dbo:abstract
|
- في نظرية الاحتمالات الحدث أو الحادث (بالإنجليزية: Event) هو عبارة عن مجموعة جزئية من الفضاء العيني، وقد يساويه. (ar)
- Náhodný jev je výsledek náhodného pokusu, o kterém lze po provedení pokusu jednoznačně rozhodnout, zda nastal nebo nenastal. Jeden konkrétní výsledek náhodného pokusu může být interpretován jako několik různých náhodných jevů, protože náhodné jevy se mohou různě překrývat – příkladem mohou být různé druhy sázek nebo výsledků v ruletě, kdy když padne např. dvojka, odpovídá to nejen náhodnému jevu „dvojka“, ale i „sudá“, „černá“, „malá“, „prostřední sloupec“, „první tucet“ a různým sázkám na dvojici nebo čtveřici čísel, které obsahují dvojku. Množině všech náhodných jevů, které interpretujeme jako možné výsledky určitého náhodného pokusu, říkáme jevové pole. Abychom se při axiomatizaci vyhnuli matematickým , musí jevové pole tvořit sigma algebru. Proto do jevového pole řadíme i nemožný jev (tj. takový jev, který nemůže nikdy nenastat) a jistý jev (tj. takový, který nastane vždy). (cs)
- Un succés o esdeveniment, en estadística, és qualsevol dels tipus de resultat que hom pot considerar en una experiència aleatòria. En un espai mostral E, succés és cadascun dels subconjunts de E (també es pot anomenar "succés elemental e"). Quan es produeixen dos o més successos elementals, parlem de "succés compost". Quan sabem del cert que es donaran tots els successos elementals de l'espai mostral E, es parla de "succés segur". Quan sabem del cert que mai no es produirà un succés concret de l'espai mostral E, es parla de "succés impossible". El conjunt de tots els successos és l'Espai de successos. Els "successos compatibles" són aquells que es poden donar simultàniament en un experiment aleatori. Per exemple, en l'experiment Sortir múltiple de 3 i major de 10 si llencem tres daus. Els "successos incompatibles", contràriament, són els que no es poden donar simultàniament. Per exemple, en l'experiment Sortir un nombre parell i senar en llençar un dau. (ca)
- Στη Θεωρία πιθανοτήτων, γεγονός, ή ενδεχόμενο, ονομάζεται ένα σύνολο απλών γεγονότων, δηλαδή ένα σύνολο αποτελεσμάτων ενός πειράματος τύχης. Τα γεγονότα συμβολίζονται με κεφαλαία γράμματα. Το απλό γεγονός συμβολίζεται συνήθως με το γράμμα .Ένα γεγονός περιέχει ένα ή περισσότερα . Ορίζουμε ότι ένα γεγονός πραγματοποιείται ή συμβαίνει, όταν το απλό γεγονός που προκύπτει από την εκτέλεση του πειράματος τύχης περιέχεται στο γεγονός αυτό. Βέβαιο γεγονός είναι εκείνο που συμβαίνει σε κάθε εκτέλεση του πειράματος τύχης, που γίνεται πάντα κάτω από τις ίδιες συνθήκες. Το σύνολο όλων των δυνατών αποτελεσμάτων ενός πειράματος τύχης, δηλαδή το σύνολο όλων των απλών γεγονότων του, ονομάζεται δειγματοχώρος ή δειγματικός χώρος του πειράματος και συμβολίζεται με . Αν με συμβολίσουμε τα απλά γεγονότα του πειράματος, τότε:. Το είναι το ίδιο ένα γεγονός, και μάλιστα βέβαιο. Ένα γεγονός , του οποίου τα στοιχεία ανήκουν στον δειγματοχώρο , λέμε ότι είναι υποσύνολο του , και συμβολίζουμε με ή με αν γνωρίζουμε με σιγουριά ότι τα στοιχεία που περιλαμβάνει το δεν είναι όλα τα στοιχεία του . Ο ορισμός ενός γεγονότος είναι απλή υπόθεση, όταν το πλήθος των στοιχείων του δειγματοχώρου ( των αποτελεσμάτων του πειράματος τύχης δηλαδή) είναι πεπερασμένο. Αν είναι άπειρο ανακύπτουν πολλές δυσκολίες. (el)
- En probablo-teorio, evento estas aro da rezultoj de hazardoprovoj (subaro de la provrezultaro), al kiu probablo estas atribuita. Tipe, ĉiu subaro de la provrezultaro estas evento (kio signifas, ke ĉiu ano de la aro de ĉiuj subaroj de la provrezultaro estas evento); tamen en difinado de probablospaco eblas ekskludi certajn subarojn de la provrezultaro el la klaso da eventoj (vidu sube). (eo)
- Ein Ereignis (auch Zufallsereignis) ist in der Wahrscheinlichkeitstheorie ein Teil einer Menge von Ergebnissen eines Zufallsexperiments, dem eine Wahrscheinlichkeit zugeordnet werden kann. Beispielsweise wird das Ereignis „eine gerade Zahl zu würfeln“ der Teilmenge aus der Gesamtmenge aller möglichen Ergebnisse (dem Ergebnisraum) zugeordnet. Man spricht davon, dass ein Ereignis eintritt, wenn es das Ergebnis des Zufallsexperiments als Element enthält. Das mit der Ergebnismenge identische Ereignis bezeichnet man als sicheres Ereignis, da es immer eintritt. Im Gegensatz dazu bezeichnet man das mit der leeren Menge identische Ereignis als unmögliches Ereignis: Es tritt niemals ein. Beim Beispiel des Würfelwurfs ist das sichere Ereignis die Menge und das unmögliche Ereignis die leere Menge . (de)
- In probability theory, an event is a set of outcomes of an experiment (a subset of the sample space) to which a probability is assigned. A single outcome may be an element of many different events, and different events in an experiment are usually not equally likely, since they may include very different groups of outcomes. An event consisting of only a single outcome is called an elementary event or an atomic event; that is, it is a singleton set. An event is said to occur if contains the outcome of the experiment (or trial) (that is, if ). The probability (with respect to some probability measure) that an event occurs is the probability that contains the outcome of an experiment (that is, it is the probability that ). An event defines a complementary event, namely the complementary set (the event not occurring), and together these define a Bernoulli trial: did the event occur or not? Typically, when the sample space is finite, any subset of the sample space is an event (that is, all elements of the power set of the sample space are defined as events). However, this approach does not work well in cases where the sample space is uncountably infinite. So, when defining a probability space it is possible, and often necessary, to exclude certain subsets of the sample space from being events (see , below). (en)
- Probabilitate-teorian, gertakizuna zorizko saiakuntza bateko emaitza multzoko elementu bat da, gerta daitekeen zerbait alegia. Helburua gertakizunaren probabilitatea kalkulatzea izaten da. Adibidez, dado jaurtiki behar denean, gertakizunak dira "emaitza bikoitia", "6", "1, 2 edo 3", "3 baino handiagoa", "edozein zenbaki" gertakizunak dira. (eu)
- En la teoría de la probabilidad, un evento aleatorio o fuente de sucesos aleatorio es un subconjunto de un espacio muestral, es decir, un conjunto de posibles resultados que se pueden dar en un posible pero muy lejano experimento aleatorio. En teoría de la probabilidad a cada evento aleatorio se le puede asignar una medida de probabilidad, y el conjunto de todos los sucesos aleatorios constituye una σ-álgebra de conjuntos. Formalmente, sea un espacios probabilístico, entonces un evento es un subconjunto , donde son una serie de posibles resultados. En el caso de espacios probabilísticos infinitos existe el requerimiento de que un subconjunto es un evento aleatorio solo si , es decir, que se trate de un subconjunto que específicamente pertenezca a la σ-álgebra usada para definir el espacio muestral (es)
- En théorie des probabilités, un événement lié à une expérience aléatoire est un sous-ensemble des résultats possibles pour cette expérience (c'est-à-dire un certain sous-ensemble de l'univers lié à l'expérience). Un événement étant souvent défini par une proposition, nous devons pouvoir dire, connaissant le résultat de l'expérience aléatoire, si l'événement a été réalisé ou non au cours de cette expérience. Par exemple, considérons l'expérience aléatoire consistant à lancer un dé à 6 faces. Son résultat est donné, quand le dé s'immobilise, par le nombre de points portés par la face supérieure du dé. L'ensemble des résultats possibles d'un lancé de dé est donc l'ensemble {1,2,3,4,5,6}. Au sens indiqué plus haut, l'ensemble {2,4,6}, qui est un sous-ensemble des résultats possibles, constitue un événement. Il peut aussi être formulé en intention par la proposition: obtenir un résultat pair. Si on lance le dé et que l'on obtient 5 comme résultat, on dira que l’événement obtenir un résultat pair n'est pas réalisé. En intention on justifie cela par le fait que 5 n'est pas pair. Selon l'approche ensembliste on le justifie par le fait que . En revanche si on obtient 2 comme résultat, on dira que l’événement obtenir un résultat pair est réalisé, car 2 est pair ou bien parce que . On pourra retenir que selon la vision ensembliste, un événement est réalisé par une expérience si et seulement si le résultat de cette expérience appartient à l'événement (en tant qu'ensemble). La vision ensembliste est plus pertinente que la vision en intention dès lors qu'on veut décrire en toute généralité les combinaisons d'événements, leurs probabilités, etc. Par exemple, si A et B sont deux événements, l’événement conjoint, désigné en intention par la proposition A et B, correspond à l'intersection ensembliste : . Toujours sur l'exemple de lancé de dé, sachant que l'événement obtenir un résultat supérieur à 3 est l'ensemble {4,5,6} , l'événement conjoint obtenir un résultat pair et supérieur à 3 est l’ensemble: . Le contraire d'un événement est son complémentaire dans l'ensemble des possibles. Pour le lancé de dé, obtenir un résultat qui n'est pas pair est le complémentaire de {2,4,6} dans {1,2,3,4,5,6} soit l'ensemble {1,3,5}. Enfin la vision ensembliste est aussi commode pour définir la probabilité d'un événement puisqu'elle est égale (dans le cas discret), au rapport du cardinal de l’événement (en tant qu'ensemble) sur le cardinal de l'ensemble des résultats possibles. Pour notre exemple de lancé de dé: (fr)
- Nella teoria della probabilità, un evento è un insieme di risultati (un sottoinsieme dello spazio campionario) al quale viene assegnata una certa probabilità che accadano. In prima approssimazione, qualsiasi sottoinsieme dello spazio campionario è un evento (per esempio tutti gli elementi dell'insieme delle parti di uno spazio campionario di cardinalità finita sono eventi), ma quando si definisce uno spazio di probabilità è spesso opportuno o necessario limitarsi ad una famiglia di sottoinsiemi dello spazio campionario tale da costituire una σ-algebra. (it)
- 사건(事件)은 확률 실험에서 특정 조건을 만족하는 결과의 집합이다. 확률은 어떠한 사건이 일어날 수 있는 모든 경우의 수를 원소로 하는 표본 공간에서 확률 변수를 통해 특정한 사건이 일어날 확률 공간으로 사상되는 함수로 이해될 수 있다. 예를 들어 정육면체 주사위 한 개를 던져 나올 수 있는 모든 경우의 수는 여섯 가지이고 참가자는 결과에 대해 여러 조건을 붙여 실제로 발생한 사건을 확인할 수 있다. 결과가 짝수인 사건을 E 라고 하면 집합 E는 다음과 같은 원소를 갖는 집합이 된다. 사건은 더 이상 분리되지 않는 가장 간단한 경우인 근원사건과 이러한 근원사건들이 결합한 으로 나누어 생각할 수 있다. 또한 각각의 사건들이 서로 영향을 받지 않는 독립 사건과 하나의 사건이 이후의 사건들에 영향을 주는 종속 사건으로 나눌 수 있다. (ko)
- 確率論において、事象(じしょう、英: event)とは、試行によって起こり得る結果をいくつか集めた集合で、確率があると考えられるもののことである。特に、これ以上分けられない事象(1つだけの結果を含む事象)を根元事象(こんげんじしょう)という。 根元事象の確率全体がどれも等しいときという。同様に確からしいのは、結果(事象)が有限個のときに限られる。例えば、ゆがみのないコインやサイコロを投げるときである。 事象に対してその事象が起こらない事象(集合でいう補集合)は余事象と呼ばれる。これらにより事象の生起を考えるベルヌーイ試行が定義される。 試行の結果全体の集合を標本空間(全事象)という。標本空間が高々可算集合の場合はどの部分集合にも確率が定義できる(事象空間は標本空間の冪集合に等しい)が、非可算集合の場合は確率測度で非可測の集合があるため、一般に事象とは、確率測度に関して可測である集合となる(詳細はを参照)。 (ja)
- In de kansrekening wordt met een gebeurtenis of eventualiteit een (meetbare) deelverzameling van de uitkomstenruimte bedoeld. Daarmee is een gebeurtenis een verzameling mogelijke uitkomsten van een kansexperiment, waarvoor de kans (van optreden) gedefinieerd is. (nl)
- Zdarzenie losowe – mierzalny podzbiór zbioru zdarzeń elementarnych danego doświadczenia losowego (zawierający pojedyncze elementy – zdarzenia elementarne lub dowolną ich liczbę). Zdarzeniem losowym nie będzie podzbiór, który jest niemierzalny, jak np. zbiór Vitalego, zbiór Bernsteina. Wymóg mierzalności jest konieczny, aby było możliwe przypisanie zdarzeniom prawdopodobieństw w sposób spójny. Wymóg mierzalności implikuje, że możliwe zdarzenia muszą tworzyć sigma-ciało na Różne zdarzenia losowe nie są zwykle równie prawdopodobne, ponieważ mogą zawierać różne zbiory wyników, jakie bierze się pod uwagę. Np. dla rzutu 1 kostką mamy gdzie liczby określają możliwe do uzyskania liczby oczek. Zdarzeniami losowymi określonymi na są np.: – zdarzenie, że wypadło sześć oczek, – zdarzenie, że wypadły nie więcej niż dwa oczka, – zdarzenie, że wypadła nieparzysta liczba oczek itp. Zdarzeniom tym przypisane są prawdopodobieństwa proporcjonalne do liczby zdarzeń elementarnych, tworzących poszczególne zdarzenia losowe. Zauważmy, że (pl)
- Em teoria das probabilidades, um evento é um conjunto de resultados (um subconjunto do espaço amostral) ao qual é associado um valor de probabilidade. Habitualmente, quando o espaço amostral é finito, qualquer subconjunto seu é um evento (i.e., todos os elementos do conjunto de partes do espaço amostral são definidos como eventos). Porém, esta abordagem não é a mais feliz quando se dá o caso em que o espaço amostral é infinito, particularmente quando o resultado é um número real. Assim, ao definir-se um espaço de probabilidade, é possível e muitas vezes necessário excluir certos subconjuntos do espaço amostral da associação a eventos (ver §2, abaixo). (pt)
- Inom sannolikhetsteorin är en händelse en samling utfall. Mängden av möjliga utfall kallas utfallsrummet. En händelse är alltså en delmängd av utfallsrummet. Om händelsen omfattat alla utfall i utfallsrummet så är händelsen lika med utfallsrummet. (sv)
- Случа́йное собы́тие — подмножество множества исходов случайного эксперимента; при многократном повторении случайного эксперимента частота наступления события служит оценкой его вероятности. Случайное событие, которое никогда не реализуется в результате случайного эксперимента, называется невозможным и обозначается символом .Случайное событие, которое всегда реализуется в результате случайного эксперимента, называется достоверным и обозначается символом . (ru)
- 在概率論中,隨機事件(或簡稱事件)指的是一個被賦與機率的事物集合,也就是樣本空間中的一個子集。簡單來說,在一次隨機試驗中,某個特定事件可能出現也有可能不出現;但當試驗次數增多,我們可以觀察到某種規律性的結果,就是隨機事件。基本上,只要樣本空間是有限的,則在樣本空間內的任何一個子集合,都可以被稱為是一個事件。然而,當樣本空間是無限的時候,特別是不可數之時,就常常不能定義所有的子集為隨機事件了。因此,爲了定義一個概率空間,常常需要去掉樣本空間的某些子集,規定他們不能成為事件。 (zh)
- Випадкова подія — подія, яка при заданих умовах може як відбутись, так і не відбутись, при чому існує визначена ймовірність p (0 ≤ p ≤ 1) того, що вона відбудеться при заданих умовах. Випадкова подія є підмножиною простору елементарних подій. Кожна випадкова подія є наслідком великої кількості випадкових причин які врахувати немає можливості оскільки число їх дуже велике і закони їхні невідомі. Випадковими подіями називаються підмножини простору елементарних подій, що є відповідними прообразами певних висловлювань про результат стохастичного експерименту. Подія — це результат випробування. Всі події які ми спостерігаємо діляться на: достовірні, неможливі та випадкові. Події позначаються великими латинськими буквами . або однією латинською буквою з індексом: . Зміст події подають у фігурних дужках. Наприклад: настав ранок. Сказати наперед про випадкову подію, що відбудеться чи не відбудеться, не можна. Прийнято вважати, що неможлива і вірогідна події — окремі випадки випадкової події. Наприклад, підкидають гральний кубик (однорідний кубик правильної форми). Маємо шість подій попарно несумісних, однаково можливі. У такому разі вважають, що для здійснення кожної події існує один шанс із шести. Наприклад, імовірність того, що на підкинутому гральному кубику випаде 5 очок, дорівнює . Те, що випадкова подія має деяку ймовірність проявляється в поведінці її частоти: якщо вказані умови повторити раз, а подія відбудеться при цьому раз, то частота реалізації події при великих стає близькою до . Подія може вважатися випадковою лише коли вона може повторитись довільну кількість разів. Якщо в n випробуваннях подія А відбувається m разів, то дріб визначає відносну частоту появи події А. Число, біля якого коливається відносна частота події, виражає ймовірність цієї події; її позначають буквою Р (від англійського слова probability — імовірність). Ймовірність достовірної події дорівнює 1. Ймовірність неможливої події дорівнює 0. Ймовірність випадкової події більше 0 і менше 1: 0 P(A) 1. (uk)
|
rdfs:comment
|
- في نظرية الاحتمالات الحدث أو الحادث (بالإنجليزية: Event) هو عبارة عن مجموعة جزئية من الفضاء العيني، وقد يساويه. (ar)
- En probablo-teorio, evento estas aro da rezultoj de hazardoprovoj (subaro de la provrezultaro), al kiu probablo estas atribuita. Tipe, ĉiu subaro de la provrezultaro estas evento (kio signifas, ke ĉiu ano de la aro de ĉiuj subaroj de la provrezultaro estas evento); tamen en difinado de probablospaco eblas ekskludi certajn subarojn de la provrezultaro el la klaso da eventoj (vidu sube). (eo)
- Probabilitate-teorian, gertakizuna zorizko saiakuntza bateko emaitza multzoko elementu bat da, gerta daitekeen zerbait alegia. Helburua gertakizunaren probabilitatea kalkulatzea izaten da. Adibidez, dado jaurtiki behar denean, gertakizunak dira "emaitza bikoitia", "6", "1, 2 edo 3", "3 baino handiagoa", "edozein zenbaki" gertakizunak dira. (eu)
- Nella teoria della probabilità, un evento è un insieme di risultati (un sottoinsieme dello spazio campionario) al quale viene assegnata una certa probabilità che accadano. In prima approssimazione, qualsiasi sottoinsieme dello spazio campionario è un evento (per esempio tutti gli elementi dell'insieme delle parti di uno spazio campionario di cardinalità finita sono eventi), ma quando si definisce uno spazio di probabilità è spesso opportuno o necessario limitarsi ad una famiglia di sottoinsiemi dello spazio campionario tale da costituire una σ-algebra. (it)
- 사건(事件)은 확률 실험에서 특정 조건을 만족하는 결과의 집합이다. 확률은 어떠한 사건이 일어날 수 있는 모든 경우의 수를 원소로 하는 표본 공간에서 확률 변수를 통해 특정한 사건이 일어날 확률 공간으로 사상되는 함수로 이해될 수 있다. 예를 들어 정육면체 주사위 한 개를 던져 나올 수 있는 모든 경우의 수는 여섯 가지이고 참가자는 결과에 대해 여러 조건을 붙여 실제로 발생한 사건을 확인할 수 있다. 결과가 짝수인 사건을 E 라고 하면 집합 E는 다음과 같은 원소를 갖는 집합이 된다. 사건은 더 이상 분리되지 않는 가장 간단한 경우인 근원사건과 이러한 근원사건들이 결합한 으로 나누어 생각할 수 있다. 또한 각각의 사건들이 서로 영향을 받지 않는 독립 사건과 하나의 사건이 이후의 사건들에 영향을 주는 종속 사건으로 나눌 수 있다. (ko)
- 確率論において、事象(じしょう、英: event)とは、試行によって起こり得る結果をいくつか集めた集合で、確率があると考えられるもののことである。特に、これ以上分けられない事象(1つだけの結果を含む事象)を根元事象(こんげんじしょう)という。 根元事象の確率全体がどれも等しいときという。同様に確からしいのは、結果(事象)が有限個のときに限られる。例えば、ゆがみのないコインやサイコロを投げるときである。 事象に対してその事象が起こらない事象(集合でいう補集合)は余事象と呼ばれる。これらにより事象の生起を考えるベルヌーイ試行が定義される。 試行の結果全体の集合を標本空間(全事象)という。標本空間が高々可算集合の場合はどの部分集合にも確率が定義できる(事象空間は標本空間の冪集合に等しい)が、非可算集合の場合は確率測度で非可測の集合があるため、一般に事象とは、確率測度に関して可測である集合となる(詳細はを参照)。 (ja)
- In de kansrekening wordt met een gebeurtenis of eventualiteit een (meetbare) deelverzameling van de uitkomstenruimte bedoeld. Daarmee is een gebeurtenis een verzameling mogelijke uitkomsten van een kansexperiment, waarvoor de kans (van optreden) gedefinieerd is. (nl)
- Em teoria das probabilidades, um evento é um conjunto de resultados (um subconjunto do espaço amostral) ao qual é associado um valor de probabilidade. Habitualmente, quando o espaço amostral é finito, qualquer subconjunto seu é um evento (i.e., todos os elementos do conjunto de partes do espaço amostral são definidos como eventos). Porém, esta abordagem não é a mais feliz quando se dá o caso em que o espaço amostral é infinito, particularmente quando o resultado é um número real. Assim, ao definir-se um espaço de probabilidade, é possível e muitas vezes necessário excluir certos subconjuntos do espaço amostral da associação a eventos (ver §2, abaixo). (pt)
- Inom sannolikhetsteorin är en händelse en samling utfall. Mängden av möjliga utfall kallas utfallsrummet. En händelse är alltså en delmängd av utfallsrummet. Om händelsen omfattat alla utfall i utfallsrummet så är händelsen lika med utfallsrummet. (sv)
- Случа́йное собы́тие — подмножество множества исходов случайного эксперимента; при многократном повторении случайного эксперимента частота наступления события служит оценкой его вероятности. Случайное событие, которое никогда не реализуется в результате случайного эксперимента, называется невозможным и обозначается символом .Случайное событие, которое всегда реализуется в результате случайного эксперимента, называется достоверным и обозначается символом . (ru)
- 在概率論中,隨機事件(或簡稱事件)指的是一個被賦與機率的事物集合,也就是樣本空間中的一個子集。簡單來說,在一次隨機試驗中,某個特定事件可能出現也有可能不出現;但當試驗次數增多,我們可以觀察到某種規律性的結果,就是隨機事件。基本上,只要樣本空間是有限的,則在樣本空間內的任何一個子集合,都可以被稱為是一個事件。然而,當樣本空間是無限的時候,特別是不可數之時,就常常不能定義所有的子集為隨機事件了。因此,爲了定義一個概率空間,常常需要去掉樣本空間的某些子集,規定他們不能成為事件。 (zh)
- Un succés o esdeveniment, en estadística, és qualsevol dels tipus de resultat que hom pot considerar en una experiència aleatòria. En un espai mostral E, succés és cadascun dels subconjunts de E (també es pot anomenar "succés elemental e"). Quan es produeixen dos o més successos elementals, parlem de "succés compost". Quan sabem del cert que es donaran tots els successos elementals de l'espai mostral E, es parla de "succés segur". Quan sabem del cert que mai no es produirà un succés concret de l'espai mostral E, es parla de "succés impossible". (ca)
- Náhodný jev je výsledek náhodného pokusu, o kterém lze po provedení pokusu jednoznačně rozhodnout, zda nastal nebo nenastal. Jeden konkrétní výsledek náhodného pokusu může být interpretován jako několik různých náhodných jevů, protože náhodné jevy se mohou různě překrývat – příkladem mohou být různé druhy sázek nebo výsledků v ruletě, kdy když padne např. dvojka, odpovídá to nejen náhodnému jevu „dvojka“, ale i „sudá“, „černá“, „malá“, „prostřední sloupec“, „první tucet“ a různým sázkám na dvojici nebo čtveřici čísel, které obsahují dvojku. (cs)
- Στη Θεωρία πιθανοτήτων, γεγονός, ή ενδεχόμενο, ονομάζεται ένα σύνολο απλών γεγονότων, δηλαδή ένα σύνολο αποτελεσμάτων ενός πειράματος τύχης. Τα γεγονότα συμβολίζονται με κεφαλαία γράμματα. Το απλό γεγονός συμβολίζεται συνήθως με το γράμμα .Ένα γεγονός περιέχει ένα ή περισσότερα . Ορίζουμε ότι ένα γεγονός πραγματοποιείται ή συμβαίνει, όταν το απλό γεγονός που προκύπτει από την εκτέλεση του πειράματος τύχης περιέχεται στο γεγονός αυτό. Βέβαιο γεγονός είναι εκείνο που συμβαίνει σε κάθε εκτέλεση του πειράματος τύχης, που γίνεται πάντα κάτω από τις ίδιες συνθήκες. (el)
- Ein Ereignis (auch Zufallsereignis) ist in der Wahrscheinlichkeitstheorie ein Teil einer Menge von Ergebnissen eines Zufallsexperiments, dem eine Wahrscheinlichkeit zugeordnet werden kann. Beispielsweise wird das Ereignis „eine gerade Zahl zu würfeln“ der Teilmenge aus der Gesamtmenge aller möglichen Ergebnisse (dem Ergebnisraum) zugeordnet. Man spricht davon, dass ein Ereignis eintritt, wenn es das Ergebnis des Zufallsexperiments als Element enthält. (de)
- In probability theory, an event is a set of outcomes of an experiment (a subset of the sample space) to which a probability is assigned. A single outcome may be an element of many different events, and different events in an experiment are usually not equally likely, since they may include very different groups of outcomes. An event consisting of only a single outcome is called an elementary event or an atomic event; that is, it is a singleton set. An event is said to occur if contains the outcome of the experiment (or trial) (that is, if ). The probability (with respect to some probability measure) that an event occurs is the probability that contains the outcome of an experiment (that is, it is the probability that ). An event defines a complementary event, namely the complementary (en)
- En la teoría de la probabilidad, un evento aleatorio o fuente de sucesos aleatorio es un subconjunto de un espacio muestral, es decir, un conjunto de posibles resultados que se pueden dar en un posible pero muy lejano experimento aleatorio. En teoría de la probabilidad a cada evento aleatorio se le puede asignar una medida de probabilidad, y el conjunto de todos los sucesos aleatorios constituye una σ-álgebra de conjuntos. (es)
- En théorie des probabilités, un événement lié à une expérience aléatoire est un sous-ensemble des résultats possibles pour cette expérience (c'est-à-dire un certain sous-ensemble de l'univers lié à l'expérience). Un événement étant souvent défini par une proposition, nous devons pouvoir dire, connaissant le résultat de l'expérience aléatoire, si l'événement a été réalisé ou non au cours de cette expérience. (fr)
- Zdarzenie losowe – mierzalny podzbiór zbioru zdarzeń elementarnych danego doświadczenia losowego (zawierający pojedyncze elementy – zdarzenia elementarne lub dowolną ich liczbę). Zdarzeniem losowym nie będzie podzbiór, który jest niemierzalny, jak np. zbiór Vitalego, zbiór Bernsteina. Wymóg mierzalności jest konieczny, aby było możliwe przypisanie zdarzeniom prawdopodobieństw w sposób spójny. Wymóg mierzalności implikuje, że możliwe zdarzenia muszą tworzyć sigma-ciało na (pl)
- Випадкова подія — подія, яка при заданих умовах може як відбутись, так і не відбутись, при чому існує визначена ймовірність p (0 ≤ p ≤ 1) того, що вона відбудеться при заданих умовах. Випадкова подія є підмножиною простору елементарних подій. Кожна випадкова подія є наслідком великої кількості випадкових причин які врахувати немає можливості оскільки число їх дуже велике і закони їхні невідомі. Випадковими подіями називаються підмножини простору елементарних подій, що є відповідними прообразами певних висловлювань про результат стохастичного експерименту. Подія — це результат випробування. Всі події які ми спостерігаємо діляться на: достовірні, неможливі та випадкові. Події позначаються великими латинськими буквами . або однією латинською буквою з індексом: . Зміст події подають у фігурних (uk)
|