| dbo:abstract
|
- اتفاق باريس (بالفرنسية: Accord de Paris) أو «كوب 21» هو أول اتفاق عالمي بشأن المناخ. جاء هذا الاتفاق عقب المفاوضات التي عقدت أثناء مؤتمر الأمم المتحدة 21 للتغير المناخي في باريس في 2015. حسب لوران فابيوس الذي قدم مشروع الاتفاق النهائي في الجلسة العامة، فإن هذا الاتفاق مناسب ودائم ومتوازن وملزم قانونيا. صدق على الاتفاق من قبل كل الوفود 195 الحاضرة في 12 ديسمبر 2015 في 19:26 UTC+01:00. يهدف الاتفاق إلى احتواء الاحترار العالمي لأقل من 2 درجات وسيسعى لحده في 1.5 درجة. سيتم إعادة النظر في الأهداف المعلنة بعد خمس سنوات، وأهداف خفض الانبعاثات لا يمكن استعراضها على نحو أعلى. وضع كحد أدنى قيمة 100 مليار دولار أمريكي كمساعدات مناخية الدول النامية سنويا وسيتم إعادة النظر في هذا السعر في 2025 على أقصى تقدير. بمناسبة يوم الأرض الذي يتم الاحتفال به في 22 أبريل، وقع 175 من رؤساء دول العالم في عام 2016 في مقر الامم المتحدة في نيويورك تحت مسمي اتفاقية باريس للتغير المناخي وكان ذلك الحدث الأكبر علي الإطلاق لاتفاق عدد كبير من البلدان في يوم واحد أكثر من أي وقت مضي. (ar)
- Pařížská dohoda je dohoda v rámci Rámcové úmluvy OSN o změně klimatu, která má omezit emise skleníkových plynů po roce 2020 a navázat tak na Kjótský protokol. Dohoda byla dojednána během Klimatické konference v Paříži 2015, schválena všemi 195 smluvními stranami a přijata 12. prosince 2015. Byla podepsána 22. dubna 2016 (Den Země) celkem 177 členskými státy Rámcové úmluvy OSN o změně klimatu, 15 z nich ji hned ratifikovalo. K únoru 2021 dohodu podepsalo 195 účastníků Rámcové úmluvy Organizace spojených národů o změně klimatu, z nichž 190 ji ratifikovalo. Dohoda vstoupila v platnost 4. listopadu 2016. Stanovuje závazky všech smluvních stran, včetně největších světových producentů emisí skleníkových plynů jako je Čína, Spojené státy americké (USA) či Indie. Hlavní vyjednavač této dohody, francouzský ministr zahraničí Laurent Fabius označil uzavřenou dohodu za „ambiciózní a vyrovnaný“ plán a jako „historický obrat“ v úsilí o dosažení omezení globálního oteplování. Největšími producenty CO2 jsou Čína (30 %) a USA (15 %) (cs)
- L'Acord de París és un acord dins del Conveni Marc de les Nacions Unides sobre el Canvi Climàtic (CMNUCC) que estableix mesures per a la reducció de les emissions de gasos amb efecte d'hivernacle a partir de l'any 2020. L'Acord va ser negociat durant la XXI Conferència sobre el Canvi Climàtic de París i adoptat per 195 països el 12 de desembre de 2015. Segons el ministre francès d'Afers Exteriors Laurent Fabius, «aquest pla ambiciós i equilibrat representa un punt d'inflexió històric en l'objectiu de reduir l'escalfament global». Serà publicat en àrab, xinès, castellà, francès, anglès i rus. L'any 2016 la Generalitat de Catalunya va publicar la traducció del text en català. (ca)
- Η Συμφωνία του Παρισιού (γαλλικά: l'accord de Paris) είναι συμφωνία στο πλαίσιο της Σύμβασης Πλαισίου των Ηνωμένων Εθνών για την Κλιματική Αλλαγή (UNFCCC), που ασχολείται με την μείωση των εκπομπών αερίων, την προσαρμογή και τις οικονομικές της λεπτομέρειες, η οποία υπογράφηκε το 2016. Η γλώσσα της συμφωνίας αποτέλεσε αντικείμενο διαπραγμάτευσης με τους εκπροσώπους των 196 μελών κρατών 21η Διάσκεψη των Μερών στο Λε Μπουρζέ, κοντά στο Παρίσι της Γαλλίας και το οποίο εγκρίθηκε ομόφωνα στις 12 Δεκεμβρίου 2015. Από τις πολύ λίγες χώρες που δεν έχουν επικυρώσει τη συμφωνία, οι μόνοι σημαντικοί ρυπαντές είναι το Ιράν, η Τουρκία και το Ιράκ. Η Συμφωνία στοχεύει μακροπρόθεσμα στη σταθεροποίηση της ανόδου της παγκόσμιας θερμοκρασίας σε επίπεδα κάτω των 2 βαθμών Κελσίου σε σχέση με τα προβιομηχανικά επίπεδα, προωθώντας τη σταθεροποίηση της ανόδου κάτω του 1,5 βαθμού, καθώς αυτό θα μειώσει σημαντικά τους κινδύνους και τις επιπτώσεις της κλιματικής αλλαγής. Αυτό πρέπει να γίνει μέσω της μείωσης των εκπομπών αερίων, το συντομότερο δυνατόν, προκειμένου να επιτευχθεί μια ισορροπία κατά το δεύτερο ήμισυ του 21ου αιώνα. Επίσης, έχει ως στόχο να αυξήσει την ικανότητα των μερών να προσαρμοστούν στις αρνητικές επιπτώσεις της αλλαγής του κλίματος, και να κάνει τις "οικονομικές ροές συνεπείς με ένα μονοπάτι προς τις χαμηλές εκπομπές αερίων θερμοκηπίου και την φιλική στο κλίμα ανάπτυξη." Υπό τη Συμφωνία του Παρισιού, κάθε χώρα πρέπει να καθορίσει, να σχεδιάσει και να αναφέρει τακτικά τη συνεισφορά της στις πρωτοβουλίες που λαμβάνει για να αντιμετωπίσει την υπερθέρμανση του πλανήτη. Κανένας μηχανισμός δεν υποχρεώνει μια χώρα να ορίσει ένα συγκεκριμένο στόχο εκπομπών σε μια συγκεκριμένη ημερομηνία, αλλά κάθε στόχος θα πρέπει να πάει πέρα από προηγουμένως στόχους που έχουν τεθεί. (el)
- Das Übereinkommen von Paris (französisch Accord de Paris, englisch Paris Agreement) ist ein völkerrechtlicher Vertrag, den 195 Vertragsparteien anlässlich der Klimarahmenkonvention der Vereinten Nationen (UNFCCC) mit dem Ziel des Klimaschutzes in Nachfolge des Kyoto-Protokolls geschlossen haben. Das Übereinkommen wurde am 12. Dezember 2015 auf der UN-Klimakonferenz in Paris (COP 21) von allen Vertragsparteien der UNFCCC, seinerzeit 195 Staaten und die Europäische Union, verabschiedet und sieht die Begrenzung der menschengemachten globalen Erwärmung auf deutlich unter 2 °C gegenüber vorindustriellen Werten vor. Eine Überblicksstudie von Steffen et al. (2018) legt jedoch nahe, dass bereits das 2-Grad-Ziel nicht ausreichen könnte, um irreversible Rückkopplungen durch Kippelemente im Erdsystem sicher zu verhindern, die das Erdklima dann in eine Heißzeit überführen würden, deren Temperatur um mehrere Grad über der heutigen Temperatur liegen würde. Deswegen sollte gemäß der Autoren ein ambitionierteres Temperaturlimit angestrebt werden, um diese Risiken möglichst zu minimieren. Auch der Sonderbericht 1,5 °C globale Erwärmung des IPCC von 2018 warnt in diesem Zusammenhang vor irreversiblen Folgen, zudem vor der weiteren Zunahme von Hitzeextremen, Starkniederschlägen und Dürren sowie einer zusätzlichen Erhöhung des Meeresspiegels. Mit Stand vom 7. November 2017 erkennen alle Staaten der Erde bis auf Syrien das Übereinkommen von Paris an. Noch im selben Monat gab auch Syrien seine Beitrittsabsicht bekannt. Auch Nicaragua trat bei, nachdem es zunächst den Beitritt abgelehnt hatte, weil es die Verpflichtungen im Vertrag für zu schwach hielt. US-Präsident Donald Trump . Dieser wurde am 4. November 2020 offiziell vollzogen, vom amtierenden US-Präsidenten Joe Biden am 20. Januar 2021 jedoch wieder zurückgenommen. Das Übereinkommen von Paris trat am 4. November 2016 in Kraft, 30 Tage, nachdem 55 Staaten, die zudem mindestens 55 % der Emissionen verursachen, die Ratifizierung abgeschlossen hatten. Am 3. November 2016, einen Tag vor Inkrafttreten des Abkommens, hatten insgesamt 92 Staaten das Abkommen ratifiziert. Zudem hatten 163 Staaten Klimaschutzpläne ausgearbeitet, für die Bundesrepublik Deutschland ist dies der Klimaschutzplan 2050 mit einer langen Liste politisch umstrittener Einzelmaßnahmen. In der Schweiz wird das seit dem Jahr 2000 gültige CO2-Gesetz angepasst; Kernstück bleibt weiterhin die finanzneutrale CO2-Lenkungsabgabe, Zwischenziele werden festgelegt und überprüft (Evaluation), auch der Flugverkehr innerhalb der Schweiz sowie von und nach Staaten des Europäischen Wirtschaftsraumes wird in die Pflicht genommen. In der Klimarahmenkonvention können Rechtsinstrumente erlassen werden, um die Ziele des Übereinkommens zu erreichen. Für den Zeitraum von 2008 bis 2020 wurden bereits Treibhausgas-Reduktionsmaßnahmen mit dem 1997 beschlossenen Kyoto-Protokoll und dessen 2012 beschlossenen Doha-Änderungen vereinbart. Ab 2020 greifen dann die Regelungen des Übereinkommens von Paris. Die Weltklimakonferenz und das Übereinkommen von Paris erhielten den Prinzessin-von-Asturien-Preis für Internationale Zusammenarbeit für 2016. (de)
- Parisko Hitzarmena Nazio Batuen Klima Aldaketari buruzko Esparrua Hitzarmena (UNFCCC) barruan egokitutako akordioa da. Horren arabera, 2020. urtetik aurrera karbono dioxido isurketak gutxitu beharko dira. Hitzarmena 2015eko NBEren Klima Aldaketari buruzko Konferentzian onartu zen, 2015eko abenduaren 12an. Horrekin negutegi-efektua geldiarazi nahi da, Lurraren tenperatura bi gradu baino gehiago ez igotzea, alegia. Bi gradu horiek mugarri gorri bezala ikusten dira planetaren oreka nolabait mantentzeko. Dena dela, gas isuriak murrizteko planak ez dira lotesleak izango. Hitzarmena sei hizkuntzatan argitaratu da:arabieraz, mandarinez, gaztelaniaz, frantsesez, ingelesez eta errusieraz. 175 herrialdek 2016an sinatu zuten New Yorken Parisko Hitzarmena, inoizko kopururik handiena berotze globalaren aurkako borrokan. Tartean, munduko berotegi-efektuko gasen igorle nagusiak, AEBak eta Txina. 2017ko ekainaren 1ean AEBko presidente Donald Trumpek iragarri zuen bere herrialdeak akordiotik alde egingo zuela. Hala ere, Joe Bidenek, boterean sartu bezain laster, AEB berriro sartu zuen Pariseko Hitzarmenean, 2021eko ekainaren 20ean. (eu)
- L'accord de Paris, souvent appelé accord de Paris sur le climat, est un traité international sur le réchauffement climatique adopté en 2015. Il concerne l'atténuation et l'adaptation au changement climatique ainsi que leur financement. L'accord est négocié par 196 parties lors de la conférence de Paris de 2015 sur les changements climatiques, en France. L'accord de Paris est ouvert à la signature le 22 avril 2016 — le Jour de la Terre — lors d'une cérémonie à New York. Après la ratification de l'Union européenne, le nombre de pays ayant ratifié l'accord est suffisant pour qu'il entre en vigueur le 4 novembre 2016. En novembre 2021, 193 membres de la convention-cadre des Nations unies sur les changements climatiques (CCNUCC) sont parties à l'accord. Parmi les quatre États membres de la CCNUCC qui n'ont pas ratifié l'accord, le seul grand émetteur est l'Iran, bien que le président iranien ait approuvé l'adhésion. Les États-Unis se sont retirés de l'accord en 2020, mais l'ont réintégré en 2021. L'objectif à long terme de l'accord de Paris en matière de température est de maintenir l'augmentation de la température moyenne de la planète bien en dessous de 2 °C par rapport aux niveaux préindustriels, et de préférence de limiter l'augmentation à 1,5 °C, en reconnaissant que cela réduirait considérablement les impacts du changement climatique. Les émissions devraient être réduites dès que possible et atteindre le niveau net zéro dans la seconde moitié du XXIe siècle. Il vise à accroître la capacité des parties à s'adapter aux impacts du changement climatique et à mobiliser des financements suffisants. En vertu de l'accord, chaque pays doit déterminer et planifier ses contributions, et en rendre compte régulièrement. Aucun mécanisme n'oblige un pays à fixer des objectifs d'émissions spécifiques, mais chaque nouvel objectif doit aller au-delà des précédents. Contrairement au protocole de Kyoto de 1997, l'accord ne distingue pas entre pays développés et pays en développement, de sorte que ces derniers doivent également soumettre des plans de réduction des émissions. L'accord a été salué par les dirigeants mondiaux, mais critiqué comme insuffisamment contraignant par certains analystes et environnementalistes. L'efficacité de l'accord fait débat. Les engagements actuels dans le cadre de l'accord de Paris sont insuffisants pour atteindre les objectifs de température fixés, même si les mécanismes de contributions déterminées au niveau national (CDN) et de bilan mondial permettent d'accroître les ambitions des pays. L'accord de Paris a aussi été utilisé avec succès dans le cadre de litiges sur le climat, obligeant des pays et une compagnie pétrolière à renforcer leur action en faveur du climat. (fr)
- El Acuerdo de París (en inglés: Paris Agreement; en francés: Accord de Paris) es un acuerdo dentro del marco de la Convención Marco de las Naciones Unidas sobre el Cambio Climático que establece medidas para la reducción de las emisiones de gases de efecto invernadero (GEI). El acuerdo busca mantener el aumento de la temperatura global promedio por debajo de los 2 °C por encima de los niveles pre-industriales, y perseguir esfuerzos para limitar el aumento a 1.5 °C, reconociendo que esto reduciría significativamente los riesgos y efectos del cambio climático. El acuerdo establece que esto debería ser logrado mediante la reducción de emisiones de gases de efecto invernadero tan pronto como sea posible. También propone aumentar la habilidad de las partes del acuerdo para establecer medidas de mitigación, adaptación y resiliencia al cambio climático, y generar flujos financieros para lograr la reducción de emisiones y el desarrollo resistente a los efectos del cambio climático. La aplicabilidad del Acuerdo comenzó en 2020, tras la finalización de la vigencia del Protocolo de Kioto. El acuerdo fue negociado durante la XXI Conferencia sobre Cambio Climático (COP 21) por los 195 países miembros, adoptado el 12 de diciembre de 2015 y abierto para firma el 22 de abril de 2016 para celebrar el Día de la Tierra. Hasta el 3 de noviembre de 2016, este instrumento internacional había sido firmado por 97 partes, lo cual comprende 96 países firmantes individualmente y la Unión Europea, la cual ratificó el acuerdo el 5 de octubre de 2016. De esta manera, se cumplió la condición para la entrada en vigor del acuerdo (Artículo 21,1) al ser ratificado por más de 55 partes, que suman más del 55 % de las emisiones globales de gases de efecto invernadero. El jefe de la Conferencia de París, el ministro de Asuntos Exteriores de Francia, Laurent Fabius, dijo que este «ambicioso y balanceado» plan es un «punto decisivo histórico» en el objetivo de reducir el calentamiento global. El 1 de junio de 2017, el presidente Donald Trump anunció la retirada de Estados Unidos de este acuerdo, dadas sus promesas de campaña en pro de los intereses económicos de la nación. Todos los demás países del mundo reiteraron su compromiso y comunicaron que no se iban a retirar del acuerdo aunque Estados Unidos lo hiciese. Los países latinoamericanos que más se habían involucrado en la consecución de los objetivos fijados en el acuerdo expresaron su preocupación por la reducción de transferencia de tecnología y financiación internacional que supondría la retirada de Estados Unidos para su proceso de transición energética. El actual presidente de Estados Unidos, Joe Biden, en su primer día en el cargo, firmó órdenes ejecutivas en la que se reincorpora al Acuerdo Climático de París, que se hizo oficial el 19 de febrero de 2021. (es)
- Is conradh idirnáisiúnta ar athrú aeráide é Comhaontú Pháras nó Comhaontú Aeráide Pháras (Fraincis:L'Accord de Paris), a glacadh sa bhliain 2015. Cumhdaíonn sé maolú ar an athrú aeráide, oiriúnú agus maoiniú. Shocraigh 196 pháirtí an Comhaontú ag Comhdháil 2015 na Náisiún Aontaithe ar Athrú Aeráide in aice le Páras, an Fhrainc. Osclaíodh Comhaontú Pháras lena shíniú an 22 Aibreán 2016 (Lá an Domhain) ag searmanas i Nua-Eabhrac . Tar éis don Aontas Eorpach an comhaontú a dhaingniú, bhí sé daingnithe ag a dhóthain tíortha eile go dtiocfadh an Comhaontú atá freagrach as go leor de gháis cheaptha teasa an domhain i bhfeidhm ar an 4 Samhain 2016. Ó mhí na Samhna 2021, tá 193 chomhalta de Chreat-Choinbhinsiún na Náisiún Aontaithe ar an Athrú Aeráide (CCNAAA) ina bpáirtithe sa chomhaontú. As na ceithre bhallstát de chuid CCNAAA nach bhfuil an comhaontú daingnithe acu, is í an Iaráin an t-aon astaitheoir mór. Tharraing na Stáit Aontaithe siar ón gComhaontú go déanach in 2020, ach tháinig siad isteach arís go luath in 2021 tar éis do Joe Biden a bheith ina uachtarán ar SAM, tar éis dó an t-uachtarán Donald Trump a bhuachaint i dtoghchán uachtaránachta na Stát Aontaithe 2020. Is é sprioc fhadtéarmach teochta Chomhaontú Pháras an t-ardú ar mheánteocht dhomhanda a choinneáil faoi bhun 2 °C os cionn na leibhéal réamhthionsclaíoch, agus b'fhearr an méadú a theorannú go 1.5 °C, á aithint go laghdódh sé sin éifeachtaí an athraithe aeráide go suntasach. Ba cheart astaíochtaí a laghdú a luaithe is féidir agus glan-nialas a bhaint amach faoi lár an 21ú haois. Chun fanacht faoi bhun 1.5 °C den téamh domhanda, ní mór astaíochtaí a ghearradh faoi 50%, a bheag nó a mhór, faoi 2030. Seo comhiomlán na ranníocaíochtaí arna gcinneadh go náisiúnta ag gach tír.. Tá sé mar aidhm aige cabhrú le tíortha dul i dtaithí ar éifeachtaí an athraithe aeráide, agus dóthain maoinithe a shlógadh. Faoin gComhaontú, ní mór do gach tír a ranníocaíochtaí a chinneadh, a phleanáil agus a thuairisciú go rialta . Ní chuireann aon mheicníocht iallach ar thír spriocanna sonracha maidir le hastaíochtaí a shocrú, ach ba cheart go rachadh gach sprioc níos faide ná na spriocanna a bhí aici roimhe seo. I gcodarsnacht le Prótacal Kyoto 1997, tá an t-idirdhealú idir tíortha forbartha agus tíortha i mbéal forbartha doiléir, ionas go mbeidh ar na tíortha sin pleananna a chur isteach le haghaidh laghduithe ar astaíochtaí freisin.. Mhol ceannairí domhanda an Comhaontú, ach cháin roinnt gníomhaí timpeallachta agus anailísithe é mar ní raibh sé ceangailteach go leor. Tá díospóireacht ar siúl faoi éifeachtacht an Chomhaontaithe. Cé nach leor na gealltanais reatha faoi Chomhaontú Pháras chun na spriocanna teochta socraithe a bhaint amach, tá meicníocht uaillmhéine méadaithe ann . Baineadh úsáid rathúil as Comhaontú Pháras i ndlíthíocht aeráide, ag cur iallach ar thíortha agus ar chuideachta ola gníomhaíocht aeráide a neartú. An 4 Iúil 2022, d’aithin Cúirt Uachtarach Chónaidhme na Brasaíle comhaontú Pháras mar chonradh um chearta an duine . (ga)
- The Paris Agreement (French: Accord de Paris), often referred to as the Paris Accords or the Paris Climate Accords, is an international treaty on climate change. Adopted in 2015, the agreement covers climate change mitigation, adaptation, and finance. The Paris Agreement was negotiated by 196 parties at the 2015 United Nations Climate Change Conference near Paris, France. As of September 2022, 194 members of the United Nations Framework Convention on Climate Change (UNFCCC) are parties to the agreement. Of the four UNFCCC member states which have not ratified the agreement, the only major emitter is Iran. The United States withdrew from the Agreement in 2020, but rejoined in 2021. The Paris Agreement was opened for signature on 22 April 2016 (Earth Day) at a ceremony in New York. After the European Union ratified the agreement, sufficient countries had ratified the Agreement responsible for enough of the world's greenhouse gases for the Agreement to enter into force on 4 November 2016. The Paris Agreement's long-term temperature goal is to keep the rise in mean global temperature to well below 2 °C (3.6 °F) above pre-industrial levels, and preferably limit the increase to 1.5 °C (2.7 °F), recognizing that this would substantially reduce the effects of climate change. Emissions should be reduced as soon as possible and reach net-zero by the middle of the 21st century. To stay below 1.5 °C of global warming, emissions need to be cut by roughly 50% by 2030. This is an aggregate of each country's nationally determined contributions. It aims to help countries adapt to climate change effects, and mobilise enough finance. Under the Agreement, each country must determine, plan, and regularly report on its contributions. No mechanism forces a country to set specific emissions targets, but each target should go beyond previous targets. In contrast to the 1997 Kyoto Protocol, the distinction between developed and developing countries is blurred, so that the latter also have to submit plans for emission reductions. The Agreement was lauded by world leaders, but criticised as insufficiently binding by some environmentalists and analysts. There is debate about the effectiveness of the Agreement. While current pledges under the Paris Agreement are insufficient for reaching the set temperature goals, there is a mechanism of increased ambition. The Paris Agreement has been successfully used in climate litigation forcing countries and an oil company to strengthen climate action. On 4 July 2022, the Supreme Federal Court of Brazil recognized the Paris agreement as a human rights treaty. (en)
- Persetujuan Paris (bahasa Inggris: The Paris Agreement; bahasa Prancis: Accord de Paris) adalah sebuah traktat internasional tentang mitigasi, adaptasi dan keuangan perubahan iklim pada tahun 2015. Persetujuan ini mengawal negara-negara untuk mengurangkan emisi karbon dioksida dan gas rumah kaca lain untuk membatasi pemanasan global kepada "cukup di bawah 2,0 derajat Celsius". Persetujuan ini dinegosiasi oleh 196 pihak terlibat pada Konferensi Perubahan Iklim PBB 2015 di Paris, Prancis. Setelah Uni Eropa akhirnya meratifikasi persetujuan ini, ia mempunyai cukup negara yang telah meratifikasinya dan langsung mulai diberlakukan pada 4 November 2016. (in)
- L'accordo di Parigi è un trattato internazionale stipulato tra gli Stati membri della Convenzione quadro delle Nazioni Unite sui cambiamenti climatici (UNFCCC), riguardo alla riduzione di emissione di gas serra e alla finanza, raggiunto il 12 dicembre 2015, riguardante il periodo a decorrere dal 2020. Il contenuto dell'accordo è stato negoziato dai rappresentanti di 196 Stati alla XXI Conferenza delle Parti dell'UNFCCC a Le Bourget, vicino a Parigi, in Francia. Nel novembre 2018, 195 membri dell'UNFCCC hanno firmato l'accordo e 183 hanno deciso di farne parte. (it)
- 파리 협정(파리協定, 영어: Paris Agreement, 프랑스어: Accord de Paris)은 2015년 유엔 기후 변화 회의에서 채택된 조약이다. 회의의 폐막일인 2015년 12월 12일 채택되었고, 2016년 11월 4일부터 포괄적으로 적용되는 국제법으로서 효력이 발효되었다. 회의 주최자 프랑스의 외무장관 로랑 파비우스는 "야심차고 균형잡힌" 이 계획은 지구 온난화에 있어서 "역사적 전환점"이라고 하였다. (ko)
- パリ協定（パリきょうてい、英: Paris Agreement）は第21回気候変動枠組条約締約国会議（COP21）が開催されたフランスのパリにて2015年12月12日に採択された、気候変動抑制に関する多国間の国際的な協定（合意）。 1997年に採択された京都議定書以来18年ぶりとなる気候変動に関する国際的枠組みであり、気候変動枠組条約に加盟する全196カ国全てが参加する枠組みとしては史上初である。排出量削減目標の策定義務化や進捗の調査など一部は法的拘束力があるものの罰則規定は無い。2020年以降の地球温暖化対策を定めている。2016年4月22日のアースデーに署名が始まり、同年9月3日に温室効果ガス2大排出国である中華人民共和国とアメリカ合衆国が同時批准し、同年10月5日の欧州連合の法人としての批准によって11月4日に発効することになった。日本の批准は、協定発効後の2016年11月8日になった。2019年12月現在の批准国・団体数はヨーロッパ連合を含めて187である。参加していないのは世界でもシリア内戦で失敗国家化しているシリアと、より厳しい環境規制を求めているニカラグアだけである。しかしニカラグアは2017年10月に協定に署名する意向を発表し、同年11月にシリアも批准を表明した。 第21回気候変動枠組条約締約国会議（COP21）での議長国であるフランスのファビウス外相は「この野心的でバランスのとれた計画は地球温暖化を低減させるという目標で“歴史的な転換点”である」と述べていたが、2016年アメリカ合衆国大統領選挙に勝利して「アメリカ第一主義」を政権運営の柱に据えたドナルド・トランプは兼ねてから地球温暖化に対する懐疑論者で「地球温暖化という概念は、アメリカの製造業の競争力を削ぐために中国によって中国のためにつくりだされた」とも主張しており、2017年6月に協定から離脱する意向を表明し、正式な離脱通告が可能となった2019年11月4日に正式に離脱を表明した。 世界2位の温室効果ガス排出国であるアメリカの離脱の表明を受け、協定の同時批准国で発展途上国の大量離脱を招きかねない中国（世界一の温室効果ガス排出国）の対応が注目されたが、2017年12月に中国は世界最大の排出取引市場となるを設立した。その後、2021年1月20日にトランプから政権を引き継いだジョー・バイデンによって、アメリカのパリ協定への復帰が表明された。 (ja)
- Het akkoord van Parijs (ook Parijs-akkoord of klimaatakkoord), een onderdeel van het Klimaatverdrag, is een internationaal verdrag om de opwarming van de Aarde te beteugelen. Het akkoord is op 12 december 2015 gepresenteerd op de klimaatconferentie van Parijs 2015. (nl)
- Porozumienie paryskie (ang. Paris Agreement) – porozumienie wieńczące 21 Konferencję ONZ w sprawie zmian klimatu. Porozumienie zobowiązuje wszystkie kraje do przedstawienia do 2020 roku długoterminowych scenariuszy ograniczenia emisji gazów cieplarnianych zgodnie z metodologią przyjętą przez IPCC. Porozumienie paryskie potwierdza dotychczas przyjęte cele krajowe (INDC – ), choć notuje, że nie są one wystarczające do ograniczenia ocieplenia poniżej 2 °C i zachęca do przedstawienia nowych, bardziej ambitnych. Dodatkowym efektem jest rozpoczęcie prac nad specjalnym raportem IPCC dot. ograniczenia ocieplenia o 1,5 °C. Porozumienie zostało zaakceptowane przez wszystkie 195 uczestniczących państw, a datę rozpoczęcia składania podpisów ustalono na 22 kwietnia 2016 roku. Kraje Unii Europejskiej były reprezentowane podwójnie – przez krajowe delegacje oraz przez przedstawicielstwo UE. (pl)
- Parisavtalet (engelska: Paris Agreement, franska: Accord de Paris) är ett internationellt klimatavtal som slöts den 12 december 2015 och togs fram under Förenta nationernas klimatkonferens 2015 i Paris. Avtalet består av bestämmelser som rör bland annat minskade utsläpp av växthusgaser, klimatanpassning och omfördelning av ekonomiska medel för att hjälpa de som drabbas av klimatförändringarna. Parisavtalet ersätter det tidigare Kyotoprotokollet som innebär åtaganden fram till år 2020. I det överenskomna avtalet åtar sig varje land bidra till att den globala uppvärmningen ska hålla sig långt under 2 °C (till år 2100 jämfört med förindustriella nivåer) samt en intention om att göra ytterligare ansträngningar för att den globala uppvärmningen ska begränsas till 1,5 °C. Vidare ska världens länder se över sina löften vart femte år och helst även ge nya löften om att ytterligare minska utsläpp av växthusgaser. Dessutom ska världens rika länder från och med år 2020 bidra med 100 miljarder dollar årligen för att minska skadorna från det varmare klimatet hos fattigare länder. Avtalet vann laga kraft den 4 november 2016, men redan den 22 april skrevs avtalet under av representanter från en majoritet av världens länder. Parisavtalet har hyllats av bland andra världens ledare, men har samtidigt kritiserats som otillräckligt av vissa miljöaktivister och analytiker. En mångårig debatt pågår om avtalets effektivitet och huruvida världens länders åtaganden räcker för att nå avtalets mål. I juli 2022 erkände Brasiliens högsta domstol Parisavtalet som ett "fördrag om mänskliga rättigheter". Enligt domen från domstolen i Brasilien ska det därför "överträda nationell lag" (sv)
- O Acordo de Paris (em francês: Accord de Paris), muitas vezes referido como os Acordos de Paris ou os Acordos Climáticos de Paris, é um tratado internacional sobre mudanças climáticas, adotado em 2015. Abrange mitigação, adaptação e financiamento ao mitigamento das mudanças climáticas. O Acordo foi negociado por 196 partes na Conferência das Nações Unidas sobre Mudanças Climáticas de 2015, nas proximidades de Paris, França. O Acordo de Paris foi aberto para assinatura em 22 de abril de 2016 (Dia da Terra) em uma cerimônia em Nova York. Depois que a União Europeia ratificou o acordo, países suficientes ratificaram o Acordo responsável pelo compromisso de adotarem uma quantidade suficientemente reduzida de gases de efeito estufa. Entrou em vigor em 4 de novembro de 2016. Até setembro de 2022, 194 membros da Convenção-Quadro das Nações Unidas sobre Mudanças Climáticas (UNFCCC) faziam parte do acordo. Dos quatro estados membros da UNFCCC que não ratificaram o acordo, o único grande emissor é o Irã. Os Estados Unidos se retiraram do Acordo em 2020, mas voltaram em 2021. A meta de temperatura de longo prazo do Acordo de Paris é manter o aumento da temperatura média global bem abaixo de dois graus celsius acima dos níveis pré-industriais e, de preferência, limitar o aumento a 1,5 graus, reconhecendo que isso reduziria substancialmente os efeitos das mudanças climáticas. As emissões devem ser reduzidas o mais rápido possível e chegar a neutralidade em algum momento perto final do século XXI. Para ficar abaixo de 1,5 °C de aquecimento global, as emissões precisam ser cortadas em cerca de 50% até 2030. O objetivo é ajudar os países a se adaptarem aos efeitos das mudanças climáticas e mobilizar financiamento suficiente. De acordo com o Acordo, cada país deve determinar, planejar e informar regularmente sobre suas contribuições. Nenhum mecanismo obriga um país a estabelecer específicas, mas cada meta deve ir além das metas anteriores. Ao contrário do Protocolo de Quioto de 1997, a distinção entre países desenvolvidos e em desenvolvimento é tênue, de modo que estes últimos também devem apresentar planos de redução de emissões. O Acordo foi elogiado por líderes mundiais, mas criticado como insuficientemente vinculativo por alguns ambientalistas e analistas, ou seja, é argumentado que este acordo não exige compromisso e responsabilidade de seus signatários, com estes podendo sair a qualquer momento. Há debate sobre a eficácia do Acordo. Embora as promessas atuais do Acordo de Paris sejam insuficientes para atingir as metas de temperatura estabelecidas, há maiores ambições visadas para o futuro. O Acordo de Paris tem sido um sucesso em litígios climáticos, forçando países e uma empresa petrolífera a fortalecer a ação climática. Em 4 de julho de 2022, o Supremo Tribunal Federal do Brasil reconheceu o acordo de Paris como um tratado de direitos humanos. (pt)
- 《巴黎协定》（法語：Accord de Paris，英語：Paris Agreement，或译巴黎协议）是由聯合國195個成員國（包括觀察員巴勒斯坦國及聖座）於2015年12月12日在2015年聯合國氣候峰會中通過的氣候協議；取代京都議定書，期望能共同遏阻全球暖化趨勢。協議第二條指將通過以下內容「加強《聯合國氣候變化框架公約》」： 1.
* 把全球平均氣溫升幅控制在工業革命前水平以上低於2℃之內，並努力將氣溫升幅限制在工業化前水平以上1.5℃之內，同時認識到這將大大減少氣候變遷的風險和影響。 2.
* 提高適應氣候變化不利影響的能力並以不威脅糧食生產的方式增強氣候抗禦力和溫室氣體低排放發展。 3.
* 使資金流動符合溫室氣體低排放和氣候適應型發展的路徑。 巴黎協定確定了明確目標，並針對可再生能源進行投資，同時將世界多數開發中的國家和地區納入，但這項協定對他們並無設定強制約束力，依照目前的框架下由各國自主推動，對於不遵守的情況只能透過每5年檢視減排成績，透過再談判的方式施壓，是否能夠達到目標充滿未知數。 (zh)
- Парижское соглашение — соглашение в рамках Рамочной конвенции ООН об изменении климата, регулирующее меры по снижению содержания углекислого газа в атмосфере с 2020 года. Соглашение было подготовлено взамен Киотского протокола в ходе Конференции по климату в Париже и принято консенсусом 12 декабря 2015 года, а подписано 22 апреля 2016 года. Ведущий конференции Лоран Фабиус, министр иностранных дел Франции, заявил, что этот «амбициозный и сбалансированный» план стал «историческим поворотным пунктом» на пути снижения темпов глобального потепления. Целью соглашения (согласно статье 2) является «активизировать осуществление» Рамочной конвенции ООН по изменению климата, в частности, удержать рост глобальной средней температуры «намного ниже» 2 °C и «приложить усилия» для ограничения роста температуры величиной 1,5 °C. Участники соглашения объявили, что пик эмиссии СО2 должен быть достигнут «настолько скоро, насколько это окажется возможным». Страны-участники определяют свои вклады в достижение декларированной общей цели в индивидуальном порядке, пересматривают их раз в пять лет. В соглашении говорится о недостаточности предложенных в настоящее время национальных вкладов, а также об «амбициозности» и «прогрессе» по мере их пересмотра. Не предусматривается никакого механизма принуждения, как в отношении декларирования национальных целей, так и в обеспечении обязательности их достижения. (ru)
- Паризька угода (фр. L'accord de Paris) — угода в межах Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC) щодо регулювання заходів зі зменшення викидів діоксиду вуглецю з 2020 р. Паризька хартія має прийти на зміну Кіотському протоколу. Текст угоди було погоджено на 21-й Конференції учасників UNFCCC у Парижі та прийнято консенсусом 12 грудня 2015. Голова конференції Лоран Фабіус, міністр закордонних справ Франції, зазначив, що цей «амбітний і збалансований» план був «історичною поворотною точкою» у меті зменшення темпів глобального потепління. Угода набрала чинності 4 листопада 2016 року. На відміну від Кіотського протоколу, Паризька кліматична угода передбачає, що зобов'язання зі скорочення шкідливих викидів в атмосферу беруть на себе всі держави, незалежно від ступеня їхнього економічного розвитку. Президент США Джо Байден після вступу на посаду глави держави підписав документ про повернення Сполучених Штатів до Паризької кліматичної угоди. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Persetujuan Paris (bahasa Inggris: The Paris Agreement; bahasa Prancis: Accord de Paris) adalah sebuah traktat internasional tentang mitigasi, adaptasi dan keuangan perubahan iklim pada tahun 2015. Persetujuan ini mengawal negara-negara untuk mengurangkan emisi karbon dioksida dan gas rumah kaca lain untuk membatasi pemanasan global kepada "cukup di bawah 2,0 derajat Celsius". Persetujuan ini dinegosiasi oleh 196 pihak terlibat pada Konferensi Perubahan Iklim PBB 2015 di Paris, Prancis. Setelah Uni Eropa akhirnya meratifikasi persetujuan ini, ia mempunyai cukup negara yang telah meratifikasinya dan langsung mulai diberlakukan pada 4 November 2016. (in)
- L'accordo di Parigi è un trattato internazionale stipulato tra gli Stati membri della Convenzione quadro delle Nazioni Unite sui cambiamenti climatici (UNFCCC), riguardo alla riduzione di emissione di gas serra e alla finanza, raggiunto il 12 dicembre 2015, riguardante il periodo a decorrere dal 2020. Il contenuto dell'accordo è stato negoziato dai rappresentanti di 196 Stati alla XXI Conferenza delle Parti dell'UNFCCC a Le Bourget, vicino a Parigi, in Francia. Nel novembre 2018, 195 membri dell'UNFCCC hanno firmato l'accordo e 183 hanno deciso di farne parte. (it)
- 파리 협정(파리協定, 영어: Paris Agreement, 프랑스어: Accord de Paris)은 2015년 유엔 기후 변화 회의에서 채택된 조약이다. 회의의 폐막일인 2015년 12월 12일 채택되었고, 2016년 11월 4일부터 포괄적으로 적용되는 국제법으로서 효력이 발효되었다. 회의 주최자 프랑스의 외무장관 로랑 파비우스는 "야심차고 균형잡힌" 이 계획은 지구 온난화에 있어서 "역사적 전환점"이라고 하였다. (ko)
- Het akkoord van Parijs (ook Parijs-akkoord of klimaatakkoord), een onderdeel van het Klimaatverdrag, is een internationaal verdrag om de opwarming van de Aarde te beteugelen. Het akkoord is op 12 december 2015 gepresenteerd op de klimaatconferentie van Parijs 2015. (nl)
- 《巴黎协定》（法語：Accord de Paris，英語：Paris Agreement，或译巴黎协议）是由聯合國195個成員國（包括觀察員巴勒斯坦國及聖座）於2015年12月12日在2015年聯合國氣候峰會中通過的氣候協議；取代京都議定書，期望能共同遏阻全球暖化趨勢。協議第二條指將通過以下內容「加強《聯合國氣候變化框架公約》」： 1.
* 把全球平均氣溫升幅控制在工業革命前水平以上低於2℃之內，並努力將氣溫升幅限制在工業化前水平以上1.5℃之內，同時認識到這將大大減少氣候變遷的風險和影響。 2.
* 提高適應氣候變化不利影響的能力並以不威脅糧食生產的方式增強氣候抗禦力和溫室氣體低排放發展。 3.
* 使資金流動符合溫室氣體低排放和氣候適應型發展的路徑。 巴黎協定確定了明確目標，並針對可再生能源進行投資，同時將世界多數開發中的國家和地區納入，但這項協定對他們並無設定強制約束力，依照目前的框架下由各國自主推動，對於不遵守的情況只能透過每5年檢視減排成績，透過再談判的方式施壓，是否能夠達到目標充滿未知數。 (zh)
- اتفاق باريس (بالفرنسية: Accord de Paris) أو «كوب 21» هو أول اتفاق عالمي بشأن المناخ. جاء هذا الاتفاق عقب المفاوضات التي عقدت أثناء مؤتمر الأمم المتحدة 21 للتغير المناخي في باريس في 2015. حسب لوران فابيوس الذي قدم مشروع الاتفاق النهائي في الجلسة العامة، فإن هذا الاتفاق مناسب ودائم ومتوازن وملزم قانونيا. صدق على الاتفاق من قبل كل الوفود 195 الحاضرة في 12 ديسمبر 2015 في 19:26 UTC+01:00. يهدف الاتفاق إلى احتواء الاحترار العالمي لأقل من 2 درجات وسيسعى لحده في 1.5 درجة. سيتم إعادة النظر في الأهداف المعلنة بعد خمس سنوات، وأهداف خفض الانبعاثات لا يمكن استعراضها على نحو أعلى. وضع كحد أدنى قيمة 100 مليار دولار أمريكي كمساعدات مناخية الدول النامية سنويا وسيتم إعادة النظر في هذا السعر في 2025 على أقصى تقدير. (ar)
- L'Acord de París és un acord dins del Conveni Marc de les Nacions Unides sobre el Canvi Climàtic (CMNUCC) que estableix mesures per a la reducció de les emissions de gasos amb efecte d'hivernacle a partir de l'any 2020. L'Acord va ser negociat durant la XXI Conferència sobre el Canvi Climàtic de París i adoptat per 195 països el 12 de desembre de 2015. Segons el ministre francès d'Afers Exteriors Laurent Fabius, «aquest pla ambiciós i equilibrat representa un punt d'inflexió històric en l'objectiu de reduir l'escalfament global». (ca)
- Pařížská dohoda je dohoda v rámci Rámcové úmluvy OSN o změně klimatu, která má omezit emise skleníkových plynů po roce 2020 a navázat tak na Kjótský protokol. Dohoda byla dojednána během Klimatické konference v Paříži 2015, schválena všemi 195 smluvními stranami a přijata 12. prosince 2015. Byla podepsána 22. dubna 2016 (Den Země) celkem 177 členskými státy Rámcové úmluvy OSN o změně klimatu, 15 z nich ji hned ratifikovalo. K únoru 2021 dohodu podepsalo 195 účastníků Rámcové úmluvy Organizace spojených národů o změně klimatu, z nichž 190 ji ratifikovalo. Dohoda vstoupila v platnost 4. listopadu 2016. Stanovuje závazky všech smluvních stran, včetně největších světových producentů emisí skleníkových plynů jako je Čína, Spojené státy americké (USA) či Indie. Hlavní vyjednavač této dohody, fra (cs)
- Η Συμφωνία του Παρισιού (γαλλικά: l'accord de Paris) είναι συμφωνία στο πλαίσιο της Σύμβασης Πλαισίου των Ηνωμένων Εθνών για την Κλιματική Αλλαγή (UNFCCC), που ασχολείται με την μείωση των εκπομπών αερίων, την προσαρμογή και τις οικονομικές της λεπτομέρειες, η οποία υπογράφηκε το 2016. Η γλώσσα της συμφωνίας αποτέλεσε αντικείμενο διαπραγμάτευσης με τους εκπροσώπους των 196 μελών κρατών 21η Διάσκεψη των Μερών στο Λε Μπουρζέ, κοντά στο Παρίσι της Γαλλίας και το οποίο εγκρίθηκε ομόφωνα στις 12 Δεκεμβρίου 2015. Από τις πολύ λίγες χώρες που δεν έχουν επικυρώσει τη συμφωνία, οι μόνοι σημαντικοί ρυπαντές είναι το Ιράν, η Τουρκία και το Ιράκ. (el)
- Das Übereinkommen von Paris (französisch Accord de Paris, englisch Paris Agreement) ist ein völkerrechtlicher Vertrag, den 195 Vertragsparteien anlässlich der Klimarahmenkonvention der Vereinten Nationen (UNFCCC) mit dem Ziel des Klimaschutzes in Nachfolge des Kyoto-Protokolls geschlossen haben. Die Weltklimakonferenz und das Übereinkommen von Paris erhielten den Prinzessin-von-Asturien-Preis für Internationale Zusammenarbeit für 2016. (de)
- El Acuerdo de París (en inglés: Paris Agreement; en francés: Accord de Paris) es un acuerdo dentro del marco de la Convención Marco de las Naciones Unidas sobre el Cambio Climático que establece medidas para la reducción de las emisiones de gases de efecto invernadero (GEI). El acuerdo busca mantener el aumento de la temperatura global promedio por debajo de los 2 °C por encima de los niveles pre-industriales, y perseguir esfuerzos para limitar el aumento a 1.5 °C, reconociendo que esto reduciría significativamente los riesgos y efectos del cambio climático. (es)
- Parisko Hitzarmena Nazio Batuen Klima Aldaketari buruzko Esparrua Hitzarmena (UNFCCC) barruan egokitutako akordioa da. Horren arabera, 2020. urtetik aurrera karbono dioxido isurketak gutxitu beharko dira. Hitzarmena 2015eko NBEren Klima Aldaketari buruzko Konferentzian onartu zen, 2015eko abenduaren 12an. Horrekin negutegi-efektua geldiarazi nahi da, Lurraren tenperatura bi gradu baino gehiago ez igotzea, alegia. Bi gradu horiek mugarri gorri bezala ikusten dira planetaren oreka nolabait mantentzeko. Dena dela, gas isuriak murrizteko planak ez dira lotesleak izango. (eu)
- Is conradh idirnáisiúnta ar athrú aeráide é Comhaontú Pháras nó Comhaontú Aeráide Pháras (Fraincis:L'Accord de Paris), a glacadh sa bhliain 2015. Cumhdaíonn sé maolú ar an athrú aeráide, oiriúnú agus maoiniú. Shocraigh 196 pháirtí an Comhaontú ag Comhdháil 2015 na Náisiún Aontaithe ar Athrú Aeráide in aice le Páras, an Fhrainc. (ga)
- The Paris Agreement (French: Accord de Paris), often referred to as the Paris Accords or the Paris Climate Accords, is an international treaty on climate change. Adopted in 2015, the agreement covers climate change mitigation, adaptation, and finance. The Paris Agreement was negotiated by 196 parties at the 2015 United Nations Climate Change Conference near Paris, France. As of September 2022, 194 members of the United Nations Framework Convention on Climate Change (UNFCCC) are parties to the agreement. Of the four UNFCCC member states which have not ratified the agreement, the only major emitter is Iran. The United States withdrew from the Agreement in 2020, but rejoined in 2021. (en)
- L'accord de Paris, souvent appelé accord de Paris sur le climat, est un traité international sur le réchauffement climatique adopté en 2015. Il concerne l'atténuation et l'adaptation au changement climatique ainsi que leur financement. L'accord est négocié par 196 parties lors de la conférence de Paris de 2015 sur les changements climatiques, en France. (fr)
- パリ協定（パリきょうてい、英: Paris Agreement）は第21回気候変動枠組条約締約国会議（COP21）が開催されたフランスのパリにて2015年12月12日に採択された、気候変動抑制に関する多国間の国際的な協定（合意）。 1997年に採択された京都議定書以来18年ぶりとなる気候変動に関する国際的枠組みであり、気候変動枠組条約に加盟する全196カ国全てが参加する枠組みとしては史上初である。排出量削減目標の策定義務化や進捗の調査など一部は法的拘束力があるものの罰則規定は無い。2020年以降の地球温暖化対策を定めている。2016年4月22日のアースデーに署名が始まり、同年9月3日に温室効果ガス2大排出国である中華人民共和国とアメリカ合衆国が同時批准し、同年10月5日の欧州連合の法人としての批准によって11月4日に発効することになった。日本の批准は、協定発効後の2016年11月8日になった。2019年12月現在の批准国・団体数はヨーロッパ連合を含めて187である。参加していないのは世界でもシリア内戦で失敗国家化しているシリアと、より厳しい環境規制を求めているニカラグアだけである。しかしニカラグアは2017年10月に協定に署名する意向を発表し、同年11月にシリアも批准を表明した。 (ja)
- Porozumienie paryskie (ang. Paris Agreement) – porozumienie wieńczące 21 Konferencję ONZ w sprawie zmian klimatu. Porozumienie zobowiązuje wszystkie kraje do przedstawienia do 2020 roku długoterminowych scenariuszy ograniczenia emisji gazów cieplarnianych zgodnie z metodologią przyjętą przez IPCC. Porozumienie paryskie potwierdza dotychczas przyjęte cele krajowe (INDC – ), choć notuje, że nie są one wystarczające do ograniczenia ocieplenia poniżej 2 °C i zachęca do przedstawienia nowych, bardziej ambitnych. Dodatkowym efektem jest rozpoczęcie prac nad specjalnym raportem IPCC dot. ograniczenia ocieplenia o 1,5 °C. Porozumienie zostało zaakceptowane przez wszystkie 195 uczestniczących państw, a datę rozpoczęcia składania podpisów ustalono na 22 kwietnia 2016 roku. Kraje Unii Europejskiej by (pl)
- O Acordo de Paris (em francês: Accord de Paris), muitas vezes referido como os Acordos de Paris ou os Acordos Climáticos de Paris, é um tratado internacional sobre mudanças climáticas, adotado em 2015. Abrange mitigação, adaptação e financiamento ao mitigamento das mudanças climáticas. O Acordo foi negociado por 196 partes na Conferência das Nações Unidas sobre Mudanças Climáticas de 2015, nas proximidades de Paris, França. (pt)
- Parisavtalet (engelska: Paris Agreement, franska: Accord de Paris) är ett internationellt klimatavtal som slöts den 12 december 2015 och togs fram under Förenta nationernas klimatkonferens 2015 i Paris. Avtalet består av bestämmelser som rör bland annat minskade utsläpp av växthusgaser, klimatanpassning och omfördelning av ekonomiska medel för att hjälpa de som drabbas av klimatförändringarna. Parisavtalet ersätter det tidigare Kyotoprotokollet som innebär åtaganden fram till år 2020. (sv)
- Парижское соглашение — соглашение в рамках Рамочной конвенции ООН об изменении климата, регулирующее меры по снижению содержания углекислого газа в атмосфере с 2020 года. Соглашение было подготовлено взамен Киотского протокола в ходе Конференции по климату в Париже и принято консенсусом 12 декабря 2015 года, а подписано 22 апреля 2016 года. Ведущий конференции Лоран Фабиус, министр иностранных дел Франции, заявил, что этот «амбициозный и сбалансированный» план стал «историческим поворотным пунктом» на пути снижения темпов глобального потепления. (ru)
- Паризька угода (фр. L'accord de Paris) — угода в межах Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC) щодо регулювання заходів зі зменшення викидів діоксиду вуглецю з 2020 р. Паризька хартія має прийти на зміну Кіотському протоколу. Текст угоди було погоджено на 21-й Конференції учасників UNFCCC у Парижі та прийнято консенсусом 12 грудня 2015. Голова конференції Лоран Фабіус, міністр закордонних справ Франції, зазначив, що цей «амбітний і збалансований» план був «історичною поворотною точкою» у меті зменшення темпів глобального потепління. Угода набрала чинності 4 листопада 2016 року. На відміну від Кіотського протоколу, Паризька кліматична угода передбачає, що зобов'язання зі скорочення шкідливих викидів в атмосферу беруть на себе всі держави, незалежно від ступеня їхнього економічного (uk)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}