare inom viktimologin och det har hypotetiserats att det delvis baserar sig på rädsla för att råka ännu värre ut och en vädjan till den inre godheten hos den som tagit gisslan. Det finns lite forskning på området och det är inte en officiell diagnos. Syndromet är uppkallat efter det uppmärksammade Norrmalmstorgsdramat efter ett rånförsök mot Kreditbanken på Norrmalmstorg i Stockholm, som ägde rum mellan 23 och 28 augusti 1973. Gisslan Kristin Enmark intervjuades i radio och sa bland annat "Jag är inte det minsta rädd för Clark och den här andra killen. Jag är rädd för polisen." Offren fortsatte att försvara kidnapparna även efter att deras sex dagars fysiska kvarhållande var över. De visade också ett tystlåtet uppträdande i de efterföljande rättsprocesserna. Kriminologen och psykiatern Nils Bejerot, som assisterade polisen under rånet, myntade termen Norrmalmstorgssyndromet i en nyhetssändning – utomlands blev det däremot känt som Stockholmssyndromet, då "Norrmalmstorg" var alltför okänt i övriga världen. Stockholmssyndromet var lämpligare med tanke på att staden/ordet Stockholm är relativt välkänd. Denna term har sedan lånats tillbaka till svenskan och blivit i stort sett allenarådande även i Sverige. Begreppet har sedan det myntades använts av många psykologer världen över. (sv)
- 斯德哥爾摩症候群（英語：Stockholm syndrome；瑞典語：Stockholmssyndromet）又稱為人質情結、人质综合症，是一種心理學現象，是指被害者對於加害者產生情感，同情加害者、認同加害者的某些觀點和想法，甚至反過來幫助加害者的一種情結。 斯德哥爾摩症候群可以被看作是一種，不一定只發生在人質身上，只要加害者對被害者實施騷擾，都可能使被害者對產生強烈的情感。根據弗洛伊德的理論，斯德哥爾摩症候群是一種自我防衛機制，當受害者相信加害者的想法時，他們會覺得自己不再受到威脅。斯德哥爾摩症候群並非正式精神疾病名詞。斯德哥爾摩症候群更傾向是人們用來掩蓋不想討論問題的假想狀態。 (zh)
- Стокгольмський синдром (англ. Stockholm syndrome) — психологічний несвідомий захисний стан, який характеризується прив'язаністю жертви до кривдника. У процесі захоплення, викрадення або застосування (чи загрози застосування) насильства, жертви починають співчувати своїм загарбникам, виправдовувати їхні дії і навіть ототожнювати себе з ними, переймаючи загарбницькі ідеї. Стокгольмський синдром є нормальною реакцією людини на психотравмувальну подію, а не розладом. Він не занесений до жодної міжнародної системи класифікації психіатричних захворювань. Проаналізувавши більше 4700 випадків захоплення заручників, спеціалісти ФБР (FBI Law Enforcement Bulletin, № 7, 2007) дійшли висновку, що тією чи іншою мірою у 27 % жертв проявляється стокгольмський синдром. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- La síndrome d'Estocolm és un estat psicològic en què la víctima d'un segrest o la persona retinguda contra la seva pròpia voluntat, desenvolupa una relació de complicitat amb el seu segrestador. A vegades, els ostatges poden acabar ajudant els captors a aconseguir els seus fins o bé a evadir la policia. De vegades també s'aplica en alguns casos de violència domèstica o d'assetjament de menors on l'agressor exerceix un domini absolut sobre la víctima, qui acaba presentant una marcada submissió, dependència i aparent lleialtat cap a l'agressor. (ca)
- Stockholmský syndrom je specifická pozitivní emoční i afektivní vazba a závislost oběti (např. rukojmí) na pachateli (např. únosci) vyskytující se též ve vztazích některých vězňů a jejich vyšetřovatelů. Nesprávně se Stockholmskému syndromu říká „Helsinský syndrom“. Opakem je Limský syndrom, který se projevuje vytvořením vazby pachatele na osobu oběti. (cs)
- Το σύνδρομο της Στοκχόλμης είναι ένα ψυχολογικό φαινόμενο κατά το οποίο όμηροι εκφράζουν και συμπόνοια και έχουν θετικά συναισθήματα προς τους απαγωγείς τους, μερικές φορές σε σημείο που να υπερασπίζονται και ταυτίζονται με τους απαγωγείς. Αυτά τα συναισθήματα γενικά θεωρούνται παράλογα υπό το πρίσμα του κινδύνου ή ρίσκου που υπέστησαν τα θύματα, τα οποία θεωρούν ουσιαστικά, την έλλειψη κακοποίησης από τους απαγωγείς ως μια πράξη καλοσύνης. Το Σύστημα Βάσεων Δεδομένων Ομήρων του FBI δείχνει ότι περίπου 8 τοις εκατό των θυμάτων παρουσιάζουν ενδείξεις συνδρόμου της Στοκχόλμης. (el)
- Unter dem Stockholm-Syndrom wird jenseits fachwissenschaftlicher Diskurse ein psychologisches Phänomen verstanden, bei dem Opfer von Geiselnahmen ein positives emotionales Verhältnis zu ihren Entführern aufbauen. Dies könne dazu führen, dass die Opfer mit den Tätern sympathisieren und mit ihnen kooperieren. Geprägt wurde der Begriff 1973 von einem schwedischen Polizeipsychologen. Seitdem wird er medial popularisiert, obwohl sich empirisch keine entsprechenden Nachweise finden lassen und die Existenz eines solchen Syndroms wissenschaftlich überwiegend angezweifelt wird. (de)
- Le syndrome de Stockholm est un phénomène psychologique observé chez des otages ayant vécu durant une période prolongée avec leurs geôliers et qui ont développé une sorte d'empathie, de contagion émotionnelle vis-à-vis de ceux-ci, selon des mécanismes complexes d'identification et de survie. Le terme « syndrome de Stockholm » doit son nom à l'analyse d'une prise d'otage ayant eu lieu à Stockholm en 1973 par le psychiatre Nils Bejerot. (fr)
- ストックホルム症候群（ストックホルムしょうこうぐん、英: Stockholm syndrome、典: Stockholmssyndromet）は、誘拐事件や監禁事件などの犯罪被害者についての臨床において、被害者が犯人との間に心理的なつながりを築くことをいう。ただし臨床心理学における心理障害（精神障害）ではなく、心的外傷後ストレス障害として扱われる。スウェーデン国外のメディアが事件発生都市名、ストックホルムに基づいて報道した経緯がある。 連邦捜査局の人質データベース・システム (HOBAS) や『FBI Law Enforcement Bulletin』報告書によれば、犯人と心理的なつながりを示す根拠がみられる人質事件の被害者は約8%にすぎない。 メディアや臨床心理学においては、被害者が犯人と心理的なつながりを築くことについて「好意的な感情を抱く心理状態」と判断して表現しているものが多い。さらに誘拐や監禁以外の被害者の反応についても表現されるようになり、ストックホルム症候群という用語の用法にも方言がある。 (ja)
- ( 스톡홀름 신드롬은 여기로 연결됩니다. 드라마에 대해서는 스톡홀름 신드롬 (드라마) 문서를 참고하십시오.) 스톡홀름 증후군(영어: Stockholm syndrome 스톡홀름 신드롬[*], 스웨덴어: Stockholmssyndromet 스톡홀름쉰드로메트[*])은 인질이 범인에게 동조하고 감화되는 비이성적인 심리 현상이다. 피해자가 가해자를 변호하는 현상이며, 인질이 아니더라도 일부 매맞는 배우자나 가족의 일원, 학대받는 아이들도 이와 유사한 심리 상태를 나타낸다고 한다. 반대로 리마 증후군은 범인이 인질에게 동화되는 심리 현상이다. (ko)
- Syndrom sztokholmski – stan psychiczny, który pojawia się u ofiar porwania lub u zakładników, wyrażający się odczuwaniem sympatii i solidarności z osobami je przetrzymującymi. Może osiągnąć taki stopień, że osoby więzione pomagają swoim prześladowcom w osiągnięciu ich celów lub w ucieczce przed policją. Syndrom ten jest skutkiem psychologicznych reakcji na silny stres oraz rezultatem podejmowanych przez porwanych prób zwrócenia się do prześladowców i wywołania u nich współczucia. (pl)
- 斯德哥爾摩症候群（英語：Stockholm syndrome；瑞典語：Stockholmssyndromet）又稱為人質情結、人质综合症，是一種心理學現象，是指被害者對於加害者產生情感，同情加害者、認同加害者的某些觀點和想法，甚至反過來幫助加害者的一種情結。 斯德哥爾摩症候群可以被看作是一種，不一定只發生在人質身上，只要加害者對被害者實施騷擾，都可能使被害者對產生強烈的情感。根據弗洛伊德的理論，斯德哥爾摩症候群是一種自我防衛機制，當受害者相信加害者的想法時，他們會覺得自己不再受到威脅。斯德哥爾摩症候群並非正式精神疾病名詞。斯德哥爾摩症候群更傾向是人們用來掩蓋不想討論問題的假想狀態。 (zh)
- متلازمة ستوكهولم (بالإنجليزية: Stockholm syndrome) هي ظاهرة نفسية تصيب الفرد عندما يتعاطف أو يتعاون مع عدوه أو مَن أساء إليه بشكل من الأشكال، أو يُظهر بعض علامات الولاء له مثل أن يتعاطف المُختَطَف مع المُختَطِف. وتسمى أيضاً برابطة الأَسْر أو الخطف وقد اشتهرت في العام 1973 حيث تُظهر فيها الرهينة أو الأسيرة التعاطف والانسجام والمشاعر الإيجابية تجاه الخاطف أو الآسر، تصل لدرجة الدفاع عنه والتضامن معه. هذه المشاعر تعتبر بشكل عام غَيْرَ منطقية ولا عقلانية في ضوء الخطر والمجازفة اللتين تتحملهما الضحية، إذ أن الضحية تفهم بشكل خاطئ عدم الإساءة من قبل المعتدي إحساناً ورحمة. وقد سجلت ملفات الشرطة وجود متلازمة ستوكهولم لدى 8% من حالات الرهائن. (ar)
- La Stokholm-sindromo aŭ Sindromo de Stokholmo aŭ Stokholma sindromo estas psikologia fenomeno - laŭ la scienco - kiu aperas ĉe viktimo de ostaĝpreno, forrabo, dum longtempa kunesto kaj kiam la viktimo havas pozitivan emocian rilaton al la forrabisto, ostaĝprenisto. Tio povas kulmini eĉ en tio, ke la viktimo montras kompaton aŭ eĉ reciprokan amon al la forrabinto. (eo)
- El síndrome de Estocolmo es una reacción psicológica en la que la víctima de un secuestro o retención en contra de su voluntad desarrolla una relación de complicidad y un fuerte vínculo afectivo con su secuestrador o retenedor. Principalmente se debe a que malinterpretan la ausencia de violencia como un acto de humanidad por parte del agresor. Según datos del Federal Bureau of Investigation (FBI), alrededor del 27 % de las víctimas de 4700 secuestros y asedios recogidos en su base de datos experimentan esta reacción. Las víctimas que experimentan el síndrome muestran regularmente dos tipos de reacción ante la situación: por una parte, tienen sentimientos positivos hacia sus secuestradores; mientras que, por otra parte, muestran miedo e ira contra las autoridades policiales o quienes se (es)
- Stockholmgo sindromea bahiketa edo bere borondatearen aurkako atxikipen baten biktimak bere kaptorearekin konplizitate-harreman bat eta lotura afektibo indartsu bat garatzen duen erreakzio psikologiko bat da. Batez ere, indarkeriarik eza erasotzailearen gizatasun ekintzatzat jotzen dutelako gertatzen da hori. Federal Bureau of Investigation (FBI) erakundearen datuen arabera, 4.700 bahiketa eta setioren biktimen %27 inguruk erreakzio hori jasaten dute. Sindromea duten biktimek bi motatako erreakzioak izaten dituzte aldian-aldian: alde batetik, sentimendu positiboak dituzte beren bahitzaileekiko; eta, bestetik, beldurra eta haserrea agertzen dute polizia-agintarien edo haien bahitzaileen aurka. Aldi berean, bahitzaileek eurek sentimendu positiboak erakusten dituzte bahituekiko. (eu)
- Sindrom Stockholm adalah kondisi ketika terbentuk ikatan psikologis dalam diri para sandera kepada para penyanderanya. Sindrom ini dihasilkan dari serangkaian keadaan yang cukup spesifik, yakni ketimpangan relasi kuasa selama masa penyanderaan, penculikan, atau hubungan yang kasar. Nama sindrom ini diambil dari kejadian perampokan Sveriges Kreditbank di Stockholm pada tahun 1973. Perampok bank tersebut, Jan-Erik Olsson dan Clark Olofsson, memiliki senjata dan menyandera karyawan bank dari 23 Agustus sampai 28 Agustus 1973. Ketika akhirnya korban dapat dibebaskan, reaksi mereka malah memeluk dan mencium para perampok yang telah menyandera mereka. Mereka secara emosional menjadi menyayangi penyandera, bahkan membela mereka. Istilah sindrom Stockholm pertama kali dicetuskan oleh dan psikiate (in)
- Stockholm syndrome is a theorized condition in which hostages develop a psychological bond with their captors during captivity. It is supposed to result from a rather specific set of circumstances, namely the power imbalances contained in hostage-taking, kidnapping, and abusive relationships. Therefore, it is difficult to find a large number of people who experience Stockholm syndrome to conduct studies with any sort of power. This makes it hard to determine trends in the development and effects of the condition— and, in fact, it is a "contested illness" due to doubts about the legitimacy of the condition. (en)
- La sindrome di Stoccolma è un particolare stato di dipendenza psicologica e/o affettiva che si manifesta in alcuni casi in vittime di episodi di violenza fisica, verbale o psicologica. Il soggetto affetto dalla sindrome, durante i maltrattamenti subiti, prova un sentimento positivo nei confronti del proprio aggressore che può spingersi fino all'amore e alla totale sottomissione volontaria, instaurando in questo modo una sorta di alleanza e solidarietà con il suo carnefice. La sindrome viene spesso evocata nei resoconti giornalistici o in opere di fantasia, ma non è inserita in nessun sistema internazionale di classificazione psichiatrica. Non è classificata in nessun manuale di psicologia, è stata nominata soltanto in un ridotto numero di studi scientifici e viene ritenuta un caso particol (it)
- Het stockholmsyndroom is het psychologisch verschijnsel dat soms optreedt tijdens een gijzeling. Het verschijnsel houdt in dat de gegijzelde sympathie voor de gijzelnemer krijgt. De benaming komt van de Norrmalmstorg-overval op de Kreditbanken aan het Norrmalmstorg in Stockholm en de daaropvolgende gijzeling van 23 tot 28 augustus 1973. De gegijzelden namen het voor hun gijzelnemers op, zelfs nog ná de zesdaagse gijzeling. Tijdens de verhoren hielden ze zich in ten voordele van de gijzelnemers. De criminoloog en psychiater , die de politie toen bijstond, gaf uiteindelijk de naam aan dit verschijnsel. (nl)
- Síndrome de Estocolmo ou síndroma de Estocolomo (Stockholmssyndromet em sueco) é o nome normalmente dado a um estado psicológico particular em que uma pessoa, submetida a um tempo prolongado de intimidação, passa a ter simpatia e até mesmo amor ou amizade pelo seu agressor. De um ponto de vista psicanalítico, pessoas que possam ter desenvolvido ao longo de experiências na infância com seus familiares ou cuidadores, algum traço de caráter sádico ou masoquista implícito em sua personalidade, podem em certas circunstâncias de abuso desenvolver sentimentos de afeto e apego, dirigidos a agressores, sequestradores, ou qualquer perfil que se encaixe no quadro geral correspondente a síndrome de Estocolmo. Há também a possibilidade, amplamente considerada, de que para algumas pessoas vítimas de ass (pt)
- Стокго́льмский синдро́м (англ. Stockholm Syndrome) — термин, популярный в психологии, описывающий защитно-бессознательную травматическую связь, взаимную или одностороннюю симпатию, возникающую между жертвой и агрессором в процессе захвата, похищения и/или применения угрозы или насилия. Под воздействием сильного переживания заложники начинают сочувствовать своим захватчикам, оправдывать их действия и в конечном счёте отождествлять себя с ними, перенимая их идеи и считая свою жертву необходимой для достижения «общей» цели. (ru)
- Stockholmssyndromet är ett psykologiskt tillstånd där kidnappningsoffer eller personer hållna fångar mot sin vilja utvecklar en relation till kidnapparen/kidnapparna och tar parti för förövaren mot polisen. Detta kan vara ett uttryck för identifikation med förövaren. (sv)
- Стокгольмський синдром (англ. Stockholm syndrome) — психологічний несвідомий захисний стан, який характеризується прив'язаністю жертви до кривдника. У процесі захоплення, викрадення або застосування (чи загрози застосування) насильства, жертви починають співчувати своїм загарбникам, виправдовувати їхні дії і навіть ототожнювати себе з ними, переймаючи загарбницькі ідеї. Стокгольмський синдром є нормальною реакцією людини на психотравмувальну подію, а не розладом. Він не занесений до жодної міжнародної системи класифікації психіатричних захворювань. (uk)
|
