| dbo:abstract
|
- ثابت ريدبرغ (Rydberg constant) ثابت فيزيائي يستخدم في تحليل الأطياف الذرية رمزه R∞, سمي نسبة إلى الفيزيائي جونز ريدبرغ وتم تصنيفه ضمن أكثر الثوابت الفيزيائية دقة عام 2010. (ar)
- La constant de Rydberg (símbol R∞) és una constant fonamental de la física que permet obtenir el nombre d'ona de cadascuna de les línies de l'espectre atòmic format per sèries similars a les de l'hidrogen. El seu valor és: La constant de Rydberg és la constant física fonamental que està determinada a més precisió, la incertesa estàndard relativa és de 5 × 10–12. Tanmateix la constant de Rydberg no pot ser mesurada directament i es determina a partir de mesures espectroscòpiques de les sèries de Lyman i Balmer de l'hidrogen, del deuteri i de l'heli. (ca)
- Rydbergova konstanta je fyzikální konstanta pojmenovaná po švédském fyzikovi Johannesu Rydbergovi. Představuje nejvyšší možný vlnočet (převrácená hodnota vlnové délky) elektromagnetického záření, které může vyzářit nejjednodušší atom – atom vodíku – v limitě nekonečné hmotnosti jádra. Rydbergova konstanta a další příbuzné konstanty, jako Rydbergova frekvence, Rydbergova energie a Hartreeova energie mají zásadní význam ve spektroskopii. (cs)
- Konstanto de Rydberg (signo ) estas fizika konstanto. Ĝi aperas en kaj en kelkaj aliaj formuloj, ĉefe uzataj en tiuj, kiuj estas koneksataj en formuloj, kiuj priskribas , pri elradiitaj elektromagentaj ondoj de atomoj. Konstanto de Rydberg en SI havas valoron, rilatante al senmova kerno kun nefinia maso: kie me, e - maso de elektrono kaj elementa elektra ŝargo, c - lumrapido, - reduktita konstanto de Planck, ε0 - elektra konstanto. Pri finia maso de kerno, la konstanto de Rydberg (por nuklido kun maso M) estas . Por atomo de hidrogeno, ĝi estas . Valoro de konstanto en formulo de Balmer estis mezurata per J. R. Rydberg en 1889 kaj N. H. Bohr en 1913. (eo)
- Die Rydberg-Konstante ist eine nach Johannes Rydberg benannte Naturkonstante. Sie tritt in der Rydberg-Formel auf, einer Näherungsformel zur Berechnung von Atomspektren. Ihr Wert ist die als Wellenzahl ausgedrückte Ionisierungsenergie des Wasserstoffatoms unter Vernachlässigung relativistischer Effekte und der Mitbewegung des Kerns (also bei unendlicher Kernmasse, daher der Index ). Der derzeit empfohlene Wert der Rydberg-Konstanten beträgt: Die relative Standardunsicherheit beträgt 1,9 · 10−12. Damit ist sie die am genauesten gemessene Naturkonstante überhaupt. (de)
- La constante de Rydberg, llamada así por el físico Johannes Rydberg, es una constante física que aparece en la fórmula de Rydberg. Fue descubierta cuando se midió el espectro del hidrógeno, y construida sobre resultados de mediciones cuánticas de Anders Jonas Ångström y Johann Jakob Balmer. Es una de las mejor determinadas, con una incertidumbre experimental relativa de menos de 7 partes por trillón. La capacidad de medirla directamente a una tan alta precisión confirma las proporciones de los valores de las otras constantes físicas que la definen, y puede ser utilizado para probar rigurosas teorías físicas como la electrodinámica cuántica. (es)
- In spectroscopy, the Rydberg constant, symbol for heavy atoms or for hydrogen, named after the Swedish physicist Johannes Rydberg, is a physical constant relating to the electromagnetic spectra of an atom. The constant first arose as an empirical fitting parameter in the Rydberg formula for the hydrogen spectral series, but Niels Bohr later showed that its value could be calculated from more fundamental constants via his Bohr model. Before the redefinition of the SI base units in 2019, and the electron spin g-factor were the most accurately measured physical constants. The constant is expressed for either hydrogen as , or at the limit of infinite nuclear mass as . In either case, the constant is used to express the limiting value of the highest wavenumber (inverse wavelength) of any photon that can be emitted from an atom, or, alternatively, the wavenumber of the lowest-energy photon capable of ionizing an atom from its ground state. The hydrogen spectral series can be expressed simply in terms of the Rydberg constant for hydrogen and the Rydberg formula. In atomic physics, Rydberg unit of energy, symbol Ry, corresponds to the energy of the photon whose wavenumber is the Rydberg constant, i.e. the ionization energy of the hydrogen atom in a simplified Bohr model. (en)
- Konstanta Rydberg, dengan simbol R∞ atau RH, dinamakan menurut fisikawan Swedia Johannes Rydberg, adalah sebuah konstanta fisika yang menghubungkan spektrum atom, dalam bidang spektroskopi. Konstanta ini pertama kali muncul sebagai parameter empiris untuk penyesuaian dalam rumus Rydberbg pada seri spektral hidrogen, tetapi Niels Bohr kemudian menunjukkan bahwa nilainya dapat dihitung dari konstanta-konstanta yang lebih fundamental, menjelaskan hubungan ini melalui "model Bohr". Sampai tahun 2012, R∞ dan g-factor spin elektron adalah konstanta fisika fundamental yang diukur paling akurat. (in)
- La constante de Rydberg, nommée en l'honneur du physicien Johannes Rydberg, est une constante physique découverte en mesurant le spectre de l'hydrogène. Son unité est le mètre à la puissance moins un (m-1). Elle est définie à partir des résultats d'Anders Jonas Ångström et Johann Jakob Balmer. Chaque élément chimique a sa propre constante de Rydberg, qui peut être obtenue à partir de la constante de Rydberg. (fr)
- 뤼드베리 상수 또는 리드버그 상수(Rydberg 常數)는 or 를 말하며, 스웨덴의 물리학자 요하네스 뤼드베리의 이름을 따서 만들어졌다. 이 값은 수소의 스펙트럼 공식(뤼드베리 공식)을 위해 만들어진 것이다. 원자핵의 질량이 전자보다 훨씬 크다는 가정 아래에 만들어졌다. 뤼드베리 상수 여기서 는 전자의 정지 질량, 는 기본 전하량, 는 자유 공간에서의 유전율, 는 플랑크 상수, 그리고 는 진공에서의 광속이다. 이를 사용하면 일련의 스펙트럼을 표현하는 식에서 파수(단위 길이당의 파수)를 구할 수 있다. 또 여기에 빛의 속도(C)를 곱하면 스펙트럼선에 해당하는 진동수를 구할 수 있다. (ko)
- リュードベリ定数（リュードベリていすう、英: Rydberg constant）は、原子の発光および吸収スペクトルを説明する際に用いられる物理定数である。記号は R∞ などで表される。名称はスウェーデンの物理学者ヨハネス・リュードベリに因む。 リュードベリ定数の値は である（2018CODATA推奨値）。 (ja)
- Stała Rydberga (oznaczana przez ) – stała fizyczna, występująca we wzorze Rydberga i innych wzorach opisujących promieniowanie elektromagnetyczne atomów (serie widmowe atomów) wynikające z poziomów energetycznych. Wartość liczbową występującą we wzorze Balmera wyznaczył na podstawie danych spektroskopowych J.R. Rydberg w 1889, a N.H. Bohr w 1913 określił wzór wiążący ją z wartościami ogólniejszych stałych na podstawie własnej teorii zwanej obecnie modelem atomu Bohra. (pl)
- La costante di Rydberg, così chiamata in onore del fisico Johannes Rydberg, è una costante fisica presente nella formula di Rydberg. È stata scoperta da Rydberg nel 1888, nella misura dello spettro visibile dell'idrogeno, e costruita sui risultati di Anders Jonas Ångström e Johann Jakob Balmer. (it)
- Постоя́нная Ри́дберга — фундаментальная физическая постоянная, используемая в формулах для расчёта уровней энергии и частот излучения атомов. Введена шведским учёным Йоханнесом Робертом Ридбергом в 1890 году при изучении спектров излучения атомов. Обозначается как . Для тяжёлых ядер используется обозначение , для водорода — . Данная константа изначально появилась как эмпирический подгоночный параметр в формуле Ридберга, описывающей спектральные серии водорода. Позже Нильс Бор показал, что её значение можно вычислить из более фундаментальных постоянных, объяснив их связь с помощью своей модели атома (модель Бора). Постоянная Ридберга является предельным значением наивысшего волнового числа любого фотона, который может быть испущен атомом водорода; с другой стороны, это волновое число фотона с наименьшей энергией, способного ионизировать атом водорода в его основном состоянии. Также используется тесно связанная с постоянной Ридберга внесистемная единица измерения энергии, называемая просто ридберг и обозначаемая Ry. Она соответствует энергии фотона, волновое число которого равно постоянной Ридберга, то есть энергии ионизации атома водорода (в приближении бесконечно тяжёлого ядра). По состоянию на 2012 год, постоянная Ридберга и g-фактор электрона являются наиболее точно измеренными фундаментальными физическими постоянными. (ru)
- A Constante de Rydberg, nomeada em homenagem ao físico Johannes Rydberg, é uma constante física que aparece na fórmula de Rydberg. Ela foi descoberta durante a medição do espectro do hidrogênio e foi definida a partir dos resultados desta experiência por Anders Jonas Ångström e Johann Balmer. Cada elemento químico possui a sua própria constante de Rydberg, que pode ser derivada da constante de Rydberg para massa nuclear infinita. A constante de Rydberg é considerada como uma das mais bem definidas constantes físicas, com um incerteza experimental relativa de menos de 7 partes por trilhão. A habilidade de medi-la diretamente com tal precisão, confirma a proporção dos valores de outras constantes físicas que a definem, e por isso pode ser utilizada para testar teorias da física. Para uma série de linhas espectrais discretas, emitidas por um átomo de hidrogênio, . A constante de Rydberg para massa nuclear infinita é (de acordo com as recomendações de 2014 do Committee on Data for Science and Technology): onde é a constante de Planck reduzida, é a massa do elétron, é a carga elementar, é velocidade da luz no vácuo, e é a permissividade elétrica no vácuo Na física atômica, esta constante é utilizada freqüentemente na forma de uma energia: A constante "infinita" aparece na fórmula: onde é a constante de Rydberg para determinado átomo com um elétron com a massa intrínseca é a massa do seu núcleo atômico. (pt)
- Стала Рідберґа — фізична константа, яка входить формулу для визначення частот електромагнітного випромінювання атома водню. Позначається зазвичай . Сталу Рідберґа можна обчислити за наступною формулою: , де — стала тонкої структури, — маса електрона, — заряд електрона, — електрична проникність вакууму, — стала Планка та — швидкість світла. Лінійчатий спектр випромінювання атома водню описується формулою: , де — довжина хвилі лінії в спектрі, n та m — цілі числа, m > n, а — певна стала. Ця формула для спектру була знайдена емпірично, ще до появи квантової теорії атома водню. З розвитком квантової механіки стало зрозуміло, що стала R пов'язана з фундаментальнішою сталою формулою: , де — маса електрона, — маса ядра атома водню. Оскільки маса електрона набагато менша за масу ядра, то поправка невелика. Чисельне значення сталої Рідберґа дорівнює (CODATA-2012): (uk)
- 里德伯常量是物理学中经常用到的常數。根据2014年CODATA的结果，它的值是 里德伯常量起初是在为表示氢原子谱线的里德伯公式中引入的，里德伯公式 其中R即为里德伯常量。 1913年丹麦物理学家尼尔斯·波尔创立的波尔模型给出了里德伯常量的表达式： 其中： 是电子质量是电荷是真空电容率是光速是普朗克常数 然而应用波尔模型计算出里德伯常量的数值： 而实验值 二者差值超过万分之五。英国光谱学家福勒（A.Fowler）提出了这一质疑。1914年波尔提出，这是由于假设原子核静止不动引起的。实际情况是，原子核的质量不是无穷大，它与电子围绕共同的质心转动。波尔对其理论进行了修正，用原子核和电子的折合质量μ代替了电子质量： 不同原子的里德伯常量RA不同。令 其中： 是精细结构常数是电子的康普顿波长 而一种原子的里德伯常量 其中M是原子核的质量。下面给出了几个不同元素的原子里德伯常量的数值： 1H：109 677.58 cm-12D：109 707.42 cm-13T：109 717.35 cm-14He+：438710.32 cm-17Li2+：987098.22 cm-18Be3+：1754841.28 cm-1 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- ثابت ريدبرغ (Rydberg constant) ثابت فيزيائي يستخدم في تحليل الأطياف الذرية رمزه R∞, سمي نسبة إلى الفيزيائي جونز ريدبرغ وتم تصنيفه ضمن أكثر الثوابت الفيزيائية دقة عام 2010. (ar)
- La constant de Rydberg (símbol R∞) és una constant fonamental de la física que permet obtenir el nombre d'ona de cadascuna de les línies de l'espectre atòmic format per sèries similars a les de l'hidrogen. El seu valor és: La constant de Rydberg és la constant física fonamental que està determinada a més precisió, la incertesa estàndard relativa és de 5 × 10–12. Tanmateix la constant de Rydberg no pot ser mesurada directament i es determina a partir de mesures espectroscòpiques de les sèries de Lyman i Balmer de l'hidrogen, del deuteri i de l'heli. (ca)
- Rydbergova konstanta je fyzikální konstanta pojmenovaná po švédském fyzikovi Johannesu Rydbergovi. Představuje nejvyšší možný vlnočet (převrácená hodnota vlnové délky) elektromagnetického záření, které může vyzářit nejjednodušší atom – atom vodíku – v limitě nekonečné hmotnosti jádra. Rydbergova konstanta a další příbuzné konstanty, jako Rydbergova frekvence, Rydbergova energie a Hartreeova energie mají zásadní význam ve spektroskopii. (cs)
- Die Rydberg-Konstante ist eine nach Johannes Rydberg benannte Naturkonstante. Sie tritt in der Rydberg-Formel auf, einer Näherungsformel zur Berechnung von Atomspektren. Ihr Wert ist die als Wellenzahl ausgedrückte Ionisierungsenergie des Wasserstoffatoms unter Vernachlässigung relativistischer Effekte und der Mitbewegung des Kerns (also bei unendlicher Kernmasse, daher der Index ). Der derzeit empfohlene Wert der Rydberg-Konstanten beträgt: Die relative Standardunsicherheit beträgt 1,9 · 10−12. Damit ist sie die am genauesten gemessene Naturkonstante überhaupt. (de)
- Konstanta Rydberg, dengan simbol R∞ atau RH, dinamakan menurut fisikawan Swedia Johannes Rydberg, adalah sebuah konstanta fisika yang menghubungkan spektrum atom, dalam bidang spektroskopi. Konstanta ini pertama kali muncul sebagai parameter empiris untuk penyesuaian dalam rumus Rydberbg pada seri spektral hidrogen, tetapi Niels Bohr kemudian menunjukkan bahwa nilainya dapat dihitung dari konstanta-konstanta yang lebih fundamental, menjelaskan hubungan ini melalui "model Bohr". Sampai tahun 2012, R∞ dan g-factor spin elektron adalah konstanta fisika fundamental yang diukur paling akurat. (in)
- La constante de Rydberg, nommée en l'honneur du physicien Johannes Rydberg, est une constante physique découverte en mesurant le spectre de l'hydrogène. Son unité est le mètre à la puissance moins un (m-1). Elle est définie à partir des résultats d'Anders Jonas Ångström et Johann Jakob Balmer. Chaque élément chimique a sa propre constante de Rydberg, qui peut être obtenue à partir de la constante de Rydberg. (fr)
- 뤼드베리 상수 또는 리드버그 상수(Rydberg 常數)는 or 를 말하며, 스웨덴의 물리학자 요하네스 뤼드베리의 이름을 따서 만들어졌다. 이 값은 수소의 스펙트럼 공식(뤼드베리 공식)을 위해 만들어진 것이다. 원자핵의 질량이 전자보다 훨씬 크다는 가정 아래에 만들어졌다. 뤼드베리 상수 여기서 는 전자의 정지 질량, 는 기본 전하량, 는 자유 공간에서의 유전율, 는 플랑크 상수, 그리고 는 진공에서의 광속이다. 이를 사용하면 일련의 스펙트럼을 표현하는 식에서 파수(단위 길이당의 파수)를 구할 수 있다. 또 여기에 빛의 속도(C)를 곱하면 스펙트럼선에 해당하는 진동수를 구할 수 있다. (ko)
- リュードベリ定数（リュードベリていすう、英: Rydberg constant）は、原子の発光および吸収スペクトルを説明する際に用いられる物理定数である。記号は R∞ などで表される。名称はスウェーデンの物理学者ヨハネス・リュードベリに因む。 リュードベリ定数の値は である（2018CODATA推奨値）。 (ja)
- Stała Rydberga (oznaczana przez ) – stała fizyczna, występująca we wzorze Rydberga i innych wzorach opisujących promieniowanie elektromagnetyczne atomów (serie widmowe atomów) wynikające z poziomów energetycznych. Wartość liczbową występującą we wzorze Balmera wyznaczył na podstawie danych spektroskopowych J.R. Rydberg w 1889, a N.H. Bohr w 1913 określił wzór wiążący ją z wartościami ogólniejszych stałych na podstawie własnej teorii zwanej obecnie modelem atomu Bohra. (pl)
- La costante di Rydberg, così chiamata in onore del fisico Johannes Rydberg, è una costante fisica presente nella formula di Rydberg. È stata scoperta da Rydberg nel 1888, nella misura dello spettro visibile dell'idrogeno, e costruita sui risultati di Anders Jonas Ångström e Johann Jakob Balmer. (it)
- 里德伯常量是物理学中经常用到的常數。根据2014年CODATA的结果，它的值是 里德伯常量起初是在为表示氢原子谱线的里德伯公式中引入的，里德伯公式 其中R即为里德伯常量。 1913年丹麦物理学家尼尔斯·波尔创立的波尔模型给出了里德伯常量的表达式： 其中： 是电子质量是电荷是真空电容率是光速是普朗克常数 然而应用波尔模型计算出里德伯常量的数值： 而实验值 二者差值超过万分之五。英国光谱学家福勒（A.Fowler）提出了这一质疑。1914年波尔提出，这是由于假设原子核静止不动引起的。实际情况是，原子核的质量不是无穷大，它与电子围绕共同的质心转动。波尔对其理论进行了修正，用原子核和电子的折合质量μ代替了电子质量： 不同原子的里德伯常量RA不同。令 其中： 是精细结构常数是电子的康普顿波长 而一种原子的里德伯常量 其中M是原子核的质量。下面给出了几个不同元素的原子里德伯常量的数值： 1H：109 677.58 cm-12D：109 707.42 cm-13T：109 717.35 cm-14He+：438710.32 cm-17Li2+：987098.22 cm-18Be3+：1754841.28 cm-1 (zh)
- Konstanto de Rydberg (signo ) estas fizika konstanto. Ĝi aperas en kaj en kelkaj aliaj formuloj, ĉefe uzataj en tiuj, kiuj estas koneksataj en formuloj, kiuj priskribas , pri elradiitaj elektromagentaj ondoj de atomoj. Konstanto de Rydberg en SI havas valoron, rilatante al senmova kerno kun nefinia maso: kie me, e - maso de elektrono kaj elementa elektra ŝargo, c - lumrapido, - reduktita konstanto de Planck, ε0 - elektra konstanto. Pri finia maso de kerno, la konstanto de Rydberg (por nuklido kun maso M) estas . Por atomo de hidrogeno, ĝi estas . (eo)
- La constante de Rydberg, llamada así por el físico Johannes Rydberg, es una constante física que aparece en la fórmula de Rydberg. Fue descubierta cuando se midió el espectro del hidrógeno, y construida sobre resultados de mediciones cuánticas de Anders Jonas Ångström y Johann Jakob Balmer. (es)
- In spectroscopy, the Rydberg constant, symbol for heavy atoms or for hydrogen, named after the Swedish physicist Johannes Rydberg, is a physical constant relating to the electromagnetic spectra of an atom. The constant first arose as an empirical fitting parameter in the Rydberg formula for the hydrogen spectral series, but Niels Bohr later showed that its value could be calculated from more fundamental constants via his Bohr model. Before the redefinition of the SI base units in 2019, and the electron spin g-factor were the most accurately measured physical constants. (en)
- A Constante de Rydberg, nomeada em homenagem ao físico Johannes Rydberg, é uma constante física que aparece na fórmula de Rydberg. Ela foi descoberta durante a medição do espectro do hidrogênio e foi definida a partir dos resultados desta experiência por Anders Jonas Ångström e Johann Balmer. Cada elemento químico possui a sua própria constante de Rydberg, que pode ser derivada da constante de Rydberg para massa nuclear infinita. Para uma série de linhas espectrais discretas, emitidas por um átomo de hidrogênio, . A constante "infinita" aparece na fórmula: (pt)
- Постоя́нная Ри́дберга — фундаментальная физическая постоянная, используемая в формулах для расчёта уровней энергии и частот излучения атомов. Введена шведским учёным Йоханнесом Робертом Ридбергом в 1890 году при изучении спектров излучения атомов. Обозначается как . Для тяжёлых ядер используется обозначение , для водорода — . По состоянию на 2012 год, постоянная Ридберга и g-фактор электрона являются наиболее точно измеренными фундаментальными физическими постоянными. (ru)
- Стала Рідберґа — фізична константа, яка входить формулу для визначення частот електромагнітного випромінювання атома водню. Позначається зазвичай . Сталу Рідберґа можна обчислити за наступною формулою: , де — стала тонкої структури, — маса електрона, — заряд електрона, — електрична проникність вакууму, — стала Планка та — швидкість світла. Лінійчатий спектр випромінювання атома водню описується формулою: , , де — маса електрона, — маса ядра атома водню. Оскільки маса електрона набагато менша за масу ядра, то поправка невелика. Чисельне значення сталої Рідберґа дорівнює (CODATA-2012): (uk)
|
