| dbo:abstract
|
- لغة دلماتية أو دلماطية، هي لغةٌ منقرضة، كانت إحدى اللغات الرومانسية المحكية في إقليم دلماتيا الواقع في كرواتيا، والذي يصل امتداده جنوباً حتى كوتور في الجبل الأسود. يشير الاسم إلى قبيلةٍ يعود وجودها إلى ما قبل الحقبة الرومانية، تنتمي إلى الجماعة اللغوية الإليرية وتسمى دلماتاي "Dalmatae". كانت اللهجة الراغوسية من اللغة الدلماتية تمثل اللغة الرسمية لجمهورية راغوسا، إلا أن اللغة الفينيسية (نسبة إلى فينيسيا أو البندقية) ومن بعدها اللغة الصربية الكرواتية قد حلّا محلها لاحقاً.عاش الناطقون بالدلماتية في المدن الواقعة على ساحل البحر الأدرياتيكي كمدينة زادار (Jadera)، وتروجير (Tragur)، وسبالاتو (سبليت)، وراغوسا (دوبروفنيك)، وكوتور (Cattaro)، وقد كان لكل مدينةٍ لهجتها الخاصة. (ar)
- El dàlmata és una llengua romànica extinta que fou parlada a Dalmàcia, entre l'illa de Krk (italià Veglia) i Dubrovnik (Ragusa). Era dividida en dos dialectes: el ragusà, parlat a la ciutat de Ragusa (Dubrovnik) i desaparegut al final del segle xvi, i el veglioto, parlat a l'illa croata de Krk (en italià, Veglia) que s'extingí el 1898 quan morí el seu últim parlant, anomenat Tuone Udaina. Aquest dialecte fou preservat gràcies al lingüista italià Matteo Bartoli qui entrevistà Udaina. (ca)
- Dalmatština nebo dalmátština je východorománský jazyk, jímž mluvilo romanizované obyvatelstvo části západního Balkánu, zejména v dnešních městech Zadar (dalmatsky Jadera), Trogir (Tragur), Split (Spalatro), Dubrovnik (Raugia) a Kotor (Cattaro) a na blízkých ostrovech Krk (Vikla), Cres (Crepsa) a Rab (Arba). V rámci východorománských jazyků byla dalmatština bližší italštině než rumunštině. V této oblasti sídlili kromě dalmatsky hovořícího obyvatelstva také dalmatští Italové a Slované, jejichž jazyk (chorvatština) dalmatštinu postupně vytlačoval. Např. v Dubrovniku k tomu došlo v 16. století. Posledním, kdo tento jazyk ještě ovládal, byl rodák z ostrova Krk Tuone Udaina († 10. 6. 1898), jemuž se podle jeho povolání přezdívalo „Barbur“ (dalmatsky „holič“). Na rozdíl od istrorumunštiny a meglenorumunštiny se dalmatština výrazně nemísila s jazykem slovanských sousedů, v důsledku styků s Italy v Dalmácii i na Apeninském poloostrově vstřebávala spíš vlivy italské. Nejsevernější, nářečí, kterým se na pobřeží západního Balkánu mluvilo, nepočítáme k dalmatštině, ale k benátským nářečím. (cs)
- Das Dalmatische ist eine ausgestorbene romanische Sprache, die längs der Ostküste der Adria von Rijeka/Fiume bis Kotor, vor allem aber in der historischen Region Dalmatien gesprochen wurde. (de)
- Dalmata lingvo estas la sola mortinta latinida lingvo. La dalmata estis iam parolata en la Balkana duoninsulo, kiel natura loka evoluo de latino. Ĝian gramatikon rekonstruis Bartoli fine de la 19-a jarcento elde la lastaj homoj, kiuj memoris paroli aŭ aŭskulti ĝin en sia junaĝo, kaj helpe de arkivaj dokumentoj, lingvaj interferoj en aliaj tekstoj kaj interferoj en la serbokroata kaj venecia lingvoj parolataj en la regiono. Mollà kaj Viana notas la jenajn etapojn en ĝia anstataŭo en diversaj lokoj: antaŭ la 7-a jarcento en la Istria duoninsulo, komence de la 11-a jarcento en insulo /, fine de la 15-a en la regiono de Dubrovnik/Ragusa kaj, finfine, en la lastaj jaroj de la 19-a jc en insulo Krk/Veglia. (eo)
- Dalmatian (/dælˈmeɪʃən/) or Dalmatic (/dælˈmætɪk/; Dalmatian: langa dalmata or simply dalmato; Italian: lingua dalmatica, dalmatico; Serbo-Croatian: dalmatski) was a Romance language that was spoken in the Dalmatia region of present-day Croatia, and as far south as Kotor in Montenegro. The name refers to a tribe of the Illyrian linguistic group, Dalmatae. The Ragusan dialect of Dalmatian, the most studied prestige dialect, was the official language of the Republic of Ragusa for much of its medieval history until it was gradually supplanted by other local languages. Dalmatian speakers lived in the coastal towns of Zadar (Jadera), Trogir (Tragur, Traù), Spalato (Split; Spalato), Ragusa (Dubrovnik; Raugia, Ragusa), and Kotor (Cattaro), each of these cities having a local dialect, and on the islands of Krk (Vikla, Veglia), Cres (Crepsa), and Rab (Arba). (en)
- Dalmaziera hizkuntza erromantze hila da, Dalmaziako kostaldean (egungo Kroazia, Montenegro eta Albaniako iparraldea) mintzatzen zena. Dirudienez, dalmaziera italiera eta errumanieraren arteko hizkuntza zen eta venezieraren eta kroazieraren eragin handia jaso zuen. Dalmazieraren azken hiztuna, Tuone Udaina, 1898an hil zen. Badirudi, hala ere, azken hiztun horrek ez zekiela oso ondo dalmazieraz egiten. Antza, garai hartan, gurasoek seme-alabei dalmaziera transmititzeari utzi eta kroaziera irakatsi zieten. (eu)
- El dalmático o dálmata es una lengua romance extinta, hablada hasta el siglo XIX a lo largo de las costas de Dalmacia, en lo que actualmente es Croacia y pequeñas partes de Montenegro y Bosnia y Herzegovina. Se distinguían dos tipos de dialectos:
* El septentrional o vegliota, hablado en la isla de Veglia (Krk en croata).
* El meridional o ragusano, hablado en la ciudad de Ragusa de Dalmacia (Dubrovnik). Con el progresar de las investigaciones sobre el dalmático a finales del siglo pasado se ha propuesto una nueva reclasificación del dalmático en tres variedades, jadertino (del que el vegliota sería su rama más septentrional), el raguseo y el labeatico (en la región de Bokas Kotor). (es)
- Selon les auteurs, le mot dalmate peut désigner soit une langue morte du groupe des langues romanes, soit, au sein de ce groupe, une famille de langues disparues que l'on désigne comme « illyro-romanes ». Issu de la romanisation des langues illyriennes, le dalmate a été parlé entre l'antiquité tardive et la fin du XIXe siècle en Dalmatie, le long de la mer Adriatique, depuis la ville de Fiume jusqu'au golfe de Cattaro (côtes des actuels États de Croatie et du Monténégro). Dalmate a aussi un sens géographique (îles dalmates, ports dalmates…) qui peut créer des confusions chez les auteurs qui, ignorant l'existence du dalmate roman, emploient le mot « dalmate » pour désigner les variantes tchakaviennes du serbo-croate, la langue slave méridionale parlée en Dalmatie et officiellement appelée croate en Croatie et monténégrin au Monténégro. Une appellation polysémique pouvant se référer aux habitants de la Dalmatie, romanophones ou devenus slavophones, est celle de Morlaques (Morlaci) signifiant « Valaques de la mer » : cela a amené les linguistes roumains à considérer le dalmate comme une sorte de « pont linguistique » entre les langues italo-romanes et romanes orientales ; cependant, les parlers romans appelés « dalmates » étaient, selon les éléments collectés à la fin du XIXe siècle, aussi différents de l'italien que du frioulan et du roumain. Par ailleurs, dans la seconde moitié du XXe siècle, les études scientifiques antérieures sur le dalmate ont été contestées par les romanistes croates et albanais qui ont défini non pas « une » langue avec des dialectes, mais une « famille illyro-romane » composée d'un nombre non défini de langues, dont une langue « albano-romane » (fr)
- Dalmasia (atau Dalmatik) adalah bahasa Roman yang dituturkan di Dalmasia, Kroasia. Bahasa ini dituturkan hingga sejauh Kotor, Montenegro. Nama bahasa ini merujuk kepada wilayah Dalmasia. Bahasa Dalmasia berdialek Ragusa merupakan bahasa resmi Republik Ragusa, meskipun nantinya bahasa Italia atau Kroasia menggantikannya. Penutur bahasa Dalmasia tinggal di kota Zadar, Trogir (Tragur), Spalato (Split; Spalatro), Ragusa (Dubrovnik; Raugia), dan Kotor (Cattaro) (masing-masing kota memiliki dialeknya sendiri), dan di pulau Krk (Vikla), Cres (Crepsa) dan Rab (Arba). Penutur terakhir bahasa Dalmasia adalah Tuone Udaina (bahasa Italia: Antonio Udina), yang terbunuh akibat ledakan pada 10 Juni 1898. (in)
- 달마티아어(영어: Dalmatian)는 오늘날에는 크로아티아의 영토인 달마티아 지역에서 사용되던 로망스어 계통의 언어였다. 가장 가까운 언어는 이스트리아 반도에서 사용되던 였으며, 이탈리아어와도 상당히 가까운 언어였다. 1898년 6월 10일 알려진 마지막 모어 화자인 투오네 우다이나(Tuone Udaina)가 사망하며 사실상 사멸했으나 20세기 중에도 어느 정도의 구사는 가능한 사람들이 남아있었다. 과거 라구사 공화국에서 널리 사용된 것으로도 잘 알려져 있다. (ko)
- Het Dalmatisch is een Romaanse taal die gesproken werd aan de oostkust van de Adriatische Zee in Kroatië. De taal is uitgestorven in de 19e eeuw. (nl)
- ダルマチア語（ダルマチアご、Dalmatian language）は、クロアチアのダルマチア海岸とモンテネグロのコトル（Kotor、イタリア名Cattaro）南部で使用された、ロマンス語の一種。既に絶滅している。 ダルマチア語を話す人々は ザダル、トロギル、スプリト、ドゥブロヴニク、コトル湾の海岸沿いの町に住み、それぞれの町ごとに異なる方言があった。またクルク島、ツレス島、ラブ島などダルマチア諸島の島々にもその話者が住んでいた。14世紀に成立したラグサ共和国ではダルマチア語のラグサ方言が公用語とされていたが、スラブ民族の拡大に伴い廃れ、16世紀には既にほとんど絶滅状態となった。 最後の話者だったのはトゥオネ・ウダイナで、リエカの沖合にあるヴェリア島（クルク島）に生まれた彼はダルマチア語のヴェリア方言を理解できた。爆弾により亡くなりダルマチア語が絶滅した前年の1897年、ウダイナを訪れたイタリアの言語学者であるマッテオ・バルトリが約2800の単語や文章、ウダイナの人生を書き留め、これは単語・発音・文法などでほぼ唯一の完全なダルマチア語の研究資料となった。バルトリの研究成果はドイツ語により1906年に出版されたが、イタリア語で書き留められた彼のノートは失われ、イタリア語での出版は2001年まで行われなかった。 (ja)
- Il dalmatico o dalmata era una lingua romanza (o, secondo alcuni studiosi, un gruppo di lingue romanze) parlata un tempo lungo le coste della Dalmazia, dal golfo del Quarnaro ad Antivari. (it)
- Język dalmatyński – wymarły język z grupy romańskiej (podgrupa italoromańska), używany w średniowieczu w kilku miastach na wybrzeżu Dalmacji: Dubrownik (dalmat.: Ragusa), Split (Spalato), Zadar (Zara) i Trogir (Trau) oraz na wyspach: Cres (dalmat.: Crepsa), Krk (Vikla) i Rab (Arba), a także w jednej miejscowości w obecnej Czarnogórze – Kotorze (Cattaro). Do końca XVI wieku wyszedł nieomal z użycia, wyparty przez język wenecki i język chorwacki, jedynie na wyspie Krk przetrwał aż do 10 czerwca 1898, kiedy zmarł ostatni użytkownik tego języka – Tuone Udaina.Dalmatyński posiadał dwie grupy dialektów: południowe – raguzańskie i północne – wiklańskie. Najbardziej zbliżony był do języka istriockiego. Niedawno pojawiła się inicjatywa wskrzeszenia tego języka i opracowania języka nowodalmatyńskiego. (pl)
- Далмати́нский язы́к (также далма́тский язы́к, иногда вельо́тский язы́к; самоназвание: veklisúṅ, vetrún diskaurs) — мёртвый язык, принадлежащий к романской группе индоевропейской семьи, на котором ранее говорило население Далмации — области на побережье Адриатического моря от острова Крк (Велья) на севере до Котора (Каттаро) на юге. Ареал далматинского языка постепенно сужался в силу итальянизации и далматинцев. На последних этапах своего существования (XV—XIX века) далматинский язык представлял собой ряд изолированных и поэтому довольно отличных друг от друга диалектов, сохранявшихся в ряде прибрежных населённых пунктов и островов Адриатики и испытывавших влияние венетского и хорватского языков. На острове Крк далматинский сохранялся до 10 июня 1898 года, когда погиб, подорвавшись на мине, последний носитель языка — Туоне Удайна. Известны три диалекта: северный, центральный и южный (рагузинский, , или старорагузанский). Далматинский (в его вельотской разновидности) характеризуется фонетическими чередованиями e ~ a (kenúr «ужинать» — káina «ужин»), u ~ o (muratáur «каменщик» — mor «стена») и т. д.; отсутствием склонения существительных; отсутствием в некоторых случаях флексий рода и числа у существительных и прилагательных — viánt «ветер» (мужской род), nuát «ночь» (женский род), foriást «иностранный» (мужской и женский род); препозицией определённого артикля; вариативностью форм личных местоимений, например, ial, el, l- «он»; омонимией глагольных форм. Основа лексического фонда далматинского — слова латинского происхождения, к наиболее распространённым заимствованиям относят итальянизмы, венецианизмы и заимствования из сербохорватского языка или через его посредство. По рагузинской разновидности далматинского имеется крайне мало сведений, их недостаточно для восстановления его лингвистических особенностей. Впервые далматинский язык упоминается в 1842 году, в письменном виде фиксируется в 1860—1880-е годы. Термин «далматинский язык» введён М. Дж. Бартоли. Сведения о языке представлены записями отдельных слов и выражений потомков носителей вельотского (бóльшая часть сведений — записи речи последнего носителя Туоне Удайны) и глоссами в латинских, венецианских и хорватских памятниках, рагузинский известен по нескольким письмам и документам XIII—XVI веков. Тексты записаны латинским алфавитом (с использованием при передаче вельотского диалекта диакритических знаков). (ru)
- Dalmatiska var ett romanskt språk, numera utdött, som talades längs kusten i Dalmatien i nuvarande Kroatien. Den siste talaren dog i slutet av 1800-talet och bodde på ön Veglia (nuvarande Krk). Han hette Antonio Udina och dog genom en olyckshändelse den 10 juni 1898. Dalmatiska är ej att förväxla med dalmatinska som är benämningen för den dialekt av kroatiska som idag talas i Dalmatien. (sv)
- A língua dálmata ou dalmática é um idioma românico extinto, considerado por alguns linguistas como a ponte entre o italiano e o romeno e o representante de um conjunto de línguas românicas que se perderam. Era falada ao longo da costa da Dalmácia e distinguiam-se dois dialetos principais:
* o setentrional (também dito velhoto);
* o meridional. O último falante do dialeto setentrional, Tuone Udaina, foi entrevistado no fim do século XIX pelo linguista Matteo Bartoli, que estudou o dialeto e publicou um trabalho a respeito em alemão, Das Dalmatische. Hoje, a palavra dálmata designa o dialeto croata também chamado čakaviano-ikaviano, falado na Dalmácia que compreende muitas palavras italianas e alemãs. Este dialeto e a original língua dálmata (chamada dalmático) não devem ser confundidos entre si, posto que não há ligação alguma entre os dois. (pt)
- 达尔马提亚语（Dalmatian）是一门已灭绝的罗曼语言，最初在克罗地亚的达尔马提亚和黑山共和国使用，其拉古萨方言还曾是拉古萨共和国的官方语言（尽管多数居民都讲克罗地亚语或意大利语），但1898年6月10日随着最后一位使用者Tuone Udaina於修路工程事故中被意外炸死，语言也随即灭亡。 以前曾以为达尔马提亚语同时具有罗马尼亚语和意大利语的一些特征，可以将两者联系起来，后来发现它与周边的罗马尼亚语方言关系实际不很接近。它是唯一一门只将/i/（非/e/）前的/k/,/g/颚化的罗曼语，其他的罗曼语言大多将两者都颚化了，仅撒丁语没有颚化的痕迹。达尔马提亚语也有一些南斯拉夫语言的借词。 语法方面，达尔马提亚语和其他罗曼语一样，将拉丁语的屈折系统大大简化，名词变格基本完全丢失，动词变位也有很大简化，但仍有对人称和数的一致。定冠词在达尔马提亚语中是前置的，与后附着的罗马尼亚语不同。 (zh)
- Далматинська мова — мертва мова романської групи індоєвропейської сім'ї, якою колись розмовляло населення Далмації — узбережжя Адріатичного моря від острову Велья (Крк) на півночі до Каттаро (Котору) в сучасній Чорногорії на півдні, що зараз належить переважно Хорватії. Народ, що розмовляв далматинською, жив здебільшого у приморських містах — Зара (Задар), Трау (Трогір), Спалато (Спліт), Рагуза (Дубровник), Каттаро (Котор), а також на островах Велья (Крк), Керсо (Црес) і Арбе (Раб) у затоці Кварнер на півночі Хорватії. Перші відомості про далматинську мову доходять з X сторіччя, найдавніші письмові свідоцтва цією мовою належать до XIII сторіччя. Починаючи з XVII сторіччя мова поступово виходить зі вжитку і в XIX повністю зникає. Останній носій далматинської мови — Туоне Удайна — загинув у 1898 році. Зараз «далматинським» часто йменують штокавсько-ікавський діалект хорватської мови, який відрізняється великою кількістю запозичень з італійської, а також з німецької і турецької мов і поширений за наших часів саме на території історичної Далмації. Однак цей діалект не має нічого спільного з далматинською мовою і їх не слід плутати. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- لغة دلماتية أو دلماطية، هي لغةٌ منقرضة، كانت إحدى اللغات الرومانسية المحكية في إقليم دلماتيا الواقع في كرواتيا، والذي يصل امتداده جنوباً حتى كوتور في الجبل الأسود. يشير الاسم إلى قبيلةٍ يعود وجودها إلى ما قبل الحقبة الرومانية، تنتمي إلى الجماعة اللغوية الإليرية وتسمى دلماتاي "Dalmatae". كانت اللهجة الراغوسية من اللغة الدلماتية تمثل اللغة الرسمية لجمهورية راغوسا، إلا أن اللغة الفينيسية (نسبة إلى فينيسيا أو البندقية) ومن بعدها اللغة الصربية الكرواتية قد حلّا محلها لاحقاً.عاش الناطقون بالدلماتية في المدن الواقعة على ساحل البحر الأدرياتيكي كمدينة زادار (Jadera)، وتروجير (Tragur)، وسبالاتو (سبليت)، وراغوسا (دوبروفنيك)، وكوتور (Cattaro)، وقد كان لكل مدينةٍ لهجتها الخاصة. (ar)
- El dàlmata és una llengua romànica extinta que fou parlada a Dalmàcia, entre l'illa de Krk (italià Veglia) i Dubrovnik (Ragusa). Era dividida en dos dialectes: el ragusà, parlat a la ciutat de Ragusa (Dubrovnik) i desaparegut al final del segle xvi, i el veglioto, parlat a l'illa croata de Krk (en italià, Veglia) que s'extingí el 1898 quan morí el seu últim parlant, anomenat Tuone Udaina. Aquest dialecte fou preservat gràcies al lingüista italià Matteo Bartoli qui entrevistà Udaina. (ca)
- Das Dalmatische ist eine ausgestorbene romanische Sprache, die längs der Ostküste der Adria von Rijeka/Fiume bis Kotor, vor allem aber in der historischen Region Dalmatien gesprochen wurde. (de)
- Dalmata lingvo estas la sola mortinta latinida lingvo. La dalmata estis iam parolata en la Balkana duoninsulo, kiel natura loka evoluo de latino. Ĝian gramatikon rekonstruis Bartoli fine de la 19-a jarcento elde la lastaj homoj, kiuj memoris paroli aŭ aŭskulti ĝin en sia junaĝo, kaj helpe de arkivaj dokumentoj, lingvaj interferoj en aliaj tekstoj kaj interferoj en la serbokroata kaj venecia lingvoj parolataj en la regiono. Mollà kaj Viana notas la jenajn etapojn en ĝia anstataŭo en diversaj lokoj: antaŭ la 7-a jarcento en la Istria duoninsulo, komence de la 11-a jarcento en insulo /, fine de la 15-a en la regiono de Dubrovnik/Ragusa kaj, finfine, en la lastaj jaroj de la 19-a jc en insulo Krk/Veglia. (eo)
- Dalmaziera hizkuntza erromantze hila da, Dalmaziako kostaldean (egungo Kroazia, Montenegro eta Albaniako iparraldea) mintzatzen zena. Dirudienez, dalmaziera italiera eta errumanieraren arteko hizkuntza zen eta venezieraren eta kroazieraren eragin handia jaso zuen. Dalmazieraren azken hiztuna, Tuone Udaina, 1898an hil zen. Badirudi, hala ere, azken hiztun horrek ez zekiela oso ondo dalmazieraz egiten. Antza, garai hartan, gurasoek seme-alabei dalmaziera transmititzeari utzi eta kroaziera irakatsi zieten. (eu)
- 달마티아어(영어: Dalmatian)는 오늘날에는 크로아티아의 영토인 달마티아 지역에서 사용되던 로망스어 계통의 언어였다. 가장 가까운 언어는 이스트리아 반도에서 사용되던 였으며, 이탈리아어와도 상당히 가까운 언어였다. 1898년 6월 10일 알려진 마지막 모어 화자인 투오네 우다이나(Tuone Udaina)가 사망하며 사실상 사멸했으나 20세기 중에도 어느 정도의 구사는 가능한 사람들이 남아있었다. 과거 라구사 공화국에서 널리 사용된 것으로도 잘 알려져 있다. (ko)
- Het Dalmatisch is een Romaanse taal die gesproken werd aan de oostkust van de Adriatische Zee in Kroatië. De taal is uitgestorven in de 19e eeuw. (nl)
- ダルマチア語（ダルマチアご、Dalmatian language）は、クロアチアのダルマチア海岸とモンテネグロのコトル（Kotor、イタリア名Cattaro）南部で使用された、ロマンス語の一種。既に絶滅している。 ダルマチア語を話す人々は ザダル、トロギル、スプリト、ドゥブロヴニク、コトル湾の海岸沿いの町に住み、それぞれの町ごとに異なる方言があった。またクルク島、ツレス島、ラブ島などダルマチア諸島の島々にもその話者が住んでいた。14世紀に成立したラグサ共和国ではダルマチア語のラグサ方言が公用語とされていたが、スラブ民族の拡大に伴い廃れ、16世紀には既にほとんど絶滅状態となった。 最後の話者だったのはトゥオネ・ウダイナで、リエカの沖合にあるヴェリア島（クルク島）に生まれた彼はダルマチア語のヴェリア方言を理解できた。爆弾により亡くなりダルマチア語が絶滅した前年の1897年、ウダイナを訪れたイタリアの言語学者であるマッテオ・バルトリが約2800の単語や文章、ウダイナの人生を書き留め、これは単語・発音・文法などでほぼ唯一の完全なダルマチア語の研究資料となった。バルトリの研究成果はドイツ語により1906年に出版されたが、イタリア語で書き留められた彼のノートは失われ、イタリア語での出版は2001年まで行われなかった。 (ja)
- Il dalmatico o dalmata era una lingua romanza (o, secondo alcuni studiosi, un gruppo di lingue romanze) parlata un tempo lungo le coste della Dalmazia, dal golfo del Quarnaro ad Antivari. (it)
- Dalmatiska var ett romanskt språk, numera utdött, som talades längs kusten i Dalmatien i nuvarande Kroatien. Den siste talaren dog i slutet av 1800-talet och bodde på ön Veglia (nuvarande Krk). Han hette Antonio Udina och dog genom en olyckshändelse den 10 juni 1898. Dalmatiska är ej att förväxla med dalmatinska som är benämningen för den dialekt av kroatiska som idag talas i Dalmatien. (sv)
- 达尔马提亚语（Dalmatian）是一门已灭绝的罗曼语言，最初在克罗地亚的达尔马提亚和黑山共和国使用，其拉古萨方言还曾是拉古萨共和国的官方语言（尽管多数居民都讲克罗地亚语或意大利语），但1898年6月10日随着最后一位使用者Tuone Udaina於修路工程事故中被意外炸死，语言也随即灭亡。 以前曾以为达尔马提亚语同时具有罗马尼亚语和意大利语的一些特征，可以将两者联系起来，后来发现它与周边的罗马尼亚语方言关系实际不很接近。它是唯一一门只将/i/（非/e/）前的/k/,/g/颚化的罗曼语，其他的罗曼语言大多将两者都颚化了，仅撒丁语没有颚化的痕迹。达尔马提亚语也有一些南斯拉夫语言的借词。 语法方面，达尔马提亚语和其他罗曼语一样，将拉丁语的屈折系统大大简化，名词变格基本完全丢失，动词变位也有很大简化，但仍有对人称和数的一致。定冠词在达尔马提亚语中是前置的，与后附着的罗马尼亚语不同。 (zh)
- Dalmatština nebo dalmátština je východorománský jazyk, jímž mluvilo romanizované obyvatelstvo části západního Balkánu, zejména v dnešních městech Zadar (dalmatsky Jadera), Trogir (Tragur), Split (Spalatro), Dubrovnik (Raugia) a Kotor (Cattaro) a na blízkých ostrovech Krk (Vikla), Cres (Crepsa) a Rab (Arba). V rámci východorománských jazyků byla dalmatština bližší italštině než rumunštině. V této oblasti sídlili kromě dalmatsky hovořícího obyvatelstva také dalmatští Italové a Slované, jejichž jazyk (chorvatština) dalmatštinu postupně vytlačoval. Např. v Dubrovniku k tomu došlo v 16. století. Posledním, kdo tento jazyk ještě ovládal, byl rodák z ostrova Krk Tuone Udaina († 10. 6. 1898), jemuž se podle jeho povolání přezdívalo „Barbur“ (dalmatsky „holič“). Na rozdíl od istrorumunštiny a megle (cs)
- Dalmatian (/dælˈmeɪʃən/) or Dalmatic (/dælˈmætɪk/; Dalmatian: langa dalmata or simply dalmato; Italian: lingua dalmatica, dalmatico; Serbo-Croatian: dalmatski) was a Romance language that was spoken in the Dalmatia region of present-day Croatia, and as far south as Kotor in Montenegro. The name refers to a tribe of the Illyrian linguistic group, Dalmatae. The Ragusan dialect of Dalmatian, the most studied prestige dialect, was the official language of the Republic of Ragusa for much of its medieval history until it was gradually supplanted by other local languages. (en)
- El dalmático o dálmata es una lengua romance extinta, hablada hasta el siglo XIX a lo largo de las costas de Dalmacia, en lo que actualmente es Croacia y pequeñas partes de Montenegro y Bosnia y Herzegovina. Se distinguían dos tipos de dialectos: (es)
- Selon les auteurs, le mot dalmate peut désigner soit une langue morte du groupe des langues romanes, soit, au sein de ce groupe, une famille de langues disparues que l'on désigne comme « illyro-romanes ». Issu de la romanisation des langues illyriennes, le dalmate a été parlé entre l'antiquité tardive et la fin du XIXe siècle en Dalmatie, le long de la mer Adriatique, depuis la ville de Fiume jusqu'au golfe de Cattaro (côtes des actuels États de Croatie et du Monténégro). (fr)
- Dalmasia (atau Dalmatik) adalah bahasa Roman yang dituturkan di Dalmasia, Kroasia. Bahasa ini dituturkan hingga sejauh Kotor, Montenegro. Nama bahasa ini merujuk kepada wilayah Dalmasia. Bahasa Dalmasia berdialek Ragusa merupakan bahasa resmi Republik Ragusa, meskipun nantinya bahasa Italia atau Kroasia menggantikannya. Penutur bahasa Dalmasia tinggal di kota Zadar, Trogir (Tragur), Spalato (Split; Spalatro), Ragusa (Dubrovnik; Raugia), dan Kotor (Cattaro) (masing-masing kota memiliki dialeknya sendiri), dan di pulau Krk (Vikla), Cres (Crepsa) dan Rab (Arba). (in)
- Język dalmatyński – wymarły język z grupy romańskiej (podgrupa italoromańska), używany w średniowieczu w kilku miastach na wybrzeżu Dalmacji: Dubrownik (dalmat.: Ragusa), Split (Spalato), Zadar (Zara) i Trogir (Trau) oraz na wyspach: Cres (dalmat.: Crepsa), Krk (Vikla) i Rab (Arba), a także w jednej miejscowości w obecnej Czarnogórze – Kotorze (Cattaro). (pl)
- A língua dálmata ou dalmática é um idioma românico extinto, considerado por alguns linguistas como a ponte entre o italiano e o romeno e o representante de um conjunto de línguas românicas que se perderam. Era falada ao longo da costa da Dalmácia e distinguiam-se dois dialetos principais:
* o setentrional (também dito velhoto);
* o meridional. O último falante do dialeto setentrional, Tuone Udaina, foi entrevistado no fim do século XIX pelo linguista Matteo Bartoli, que estudou o dialeto e publicou um trabalho a respeito em alemão, Das Dalmatische. (pt)
- Далмати́нский язы́к (также далма́тский язы́к, иногда вельо́тский язы́к; самоназвание: veklisúṅ, vetrún diskaurs) — мёртвый язык, принадлежащий к романской группе индоевропейской семьи, на котором ранее говорило население Далмации — области на побережье Адриатического моря от острова Крк (Велья) на севере до Котора (Каттаро) на юге. Ареал далматинского языка постепенно сужался в силу итальянизации и далматинцев. На последних этапах своего существования (XV—XIX века) далматинский язык представлял собой ряд изолированных и поэтому довольно отличных друг от друга диалектов, сохранявшихся в ряде прибрежных населённых пунктов и островов Адриатики и испытывавших влияние венетского и хорватского языков. На острове Крк далматинский сохранялся до 10 июня 1898 года, когда погиб, подорвавшись на мине (ru)
- Далматинська мова — мертва мова романської групи індоєвропейської сім'ї, якою колись розмовляло населення Далмації — узбережжя Адріатичного моря від острову Велья (Крк) на півночі до Каттаро (Котору) в сучасній Чорногорії на півдні, що зараз належить переважно Хорватії. Народ, що розмовляв далматинською, жив здебільшого у приморських містах — Зара (Задар), Трау (Трогір), Спалато (Спліт), Рагуза (Дубровник), Каттаро (Котор), а також на островах Велья (Крк), Керсо (Црес) і Арбе (Раб) у затоці Кварнер на півночі Хорватії. (uk)
|
