| dbo:abstract
|
- La Sisena Coalició (1812 - 1814) va ser una coalició formada pel Regne Unit, Rússia, Prússia, Suècia, Àustria, i cert nombre d'estats germànics per combatre el Primer Imperi Francès de Napoleó i els seus aliats. Com a resultat d'aquesta guerra Napoleó fou derrocat i confinat a l'illa d'Elba. (ca)
- حرب التحالف السادس (مارس 1813-مايو 1814) والتي تُعرف في ألمانيا أحيانا باسم حرب التحرير هي حرب بين تحالف مكون من النمسا وبروسيا وروسيا والمملكة المتحدة والبرتغال والسويد وإسبانيا وعدد من الولايات الألمانية والتي هزمت فرنسا أخيرا ووضعت نابليون في المنفى في جزيرة إلبا. بعد الغزو الفرنسي الكارثي لروسيا في 1812 انضمت القوى القارية إلى روسيا والمملكة المتحدة والبرتغال والثوار في إسبانيا والذين كانوا في حرب ضد فرنسا بالفعل. شهدت حرب التحالف السادس معارك كبرى في لوتزن وباوتزن ودريسدن. كانت معركة لايبزغ (والتي تُعرف أيضا باسم معركة الأمم) أكبر معركة في تاريخ أوروبا حتى وقوع الحرب العالمية الأولى. في النهاية أدت نكسات نابليون في روسيا وألمانيا إلى سقوطه. مع إعادة تنظيم جيوشهم، دفع الحلفاء نابليون خارج ألمانيا في 1813 وقاموا بغزو فرنسا في 1814. هزم الحلفاء ما تبقى من الجيش الفرنسي واحتلوا باريس وأجبروا نابليون على التخلي عن العرش والنفي. أحيا الحلفاء الملكية الفرنسية ذات الحكم المطلق حيث سلموا الحكم إلى ولي عرش بيت بوربون في استعادة بوربون. إلا أن هذه لم تكن نهاية الحروب النابليونية، حيث هرب نابليون من المنفى من محبسه وعاد إلى حكم فرنسا مرة أخرى ليُشعل حرب التحالف السابع في 1815 والتي تُعرف باسم حرب المائة يوم. (ar)
- En la Milito de la Sesa Koalicio (Marto 1813 – Majo 1814), koalicio de Aŭstrio, Prusio, Rusio, la Unuiĝinta Reĝlando, Portugalio, Svedio, Hispanio kaj nombraj Germanaj ŝtatoj finfine venkis super Francio kaj kondukis Napoleono Bonaparte al ekzilo en Elba. Post la katastrofa Franca invado al Rusio de 1812, la kontinentaj potencoj aliĝis al Rusio, Unuiĝinta Reĝlando, Portugalio kaj la ribeluloj en Hispanio kiuj estis jam milite kontraŭ Francio. En la Milito de la Sesa Koalicio plej gravaj bataloj okazis en , , kaj en Dresdeno. La eĉ pli granda Batalo de Leipzig (konata ankaŭ kiel la Batalo de la Nacioj) estis la plej granda batalo en la Eŭropa historio antaŭ la Unua Mondmilito. Finfine, la plej fruaj malvenkoj de Napoleono en Rusio kaj Germanio montriĝis kiel la semo de lia ekruiniĝo. Havinte siajn armeojn reorganizitaj, la aliancanoj forigis Napoleonon el Germanio en 1813 kaj eĉ invadis Francion en 1814. La Aliancanoj venkis super la restintaj Francaj armeoj, okupis Parizon, kaj devigis Napoleonon abdiki kaj iri en ekzilon. La Franca monarkio estis revivita de la aliancanoj, kiuj trudis heredanton de la Burbonoj en la [[Resurtronigo (Francio)|Burbona Restaŭradon]. Tio ne estis, tamen, la fino de la Napoleonaj Militoj. Napoleono poste fuĝis el sia kaptiveco kaj revenis al la povo en Francio, kio okazigis la Militon de la Sepa Koalicio en 1815 (konata ankaŭ kiel la "Cent-Tagoj"). (eo)
- Sechster Koalitionskrieg Teil von: Befreiungskriege Der Sechste Koalitionskrieg war der letzte der von 1792 bis 1815 geführten Koalitionskriege. Die Koalition entstand im Februar 1813 durch den Übergang Preußens zu Russland nach der Niederlage Frankreichs im Feldzug gegen Russland. Mit dem Bündnis begannen die Befreiungskriege. Im Juni 1813 traten Großbritannien und Schweden, im September Österreich und im Oktober Bayern der Koalition bei. Der Krieg endete 1814 mit der ersten Abdankung Kaiser Napoleons. Im Frühjahr 1815 flammte der Krieg noch einmal auf, als die Koalition eine Rückkehr Napoleons zur Macht verhinderte. Frankreich führte 1812 bereits seit Jahren mit Großbritannien, das mit Spanien und Portugal verbündet war, erfolglos einen weltumspannenden See- und Kolonialkrieg und in Europa einen Landkrieg auf der iberischen Halbinsel. Zweifel an der zukünftigen Haltung Russlands veranlassten Napoleon, diese einzige nicht von ihm unterworfene europäische Festlandsmacht als Bedrohungsfaktor auszuschalten. Er zwang 1812 Preußen und Österreich zu Bündnissen, um mit ihnen und Frankreichs Satellitenstaaten, darunter der Rheinbund und das Herzogtum Warschau, im Sommer 1812 in Russland einzufallen. Nach der Niederlage und dem Rückzug der Grande Armée kam es im Dezember 1812 zur preußisch-russischen Konvention von Tauroggen, die im Februar 1813 im Vertrag von Kalisch zu einem Bündnis führte, verbunden mit der preußischen Kriegserklärung an Frankreich und der Aufforderung an Großbritannien und Österreich zum Beitritt. Schweden, das schon im April 1812 ein Bündnis mit Russland eingegangen war, trat der preußisch-russischen Koalition im Frühjahr 1813 bei. Als die Kämpfe im Juni 1813 die Elblinie erreicht hatten, schlossen die Koalition und Frankreich den dreimonatigen Waffenstillstand von Pläswitz. Währenddessen trat Österreich nach einer gescheiterten Friedensinitiative vom Bündnis mit Napoleon zurück und ging im Vertrag von Teplitz zur Koalition über. Im Herbstfeldzug von 1813 kam es zum kriegsentscheidenden Sieg der Verbündeten in der Völkerschlacht von Leipzig. Als Folge löste sich der Rheinbund auf. Napoleon, dem nur Sachsen und das Herzogtum Warschau die Treue hielten, entkam nach Frankreich, wurde aber im Feldzug von 1814 geschlagen und musste im April 1814 abdanken. Beim Wiener Kongress nach dem Krieg büßte Frankreich seine Vormachtstellung ein und verlor fast alle seine von 1800 bis 1812 erworbenen Kolonien und Gebiete. (de)
- Seigarren Koalizioko Gerra 1813ko martxoa eta 1814ko maiatza artean Europako potentzia gehienek eginiko gerra izan zen. Alde batetik Austria, Prusia, Errusia, Erresuma Batua, Portugal, Suedia, Espainia eta Alemaniako estatu multzo batek osatutako koalizioak Frantzia garaitu zuen eta Napoleon Bonaparte Elbara deserriratzea lortu zuten. Errusiako frantziar inbasioaren ostean, 1812an, kontinenteko botereek Errusiarekin bat egin zuten, batez ere Erresuma Batua, Portugal eta Frantziarekin ez zeuden Espainiako errebeldeek. (eu)
- La Sexta Coalición (1812-1814) fue una coalición formada por el Reino Unido, España, Portugal, Rusia, Prusia, Suecia, Austria, y cierto número de estados germánicos para combatir al Imperio francés de Napoleón y sus aliados. Como resultado de esta guerra Napoleón fue derrocado y confinado a la isla de Elba. (es)
- La guerre de la Sixième Coalition (1812-1814) est une guerre qui oppose une coalition d’États européens (la Sixième Coalition) — composée du Royaume-Uni de Grande-Bretagne et d'Irlande et de l'Empire russe, rejoints plus tard par le royaume de Prusse, puis par la Suède, l'empire d'Autriche et un certain nombre d'États allemands — à la France de Napoléon Ier, encore soutenue par l’Italie, le Danemark et un certain nombre d’États allemands. Environ 2,5 millions de soldats ont combattu au cours de ce conflit (incluant la campagne de Russie) et les pertes humaines se sont élevées à au moins 2 millions d'hommes (disparus, blessés, ou morts). On inclut dans ce décompte les batailles de Smolensk, la Moskova, Lützen, Dresde et celle de Leipzig. (fr)
- Dalam Perang Koalisi Keenam (1812–1814), sebuah koalisi dari Austria, Prusia, Rusia, Britania Raya, Portugal, Swedia, Spanyol dan sejumlah Negara-Negara Jerman akhirnya mengalahkan Prancis dan membuat Napoleon diasingkan ke Elba. Setelah terjadinya invasi Prancis ke Rusia, kekuasaan benua menggabungkan Rusia, Britania Raya, Portugal dan para pemberontak di Spanyol. Dengan pembentukan kembali pasukan mereka, mereka menendang Napoleon keluar dari Jerman pada 1813 dan menginvasi Prancis pada 1814, membuat Napoleon melakukan abdikasi dan merestorasi bangsa Bourbon. Perang Koalisi Keenam meliputi pertempuran Lützen, Bautzen, Dresden dan epik Pertempuran Leipzig (juga dikenal sebagai Pertempuran Bangsa-Bangsa), yang merupakan pertempuran terbesar dalam sejarah Eropa sebelum Perang Dunia Pertama. (in)
- In the War of the Sixth Coalition (March 1813 – May 1814), sometimes known in Germany as the Wars of Liberation, a coalition of Austria, Prussia, Russia, Spain, the United Kingdom, Portugal, Sweden, and a number of German States defeated France and drove Napoleon into exile on Elba. After the disastrous French invasion of Russia of 1812 in which they had been forced to support France, Prussia and Austria joined Russia, the United Kingdom, Sweden, and Portugal, and the rebels in Spain who were already at war with France. The War of the Sixth Coalition saw major battles at Lützen, Bautzen, and Dresden. The even larger Battle of Leipzig (also known as the Battle of Nations) was the largest battle in European history before World War I. Ultimately, Napoleon's earlier setbacks in Spain, Portugal and Russia proved to be the seeds of his undoing. With their armies reorganized, the allies drove Napoleon out of Germany in 1813 and invaded France in 1814. The Allies defeated the remaining French armies, occupied Paris, and forced Napoleon to abdicate and go into exile. The French monarchy was revived by the allies, who handed rule to the heir of the House of Bourbon in the Bourbon Restoration. The "Hundred Days" War of the Seventh Coalition was triggered in 1815 when Napoleon escaped from his captivity on Elba and returned to power in France. He was defeated again for the final time at Waterloo, ending the Napoleonic Wars. (en)
- 제6차 대프랑스 동맹(Sixth Coalition, 1812년 - 1814년)는 나폴레옹 1세의 프랑스 제국 패권에 도전하기 위해 유럽 국가들이 결성한 동맹이다. 러시아 원정에서 큰 손해를 입은 프랑스군은 사방에서 다가오는 연합군에 압박을 받게 되고, 결국 나폴레옹이 퇴위의 위기에 몰렸다. (ko)
- La sesta coalizione (1812-1814) fu un'alleanza politico-militare fra la Gran Bretagna, l'Impero russo, la Prussia, la Svezia, l'Impero austriaco, il Regno di Spagna, ed alcuni Stati tedeschi costituita per sconfiggere definitivamente il Primo Impero francese di Napoleone, distruggere l'assetto politico dell'Europa sotto il predominio francese e restaurare le monarchie dell'Antico regime. Dopo la disastrosa campagna di Russia dell'imperatore Napoleone che aveva provocato la distruzione della Grande Armata, la macchina militare più potente e temuta d'Europa, le potenze continentali che erano state ripetutamente battute da Napoleone in diverse guerre nel corso di un intero decennio, videro finalmente la possibilità di sconfiggere definitivamente l'Imperatore dei francesi e riuscirono, dopo complesse manovre diplomatiche, ad unirsi in un'alleanza generale, guidata dallo zar Alessandro, collegata alla Gran Bretagna che non aveva mai cessato la lotta antifrancese e che manteneva un corpo di spedizione nella penisola iberica a sostegno della Spagna e del Portogallo. L'alleanza ebbe avvio con la defezione della Prussia nella fase finale della campagna di Russia e con la decisione del re Federico Guglielmo III di affiancarsi, con il suo esercito ricostituito e rafforzato, all'esercito russo dello zar che, inseguendo i resti della Grande Armata, era entrato in Polonia. Napoleone dopo aver abbandonato i resti del suo esercito ed essere rientrato a Parigi, cercò di organizzare nuove forze e tentò di sconfiggere la nuova alleanza, vincendo le battaglie non decisive contro le forze russo-prussiane a Lützen ed a Bautzen. Dopo il breve armistizio di Pleiswitz e l'apertura degli infruttuosi negoziati a Praga che diedero tempo ai coalizzati di potenziare le loro forze e che soprattutto decisero anche l'Impero austriaco ad entrare in guerra, a fianco di Prussia, Russia e Svezia, contro la Francia, la guerra riprese. La vittoria di Napoleone alla battaglia di Dresda venne vanificata dalle ripetute sconfitte dei suoi luogotenenti e l'imperatore, in inferiorità numerica e con truppe inesperte, fu costretto a combattere la grande battaglia di Lipsia in Sassonia, nell'ottobre del 1813, che terminò con la disastrosa sconfitta dei francesi. Costretto a ripiegare in Francia, con i resti delle sue forze, Napoleone cercò ancora di resistere di fronte agli eserciti alleati che invasero la nazione da nord e da est, con gli eserciti austro-russo-prussiani, e da sud, con le truppe britanniche provenienti dalla Spagna. L'imperatore combatté, con le sue limitatissime forze, con grande abilità la campagna di Francia e ritardò la vittoria degli alleati, ma infine, schiacciato dalla preponderanza numerica nemica e abbandonato dai suoi marescialli, dovette cedere e accettare l'abdicazione del 6 aprile 1814. (it)
- De Zesde Coalitieoorlog (maart 1813 – mei 1814) was een militair conflict tussen Napoleons Franse keizerrijk en de Zesde Coalitie van alle andere Europese grootmachten in die tijd: Rusland, Oostenrijk, Groot-Brittannië en Pruisen. Na Napoleons rampzalige veldtocht naar Rusland en nederlaag in de Slag bij Leipzig konden de geallieerden hem eindelijk verslaan. De keizer trad af en werd verbannen naar het eilandje Elba. De Zesde Coalitieoorlog werd uitgevochten over het hele Europese continent, van Lissabon tot Moskou. Naar schatting vochten twee en een half miljoen soldaten in de oorlog. Er sneuvelden twee miljoen, waarvan één miljoen alleen al in Rusland. Het Duitse strijdtoneel van de Zesde Coalitieoorlog wordt ook wel de "Duitse bevrijdingsoorlogen" (Befreiungskriege) of "vrijheidsoorlogen" (Freiheitskriege) genoemd omdat de Duitse staten als gevolg van de Franse nederlaag niet langer werden gedomineerd door Frankrijk. (nl)
- 第六次対仏大同盟（だいろくじたいふつだいどうめい, 英語：Sixth Coalition, 1812年 - 1814年）は、ナポレオン1世のフランス帝国による覇権に挑戦するため、ヨーロッパ諸国が結成した同盟である。ロシア遠征で多大な損害を被ったフランス軍は、四方から迫る連合軍に圧倒され、ついにナポレオンは退位に追い込まれた。 第六次対仏大同盟における主要な戦いにはリュッツェンの戦い、(英語版)、ドレスデンの戦いが挙げられる。第六次対仏大同盟の最大の戦いであるライプツィヒの戦い（諸国民の戦いとして知られる）は第一次世界大戦以前ではヨーロッパの歴史で最も大規模な戦いであった。最終的にナポレオンはロシアとドイツから押し返され、彼の破滅の原因となった。ナポレオンの軍隊は再編成されたが、連合軍は1813年にはドイツからナポレオンを追い出し、1814年にはフランスに進攻した。連合軍は残存するフランス軍を打ち負かしてパリを占領し、ナポレオンに退位の調印をさせて追放した。連合国によってフランスの君主制が復活し、ブルボン家の継承者による復古王朝にフランスを支配させた。 しかしこれによってナポレオン戦争が終結したわけではなかった。ナポレオンはエルバ島での監禁から逃亡し、再びフランスにて権力の座についた。これによって1815年に第七次対仏大同盟が結成された。(この時の支配は百日天下としても知られる) (ja)
- VI koalicja antyfrancuska – koalicja austriacko-prusko-rosyjsko-szwedzko-brytyjsko-hiszpańsko-portugalska (wraz z licznymi państewkami niemieckimi), która w schyłkowym okresie wojen napoleońskich w latach 1812–1814 ostatecznie pokonała Cesarstwo Francuskie i zmusiła do abdykacji Napoleona. Zdetronizowany Napoleon został zesłany na Elbę. (pl)
- A Sexta Coligação (português europeu) ou Sexta Coalizão (português brasileiro) foi a união militar da Áustria, Prússia, Rússia, Suécia, Reino Unido e alguns estados alemães contra o Império Francês de Napoleão Bonaparte. A coalizão conseguiu derrubá-lo do poder e forçá-lo ao exílio na Ilha de Elba. (pt)
- Sjätte koalitionskriget var ett av de koalitionskrig under Napoleonkrigen vilka utkämpades mellan 1803 och 1815. Efter Napoleons fälttåg i Ryssland, som slutade i ett katastrofalt nederlag för den franska armén, bildade Storbritannien, Ryssland, Sverige, Preussen och Österrike 1813 en koalition och inledde ett befrielsekrig mot Napoleon. Napoleons stora nederlag i slaget vid Leipzig i oktober 1813 ledde till att hans tyska allierade stater bytte sida. De franska styrkorna inriktade sig på att försvara Frankrike men koalitionen intog Paris i mars 1814 och tvingade Napoleon att abdikera. Han blev därefter förvisad till ön Elba i Medelhavet. Kriget avslutades för Sveriges del med Freden i Kiel 1814, där Danmark, som deltagit i kriget på fransk sida, avträdde Norge till Sverige. Som kompensation avträdde Sverige Svenska Pommern till Danmark. Frankrike och Sverige ingick Parisfreden (1814) där Frankrike erkände Norges förening med Sverige och där Sverige avträdde sin koloni Guadeloupe till Frankrike mot en lösensumma på 24 miljoner franc. (sv)
- Война шестой коалиции — война коалиции европейских держав против Наполеоновской Франции и её союзников. Антифранцузская коалиция сложилась после уничтожения Великой армии Наполеона в России в ходе Русской кампании 1812 года. В начале 1813 года войну против Наполеона в центральной Европе вела только Россия. В коалицию с Россией в марте 1813 года вошла Пруссия, затем летом того же года вступили Великобритания, Австрия и Швеция, а после разгрома Наполеона в Битве народов под Лейпцигом в октябре 1813 года к коалиции присоединились германские государства Вюртемберг и Бавария. Независимо с Наполеоном на Пиренейском полуострове воевали Испания, Португалия и Англия. Активные боевые действия велись в течение года с мая 1813 года до апреля 1814 года с 2-месячным перемирием летом 1813 года. В 1813 году война против Наполеона велась с переменным успехом на территории Германии, главным образом в Пруссии и Саксонии. В 1814 году боевые действия переместились на территорию Франции и завершились к апрелю 1814 года взятием Парижа и отречением Наполеона от власти. Немецкая историография выделяет в самостоятельный эпизод этой войны Освободительную войну в Германии, оказавшую решающее влияние на создание через полвека Второго Рейха. В российской историографии война Шестой коалиции известна также как Заграничный поход русской армии 1813—1814 годов. (ru)
- 在第六次反法同盟（1812年—1814年）中，由奥地利、普魯士、俄羅斯、瑞典、大不列顛與愛爾蘭聯合王國及萊茵聯邦的某些邦國組成的同盟，打敗了法國，拿破崙被放逐到義大利的厄爾巴島。拿破崙俄法戰爭中遭受慘敗後，歐洲的力量組成第六次反法同盟，拿破崙率軍40萬與聯軍作戰。不料，各附庸小邦國乘機起來擺脫法國控制，拿破仑陷入困境。在1813年十月的萊比錫戰役中，在薩克森擊敗拿破崙的軍隊。在1814年3月30日，聯軍攻陷巴黎，拿破崙被迫退位，被放逐到義大利的厄爾巴島，波旁王朝復辟，路易十八登上皇位。然而，拿破崙從戒備森嚴的厄爾巴島上逃了出來。1815年3月20日，進占巴黎，重新登上皇位，建立了「百日王朝」。 在第六次反法同盟中，250萬軍人參與了戰爭，總共約有200萬人陣亡。重要战役包括民族會戰及圖盧茲戰役等。 (zh)
- Війна́ шо́стої коалі́ції — війна проти Наполеона коаліції європейських держав. На початку 1813 року війну проти Наполеона у центральній Європі вела лише Росія. До складу коаліції з Росією у березні 1813 увійшла Пруссія, потім, влітку 1813, вступили Англія, Австрія та Швеція, а після розгрому Наполеона в Битві народів під Лейпцигом в жовтні 1813 до коаліції долучились німецькі держави Вюртемберг та Баварія. Незалежно від коаліції з Наполеоном на Піренейському півострові воювали Іспанія, Португалія та Англія. Активні бойові дії тривали упродовж року з травня 1813 до квітня 1814 з 2-місячним перемир'ям влітку 1813. 1813 року війна проти Наполеона велась зі змінним успіхом на території Німеччини, головним чином в Пруссії та Саксонії. У 1814 році бойові дії перемістились на територію Франції й завершились до квітня 1814 взяттям Парижа, Наполеон зрікся влади. Німецька історіографія відокремлює у самостійний епізод цієї війни , що завдала вирішального впливу на створення за півстоліття Другого Рейху. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- La Sisena Coalició (1812 - 1814) va ser una coalició formada pel Regne Unit, Rússia, Prússia, Suècia, Àustria, i cert nombre d'estats germànics per combatre el Primer Imperi Francès de Napoleó i els seus aliats. Com a resultat d'aquesta guerra Napoleó fou derrocat i confinat a l'illa d'Elba. (ca)
- Seigarren Koalizioko Gerra 1813ko martxoa eta 1814ko maiatza artean Europako potentzia gehienek eginiko gerra izan zen. Alde batetik Austria, Prusia, Errusia, Erresuma Batua, Portugal, Suedia, Espainia eta Alemaniako estatu multzo batek osatutako koalizioak Frantzia garaitu zuen eta Napoleon Bonaparte Elbara deserriratzea lortu zuten. Errusiako frantziar inbasioaren ostean, 1812an, kontinenteko botereek Errusiarekin bat egin zuten, batez ere Erresuma Batua, Portugal eta Frantziarekin ez zeuden Espainiako errebeldeek. (eu)
- La Sexta Coalición (1812-1814) fue una coalición formada por el Reino Unido, España, Portugal, Rusia, Prusia, Suecia, Austria, y cierto número de estados germánicos para combatir al Imperio francés de Napoleón y sus aliados. Como resultado de esta guerra Napoleón fue derrocado y confinado a la isla de Elba. (es)
- 제6차 대프랑스 동맹(Sixth Coalition, 1812년 - 1814년)는 나폴레옹 1세의 프랑스 제국 패권에 도전하기 위해 유럽 국가들이 결성한 동맹이다. 러시아 원정에서 큰 손해를 입은 프랑스군은 사방에서 다가오는 연합군에 압박을 받게 되고, 결국 나폴레옹이 퇴위의 위기에 몰렸다. (ko)
- 第六次対仏大同盟（だいろくじたいふつだいどうめい, 英語：Sixth Coalition, 1812年 - 1814年）は、ナポレオン1世のフランス帝国による覇権に挑戦するため、ヨーロッパ諸国が結成した同盟である。ロシア遠征で多大な損害を被ったフランス軍は、四方から迫る連合軍に圧倒され、ついにナポレオンは退位に追い込まれた。 第六次対仏大同盟における主要な戦いにはリュッツェンの戦い、(英語版)、ドレスデンの戦いが挙げられる。第六次対仏大同盟の最大の戦いであるライプツィヒの戦い（諸国民の戦いとして知られる）は第一次世界大戦以前ではヨーロッパの歴史で最も大規模な戦いであった。最終的にナポレオンはロシアとドイツから押し返され、彼の破滅の原因となった。ナポレオンの軍隊は再編成されたが、連合軍は1813年にはドイツからナポレオンを追い出し、1814年にはフランスに進攻した。連合軍は残存するフランス軍を打ち負かしてパリを占領し、ナポレオンに退位の調印をさせて追放した。連合国によってフランスの君主制が復活し、ブルボン家の継承者による復古王朝にフランスを支配させた。 しかしこれによってナポレオン戦争が終結したわけではなかった。ナポレオンはエルバ島での監禁から逃亡し、再びフランスにて権力の座についた。これによって1815年に第七次対仏大同盟が結成された。(この時の支配は百日天下としても知られる) (ja)
- VI koalicja antyfrancuska – koalicja austriacko-prusko-rosyjsko-szwedzko-brytyjsko-hiszpańsko-portugalska (wraz z licznymi państewkami niemieckimi), która w schyłkowym okresie wojen napoleońskich w latach 1812–1814 ostatecznie pokonała Cesarstwo Francuskie i zmusiła do abdykacji Napoleona. Zdetronizowany Napoleon został zesłany na Elbę. (pl)
- A Sexta Coligação (português europeu) ou Sexta Coalizão (português brasileiro) foi a união militar da Áustria, Prússia, Rússia, Suécia, Reino Unido e alguns estados alemães contra o Império Francês de Napoleão Bonaparte. A coalizão conseguiu derrubá-lo do poder e forçá-lo ao exílio na Ilha de Elba. (pt)
- 在第六次反法同盟（1812年—1814年）中，由奥地利、普魯士、俄羅斯、瑞典、大不列顛與愛爾蘭聯合王國及萊茵聯邦的某些邦國組成的同盟，打敗了法國，拿破崙被放逐到義大利的厄爾巴島。拿破崙俄法戰爭中遭受慘敗後，歐洲的力量組成第六次反法同盟，拿破崙率軍40萬與聯軍作戰。不料，各附庸小邦國乘機起來擺脫法國控制，拿破仑陷入困境。在1813年十月的萊比錫戰役中，在薩克森擊敗拿破崙的軍隊。在1814年3月30日，聯軍攻陷巴黎，拿破崙被迫退位，被放逐到義大利的厄爾巴島，波旁王朝復辟，路易十八登上皇位。然而，拿破崙從戒備森嚴的厄爾巴島上逃了出來。1815年3月20日，進占巴黎，重新登上皇位，建立了「百日王朝」。 在第六次反法同盟中，250萬軍人參與了戰爭，總共約有200萬人陣亡。重要战役包括民族會戰及圖盧茲戰役等。 (zh)
- حرب التحالف السادس (مارس 1813-مايو 1814) والتي تُعرف في ألمانيا أحيانا باسم حرب التحرير هي حرب بين تحالف مكون من النمسا وبروسيا وروسيا والمملكة المتحدة والبرتغال والسويد وإسبانيا وعدد من الولايات الألمانية والتي هزمت فرنسا أخيرا ووضعت نابليون في المنفى في جزيرة إلبا. بعد الغزو الفرنسي الكارثي لروسيا في 1812 انضمت القوى القارية إلى روسيا والمملكة المتحدة والبرتغال والثوار في إسبانيا والذين كانوا في حرب ضد فرنسا بالفعل. إلا أن هذه لم تكن نهاية الحروب النابليونية، حيث هرب نابليون من المنفى من محبسه وعاد إلى حكم فرنسا مرة أخرى ليُشعل حرب التحالف السابع في 1815 والتي تُعرف باسم حرب المائة يوم. (ar)
- En la Milito de la Sesa Koalicio (Marto 1813 – Majo 1814), koalicio de Aŭstrio, Prusio, Rusio, la Unuiĝinta Reĝlando, Portugalio, Svedio, Hispanio kaj nombraj Germanaj ŝtatoj finfine venkis super Francio kaj kondukis Napoleono Bonaparte al ekzilo en Elba. Post la katastrofa Franca invado al Rusio de 1812, la kontinentaj potencoj aliĝis al Rusio, Unuiĝinta Reĝlando, Portugalio kaj la ribeluloj en Hispanio kiuj estis jam milite kontraŭ Francio. (eo)
- Sechster Koalitionskrieg Teil von: Befreiungskriege Der Sechste Koalitionskrieg war der letzte der von 1792 bis 1815 geführten Koalitionskriege. Die Koalition entstand im Februar 1813 durch den Übergang Preußens zu Russland nach der Niederlage Frankreichs im Feldzug gegen Russland. Mit dem Bündnis begannen die Befreiungskriege. Im Juni 1813 traten Großbritannien und Schweden, im September Österreich und im Oktober Bayern der Koalition bei. Der Krieg endete 1814 mit der ersten Abdankung Kaiser Napoleons. Im Frühjahr 1815 flammte der Krieg noch einmal auf, als die Koalition eine Rückkehr Napoleons zur Macht verhinderte. (de)
- Dalam Perang Koalisi Keenam (1812–1814), sebuah koalisi dari Austria, Prusia, Rusia, Britania Raya, Portugal, Swedia, Spanyol dan sejumlah Negara-Negara Jerman akhirnya mengalahkan Prancis dan membuat Napoleon diasingkan ke Elba. Setelah terjadinya invasi Prancis ke Rusia, kekuasaan benua menggabungkan Rusia, Britania Raya, Portugal dan para pemberontak di Spanyol. Dengan pembentukan kembali pasukan mereka, mereka menendang Napoleon keluar dari Jerman pada 1813 dan menginvasi Prancis pada 1814, membuat Napoleon melakukan abdikasi dan merestorasi bangsa Bourbon. (in)
- La guerre de la Sixième Coalition (1812-1814) est une guerre qui oppose une coalition d’États européens (la Sixième Coalition) — composée du Royaume-Uni de Grande-Bretagne et d'Irlande et de l'Empire russe, rejoints plus tard par le royaume de Prusse, puis par la Suède, l'empire d'Autriche et un certain nombre d'États allemands — à la France de Napoléon Ier, encore soutenue par l’Italie, le Danemark et un certain nombre d’États allemands. (fr)
- In the War of the Sixth Coalition (March 1813 – May 1814), sometimes known in Germany as the Wars of Liberation, a coalition of Austria, Prussia, Russia, Spain, the United Kingdom, Portugal, Sweden, and a number of German States defeated France and drove Napoleon into exile on Elba. After the disastrous French invasion of Russia of 1812 in which they had been forced to support France, Prussia and Austria joined Russia, the United Kingdom, Sweden, and Portugal, and the rebels in Spain who were already at war with France. (en)
- La sesta coalizione (1812-1814) fu un'alleanza politico-militare fra la Gran Bretagna, l'Impero russo, la Prussia, la Svezia, l'Impero austriaco, il Regno di Spagna, ed alcuni Stati tedeschi costituita per sconfiggere definitivamente il Primo Impero francese di Napoleone, distruggere l'assetto politico dell'Europa sotto il predominio francese e restaurare le monarchie dell'Antico regime. (it)
- De Zesde Coalitieoorlog (maart 1813 – mei 1814) was een militair conflict tussen Napoleons Franse keizerrijk en de Zesde Coalitie van alle andere Europese grootmachten in die tijd: Rusland, Oostenrijk, Groot-Brittannië en Pruisen. Na Napoleons rampzalige veldtocht naar Rusland en nederlaag in de Slag bij Leipzig konden de geallieerden hem eindelijk verslaan. De keizer trad af en werd verbannen naar het eilandje Elba. (nl)
- Война шестой коалиции — война коалиции европейских держав против Наполеоновской Франции и её союзников. Антифранцузская коалиция сложилась после уничтожения Великой армии Наполеона в России в ходе Русской кампании 1812 года. В начале 1813 года войну против Наполеона в центральной Европе вела только Россия. В коалицию с Россией в марте 1813 года вошла Пруссия, затем летом того же года вступили Великобритания, Австрия и Швеция, а после разгрома Наполеона в Битве народов под Лейпцигом в октябре 1813 года к коалиции присоединились германские государства Вюртемберг и Бавария. Независимо с Наполеоном на Пиренейском полуострове воевали Испания, Португалия и Англия. Активные боевые действия велись в течение года с мая 1813 года до апреля 1814 года с 2-месячным перемирием летом 1813 года. В 1813 го (ru)
- Sjätte koalitionskriget var ett av de koalitionskrig under Napoleonkrigen vilka utkämpades mellan 1803 och 1815. Efter Napoleons fälttåg i Ryssland, som slutade i ett katastrofalt nederlag för den franska armén, bildade Storbritannien, Ryssland, Sverige, Preussen och Österrike 1813 en koalition och inledde ett befrielsekrig mot Napoleon. (sv)
- Війна́ шо́стої коалі́ції — війна проти Наполеона коаліції європейських держав. На початку 1813 року війну проти Наполеона у центральній Європі вела лише Росія. До складу коаліції з Росією у березні 1813 увійшла Пруссія, потім, влітку 1813, вступили Англія, Австрія та Швеція, а після розгрому Наполеона в Битві народів під Лейпцигом в жовтні 1813 до коаліції долучились німецькі держави Вюртемберг та Баварія. Незалежно від коаліції з Наполеоном на Піренейському півострові воювали Іспанія, Португалія та Англія. Активні бойові дії тривали упродовж року з травня 1813 до квітня 1814 з 2-місячним перемир'ям влітку 1813. (uk)
|
.svg){kind=link}
_en_Anna_Maria_Geertruida_Hurrelbrinck_(1772-1850),_bij_gelegenheid_van_hun_gouden_bruiloft.jpg){kind=link}
