| dbo:abstract
|
- Un gas ideal és el model més senzill de l'estat gasós emprat en termodinàmica. Els gasos es comporten com un gas ideal a pressions de l'ordre de la pressió atmosfèrica o menors, i a temperatures ambient o majors. (ca)
- الغاز المثالي (بالإنجليزية: ideal Gas) هو نموذج فيزيائي ثرموديناميك لتصرف المادة في الحالة الغازية. يفرض النموذج عدم وجود تفاعل بين جزيئات الغاز وأن جزيئات الغاز نقطية، لذا فإنه مناسب لوصف غازات ذات كثافة منخفضة، كما ينطبق على الغازات الخاملة مثل الهيليوم والنيون والآرغون التي لا تكوّن جزيئات وتكون ذراتها منفردة. هذ النموذج اكتشف في القرن 19. (ar)
- Ideální (dokonalý) plyn je plyn, který má na rozdíl od skutečného plynu tyto ideální vlastnosti: je dokonale stlačitelný a bez vnitřního tření. Částice takového plynu musejí splňovat následující podmínky:
* rozměry částic jsou zanedbatelné vzhledem ke vzdálenostem mezi nimi (částice ideálního plynu lze tedy považovat za hmotné body, které se navzájem nedotýkají. Pouze v okamžiku srážky),
* kromě na sebe částice jinak nepůsobí,
* celková kinetická energie částic se při vzájemných srážkách nemění, tzn. srážky částic jsou . Důsledkem těchto podmínek je dokonalá stlačitelnost a dokonalá tekutost ideálního plynu. (cs)
- Als ideales Gas bezeichnet man in der Physik und physikalischen Chemie eine bestimmte idealisierte Modellvorstellung eines realen Gases. Darin geht man von einer Vielzahl von Teilchen in ungeordneter Bewegung aus. Obwohl dieses Modell eine starke Vereinfachung darstellt, lassen sich mit ihm viele thermodynamische Prozesse von Gasen verstehen und mathematisch beschreiben. In der Quantenmechanik unterscheidet man das ideale Bosegas und das ideale Fermigas. (de)
- Το ιδανικό αέριο αποτελεί ένα μοντέλο, χρήσιμο για να μελετηθούν κατά προσέγγιση οι ιδιότητες και η συμπεριφορά των αερίων. Σε ένα πρώτο επίπεδο, ιδανικό αέριο ονομάζεται εκείνο που επαληθεύει τους νόμους των Boyle-Mariotte και Gay-Lussac που συντίθενται σε ενιαίο νόμο υπό την μορφή της γενικής εξίσωσης γινομένων: όπου
*
* V ο όγκος
* Τ η απόλυτη θερμοκρασία
* n ο αριθμός των γραμμομορίων
* R η παγκόσμια σταθερά των αερίων
* kB η σταθερά του Μπόλτζμαν Οι δύο μορφές της παραπάνω σχέσης είναι ισοδύναμες. Η εξίσωση αυτή ονομάζεται επίσης εξίσωση ελαστικότητας ή γενική εξίσωση της κατάστασης του αερίου και παρέχει την σχέση που συνδέει τα τρία χαρακτηριστικά στοιχεία του δηλαδή πίεση, ειδικό όγκο και θερμοκρασία του και ισχύει για οποιαδήποτε κατάσταση του αερίου εφόσον εκείνο βρίσκεται σε θερμοδυναμική ισορροπία. Πιο συγκεκριμένα, οι παραδοχές που γίνονται για το ιδανικό αέριο είναι οι εξής:
* Τα μόρια που το αποτελούν είναι σημειακά και πεπερασμένης μάζας.
* Τα μόρια συγκρούονται μεταξύ τους σύμφωνα με τους νόμους κρούσης των σφαιρών. Σε συνδυασμό με το σημειακό χαρακτήρα των σωματιδίων, αυτό σημαίνει ότι θεωρούμε τις κρούσεις πάντα μετωπικές, όπου το μόνο που μεταβάλλεται είναι το μέτρο και η φορά (όχι όμως η διεύθυνση) της ταχύτητας των σωματιδίων. Οι κρούσεις είναι ελαστικές οπότε το σύνολο της κινητικής ενέργειας των μορίων διατηρείται.
* Τα μόρια δεν αλληλεπιδρούν με κανέναν άλλο τρόπο μεταξύ τους. Δεν υπάρχουν δηλαδή, για παράδειγμα, ηλεκτρικές δυνάμεις έλξης ή άπωσης. Τα πραγματικά αέρια αποκλίνουν από αυτό το μοντέλο, καθώς δεν είναι σημειακά, και οι κρούσεις και αλληλεπιδράσεις μεταξύ τους είναι πιο περίπλοκες. Ρεαλιστικότερα μοντέλα που περιγράφουν πραγματικά (αλληλεπιδρώντα) αέρια χωρίζονται σε δύο κατηγορίες: Φαινομενολογικά και θεωρητικά. Παράδειγμα φαινομενολογικού μοντέλου αποτελεί η , ενώ παράδειγμα θεωρητικού μοντέλου αποτελεί . (el)
- La ideala gaso (aŭ perfekta gaso) estas gaso, en kiu la gaskorpuskloj ne interagas inter ili krom per kolizioj, kaj ili moviĝas per elastaj puŝoj al la ujo. La stato-ekvacio (aŭ universala leĝo) de ideala gaso estas (ekvacio de Clapeyron) kie p signifas premon, V volumenon, n molan kvanton, R universalan gaskonstanton kaj T temperaturon (en kelvino). ĉe normaj statoj (p = 1 baro, t = 0°C) validas por la ideala gaso:
* molara volumeno, : Vn = 0,022414 m3/mol
* koeficiento de la volumena disetendiĝo, volumena dilatkoeficiento sub konstanta premo: γ = 1/273,15 K−1
* pri konstanta volumeno: β = γ (eo)
- Un gas ideal es un gas teórico compuesto de un conjunto de partículas puntuales con desplazamiento aleatorio, que no interactúan entre sí. El concepto de gas ideal es útil porque el mismo se comporta según la ley de los gases ideales, una ecuación de estado simplificada, y que puede ser analizada mediante la mecánica estadística. En condiciones normales tales como condiciones normales de presión y temperatura, la mayoría de los gases reales se comporta en forma cualitativa como un gas ideal. Muchos gases tales como el nitrógeno, oxígeno, hidrógeno, gases nobles, y algunos gases pesados tales como el dióxido de carbono pueden ser tratados como gases ideales dentro de una tolerancia razonable. Generalmente, el alejamiento de las condiciones de gas ideal tiende a ser menor a mayores temperaturas y a menor densidad (o sea a menor presión), ya que el trabajo realizado por las fuerzas intermoleculares es menos importante comparado con energía cinética de las partículas, y el tamaño de las moléculas es menos importante comparado con el espacio vacío entre ellas. El modelo de gas ideal tiende a fallar a temperaturas menores o a presiones elevadas, donde las fuerzas intermoleculares y el tamaño intermolecular son importantes. También por lo general, el modelo de gas ideal no es apropiado para la mayoría de los gases pesados, tales como vapor de agua o muchos fluidos refrigerantes. A ciertas temperaturas bajas y a alta presión, los gases reales sufren una transición de fase, tales como a un líquido o a un sólido. El modelo de un gas ideal, sin embargo, no describe o permite las transiciones de fase. Estos fenómenos deben ser modelados por ecuaciones de estado más complejas. El modelo de gas ideal ha sido investigado tanto en el ámbito de la dinámica newtoniana (como por ejemplo en "teoría cinética") y en mecánica cuántica (como "partícula en una caja"). El modelo de gas ideal también ha sido utilizado para modelar el comportamiento de electrones dentro de un metal (en el Modelo de Drude y en el modelo de electrón libre), y es uno de los modelos más importantes utilizados en la mecánica estadística. Tipos de gases ideales Existen tres clases básicas de gas ideal:
* El clásico o gas ideal de Maxwell-Boltzmann
* El gas ideal cuántico de Bose, compuesto de bosones
* El gas ideal cuántico de Fermi, compuesto de fermiones El gas ideal clásico puede ser clasificado en dos tipos: el gas ideal termodinámico clásico y el gas ideal cuántico de Boltzmann. Ambos son esencialmente el mismo, excepto que el gas ideal termodinámico está basado en la mecánica estadística clásica, y ciertos parámetros termodinámicos tales como la entropía son especificados a menos de una constante aditiva. El gas ideal cuántico de Boltzmann salva esta limitación al tomar el límite del gas cuántico de Bose gas y el gas cuántico de Fermi gas a altas temperaturas para especificar las constantes aditivas. El comportamiento de un gas cuántico de Boltzmann es el mismo que el de un gas ideal clásico excepto en cuanto a la especificación de estas constantes. Los resultados del gas cuántico de Boltzmann son utilizados en varios casos incluidos la ecuación de Sackur-Tetrode de la entropía de un gas ideal y la para un plasma ionizado débil. (es)
- Gas ideala gasen egoera teoriko bat da, non gasa ausaz higitzen diren partikula puntualez osatutako den eta haien arteko elkarrekintzak talka elastiko perfektuak diren. Gas ideala honako arauak jarraitzen dituzten molekulez osatuta dago: 1.
* Molekulak ez dira euren artean erakartzen ezta aldaratzen. Molekulen arteko interakzio bakarra euren arteko eta edukiontziarekiko talka elastikoak izango dira. 2.
* Gas idealaren molekulek ez dute bolumenik okupatzen. Gas ideal baten molekulen bolumena ez da kontutan hartzen. Gas idealen legea jarraitzen dute: PV=nRT P: Presioa V: Bolumena n: Molak R: gasen konstantea (8.314 J·K−1mol-1) T: Tenperatura (eu)
- An ideal gas is a theoretical gas composed of many randomly moving point particles that are not subject to interparticle interactions. The ideal gas concept is useful because it obeys the ideal gas law, a simplified equation of state, and is amenable to analysis under statistical mechanics. The requirement of zero interaction can often be relaxed if, for example, the interaction is perfectly elastic or regarded as point-like collisions. Under various conditions of temperature and pressure, many real gases behave qualitatively like an ideal gas where the gas molecules (or atoms for monatomic gas) play the role of the ideal particles. Many gases such as nitrogen, oxygen, hydrogen, noble gases, some heavier gases like carbon dioxide and mixtures such as air, can be treated as ideal gases within reasonable tolerances over a considerable parameter range around standard temperature and pressure. Generally, a gas behaves more like an ideal gas at higher temperature and lower pressure, as the potential energy due to intermolecular forces becomes less significant compared with the particles' kinetic energy, and the size of the molecules becomes less significant compared to the empty space between them. One mole of an ideal gas has a volume of 22.710947(13) litres at standard temperature and pressure (a temperature of 273.15 K and an absolute pressure of exactly 105 Pa) as defined by IUPAC since 1982. The ideal gas model tends to fail at lower temperatures or higher pressures, when intermolecular forces and molecular size becomes important. It also fails for most heavy gases, such as many refrigerants, and for gases with strong intermolecular forces, notably water vapor. At high pressures, the volume of a real gas is often considerably larger than that of an ideal gas. At low temperatures, the pressure of a real gas is often considerably less than that of an ideal gas. At some point of low temperature and high pressure, real gases undergo a phase transition, such as to a liquid or a solid. The model of an ideal gas, however, does not describe or allow phase transitions. These must be modeled by more complex equations of state. The deviation from the ideal gas behavior can be described by a dimensionless quantity, the compressibility factor, Z. The ideal gas model has been explored in both the Newtonian dynamics (as in "kinetic theory") and in quantum mechanics (as a "gas in a box"). The ideal gas model has also been used to model the behavior of electrons in a metal (in the Drude model and the free electron model), and it is one of the most important models in statistical mechanics. If the pressure of an ideal gas is reduced in a throttling process the temperature of the gas does not change. (If the pressure of a real gas is reduced in a throttling process, its temperature either falls or rises, depending on whether its Joule–Thomson coefficient is positive or negative.) (en)
- Le gaz parfait est un modèle thermodynamique décrivant le comportement des gaz réels à basse pression. Ce modèle a été développé du milieu du XVIIe siècle au milieu du XVIIIe siècle et formalisé au XIXe siècle. Il est fondé sur l'observation expérimentale selon laquelle tous les gaz tendent vers ce comportement à pression suffisamment basse, quelle que soit la nature chimique du gaz, ce qu'exprime la loi d'Avogadro, énoncée en 1811 : la relation entre la pression, le volume et la température est, dans ces conditions, indépendante de la nature du gaz. Cette propriété s'explique par le fait que lorsque la pression est faible, les molécules de gaz sont suffisamment éloignées les unes des autres pour que l'on puisse négliger les interactions électrostatiques qui dépendent, elles, de la nature du gaz (molécules plus ou moins polaires). De nombreux gaz réels vérifient avec une excellente approximation le modèle du gaz parfait dans les conditions normales. C'est le cas des gaz principaux de l'air, le diazote N2 et le dioxygène O2. (fr)
- Samhail gáis fhoirfe, mar nach bhfuil sna hadaimh ach ponc-cháithníní nach n-imoibríonn le chéile ar chor ar bith. Feidhmíonn na triathgháis héiliam is neon, agus gnáthgháis faoi bhrú íseal mar seo, ionann is. Is gás idéalach gás a chomhlíonann an chothromóid staide p V = n R T, sa chás gurb é p (i bpascail, Pa) an brú sa ghás, V (i méadair chearnacha, m2) toirt an gháis, n líon na mól den ghás atá i gceist, T (i gceilviní, K) an dearbhtheocht, agus R tairiseach mólach na ngás (luach 8.314 J mol-1 K-1). (ga)
- Gas ideal adalah gas yang terdiri dari partikel-partikel titik yang bergerak secara acak dan tidak saling berinteraksi. Hukum dasar dari gas ideal yaitu hukum Boyle-Mariotte, yang dirumuskan bersama oleh Robert Boyle (1627-1691) dan (1620-1684). Konsep gas ideal sangat berguna karena memenuhi hukum gas ideal, sebuah persamaan keadaan yang disederhanakan, sehingga dapat dianalisis dengan mekanika statistika. Pada kondisi normal seperti temperatur dan tekanan standar, kebanyakan gas nyata berperilaku seperti gas ideal. Banyak gas seperti nitrogen, oksigen, hidrogen, gas mulia dan karbon dioksida dapat diperlakukan seperti gas ideal dengan perbedaan yang masih dapat ditolerir. Secara umum, gas berperilaku seperti gas ideal pada temperatur tinggi dan tekanan rendah, karena kerja yang melawan gaya intermolekuler menjadi jauh lebih kecil bila dibandingkan dengan energi kinetik partikel, dan ukuran molekul juga menjadi jauh lebih kecil bila dibandingkan dengan ruangan kosong antar molekul. Model gas ideal tak dapat dipakai pada suhu rendah atau tekanan tinggi, karena gaya intermolekuler dan ukuran molekuler menjadi penting. Model gas ideal juga tak dapat dipakai pada gas-gas berat seperti refrigeran atau gas dengan gaya intermolekuler kuat, seperti uap air. Pada beberapa titik ketika suhu rendah dan tekanan tinggi, gas nyata akan menjalani menjadi atau solid. Model gas ideal tidak dapat menjelaskan atau memperbolehkan fase transisi. Hal ini dapat dijelaskan dengan persamaan keadaan yang lebih kompleks. (in)
- 理想気体（りそうきたい、（英: ideal gas）または完全気体（かんぜんきたい、（英: perfect gas）は、圧力が温度と密度に比例し、内部エネルギーが密度に依らない想像上の気体である。気体の最も基本的な理論モデルであり、より厳密な他の気体の理論モデルはすべて、低密度では理想気体に漸近する。統計力学および気体分子運動論においては、気体を構成する個々の粒子の大きさが無視できるほど小さく、構成粒子間には引力が働かない系である。 実際には、どんな気体分子にも、ある程度の大きさがあり、分子間力も働いているので、理想気体は実在しない。理想気体に対して現実の気体は、実在気体または不完全気体と呼ばれる。実在気体も、低圧で高温の状態では理想気体に近い振る舞いをするため、常温・常圧において、実在気体を理想気体とみなしても問題ない場合は多い。 (ja)
- Un gas ideale, o gas perfetto, è un gas descritto dall'equazione di stato dei gas perfetti, e che quindi rispetta la legge di Boyle-Mariotte, la prima legge di Gay-Lussac o legge di Charles, e la seconda legge di Gay-Lussac, in tutte le condizioni di temperatura, densità e pressione. In questo modello le molecole del gas sono assunte puntiformi e non interagenti. I gas reali si comportano con buona approssimazione come gas perfetti quando la pressione è sufficientemente bassa e la temperatura sufficientemente alta. (it)
- 이상기체(理想氣體, ideal gas)는 탄성 충돌 이외의 다른 상호작용을 하지 않는 점입자로 이루어진 기체 모형이다. 이상적인 온도와 압력에서 많은 실제 기체들은 이상 기체로 근사할 수 있으며, 높은 온도와 낮은 압력일 수록 이상 기체에 더 근사하게 된다. 이상 기체는 그 입자 통계에 따라 세 가지가 있다.
* 고전적 이상기체는 맥스웰-볼츠만 통계를 따르는 고전적 입자들로 이루어져 있다.
* 보스 기체는 양자역학적으로 보손인 입자들로 이루어져 있으며, 보스-아인슈타인 통계를 따른다.
* 페르미 기체는 양자역학적으로 페르미온인 입자들로 이루어져 있으며, 페르미-디랙 통계를 따른다. 끊임없이 불규칙한 직선 운동을 한다. 따라서 운동 에너지 손실 없이 운동 에너지가 보존된다(운동에너지는 절대 온도에 비례). 위치 에너지, 인력, 반발력, 기체 분자 자체의 부피는 무시한다. (ko)
- Een ideaal gas is een hypothetisch gas dat precies aan de algemene gaswet voldoet. Een ideaal gas bestaat uit atomen die een te verwaarlozen ruimte innemen en waartussen te verwaarlozen krachten bestaan, behalve bij botsingen. Alle botsingen tussen de atomen onderling en tussen atomen en de wanden zijn perfect elastisch, aangezien de atomen geen mogelijkheid hebben energie op te slaan (behalve kinetische energie). Een ideaal gas is een goede benadering voor reële verdunde gassen. De idealegaswet werd door Van der Waals verfijnd, hetgeen leidde tot de Van der Waalsvergelijking, een toestandsvergelijking waarin ook het volume en de aantrekkingskracht van de atomen in beschouwing worden genomen. Bij lagere temperaturen en hogere dichtheden kan het nodig zijn dat effecten van kwantummechanische statistiek belangrijker zijn dan die van wisselwerkingen. In zulke gevallen wordt het concept van het ideale gas uitgebreid tot dat van een Fermigas of een Bosegas, waarin de eigenschappen van de afzonderlijke atomen, anders dan bij een ideaal gas en bij een Vanderwaalsgas, wel degelijk een rol spelen. De idealegaswet legt als volgt een verband tussen fysische omstandigheden: waarin
* p de druk is van het gas
* V het volume is waarin het gas zich bevindt
* n het aantal mol is van het gas
* R de gasconstante is
* T de temperatuur is van het gas (in kelvin). Het product van druk (p) en volume (V) resulteert in een hoeveelheid energie (E). Gegeven het feit dat voor druk geldt dat p = Force / Area = F / A en dat voor arbeid geldt dat W = Force x verplaatsing = F . x, dan kan dit als volgt worden afgeleid: p . V = (F / A) . V = ((W/x) / A) . V = (W/V) . V = W. En volgens het arbeid/energie-theorema is arbeid de overdracht van energie. QED Aangezien R = kB NA, de gasconstante is de Boltzmannconstante maal de constante van Avogadro, kan dit ook geschreven worden als de Vm staat hier voor het volume per één mol van die stof. (nl)
- Um gás ideal ou gás perfeito pode ser compreendido como um conjunto de moléculas ou átomos que estão em movimento constante e aleatório, cujas velocidades médias estão relacionadas com a temperatura - quanto maior a temperatura do sistema, maior a velocidade média das moléculas. Um gás difere-se de um líquido pelo fato de as moléculas estarem mais afastadas, exceto no momento em que elas sofrem colisões. Outra diferença é que o movimento de suas trajetórias é muito pouco perturbado pelas forças intermoleculares. O conceito de gás ideal é útil porque obedece a lei dos gases ideais, uma equação de estado simplificada, e é passível de análise pela mecânica estatística. A Lei dos Gases Ideais relaciona as variáveis de estado: temperatura, pressão, volume e número de mols, o que permite determinar o valor de uma variável quando se conhece as outras três. Um gás ideal é composto de partículas puntiformes (tamanho desprezível, considerando que seus diâmetros são muito menores que as distâncias médias percorridas), e precisa estar na condição de baixa pressão (falta de interações). Considerando os três estados físicos da matéria, apenas o estado gasoso permite, comparativamente, uma descrição quantitativa simples. Em condições ambientais normais tais como as temperatura e pressão padrão, a maioria dos gases reais comportam-se como um gás ideal. Geralmente, desvios de um gás ideal tendem a diminuir com mais alta temperatura e menor densidade, como o trabalho realizado por forças intermoleculares tornando-se menos significativas comparadas com a energia cinética das partículas, e o tamanho das moléculas torna-se menos significativo comparado ao espaço vazio entre elas. O modelo do gás ideal tende a falhar em mais baixas temperaturas ou mais altas pressões, quando forças intermoleculares e o tamanho molecular tornam-se importantes. Em algum ponto de baixa temperatura e alta pressão, gases reais atravessam uma transição de fase, tais como um líquido ou um sólido. O modelo de um gás ideal, entretanto, não descreve ou permite transições de fases. Estes devem ser modelados por equações de estado mais complexas. O modelo do gás ideal tem sido explorado tanto na dinâmica Newtoniana (como na "teoria cinética") e em mecânica quântica (como um "gás em uma caixa"). O modelo de gás ideal tem sido também usado para modelar o comportamento de elétrons em um metal (no modelo de Drude e no modelo do elétron livre), e é um dos mais importantes modelos em mecânica estatística. (pt)
- Идеа́льный газ — теоретическая модель, широко применяемая для описания свойств и поведения реальных газов при умеренных давлениях и температурах. В этой модели, во-первых, предполагается, что составляющие газ частицы не взаимодействуют друг с другом, то есть их размеры пренебрежимо малы, поэтому в объёме, занятом идеальным газом, нет взаимных неупругих столкновений частиц. Частицы идеального газа претерпевают столкновения только со стенками сосуда. Второе предположение: между частицами газа нет дальнодействующего взаимодействия, например, электростатического или гравитационного. Дополнительное условие упругих столкновений между молекулами и стенками сосуда в рамках молекулярно-кинетической теории приводит к термодинамике идеального газа . В различных расширенных моделях идеального газа предполагается, что частицы имеют внутреннюю структуру и протяжённые размеры, что можно представить частицы в виде эллипсоидов или сфер, соединённых упругими связями (например, двухатомные молекулы). Представление частиц газа в виде многоатомных молекул приводит к возникновению дополнительных степеней свободы, что побуждает учитывать энергию не только поступательного, но и вращательно-колебательного движения частиц, а также не только центральные, но и нецентральные столкновения частиц. Модель широко применяется для решения задач термодинамики газов и аэрогазодинамики. Например, воздух при атмосферном давлении и комнатной температуре с достаточной для практических расчётов точностью хорошо описывается моделью идеального газа. В случае очень больших давлений требуется применение более точных уравнений состояния реальных газов, например, полуэмпирического уравнения Ван-дер-Ваальса, в котором учитывается притяжение между молекулами и их конечные размеры. При очень высоких температурах молекулы реальных газов могут диссоциировать на составляющие их атомы, или атомы могут ионизироваться с отщеплением электронов. Поэтому в случаях высоких давлений и/или температур уравнения состояния идеального газа применимы только с некоторыми допущениями, либо неприменимы совсем. Различают классический идеальный газ (его свойства выводятся из законов классической механики и подчиняются статистике Максвелла — Больцмана), квазиклассический идеальный газ (для которого — в отличие от классического идеального газа — не выполняется закон равномерного распределения энергии по степеням свободы) и квантовый идеальный газ (его свойства определяются законами квантовой механики и описываются статистиками Ферми — Дирака или Бозе — Эйнштейна). С термодинамической точки зрения различие между классическим и квазиклассическим идеальными газами состоит в следующем. Теплоёмкость классического идеального газа не зависит от температуры и однозначно задана геометрией молекулы газа, которая тем самым определяет вид калорического уравнения состояния газа. Классические идеальные газы с одинаковой геометрией молекул подчиняются одному и тому же калорическому уравнению состояния. Теплоёмкость квазиклассического идеального газа зависит от температуры, причём эта зависимость индивидуальна для каждого газа; соответственно каждый квазиклассический идеальный газ описывается своим собственным калорическим уравнением состояния. Очень часто — в том числе и в данной статье, — когда различия между классическим и квазиклассическим приближениями не играют роли, термин «классический идеальный газ» рассматривают как синоним выражения «неквантовый идеальный газ». При макроскопическом подходе идеальными классическими и квазиклассическими газами называют гипотетические (реально не существующие) газы, подчиняющиеся термическому уравнению состояния Клапейрона (Клапейрона — Менделеева). Иногда дополнительно указывают, что для классического идеального газа справедлив закон Джоуля. Термодинамика утверждает, что закон Джоуля выполняется для любого флюида с уравнением состояния вида или , где — давление, — абсолютная температура и — объём (см. ). Поэтому, давая дефиницию классическому идеальному газу, упоминать о законе Джоуля необязательно. С другой стороны, если рассматривать данный закон как обобщение экспериментальных данных, то изложение макроскопической теории классического идеального газа требует привлечения только самых элементарных сведений из термодинамики. Популярность модели «идеальный газ» в учебных курсах термодинамики обусловлена тем обстоятельством, что результаты, получаемые с помощью уравнения Клапейрона, представляют собой не слишком сложные математические выражения и обычно допускают простой аналитический и/или графический анализ поведения входящих в них величин. Квазиклассическое приближение используют для вычисления термодинамических функций газов по их молекулярным данным. (ru)
- Gaz doskonały, gaz idealny – abstrakcyjny, matematyczny model fizyczny gazu, spełniający następujące warunki: 1.
* brak oddziaływań międzycząsteczkowych z wyjątkiem odpychania w momencie zderzeń cząsteczek, 2.
* objętość cząsteczek jest znikoma w stosunku do objętości gazu, 3.
* zderzenia cząsteczek są doskonale sprężyste, 4.
* cząsteczki znajdują się w ciągłym chaotycznym ruchu. Założenia te wyjaśniły podstawowe właściwości gazów. Po odkryciu własności cząstek w mechanice kwantowej, zastosowano te założenia też do cząstek kwantowych. Powyższe założenia prowadzą do następujących modeli: 1.
* klasyczny gaz doskonały, 2.
* gaz Fermiego, będący zastosowaniem modelu do fermionów, np. elektronów w metalu 3.
* gaz bozonów, będący zastosowaniem modelu do bozonów, np. fotonów. Gaz doskonały należy odróżnić od płynu idealnego. (pl)
- En ideal gas är en modellgas som antas bestå av ourskiljbara partiklar och där den enda växelverkan partiklar emellan, eller med den behållare de eventuellt är instängda i, är via elastiska kollisioner. I verkligheten uppvisar inte gaser dessa egenskaper, men approximationen är ändå oftast mycket god. För tekniska sammanhang gäller approximationen med god noggrannhet för gaser med temperaturer betydligt högre än sin kokpunkt, till exempel luft i rumstemperatur, medan korrektioner kan behövas för vattenånga som närmar sig sin kondensationstemperatur. (sv)
- 理想氣體為假想的气体。其假設為：
* 氣體分子本身不占有體積
* 氣體分子持續以曲線運動，並且與容器器壁間發生彈性碰撞，因而對器壁施加壓力
* 氣體分子間無作用力，亦即不吸引也不排斥
* 氣體分子的平均能量與开尔文溫度成正比 其特性為：
* 理想氣體適用理想氣體狀態方程式
* 理想氣體絕不液化或固化 真實氣體在愈低壓、愈高溫的狀態，氣體分子間作用力愈小，性質愈接近理想氣體。最接近理想氣體的氣體為氦氣。 (zh)
- Ідеа́льний газ ─ з позиції молекулярно-кінетичної теорії ─ являє собою теоретичну (математичну, фізичну) модель газу, в якій передбачається, що: 1.
* потенціальною енергією взаємодії матеріальних часток, що складають газ, можна знехтувати в порівнянні з їх кінетичною енергією; 2.
* сумарний об'єм частинок газу дуже малий або ним можна знехтувати; 3.
* між частинками немає далекодіючих сил тяжіння або відштовхування, зіткнення часток між собою і зі стінками посудини абсолютно пружні (відсутня кінетична енергія); 4.
* час взаємодії між частинками дуже малий в порівнянні із середнім часом між зіткненнями. Існує ще розширена модель ідеального газу. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Un gas ideal és el model més senzill de l'estat gasós emprat en termodinàmica. Els gasos es comporten com un gas ideal a pressions de l'ordre de la pressió atmosfèrica o menors, i a temperatures ambient o majors. (ca)
- الغاز المثالي (بالإنجليزية: ideal Gas) هو نموذج فيزيائي ثرموديناميك لتصرف المادة في الحالة الغازية. يفرض النموذج عدم وجود تفاعل بين جزيئات الغاز وأن جزيئات الغاز نقطية، لذا فإنه مناسب لوصف غازات ذات كثافة منخفضة، كما ينطبق على الغازات الخاملة مثل الهيليوم والنيون والآرغون التي لا تكوّن جزيئات وتكون ذراتها منفردة. هذ النموذج اكتشف في القرن 19. (ar)
- Als ideales Gas bezeichnet man in der Physik und physikalischen Chemie eine bestimmte idealisierte Modellvorstellung eines realen Gases. Darin geht man von einer Vielzahl von Teilchen in ungeordneter Bewegung aus. Obwohl dieses Modell eine starke Vereinfachung darstellt, lassen sich mit ihm viele thermodynamische Prozesse von Gasen verstehen und mathematisch beschreiben. In der Quantenmechanik unterscheidet man das ideale Bosegas und das ideale Fermigas. (de)
- La ideala gaso (aŭ perfekta gaso) estas gaso, en kiu la gaskorpuskloj ne interagas inter ili krom per kolizioj, kaj ili moviĝas per elastaj puŝoj al la ujo. La stato-ekvacio (aŭ universala leĝo) de ideala gaso estas (ekvacio de Clapeyron) kie p signifas premon, V volumenon, n molan kvanton, R universalan gaskonstanton kaj T temperaturon (en kelvino). ĉe normaj statoj (p = 1 baro, t = 0°C) validas por la ideala gaso:
* molara volumeno, : Vn = 0,022414 m3/mol
* koeficiento de la volumena disetendiĝo, volumena dilatkoeficiento sub konstanta premo: γ = 1/273,15 K−1
* pri konstanta volumeno: β = γ (eo)
- Samhail gáis fhoirfe, mar nach bhfuil sna hadaimh ach ponc-cháithníní nach n-imoibríonn le chéile ar chor ar bith. Feidhmíonn na triathgháis héiliam is neon, agus gnáthgháis faoi bhrú íseal mar seo, ionann is. Is gás idéalach gás a chomhlíonann an chothromóid staide p V = n R T, sa chás gurb é p (i bpascail, Pa) an brú sa ghás, V (i méadair chearnacha, m2) toirt an gháis, n líon na mól den ghás atá i gceist, T (i gceilviní, K) an dearbhtheocht, agus R tairiseach mólach na ngás (luach 8.314 J mol-1 K-1). (ga)
- 理想気体（りそうきたい、（英: ideal gas）または完全気体（かんぜんきたい、（英: perfect gas）は、圧力が温度と密度に比例し、内部エネルギーが密度に依らない想像上の気体である。気体の最も基本的な理論モデルであり、より厳密な他の気体の理論モデルはすべて、低密度では理想気体に漸近する。統計力学および気体分子運動論においては、気体を構成する個々の粒子の大きさが無視できるほど小さく、構成粒子間には引力が働かない系である。 実際には、どんな気体分子にも、ある程度の大きさがあり、分子間力も働いているので、理想気体は実在しない。理想気体に対して現実の気体は、実在気体または不完全気体と呼ばれる。実在気体も、低圧で高温の状態では理想気体に近い振る舞いをするため、常温・常圧において、実在気体を理想気体とみなしても問題ない場合は多い。 (ja)
- Un gas ideale, o gas perfetto, è un gas descritto dall'equazione di stato dei gas perfetti, e che quindi rispetta la legge di Boyle-Mariotte, la prima legge di Gay-Lussac o legge di Charles, e la seconda legge di Gay-Lussac, in tutte le condizioni di temperatura, densità e pressione. In questo modello le molecole del gas sono assunte puntiformi e non interagenti. I gas reali si comportano con buona approssimazione come gas perfetti quando la pressione è sufficientemente bassa e la temperatura sufficientemente alta. (it)
- 이상기체(理想氣體, ideal gas)는 탄성 충돌 이외의 다른 상호작용을 하지 않는 점입자로 이루어진 기체 모형이다. 이상적인 온도와 압력에서 많은 실제 기체들은 이상 기체로 근사할 수 있으며, 높은 온도와 낮은 압력일 수록 이상 기체에 더 근사하게 된다. 이상 기체는 그 입자 통계에 따라 세 가지가 있다.
* 고전적 이상기체는 맥스웰-볼츠만 통계를 따르는 고전적 입자들로 이루어져 있다.
* 보스 기체는 양자역학적으로 보손인 입자들로 이루어져 있으며, 보스-아인슈타인 통계를 따른다.
* 페르미 기체는 양자역학적으로 페르미온인 입자들로 이루어져 있으며, 페르미-디랙 통계를 따른다. 끊임없이 불규칙한 직선 운동을 한다. 따라서 운동 에너지 손실 없이 운동 에너지가 보존된다(운동에너지는 절대 온도에 비례). 위치 에너지, 인력, 반발력, 기체 분자 자체의 부피는 무시한다. (ko)
- En ideal gas är en modellgas som antas bestå av ourskiljbara partiklar och där den enda växelverkan partiklar emellan, eller med den behållare de eventuellt är instängda i, är via elastiska kollisioner. I verkligheten uppvisar inte gaser dessa egenskaper, men approximationen är ändå oftast mycket god. För tekniska sammanhang gäller approximationen med god noggrannhet för gaser med temperaturer betydligt högre än sin kokpunkt, till exempel luft i rumstemperatur, medan korrektioner kan behövas för vattenånga som närmar sig sin kondensationstemperatur. (sv)
- 理想氣體為假想的气体。其假設為：
* 氣體分子本身不占有體積
* 氣體分子持續以曲線運動，並且與容器器壁間發生彈性碰撞，因而對器壁施加壓力
* 氣體分子間無作用力，亦即不吸引也不排斥
* 氣體分子的平均能量與开尔文溫度成正比 其特性為：
* 理想氣體適用理想氣體狀態方程式
* 理想氣體絕不液化或固化 真實氣體在愈低壓、愈高溫的狀態，氣體分子間作用力愈小，性質愈接近理想氣體。最接近理想氣體的氣體為氦氣。 (zh)
- Ideální (dokonalý) plyn je plyn, který má na rozdíl od skutečného plynu tyto ideální vlastnosti: je dokonale stlačitelný a bez vnitřního tření. Částice takového plynu musejí splňovat následující podmínky:
* rozměry částic jsou zanedbatelné vzhledem ke vzdálenostem mezi nimi (částice ideálního plynu lze tedy považovat za hmotné body, které se navzájem nedotýkají. Pouze v okamžiku srážky),
* kromě na sebe částice jinak nepůsobí,
* celková kinetická energie částic se při vzájemných srážkách nemění, tzn. srážky částic jsou . (cs)
- Το ιδανικό αέριο αποτελεί ένα μοντέλο, χρήσιμο για να μελετηθούν κατά προσέγγιση οι ιδιότητες και η συμπεριφορά των αερίων. Σε ένα πρώτο επίπεδο, ιδανικό αέριο ονομάζεται εκείνο που επαληθεύει τους νόμους των Boyle-Mariotte και Gay-Lussac που συντίθενται σε ενιαίο νόμο υπό την μορφή της γενικής εξίσωσης γινομένων: όπου
*
* V ο όγκος
* Τ η απόλυτη θερμοκρασία
* n ο αριθμός των γραμμομορίων
* R η παγκόσμια σταθερά των αερίων
* kB η σταθερά του Μπόλτζμαν Πιο συγκεκριμένα, οι παραδοχές που γίνονται για το ιδανικό αέριο είναι οι εξής: (el)
- An ideal gas is a theoretical gas composed of many randomly moving point particles that are not subject to interparticle interactions. The ideal gas concept is useful because it obeys the ideal gas law, a simplified equation of state, and is amenable to analysis under statistical mechanics. The requirement of zero interaction can often be relaxed if, for example, the interaction is perfectly elastic or regarded as point-like collisions. (en)
- Gas ideala gasen egoera teoriko bat da, non gasa ausaz higitzen diren partikula puntualez osatutako den eta haien arteko elkarrekintzak talka elastiko perfektuak diren. Gas ideala honako arauak jarraitzen dituzten molekulez osatuta dago: 1.
* Molekulak ez dira euren artean erakartzen ezta aldaratzen. Molekulen arteko interakzio bakarra euren arteko eta edukiontziarekiko talka elastikoak izango dira. 2.
* Gas idealaren molekulek ez dute bolumenik okupatzen. Gas ideal baten molekulen bolumena ez da kontutan hartzen. Gas idealen legea jarraitzen dute: PV=nRT P: Presioa V: Bolumena n: Molak (eu)
- Le gaz parfait est un modèle thermodynamique décrivant le comportement des gaz réels à basse pression. Ce modèle a été développé du milieu du XVIIe siècle au milieu du XVIIIe siècle et formalisé au XIXe siècle. Il est fondé sur l'observation expérimentale selon laquelle tous les gaz tendent vers ce comportement à pression suffisamment basse, quelle que soit la nature chimique du gaz, ce qu'exprime la loi d'Avogadro, énoncée en 1811 : la relation entre la pression, le volume et la température est, dans ces conditions, indépendante de la nature du gaz. Cette propriété s'explique par le fait que lorsque la pression est faible, les molécules de gaz sont suffisamment éloignées les unes des autres pour que l'on puisse négliger les interactions électrostatiques qui dépendent, elles, de la nature (fr)
- Un gas ideal es un gas teórico compuesto de un conjunto de partículas puntuales con desplazamiento aleatorio, que no interactúan entre sí. El concepto de gas ideal es útil porque el mismo se comporta según la ley de los gases ideales, una ecuación de estado simplificada, y que puede ser analizada mediante la mecánica estadística. Tipos de gases ideales Existen tres clases básicas de gas ideal:
* El clásico o gas ideal de Maxwell-Boltzmann
* El gas ideal cuántico de Bose, compuesto de bosones
* El gas ideal cuántico de Fermi, compuesto de fermiones (es)
- Gas ideal adalah gas yang terdiri dari partikel-partikel titik yang bergerak secara acak dan tidak saling berinteraksi. Hukum dasar dari gas ideal yaitu hukum Boyle-Mariotte, yang dirumuskan bersama oleh Robert Boyle (1627-1691) dan (1620-1684). Konsep gas ideal sangat berguna karena memenuhi hukum gas ideal, sebuah persamaan keadaan yang disederhanakan, sehingga dapat dianalisis dengan mekanika statistika. (in)
- Gaz doskonały, gaz idealny – abstrakcyjny, matematyczny model fizyczny gazu, spełniający następujące warunki: 1.
* brak oddziaływań międzycząsteczkowych z wyjątkiem odpychania w momencie zderzeń cząsteczek, 2.
* objętość cząsteczek jest znikoma w stosunku do objętości gazu, 3.
* zderzenia cząsteczek są doskonale sprężyste, 4.
* cząsteczki znajdują się w ciągłym chaotycznym ruchu. Założenia te wyjaśniły podstawowe właściwości gazów. Po odkryciu własności cząstek w mechanice kwantowej, zastosowano te założenia też do cząstek kwantowych. Powyższe założenia prowadzą do następujących modeli: (pl)
- Um gás ideal ou gás perfeito pode ser compreendido como um conjunto de moléculas ou átomos que estão em movimento constante e aleatório, cujas velocidades médias estão relacionadas com a temperatura - quanto maior a temperatura do sistema, maior a velocidade média das moléculas. Um gás difere-se de um líquido pelo fato de as moléculas estarem mais afastadas, exceto no momento em que elas sofrem colisões. Outra diferença é que o movimento de suas trajetórias é muito pouco perturbado pelas forças intermoleculares. O conceito de gás ideal é útil porque obedece a lei dos gases ideais, uma equação de estado simplificada, e é passível de análise pela mecânica estatística. A Lei dos Gases Ideais relaciona as variáveis de estado: temperatura, pressão, volume e número de mols, o que permite determi (pt)
- Een ideaal gas is een hypothetisch gas dat precies aan de algemene gaswet voldoet. Een ideaal gas bestaat uit atomen die een te verwaarlozen ruimte innemen en waartussen te verwaarlozen krachten bestaan, behalve bij botsingen. Alle botsingen tussen de atomen onderling en tussen atomen en de wanden zijn perfect elastisch, aangezien de atomen geen mogelijkheid hebben energie op te slaan (behalve kinetische energie). Een ideaal gas is een goede benadering voor reële verdunde gassen. De idealegaswet legt als volgt een verband tussen fysische omstandigheden: waarin (nl)
- Идеа́льный газ — теоретическая модель, широко применяемая для описания свойств и поведения реальных газов при умеренных давлениях и температурах. В этой модели, во-первых, предполагается, что составляющие газ частицы не взаимодействуют друг с другом, то есть их размеры пренебрежимо малы, поэтому в объёме, занятом идеальным газом, нет взаимных неупругих столкновений частиц. Частицы идеального газа претерпевают столкновения только со стенками сосуда. Второе предположение: между частицами газа нет дальнодействующего взаимодействия, например, электростатического или гравитационного. Дополнительное условие упругих столкновений между молекулами и стенками сосуда в рамках молекулярно-кинетической теории приводит к термодинамике идеального газа . (ru)
- Ідеа́льний газ ─ з позиції молекулярно-кінетичної теорії ─ являє собою теоретичну (математичну, фізичну) модель газу, в якій передбачається, що: 1.
* потенціальною енергією взаємодії матеріальних часток, що складають газ, можна знехтувати в порівнянні з їх кінетичною енергією; 2.
* сумарний об'єм частинок газу дуже малий або ним можна знехтувати; 3.
* між частинками немає далекодіючих сил тяжіння або відштовхування, зіткнення часток між собою і зі стінками посудини абсолютно пружні (відсутня кінетична енергія); 4.
* час взаємодії між частинками дуже малий в порівнянні із середнім часом між зіткненнями. (uk)
|
