| dbo:abstract
|
- الغلاف المَوْرِي أو المتكور الموري أو نطاق الانسياب (بالإنجليزية: Asthenosphere) هي المنطقة من الأرض ما بين 100 إلى 200 كم تحت سطح الأرض، ولكنها من الممكن أن تمتد إلى أكثر من عمق 400 كم، وهي تعتبر الطبقة الأضعف في غطاء الأرض. (ar)
- L'astenosfera o zona de velocitat reduïda és una capa del mantell terrestre situada a una profunditat d'entre 50 i 200 km on les ones sísmiques es propaguen molt a poc a poc. (ca)
- Astenosféra je plastický obal Země, který umožňuje pohyb litosférických desek. Bez existence astenosféry by se desky nemohly pohybovat, a tak by nebyla možná obnova zemské kůry. Název pochází z řeckého slova asthenos – slabý, či bez síly. Někdy se tedy hovoří o oslabené vrstvě Země. Astenosféra se nachází ve svrchním plášti pod litosférou mezi 80. a 220. kilometrem (jiné zdroje uvádí 100 až 200 kilometrů). Na základě vyhodnocení šíření P-vln a S-vln bylo zjištěno, že se nejspíše bude jednat o částečně natavené horniny. Vrstva má tendenci výrazně snižovat rychlosti seismických vln. Má o trochu větší hustotu než litosférické desky, hustota je odhadována na 3,6 g·cm−3. Oproti litosféře má ale sníženou viskozitu. Teplota astenosféry je odhadována na 1400 °C. Astenosféra je udržována v polotekutém stavu vlivem rostoucího tlaku a teploty, která umožňuje existenci roztavených hornin (magmatu), po kterých kloužou litosférické desky rychlostí několika cm/rok. Astenosféra podléhá deformacím, které způsobuje litosférické zatížení nadložních vrstev. Následkem toho je jiná pozice astenosféry pod oceány, kde je kůra slabá (pouze několik kilometrů), a pod horskými masívy, kde je astenosféra ponořena mnohem hlouběji pod zemský povrch. Podle geologa je astenosféra tvořena peridotitovými eklogity. Její existence byla předpovězena roku 1926, ale definitivně potvrzena na základě vyhodnocení Velkého chilského zemětřesení 22. května 1960. (cs)
- Με τον όρο Ασθενόσφαιρα χαρακτηρίζεται στη γεωλογία η ζώνη της γήινης σφαίρας που περιλαμβάνεται μεταξύ του στερεού φλοιού (λιθόσφαιρας) και του μανδύα αυτής και σε βάθος από τα 30-100 μέχρι τα 700 χλμ.. Σήμερα πιστεύεται ότι οι συνθήκες που επικρατούν στην Ασθενόσφαιρα ευννοούν την μερική τήξη των εκεί πετρωμάτων και την δημιουργία βασαλτικού μάγματος. Αυτή θεωρείται και η πηγή προέλευσης του μάγματος που δημιουργεί τα πυριγενή πετρώματα. (Κορωναίος Α.) Καθώς η ασθενόσφαιρα συνίσταται από υλικά σε ημίρρευστη μορφή (κυρίως πυριτικές ενώσεις μετάλλων), έχει την ικανότητα να μην αντιδρά σε εγκάρσιες παραμορφώσεις. Δηλαδή στην ασθενόσφαιρα δεν παρατηρούνται διατμητικές τάσεις, και επομένως ούτε και σεισμοί. Η στερεή λιθόσφαιρα φέρεται να «επιπλέει» πάνω στην ασθενόσφαιρα, και να κινείται με ταχύτητες 1-10 cm/έτος. Η ιδιότητα αυτή φθάνει μέχρι ορισμένου βάθους της ασθενόσφαιρας η οποία και ονομάζεται επιφάνεια εξίσωσης. Πέραν της επιφάνειας εξίσωσης, σε βάθος, ουδεμία αντίδραση παρατηρείται πλέον. Το ανώτερο τμήμα της ασθενόσφαιρας λέγεται «στρώμα χαμηλής ταχύτητας», επειδή εκεί τα δευτερεύοντα σεισμικά κύματα εμφανίζονται να διαδίδονται με χαμηλότερες ταχύτητες σε σχέση με τον υπόλοιπο πυρήνα. (el)
- Die Asthenosphäre (altgriechisch ἀσθενής asthenés, deutsch ‚kraftlos‘, ‚schwach‘), in der Geophysik auch Low Velocity Zone genannt, ist die zweitäußerste Schicht des rheologischen Modells des Erdinneren und schließt sich unterhalb der Lithosphäre an. Sie beginnt, je nach Mächtigkeit der Lithosphäre, in einer Tiefe von 60 bis 210 km und reicht hinunter bis in eine Tiefe von 300 bis 410 km. Ihr mechanisches Verhalten kann vereinfachend als duktil (plastisch verformbar) beschrieben werden. Auf der Asthenosphäre bewegen sich die vergleichsweise starren und weniger dichten Lithosphärenplatten. (de)
- The asthenosphere (from Ancient Greek ἀσθενός (asthenós) 'without strength') is the mechanically weak and ductile region of the upper mantle of Earth. It lies below the lithosphere, at a depth between ~80 and 200 km (50 and 120 mi) below the surface, and extends as deep as 700 km (430 mi). However, the lower boundary of the asthenosphere is not well defined. The asthenosphere is almost solid, but a slight amount of melting (less than 0.1% of the rock) contributes to its mechanical weakness. More extensive decompression melting of the asthenosphere takes place where it wells upwards, and this is the most important source of magma on Earth. It is the source of mid-ocean ridge basalt (MORB) and of some magmas that erupted above subduction zones or in regions of continental rifting. (en)
- La astenosfero (de la grekaj vortestoj a + sthenos „sen firmeco“) estas la plej supra parto de la termantelo. Ĝi komenciĝas 60 ĝis 210 kilometrojn sub la tersurfaco kaj etendiĝas ĝis profundeco de 300 ĝis 410 kilometroj sub la tersurfaco. La astenosfero estas solida samkiel la supra kaj malsupra areoj, sed aparte karakteriziĝas per pli da formebleco kompare kun la pli firmaj areoj supre kaj sube de ĝi. Sur la astenosfero "naĝas" la tektonaj platoj, la terkrustaj plategoj kiuj konsistigas la oceanajn fundojn kaj la kontinentojn. Laŭ la kemia konsisto la astenosfero ne diferencas de la magmo de la termantelo: ĉefaj eroj estas la mineralo olivino respektive variaĵoj ekestantaj pro alta fizika premo, krome el piroksenoj kaj similaj mineraloj. La averaĝa denseco estas 3300 kg/m³. Sismologiaj ondoj ene de la astenosfero malpli rapide progresas ol en la aliaj teraj zonoj. Al tio aludas la anglalingva termino "low velocity zone" (LVZ, zono de malalta rapideco). (eo)
- La astenosfera o astenósfera (del griego ἀσθενός, ‘sin fuerza’ + σφαῖρα, ‘esfera’) es la zona superior del manto terrestre que está debajo de la litosfera, aproximadamente entre 30 y 50 kilómetros de profundidad hasta los 660 km. La astenosfera está compuesta por materiales silicatados dúctiles, en estado sólido y semifundidos parcial o totalmente (según su profundidad y/o proximidad a bolsas de magma), que permiten la deriva continental y la isostasia. Sobre ella se mueven las placas tectónicas. (es)
- Astenosfera (greziera asmatutik ἀσθενός a + sthenos "indarge" eta grezieratik σφαίρα, sfera, "esfera") litosferaren azpian dago eta lurrazaletik 100 kilometroko sakoneran aurkitu daiteke. Bere materialak ez dira guztiz solidoak, jariatu egin baidaitezke. Hori dela, eta litosferako plaka tektonikoak astenosferaren gainean flotatzen dutela esaten da. Hala ere geruza honetan beherantz joan ahala materialak zurrunagoak egiten doaz, 850 kilometrotan zurruntasun osora iristen delarik. Astenosferako mugimenduak direla eta mugitzen dira plaka tektonikoak. Mugimendu hauek konbekzio mugimenduak dira eta hauek sortzeko ondorengo pausoak ematen dira:
* Astenosferako beheko zonaldeko materia berotu egiten da.
* Ondorioz, material hauek dilatatu egiten dira.
* Dilataturiko materialak gorantz igotzen dira, beraien dentsitatea goiko materialena baino txikiagoa delako.
* Jarraian, lehen goran zeuden materialak behera jetsiko dira eta prozesua berriz hasiko da, konbekzio mugimendu jarraiak sortuz. (eu)
- L'asthénosphère (du grec ἀσθένης (asthénes), sans résistance) est la partie ductile du manteau supérieur terrestre. Elle s'étend de la lithosphère jusqu'au manteau inférieur vers 700 km de profondeur. Les plaques lithosphériques reposent sur l'asthénosphère formée de roche solide, mais moins rigide. Ce concept apparaît à la fin des années 1960 avec la révolution de la tectonique des plaques en même temps que le concept de mésosphère. L'asthénosphère est comprise entre la lithosphère et la mésosphère. La profondeur de l'asthénosphère dépend donc directement de l'épaisseur de la lithosphère. Cette dernière varie entre environ 100 km sous les océans (quelques kilomètres au niveau des rifts océaniques) et environ 170 km sous les continents. La distinction entre ces deux régions se faisant sur des critères de comportement mécanique des roches, le passage d'un domaine à l'autre est souvent défini en utilisant une isotherme. La valeur de cette isotherme suscite le débat dans la communauté scientifique. On pourra trouver 1300 K, soit un peu plus de 1 000 °C, ou 1 350 °C. À cette température la plupart des roches deviennent assez ductiles, ce qui permet aux lithosphères de se déplacer. La partie supérieure de l'asthénosphère est appelée zone à faible vitesse (souvent abrégée LVZ d'après l'anglais Low Velocity Zone). Sa limite inférieure se situe entre 640 et 700 km, au niveau de la zone intermédiaire qui la sépare du manteau inférieur. Elle est le siège de déformations plastiques associés à des mécanismes simultanés de glissements de dislocations (discontinuités dans la structure cristalline) et la migration d’ions et de lacunes, un processus nommé (en) ou auto-diffusion. Elle est le siège également d'une convection, mais de nombreux arguments indiquent que cette convection présente une continuité au moins partielle avec la convection du manteau inférieur. On a imaginé que les mouvements de convections de l'asthénosphère étaient la cause du déplacement superficiel des plaques lithosphériques. Les propriétés ductiles de l'asthénosphère, entraînant un découplage mécanique avec la lithosphère, en font néanmoins un mauvais candidat pour cette mise en mouvement. On estime actuellement que le déplacement de la lithosphère et le déplacement de l'asthénosphère sont partie intégrante du système convectif mantellique, et aucun des deux ne saurait être considéré comme la cause de l'autre, si ce n'est à titre subsidiaire. (fr)
- Is éard is Astanaisféar ann (ón Sean-Ghréigis Ασθενό [asthenēs] 'lag ' agus σφαῖρα [sphaira] 'sféar' ) ná réigiún na forscreimhe uachtaraí ar an Domhain a bhíonn lag-mheicniúil agus a dhímhúnlaíonn go hinsínteach. Luíonn sé faoin litisféar, , ag doimhneacht idir 100 agus 200 km (~ 62 agus 124 míle) thíos faoin dromchla, ach b'fhéidir ag síneadh chomh domhain le 400 km (~ 249 míle). (ga)
- Astenosfer atau Asthenosphere adalah lapisan di bawah litosfer dan berada di atas mantel atas bumi. Nama Astenosfer berasal dari bahasa Yunani, asthenes yang artinya Lemah dan sphere yang berarti Lapisan/bulatan. Secara definitif-nya Astenosfer ialah lapisan yang terletak tepat di bawah litosfer dan di bagian atas dari mantel atas bumi yang paling liat dalam pergerakan lempeng tektonik dan penyesuaian isotatik. Bagian dasar dari Astenosfer berada di kedalaman sekitar 100 hingga 700km (di dalam bumi). (in)
- L'astenosfera (dal greco asthenēs 'debole' + sfera), o zona delle basse velocità, è una fascia superficiale del mantello terrestre, giacente sotto la litosfera e sopra la mesosfera, compresa tra i 100 e 300 km di profondità, in cui le rocce sono parzialmente fuse, dal momento che le onde S in essa non si fermano del tutto ma rallentano. È stata individuata con certezza sotto la crosta oceanica, mentre sotto la crosta continentale non è stata ancora individuata, ma si presume che vi si possa trovare a profondità maggiori. (it)
- アセノスフェア（アセノスフィア）（asthenosphere）とは、地球のマントルを力学的性質で分類したうち、リソスフェア（プレート）とメソスフェアの間の部分。上部マントル中に位置し、岩流圏ともいう。深度100キロメートルから300キロメートルの間にある。地震波の低速度域であり、物質が部分溶融し、流動性を有している。低速度域のみがアセノスフェア（アセノスフィア）とされるが、場合によっては下限を660キロメートルの面と考える説もある。 マントル構成層であり、主要組成はかんらん岩で鉱物相もかんらん石（α相）である。電気伝導性、を示す。 発散型プレート境界においては、アセノスフェア（アセノスフィア）は地表に近いところまで上昇している。 (ja)
- 연약권(Asthenosphere/軟弱圈 )은 표면 아래 100km에서 200km사이의 약하거나 연한 암석층이다. 곳에 따라서는 400km까지 깊어질 수도 있다. 암석권 바로 밑으로서 용융이 된 층으로 맨틀의 대류는 이 권에서만 일어난다.암석권은 판운동의 단위이며, 낮은 온도 때문에 지질학적 시간단위에서도 탄성체로 유지된다. (ko)
- De asthenosfeer (Grieks: ἀσθενός = zonder kracht) is een laag in het binnenste van de Aarde tussen 80 en 300 km diepte, die gekenmerkt wordt door het fungeren als een "zwakke" laag onder de meer rigide lithosfeer. De asthenosfeer is onderdeel van de aardmantel, en bevindt zich boven de mesosfeer. De onder- en bovengrens van de asthenosfeer zijn geleidelijke overgangen veroorzaakt door het deformatiegedrag van gesteente en daarom niet absoluut te bepalen. (nl)
- Astenosfären är det skikt i jordens innandöme som ligger närmast under litosfären. Studier av hastigheten hos seismiska S-vågor tyder på att astenosfären är mjuk i jämförelse med litosfären och under astenosfären liggande skikt, vilket troligen beror på att astenosfären i viss mån är uppsmält. Detta stödjer teorier om att basaltisk magma till stor del kommer från astenosfären. Astenosfärens utbredning anses vara från ungefär 100 km till 200 km djup i jordens mantel, men kan vara så stor som ner till 400 km djup. Skillnader i djup förekommer dock, exempelvis vid mittoceaniska ryggar där astenosfären kan börja bara några få kilometer under havsbotten. Ordet astenosfär kommer från grekiskans asthenes och betyder ungefär 'utan styrka'. (sv)
- Астеносфе́ра (от др.-греч. ἀσθενής «бессильный» и σφαῖρα «шар») — слой в верхней мантии планеты (в частности, Земли). Более пластична, чем соседние слои. Это даёт возможность блокам литосферы (твёрдой оболочки планеты) двигаться по ней, а также обеспечивает изостатическое равновесие этих блоков. (ru)
- Astenosfera (warstwa Gutenberga) – warstwa o grubości około 100 km, położona w górnej części płaszcza ziemskiego, tuż pod litosferą. Górna granica astenosfery leży na głębokości od 10 do 100 km, dolna na głębokości 350-400 km (górna 50-70 km pod oceanami i do 120 km pod kontynentami, dolna odpowiednio 400 i 250 km. Od dołu ogranicza ją nieciągłość Golicyna. Materiał skalny w warstwie astenosfery jest częściowo stopiony. Ma dużą lepkość i jest plastyczny. Według teorii tektoniki płyt konwekcja w płaszczu Ziemi umożliwia przemieszczanie płyt tektonicznych litosfery i wędrówkę kontynentów. Ruch płyt możliwy jest właśnie dzięki plastycznej astenosferze, która oddziela ruch płyt od ruchu konwekcyjnego poniżej. Astenosferę od jądra Ziemi odgradza mezosfera. Astenosferę uważa się za główny poziom tworzenia się ognisk magmy i główne źródło procesów magmowych. Materiał płaszcza zachowuje się w geologicznej skali czasu jak płyn nienewtonowski i jego właściwości zależą zarówno od temperatury jak i od prędkości deformacji. Oznacza to, że granice astenosfery mogą zmieniać się zarówno wskutek zmian temperatury jak i prędkości deformacji . (pl)
- A astenosfera é uma zona superior do manto terrestre menos rígida que se encontra abaixo da litosfera, entre aproximadamente 80 e 200 km abaixo da superfície. O limite inferior é ainda mais difuso. A existência da astenosfera foi evidenciada através do estudo do comportamento das ondas sísmicas. Na astenosfera, a velocidade de propagação das ondas sísmicas diminui devido ao seu estado plástico. Estima-se que apenas 1% da massa da astenosfera, na zona de contato entre os minerais, esteja em estado líquido. (pt)
- Астеносфе́ра (від дав.-гр. ἀσθενής — «слабкий» і σφαῖρα — куля, сфера) — середня частина верхньої мантії Землі. Верхня частина мантії (до глибини 410 км) представлена шаром Гутенберга. Всередині цього шару, в інтервалі глибин 70-150 км, під твердою частиною розташовано шар розплавленої речовини мантії. Земна кора разом з твердою частиною шару Гутенберга утворюють єдиний жорсткий шар, який називають літосферою. Він лежить на астеносфері. Глибина залягання астеносфери під континентами — близько 100-120 км, під океанами — близько 50-60 км, її товщина — 100-170 км. Вважають, що речовина астеносфери перебуває у в'язкопластичному стані. В астеносфері відбувається перетікання речовини, що викликає вертикальні та горизонтальні тектонічні рухи блоків літосфери. Флюїди й магма, які потрапляють у земну кору з астеносфери, беруть участь у формуванні покладів корисних копалин. Крім того, астеносфера відіграє важливу роль в ендогенних процесах в земній корі (магматизм, метаморфізм). (uk)
- 软流圈（Asthenosphere）是地球地幔的一部分弱塑性变形区域，位于岩石圈的下面、中间圈的上面，其软流圈下界在地表以下180-220km深处。 岩石圈与软流圈的边界，定义在1300°C等温线。此线以上的岩石圈为刚性变形，此线以下的软流圈为黏滞变形。软流圈的下界没有一个确定定义，通常采用温度或者流变学的变形率。在某些地方（如大洋板块深俯冲）软流圈下界可深达700km。 地震波在软流圈的波速下降10%左右，形成一个低速区。这可能是由于软流圈存在部分熔融。大洋地壳下的岩石圈-软流圈边界比较浅（平均在60km深处），地震波有一个突然下降5-10%。在中洋脊，岩石圈-软流圈边界在大洋地壳下几千米处。 1914年-1915年，发表8篇关于地壳均衡的系列研究文章，从力学角度（剛性和流变性）提出了岩石圈与软流圈的分野并给其命名。该词来源于希腊语单词asthenēs(weak)与单词sphere的组合；推测为塑性状态的超铁镁物质；软流圈以上的地幔顶部为坚硬的岩石，与地壳的岩石合称为岩石圈；因为板块构造论的地幔对流体的运动就是在软流圈中进行，岩石圈板块在软流圈之上受到对流体的驱动而飘移，故称软流圈。软流圈实现了地殼均衡。 虽然早在1926年，就有推测软流圈的存在，但软流圈的证实始于1960年5月22日智利地震。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- الغلاف المَوْرِي أو المتكور الموري أو نطاق الانسياب (بالإنجليزية: Asthenosphere) هي المنطقة من الأرض ما بين 100 إلى 200 كم تحت سطح الأرض، ولكنها من الممكن أن تمتد إلى أكثر من عمق 400 كم، وهي تعتبر الطبقة الأضعف في غطاء الأرض. (ar)
- L'astenosfera o zona de velocitat reduïda és una capa del mantell terrestre situada a una profunditat d'entre 50 i 200 km on les ones sísmiques es propaguen molt a poc a poc. (ca)
- Die Asthenosphäre (altgriechisch ἀσθενής asthenés, deutsch ‚kraftlos‘, ‚schwach‘), in der Geophysik auch Low Velocity Zone genannt, ist die zweitäußerste Schicht des rheologischen Modells des Erdinneren und schließt sich unterhalb der Lithosphäre an. Sie beginnt, je nach Mächtigkeit der Lithosphäre, in einer Tiefe von 60 bis 210 km und reicht hinunter bis in eine Tiefe von 300 bis 410 km. Ihr mechanisches Verhalten kann vereinfachend als duktil (plastisch verformbar) beschrieben werden. Auf der Asthenosphäre bewegen sich die vergleichsweise starren und weniger dichten Lithosphärenplatten. (de)
- La astenosfera o astenósfera (del griego ἀσθενός, ‘sin fuerza’ + σφαῖρα, ‘esfera’) es la zona superior del manto terrestre que está debajo de la litosfera, aproximadamente entre 30 y 50 kilómetros de profundidad hasta los 660 km. La astenosfera está compuesta por materiales silicatados dúctiles, en estado sólido y semifundidos parcial o totalmente (según su profundidad y/o proximidad a bolsas de magma), que permiten la deriva continental y la isostasia. Sobre ella se mueven las placas tectónicas. (es)
- Is éard is Astanaisféar ann (ón Sean-Ghréigis Ασθενό [asthenēs] 'lag ' agus σφαῖρα [sphaira] 'sféar' ) ná réigiún na forscreimhe uachtaraí ar an Domhain a bhíonn lag-mheicniúil agus a dhímhúnlaíonn go hinsínteach. Luíonn sé faoin litisféar, , ag doimhneacht idir 100 agus 200 km (~ 62 agus 124 míle) thíos faoin dromchla, ach b'fhéidir ag síneadh chomh domhain le 400 km (~ 249 míle). (ga)
- Astenosfer atau Asthenosphere adalah lapisan di bawah litosfer dan berada di atas mantel atas bumi. Nama Astenosfer berasal dari bahasa Yunani, asthenes yang artinya Lemah dan sphere yang berarti Lapisan/bulatan. Secara definitif-nya Astenosfer ialah lapisan yang terletak tepat di bawah litosfer dan di bagian atas dari mantel atas bumi yang paling liat dalam pergerakan lempeng tektonik dan penyesuaian isotatik. Bagian dasar dari Astenosfer berada di kedalaman sekitar 100 hingga 700km (di dalam bumi). (in)
- L'astenosfera (dal greco asthenēs 'debole' + sfera), o zona delle basse velocità, è una fascia superficiale del mantello terrestre, giacente sotto la litosfera e sopra la mesosfera, compresa tra i 100 e 300 km di profondità, in cui le rocce sono parzialmente fuse, dal momento che le onde S in essa non si fermano del tutto ma rallentano. È stata individuata con certezza sotto la crosta oceanica, mentre sotto la crosta continentale non è stata ancora individuata, ma si presume che vi si possa trovare a profondità maggiori. (it)
- アセノスフェア（アセノスフィア）（asthenosphere）とは、地球のマントルを力学的性質で分類したうち、リソスフェア（プレート）とメソスフェアの間の部分。上部マントル中に位置し、岩流圏ともいう。深度100キロメートルから300キロメートルの間にある。地震波の低速度域であり、物質が部分溶融し、流動性を有している。低速度域のみがアセノスフェア（アセノスフィア）とされるが、場合によっては下限を660キロメートルの面と考える説もある。 マントル構成層であり、主要組成はかんらん岩で鉱物相もかんらん石（α相）である。電気伝導性、を示す。 発散型プレート境界においては、アセノスフェア（アセノスフィア）は地表に近いところまで上昇している。 (ja)
- 연약권(Asthenosphere/軟弱圈 )은 표면 아래 100km에서 200km사이의 약하거나 연한 암석층이다. 곳에 따라서는 400km까지 깊어질 수도 있다. 암석권 바로 밑으로서 용융이 된 층으로 맨틀의 대류는 이 권에서만 일어난다.암석권은 판운동의 단위이며, 낮은 온도 때문에 지질학적 시간단위에서도 탄성체로 유지된다. (ko)
- De asthenosfeer (Grieks: ἀσθενός = zonder kracht) is een laag in het binnenste van de Aarde tussen 80 en 300 km diepte, die gekenmerkt wordt door het fungeren als een "zwakke" laag onder de meer rigide lithosfeer. De asthenosfeer is onderdeel van de aardmantel, en bevindt zich boven de mesosfeer. De onder- en bovengrens van de asthenosfeer zijn geleidelijke overgangen veroorzaakt door het deformatiegedrag van gesteente en daarom niet absoluut te bepalen. (nl)
- Астеносфе́ра (от др.-греч. ἀσθενής «бессильный» и σφαῖρα «шар») — слой в верхней мантии планеты (в частности, Земли). Более пластична, чем соседние слои. Это даёт возможность блокам литосферы (твёрдой оболочки планеты) двигаться по ней, а также обеспечивает изостатическое равновесие этих блоков. (ru)
- A astenosfera é uma zona superior do manto terrestre menos rígida que se encontra abaixo da litosfera, entre aproximadamente 80 e 200 km abaixo da superfície. O limite inferior é ainda mais difuso. A existência da astenosfera foi evidenciada através do estudo do comportamento das ondas sísmicas. Na astenosfera, a velocidade de propagação das ondas sísmicas diminui devido ao seu estado plástico. Estima-se que apenas 1% da massa da astenosfera, na zona de contato entre os minerais, esteja em estado líquido. (pt)
- 软流圈（Asthenosphere）是地球地幔的一部分弱塑性变形区域，位于岩石圈的下面、中间圈的上面，其软流圈下界在地表以下180-220km深处。 岩石圈与软流圈的边界，定义在1300°C等温线。此线以上的岩石圈为刚性变形，此线以下的软流圈为黏滞变形。软流圈的下界没有一个确定定义，通常采用温度或者流变学的变形率。在某些地方（如大洋板块深俯冲）软流圈下界可深达700km。 地震波在软流圈的波速下降10%左右，形成一个低速区。这可能是由于软流圈存在部分熔融。大洋地壳下的岩石圈-软流圈边界比较浅（平均在60km深处），地震波有一个突然下降5-10%。在中洋脊，岩石圈-软流圈边界在大洋地壳下几千米处。 1914年-1915年，发表8篇关于地壳均衡的系列研究文章，从力学角度（剛性和流变性）提出了岩石圈与软流圈的分野并给其命名。该词来源于希腊语单词asthenēs(weak)与单词sphere的组合；推测为塑性状态的超铁镁物质；软流圈以上的地幔顶部为坚硬的岩石，与地壳的岩石合称为岩石圈；因为板块构造论的地幔对流体的运动就是在软流圈中进行，岩石圈板块在软流圈之上受到对流体的驱动而飘移，故称软流圈。软流圈实现了地殼均衡。 虽然早在1926年，就有推测软流圈的存在，但软流圈的证实始于1960年5月22日智利地震。 (zh)
- Astenosféra je plastický obal Země, který umožňuje pohyb litosférických desek. Bez existence astenosféry by se desky nemohly pohybovat, a tak by nebyla možná obnova zemské kůry. Název pochází z řeckého slova asthenos – slabý, či bez síly. Někdy se tedy hovoří o oslabené vrstvě Země. Astenosféra je udržována v polotekutém stavu vlivem rostoucího tlaku a teploty, která umožňuje existenci roztavených hornin (magmatu), po kterých kloužou litosférické desky rychlostí několika cm/rok. (cs)
- Με τον όρο Ασθενόσφαιρα χαρακτηρίζεται στη γεωλογία η ζώνη της γήινης σφαίρας που περιλαμβάνεται μεταξύ του στερεού φλοιού (λιθόσφαιρας) και του μανδύα αυτής και σε βάθος από τα 30-100 μέχρι τα 700 χλμ.. Σήμερα πιστεύεται ότι οι συνθήκες που επικρατούν στην Ασθενόσφαιρα ευννοούν την μερική τήξη των εκεί πετρωμάτων και την δημιουργία βασαλτικού μάγματος. Αυτή θεωρείται και η πηγή προέλευσης του μάγματος που δημιουργεί τα πυριγενή πετρώματα. (Κορωναίος Α.) (el)
- The asthenosphere (from Ancient Greek ἀσθενός (asthenós) 'without strength') is the mechanically weak and ductile region of the upper mantle of Earth. It lies below the lithosphere, at a depth between ~80 and 200 km (50 and 120 mi) below the surface, and extends as deep as 700 km (430 mi). However, the lower boundary of the asthenosphere is not well defined. (en)
- La astenosfero (de la grekaj vortestoj a + sthenos „sen firmeco“) estas la plej supra parto de la termantelo. Ĝi komenciĝas 60 ĝis 210 kilometrojn sub la tersurfaco kaj etendiĝas ĝis profundeco de 300 ĝis 410 kilometroj sub la tersurfaco. La astenosfero estas solida samkiel la supra kaj malsupra areoj, sed aparte karakteriziĝas per pli da formebleco kompare kun la pli firmaj areoj supre kaj sube de ĝi. Sur la astenosfero "naĝas" la tektonaj platoj, la terkrustaj plategoj kiuj konsistigas la oceanajn fundojn kaj la kontinentojn. (eo)
- Astenosfera (greziera asmatutik ἀσθενός a + sthenos "indarge" eta grezieratik σφαίρα, sfera, "esfera") litosferaren azpian dago eta lurrazaletik 100 kilometroko sakoneran aurkitu daiteke. Bere materialak ez dira guztiz solidoak, jariatu egin baidaitezke. Hori dela, eta litosferako plaka tektonikoak astenosferaren gainean flotatzen dutela esaten da. Hala ere geruza honetan beherantz joan ahala materialak zurrunagoak egiten doaz, 850 kilometrotan zurruntasun osora iristen delarik. (eu)
- L'asthénosphère (du grec ἀσθένης (asthénes), sans résistance) est la partie ductile du manteau supérieur terrestre. Elle s'étend de la lithosphère jusqu'au manteau inférieur vers 700 km de profondeur. Les plaques lithosphériques reposent sur l'asthénosphère formée de roche solide, mais moins rigide. Sa limite inférieure se situe entre 640 et 700 km, au niveau de la zone intermédiaire qui la sépare du manteau inférieur. (fr)
- Astenosfera (warstwa Gutenberga) – warstwa o grubości około 100 km, położona w górnej części płaszcza ziemskiego, tuż pod litosferą. Górna granica astenosfery leży na głębokości od 10 do 100 km, dolna na głębokości 350-400 km (górna 50-70 km pod oceanami i do 120 km pod kontynentami, dolna odpowiednio 400 i 250 km. Od dołu ogranicza ją nieciągłość Golicyna. Materiał skalny w warstwie astenosfery jest częściowo stopiony. Ma dużą lepkość i jest plastyczny. (pl)
- Astenosfären är det skikt i jordens innandöme som ligger närmast under litosfären. Studier av hastigheten hos seismiska S-vågor tyder på att astenosfären är mjuk i jämförelse med litosfären och under astenosfären liggande skikt, vilket troligen beror på att astenosfären i viss mån är uppsmält. Detta stödjer teorier om att basaltisk magma till stor del kommer från astenosfären. Astenosfärens utbredning anses vara från ungefär 100 km till 200 km djup i jordens mantel, men kan vara så stor som ner till 400 km djup. Skillnader i djup förekommer dock, exempelvis vid mittoceaniska ryggar där astenosfären kan börja bara några få kilometer under havsbotten. (sv)
- Астеносфе́ра (від дав.-гр. ἀσθενής — «слабкий» і σφαῖρα — куля, сфера) — середня частина верхньої мантії Землі. Верхня частина мантії (до глибини 410 км) представлена шаром Гутенберга. Всередині цього шару, в інтервалі глибин 70-150 км, під твердою частиною розташовано шар розплавленої речовини мантії. Земна кора разом з твердою частиною шару Гутенберга утворюють єдиний жорсткий шар, який називають літосферою. Він лежить на астеносфері. Глибина залягання астеносфери під континентами — близько 100-120 км, під океанами — близько 50-60 км, її товщина — 100-170 км. Вважають, що речовина астеносфери перебуває у в'язкопластичному стані. В астеносфері відбувається перетікання речовини, що викликає вертикальні та горизонтальні тектонічні рухи блоків літосфери. Флюїди й магма, які потрапляють у зем (uk)
|
