| dbo:abstract
|
- Severní Epirus (Βόρειος Ήπειρος) je označení, které používají Řekové pro nejjižnější část Albánie, kde žije řecky mluvící menšina a která je předmětem sporu mezi oběma státy. Největším městem je Gjirokastër (řecky Αργυρόκαστρον). Po vyhlášení albánské nezávislosti vyhlásili Řekové nárok na oblast, která byla součástí historického Epiru a kterou obývali převážně Řekové. 28. února 1914 vyhlásil nezávislou Autonomní republiku Severního Epiru (Αυτόνομος Δημοκρατία της Βορείου Ηπείρου), která existovala do září 1916. Na Pařížské konferenci vznesli Řekové opět nárok na Severní Epirus, ale v roce 1921 oblast obsadil Albánci s italskou podporou. Další pokus o řecký zábor oblasti proběhl v letech 1940 až 1941, kdy zde operovala Fronta osvobození Severního Epiru (Μέτωπο Απελευθέρωσης Βορείου Ηπείρου). V roce 1996 byla podepsána řecko-albánská smlouva uznávající současné hranice, v oblasti však stále občas dochází k etnicky motivovaným nepokojům. (cs)
- إبيروس الشمالية (باليونانية:Βόρειος Ήπειρος، بالألبانية:Epiri i Veriut) تعبير يستعمل للإشارة إلى الأجزاء الشمالية من منطقة إبيروس التاريخية الواقعة ضمن منطقة البلقان والتي هي حاليا جزء من الدولة الألبانية الحديثة. والتعبير مستعمل في الغالب من قبل اليونانيين ومرتبط بوجود سكان ذو أصل يوناني في المنطقة. يتم طرح التعبير من قبل السياسيين الذين يرون بأن هذه المنطقة كانت جزء من اليونان القديمة كما وأنها تمتعت بحكم ذاتي مستقل في بدايات القرن العشرين الميلادي حتى سقوطها بيد الألبان في نهاية الحرب العالمية الأولى. وهذا التعبير المستعمل من قبل الأقلية اليونانية المتواجدة في ألبانيا مرفوض من قبل أكثر الألبان بسبب نزعته التحررية الاستقلالية. قام كلا البلدين ألبانيا واليونان في العام 1987 م حالة حربهم الرسمية وتم رفض أي مطالب إقليمية بهذا الخصوص. (ar)
- Nordepirus (albanisch Epir/-i i Veriut oder Epir/-i Verior; griechisch Βόρεια Ήπειρος Vória Í̱piros) ist der griechische Begriff für ein Gebiet Albaniens, das sich zwischen der Linie Korça – Himara und der griechischen Grenze erstreckt. In einigen Gegenden gibt es dort eine griechischsprachige Minderheit. 1913 wurde die historische Region Epirus zwischen Griechenland und Albanien geteilt. Die griechische Bevölkerung im nunmehr albanischen Norden rief 1914 eine eigene Republik Autonomes Epirus aus, die möglichst bald mit Griechenland vereinigt werden sollte. Griechenland besetzte noch im selben Jahr das Gebiet. Nach dem Ersten Weltkrieg fiel Nordepirus endgültig an den albanischen Staat. (de)
- Η (ή Βόρειος Ήπειρος), είναι γεωγραφική περιοχή, η οποία αντιστοιχεί στο τμήμα της Ηπείρου που ανήκει σήμερα στο κράτος της Αλβανίας. Αποτελεί το βόρειο τμήμα της περιοχής της Ηπείρου, κατέχοντας βαθιές και διαχρονικές συνδέσεις με τον Ελληνισμό. Η περιοχή, αν και κέρδισε την αυτονομία του μετά την υπογραφή του Πρωτοκόλλου της Κέρκυρας, στην συνέχεια επιδικάστηκε στην Αλβανία για πολιτικούς λόγους. Ο όρος, δεν χρησιμοποιείται σε διπλωματικά έγγραφα και αποφεύγεται σε επίσημες δηλώσεις, εκτός ειδικών εξαιρέσεων. Γεωγραφικά μπορεί να οριστεί ως η περιοχή που ξεκινάει από τη νοητή γραμμή μεταξύ της Κέρκυρας και της Μικρής Πρέσπας και εκτείνεται βορειοδυτικά, καταλήγοντας στον κόλπο του Αυλώνα. Κατά τη διάλυση της Οθωμανικής Αυτοκρατορίας τη δεκαετία 1910, η Βόρεια Ήπειρος διεκδικήθηκε από την Ελλάδα και ανακηρύχτηκε αυτόνομη μετά την υπογραφή του Πρωτοκόλλου της Κέρκυρας στις 17 Μαΐου 1914. Τότε ήταν και που χρησιμοποιήθηκε για πρώτη φορά ο συγκεκριμένος όρος. Λόγω των τεταμένων σχέσεων της Ελλάδας με την Αντάντ στη διάρκεια της μικρασιατικής εκστρατείας και μετά από την έντονη πίεση των Ιταλών, επιδικάστηκε οριστικά στο νεοσύστατο κράτος της Αλβανίας. Αν και διεκδικήθηκε εκ νέου από την Ελλάδα κατά τη διάρκεια του Β΄ Παγκοσμίου Πολέμου, εν τέλει κατελήφθη από τις δυνάμεις του Ενβέρ Χότζα και επιδικάστηκε εκ νέου στην Αλβανία, αυτήν την φορά με το σιδηρούν παραπέτασμα να την χωρίζει από την υπόλοιπη Ήπειρο και την Ελλάδα. Σήμερα χρησιμοποιείται στην Ελλάδα, ενώ η χρήση του αποφεύγεται στην Αλβανία, επειδή θεωρείται ότι ενσωματώνει εδαφικές βλέψεις εις βάρος της χώρας αυτής. Στην περιοχή κατοικεί ακόμη η γηγενής ελληνική μειονότητα, η οποία εκπροσωπείται από διάφορες οργανώσεις, με κύρια την Ομόνοια. Ορισμένοι βουλευτές της ελληνικής μειονότητας που συγκέντρωσαν πολλές ψήφους σε εκλογικές αναμετρήσεις διατέλεσαν σε υψηλές κυβερνητικές θέσεις, όπως ο βουλευτής του Δημοκρατικού Κόμματος Σπύρος Ξέρας ως Υπουργός Εργασίας, ο Βαγγέλης Τάβος του Σοσιαλιστικού Κόμματος ως Υπουργός Υγείας, ο Αναστάσιος Αγγέλης του Σοσιαλδημοκρατικού Κόμματος ως Υπουργός Ανάπτυξης, ο Ανδρέας Μάρτος ως υφυπουργός Παιδείας και κατά τη θητεία του οποίου έγιναν πολλά σημαντικά βήματα για την εκπαίδευση της ελληνικής μειονότητας. (el)
- Epiro Septentrional, también conocido como Epiro del Norte (en griego Βόρεια Ήπειρος [Bóreia Epiros]; Βόρειος Ήπειρος [Bóreios Epeiros] o [Vorios Ipiros]) , es un territorio situado actualmente al sur de Albania que cuenta con una importante minoría griega (hasta aproximadamente 1990 absolutamente mayoritaria en el Epiro del Norte). Este territorio se incorporó a Albania en 1944 tras los Acuerdos de Yalta y tras haber estado en soberanía del estado de Grecia. (es)
- L'Épire du Nord (grec : Βόρειος Ήπειρος, albanais : Epiri i Veriut) est la partie albanaise de la région historique de l'Épire, où habite une minorité grecque. Située au sud de l'Albanie, elle fut longtemps disputée entre les deux pays. Elle a fait l'objet d'un irrédentisme de la part de la Grèce, dans le cadre de la Grande Idée. (fr)
- Northern Epirus (Greek: Βόρειος Ήπειρος, Vórios Ípiros; Albanian: Epiri i Veriut; Aromanian: Epiru di Nsusu) is a term used mostly by Greeks to refer to those parts of the historical region of Epirus, in the western Balkans, which today are part of Albania. The term is associated with the existence of a substantial ethnic Greek minority in the region. It also has connotations with irredentist political claims on the territory on the grounds that it was held by Greece and in 1914 was declared an independent state by the local Greeks against annexation to the newly founded Albanian principality. The term is typically rejected by most Albanians for its irredentist associations. It started to be used by Greeks in 1913, upon the creation of the Albanian state following the Balkan Wars, and the incorporation into the latter of territory that was regarded by many Greeks as geographically, historically, culturally, and ethnologically connected to the Greek region of Epirus since antiquity. In the spring of 1914, the Autonomous Republic of Northern Epirus was proclaimed by ethnic Greeks in the territory and recognized by the Albanian government, though it proved short-lived as Albania collapsed with the onset of World War I. Greece held the area between 1914 and 1916 and unsuccessfully tried to annex it in March 1916. In 1917 Greek forces were driven from the area by Italy, who took over most of Albania. The Paris Peace Conference of 1919 awarded the area to Greece, however the area reverted to Albanian control in November 1921, following Greece's defeat in the Greco-Turkish War. During the interwar period, tensions remained high due to the educational issues surrounding the Greek minority in Albania. Following Italy's invasion of Greece from the territory of Albania in 1940 and the successful Greek counterattack, the Greek army briefly held Northern Epirus for a six-month period until the German invasion of Greece in 1941. Tensions remained high during the Cold War, as the Greek minority was subjected to repressive measures (along with the rest of the country's population). Although a Greek minority was recognized by the Hoxha regime, this recognition only applied to an "official minority zone" consisting of 99 villages, leaving out important areas of Greek settlement, such as Himara. People outside the official minority zone received no education in the Greek language, which was prohibited in public. The Hoxha regime also diluted the ethnic demographics of the region by relocating Greeks living there and settling in their stead Albanians from other parts of the country. Relations began to improve in the 1980s with Greece's abandonment of any territorial claims over Northern Epirus and the lifting of the official state of war between the two countries. In the post Cold War era relations have continued to improve though tensions remain over the availability of education in the Greek language outside the official minority zone, property rights, and occasional violent incidents targeting members of the Greek minority. (en)
- Epirus Utara (bahasa Yunani: Βόρειος Ήπειρος, Vorios Ipiros, bahasa Albania: Epiri i Veriut) adalah istilah yang mengacu pada wilayah Epirus di Balkan barat yang menjadi bagian dari Albania. Istilah ini kebanyakan digunakan oleh orang-orang Yunani dan dikaitkan dengan populasi Yunani yang bermukim di wilayah tersebut. Istilah ini juga mengandung konotasi klaim politik bahwa wilayah tersebut seharusnya menjadi bagian dari Yunani, dan pada tahun 1914 pernah terjadi Republik Otonom Epirus Utara oleh orang-orang Yunani lokal untuk menentang penggabungan wilayah tersebut dengan Albania. Penggunaan istilah ini umumnya ditentang oleh orang-orang Albania karena keterkaitannya dengan gagasan-gagasan separatis. Istilah ini pertama kali digunakan dalam korespondensi resmi Yunani pada tahun 1886 untuk mendeskripsikan bagian utara Vilayet Janina. "Epirus Utara" mulai digunakan oleh orang-orang Yunani pada tahun 1913 setelah pendirian negara Albania yang mencakup wilayah ini. (in)
- L'Epiro settentrionale è la regione storica che corrisponde alla parte meridionale dell'Albania abitata da una minoranza greca costituita da circa 90.000 persone. Secondo statistiche ufficiali albanesi si tratterebbe in realtà di 30.000, mentre secondo un'organizzazione greca il numero sale a 360.000 persone. Il governo della Grecia sostiene che questo territorio è abitato principalmente da greci, mentre il governo dell'Albania dichiara che è territorio a maggioranza albanese con minoranze greche. Nel sud dell'Albania ci sono villaggi in cui il greco è la lingua predominante. Ci sono stati molti piccoli scontri fra le minoranze greche e le autorità albanesi. Il governo di Tirana denuncia presunte interferenze nella politica locale del sud dell'Albania da parte del governo greco, quali: l'innalzamento della bandiera greca sul territorio albanese, della lingua insegnata a scuola, ecc.; tuttavia, le reazioni delle autorità hanno nella maggior parte dei casi è stata non-violenta. Nella Regione è praticata principalmente la religione cristiana di rito greco ortodosso. (it)
- 북이피로스(그리스어: Βόρειος Ήπειρος 보리오스 이피로스[*], 알바니아어: Epiri i Veriut 에피리 이 베리우트)는 발칸반도 서부에 자리잡은 이피로스 지역의 일부분으로, 오늘날 알바니아 남부에 있다. 이 용어는 주로 그리스인이 쓰는 말로, 이 지역에 사는 그리스 민족과 관련하여 쓰는 말이며, 20세기에 그리스의 영토 주장이나 그리스 자치국 요구와 같은 정치적 함의를 띄고 있다. 대개 알바니아인은 이와 같은 고토회복주의의 함의를 거부한다. 그러나 1987년에 그리스와 알바니아는 전쟁 상태를 종식하고, 그리스는 공식적으로 알바니아에 대한 어떠한 영토 요구도 하지 않기로 했다. (ko)
- Epiro do Norte (em grego: Βόρειος Ήπειρος, Vorios Ipiros, em albanês: Epiri i Veriut) é um termo usado para se referir às partes da região histórica do Epiro, nos Bálcãs Ocidentais, que fazem parte da Albânia moderna. O termo é utilizado principalmente pelos gregos e está associado com a existência de uma significativa população de origem grega na região. Também possui conotações com reivindicações políticas sobre o território sob a alegação de que foi mantido pela Grécia e em 1914 foi declarado como um estado independente pelos gregos locais contra a anexação ao recém-fundado Principado da Albânia. O termo é geralmente rejeitado pela maioria dos albaneses por suas associações irredentistas. O termo "Epiro do Norte" começou a ser usado pelos gregos em 1913, com a criação do Estado Albanês após a Guerra dos Balcãs, e a incorporação do último do território que foi considerado por muitos gregos como geográfica, histórica, cultural e etnologicamente ligado à região grega do Epiro desde a Antiguidade. Na primavera de 1914, a República Autônoma do Epiro do Norte foi proclamada pelos gregos étnicos no território e reconhecido pelo governo albanês, embora teve vida curta uma vez que a Albânia entrou em colapso com o início da Primeira Guerra Mundial. A Grécia manteve-se na área entre 1914 e 1916, e tentou sem sucesso anexá-la em março de 1916, no entanto, em 1917 as forças gregas foram expulsas da área pela Itália, que tomou a maior parte da Albânia. A Conferência de Paz de Paris de 1919, concedeu a área para a Grécia, no entanto, a região voltou ao controle da Albânia, em novembro de 1921, após a derrota da Grécia na Guerra Greco-Turca. Durante o período entre-guerras, as tensões permaneceram elevadas devido às questões educacionais relacionadas com a minoria grega na Albânia. Após a invasão da Grécia pela Itália a partir do território da Albânia em 1940, e o contra-ataque bem sucedido dos gregos, o exército grego brevemente deteve o Epiro do Norte por um período de seis meses até a invasão alemã da Grécia em 1941. As tensões permaneceram elevadas durante a Guerra Fria, quando a minoria grega foi submetida a medidas repressivas (juntamente com o restante da população do país). Embora a minoria grega fosse reconhecida pelo regime de Enver Hoxha, esse reconhecimento apenas se aplicou a uma "zona minoritária oficial", que consistiu de 99 aldeias, deixando de fora importantes áreas de assentamento grego, como Himarë. As pessoas de fora da zona minoritária oficial não receberam educação na língua grega, que foi proibida em público. O regime de Hoxha também diluiu a demografia étnica da região pela transferência dos gregos que viviam ali e o estabelecimento de albaneses em substituição, estes provenientes de outras partes do país. As relações começaram a melhorar na década de 1980 com o abandono da Grécia de quaisquer reivindicações territoriais sobre Epiro do Norte e a suspensão do estado de guerra oficial entre os dois países. As relações pós-Guerra Fria continuaram a melhorar, embora as tensões permanecem sobre a disponibilidade de educação na língua grega fora da zona minoritária oficial, direitos de propriedade, e incidentes violentos ocasionais visando membros da minoria grega. (pt)
- Північний Епір (грец. Βόρειος Ήπειρος, Vorios Ipiros) — назва, якою греки називають південну Албанію, де є грецькі меншини. Грецька армія окупувала Північний Епір у 1913 році в ході першої балканської війни, але була змушена залишити його 1914 року за наполяганням великих держав. Північний Епір був також окупований грецькою армією у 1940—1941 роках в ході Італійсько-грецької війни, але залишений після нападу Німеччини на Грецію. Фустанелла, традиційний грецький та албанський костюм, походить із цієї області. Пращури арнаутів Греції іммігрували з цієї області до Центральної Греції у Середньовіччя. (uk)
- Се́верный Эпи́р (греч. Βόρειος Ήπειρος — Во́риос И́пирос, алб. Epiri i Veriut) — термин, используемый для обозначения тех частей исторического региона Эпир, которые сегодня являются частью Албании. Этот термин используется в основном греками и связан с существованием значительного этнического греческого населения в регионе. Он также связан с политическими притязаниями на территорию на том основании, что она была захвачена Грецией и в 1914 году была объявлена независимым государством местными греками, которые были против присоединения к недавно основанному Албанскому княжеству. Этот термин обычно отвергается большинством албанцев из-за его ирредентистских ассоциаций. Греков, живущих в Северном Эпире, называют эпиротами (или ипиротами, греч. ηπειρώτες) или северными эпиротами (греч. βορειοηπειρώτες). Термин «Северный Эпир» впервые был использован в официальной греческой переписке в 1886 году для описания северных частей вилайета Янина. Он начал активно использоваться греками в 1913 году, после создания албанского государства после Балканских войн и включения в него территории, которая рассматривалась многими греками как географически, исторически, культурно и этнологически связанная с греческим регионом Эпира с древности. Весной 1914 года этническими греками на этой территории была провозглашена Автономная Республика Северного Эпира, признанная албанским правительством, хотя она оказалась недолгой, поскольку Албания распалась с началом Первой мировой войны. Греция удерживала этот район между 1914 и 1916 годами и безуспешно пыталась аннексировать его в марте 1916 года. В 1917 году греческие войска были изгнаны из этого района Италией, которая захватила большую часть Албании. Парижская мирная конференция 1919 года отдала этот район Греции, однако в ноябре 1921 года, после поражения Греции в греко-турецкой войне, этот район вернулся под контроль Албании. В межвоенный период оставалась высокая напряжённость из-за проблем образования, связанных с греческим меньшинством в Албании. После вторжения Италии в Грецию с территории Албании в 1940 году и успешного греческого контрнаступления греческая армия недолго удерживала Северный Эпир в течение шестимесячного периода до немецкого вторжения в Грецию в 1941 году. Напряженность оставалась высокой во время Холодной войны, поскольку греческое меньшинство подвергалось репрессивным мерам (наряду с остальной частью населения страны). Хотя режим Энвера Ходжи признал греческое меньшинство, это признание распространялось только на «официальную зону меньшинств», состоящую из 99 деревень, за исключением важных районов греческого поселения, таких как Химара. Люди, находящиеся за пределами официальной зоны меньшинств, не получали образования на греческом языке, его использование было запрещено в общественных местах. Режим Ходжи также ослабил этническое единство региона, переселив проживающих там греков и поселив вместо них албанцев из других частей страны. Отношения начали улучшаться в 1980-х годах с отказом Греции от любых территориальных претензий на Северный Эпир и отменой официального военного положения между двумя странами. В эпоху после окончания Холодной войны отношения продолжали улучшаться, хотя сохраняется напряжённость по поводу доступности образования на греческом языке за пределами официальной зоны меньшинств, имущественных прав, и случайные инциденты с применением насилия в отношении представителей греческого меньшинства. (ru)
- 北伊庇鲁斯（希臘語：Βόρειος Ήπειρος，拉丁转写：Vorios Ipiros；阿尔巴尼亚语：Epiri i Veriut），指巴尔干西部伊庇鲁斯地区的北部，位于今阿尔巴尼亚南部。 1914年，该地区曾成立自治共和国，并得到阿尔巴尼亚政府承认，但存在时间极短即消亡。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- إبيروس الشمالية (باليونانية:Βόρειος Ήπειρος، بالألبانية:Epiri i Veriut) تعبير يستعمل للإشارة إلى الأجزاء الشمالية من منطقة إبيروس التاريخية الواقعة ضمن منطقة البلقان والتي هي حاليا جزء من الدولة الألبانية الحديثة. والتعبير مستعمل في الغالب من قبل اليونانيين ومرتبط بوجود سكان ذو أصل يوناني في المنطقة. يتم طرح التعبير من قبل السياسيين الذين يرون بأن هذه المنطقة كانت جزء من اليونان القديمة كما وأنها تمتعت بحكم ذاتي مستقل في بدايات القرن العشرين الميلادي حتى سقوطها بيد الألبان في نهاية الحرب العالمية الأولى. وهذا التعبير المستعمل من قبل الأقلية اليونانية المتواجدة في ألبانيا مرفوض من قبل أكثر الألبان بسبب نزعته التحررية الاستقلالية. قام كلا البلدين ألبانيا واليونان في العام 1987 م حالة حربهم الرسمية وتم رفض أي مطالب إقليمية بهذا الخصوص. (ar)
- Epiro Septentrional, también conocido como Epiro del Norte (en griego Βόρεια Ήπειρος [Bóreia Epiros]; Βόρειος Ήπειρος [Bóreios Epeiros] o [Vorios Ipiros]) , es un territorio situado actualmente al sur de Albania que cuenta con una importante minoría griega (hasta aproximadamente 1990 absolutamente mayoritaria en el Epiro del Norte). Este territorio se incorporó a Albania en 1944 tras los Acuerdos de Yalta y tras haber estado en soberanía del estado de Grecia. (es)
- L'Épire du Nord (grec : Βόρειος Ήπειρος, albanais : Epiri i Veriut) est la partie albanaise de la région historique de l'Épire, où habite une minorité grecque. Située au sud de l'Albanie, elle fut longtemps disputée entre les deux pays. Elle a fait l'objet d'un irrédentisme de la part de la Grèce, dans le cadre de la Grande Idée. (fr)
- 북이피로스(그리스어: Βόρειος Ήπειρος 보리오스 이피로스[*], 알바니아어: Epiri i Veriut 에피리 이 베리우트)는 발칸반도 서부에 자리잡은 이피로스 지역의 일부분으로, 오늘날 알바니아 남부에 있다. 이 용어는 주로 그리스인이 쓰는 말로, 이 지역에 사는 그리스 민족과 관련하여 쓰는 말이며, 20세기에 그리스의 영토 주장이나 그리스 자치국 요구와 같은 정치적 함의를 띄고 있다. 대개 알바니아인은 이와 같은 고토회복주의의 함의를 거부한다. 그러나 1987년에 그리스와 알바니아는 전쟁 상태를 종식하고, 그리스는 공식적으로 알바니아에 대한 어떠한 영토 요구도 하지 않기로 했다. (ko)
- Північний Епір (грец. Βόρειος Ήπειρος, Vorios Ipiros) — назва, якою греки називають південну Албанію, де є грецькі меншини. Грецька армія окупувала Північний Епір у 1913 році в ході першої балканської війни, але була змушена залишити його 1914 року за наполяганням великих держав. Північний Епір був також окупований грецькою армією у 1940—1941 роках в ході Італійсько-грецької війни, але залишений після нападу Німеччини на Грецію. Фустанелла, традиційний грецький та албанський костюм, походить із цієї області. Пращури арнаутів Греції іммігрували з цієї області до Центральної Греції у Середньовіччя. (uk)
- 北伊庇鲁斯（希臘語：Βόρειος Ήπειρος，拉丁转写：Vorios Ipiros；阿尔巴尼亚语：Epiri i Veriut），指巴尔干西部伊庇鲁斯地区的北部，位于今阿尔巴尼亚南部。 1914年，该地区曾成立自治共和国，并得到阿尔巴尼亚政府承认，但存在时间极短即消亡。 (zh)
- Severní Epirus (Βόρειος Ήπειρος) je označení, které používají Řekové pro nejjižnější část Albánie, kde žije řecky mluvící menšina a která je předmětem sporu mezi oběma státy. Největším městem je Gjirokastër (řecky Αργυρόκαστρον). V roce 1996 byla podepsána řecko-albánská smlouva uznávající současné hranice, v oblasti však stále občas dochází k etnicky motivovaným nepokojům. (cs)
- Η (ή Βόρειος Ήπειρος), είναι γεωγραφική περιοχή, η οποία αντιστοιχεί στο τμήμα της Ηπείρου που ανήκει σήμερα στο κράτος της Αλβανίας. Αποτελεί το βόρειο τμήμα της περιοχής της Ηπείρου, κατέχοντας βαθιές και διαχρονικές συνδέσεις με τον Ελληνισμό. Η περιοχή, αν και κέρδισε την αυτονομία του μετά την υπογραφή του Πρωτοκόλλου της Κέρκυρας, στην συνέχεια επιδικάστηκε στην Αλβανία για πολιτικούς λόγους. Ο όρος, δεν χρησιμοποιείται σε διπλωματικά έγγραφα και αποφεύγεται σε επίσημες δηλώσεις, εκτός ειδικών εξαιρέσεων. (el)
- Nordepirus (albanisch Epir/-i i Veriut oder Epir/-i Verior; griechisch Βόρεια Ήπειρος Vória Í̱piros) ist der griechische Begriff für ein Gebiet Albaniens, das sich zwischen der Linie Korça – Himara und der griechischen Grenze erstreckt. In einigen Gegenden gibt es dort eine griechischsprachige Minderheit. (de)
- Northern Epirus (Greek: Βόρειος Ήπειρος, Vórios Ípiros; Albanian: Epiri i Veriut; Aromanian: Epiru di Nsusu) is a term used mostly by Greeks to refer to those parts of the historical region of Epirus, in the western Balkans, which today are part of Albania. The term is associated with the existence of a substantial ethnic Greek minority in the region. It also has connotations with irredentist political claims on the territory on the grounds that it was held by Greece and in 1914 was declared an independent state by the local Greeks against annexation to the newly founded Albanian principality. The term is typically rejected by most Albanians for its irredentist associations. (en)
- Epirus Utara (bahasa Yunani: Βόρειος Ήπειρος, Vorios Ipiros, bahasa Albania: Epiri i Veriut) adalah istilah yang mengacu pada wilayah Epirus di Balkan barat yang menjadi bagian dari Albania. Istilah ini kebanyakan digunakan oleh orang-orang Yunani dan dikaitkan dengan populasi Yunani yang bermukim di wilayah tersebut. Istilah ini juga mengandung konotasi klaim politik bahwa wilayah tersebut seharusnya menjadi bagian dari Yunani, dan pada tahun 1914 pernah terjadi Republik Otonom Epirus Utara oleh orang-orang Yunani lokal untuk menentang penggabungan wilayah tersebut dengan Albania. Penggunaan istilah ini umumnya ditentang oleh orang-orang Albania karena keterkaitannya dengan gagasan-gagasan separatis. (in)
- L'Epiro settentrionale è la regione storica che corrisponde alla parte meridionale dell'Albania abitata da una minoranza greca costituita da circa 90.000 persone. Secondo statistiche ufficiali albanesi si tratterebbe in realtà di 30.000, mentre secondo un'organizzazione greca il numero sale a 360.000 persone. Nella Regione è praticata principalmente la religione cristiana di rito greco ortodosso. (it)
- Epiro do Norte (em grego: Βόρειος Ήπειρος, Vorios Ipiros, em albanês: Epiri i Veriut) é um termo usado para se referir às partes da região histórica do Epiro, nos Bálcãs Ocidentais, que fazem parte da Albânia moderna. O termo é utilizado principalmente pelos gregos e está associado com a existência de uma significativa população de origem grega na região. Também possui conotações com reivindicações políticas sobre o território sob a alegação de que foi mantido pela Grécia e em 1914 foi declarado como um estado independente pelos gregos locais contra a anexação ao recém-fundado Principado da Albânia. O termo é geralmente rejeitado pela maioria dos albaneses por suas associações irredentistas. (pt)
- Се́верный Эпи́р (греч. Βόρειος Ήπειρος — Во́риос И́пирос, алб. Epiri i Veriut) — термин, используемый для обозначения тех частей исторического региона Эпир, которые сегодня являются частью Албании. Этот термин используется в основном греками и связан с существованием значительного этнического греческого населения в регионе. Он также связан с политическими притязаниями на территорию на том основании, что она была захвачена Грецией и в 1914 году была объявлена независимым государством местными греками, которые были против присоединения к недавно основанному Албанскому княжеству. Этот термин обычно отвергается большинством албанцев из-за его ирредентистских ассоциаций. Греков, живущих в Северном Эпире, называют эпиротами (или ипиротами, греч. ηπειρώτες) или северными эпиротами (греч. βορειοηπ (ru)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
