| dbo:abstract
|
- دير المدينة، في صعيد مصر، جزء من جبانة طيبة في شمال وادي الملوك في محافظة الأقصر، بالتحديد على الضفة الغربية لنهر النيل. كان مقرا لعائلات العمال الحرفيين خلال عهد المملكة المصرية الحديثة (1570 - 1070 قبل الميلاد). فكان منهم من يقوم بحفر وبناء قبور الفراعنة في وادي الملوك، وآخرون يشتغلون في صناعة التماثيل والأثاث والأواني لتجهيز قبر كل فرعون على حسب رغبته قبل الموت. والعمال الذين كانوا يقومون ببناء المقابر كانوا متخصصين وفنانين في اصميم وحفر وتزيين جدران المقبرة، لتكون «قصرا» يمكن لفرعون العودة إليه في المناسبات بعد مماته.كان هذا هو اعتقاد قدماء المصريين أن يعيش فرعون في السماء بين الآلهة، مع إمكانية زيارة الأرض وأهلها بعد مماته، بل ومساعدتهم أيضا. لهذا كان كل عامل في إحدى أبنية فرعون يعمل بإخلاص وبلا كلل، إذ أن فرعون سوف يعتني به من السماء. منطقة دير المدينة تبين بقايا بيوت تلك الطبقة من العمال وعائلاتهم المميزين، فكانوا يعيشون في تلك البيوت يطبخون غذاءهم ويربون أطفالهم معززين مكرمين. كانوا في رغد من العيش ومنهم من بنى لنفسه مقبرة له ولزوجته، مثل غا و زوجته مريت، رئيس العمال في القديم الذي بنى لنفسه ولزوجته مقبرة غا، وهي من أجمل القبور التي عثر عليها بالقرب من دير المدينة (خارج وادي الملوك). وقد اكتشفت المقبرة في عام 1906 ووجدت بمحتوياتها كاملة ولم يمسها اللصوص. نشأت بلدة دير المدينة القديمة خلال الدولة الحديثة وبها بقايا لبيوت العمال وعائلاتهم، ومقابرهم المرسوم فيها رسومات بديعة تعطي صورا حية عن حياتهم ومعتقداتهم. كما عثر بالقرب منها على بئر ماء جاف. ويبدو أن البئر قد اصابه الجفاف في هذا الزمن البعيد بحيث كان العمال يرمون فيه شقفات من الفخار مكتوب عليها رسائل، وبعضها مرسوم عليه ما يطرأ في خيال المرء أو الفنان. تلك الشقف تصور جانب مهم من الحياة الاجتماعية وطريقة تعامل العمال مع بعض في هذا الوقت، وهي الآن بمثابة «مكتبة» نقرأ منها عن حياتهم اليومية في الماضي. مثل خطابات الأحباء ورسائل الغرام والشكوى والدعاء. يعتقد ان هذه القرية الفرعونية ظلت سكنا للعمال والنحاتين العاملين في وادي الملوك في فترة الاسرة ال18 حتى الاسرة ال20. اختير هذا الموقع لدير المدينة على الضفة الغربية للنيل المواجهة للاقصر. وكانت على مقربة من وادي الملوك شمالا والمعابد الجنائزية دي إلى جنوب الشرق ووادي الملكات في الغرب. ويسهل الوصول للعمل في تلك الأماكن سيرا على الأقدام. كما يرجح اختيار تلك المدينة للمندسين والعمال بمنئى عن المناطق الماهولة للاحتفاظ بسرية أماكن قبور الفراعنة. (ar)
- Deir al-Madinah, també transcrit com Deir el-Medina (àrab: دير المدينة, Dayr al-Madīna), Set Maat en egipci antic, ‘el Lloc de la Veritat’, és una vila de treballadors de l'antic Egipte i la seva necròpoli situada a l'oest de Luxor, a tocar de la vall dels Nobles. La necròpoli no sempre s'inclou en el grup de cementiris que conformen aquesta vall dels Nobles perquè les tombes que hi ha són d'artesans i d'obrers. La necròpoli de Deir al-Madina s'anomena vall dels Artesans. Es troba entre el Ramesseum a l'est, i la vall dels Reis (nord-est) i vall de les Reines (sud-oest). Just al sud hi ha la necròpoli de Gurnat Murrayi. Fou habitada pels treballadors que van construir la vall dels Reis a partir de la dinastia XVIII i va ser fundada probablement per Amenofis I i la seva mare Amosis-Nefertari. Hi van viure unes setanta famílies. A més de les cases i de les tombes dels treballadors hi ha una zona amb temples dedicats a diversos déus, destaca el dedicat a la dea Hathor, construït en temps d'Amenhotep III i reconstruït per Ptolemeu IV. (ca)
- Dér el-Medína (arabsky دير المدينة) je novodobé označení archeologické lokality v Egyptě asi 900 km jižně od Káhiry na západním břehu Nilu v okruhu staroegyptského města Vesetu. V době Nové říše se zde nacházelo Thutmosem I. založené privilegované sídliště dělníků a jejich rodin pracujících na královských hrobkách v Údolí králů a Údolí královen. Výzkum lokality prováděl v letech 1917–1947 ; významným způsobem se na něm podílel také český egyptolog Jaroslav Černý. (cs)
- Το Ντέιρ ελ-Μεντίνα (αγγλικά: Deir el-Medina, Αιγυπτιακά Αραβικά: دير المدينة) είναι ένα χωριό της αρχαίας Αιγύπτου όπου ζούσαν οι εργάτες οι οποίοι δούλευαν στην κατασκευή των τάφων της Κοιλάδας των Βασιλέων στη διάρκεια του Νέου Βασιλείου της Αιγύπτου (περ. 1550–1080 π.Χ.), από την 18η έως την 20η δυναστεία. Στην αρχαιότητα η θέση ονομαζόταν «Ο Τόπος της Αλήθειας» και οι εργάτες που κατοικούσαν εκεί αποκαλούνταν «Υπηρέτες στον Τόπο της Αλήθειας». Στην αιγυπτιακή-αραβική γλώσσα η ονομασία Ντέιρ ελ-Μεντίνα («μοναστήρι της πόλης») προέρχεται από την εποχή του Εκχριστιανισμού, όταν ο ναός της θεάς Άθωρ μετατράπηκε σε εκκλησία. Το 1922, όταν τα βλέμματα ήταν στραμμένα στον Τάφο του Τουταγχαμών που ανακάλυψε ο Χάουαρντ Κάρτερ, μία ομάδα υπό την καθοδήγηση του Bernard Bruyère, ξεκίνησε να ανασκάπτει τη θέση Ντέιρ ελ-Μεντίνα. Το αποτέλεσμα ήταν να έλθει στο φως μία θέση που σήμερα αποτελεί μία από τις πλέον λεπτομερώς τεκμηριωμένες καταγραφές κοινοτικής ζωής του αρχαίου κόσμου, με διάρκεια ζωής σχεδόν τετρακόσια χρόνια. Στον οικισμό αυτό η κοινωνική οργάνωση και οι σχέσεις, η εργασία και oι συνθήκες ζωής της κοινότητας μπορούν να μελετηθούν με τέτοια λεπτομέρεια που δεν υπάρχει αντίστοιχη συγκρίσιμη περίπτωση αρχαιολογικής θέσης. Το Ντέιρ ελ-Μεντίνα βρίσκεται στη δυτική όχθη του Νείλου, απέναντι από το σημερινό Λούξορ. Το χωριό απλώνεται αμφιθεατρικά στο φυσικό τοπίο και συνδέεται με την Κοιλάδα των Βασιλέων στα βόρεια, τους νεκρικούς ναούς στα ανατολικά και νοτιοανατολικά και την Κοιλάδα των Βασιλισσών στα δυτικά, μέσω ενός δρόμου που μπορεί κανείς εύκολα να περπατήσει. Είναι πιθανό ο οικισμός αυτός να κτίστηκε απομονωμένος από τον υπόλοιπο πληθυσμό ώστε να διαφυλαχθεί η μυστικότητα που απαιτεί η ευαίσθητη φύση της εργασίας στους χώρους ταφής. (el)
- Deir el-Medina (arabe دير المدينة) estis vilaĝo de Antikva Egiptio, kie loĝis la metiistoj kaj laboristoj, kiuj konstruis plejmultajn tombojn de la valo de la Reĝoj dum la Nova Egipta Imperio (ĉ. 1550 - 1080 a.K.). La antikva nomo de la loko estis Set Maat, laŭvorte "Loko de Vereco". La loko estis serĉfosita ekde 1922 de teamo estrita de Bernard Bruyère. El la arkeologia serĉfoso rezultis elstara klarigo pri la ĉiutaga vivo en antikva Egiptio. Tie malkovriĝis ekzemple la nomata Torina Papirusmapo. (eo)
- Deir el-Medina (arabisch دير المدينة, DMG Dair al-Madīna ‚Kloster der Stadt‘) nennt man die Ruinen einer Arbeitersiedlung des antiken Theben in Ägypten. Zahlreiche überlieferte Texte beleuchten den Alltag der Siedlung. (de)
- Deir el-Medina (Egyptian Arabic: دير المدينة), or Dayr al-Madīnah, is an ancient Egyptian workmen's village which was home to the artisans who worked on the tombs in the Valley of the Kings during the 18th to 20th Dynasties of the New Kingdom of Egypt (ca. 1550–1080 BCE) The settlement's ancient name was Set maat ("Place of Truth"), and the workmen who lived there were called "Servants in the Place of Truth". During the Christian era, the temple of Hathor was converted into a church from which the Egyptian Arabic name Deir el-Medina ("Monastery of the City") is derived. At the time when the world's press was concentrating on Howard Carter's discovery of the Tomb of Tutankhamun in 1922, a team led by Bernard Bruyère began to excavate the site.This work has resulted in one of the most thoroughly documented accounts of community life in the ancient world that spans almost four hundred years. There is no comparable site in which the organisation, social interactions, working and living conditions of a community can be studied in such detail. The site is located on the west bank of the Nile, across the river from modern-day Luxor. The village is laid out in a small natural amphitheatre, within easy walking distance of the Valley of the Kings to the north, funerary temples to the east and south-east, with the Valley of the Queens to the west. The village may have been built apart from the wider population in order to preserve secrecy in view of sensitive nature of the work carried out in the tombs. (en)
- Deir el-Medina (Convento de La Ciudad) es un poblado egipcio fundado por Tutmosis I, faraón de la dinastía XVIII. A la entrada del Valle de las Reinas y cerca del de los Reyes, se encuentran los restos del que fuera el más próspero poblado de obreros y artesanos del Antiguo Egipto: Set Maat "El lugar de la Verdad" (nombre egipcio), Deir el-Medina (nombre árabe), localidad situada en un pequeño valle en la región tebana, próximo a la colina de Qurnet Mura, en la ribera occidental del Nilo, frente a Tebas, actual Luxor (Egipto). Durante mucho tiempo sufrió saqueos debido al expolio de antigüedades, ya que era un sitio muy conocido por la abundancia, belleza y riqueza de los objetos que se encontraban en sus cercanías. Sin embargo, aún se conservan muchas evidencias arqueológicas: tumbas, casas, ajuares, que hacen de este lugar el poblado del Antiguo Egipto mejor conocido. (es)
- Deir el-Medina (Hiriko Komentua) Egiptoko XVIII. dinastiako faraoia izan zen Tutmosis I.ak sortutako egiptoar herria izan zen. Erreginen Haranaren sarreran eta Erregeen Haranaren sarreratik gertu Antzinako Egiptoko langile eta artisauen herririk arrakastatsuena izan zenaren hondarrak daude: Set Maat (Egiaren Tokia), egiptoar izena, Deir el-Medina, arabiar izena, tebastar eskualdean dagoen haran txiki batean dagoena, Qurmet Mura muinotik gertu, Niloren mendebaldeko ibarrean, Tebasetik gertu, gaur egungo Luxorren. Denbora askoan arpilaketak jasan zituen antzinekotasunen espoliazioagatik, handik gertu zeuden objektuen ugaritasuna, edertasuna eta aberastasunagatik oso toki ezaguna baitzen. Alabaina, oraindik toki hau Antzinako Egiptoko herrietatik hobekien ezagutuena egiten duten arrasto arkeologiko ugari mantentzen dira: hilobiak, etxeak, hil hatuak... (eu)
- Deir el-Médineh (ou Deir al-Médîna) est le nom arabe d'un village de l'Égypte antique où résidait la confrérie des artisans chargés de construire les tombeaux et les temples funéraires des pharaons et de leurs proches durant le Nouvel Empire (de la XVIIIe à la XXe dynastie). Le village se situe sur le chemin qui mène du Ramesséum à la vallée des Reines. Son nom antique, Set Maât her imenty Ouaset, signifie « La place de Maât (ou Place de vérité) à l'occident de Thèbes ». En effet, le village se trouve à l'ouest de Thèbes, sur la rive opposée du Nil. Le nom arabe de Deir el-Médineh signifie « le couvent de la ville » car, à l'époque de la conquête de l'Égypte par les Arabes, le temple du village avait été converti en monastère chrétien au Ve siècle. Les artisans vénéraient Amenhotep Ier comme fondateur et protecteur de la confrérie. Les habitants de Deir el-Médineh sont à l'origine d'une grande partie des tombes de la vallée des Rois et des temples funéraires qui longent la rive ouest du Nil, entre autres des tombes des Amenhotep, des Thoutmôsis, des Ramsès et de Toutânkhamon. On leur doit également le temple monumental d'Hatchepsout sur le site de Deir el-Bahari. Sur le flanc de la colline bordant le village, les tombes des ouvriers ont été construites et décorées par les ouvriers de la nécropole eux-mêmes. On y trouve entre autres les tombes d'Ipy, de Pached, et de Senedjem. Les fouilles ont permis de retrouver un grand nombre d'ostraca et de papyri, qui renseignent d'une façon détaillée sur la vie quotidienne des ouvriers. Ceux-ci apparaissent comme un personnel très qualifié de petits fonctionnaires, bien logés, nourris, soignés, bénéficiant d'un statut enviable. Ces grands travaux n'ont donc pas été réalisés, contrairement à une légende tenace, par une population d'esclaves. Cependant, le village compte des esclaves étrangers. De plus, l'isolement et la claustration des habitants reviennent à une situation d'esclavage. (fr)
- Deir el-Medina (bahasa Arab Mesir: دير المدينة) adalah sebuah desa Mesir Kuno yang merupakan rumah bagi para pengrajin yang mengerjakan makam di Lembah Para Raja selama dinasti ke-18 hingga ke-20 dari Kerajaan Baru Mesir (skt. 1550–1080 SM) Nama kuno pemukiman itu adalah Set maat "Tempat Kebenaran", dan para pekerja yang tinggal di sana disebut "Hamba Tempat Kebenaran". Selama era Kristen, kuil Hathor diubah menjadi gereja dari mana nama Arab Mesir Deir el-Medina ("biara kota") berasal. (in)
- Il villaggio di Deir-el-Medina, in Egitto nei pressi dell'odierna Luxor, il cui nome in egizio era Pa demi ossia "la cittadina", costituisce uno dei tre esempi noti di "villaggio operaio" (gli altri sono quello di Tell el-Amarna, l'antica Akhetaton, e di , nei pressi di el-Lashur) che ospitavano gli artigiani e, in genere, le maestranze preposte alla realizzazione e manutenzione delle tombe degli antichi Re della XVIII, XIX, e XX Dinastia. Si tratta, in questo caso, delle tombe della Valle dei Re. (it)
- Deir el-Medina of Deir el-Medineh was een nederzetting in het Oude Egypte die zich vlak bij de Vallei der Koningen bevond. Ze lag tussen het Ramesseum en Medinet Haboe en is ontstaan onder Thoetmosis I, maar de oude Egyptenaren beschouwen Amenhotep I als stichter. Er bevond zich een oude tempel voor Hathor.De oudegyptische naam van het dorp was Set-Maät-her-Imenty-Waset, wat zich vertalen laat als 'de plaats van de Maät (waarachtigheid of 'kosmische orde') ten westen van Waset (Thebe)'. (nl)
- Deir el Medina (Dajr al-Madina) – osada rzemieślników (budowniczych i artystów) tworzących królewskie grobowce w Dolinie Królów, istniejąca w starożytnym Egipcie w okresie Nowego Państwa, współcześnie stanowisko archeologiczne. (pl)
- Дейр-эль-Медина или Дейр эль-Медина (араб. دير المدينة, DMG Dair al-Madīna «Городская церковь»; егип. st mˤ3t — Сет-Маат «место истины») — один из группы фиванских некрополей, а также поселение ремесленников («служители места истины»), которые работали над созданием храмов Долины царей и Долины цариц в «городе мёртвых» в период XVIII-XX династий (ок. 1550—1080 годы до н. э.). Расположен на западном берегу Нила напротив Луксора, на полпути между Мединет-Абу и Рамессеумом. Во время христианского периода храм Хатхор превратили в церковь, откуда и происходит арабское наименование местности «Городская церковь». (ru)
- Deir-el-Medineh, eller Deir-al-Madinah, eller Deir el-Medina, (arabiska: دير المدينة), är en antik egyptisk by som var hem för de hantverkare som byggde tempel och gravar åt faraoner under det Nya rikets tidsperiod. Deir-el-Medineh ligger 1 km söder om Konungarnas dal vid Nilens västra flodbank nära det nuvarande Luxor, i Egypten. Från Egyptens artonde dynasti (1550–1290 f.Kr.) bodde hantverkarna som anlade kungagravarna vid Deir-el-Medineh. De byggde även sina egna gravar i direkt anslutning till sina bostäder. Deras gravar från den artonde dynastin var enkla odekorerade schaktgravar. I dessa gravar har hittats mycket utrustning som har använts vid uppförandet av de kungliga gravarna. Under Egyptens nittonde dynasti (1290–1190 f.Kr.) blev gravarna i Deir-el-Medineh mer dekorerade med mycket färgglada väggmålningar och inristningar. Ofta avbildas olika scener från De dödas bok. Den mest kända graven är den för dekoratören vars pyramidformade grav har blivit rekonstruerad. I nordvästra delen av Deir-el-Medineh finns ett tempel tillägnat gudinnan Hathor.. Byn var uppbyggd längs en huvudgata och de flesta husen är byggda i ett plan av lera, även om även sten användes mot slutet av byns existens. Som mest ska byn varit 5600 m² och varit hem för ungefär 68 familjer, och omkring 40 ytterligare utanför murarna. Hantverkarna var t.ex. stenhuggare, spacklade, vattenbärare, målare eller dekoratörer och de kunde även vara administratörer. Hantverkarna, som var egyptier, nubier och asiater, stod för bygget av huvuddelen av gravarna i Konungarnas och Drottningarnas dalar och templen i Thebes nekropolis, däribland de berömda gravarna över Tutankhamon och Nefertari och minnestemplen över Ramses II, Amenhotep II och Hatshepsut, vilka alla kan ses än idag. Byns beskyddarinna var kobragudinnan Meretseger, som sas bo på det pyramidformade berget al-Qurn som står mellan Deir al-Madinah och Konungarnas dal. I byn dyrkades även Maat, rättvisans och balansens gudinna, Thoth, skrivarnas och målarnas beskyddare samt Khnum, krukmakarnas och skulptörernas gud. Enligt en legend ska byns invånare även dyrkat Amenhotep I som grundaren och beskyddaren av hantverkargillet. Under sin aktiva tid hette bosättningen Set Maat her imenty Waset - "Maats plats, (alltså Sanningens plats) väster om Thebe". Det nuvarande arabiska namnet Deir-el-Medineh betyder stadens kloster. Vid tiden för den arabiska erövringen av Egypten, hade byns ptolemaiska tempel blivit en kristen kyrka. Byn övergavs och plundrades senare under perioden efter Ramses XI:s död i slutet av Egyptens tjugonde dynasti (1190–1070 f.Kr.). Deir-el-Medineh grävdes ut av Ernesto Schiaparelli (1905–1909) och (1917–1947). Tillsammans med det antika Thebe och Konungarnas dal blev Deir-el-Medineh år 1979 listat av Unesco som världsarv. (sv)
- Deir Almedina (em árabe: دير المدينة; romaniz.: Deir el-Medina) é uma vila do Antigo Egito que serviu de residência de artesãos que trabalharam em tumbas do Vale dos Reis entre a XVIII e XX dinastias do Reino Novo (1550–1069 a.C.). Seu nome antigo era Sete Maate ("O Lugar da Verdade") e os trabalhadores que viveram lá se chamavam Servos do Lugar da Verdade. Na época cristã, o Templo de Hator foi convertido em igreja, da qual o nome árabe Deir Almedina ("Mosteiro da cidade") derivou. Na época em que a imprensa mundial estava se concentrando na descoberta de Howard Carter do Túmulo de Tutancâmon em 1922, uma equipe liderada por começou a escavar o local. Este trabalho resultou em um dos relatos mais bem documentados da vida comunitária no mundo antigo, que abrange quase quatrocentos anos. Não há um local comparável em que a organização, as interações sociais, as condições de vida e trabalho de uma comunidade possam ser estudadas com tanto detalhe. O site está situado na margem oeste do Nilo, do outro lado do rio da moderna Luxor. A aldeia está disposta em um pequeno anfiteatro natural, a curta distância do Vale dos Reis ao norte, templos funerários a leste e sudeste, com o Vale das Rainhas a oeste. A aldeia pode ter sido construída à parte da população em geral, a fim de preservar o sigilo devido a natureza sensível do trabalho realizado nas tumbas. (pt)
- Дейр ель-Медіна (в давнину Сет-Маат, «місце істини») — один з групи фіванських некрополів, а також поселення ремісників, які працювали над створенням храмів Долини царів і Долини цариць у «місті мертвих». Лежить на західному березі Нілу навпроти Луксора, на півдорозі між Медінет-Абу і Рамессеумом. Як випливає з матеріалів розкопок, поселення виникло за Тутмоса I і проіснувало принаймні до правління Рамзеса XI. Птолемеї побудували тут храм богині Хатхор, який пізніше був переобладнаний на християнську церкву. Покровителькою цього місця вважалася Мерітсегер, богиня ремісників і будівельників. Археологічна зона Дейр ель-Медіна вперше була досліджена в 1905-1909 рр. під керівництвом . Згодом розкопки проводилися на цій ділянці регулярно. У Дейр ель-Медіні знайдено тисячі папірусів і остраконів, які відкривають картину повсякденного життя давньоєгипетського поселення детальніше, ніж будь-які інші джерела. Величезне число текстів з «міста майстрів» досі чекає на опублікування. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Dér el-Medína (arabsky دير المدينة) je novodobé označení archeologické lokality v Egyptě asi 900 km jižně od Káhiry na západním břehu Nilu v okruhu staroegyptského města Vesetu. V době Nové říše se zde nacházelo Thutmosem I. založené privilegované sídliště dělníků a jejich rodin pracujících na královských hrobkách v Údolí králů a Údolí královen. Výzkum lokality prováděl v letech 1917–1947 ; významným způsobem se na něm podílel také český egyptolog Jaroslav Černý. (cs)
- Deir el-Medina (arabe دير المدينة) estis vilaĝo de Antikva Egiptio, kie loĝis la metiistoj kaj laboristoj, kiuj konstruis plejmultajn tombojn de la valo de la Reĝoj dum la Nova Egipta Imperio (ĉ. 1550 - 1080 a.K.). La antikva nomo de la loko estis Set Maat, laŭvorte "Loko de Vereco". La loko estis serĉfosita ekde 1922 de teamo estrita de Bernard Bruyère. El la arkeologia serĉfoso rezultis elstara klarigo pri la ĉiutaga vivo en antikva Egiptio. Tie malkovriĝis ekzemple la nomata Torina Papirusmapo. (eo)
- Deir el-Medina (arabisch دير المدينة, DMG Dair al-Madīna ‚Kloster der Stadt‘) nennt man die Ruinen einer Arbeitersiedlung des antiken Theben in Ägypten. Zahlreiche überlieferte Texte beleuchten den Alltag der Siedlung. (de)
- Deir el-Medina (bahasa Arab Mesir: دير المدينة) adalah sebuah desa Mesir Kuno yang merupakan rumah bagi para pengrajin yang mengerjakan makam di Lembah Para Raja selama dinasti ke-18 hingga ke-20 dari Kerajaan Baru Mesir (skt. 1550–1080 SM) Nama kuno pemukiman itu adalah Set maat "Tempat Kebenaran", dan para pekerja yang tinggal di sana disebut "Hamba Tempat Kebenaran". Selama era Kristen, kuil Hathor diubah menjadi gereja dari mana nama Arab Mesir Deir el-Medina ("biara kota") berasal. (in)
- Il villaggio di Deir-el-Medina, in Egitto nei pressi dell'odierna Luxor, il cui nome in egizio era Pa demi ossia "la cittadina", costituisce uno dei tre esempi noti di "villaggio operaio" (gli altri sono quello di Tell el-Amarna, l'antica Akhetaton, e di , nei pressi di el-Lashur) che ospitavano gli artigiani e, in genere, le maestranze preposte alla realizzazione e manutenzione delle tombe degli antichi Re della XVIII, XIX, e XX Dinastia. Si tratta, in questo caso, delle tombe della Valle dei Re. (it)
- Deir el-Medina of Deir el-Medineh was een nederzetting in het Oude Egypte die zich vlak bij de Vallei der Koningen bevond. Ze lag tussen het Ramesseum en Medinet Haboe en is ontstaan onder Thoetmosis I, maar de oude Egyptenaren beschouwen Amenhotep I als stichter. Er bevond zich een oude tempel voor Hathor.De oudegyptische naam van het dorp was Set-Maät-her-Imenty-Waset, wat zich vertalen laat als 'de plaats van de Maät (waarachtigheid of 'kosmische orde') ten westen van Waset (Thebe)'. (nl)
- Deir el Medina (Dajr al-Madina) – osada rzemieślników (budowniczych i artystów) tworzących królewskie grobowce w Dolinie Królów, istniejąca w starożytnym Egipcie w okresie Nowego Państwa, współcześnie stanowisko archeologiczne. (pl)
- دير المدينة، في صعيد مصر، جزء من جبانة طيبة في شمال وادي الملوك في محافظة الأقصر، بالتحديد على الضفة الغربية لنهر النيل. كان مقرا لعائلات العمال الحرفيين خلال عهد المملكة المصرية الحديثة (1570 - 1070 قبل الميلاد). فكان منهم من يقوم بحفر وبناء قبور الفراعنة في وادي الملوك، وآخرون يشتغلون في صناعة التماثيل والأثاث والأواني لتجهيز قبر كل فرعون على حسب رغبته قبل الموت. والعمال الذين كانوا يقومون ببناء المقابر كانوا متخصصين وفنانين في اصميم وحفر وتزيين جدران المقبرة، لتكون «قصرا» يمكن لفرعون العودة إليه في المناسبات بعد مماته.كان هذا هو اعتقاد قدماء المصريين أن يعيش فرعون في السماء بين الآلهة، مع إمكانية زيارة الأرض وأهلها بعد مماته، بل ومساعدتهم أيضا. لهذا كان كل عامل في إحدى أبنية فرعون يعمل بإخلاص وبلا كلل، إذ أن فرعون سوف يعتني به من السماء. (ar)
- Deir al-Madinah, també transcrit com Deir el-Medina (àrab: دير المدينة, Dayr al-Madīna), Set Maat en egipci antic, ‘el Lloc de la Veritat’, és una vila de treballadors de l'antic Egipte i la seva necròpoli situada a l'oest de Luxor, a tocar de la vall dels Nobles. La necròpoli no sempre s'inclou en el grup de cementiris que conformen aquesta vall dels Nobles perquè les tombes que hi ha són d'artesans i d'obrers. La necròpoli de Deir al-Madina s'anomena vall dels Artesans. Es troba entre el Ramesseum a l'est, i la vall dels Reis (nord-est) i vall de les Reines (sud-oest). Just al sud hi ha la necròpoli de Gurnat Murrayi. (ca)
- Το Ντέιρ ελ-Μεντίνα (αγγλικά: Deir el-Medina, Αιγυπτιακά Αραβικά: دير المدينة) είναι ένα χωριό της αρχαίας Αιγύπτου όπου ζούσαν οι εργάτες οι οποίοι δούλευαν στην κατασκευή των τάφων της Κοιλάδας των Βασιλέων στη διάρκεια του Νέου Βασιλείου της Αιγύπτου (περ. 1550–1080 π.Χ.), από την 18η έως την 20η δυναστεία. Στην αρχαιότητα η θέση ονομαζόταν «Ο Τόπος της Αλήθειας» και οι εργάτες που κατοικούσαν εκεί αποκαλούνταν «Υπηρέτες στον Τόπο της Αλήθειας». Στην αιγυπτιακή-αραβική γλώσσα η ονομασία Ντέιρ ελ-Μεντίνα («μοναστήρι της πόλης») προέρχεται από την εποχή του Εκχριστιανισμού, όταν ο ναός της θεάς Άθωρ μετατράπηκε σε εκκλησία. (el)
- Deir el-Medina (Egyptian Arabic: دير المدينة), or Dayr al-Madīnah, is an ancient Egyptian workmen's village which was home to the artisans who worked on the tombs in the Valley of the Kings during the 18th to 20th Dynasties of the New Kingdom of Egypt (ca. 1550–1080 BCE) The settlement's ancient name was Set maat ("Place of Truth"), and the workmen who lived there were called "Servants in the Place of Truth". During the Christian era, the temple of Hathor was converted into a church from which the Egyptian Arabic name Deir el-Medina ("Monastery of the City") is derived. (en)
- Deir el-Medina (Convento de La Ciudad) es un poblado egipcio fundado por Tutmosis I, faraón de la dinastía XVIII. A la entrada del Valle de las Reinas y cerca del de los Reyes, se encuentran los restos del que fuera el más próspero poblado de obreros y artesanos del Antiguo Egipto: Set Maat "El lugar de la Verdad" (nombre egipcio), Deir el-Medina (nombre árabe), localidad situada en un pequeño valle en la región tebana, próximo a la colina de Qurnet Mura, en la ribera occidental del Nilo, frente a Tebas, actual Luxor (Egipto). (es)
- Deir el-Medina (Hiriko Komentua) Egiptoko XVIII. dinastiako faraoia izan zen Tutmosis I.ak sortutako egiptoar herria izan zen. Erreginen Haranaren sarreran eta Erregeen Haranaren sarreratik gertu Antzinako Egiptoko langile eta artisauen herririk arrakastatsuena izan zenaren hondarrak daude: Set Maat (Egiaren Tokia), egiptoar izena, Deir el-Medina, arabiar izena, tebastar eskualdean dagoen haran txiki batean dagoena, Qurmet Mura muinotik gertu, Niloren mendebaldeko ibarrean, Tebasetik gertu, gaur egungo Luxorren. (eu)
- Deir el-Médineh (ou Deir al-Médîna) est le nom arabe d'un village de l'Égypte antique où résidait la confrérie des artisans chargés de construire les tombeaux et les temples funéraires des pharaons et de leurs proches durant le Nouvel Empire (de la XVIIIe à la XXe dynastie). Le village se situe sur le chemin qui mène du Ramesséum à la vallée des Reines. (fr)
- Deir Almedina (em árabe: دير المدينة; romaniz.: Deir el-Medina) é uma vila do Antigo Egito que serviu de residência de artesãos que trabalharam em tumbas do Vale dos Reis entre a XVIII e XX dinastias do Reino Novo (1550–1069 a.C.). Seu nome antigo era Sete Maate ("O Lugar da Verdade") e os trabalhadores que viveram lá se chamavam Servos do Lugar da Verdade. Na época cristã, o Templo de Hator foi convertido em igreja, da qual o nome árabe Deir Almedina ("Mosteiro da cidade") derivou. (pt)
- Дейр-эль-Медина или Дейр эль-Медина (араб. دير المدينة, DMG Dair al-Madīna «Городская церковь»; егип. st mˤ3t — Сет-Маат «место истины») — один из группы фиванских некрополей, а также поселение ремесленников («служители места истины»), которые работали над созданием храмов Долины царей и Долины цариц в «городе мёртвых» в период XVIII-XX династий (ок. 1550—1080 годы до н. э.). Расположен на западном берегу Нила напротив Луксора, на полпути между Мединет-Абу и Рамессеумом. (ru)
- Deir-el-Medineh, eller Deir-al-Madinah, eller Deir el-Medina, (arabiska: دير المدينة), är en antik egyptisk by som var hem för de hantverkare som byggde tempel och gravar åt faraoner under det Nya rikets tidsperiod. Deir-el-Medineh ligger 1 km söder om Konungarnas dal vid Nilens västra flodbank nära det nuvarande Luxor, i Egypten. (sv)
- Дейр ель-Медіна (в давнину Сет-Маат, «місце істини») — один з групи фіванських некрополів, а також поселення ремісників, які працювали над створенням храмів Долини царів і Долини цариць у «місті мертвих». Лежить на західному березі Нілу навпроти Луксора, на півдорозі між Медінет-Абу і Рамессеумом. Як випливає з матеріалів розкопок, поселення виникло за Тутмоса I і проіснувало принаймні до правління Рамзеса XI. Птолемеї побудували тут храм богині Хатхор, який пізніше був переобладнаний на християнську церкву. Покровителькою цього місця вважалася Мерітсегер, богиня ремісників і будівельників. (uk)
|
.jpg){kind=link}
_but_probably_it_came_from_Deir_el-Medina._The_Petrie_Museum_of_Egyptian_Archaeology,_London.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
_but_probably_it_came_from_Deir_el-Medina._The_Petrie_Museum_of_Egyptian_Archaeology,_London.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
