| dbo:abstract
|
- يصف مصطلح الظلامية ممارسة تقديم المعلومات عمدًا بطريقة غير دقيقة ومبهمة، ومصممة للحد من أي استفسارات أو فهم إضافيين. يوجد نوعان من الدلالات التاريخية والفكرية للظلامية: (1) تقييد المعرفة المتعمد-معارضة نشر المعرفة؛ و (2) الغموض المتعمد -أسلوب أدبي أو فني متجدد يتميز بالضبابية المتعمدة. يُشتق مصطلح الظلامية من عنوان رسائل هجائية تعود إلى القرن السادس عشر وتحمل عنوان Epistolæ Obscurorum Virorum (رسائل رجال ظلاميين، 1515–19)، واستندت إلى الخلاف الفكري بين الألماني يوهان ريوكلين والراهب يوهانس بفيفركورن من النظام الدومينيكي، حول ضرورة حرق جميع الكتب اليهودية كونها بدعة غير مسيحية. في وقت سابق، وتحديدًا في عام 1509، حصل الراهب بفيفيركورن على إذن ماكسيميليان الأول، الإمبراطور الروماني المقدس (1486-1519)، لحرق جميع نسخ التلمود (يحتوي على الشريعة اليهودية والأخلاق اليهودية) المعروف أنه كان في الإمبراطورية الرومانية المقدسة (926-1806 م)؛ هجت «رسائل رجال ظلاميين» الحجج الدومينيكية لحرق الأعمال «غير المسيحية». استخدم فلاسفة عصر التنوير في القرن الثامن عشر مصطلح الظلامي لوصف أي عدو للتنوير الفكري والانتشار الليبرالي للمعرفة. في القرن التاسع عشر، وبغرض التمييز بين أنواع الظلامية الموجودة في الميتافيزيقيا واللاهوت النابع من الظلامية «الأكثر دقة» للفلسفة النقدية الخاصة بإيمانويل كانت، والشكوك الفلسفية الحديثة، قال فريدريك نيتشه: «لا يتمحور فن الظلامية الأسود حول تعتيم الفهم الفردي، لكنها تريد تشويه صورتنا عن العالم، وتعتيم فكرتنا عن الوجود». (ar)
- Obscurantisme és un terme utilitzat pels adeptes del laïcisme per a descriure l'estat d'esperit d'immobilisme de persones que defensen, sovint per motius religiosos, les veritats eternes de la revelació i que s'oposen activament als valors de la il·lustració i de la revolució francesa: la recerca de la veritat per mètodes científics, la llibertat d'expressió en les arts i la premsa i finalment el progrés social i democràtic segons els principis de llibertat, igualtat, fraternitat. Es parla així de l'obscurantisme dels reis de Castella durant la contrareforma, del qual Felip II de Castella hauria estat l'exponent per excel·lència, de l'obscurantisme de l'església catòlica en la seva oposició contra les descobertes de Nicolau Copèrnic, de Galileo Galilei i molts altres científics. La política obscurantista i repressiva de l'estat espanyol explica que les teories de Copèrnic, publicades entre 1507 i 1532, només poden divulgar-se obertament dos segles més tard per primera vegada a Espanya l'any 1774, amb la publicació de l'Estado de la Astronomía en Europa de Jordi Joan i Santacília. Avui, el terme es fa servir també per a descriure l'actitud dels evangèlics americans en la lluita contra la teoria de l'evolució, dels adeptes de la teoria del disseny intel·ligent i del creacionisme així com de certs moviments conservadors de l'islamisme que volen defendre la seva autenticitat contra la influència del modernisme occidental que consideren com a dolent. També s'utilitza per moviments que posen en dubte el mètode científic i prefereixen saber intuitiu o esotèric inaccessible per la ciència. (ca)
- O όρος σκοταδισμός περιγράφει την σκόπιμη πρακτική περιορισμού της γνώσης και της πληροφόρησης. Ο όρος σκοταδισμός προέρχεται από τον τίτλο σατιρικού έργου του 16ου αιώνα Epistolæ Obscurorum Virorum μεταξύ 1515–19, που βασίστηκε στη διανοητική διαμάχη μεταξύ του Γερμανού ουμανιστή Johann Reuchlin και του μοναχού Johannes Pfefferkorn του Τάγματος των Δομινικανών, σχετικά με το εάν όλα τα εβραϊκά βιβλία έπρεπε ή όχι να καούν ως αντιχριστιανικά και αιρετικά, όπως το Ταλμούδ. Τον 18ο αιώνα, οι Διαφωτιστές χρησιμοποιούσαν τον όρο σκοταδιστής σε κάθε εχθρό του πνευματικού διαφωτισμού και της φιλελεύθερης διάχυσης της γνώσης. (el)
- Obskurität (von lateinisch obscuritas „Dunkelheit, Unverständlichkeit“) bezeichnet eine Verdunkelung im übertragenen Sinn einer Undeutlichkeit. Das zugehörige Adjektiv obskur wird im Deutschen seit dem 17. Jahrhundert in der Bedeutung „dunkel, unbekannt, verdächtig, [von] zweifelhafter Herkunft“ verwendet. Im Bereich der Informationssicherheit beschreibt Obskurität unter dem Schlagwort „Security through obscurity“ (engl. „Sicherheit durch Obskurität“) den Versuch, Sicherheit durch Unklarheit zu erreichen. Aus dem Englischen wird häufig der Begriff „Obfuskation“ verwendet, wenn es darum geht, Quelltexte für einen Nutzer der Anwendung unkenntlich zu machen. (de)
- Obskurantismoa jendartean ezjakintasuna zabaltzen duen edonolako ideologia da, jakintza elite baten esku utzita. Elite horrek aginte politiko eta soziala izaten du. (eu)
- Oscurantismo es la práctica deliberada de evitar que determinados hechos y conocimientos sean difundidos a la población. Histórica e intelectualmente tiene dos sentidos comunes: la restricción u oposición a la difusión del conocimiento al público y, lo que se conoce como oscuridad deliberada, un estilo abstruso —como a veces se da en la literatura y el arte— caracterizado por una deliberada vaguedad. El término oscurantismo proviene del título de la sátira del siglo XVI Epistolæ Obscurorum Virorum, basado en la disputa intelectual entre el humanista alemán Johann Reuchlin y los frailes dominicos, como el judío converso , acerca de si se deberían quemar o no todos los libros judíos por no ser cristianos. En 1509, el fraile Pfefferkorn había obtenido el permiso de Maximiliano I (1486-1519), emperador del Sacro Imperio Romano, para incinerar todos los ejemplares del Talmud (la ley y la ética judías) de que se tuviese conocimiento en el Sacro Imperio Romano; las Cartas de los hombres oscuros satirizaban a los frailes dominicanos por sus argumentos en favor de la quema de obras no cristianas. En el siglo XVIII, filósofos de la Ilustración utilizaron el término oscurantismo para referirse a los enemigos conservadores, especialmente los religiosos, del progreso de la Ilustración y su concepto de difusión liberal del conocimiento. Por otra parte, en el siglo XIX, para distinguir las variedades de oscurantismo que se encontraban en la metafísica y la teología del «más sutil» oscurantismo de la filosofía crítica de Immanuel Kant y del escepticismo filosófico moderno, Friedrich Nietzsche dijo: «El elemento esencial en el negro arte del oscurantismo no es que quiera oscurecer la comprensión individual, sino que quiere ennegrecer nuestra imagen del mundo, y oscurecer nuestra idea de la existencia». (es)
- Obscurantism and obscurationism (/ɒbˈskjʊərənˌtɪzəm, əb-/ or /ˌɒbskjʊəˈræntɪzəm/) describe the practice of deliberately presenting information in an imprecise, abstruse manner designed to limit further inquiry and understanding. There are two historical and intellectual denotations of obscurantism: (1) the deliberate restriction of knowledge—opposition to disseminating knowledge; and (2) deliberate obscurity—a recondite literary or artistic style, characterized by deliberate vagueness. The term obscurantism derives from the title of the 16th-century satire Epistolæ Obscurorum Virorum (Letters of Obscure Men, 1515–1519), which was based upon the intellectual dispute between the German Catholic humanist Johann Reuchlin and the monk Johannes Pfefferkorn of the Dominican Order, about whether or not all Jewish books should be burned as un-Christian heresy. Earlier, in 1509, the monk Pfefferkorn had obtained permission from Maximilian I, Holy Roman Emperor (1486–1519), to burn all copies of the Talmud (Jewish law and Jewish ethics) known to be in the Holy Roman Empire (AD 926–1806); the Letters of Obscure Men satirized the Dominican arguments for burning un-Christian works. In the 18th century, Enlightenment philosophers applied the term obscurantist to any enemy of intellectual enlightenment and the liberal diffusion of knowledge. In the 19th century, in distinguishing the varieties of obscurantism found in metaphysics and theology from the "more subtle" obscurantism of the critical philosophy of Immanuel Kant, and of modern philosophical skepticism, Friedrich Nietzsche said: "The essential element in the black art of obscurantism is not that it wants to darken individual understanding, but that it wants to blacken our picture of the world, and darken our idea of existence." (en)
- Obskurantisme adalah tindakan yang dengan sengaja menyajikan informasi dengan cara yang berkesan kabur dan sukar dimengerti dengan tujuan agar tidak ada yang mencoba bertanya atau memahami lebih lanjut. Istilah ini juga dapat mengacu kepada pembatasan pengetahuan secara sengaja agar pengetahuan tersebut tidak menyebar. Istilah ini berasal dari judul satir yang berasal dari tahun 1515–19. Isi satir tersebut didasarkan pada perdebatan intelektual antara humanis Jerman Johann Reuchlin melawan biarawan dari Ordo Dominikan mengenai apakah semua buku Yahudi harus dibakar akibat bidaah terhadap agama Kristen. Awalnya, pada tahun 1509, biarawan Pfefferkorn telah mendapatkan izin dari Maximilian I, Kaisar Romawi Suci (1486–1519), untuk membakar semua salinan Talmud di Kekaisaran Romawi Suci. Epistolæ Obscurorum Virorum merupakan satir argumen-argumen sang biarawan yang berupaya mendukung pembakaran karya-karya yang tidak sesuai dengan ajaran Kristen. Pada abad ke-18, para filsuf Abad Pencerahan menggunakan istilah "obskurantis" untuk semua musuh pencerahan intelektual dan penyebaran pengetahuan. Pada abad ke-19, untuk membedakan antara ragam-ragam obskurantisme di dalam bidang metafisika dan teologi dari obskurantisme yang lebih "halus" di dalam Immanuel Kant, Friedrich Nietzsche berkata: "Unsur penting dalam seni hitam obskurantisme bukanlah upaya untuk menggelapkan pemahaman individual, tetapi ingin menggelapkan gambaran kita atas dunia, serta menggelapkan gagasan kita mengenai eksistensi." (in)
- Pour les courants intellectuels et politiques progressistes, héritiers de la philosophie des Lumières, l’obscurantisme ou l’obscurationnisme est une attitude d'opposition à la diffusion du savoir, dans n'importe quel domaine. (fr)
- 몽매주의(蒙昧主義, 프랑스어: obscurantisme)란 의도적으로 애매한 말을 쓰거나 논제를 명확히 하는 것을 방해하는 방식으로 새로운 질문이나 이해를 저해하는 하는 태도를 일컫는다. (ko)
- Obscurantisme (uit het Latijn: obscurare = verduisteren, donker maken) is het doelbewuste streven om andere mensen in onwetendheid te houden en zelfstandig denken te verhinderen. Een persoon die zodanig gedrag vertoont noemt men een obscurantist. Obscurantisme kan worden gezien als het tegengestelde van Verlichting. De 18e-eeuwse Verlichtingsdenker Marquis de Condorcet schreef veel over het verschijnsel, en definieerde het als "de tirannie van de arglist over de onwetendheid". In academische debatten wordt de term "obscurantist" nogal eens gebruikt om een opponent af te schilderen als tegenstander van de vrije uitwisseling van gedachten of als iemand die een ondoorgrondelijke stijl hanteert. Onder andere de Duitse filosoof Martin Heidegger kreeg soms dit verwijt van zijn opponenten. Obscurantistische verschijnselen worden in de hoofdstroom van het Westers denken vaak geassocieerd met orthodox-religieuze groeperingen die zich aan de Westerse beschaving onttrekken of zich ertegen afzetten. Meestal wordt de term fundamentalisme gebruikt om dergelijke obscurantistische denk- en handelwijzen aan te duiden. (nl)
- Obskurantyzm (od łac. obscurare, obscurans „zaciemniać, zaciemniający”) – ciemnota umysłowa, wstecznictwo, kołtuństwo, wrogie nastawienie do postępu i oświaty oraz praktyka celowego zapobiegania poznaniu faktów lub szczegółów jakiejś sprawy. Termin powstały w okresie oświecenia określający doktrynę katolicką i nastawienie Kościoła wobec kultury. W satyrycznej wizji Stanisława Kostki Potockiego stolicą obskurantyzmu jest Ciemnogród, a szerzący ciemnotę mieli być odznaczani Orderem Niedźwiadka. Istnieją dwa historyczne i intelektualne znaczenia tego terminu: 1.
* Ograniczanie wiedzy przez odcięcie społeczeństwa od jej źródeł, 2.
* Styl w literaturze i sztuce charakteryzujący się celową niejasnością, ogólnikowością. Termin „obskurantyzm” pochodzi od tytułu szesnastowiecznej satyry Epistolæ Obscurorum Virorum powstałej w Niemczech. W XVIII wieku filozofowie okresu oświecenia określali tym terminem działania wrogie oświeceniowej koncepcji szerzenia wiedzy. Obskurantyzm jest elementem nurtów: antyintelektualizmu, elitaryzmu oraz fundamentalizmu religijnego. Według tych poglądów wiedza powinna być dostępna jedynie dla klasy rządzącej, natomiast ogół społeczeństwa uznaje się za niegodny poznania faktów i prawdy. Obskurantyzm jest zasadniczo antydemokratyczny. W osiemnastowiecznej Francji markiz de Condorcet dowodził, że obskurantyzm arystokracji doprowadził do problemów społecznych, które stały się przyczyną rewolucji francuskiej. W XIX wieku matematyk William Kingdon Clifford opisał obskurantyzm duchownych, którzy w prywatnych rozmowach zgadzali się z teorią ewolucji, publicznie zaś krytykowali teorię jako pogląd niechrześcijański. Obskurantyzm jest związany zwykle z religijnym fundamentalizmem, jest jednak udzielnym poglądem nie związanym z doktrynami teologicznymi. Fundamentalizm zakłada szczere wyznanie wiary, obskurantyzm zakłada manipulację wiarą jako praktykę polityczną. Realizując swoje cele obskuranci ograniczają możliwość pogłębiania, szerzenia i publikowania wiedzy oraz dowodów przeciwnych wspólnej wierze w „status quo”, w którym rządzi naród, co jest lokalną odmianą niezbędnego, tzw. szlachetnego kłamstwa (ang. noble lie), pojęcia wprowadzonego do dyskursu politycznego przez Platona w roku 380 p.n.e. Stąd utrzymywanie „status quo” jako ograniczenia wiedzy noszącego znamiona obskurantyzmu stosowane jest zarówno przez pronaukowych reformatorów w ruchach religijnych oraz sceptyków, takich jak Henry Louis Mencken, a także w krytyce religii. (pl)
- 蒙昧主義（もうまいしゅぎ、英：Obscurantism、仏：Obscurantisme、独：Obskurität）とは、意図的に曖昧な言い方をしたり、またある問題を明るみにすることを妨げるような態度のことを指す。反啓蒙主義と訳されることもあるが、啓蒙思想に対するカウンターとしての反啓蒙主義（Counter-Enlightenment）とは異なる。 この語は翻訳語であり、英語やフランス語などの原語の語法では、大別して以下の二つがある。
* 1）知識や情報が広がるのに反対すること：公共の空間に知識がひろまるのを許可しないこと
* この用法は18世紀の啓蒙主義者らによって普及した。そのため、狭義には、新しく合理的な概念を拒絶し、古い権威を蒙昧的に擁護する態度を意味する。
* 中国語ではObscurantismは「愚民政策」として翻訳されるが、それはこの意味に限定したものである。
* 2）文学や芸術や思想などで、意図的に曖昧または難解な表現を使うスタイル、のことを一般には意味する。
* この用法ではカタカナでオブスキュランティズムと書かれることが多い。
* 日本語では類似する語として「」また「」がある。 (ja)
- Per oscurantismo (dal latino obscurans) si intende una sistematica pregiudiziale opposizione al progresso, attraverso la messa in discussione di teorie ed idee innovative e la limitazione della diffusione della conoscenza oltre certi limiti. Si tratta di un termine esplicitamente dispregiativo nato all'incirca nel XVIII secolo in antitesi all'Illuminismo. Viene utilizzato da correnti di pensiero che si autodefiniscono progressiste per indicare l'atteggiamento culturale proprio di chi si schiera contro una visione dinamica della cultura e una diffusione del pensiero e della ricerca scientifica e intellettuale in qualunque campo del sapere. In tale accezione il termine viene usato ancor oggi per connotare negativamente linee di pensiero che sembrano negare la libertà di pensiero e la libertà dell'individuo contro credenze o imposizioni ideologiche. (it)
- Obscurantismo (do latim obscurans, "escurecimento") é a prática de deliberadamente impedir que os fatos ou os detalhes de algum assunto se tornem conhecidos. Mais especificamente, há duas denotações históricas e intelectuais comuns de "obscurantismo": 1.
* deliberadamente restringir o acesso do povo ao conhecimento; 2.
* um estilo de ser obscuro (como em literatura e arte) caracterizado pela indefinição deliberada. (pt)
- Обскуранти́зм (от лат. obscurans «затемняющий»), мракобе́сие — враждебное отношение к просвещению, науке и прогрессу. Источником термина «обскурантизм» является заголовок сатиры начала XVI века «Epistolæ Obscurorum Virorum» («Письма тёмных людей»). Суть книги состояла в полемическом ответе на писания Иоганна Пфефферкорна и поддерживавшей его группе доминиканских монахов, описывает полемику между обскурантами и гуманистами об отношении к еврейской богословской литературе. В ходе учёного диспута Иоганн Пфефферкорн и поддерживающие его обскуранты настаивают на уничтожении религиозной литературы оппонентов как не христианской, а противостоящий ему немецкий теолог, прокурор доминиканского ордена для Германии, гуманист Иоганн Рейхлин подразделяет все еврейские книги на несколько категорий (Священное Писание, Ветхий Завет, Талмуд и так далее) и доказывает, что в каждой из них есть много полезного для христиан. Приводит тезис о том, что уничтожение всех еврейских книг евреи сочли бы за доказательство того, что христиане сами не уверены в правоте своего дела. (ru)
- 愚民政策或蒙昧主义（英語：Obscurantism，法語：obscurantisme，起源于拉丁語：obscurans，意味：变暗，黯淡）即为故意阻扰事情的明朗化进程或不将事件全部信息公之于众。对于愚民政策，一直以来有两个学术上的常见解释：（1）有意封闭知识—与传播知识悖逆，如某个政体不讓信息为公众所知；（2）故作隐晦—某种故作含糊，模糊不清的创作风格（体现在某些文学艺术作品中）。 反愚民政策：人文主义学者乔纳森·卢希林（1455-1522）十分反对愚民政策。愚民政策一词来源于16世纪讽刺文学作品《Epistolæ Obscurorum Virorum》（译为《愚人来信》）的题目，该作品内容基于德国人文主义学者乔纳森·卢希林和多米尼加僧侣之间的争论，如和僧侣乔纳森·佛夫孔有关如果为非基督教徒是否该将所有的犹太书籍都烧毁的问题。早先，在1509年，僧侣佛夫孔从马克西米兰一世（1486-1519），即神圣罗马皇帝处获得许可，焚毁罗马境内所有《塔木德》（有关犹太法律及犹太伦理）的副本；《愚人来信》一书对多米尼加僧侣有关焚毁“非基督教”作品的争论进行了讽刺。 在18世纪，启蒙运动的哲学家们用“愚民政策”这一术语来描述那些启蒙运动的反对者，以及反对者们对知识自由传播的定义。此外，在19世纪，在区别形而上学理论中所提到的多种愚民政策形式及神学者伊曼努尔·康德所持的批判哲学中所提到的“更微妙的”愚民政策，以及当代哲学的怀疑论，弗里德里希·尼采说：“愚民政策暗黑艺术的要素并不是模糊人们的个体理解，而是想要诋毁我们所看到的世界，使我们对于存在的理解变的模糊。” (zh)
- Обскуранти́зм (мракобісся, від лат. obscurans — «що затемнює», «що заморочує») — негативне ставлення до освіти і прогресу, відсталість, реакційність. Термін «мракобесие» виник у Росії XIX століття У країнах Західної Європи вживається термін «обскурантизм». Центральне місце в мракобіссі посідає захист догм. Оскільки воно було явно лайливим, це слово застосовується не в його конкретному значенні, хоча теоретично можливе його застосування в точному термінологічному змісті. Російсько-український академічний словник 1924–33 рр. (А. Кримський, С. Єфремов)Мракобе́сие, Мраколю́бие — обскуранти́зм (-му), неуцтво, темнолюбство, темнобіснування (-ння). [1] (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Obskurantismoa jendartean ezjakintasuna zabaltzen duen edonolako ideologia da, jakintza elite baten esku utzita. Elite horrek aginte politiko eta soziala izaten du. (eu)
- Pour les courants intellectuels et politiques progressistes, héritiers de la philosophie des Lumières, l’obscurantisme ou l’obscurationnisme est une attitude d'opposition à la diffusion du savoir, dans n'importe quel domaine. (fr)
- 몽매주의(蒙昧主義, 프랑스어: obscurantisme)란 의도적으로 애매한 말을 쓰거나 논제를 명확히 하는 것을 방해하는 방식으로 새로운 질문이나 이해를 저해하는 하는 태도를 일컫는다. (ko)
- 蒙昧主義（もうまいしゅぎ、英：Obscurantism、仏：Obscurantisme、独：Obskurität）とは、意図的に曖昧な言い方をしたり、またある問題を明るみにすることを妨げるような態度のことを指す。反啓蒙主義と訳されることもあるが、啓蒙思想に対するカウンターとしての反啓蒙主義（Counter-Enlightenment）とは異なる。 この語は翻訳語であり、英語やフランス語などの原語の語法では、大別して以下の二つがある。
* 1）知識や情報が広がるのに反対すること：公共の空間に知識がひろまるのを許可しないこと
* この用法は18世紀の啓蒙主義者らによって普及した。そのため、狭義には、新しく合理的な概念を拒絶し、古い権威を蒙昧的に擁護する態度を意味する。
* 中国語ではObscurantismは「愚民政策」として翻訳されるが、それはこの意味に限定したものである。
* 2）文学や芸術や思想などで、意図的に曖昧または難解な表現を使うスタイル、のことを一般には意味する。
* この用法ではカタカナでオブスキュランティズムと書かれることが多い。
* 日本語では類似する語として「」また「」がある。 (ja)
- Obscurantismo (do latim obscurans, "escurecimento") é a prática de deliberadamente impedir que os fatos ou os detalhes de algum assunto se tornem conhecidos. Mais especificamente, há duas denotações históricas e intelectuais comuns de "obscurantismo": 1.
* deliberadamente restringir o acesso do povo ao conhecimento; 2.
* um estilo de ser obscuro (como em literatura e arte) caracterizado pela indefinição deliberada. (pt)
- يصف مصطلح الظلامية ممارسة تقديم المعلومات عمدًا بطريقة غير دقيقة ومبهمة، ومصممة للحد من أي استفسارات أو فهم إضافيين. يوجد نوعان من الدلالات التاريخية والفكرية للظلامية: (1) تقييد المعرفة المتعمد-معارضة نشر المعرفة؛ و (2) الغموض المتعمد -أسلوب أدبي أو فني متجدد يتميز بالضبابية المتعمدة. (ar)
- Obscurantisme és un terme utilitzat pels adeptes del laïcisme per a descriure l'estat d'esperit d'immobilisme de persones que defensen, sovint per motius religiosos, les veritats eternes de la revelació i que s'oposen activament als valors de la il·lustració i de la revolució francesa: la recerca de la veritat per mètodes científics, la llibertat d'expressió en les arts i la premsa i finalment el progrés social i democràtic segons els principis de llibertat, igualtat, fraternitat. (ca)
- Obskurität (von lateinisch obscuritas „Dunkelheit, Unverständlichkeit“) bezeichnet eine Verdunkelung im übertragenen Sinn einer Undeutlichkeit. Das zugehörige Adjektiv obskur wird im Deutschen seit dem 17. Jahrhundert in der Bedeutung „dunkel, unbekannt, verdächtig, [von] zweifelhafter Herkunft“ verwendet. (de)
- O όρος σκοταδισμός περιγράφει την σκόπιμη πρακτική περιορισμού της γνώσης και της πληροφόρησης. Ο όρος σκοταδισμός προέρχεται από τον τίτλο σατιρικού έργου του 16ου αιώνα Epistolæ Obscurorum Virorum μεταξύ 1515–19, που βασίστηκε στη διανοητική διαμάχη μεταξύ του Γερμανού ουμανιστή Johann Reuchlin και του μοναχού Johannes Pfefferkorn του Τάγματος των Δομινικανών, σχετικά με το εάν όλα τα εβραϊκά βιβλία έπρεπε ή όχι να καούν ως αντιχριστιανικά και αιρετικά, όπως το Ταλμούδ. (el)
- Oscurantismo es la práctica deliberada de evitar que determinados hechos y conocimientos sean difundidos a la población. Histórica e intelectualmente tiene dos sentidos comunes: la restricción u oposición a la difusión del conocimiento al público y, lo que se conoce como oscuridad deliberada, un estilo abstruso —como a veces se da en la literatura y el arte— caracterizado por una deliberada vaguedad. (es)
- Obscurantism and obscurationism (/ɒbˈskjʊərənˌtɪzəm, əb-/ or /ˌɒbskjʊəˈræntɪzəm/) describe the practice of deliberately presenting information in an imprecise, abstruse manner designed to limit further inquiry and understanding. There are two historical and intellectual denotations of obscurantism: (1) the deliberate restriction of knowledge—opposition to disseminating knowledge; and (2) deliberate obscurity—a recondite literary or artistic style, characterized by deliberate vagueness. (en)
- Obskurantisme adalah tindakan yang dengan sengaja menyajikan informasi dengan cara yang berkesan kabur dan sukar dimengerti dengan tujuan agar tidak ada yang mencoba bertanya atau memahami lebih lanjut. Istilah ini juga dapat mengacu kepada pembatasan pengetahuan secara sengaja agar pengetahuan tersebut tidak menyebar. (in)
- Per oscurantismo (dal latino obscurans) si intende una sistematica pregiudiziale opposizione al progresso, attraverso la messa in discussione di teorie ed idee innovative e la limitazione della diffusione della conoscenza oltre certi limiti. In tale accezione il termine viene usato ancor oggi per connotare negativamente linee di pensiero che sembrano negare la libertà di pensiero e la libertà dell'individuo contro credenze o imposizioni ideologiche. (it)
- Obskurantyzm (od łac. obscurare, obscurans „zaciemniać, zaciemniający”) – ciemnota umysłowa, wstecznictwo, kołtuństwo, wrogie nastawienie do postępu i oświaty oraz praktyka celowego zapobiegania poznaniu faktów lub szczegółów jakiejś sprawy. Termin powstały w okresie oświecenia określający doktrynę katolicką i nastawienie Kościoła wobec kultury. W satyrycznej wizji Stanisława Kostki Potockiego stolicą obskurantyzmu jest Ciemnogród, a szerzący ciemnotę mieli być odznaczani Orderem Niedźwiadka. Istnieją dwa historyczne i intelektualne znaczenia tego terminu: (pl)
- Obscurantisme (uit het Latijn: obscurare = verduisteren, donker maken) is het doelbewuste streven om andere mensen in onwetendheid te houden en zelfstandig denken te verhinderen. Een persoon die zodanig gedrag vertoont noemt men een obscurantist. Obscurantistische verschijnselen worden in de hoofdstroom van het Westers denken vaak geassocieerd met orthodox-religieuze groeperingen die zich aan de Westerse beschaving onttrekken of zich ertegen afzetten. Meestal wordt de term fundamentalisme gebruikt om dergelijke obscurantistische denk- en handelwijzen aan te duiden. (nl)
- Обскуранти́зм (от лат. obscurans «затемняющий»), мракобе́сие — враждебное отношение к просвещению, науке и прогрессу. Источником термина «обскурантизм» является заголовок сатиры начала XVI века «Epistolæ Obscurorum Virorum» («Письма тёмных людей»). Суть книги состояла в полемическом ответе на писания Иоганна Пфефферкорна и поддерживавшей его группе доминиканских монахов, описывает полемику между обскурантами и гуманистами об отношении к еврейской богословской литературе. В ходе учёного диспута Иоганн Пфефферкорн и поддерживающие его обскуранты настаивают на уничтожении религиозной литературы оппонентов как не христианской, а противостоящий ему немецкий теолог, прокурор доминиканского ордена для Германии, гуманист Иоганн Рейхлин подразделяет все еврейские книги на несколько категорий (Свяще (ru)
- 愚民政策或蒙昧主义（英語：Obscurantism，法語：obscurantisme，起源于拉丁語：obscurans，意味：变暗，黯淡）即为故意阻扰事情的明朗化进程或不将事件全部信息公之于众。对于愚民政策，一直以来有两个学术上的常见解释：（1）有意封闭知识—与传播知识悖逆，如某个政体不讓信息为公众所知；（2）故作隐晦—某种故作含糊，模糊不清的创作风格（体现在某些文学艺术作品中）。 反愚民政策：人文主义学者乔纳森·卢希林（1455-1522）十分反对愚民政策。愚民政策一词来源于16世纪讽刺文学作品《Epistolæ Obscurorum Virorum》（译为《愚人来信》）的题目，该作品内容基于德国人文主义学者乔纳森·卢希林和多米尼加僧侣之间的争论，如和僧侣乔纳森·佛夫孔有关如果为非基督教徒是否该将所有的犹太书籍都烧毁的问题。早先，在1509年，僧侣佛夫孔从马克西米兰一世（1486-1519），即神圣罗马皇帝处获得许可，焚毁罗马境内所有《塔木德》（有关犹太法律及犹太伦理）的副本；《愚人来信》一书对多米尼加僧侣有关焚毁“非基督教”作品的争论进行了讽刺。 (zh)
- Обскуранти́зм (мракобісся, від лат. obscurans — «що затемнює», «що заморочує») — негативне ставлення до освіти і прогресу, відсталість, реакційність. Термін «мракобесие» виник у Росії XIX століття У країнах Західної Європи вживається термін «обскурантизм». Центральне місце в мракобіссі посідає захист догм. Оскільки воно було явно лайливим, це слово застосовується не в його конкретному значенні, хоча теоретично можливе його застосування в точному термінологічному змісті. (uk)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
