| dbo:abstract
|
- Το Πρωτόκολλο της Κέρκυρας υπογράφτηκε στις 17 (4) Μαΐου 1914, μεταξύ της αλβανικής κυβέρνησης, που επικεφαλής της ήταν ο πρίγκιπας Βηντ και του προέδρου της «Αυτόνομης Δημοκρατίας της Βορείου Ηπείρου» Γεωργίου Χρηστάκη-Ζωγράφου. Με την υπογραφή του, τερματίστηκαν οι ένοπλες συγκρούσεις μεταξύ αλβανικής χωροφυλακής-ατάκτων και Βορειοηπειρωτών (Ιερών Λόχων) και αναγνωρίστηκε η αυτονομία της Βορείου Ηπείρου μαζί με μια σειρά δικαιωμάτων για τον τοπικό πληθυσμό. (el)
- El protocolo de Corfú (en griego: Πρωτόκολλο της Κέρκυρας, en albanés: Protokolli i Korfuzit), firmado el 17 de mayo de 1914, fue un acuerdo entre los representantes del gobierno albanés y del Gobierno Provisional del Epiro del Norte, que reconoció oficialmente el área del Epiro del Norte como una región autónoma autogobernada bajo la soberanía del príncipe del recién creado Principado de Albania. El acuerdo concedió a los griegos de los distritos de Korytsa y Argyrokastro, que formaban el Epiro del Norte, una amplia autonomía religiosa, educativa, cultural y política, dentro de las fronteras del Estado albanés. Tras el fin de las Guerras de los Balcanes (1912-1913), los tratados de paz subsiguientes cedieron la región a Albania. Esta serie de acontecimientos catalizaron una revuelta entre los griegos locales, lo que llevó a la el 28 de febrero de 1914. La , una organización responsable de asegurar la paz y la estabilidad en la región, intervino finalmente, y el protocolo de Corfú fue firmado el 17 de mayo de 1914. Sin embargo, los términos del protocolo nunca se aplicarían en virtud de la situación políticamente inestable en Albania tras la eclosión de la Primera Guerra Mundial, y acabó siendo anulada en 1921 durante la Conferencia de Embajadores. (es)
- Le protocole de Corfou (en grec moderne : Πρωτόκολλο της Κέρκυρας et en albanais : Protokolli i Korfuzit), est un traité international signé en Grèce par les représentants de la principauté d’Albanie et ceux de la minorité grecque d’Épire du Nord, le 17 mai 1914. Le protocole reconnaît officiellement l’existence de la République autonome d’Épire du Nord à l’intérieur de l’État albanais. Il garantit par ailleurs à la communauté grecque orthodoxe une large autonomie politique, religieuse, culturelle et éducative. Cependant, la guerre civile albanaise et l’éclatement de la Première Guerre mondiale empêchent l’application du traité et la Grèce envahit durant plusieurs mois la province.
* Portail de l’Albanie
* Portail de la Grèce
* Portail du droit (fr)
- The Protocol of Corfu (Greek: Πρωτόκολλο της Κέρκυρας, Albanian: Protokolli i Korfuzit), signed on May 17, 1914, was an agreement between the representatives of the Albanian Government and the Provisional Government of Northern Epirus, which officially recognized the area of Northern Epirus as an autonomous self-governing region under the sovereignty of the prince of the newly established Principality of Albania. The agreement granted the Greeks of the districts of Korytsa and Argyrokastro, which form Northern Epirus, wider religious, educational, cultural and political autonomy, inside the borders of the Albanian state. After the end of the Balkan Wars (1912–1913), the subsequent peace treaties ceded the region to Albania. This turn of events catalyzed an uprising among the local Greeks, which led to the Northern Epirote Declaration of Independence, on February 28, 1914. The International Commission of Control, an organization responsible for securing peace and stability in the region, eventually intervened and the Protocol of Corfu was signed on May 17, 1914. However the protocol's terms were never fully implemented because of the politically unstable situation in Albania following the outbreak of World War I, and it was eventually annulled in 1921 during the Conference of Ambassadors. (en)
- Protokol Korfu (bahasa Yunani: Πρωτόκολλο της Κέρκυρας, bahasa Albania: Protokolli i Korfuzit) adalah sebuah perjanjian yang ditandatangani pada 17 Mei 1914 oleh perwakilan Albania dan Pemerintahan Sementara Epirus Utara. Perjanjian ini secara resmi mengakui wilayah Epirus Utara sebagai wilayah otonom yang memerintah sendiri di bawah kedaulatan Kepangeranan Albania yang baru didirikan. Setelah berakhirnya Perang Balkan (1912–1913), perjanjian-perjanjian perdamaian menyerahkan wilayah Epirus Utara kepada Albania. Hal ini memicu pemberontakan di antara orang-orang Yunani, sehingga diproklamirkan pada 28 Februai 1914. , organisasi yang bertanggung jawab atas perdamaian dan stabilitas di wilayah ini, pada akhirnya melakukan intervensi dan Protokol Corfu kemudian ditandatangani. Namun, pasal-pasal protokol ini tidak pernah diterapkan karena situasi politik di Albania yang tidak stabil setelah pecahnya Perang Dunia I, dan isi traktat ini pada akhirnya dibatalkan pada tahun 1921. (in)
- Il Protocollo di Corfù (in greco: Πρωτόκολλο της Κέρκυρας, in albanese: Protokolli i Korfuzit), siglato il 17 maggio 1914, fu un accordo firmato tra i rappresentanti del governo albanese ed il governo provvisorio della Repubblica Autonoma dell'Epiro del Nord, che ufficialmente venne riconosciuta come un'area autonoma della regione dell'Epiro del Nord sotto la sovranità del regnante del nuovo Principato d'Albania. L'accordo garantì ai greci i distretti di Coriza e Argirocastro, che si distingueva dal resto dell'Albania per cultura, religione e storia. Dopo la fine delle Guerre dei Balcani (1912–1913), i successivi trattati di pace cedettero la regione all'Albania. Questo fece precipitare gli eventi e nella regione scoppiò una rivolta tra gli abitanti di origine greca, i quali promossero la Dichiarazione d'indipendenza nord epirota il 28 febbraio 1914. La Commissione Internazionale di Controllo, l'organizzazione responsabile dell'assicurazione della pace e la stabilità tra gli stati, decise a questo punto di intervenire facendo siglare alle due parti il Protocollo di Corfù il 17 maggio 1914. Ad ogni modo i termini del protocollo non vennero mai effettivamente rispettati dal momento che la situazione politica instabile dell'Albania dopo l'inizio della prima guerra mondiale aveva portato a molti problemi di ordine pubblico e al definitivo annullamento del protocollo nel 1921 durante la Conferenza degli Ambasciatori. (it)
- Корфский протокол (греч. Πρωτόκολλο της Κέρκυρας, алб. Protokolli i Korfuzit) — соглашение, подписанное на острове Корфу 17 мая 1914 года представителями Албании и Северного Эпира. Переговоры проводились на острове Корфу, где 17 мая 1914 года представители Албании и Северного Эпира подписали соглашение, известное как Корфский протокол. По его условиям две провинции, Корчи и Гирокастра, получали полную автономию (corpus separatum) под номинальным суверенитетом албанского князя Вида. Албанское правительство имело право назначать и увольнять губернаторов и высших чиновников, опираясь на мнение местного населения. Другими пунктами было: пропорциональный набор коренных жителей в местную жандармерию и запрет нахождения в регионе военных отрядов, набранных не из местного населения. В православной школе греческий язык должен быть единственным языком обучения, за исключением первых трех классов. Греческий язык становился также равноправным с албанским в официальной сфере. Привилегии османской эпохи в Химаре восстанавливались, в качестве «капитана» (правителя) на 10 лет назначался иностранец. Выполнение и соблюдение протокола было возложено на Международную контрольную комиссию, а также организации государственного управления и отделы юстиции и финансов в регионе. Создание и подготовка местной жандармерии должны были проводиться голландскими офицерами. Договор был ратифицирован Протоколом представителей великих держав в Афинах 18 июня и албанским правительством 23 июня. Учредительное собрание Эпира в Дельвине также утвердило условия протокола, хотя делегаты Химары протестовали, утверждая, что только союз с Грецией может дать жизнеспособное решение. В начале июля города Тепелена и Корче (8 июля) перешли под контроль временного правительства Северного Эпира. (ru)
- Корфський протокол (грец. Πρωτόκολλο της Κέρκυρας, алб. Protokolli i Korfuzit) — угода, підписана на острові Корфу 17 травня 1914 представниками Албанії і Північного Епіру. Переговори проводилися на острові Корфу, де представники Албанії та Північного Епіру підписали угоду, відому як Корфський протокол. За його умовами дві провінції, Корча і Гірокастра, отримували повну автономію (corpus separatum) під номінальним суверенітетом албанського князя Віда. Албанський уряд мав право призначати і звільняти губернаторів і вищих чиновників, спираючись на думку місцевого населення. Іншими пунктами були: пропорційний набір корінних жителів до місцевої жандармерії і заборона знаходження у регіоні військових загонів, набраних не з місцевого населення. У православній школі грецька мова має бути єдиною мовою навчання, за винятком перших трьох класів. Грецька мова ставала також рівноправною з албанською в офіційній сфері. Привілеї османської епохи у Хімарі відновлювалися, як «капітан» (правитель) на 10 років призначався іноземець. Виконання і дотримання протоколу було покладено на Міжнародну контрольну комісію, а також організації державного управління та відділи юстиції та фінансів у регіоні. Створення та підготовка місцевої жандармерії повинні були проводитися голландськими офіцерами. Договір був ратифікований Протоколом представників великих держав в Афінах 18 червня і албанським урядом 23 червня. Установчі збори Епіру у Дельвіні також затвердили умови протоколу, хоча делегати Хімари протестували, стверджуючи, що тільки союз з Грецією може дати життєздатне рішення. На початку липня міста Тепелена і Корча (8 липня) перейшли під контроль тимчасового уряду Північного Епіру. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Το Πρωτόκολλο της Κέρκυρας υπογράφτηκε στις 17 (4) Μαΐου 1914, μεταξύ της αλβανικής κυβέρνησης, που επικεφαλής της ήταν ο πρίγκιπας Βηντ και του προέδρου της «Αυτόνομης Δημοκρατίας της Βορείου Ηπείρου» Γεωργίου Χρηστάκη-Ζωγράφου. Με την υπογραφή του, τερματίστηκαν οι ένοπλες συγκρούσεις μεταξύ αλβανικής χωροφυλακής-ατάκτων και Βορειοηπειρωτών (Ιερών Λόχων) και αναγνωρίστηκε η αυτονομία της Βορείου Ηπείρου μαζί με μια σειρά δικαιωμάτων για τον τοπικό πληθυσμό. (el)
- El protocolo de Corfú (en griego: Πρωτόκολλο της Κέρκυρας, en albanés: Protokolli i Korfuzit), firmado el 17 de mayo de 1914, fue un acuerdo entre los representantes del gobierno albanés y del Gobierno Provisional del Epiro del Norte, que reconoció oficialmente el área del Epiro del Norte como una región autónoma autogobernada bajo la soberanía del príncipe del recién creado Principado de Albania. El acuerdo concedió a los griegos de los distritos de Korytsa y Argyrokastro, que formaban el Epiro del Norte, una amplia autonomía religiosa, educativa, cultural y política, dentro de las fronteras del Estado albanés. (es)
- Le protocole de Corfou (en grec moderne : Πρωτόκολλο της Κέρκυρας et en albanais : Protokolli i Korfuzit), est un traité international signé en Grèce par les représentants de la principauté d’Albanie et ceux de la minorité grecque d’Épire du Nord, le 17 mai 1914. Le protocole reconnaît officiellement l’existence de la République autonome d’Épire du Nord à l’intérieur de l’État albanais. Il garantit par ailleurs à la communauté grecque orthodoxe une large autonomie politique, religieuse, culturelle et éducative. Cependant, la guerre civile albanaise et l’éclatement de la Première Guerre mondiale empêchent l’application du traité et la Grèce envahit durant plusieurs mois la province. (fr)
- The Protocol of Corfu (Greek: Πρωτόκολλο της Κέρκυρας, Albanian: Protokolli i Korfuzit), signed on May 17, 1914, was an agreement between the representatives of the Albanian Government and the Provisional Government of Northern Epirus, which officially recognized the area of Northern Epirus as an autonomous self-governing region under the sovereignty of the prince of the newly established Principality of Albania. The agreement granted the Greeks of the districts of Korytsa and Argyrokastro, which form Northern Epirus, wider religious, educational, cultural and political autonomy, inside the borders of the Albanian state. (en)
- Protokol Korfu (bahasa Yunani: Πρωτόκολλο της Κέρκυρας, bahasa Albania: Protokolli i Korfuzit) adalah sebuah perjanjian yang ditandatangani pada 17 Mei 1914 oleh perwakilan Albania dan Pemerintahan Sementara Epirus Utara. Perjanjian ini secara resmi mengakui wilayah Epirus Utara sebagai wilayah otonom yang memerintah sendiri di bawah kedaulatan Kepangeranan Albania yang baru didirikan. (in)
- Il Protocollo di Corfù (in greco: Πρωτόκολλο της Κέρκυρας, in albanese: Protokolli i Korfuzit), siglato il 17 maggio 1914, fu un accordo firmato tra i rappresentanti del governo albanese ed il governo provvisorio della Repubblica Autonoma dell'Epiro del Nord, che ufficialmente venne riconosciuta come un'area autonoma della regione dell'Epiro del Nord sotto la sovranità del regnante del nuovo Principato d'Albania. L'accordo garantì ai greci i distretti di Coriza e Argirocastro, che si distingueva dal resto dell'Albania per cultura, religione e storia. (it)
- Корфский протокол (греч. Πρωτόκολλο της Κέρκυρας, алб. Protokolli i Korfuzit) — соглашение, подписанное на острове Корфу 17 мая 1914 года представителями Албании и Северного Эпира. Переговоры проводились на острове Корфу, где 17 мая 1914 года представители Албании и Северного Эпира подписали соглашение, известное как Корфский протокол. По его условиям две провинции, Корчи и Гирокастра, получали полную автономию (corpus separatum) под номинальным суверенитетом албанского князя Вида. Албанское правительство имело право назначать и увольнять губернаторов и высших чиновников, опираясь на мнение местного населения. Другими пунктами было: пропорциональный набор коренных жителей в местную жандармерию и запрет нахождения в регионе военных отрядов, набранных не из местного населения. В православной (ru)
- Корфський протокол (грец. Πρωτόκολλο της Κέρκυρας, алб. Protokolli i Korfuzit) — угода, підписана на острові Корфу 17 травня 1914 представниками Албанії і Північного Епіру. Переговори проводилися на острові Корфу, де представники Албанії та Північного Епіру підписали угоду, відому як Корфський протокол. За його умовами дві провінції, Корча і Гірокастра, отримували повну автономію (corpus separatum) під номінальним суверенітетом албанського князя Віда. Албанський уряд мав право призначати і звільняти губернаторів і вищих чиновників, спираючись на думку місцевого населення. Іншими пунктами були: пропорційний набір корінних жителів до місцевої жандармерії і заборона знаходження у регіоні військових загонів, набраних не з місцевого населення. У православній школі грецька мова має бути єдиною м (uk)
|
