| dbo:abstract
|
- L'Orogènesi laramidiana, en anglès: Laramide orogeny va ser un període de formació de muntanyes a Amèrica del Nord occidental. Es va iniciar al Cretaci tardà, de 10 a 80 milions d'anys i es va acabar fa entre 35 a 55 milions d'anys. La durada exacta està debatuda. L'expressió més oriental d'aquesta orogènesi van ser les Black Hills de Dakota del Sud. Aquest fenomen rep el nom per les Laramie Mountains de Wyoming. l'orogènesi Laramide de vegades es confon amb l', amb la qual s'ensolapa parcialment en el temps i en l'espai. (ca)
- تكون جبال لاراميد كان في الفترة الزمنية لتكوين الجبال في غرب أمريكا الشمالية، والتي بدأت في فترى الطباشيري المتأخر، أي قبل 70 إلى 80 مليون سنة، وانتهت قبل 35 إلى 55 مليون سنة. كانت المدة والأعمار الدقيقة لبداية نشأة الجبل ونهايته محل خلاف. فقد كان تكون جبال لاراميد في سلسلة من النبضات، مع مراحل هادئة التدخل. السمة الرئيسية التي نشأت بواسطة هذا التكوين كانت العميقة الجذور، مع وجود دليل على هذا التكوين من كندا إلى شمال المكسيك، مع أقصى شرق للبناء الجبلي الذي تمثله جبال بلاك هيلز في داكوتا الجنوبية. وقد سميت هذه الظاهرة باسم في شرق وايومنغ. أحيانا يتم الخلط بين تكون جبال لاراميد و ، التي تداخلت جزئيا في الزمان والمكان. (ar)
- Die Laramische Gebirgsbildung, auch laramische Orogenese oder laramische Faltungsphase, war ein Hauptabschnitt im Gebirgsbildungsprozess des westlichen Nordamerikas. Als Laramide Revolution wurde der Begriff 1901 zum ersten Mal von George Mercer Dawson in die Fachliteratur eingeführt und 1924 von Hans Stille übernommen. Ihre namensverleihende Typlokalität liegt in den Laramie Mountains im US-amerikanischen Bundesstaat Wyoming. Die Gebirgsbildung begann in der späten Oberkreide vor etwa 80 Mya und endete im Eozän vor rund 40 Mya. Die genaue Zeitdauer ist dabei genauso umstritten wie die eigentliche Ursache. Die laramische Orogenese verlief nicht kontinuierlich, sondern erfolgte in Schüben mit dazwischengeschalteten Ruhepausen. Von ihr betroffen wurden in der Hauptsache die Rocky Mountains, ihre Auswirkungen waren aber selbst noch in Alaska und im nördlichen Mexiko zu spüren; in den Black Hills von South Dakota erreichte sie ihren östlichsten Wirkungsbereich. Die Gebirgsbildung wird gewöhnlich mit Ereignissen in Verbindung gebracht, die sich vor der nordamerikanischen Westküste abspielten – so glitt hier die ozeanische Farallon-Platte allmählich unter die kontinentale Nordamerikanische Platte ab. In den meisten Erklärungshypothesen wird angenommen, dass der Abtauchwinkel der subduzierten Farallon-Platte recht flach war und es daher zu keinem Magmatismus im westlichen Zentralteil der nordamerikanischen Platte kam. Darüber hinaus induzierte die abgetauchte ozeanische Lithosphäre Scherspannungen im unteren Abschnitt der darüberliegenden kontinentalen Lithosphäre. Eine Ursache für den flachen Abtauchwinkel ist möglicherweise eine beschleunigte Konvergenz der beiden Platten, aber auch eine verdickte ozeanische Kruste könnte hierfür genauso gut in Frage kommen. Der mit einer Subduktion assoziierte Magmatismus tritt normalerweise in der Nähe der Plattenränder auf (als gutes Beispiel dient hier derVulkangürtel der Anden), im Falle der laramischen Gebirgsbildung erfolgte er jedoch weit nach Osten versetzt. Eine Erklärung für den nicht vorhandenen Magmatismus an Subduktionszonen (im Englischen als magmatic null bezeichnet) liegt möglicherweise darin begründet, dass die abtauchende ozeanische Kruste in diesem speziellen Fall auf relativ kühle kontinentale Lithosphäre traf, anstatt wie üblich auf wärmere Asthenosphäre. Der flache Abtauchwinkel zusammen mit den induzierten Scherspannungen ließ einen sehr breiten Gebirgsgürtel entstehen – Vorläufer der eigentlichen Rocky Mountains (Proto-Rocky-Mountains). Als die Farallon-Platte bis auf Bruchstücke vollständig aufgeschmolzen war, entfiel der seitliche Druck und die Gesteine entspannten sich. Als Gegenbewegung folgte eine Dehnungstektonik, die die Basin-and-Range-Provinz entstehen ließ. Es ist sinnvoll, in diesem Zusammenhang auch die vorangegangene Sevier-Gebirgsbildung und die noch früher erfolgte vergleichend heranzuziehen. (de)
- The Laramide orogeny was a time period of mountain building in western North America, which started in the Late Cretaceous, 70 to 80 million years ago, and ended 35 to 55 million years ago. The exact duration and ages of beginning and end of the orogeny are in dispute. The Laramide orogeny occurred in a series of pulses, with quiescent phases intervening. The major feature that was created by this orogeny was deep-seated, thick-skinned deformation, with evidence of this orogeny found from Canada to northern Mexico, with the easternmost extent of the mountain-building represented by the Black Hills of South Dakota. The phenomenon is named for the Laramie Mountains of eastern Wyoming. The Laramide orogeny is sometimes confused with the Sevier orogeny, which partially overlapped in time and space. The orogeny is commonly attributed to events off the west coast of North America, where the Kula and Farallon Plates were sliding under the North American plate. Most hypotheses propose that oceanic crust was undergoing flat-slab subduction, that is, subduction at a shallow angle. As a consequence, no magmatism occurred in the central west of the continent, and the underlying oceanic lithosphere actually caused drag on the root of the overlying continental lithosphere. One cause for shallow subduction may have been an increased rate of plate convergence. Another proposed cause was subduction of thickened oceanic crust. Magmatism associated with subduction occurred not near the plate edges (as in the volcanic arc of the Andes, for example), but far to the east, along the Colorado Mineral Belt. Geologists call such a lack of volcanic activity near a subduction zone a magmatic gap. This particular gap may have occurred because the subducted slab was in contact with relatively cool continental lithosphere, not hotter asthenosphere. One result of shallow angle of subduction and the drag that it caused was a broad belt of mountains, some of which were the progenitors of the Rocky Mountains. Part of the proto-Rocky Mountains would be later modified by extension to become the Basin and Range Province. (en)
- L'orogenèse du Laramide ou orogénie laramienne est le nom donné au phénomène qui a donné naissance à la plupart des montagnes de l'ouest de l'Amérique du Nord que nous connaissons de nos jours. La période débuta durant le Crétacé il y a entre 80 et 70 millions d'années pour se terminer durant le Paléogène il y a entre 55 et 35 millions d'années. La durée exacte de cette période varie selon les sources et les études ce qui explique l'imprécision des dates de début et de fin de la période. La conséquence la plus importante de ce phénomène fut la création des montagnes Rocheuses mais d'autres montagnes en Alaska et au Mexique proviennent également de ce phénomène. À l'est, les effets se sont fait sentir jusque dans les Black Hills dans l'État du Dakota du Sud. La cause du phénomène est attribuée au mouvement de la plaque tectonique Farallon qui glissa sous la plaque tectonique nord-américaine. Plus tôt l'Amérique du Nord avait déjà connu les phénomènes de l' et l' durant le Jurassique. (fr)
- La orogenia Laramide fue un proceso de formación de montañas (orogénesis) que se produjo en el oeste de Norteamérica y que comenzó en el Cretácico superior hace unos 70 a 80 millones de años atrás y terminó hace 20 a 55 millones de años. La causa y duración exacta de la orogénesis son objeto de controversia. La orogenia se produjo en una serie de impulsos, alternadas con fases de inactividad. La principal consecuencia fue la formación de las Montañas Rocosas, pero pruebas de esta orogénesis se puede encontrar desde Alaska hasta el norte de México, siendo la montaña más oriental la representada por Black Hills de Dakota del Sur. El fenómeno es denominado así por las Montañas Laramie del este de Wyoming. En México formó la Sierra Madre Oriental (40 a 20 millones de años atrás), alcanzó hasta la parte suroeste de la Sierra Gorda y cubrió las rocas sedimentarias con materiales volcánicos, en general de color claro (riolitas, tobas y algunas otras rocas volcánicas ácidas). Más tarde, desde fines del Terciario y hasta hace unos cuantos milenios, las zonas sur y sureste de la entidad se han visto sujetas a la aparición de varios volcanes que han cubierto amplias zonas con lavas y rocas volcánicas (también llamadas ígneas extrusivas) de varios tipos, entre las que destacan los basaltos (ricos en minerales de hierro y magnesio, de color negro, gris oscuro o rojo oscuro, que forman muchos cerros, mesetas y lomas) y las tobas, producto de la emisión de ceniza (pequeñas partículas de roca) a la atmósfera, que se han depositado y consolidado formando profundas capas de color amarillento o crema en las llanuras y laderas suaves. (es)
- L'orogenesi laramide è un periodo orogenetico che ha interessato la parte occidentale del Nord America, iniziato nel tardo Cretaceo, tra 80 e 70 milioni di anni fa, e terminato tra 55 e 33 milioni di anni fa. L'esatta durata e datazione del suo inizio e della sua fine sono oggetto di discussione, come anche la sua causa. L'orogenesi laramide si è verificata con una serie di pulsazioni, intervallate da fasi quiescenti. Le Montagne Rocciose sono la maggiore configurazione geologica creata da questo processo, ma altre testimonianze si riscontrano dall'Alaska al Messico settentrionale, con il punto più orientale rappresentato dalle Black Hills nel Dakota del Sud. Il fenomeno prende il nome dalle Laramie Mountains nel Wyoming orientale. L'orogenesi laramide è talvolta confusa con l', che si sovrappone parzialmente ad essa dal punto di vista temporale e spaziale. L'orogenesi laramide fu causata dalla subduzione di una placca con un angolo basso. L'orogenesi viene comunemente attribuita ad eventi avvenuti al largo della costa ovest del Nord America, dove le Placche di Kula e Farallon stavano scivolando sotto la Placca nordamericana. La maggior parte delle ipotesi propongono che l'angolo di subduzione sia divenuto basso e che, di conseguenza, non si siano verificati magmatismi nella parte centro-occidentale del continente; la litosfera oceanica sottostante esercitò in effetti una trazione alla base della litosfera continentale soprastante. Una causa della bassa subduzione potrebbe essere stata l'aumento della velocità di convergenza delle placche. Un'altra causa proposta era la subduzione di crosta oceanica ispessita. Il magmatismo associato alla subduzione si verificò non vicino ai bordi della placca (come nell'arco vulcanico delle Ande, ad esempio), ma lontano a est, nella zona chiamata Arco della Catena Costiera. I geologi chiamano tale mancanza di attività vulcanica vicino a una zona di subduzione zero magmatico. Questo zero magmatico potrebbe essersi verificato perché la lastra subdotta era in contatto con la litosfera continentale relativamente fredda, non con la più calda astenosfera. L'angolo basso di subduzione e la trazione da esso causata produssero tra l'altro una vasta cintura di montagne, alcune delle quali furono le progenitrici delle Montagne Rocciose. Parte delle proto-Montagne Rocciose sarebbero state in seguito modificate dall'estensione per divenire la Provincia di Basin and Range. (it)
- De Laramide orogenese was een periode van gebergtevorming in het westen van Noord-Amerika, die duurde van het Laat-Krijt (80-70 Ma (miljoen jaar geleden)) tot het Eoceen (55 tot 35 Ma). Tijdens deze orogenese werden de Rocky Mountains gevormd, maar de orogenese heeft invloed gehad van Mexico tot Alaska. De oostelijkste plek waar de orogenese voor tektonische opheffing zorgde zijn de Black Hills in South Dakota. De Laramide orogenese is genoemd naar de in het oosten van Wyoming. Het was niet de eerste fase van gebergtevorming in westelijk Noord-Amerika: eerder hadden de in het Vroeg-Krijt en de in het Laat-Jura plaatsgevonden. (nl)
- ララミー変動（ララミーへんどう、Laramide orogeny）は、北米西部における造山運動で、7,000から8,000万年前の白亜紀後期に始まり、3,500から5,500万年前に終わった。変動の正確な期間と時期は、その原因と共に議論がある。ララミー変動は、鎮静期を挟みながら、何度か生じた。この造山運動によって形成された主な形態がカナダからメキシコ北部に及ぶロッキー山脈であるが、深部の厚い地層が変形している。最も東では、サウスダコタ州のブラックヒルズ (Black Hills) に見られる。変動名はワイオミング州東部の (Laramie Mountains) に因む。 この造山運動は、北米西海岸において北米プレートの下にクラプレート (Kura Plate) とファラロンプレート (Farallon Plate) が潜り込む事象に起因すると一般に考えられている。沈み込みの角度が浅いため、火成活動は大陸の中西部では起こらず、下に潜り込む海洋プレートが、上の大陸プレートの根を引きずることとなったというのが一般的な仮説である。沈み込み角度が浅い原因は、プレートの収束速度が増したことにあろう。また、沈み込む海洋地殻が厚かったためとする説もある。 沈み込みに伴う火成活動は、（例えば、アンデス山脈の火山弧のような）プレートの端の近くではなく、はるか東で起きた。地質学者は、沈み込み帯近くのそうした火山活動の欠如を「マグマティック・ナル」(magmatic null) と呼ぶ。このナルは、沈み込むスラブが熱いアセノスフェアではなく、相対的に冷たい大陸プレートに接触したために起きたのかもしれない。沈み込みの角度の浅さとそれが引き起こした引っぱりの一つの結果が幅の広い山脈であり、その一部がロッキー山脈の前駆となった。 原始ロッキー山脈の西部の一部は、約2千万年前にファラロンプレートの消滅により、圧縮場がなくなり伸張力が働くことによって形を変え、ベイスン・アンド・レンジになった。 ほかにこの地域の地殻変動としてジュラ紀後期 - 白亜紀前期の、 (Sevier orogeny) とさらに以前の (Nevadan orogeny) がある。 (ja)
- Ларамийский орогенез, ларамийская складчатость (англ. Laramide orogeny) — горообразовательный процесс в западной части североамериканского континента, начавшийся приблизительно 75 млн лет назад в кампанском веке мелового периода и закончившийся около 40 млн лет назад в раннем палеогене. Представлял собой серию импульсивных восходящих движений участков земной коры с чередованием достаточно продолжительных периодов покоя. Главным следствием процесса стало формирование Скалистых гор — широкой складчато-надвиговой деформации, протянувшейся от Аляски к югу до северной Мексики и к востоку до Южной Дакоты (массив Блэк-Хилс). Назван по хребту в Вайоминге и Колорадо. Ларамийский орогенез иногда смешивают с другим орогенезом — (англ. Sevier orogeny), который во времени и пространстве частично перекрывался с ларамийским. (ru)
- Ларамійська складчастість (рос. ларамийская складчатость, англ. Laramian folding, нім. laramische Faltung f) — перша фаза альпійської складчастості, яка проявилася в кінці крейди — на початку палеогену, зокрема, в області Скелястих гір Північної Америки, а також у Андах Південної Америки та в інших регіонах Землі. В Україні її прояви є у: Карпатах, Гірському Криму, Добруджі, Дніпровсько-Донецькому палеорифті та ін. Від назви гірського хребта у Скелястих горах, США. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- L'Orogènesi laramidiana, en anglès: Laramide orogeny va ser un període de formació de muntanyes a Amèrica del Nord occidental. Es va iniciar al Cretaci tardà, de 10 a 80 milions d'anys i es va acabar fa entre 35 a 55 milions d'anys. La durada exacta està debatuda. L'expressió més oriental d'aquesta orogènesi van ser les Black Hills de Dakota del Sud. Aquest fenomen rep el nom per les Laramie Mountains de Wyoming. l'orogènesi Laramide de vegades es confon amb l', amb la qual s'ensolapa parcialment en el temps i en l'espai. (ca)
- تكون جبال لاراميد كان في الفترة الزمنية لتكوين الجبال في غرب أمريكا الشمالية، والتي بدأت في فترى الطباشيري المتأخر، أي قبل 70 إلى 80 مليون سنة، وانتهت قبل 35 إلى 55 مليون سنة. كانت المدة والأعمار الدقيقة لبداية نشأة الجبل ونهايته محل خلاف. فقد كان تكون جبال لاراميد في سلسلة من النبضات، مع مراحل هادئة التدخل. السمة الرئيسية التي نشأت بواسطة هذا التكوين كانت العميقة الجذور، مع وجود دليل على هذا التكوين من كندا إلى شمال المكسيك، مع أقصى شرق للبناء الجبلي الذي تمثله جبال بلاك هيلز في داكوتا الجنوبية. وقد سميت هذه الظاهرة باسم في شرق وايومنغ. أحيانا يتم الخلط بين تكون جبال لاراميد و ، التي تداخلت جزئيا في الزمان والمكان. (ar)
- Ларамійська складчастість (рос. ларамийская складчатость, англ. Laramian folding, нім. laramische Faltung f) — перша фаза альпійської складчастості, яка проявилася в кінці крейди — на початку палеогену, зокрема, в області Скелястих гір Північної Америки, а також у Андах Південної Америки та в інших регіонах Землі. В Україні її прояви є у: Карпатах, Гірському Криму, Добруджі, Дніпровсько-Донецькому палеорифті та ін. Від назви гірського хребта у Скелястих горах, США. (uk)
- Die Laramische Gebirgsbildung, auch laramische Orogenese oder laramische Faltungsphase, war ein Hauptabschnitt im Gebirgsbildungsprozess des westlichen Nordamerikas. Als Laramide Revolution wurde der Begriff 1901 zum ersten Mal von George Mercer Dawson in die Fachliteratur eingeführt und 1924 von Hans Stille übernommen. Ihre namensverleihende Typlokalität liegt in den Laramie Mountains im US-amerikanischen Bundesstaat Wyoming. Es ist sinnvoll, in diesem Zusammenhang auch die vorangegangene Sevier-Gebirgsbildung und die noch früher erfolgte vergleichend heranzuziehen. (de)
- La orogenia Laramide fue un proceso de formación de montañas (orogénesis) que se produjo en el oeste de Norteamérica y que comenzó en el Cretácico superior hace unos 70 a 80 millones de años atrás y terminó hace 20 a 55 millones de años. La causa y duración exacta de la orogénesis son objeto de controversia. La orogenia se produjo en una serie de impulsos, alternadas con fases de inactividad. La principal consecuencia fue la formación de las Montañas Rocosas, pero pruebas de esta orogénesis se puede encontrar desde Alaska hasta el norte de México, siendo la montaña más oriental la representada por Black Hills de Dakota del Sur. El fenómeno es denominado así por las Montañas Laramie del este de Wyoming. (es)
- The Laramide orogeny was a time period of mountain building in western North America, which started in the Late Cretaceous, 70 to 80 million years ago, and ended 35 to 55 million years ago. The exact duration and ages of beginning and end of the orogeny are in dispute. The Laramide orogeny occurred in a series of pulses, with quiescent phases intervening. The major feature that was created by this orogeny was deep-seated, thick-skinned deformation, with evidence of this orogeny found from Canada to northern Mexico, with the easternmost extent of the mountain-building represented by the Black Hills of South Dakota. The phenomenon is named for the Laramie Mountains of eastern Wyoming. The Laramide orogeny is sometimes confused with the Sevier orogeny, which partially overlapped in time and s (en)
- L'orogenèse du Laramide ou orogénie laramienne est le nom donné au phénomène qui a donné naissance à la plupart des montagnes de l'ouest de l'Amérique du Nord que nous connaissons de nos jours. La période débuta durant le Crétacé il y a entre 80 et 70 millions d'années pour se terminer durant le Paléogène il y a entre 55 et 35 millions d'années. La durée exacte de cette période varie selon les sources et les études ce qui explique l'imprécision des dates de début et de fin de la période. Plus tôt l'Amérique du Nord avait déjà connu les phénomènes de l' et l' durant le Jurassique. (fr)
- L'orogenesi laramide è un periodo orogenetico che ha interessato la parte occidentale del Nord America, iniziato nel tardo Cretaceo, tra 80 e 70 milioni di anni fa, e terminato tra 55 e 33 milioni di anni fa. L'esatta durata e datazione del suo inizio e della sua fine sono oggetto di discussione, come anche la sua causa. L'orogenesi laramide si è verificata con una serie di pulsazioni, intervallate da fasi quiescenti. Le Montagne Rocciose sono la maggiore configurazione geologica creata da questo processo, ma altre testimonianze si riscontrano dall'Alaska al Messico settentrionale, con il punto più orientale rappresentato dalle Black Hills nel Dakota del Sud. Il fenomeno prende il nome dalle Laramie Mountains nel Wyoming orientale. L'orogenesi laramide è talvolta confusa con l', che si sov (it)
- ララミー変動（ララミーへんどう、Laramide orogeny）は、北米西部における造山運動で、7,000から8,000万年前の白亜紀後期に始まり、3,500から5,500万年前に終わった。変動の正確な期間と時期は、その原因と共に議論がある。ララミー変動は、鎮静期を挟みながら、何度か生じた。この造山運動によって形成された主な形態がカナダからメキシコ北部に及ぶロッキー山脈であるが、深部の厚い地層が変形している。最も東では、サウスダコタ州のブラックヒルズ (Black Hills) に見られる。変動名はワイオミング州東部の (Laramie Mountains) に因む。 この造山運動は、北米西海岸において北米プレートの下にクラプレート (Kura Plate) とファラロンプレート (Farallon Plate) が潜り込む事象に起因すると一般に考えられている。沈み込みの角度が浅いため、火成活動は大陸の中西部では起こらず、下に潜り込む海洋プレートが、上の大陸プレートの根を引きずることとなったというのが一般的な仮説である。沈み込み角度が浅い原因は、プレートの収束速度が増したことにあろう。また、沈み込む海洋地殻が厚かったためとする説もある。 (ja)
- De Laramide orogenese was een periode van gebergtevorming in het westen van Noord-Amerika, die duurde van het Laat-Krijt (80-70 Ma (miljoen jaar geleden)) tot het Eoceen (55 tot 35 Ma). Tijdens deze orogenese werden de Rocky Mountains gevormd, maar de orogenese heeft invloed gehad van Mexico tot Alaska. De oostelijkste plek waar de orogenese voor tektonische opheffing zorgde zijn de Black Hills in South Dakota. (nl)
- Ларамийский орогенез, ларамийская складчатость (англ. Laramide orogeny) — горообразовательный процесс в западной части североамериканского континента, начавшийся приблизительно 75 млн лет назад в кампанском веке мелового периода и закончившийся около 40 млн лет назад в раннем палеогене. Представлял собой серию импульсивных восходящих движений участков земной коры с чередованием достаточно продолжительных периодов покоя. Главным следствием процесса стало формирование Скалистых гор — широкой складчато-надвиговой деформации, протянувшейся от Аляски к югу до северной Мексики и к востоку до Южной Дакоты (массив Блэк-Хилс). Назван по хребту в Вайоминге и Колорадо. (ru)
|
