| dbo:abstract
|
- لون جلد الإنسان يختلف لون الجلد البشري في درجاته، من اللون البني الغامق إلى اللون الوردي الفاتح أو الأبيض ويكون هذا الاصطباغ في اللون نتيجة للانتخاب الطبيعي (هو العملية التي تقوم بتفضيل سمة وراثية مورثة لتصبح أكثر شيوعا في الأجيال اللاحقة) يكون اصطباغ الجلد للبشر بتنظيم كمية الأشعة فوق البنفسجية المخترقة للبشرة والسيطرة على الآثار الكيميائية الحيوية. (ar)
- Το χρώμα δέρματος είναι φυσικό χαρακτηριστικό που χαρακτηρίζει την εμφάνιση του επιδερμίδας. Υπάρχει μια ταξινόμηση των ανθρώπινων πληθυσμών με βάση το χρώμα της επιδερμίδας. Το χρώμα δέρματος μπορεί επίσης να χρησιμοποιείται από τα ζώα για να προστατευτούν από εχθρούς ή να προσελκύσουν ερωτικούς συντρόφους. (el)
- Die Hautfarbe (auch Teint) ist ein körperliches Merkmal, das vor allem durch die Pigmentierung der Haut und die Struktur der Blutgefäße bestimmt wird. Bei einigen Lebewesen, insbesondere bei unbehaarten und unbefiederten, dient die Hautfarbe der Tarnung oder für Signale, etwa als Warnsignal giftiger Tiere oder beim Balzverhalten. (de)
- Human skin color ranges from the darkest brown to the lightest hues. Differences in skin color among individuals is caused by variation in pigmentation, which is the result of genetics (inherited from one's biological parents and or individual gene alleles), exposure to the sun, natural and sexual selection, or all of these. Differences across populations evolved through natural or sexual selection, because of social norms and differences in environment, as well as regulations of the biochemical effects of ultraviolet radiation penetrating the skin. The actual skin color of different humans is affected by many substances, although the single most important substance is the pigment melanin. Melanin is produced within the skin in cells called melanocytes and it is the main determinant of the skin color of darker-skin humans. The skin color of people with light skin is determined mainly by the bluish-white connective tissue under the dermis and by the hemoglobin circulating in the veins of the dermis. The red color underlying the skin becomes more visible, especially in the face, when, as consequence of physical exercise or sexual arousal, or the stimulation of the nervous system (anger, embarrassment), arterioles dilate. Color is not entirely uniform across an individual's skin; for example, the skin of the palm and the sole is lighter than most other skin, and this is especially noticeable in darker-skinned people. There is a direct correlation between the geographic distribution of ultraviolet radiation (UVR) and the distribution of indigenous skin pigmentation around the world. Areas that receive higher amounts of UVR, generally located closer to the equator, tend to have darker-skinned populations. Areas that are far from the tropics and closer to the poles have lower intensity of UVR, which is reflected in lighter-skinned populations. Some researchers suggest that human populations over the past 50,000 years have changed from dark-skinned to light-skinned and vice versa as they migrated to different UV zones, and that such major changes in pigmentation may have happened in as little as 100 generations (≈2,500 years) through selective sweeps. Natural skin color can also darken as a result of tanning due to exposure to sunlight. The leading theory is that skin color adapts to intense sunlight irradiation to provide partial protection against the ultraviolet fraction that produces damage and thus mutations in the DNA of the skin cells. In addition, it has been observed that females on average are significantly lighter in skin pigmentation than males. Females need more calcium during pregnancy and lactation. The body synthesizes vitamin D from sunlight, which helps it absorb calcium. Females evolved to have lighter skin so their bodies absorb more calcium. The social significance of differences in skin color has varied across cultures and over time, as demonstrated with regard to social status and discrimination. (en)
- La couleur de la peau chez l'être humain, encore appelée teint ou complexion, présente une gradation continue de marron-foncé au mat clair presque blanc, avec parfois des tons rosés ou cuivrés. La quantité et la nature des mélanines contenues dans la peau, ainsi que leur répartition, sont les principaux critères déterminant sa couleur. Par ailleurs, le carotène alimentaire peut, en quantité importante, donner une composante légèrement jaunâtre à la peau blanche. L’hémoglobine des capillaires sanguins donne une coloration rosée aux peaux claires, sauf chez les personnes ayant une couche de graisse sous-cutanée épaisse, comme c'est souvent le cas chez les Extrême-Orientaux. La génétique joue un rôle capital dans la détermination du teint, mais aussi l'exposition au soleil, la plupart des humains bronzant sous l'effet des radiations ultraviolettes. L'absorption de certains médicaments, ainsi que des pathologies et des dépigmentations (exemple du vitiligo), peuvent aussi l'influencer. Les hormones féminines en grande quantité provoquent chez certaines femmes une hyperpigmentation partielle du visage (masque de grossesse). (fr)
- El color de la piel humana corresponde primariamente al color marrón de la melanina y su tono varía según su concentración, desde el marrón oscuro a muy claro. El color de la piel es determinado primariamente por la cantidad y tipo de melanina, el pigmento que da a la piel su color. La variación del color de la piel ocurre en su mayor parte debido a la genética. En general, personas con ancestros provenientes de regiones tropicales y mayores altitudes (factores que aumentan exposición a los rayos ultravioleta) poseen piel de colores más oscuros en contraste con las personas cuyos ancestros provienen de regiones subtropicales. Sin embargo, varios grupos étnicos de piel clara consiguieron sobrevivir en regiones tropicales vía a la adaptación social, y viceversa para grupos étnicos de piel oscura en regiones subtropicales. (es)
- Pigmen warna kulit manusia memiliki keragaman dari sampai putih terterang. Pigmentasi kulit seseorang adalah hasil dari genetik, produk dari kedua seseorang, riasan genetik dan pancaran sinar matahari. Dalam evolusi, pigmentasi kulit pada manusia berubah akibat proses seleksi alam yang utamanya mengatur jumlah radiasi ultraviolet yang mempenetrasi kulit, mengkontrol efek biokimianya. (in)
- 피부색(皮膚色) 또는 살빛은 피부 안의 멜라닌의 존재로 인하여 주로 나타난다. 피부색은 혈관 하부를 따라 검은 빛깔에서 분홍 빛을 띄는 흰 빛깔에 이르기까지 다양하다. 자연 피부색의 다양성은 주로 유전적 요인에 뿌리가 있으나, 진화적 원인은 확정된 바가 없다. 과학 연구에 따라 자연 피부색의 다양성은 사하라 이남 아프리카 쪽 인구에서 가장 높은데 피부 반사율 값이 19에서 46 (중앙값 31)에 이른다. 이는 유럽과 동아시아 인구의 피부 반사율 값이 각각 62~69, 50~59에 이르는 것과 비교된다. 여기서 피부색의 범위의 정의는 어느 정도 유동성이 있지만 아프리카인의 백색증의 경우 피부색 범위를 계산할 때 고려하지 않는다. 흰 빛깔의 피부는 북유럽 스웨덴 지역이 그 유례로 그 일대 유럽대륙 토착민들이 그 시초이다. 흰 빛깔의 피부는 석회수에 따른 영향으로 유럽대륙 전반에 만연한 석회수로 석회수를 먹고 자란 채소와 육류 그리고 사람이 먹는 석회수 성분이 포함된 물 등 여러방식으로 석회성분이 인체에 유입되어 영향을 미치고 흰 피부와 눈 홍채 색 변화에 영향을 미쳤다. 그리고 석회성분이 있는 물로 씻기도 하고 요즘은 이동이 자유롭지만 과거 시대에 인간은 한 장소에서 태어나 그곳에서 마을을 이루고 그 터전을 벗어나지 못하고 죽을 때까지 한 장소에서 살았다. 유독 흰피부에 파란 눈동자는 북유럽 스웨덴 바이킹족이 살던 곳의 사람들에게서 나타나는 특징이었는데 그들에게는 다발성 경화증이 있었고 이는 스웨덴 바이킹이 거주하던 지역이 석회암 채석장이 있는 다량의 석회가 있는 지대였기 때문이다. 그래서 실제로 다량의 석회수를 채소들이 먹고 자라서 그 맛이 유독 쓴 맛을 지녔고 옛날 시대라 식물 뿐만 아니라 사람, 동물, 모든 생물이 물을 통해 많은 석회성분을 채내에 흡수하였고 다른 지역보다 유독 석회암 채굴지역이라 물에 포함되어 있는 석회성분이 과다한 탓에 그곳 사람들은 유독 유럽 다른 지역보다 다발성 경화증 발병이 심하고 유독 흰 빛깔의 피부를 띄었다. 석회성분을 먹지 않고 석회수에 목욕만 꾸준히 해서 흰 피부를 만들 수 있는지는 아직 알려진 바가 없다. 석회성분이 채소, 육류, 물을 통해 인체에 꾸준히 유입되었을 때 그 적정수준이 어느정도 인지는 아직 알려진 바가 없다. 확실한 건 석회성분을 꾸준히 다량 채내에 유입되면 다발성 경화증에 걸린다는 사실이다. 바이킹과 무역을 하던 지역 사람들은 다발성 경화증에 걸렸는데 이는 과도한 석회성분을 먹고 자란 채소나 육류 음식의 교류에 따른 영향으로 보여진다.(옛날시대는 석회수를 필터하는 능력도 없었고 있는 그대로 상태에서 석회만 가라앉혀서 육안으로 맑은 물을 사용했을테니 석회성분이 물 속에 반드시 포함되어 있었을테다.) 피부빛깔은 유전이 일정 몇 세대에 걸쳐 유전이 되는 것으로 보이며 그 새로운 자연 환경과 음식 습관에 따라 점차 변화된다. 자연 피부색은 햇빛의 노출에 의한 일광욕으로 말미암아 어둡게 바꿀 수 있다. 피부 세포의 DNA 변화를 일으킬 수 있는 자외선으로부터 부분적인 보호를 받기 위해 피부색이 강렬한 햇빛 방사에 적응한다는 것이 선도적인 이론이 되고 있다. 피부색을 바꾸는 다른 요인으로는 주위 온도로부터의 보호, 감염, 피부암, 동상, 음식의 변화, 성선택 등이 있다. 피부색 차이의 사회적 중요성은 시간에 따라, 또 문화에 따라 다양하며, 이는 사회적 지위와 인종 차별과 관련되는 것으로 입증되었다. (ko)
- ヒトの肌の色（ヒトのはだのいろ）は、黒からほとんど無色（血の色が透けてピンクがかる）まで様々である。これは肌に含まれる色素のメラニンの量によって決定される。これは遺伝的要因もあれば、後天的な要因もある。 (ja)
- Il colore della pelle umana può variare da quasi nero a tonalità molto pallide di rosa. Questa variabilità è dovuta alla diversa quantità pigmentazione nelle cellule della cute, influenzata sia da fattori genetici che dall'esposizione alla luce del sole. Il pigmento più importante nel colore della pelle è la melanina, prodotta dai melanociti; maggiore è il livello di melanina, più scuro sarà il colore della pelle di un individuo, mentre in carenza di melanina, il colore chiaro del tessuto connettivale presente nel derma sarà più visibile, creando una tonalità più rosa della pelle. A livello culturale, il colore della pelle è spesso stato utilizzato per discernere le diverse etnie. Alcuni credono che il diverso pigmento di pelle sia indice di inferiorità. Infatti, nel corso della storia si sono verificate molte ingiustizie che ce lo dimostrano, per esempio la schiavitù negli Stati Uniti d'America o la tratta atlantica degli schiavi africani del XVI secolo. Non solo, ciò è anche motivo di bullismo, sia negli ambienti scolastici che nella vita quotidiana al di fuori della scuola. (it)
- Huidskleur is de kleur van de menselijke huid, die varieert van bijna zwart en donkerbruin tot licht-beige of -roze. Iemands huidskleur is het product van de genen van beide biologische ouders en de invloed van zonlicht. Huidpigmentatie ontstond als een evolutionaire adaptatie om de nadelige effecten van ultraviolet-straling te beheersen. In donkere huid dringt deze straling in mindere mate binnen. Donkere huid ontwikkelde zich op droge en zonnige plaatsen, terwijl bleke huid, die vitamine D aanmaakt op basis van kleine hoeveelheden zonlicht, zich later opnieuw ontwikkelde als adaptatie voor mensen die in noordelijker streken waren gaan wonen. De huidskleur van een individu wordt beïnvloed door tal van stoffen, waarvan het pigment melanine veruit de belangrijkste is. Melanine maakt de huid donkerbruin. Lichte huid krijgt zijn kleur voornamelijk door het blauwachtig witte bindweefsel onder de dermis en door de hemoglobine in de bloedvaten van de dermis. Iemands huidskleur is niet overal op het lichaam gelijk. Zo is de huid op de handpalmen en voetzolen doorgaans lichter en van de genitaliën donkerder van kleur. De huidskleur van een individu kan tijdelijk donkerder of roder worden (bruinen) door blootstelling aan zonlicht. De rode kleur van de huid kan toenemen door lichaamsbeweging of stimulatie van het zenuwstelsel. Vrouwen hebben gemiddeld een iets lichtere huidskleur dan mannen. In veel samenlevingen is huidskleur een belangrijke indicator van groepslidmaatschap of sociale status. Racisme wordt vaak op verschillen in huidskleur gestoeld. Al eeuwenlang geniet lichte huid de voorkeur in Europa en later – door kolonisatie en globalisatie – ook elders in de wereld. Bij blanken zelf wordt een licht gebruinde huid dan weer vaak als aantrekkelijk beschouwd. (nl)
- Cor da pele humana se refere à variedade de tons de pele desde a marrom mais escuro até a pele clara. A pigmentação da pele de um indivíduo é o resultado da genética, sendo o produto da composição genética de ambos os pais biológicos do indivíduo e da exposição ao sol. Na evolução, a pigmentação da pele em seres humanos evoluiu por um processo de seleção natural principalmente para regular a quantidade de radiação ultravioleta que penetra na pele, controlando seus efeitos bioquímicos. A cor real da pele de diferentes seres humanos é afetada por muitas substâncias, embora a substância mais importante seja o pigmento melanina. A melanina é produzida dentro da pele em células chamadas melanócitos e é o principal determinante da cor da pele de humanos de pele escura. A cor da pele das pessoas com pele clara é determinada principalmente pelo tecido conjuntivo branco-azulado sob a derme e pela hemoglobina que circula nas veias da derme. A cor vermelha subjacente à pele se torna mais visível, principalmente no rosto, quando, como consequência do exercício físico ou da estimulação do sistema nervoso (raiva, medo). A cor não é totalmente uniforme na pele de um indivíduo; por exemplo, a pele na sola do pé e na palma da mão é mais clara que a maioria das outras partes da pele, e isso é especialmente visível em pessoas de pele mais escura. Existe uma correlação direta entre a distribuição geográfica da radiação ultravioleta (UV) e a distribuição da pigmentação da pele indígena em todo o mundo. Áreas que recebem maiores quantidades de UV, geralmente localizadas mais próximas ao equador, tendem a ter populações de pele mais escura. Áreas que estão distantes dos trópicos e mais próximas aos polos têm menor intensidade de UV, o que se reflete em populações de pele mais clara. Os pesquisadores sugerem que as populações humanas nos últimos 50.000 anos mudaram de pele escura para pele clara e vice-versa à medida que migraram para diferentes zonas UV, e que tais mudanças importantes na pigmentação podem ter acontecido em menos de 100 gerações (± 2.500 anos) através de varredura seletiva. A cor natural da pele também pode escurecer como resultado do bronzeamento devido à exposição à luz solar. A teoria principal é que a cor da pele se adapta à intensa irradiação solar para fornecer proteção parcial contra a fração ultravioleta que produz danos e, portanto, mutações no DNA das células da pele. Além disso, observou-se que as mulheres, em média, são significativamente mais claras do que homens. As mulheres precisam de mais cálcio durante a gravidez e lactação. O corpo sintetiza a vitamina D da luz solar, o que ajuda a absorver cálcio, assim as mulheres evoluíram para ter uma pele mais clara, de modo que seus corpos absorvem mais cálcio. (pt)
- Hudfärg är färgen på främst människors hud. Inom traditionell västerländsk konst avses med hudfärg vanligen en gulbeige färg som påminner om nordeuropéers hudfärg. En konsthistorisk term för hudfärg är karnation, efter carne, (kött). Färgen på huden bestäms främst av mängden melanin som avgör hudens brunhet, men även mängden karotenoider som påverkar hudens gulhet. En person eller djur utan melanin kallas albino. Hudfärgen kan även påverkas temporärt genom att utsätta huden för ultraviolett strålning för att åstadkomma en så kallad solbränna. Hudfärgen varierar mellan olika områden på jorden och är generellt sett mörkare i områden med starkare ultraviolett strålning från solen. I områden med kraftig sol skyddar den mörka hudfärgen mot hudcancer och solbränna, medan en ljusare färg underlättar produktionen av D-vitamin. Hudfärgen har också betydelse för att hjälpa kroppen hålla rätt balans mellan vitamin D och folsyra. Den mörka huden skyddar mot UV-strålning som förstör folsyran i blodet, folsyra är en mycket viktig komponent vid fostrets utveckling. Samtidigt behöver människan solens strålar för att bilda D-vitamin, när människan flyttade till områden med mindre strålning var en ljusare hud till fördel, då den mörka huden blockerade solens strålar och människor med för mörk hud fick D-vitaminbrist. (sv)
- 膚色根據不同族群而異，膚色的變異範圍可從深色到近乎白色（白裡透紅是由皮膚中血液所造成）。膚色的色調決定於黑色素在皮膚中的含量。平均而言，女性膚色較男性稍淺。 通常祖先源自光照豐富地區的人，擁有較黑的皮膚；祖先來自光照缺乏地區的人，膚色則較淺。對於某些擁有不同光照地區祖先的族群來說，可能會同時包含各種不同深淺的膚色。另外，性選擇也影響了膚色的分佈。 (zh)
- Цвет кожи у человека определяется, в основном, коричневым пигментом меланином. Доля меланина в коже обусловлена генетически, однако в рамках определённого интервала она зависит и от интенсивности ультрафиолетового излучения, попадающего на кожу. Вторым важным фактором, определяющим цвет кожи, является природа кровеносных сосудов, находящихся под ней. В зависимости от меры их расширения или, наоборот, сужения, наблюдается покраснение или бледность. Цвет кожи не одинаков по всему телу. Ладони и ступни содержат мало меланина, и кожа на них поэтому светлее остальной кожи. Губы, как и слизистые оболочки, красного цвета, который им придают кровеносные сосуды, располагающиеся относительно близко к тонкому и практически прозрачному слою кожи. Кожа на кончиках пальцев, на ушах и на носу также несколько красноваты, так как кровеносные сосуды также расположены рядом с поверхностью. У женщин в районе сосков, ануса и вульвы, у мужчин в районе сосков, ануса и мошонки кожа темнее вследствие повышенной концентрации меланина. Цвет кожи является результатом приспособления определённой популяции к интенсивности солнечного излучения в её географическом ареале. Меланин при этом выполняет функции защиты от ультрафиолетового излучения солнца, без него кожа бы старела значительно быстрее, а также имел бы место повышенный риск заболевания раком кожи. Меланин предотвращает воздействие ультрафиолетового излучения, повреждающее генетический аппарат клетки. Первые люди вида Homo sapiens были темнокожими, что в условиях центральной и восточной Африки обеспечивало защиту от ультрафиолетового излучения. У части популяций, переселившихся из Африки в более северные широты, закрепилась мутация, которая обеспечивает более светлый оттенок кожи и лучший синтез витамина D. Есть также теория о том, что депигментация произошла вследствие принципиального изменения в рационе питания (увеличение доли углеводов с переходом к сельскому хозяйству около 10 тыс. лет назад). У женщин кожа в среднем на 3-4 % светлее, чем у мужчин. У альбиносов меланин отсутствует полностью из-за генетической мутации. Вследствие этого у них светлая не только кожа, но и волосы. В современных популяциях с тёмной кожей ассоциированы варианты SLC24A5 (G) и MFSD12 (T), со светлой кожей — варианты SLC24A5 (А) и MFSD12 (С). В геноме человека восемь участков особенно связаны с уровнем пигментации кожи. Семь более бледных вариантов кожи появились по крайней мере 270 тыс. лет назад. Четыре из них возникли более 900 тыс. лет назад. Две мутации, связанные с пониженной активностью гена MFSD12, найденные у африканцев с очень тёмной кожей, появились ок. 500 тыс. лет назад. Ген DDB1 играет важную роль в ремонте ДНК после воздействия ультрафиолета и, соответственно, снижает риск меланомы. В африканских популяциях высока частота защитных аллелей, и, как следствие, меланома практически не встречается. Учёные обнаружили, что ген DDB1 за пределами Африки находится под сильным отбором. Мутации, ассоциированные с тёмной кожей в неафриканских популяциях начали вымываться от 80 до 60 тысяч лет назад. Мутация rs1426654 (A) в гене SLC24A5 на хромосоме 15, связанная со светлой кожей, распространена в Европе, Северной Индии, Пакистане, у некоторых восточноафриканских афроазиатских популяций в Эфиопии и Танзании, имеющих генетический вклад из Южной Азии и с Ближнего Востока, (28—50 %), у южноафриканских банту и бушменов сан в Ботсване (5—11 %). В Евразии популяции с мутацией rs1426654 (A) разделились около 29 тыс. л. н. (от 31 до 28 тыс. л. н.) В Африку аллель rs1426654 (A) попала в результате потока генов во время обратной миграции неафриканцев из Западной Евразии в Восточную Африку > 5 тыс. л. н. (от 9 до 3 тыс. л. н.). Древние жители Европы эпохи палеолита и мезолита были темнокожими. Впервые гены SLC24A5 и SLC45A2, которые приводят к депигментации и осветлению кожи, были обнаружены в останках древнего человека, жившего на территории современной Швеции около 7700 лет назад. У Sidelkino (11,55 тыс. л. н.) из Сиделькино (Самарская область) выявлен ген SLC45A2 (L6106 with 1/1 G). У гена MFSD12 выявлен вариант, который вызывает его повышенную экспрессию и светлый цвет кожи. Он встречается только у индейцев и у жителей Восточной Азии. (ru)
- Колір шкіри у людини визначається, в основному, коричневим пігментом меланіном. Частка меланіну в шкірі обумовлена генетично, однак в рамках певного інтервалу вона залежить і від інтенсивності ультрафіолетового випромінювання, що потрапляє на шкіру. Другим важливим фактором, що визначає колір шкіри, є природа кровоносних судин, що знаходяться під нею. Залежно від міри їх розширення або, навпаки, звуження, спостерігається почервоніння або блідість. Колір шкіри не однаковий по всьому тілу. Долоні і ступні містять мало меланіну, і тому шкіра на них світліша решти шкіри. Губи, як і слизові оболонки, червоного кольору, який їм надають кровоносні судини, розташовані відносно близько до тонкого і практично прозорого шару шкіри. Шкіра на кінчиках пальців, на вухах і на носі також трошки червонуваті, так як кровоносні судини також розташовані поруч з поверхнею. У жінок в районі сосків і у чоловіків в районі сосків і мошонки шкіра темніша внаслідок підвищеної концентрації меланіну. Колір шкіри є результатом пристосування певної популяції до інтенсивності сонячного випромінювання в її географічному ареалі. Меланін при цьому виконує функції захисту від ультрафіолетового випромінювання сонця, без нього шкіра б старіла значно швидше, а також був би підвищений ризик захворювання на рак шкіри. Меланін запобігає впливу ультрафіолетового випромінювання, яке пошкоджує генетичний апарат клітини. Перші люди виду Homo sapiens були темношкірими, що в умовах центральної і східної Африки забезпечувало захист від ультрафіолетового випромінювання. У частині популяцій, що переселилися з Африки в більш північні широти, закріпилася мутація, яка забезпечує більш світлий відтінок шкіри і кращий синтез вітаміну D. Існує також теорія про те, що депігментація сталася внаслідок принципової зміни в раціоні харчування (збільшення частки вуглеводів з переходом до сільського господарства близько 10 тис. років тому). У жінок шкіра в середньому на 3-4% світліша, ніж у чоловіків. У альбіносів меланін відсутній повністю через генетичну мутацію. Внаслідок цього у них світла не тільки шкіра, але і волосся. В сучасних популяціях з темною шкірою асоційовані варіанти SLC24A5 (G) і MFSD12 (T), зі світлою шкірою — варіанти SLC24A5 (А) і MFSD12 (С). У геномі людини вісім ділянок особливо пов'язані з рівнем пігментації шкіри. Сім більш блідих варіантів шкіри з'явилися приблизно 270 тисяч років тому. Чотири з них виникли понад 900 тис. років тому. Дві мутації, пов'язані зі зниженою активністю гена MFSD12, знайдені у африканців з дуже темною шкірою, з'явилися близько 500 тис. років тому. Ген DDB1 грає важливу роль в ремонті ДНК після впливу ультрафіолету і, відповідно, знижує ризик меланоми. В африканських популяціях висока частота захисних алелей, і, як наслідок, меланома практично не зустрічається. Вчені виявили, що ген DDB1 за межами Африки знаходиться під сильним відбором. Мутації, асоційовані з темною шкірою в неафриканських популяціях почали вимиватися від 80 до 60 тисяч років тому. Мутація rs1426654 (A) в гені SLC24A5 на хромосомі 15, пов'язана зі світлою шкірою, поширена в Європі, Північній Індії, Пакистані, у деяких східноафриканських афроазійських популяцій в Ефіопії і Танзанії, які мають генетичний внесок з Південної Азії і з Близького Сходу, (28-50%), у південноафриканських банту і бушменів сан в Ботсвані (5-11%). В Євразії популяції з мутацією rs1426654 (A) розділилися близько 29 тис. років тому (від 31 до 28 тис. років тому). В Африку алель rs1426654 (A) потрапила в результаті потоку генів під час зворотної міграції неафріканців із Західної Євразії в Східну Африку > 5 тис. років тому (від 9 до 3 тис. років тому). Стародавні жителі Європи епохи палеоліту і мезоліту були темношкірими. Вперше гени SLC24A5 і SLC45A2, які призводять до депігментації та освітленню шкіри, були виявлені в останках древньої людини, що жила на території сучасної Швеції близько 7700 років тому. У гена MFSD12 виявлено варіант, який викликає його підвищену експресію і світлий колір шкіри. Він зустрічається лише у індіанців і у жителів Східної Азії. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- لون جلد الإنسان يختلف لون الجلد البشري في درجاته، من اللون البني الغامق إلى اللون الوردي الفاتح أو الأبيض ويكون هذا الاصطباغ في اللون نتيجة للانتخاب الطبيعي (هو العملية التي تقوم بتفضيل سمة وراثية مورثة لتصبح أكثر شيوعا في الأجيال اللاحقة) يكون اصطباغ الجلد للبشر بتنظيم كمية الأشعة فوق البنفسجية المخترقة للبشرة والسيطرة على الآثار الكيميائية الحيوية. (ar)
- Το χρώμα δέρματος είναι φυσικό χαρακτηριστικό που χαρακτηρίζει την εμφάνιση του επιδερμίδας. Υπάρχει μια ταξινόμηση των ανθρώπινων πληθυσμών με βάση το χρώμα της επιδερμίδας. Το χρώμα δέρματος μπορεί επίσης να χρησιμοποιείται από τα ζώα για να προστατευτούν από εχθρούς ή να προσελκύσουν ερωτικούς συντρόφους. (el)
- Die Hautfarbe (auch Teint) ist ein körperliches Merkmal, das vor allem durch die Pigmentierung der Haut und die Struktur der Blutgefäße bestimmt wird. Bei einigen Lebewesen, insbesondere bei unbehaarten und unbefiederten, dient die Hautfarbe der Tarnung oder für Signale, etwa als Warnsignal giftiger Tiere oder beim Balzverhalten. (de)
- Pigmen warna kulit manusia memiliki keragaman dari sampai putih terterang. Pigmentasi kulit seseorang adalah hasil dari genetik, produk dari kedua seseorang, riasan genetik dan pancaran sinar matahari. Dalam evolusi, pigmentasi kulit pada manusia berubah akibat proses seleksi alam yang utamanya mengatur jumlah radiasi ultraviolet yang mempenetrasi kulit, mengkontrol efek biokimianya. (in)
- ヒトの肌の色（ヒトのはだのいろ）は、黒からほとんど無色（血の色が透けてピンクがかる）まで様々である。これは肌に含まれる色素のメラニンの量によって決定される。これは遺伝的要因もあれば、後天的な要因もある。 (ja)
- 膚色根據不同族群而異，膚色的變異範圍可從深色到近乎白色（白裡透紅是由皮膚中血液所造成）。膚色的色調決定於黑色素在皮膚中的含量。平均而言，女性膚色較男性稍淺。 通常祖先源自光照豐富地區的人，擁有較黑的皮膚；祖先來自光照缺乏地區的人，膚色則較淺。對於某些擁有不同光照地區祖先的族群來說，可能會同時包含各種不同深淺的膚色。另外，性選擇也影響了膚色的分佈。 (zh)
- Human skin color ranges from the darkest brown to the lightest hues. Differences in skin color among individuals is caused by variation in pigmentation, which is the result of genetics (inherited from one's biological parents and or individual gene alleles), exposure to the sun, natural and sexual selection, or all of these. Differences across populations evolved through natural or sexual selection, because of social norms and differences in environment, as well as regulations of the biochemical effects of ultraviolet radiation penetrating the skin. (en)
- La couleur de la peau chez l'être humain, encore appelée teint ou complexion, présente une gradation continue de marron-foncé au mat clair presque blanc, avec parfois des tons rosés ou cuivrés. La quantité et la nature des mélanines contenues dans la peau, ainsi que leur répartition, sont les principaux critères déterminant sa couleur. Par ailleurs, le carotène alimentaire peut, en quantité importante, donner une composante légèrement jaunâtre à la peau blanche. L’hémoglobine des capillaires sanguins donne une coloration rosée aux peaux claires, sauf chez les personnes ayant une couche de graisse sous-cutanée épaisse, comme c'est souvent le cas chez les Extrême-Orientaux. (fr)
- El color de la piel humana corresponde primariamente al color marrón de la melanina y su tono varía según su concentración, desde el marrón oscuro a muy claro. El color de la piel es determinado primariamente por la cantidad y tipo de melanina, el pigmento que da a la piel su color. La variación del color de la piel ocurre en su mayor parte debido a la genética. Sin embargo, varios grupos étnicos de piel clara consiguieron sobrevivir en regiones tropicales vía a la adaptación social, y viceversa para grupos étnicos de piel oscura en regiones subtropicales. (es)
- 피부색(皮膚色) 또는 살빛은 피부 안의 멜라닌의 존재로 인하여 주로 나타난다. 피부색은 혈관 하부를 따라 검은 빛깔에서 분홍 빛을 띄는 흰 빛깔에 이르기까지 다양하다. 자연 피부색의 다양성은 주로 유전적 요인에 뿌리가 있으나, 진화적 원인은 확정된 바가 없다. 과학 연구에 따라 자연 피부색의 다양성은 사하라 이남 아프리카 쪽 인구에서 가장 높은데 피부 반사율 값이 19에서 46 (중앙값 31)에 이른다. 이는 유럽과 동아시아 인구의 피부 반사율 값이 각각 62~69, 50~59에 이르는 것과 비교된다. 여기서 피부색의 범위의 정의는 어느 정도 유동성이 있지만 아프리카인의 백색증의 경우 피부색 범위를 계산할 때 고려하지 않는다. 피부빛깔은 유전이 일정 몇 세대에 걸쳐 유전이 되는 것으로 보이며 그 새로운 자연 환경과 음식 습관에 따라 점차 변화된다. 피부색 차이의 사회적 중요성은 시간에 따라, 또 문화에 따라 다양하며, 이는 사회적 지위와 인종 차별과 관련되는 것으로 입증되었다. (ko)
- Il colore della pelle umana può variare da quasi nero a tonalità molto pallide di rosa. Questa variabilità è dovuta alla diversa quantità pigmentazione nelle cellule della cute, influenzata sia da fattori genetici che dall'esposizione alla luce del sole. Il pigmento più importante nel colore della pelle è la melanina, prodotta dai melanociti; maggiore è il livello di melanina, più scuro sarà il colore della pelle di un individuo, mentre in carenza di melanina, il colore chiaro del tessuto connettivale presente nel derma sarà più visibile, creando una tonalità più rosa della pelle. (it)
- Huidskleur is de kleur van de menselijke huid, die varieert van bijna zwart en donkerbruin tot licht-beige of -roze. Iemands huidskleur is het product van de genen van beide biologische ouders en de invloed van zonlicht. De huidskleur van een individu kan tijdelijk donkerder of roder worden (bruinen) door blootstelling aan zonlicht. De rode kleur van de huid kan toenemen door lichaamsbeweging of stimulatie van het zenuwstelsel. Vrouwen hebben gemiddeld een iets lichtere huidskleur dan mannen. (nl)
- Cor da pele humana se refere à variedade de tons de pele desde a marrom mais escuro até a pele clara. A pigmentação da pele de um indivíduo é o resultado da genética, sendo o produto da composição genética de ambos os pais biológicos do indivíduo e da exposição ao sol. Na evolução, a pigmentação da pele em seres humanos evoluiu por um processo de seleção natural principalmente para regular a quantidade de radiação ultravioleta que penetra na pele, controlando seus efeitos bioquímicos. (pt)
- Hudfärg är färgen på främst människors hud. Inom traditionell västerländsk konst avses med hudfärg vanligen en gulbeige färg som påminner om nordeuropéers hudfärg. En konsthistorisk term för hudfärg är karnation, efter carne, (kött). Färgen på huden bestäms främst av mängden melanin som avgör hudens brunhet, men även mängden karotenoider som påverkar hudens gulhet. En person eller djur utan melanin kallas albino. Hudfärgen kan även påverkas temporärt genom att utsätta huden för ultraviolett strålning för att åstadkomma en så kallad solbränna. (sv)
- Колір шкіри у людини визначається, в основному, коричневим пігментом меланіном. Частка меланіну в шкірі обумовлена генетично, однак в рамках певного інтервалу вона залежить і від інтенсивності ультрафіолетового випромінювання, що потрапляє на шкіру. Другим важливим фактором, що визначає колір шкіри, є природа кровоносних судин, що знаходяться під нею. Залежно від міри їх розширення або, навпаки, звуження, спостерігається почервоніння або блідість. В сучасних популяціях з темною шкірою асоційовані варіанти SLC24A5 (G) і MFSD12 (T), зі світлою шкірою — варіанти SLC24A5 (А) і MFSD12 (С). (uk)
- Цвет кожи у человека определяется, в основном, коричневым пигментом меланином. Доля меланина в коже обусловлена генетически, однако в рамках определённого интервала она зависит и от интенсивности ультрафиолетового излучения, попадающего на кожу. Вторым важным фактором, определяющим цвет кожи, является природа кровеносных сосудов, находящихся под ней. В зависимости от меры их расширения или, наоборот, сужения, наблюдается покраснение или бледность. В современных популяциях с тёмной кожей ассоциированы варианты SLC24A5 (G) и MFSD12 (T), со светлой кожей — варианты SLC24A5 (А) и MFSD12 (С). (ru)
|
.png){kind=link}
.png){kind=link}
.png){kind=link}
.png){kind=link}
.png){kind=link}
.png){kind=link}
