dbo:abstract
|
- Altruismus (z lat. alter, druhý, 3. pád altrui, druhému) je moderní označení pro postoje a jednání, která sledují prospěch druhého člověka, které mohou i nemusí být na úkor prospěchu altruisty. Synonymy altruistického jednání jsou dobročinnost, nesobeckost nebo nezištnost. Protikladem altruismu je egoismus. (cs)
- L'altruisme és la preocupació pels altres que porta a comportar-se procurant-ne el seu bé, per tant oposant-se a l'egoisme. L'altruisme no cerca el benefici propi, i es basa en l'empatia: en veure les necessitats alienes, sorgeix un sentiment positiu que porta a intentar satisfer-les. Com a terme, va néixer a les obres d'Auguste Comte i va ser manllevat per les principals llengües modernes. No tothom accepta que existeixi altruisme; de fet, pot ser un vessant de l'egoisme: la persona actua bé per guanyar l'estimació dels altres, la salvació o millorar l'autoconcepte en obrar d'acord amb la seva ètica. Fins i tot pot obeir a una estratègia de càlcul: s'actua pensant en l'altre volent que sigui recíproc, o millorar la societat en la qual es viu. (ca)
- الإيثار هو المبدأ والممارسة الأخلاقية للعمل على سعادة البشر الآخرين، مما يؤدي إلى رفع مستوى الحياة المادية والروحية على حد سواء. إنها فضيلة تقليدية في كثير من الثقافات وجانب أساسي في مختلف التقاليد الدينية والنظرات العالمية العلمانية، على الرغم من أن مفهوم «الآخرين» الذين ينبغي توجيه مخاوفنا إليهم يمكن أن يختلف بين الثقافات والأديان. في بعض الحالات القصوى، قد تصبح كلمة الإيثار مرادف لنكران الذات الذي هو عكس الأنانية تماماً. يمكن التمييز بين الإيثار والولاء، في أن الأخير يعتمد على العلاقات الاجتماعية، بينما لا ينظر الإيثار إلى العلاقات. يوجد الكثير من الجدل حول ما إذا كان الإيثار «الحقيقي» ممكنًا في علم النفس البشري. تقترح نظرية الأنانية النفسية أنه لا يمكن وصف أي فعل للمشاركة أو المساعدة أو التضحية بكونه إيثار حقيقي، حيث قد يحصل الشخص على مكافأة جوهرية في شكل الإشباع الشخصي. تعتمد صحة هذه الحجة على ما إذا كانت المكافآت الذاتية مؤهلة لتعتبر فوائد حقيقية. قد يشير مصطلح الإيثار أيضا إلى عقيدة أخلاقية تدعي أن الأفراد ملزمون أخلاقيا بإفادة الآخرين. وهذا ما يتناقض مع عقيدة الأنانية، التي تدعي أن الأفراد ملزمين أخلاقيا بخدمة أنفسهم أولاً. (ar)
- Ο αλτρουισμός είναι η αρχή και η ηθική ευαισθησία για την ευτυχία άλλων ανθρώπων ή ζώων, με αποτέλεσμα μια ποιότητα ζωής, τόσο υλική όσο και πνευματική. Είναι μια παραδοσιακή αρετή σε πολλούς πολιτισμούς και μια βασική πτυχή διαφόρων θρησκευτικών παραδόσεων και κοσμοθεωριών, αν και η έννοια των «άλλων» προς τους οποίους θα πρέπει να απευθύνονται μπορεί να ποικίλει μεταξύ των πολιτισμών και των θρησκειών. Σε μια περίπτωση, ο αλτρουισμός μπορεί να γίνει συνώνυμο της ανιδιοτέλειας που είναι το αντίθετο του εγωισμού. Η λέξη «αλτρουισμός» επινοήθηκε από τον γαλλικό φιλόσοφο Ογκίστ Κοντ στα γαλλικά. Προέρχεται από το ιταλικό altrui, το οποίο με τη σειρά του προέρχεται από το λατινικό alteri, που σημαίνει "άλλος". Ο όρος αλτρουισμός μπορεί επίσης να αναφέρεται σε ένα ηθικό δόγμα που ισχυρίζεται ότι τα άτομα είναι ηθικά υποχρεωμένα να ωφελούν τους άλλους. Χρησιμοποιείται με αυτήν την έννοια, όταν αντιπαρατίθεται του εγωισμού, όπου το άτομο επιδιώκει προσωπικό συμφέρον, συχνά ίσως και εις βάρος άλλων ατόμων. (el)
- Altruism is the principle and moral practice of concern for the welfare and/or happiness of other human beings or animals, resulting in a quality of life both material and spiritual. It is a traditional virtue in many cultures and a core aspect of various religious and secular worldviews. However, the object(s) of concern vary among cultures and religions. In an extreme case, altruism may become a synonym of selflessness, which is the opposite of selfishness. The word "altruism" was popularized (and possibly coined) by the French philosopher Auguste Comte in French, as altruisme, for an antonym of egoism. He derived it from the Italian altrui, which in turn was derived from Latin alteri, meaning "other people" or "somebody else". Altruism in biological observations in field populations of the day organisms is an individual performing an action which is at a cost to themselves (e.g., pleasure and quality of life, time, probability of survival or reproduction), but benefits, either directly or indirectly, another individual, without the expectation of reciprocity or compensation for that action. Steinberg suggests a definition for altruism in the clinical setting, that is "intentional and voluntary actions that aim to enhance the welfare of another person in the absence of any quid pro quo external rewards". In one sense, the opposite of altruism is spite; a spiteful action harms another with no self-benefit. Altruism can be distinguished from feelings of loyalty or concern for the common good. The latter are predicated upon social relationships, whilst altruism does not consider relationships. Much debate exists as to whether "true" altruism is possible in human psychology. The theory of psychological egoism suggests that no act of sharing, helping or sacrificing can be described as truly altruistic, as the actor may receive an intrinsic reward in the form of personal gratification. The validity of this argument depends on whether intrinsic rewards qualify as "benefits". The term altruism may also refer to an ethical doctrine that claims that individuals are morally obliged to benefit others. Used in this sense, it is usually contrasted with egoism, which claims individuals are morally obligated to serve themselves first. Effective altruism is the use of evidence and reason to determine the most effective ways to benefit others. (en)
- Altruismo (de la antikva franca "altrui" = de aliuloj kaj de la nuna franca "altruisme") kompreniĝas kiel jeno:
* Etika principo, kiu vidas la celon de la homa agado en la bonfarto kaj bonstato de la aliaj homoj (PIV).
* Konduto kiu pligrandigas la probablojn de survivado de aliauloj ŝanĝe de malpligrandigo de la propraj.
* Persona memofero por la profito de aliuloj. [1] La termino altruismo aludas al praktikoj kaj kutimoj tiom kiom filozofia doktrino. Altruismo estas konsiderata kiel virto en kelkaj filozofioj kaj kiel malvirto ĉe aliaj. Altruismo estas difinita kiel zorgo aŭ malinteresa okupo pri la bonfarto de aliuloj, aŭ male tio mala al egoismo, do eblas paroli pri kiel sinonimo de altruismo. Kutime ekzistas diferencaj vidpunktoj pri la signifo kaj atingo de altruismo. (eo)
- Altruismus (lateinisch alter ‚der Andere‘) bedeutet in der Alltagssprache „Uneigennützigkeit, Selbstlosigkeit, durch Rücksicht auf andere gekennzeichnete Denk- und Handlungsweise“, kann bis heute jedoch nicht allgemeingültig definiert werden. Der Begriff ist nach seinem „Schöpfer“ Auguste Comte ein Gegenbegriff zu Egoismus und umfasse demnach eine absichtliche Verhaltensweise, die einem Individuum zugunsten eines anderen Individuums mehr Kosten als Nutzen einbringe. Andere Autoren, wie beispielsweise Humberto Maturana, und oder David Miller und gehen davon aus, dass altruistisches Handeln zwar nicht mit einem unmittelbaren Nutzen oder Gegenwert verknüpft sein muss, aber schließlich – auf lange Sicht – der Vorteil des Handelnden größer sei als die aufgewendeten Kosten. Wissenschaftler wie legen in ihrer Definitionsvariante dar, dass Altruismus nicht erzwungen werden könne, ohne seinen altruistischen Charakter zu verlieren. Daraus wird geschlossen, dass altruistisches Verhalten eine freiwillige Handlung und somit eine freie Entscheidung des Handelnden darstelle. Altruistisches Verhalten kann ein Leitbild bzw. Ideal im religiösen Kontext wie Nächstenliebe darstellen. (de)
- Altruismoa besteak laguntzeko printzipioa eta praktika da, bestearen maitasun soilagatik eta trukean ezer jaso beharrik gabe, egoismo edo berekoikeriaren aurkakoa da eta enpatia eta parekatzen den bertutetzat jotzen da. Altruismoz jokatzen duten pertsonak nahiz altruismoz burututako ekintzak altruistak direla esaten da. (eu)
- El altruismo (del francés antiguo altrui, «de los otros» y del italiano altro) se puede entender como:
* Tendencia a procurar el bien de las personas de manera desinteresada, incluso en contra del interés propio.
* Ayudar o servir constructivamente para vivir una positiva experiencia de empatía, conducta relacionada con la filantropía.
* Sacrificio o abnegación personal en beneficio de otros. De acuerdo a la Real Academia Española, el altruismo proviene del francés altruisme y designa la «diligencia en procurar el bien ajeno aun a costa del propio». El término se refiere a conducta humana y se define como la preocupación o atención desinteresada por otras personas, al contrario del egoísmo. Suelen existir diferentes puntos de vista sobre el significado y el alcance del altruismo o cuidar de los demás desinteresadamente, sin beneficio alguno. (es)
- Altruisme adalah perhatian terhadap kesejahteraan orang lain tanpa memperhatikan diri sendiri. Perilaku ini merupakan kebajikan yang ada dalam banyak budaya dan dianggap penting oleh beberapa agama. Gagasan ini sering digambarkan sebagai aturan emas etika. Beberapa aliran filsafat, seperti berpendapat bahwa altruisme adalah suatu keburukan. Altruisme adalah lawan dari sifat egois yang mementingkan diri sendiri. Lawan dari altruisme adalah egoisme. Altruisme dapat dibedakan dengan perasaan loyalitas dan kewajiban. Altruisme memusatkan perhatian pada motivasi untuk membantu orang lain dan keinginan untuk melakukan kebaikan tanpa memperhatikan ganjaran, sementara kewajiban memusatkan perhatian pada tuntutan moral dari individu tertentu (seperti Tuhan, raja), organisasi khusus (seperti pemerintah), atau konsep abstrak (seperti patriotisme, dsb). Beberapa orang dapat merasakan altruisme sebagai kewajiban, sementara yang lainnya tidak. Altruisme murni memberi tanpa memperhatikan ganjaran atau keuntungan. Konsep ini telah ada sejak lama dalam sejarah pemikiran filsafat dan etika, dan akhir-akhir ini menjadi topik dalam psikologi (terutama psikologi evolusioner), sosiologi, biologi, dan etologi. Gagasan altruisme dari satu bidang dapat memberikan dampak bagi bidang lain, tetapi metode dan pusat perhatian dari bidang-bidang ini menghasilkan perspektif-perspektif berbeda terhadap altruisme. Berbagai penelitian terhadap altruisme tercetus terutama saat pembunuhan tahun 1964, yang ditikam selama setengah jam, dengan beberapa saksi pasif yang menahan diri tidak menolongnya. Istilah "altruisme" juga dapat merujuk pada suatu doktrin etis yang mengklaim bahwa individu-individu secara moral berkewajiban untuk dimanfaatkan bagi orang lain. (in)
- Le mot altruisme et l'adjectif altruiste s'appliquent aujourd'hui à un comportement caractérisé à s'intéresser et à se dévouer à autrui, ne procurant pas d'avantages apparents et immédiats à l'individu qui les exécute mais qui sont bénéfiques à d'autres individus et peuvent favoriser surtout à long terme un vivre-ensemble et une reconnaissance mutuelle au sein du groupe où il est présent, bien que l'altruisme brut soit néanmoins un acte ne demandant rien en retour. Le terme « altruisme » est employé pour la première fois par Auguste Comte. En Occident[réf. nécessaire], ils peuvent caractériser une valeur culturelle et sociale - parfois à contre-sens de la culture et de la société dominante : un acte héroïque comme le sauvetage d'une vie humaine ou d'un être vivant parfois au péril de la propre vie du sauveteur bénévole, une succession d'actes ou de services quotidiens sans rien attendre en retour, une manifestation d'un amour désintéressé envers un autrui inconnu. Ce type d'acte est qualifié parfois de philanthropique, c'est-à-dire exprimant le souhait qu'autrui trouve ce qui peut lui être inaccessible, accessoirement un bonheur, matérialisé ou instrumentalisé grâce à des fondations ou des institutions. Le terme altruisme peut être considéré comme antinomique d'égoïsme. Ce terme est parfois dévoyé[réf. nécessaire] vers le sens d'empathie ou réduit le plus souvent à la simple générosité du donateur, mais l'altruisme est d'abord une générosité libre et gratuite, libérée des contraintes, des ordres et des hiérarchies sociales au point de s'afficher contre l'ordre dominant d'essence politique et/ou religieuse, que ce dernier soit corrompu ou que ses valeurs fondatrices soient diluées et évanescentes au sein d'institutions plus ou moins bureaucratisées ou arriérées. Dans ce cas réducteur, il peut être décrit par l'éthique de réciprocité, qui n'est parfois qu'une copie philosophique équivoque ou essentialiste du don/contredon spécifique de nombreuses sociétés traditionnelles.[réf. nécessaire] (fr)
- 이타주의(利他主義, altruism) 또는 '이타성'은 나보다 남을 먼저 생각하는 주의로, 행동의 목적을 타인에 대한 행복에 둔다는 것으로, 남보다 자신의 이익을 먼저 생각하는 이기주의와 반대된다. altruism이라는 용어는 19세기 실증주의자 오귀스트 콩트가 만들었다. 는 많은 문화권에서 전통적인 미덕으로 받아들여지고 있으며 또한 다양한 종교에서 오래전부터 중요하게 여기는 덕목이기도 하다. 이타주의는 의무나 충성과는 달리 어떤 가치있는 것을 자기나 특정한 대상을 위한 것이 아니라 모두를 위해 제공하기 위한 동기를 말한다. 반면에 의무는 특정 대상에 대한 도덕적 의무에 포커스가 맞춰져 있다. (Pure altruism)는 자신이 아닌 남을 위해(직접적 혹은 간접적 이득이나 보상을 바라지 않고) 무언가(예를 들어, 시간, 에너지, 소유하고 있는 물건 등)를 희생하는 것이다. '진정한 이타주의가 존재하는가?'에 관한 논쟁(Debate)은 굉장히 빈번히 일어난다. 공유, 도움, 혹은 희생이라는 행동을 하는 사람은 개인적 만족감이라는 형태로 많은 보상을 받는 것이라는 점에서 (The theory of Psychological egoism)에서는 보상이 없는 공유, 도움, 혹은 희생이라는 행동이 진정한 이타주의라고 정의한다. 이러한 주장의 타당성은 본질적인 보상(Reward)이 혜택(Benefit)인가 아닌가라는 애매모호한 경계의 구분에 달려있다. 또한편 이타주의라는 용어는 또한 '개인은 타인에게 혜택을 줘야 하는 도덕적 의무가 있다'라고 주장하는 윤리적인 원칙과 관련이 있다. 이러한 맥락에서 보았을 때, 이타주의는 이기주의와 상반된 그리고 동시에 상충되는 의미를 가지고 있다. (ko)
- Con altruismo (dal latino alter, «altro») si indica l'atteggiamento e il comportamento di chi ha la qualità (morale) di interessarsi al benessere dei propri simili. Questo concetto è applicabile sia nella biologia che nella psicologia, sociologia, antropologia e filosofia. Il concetto opposto è l'egoismo. In generale con questo termine viene espresso l'interesse dimostrato nel benessere, sia nel senso della sopravvivenza che in quello della qualità della vita, dei membri della propria specie o perfino di altre specie. Normalmente questo viene considerato come una qualità chiaramente positiva, perché migliora indirettamente le proprie possibilità di sopravvivenza e benessere. Se applicata agli umani viene considerata una qualità morale. L'altruismo può esistere tra pari, in forma di collaborazione per un mutuo vantaggio, ad esempio nella caccia, o può essere gerarchico, prendendo una forma simile al paternalismo, ad esempio genitori che nutrono e crescono i figli. Spesso però viene considerato vero altruismo solo quello disinteressato, che non si basa sul principio del do ut des ("do affinché sia ricambiato"). Applicato agli umani in contesto morale, viene inteso soprattutto in questo secondo senso. Ad esempio, gli aiuti umanitari sono una forma di altruismo. Secondo alcuni psicologi e sociologi non esiste un altruismo totalmente disinteressato e gratuito, in quanto un beneficio (non materiale) del donatore potrebbe sempre essere individuato: si pensi alla , alla cessazione da empatia, all'autorealizzazione e all'appagamento del senso di giustizia. In questo senso però l'altruismo adduce un bene sia alla collettività sia al soggetto altruista a differenza del comportamento puramente egoista che per definizione risulta sempre fine a se stesso. (it)
- 利他主義(りたしゅぎ、英: altruism)とは、自己の利益よりも、他者の利益を優先する考え方。 愛他主義とも呼ばれる。 利他主義(altruism)という言葉は、利己主義(egoism)の対概念としてフランスの社会学者オーギュスト・コントによって造られた造語である。日本に導入された際に、他人を思いやり、自己の善行による功徳によって他者を救済するという意味を持つ仏教用語「利他」の語が当てられた。 利他主義は行動論的には「社会通念に照らして、困っている状況にあると判断される他者を援助する行動で、自分の利益を主な目的としない行動」と定義できる。社会科学では、人を利他主義に至らしめる内的要因として、自己満足や自尊心・罪の意識からの解放などが挙げられている。一方、援助者の信じる宗教の思想に則った他者への援助行動は宗教的利他主義と呼ばれ、世界の多くの宗教活動に見られる現象である。 利他主義には「自然状態の人間は利己主義的であるが、人間が普遍的利益の重視や利他的な行為をすることができるのは、人間に固有の精神性による。この精神性は、自然科学の方法ではとらえられない」とする考え方と、「自然状態の人間は利他的であるが、人間が普遍的利益の重視や利他的な行為をすることができるのは、人間のもつ自然的本性による。この自然的本性は、自然科学の方法によってとらえることができる」との考え方が存在する。 (ja)
- Altruïsme of onbaatzuchtigheid is een handeling, een gewoonte of de bereidheid om iets bij te dragen zonder er zelf baat bij te hebben en ook wel een ethische doctrine. Het woord is voor het eerst gevormd in 1851 door de filosoof Auguste Comte (1798 - 1857), afgeleid van het Latijnse woord "alter" (een ander) in de betekenis van onbaatzuchtig in tegenstelling tot het veel oudere woord egoïsme. (nl)
- Altruizm (fr. altruisme, od łacińskiego rdzenia alter – inny, drugi) – zachowanie polegające na działaniu na korzyść innych. Polega ono na dobrowolnym ponoszeniu pewnych kosztów przez jednostkę na rzecz innej jednostki lub grupy, przeciwstawne zachowaniu egoistycznemu. Zachowania altruistyczne mogą występować zarówno wśród ludzi, jak i w obrębie innych gatunków biologicznych. Jest to podstawowe pojęcie socjobiologii. Termin ten wprowadził August Comte w pierwszej połowie XIX wieku jako pojęcie dotyczące zachowania zarezerwowanego wyłącznie dla człowieka, który potrafi zrzec się części swoich praw na rzecz innych. (pl)
- Altruísmo é um tipo de comportamento encontrado em seres humanos e outros seres vivos, em que as ações voluntárias de um indivíduo beneficiam outros. É sinônimo de filantropia. No sentido comum do termo, é, muitas vezes, percebida como sinônimo de solidariedade. A palavra "altruísmo" foi criada em 1831 pelo filósofo francês Auguste Comte para caracterizar o conjunto das disposições humanas (individuais e coletivas) que inclinam os seres humanos a dedicarem-se aos outros. Esse conceito opõe-se, portanto, ao egoísmo, que são as inclinações específica e exclusivamente individuais (pessoais ou coletivas). O conceito do altruísmo tem a importância filosófica de referir-se às disposições naturais do ser humano, indicando que o homem pode ser - e é - bom e generoso naturalmente, sem necessidade de intervenções culturais (como religião e crença). Na doutrina cotidiana, o altruísmo pode apresentar-se em três modalidades básicas: o apego, a veneração e a bondade. Do primeiro para o último, sua intensidade diminui e, por isso mesmo, sua importância e sua nobreza aumentam. O apego refere-se ao vínculo que os iguais mantêm entre si; a veneração refere-se ao vínculo que os mais fracos têm para com os mais fortes (ou os que vieram depois têm com os que vieram antes); por fim, a bondade é o sentimento que os mais fortes têm em relação aos mais fracos (ou aos que vieram depois). (pt)
- Altruism, medmänsklighet, oegennytta, osjälviskhet (motsats till egoism), är att hjälpa andra utan att önska något i gengäld. Till altruism räknas ofta generositet, självuppoffringar, att hjälpa människor med behov och att frivilligt ge vika för någon annans vilja i strid mot ens egen. Altruism innefattar både den psykologiska viljan till dessa handlingar, samvetet och det beteende som kommer av viljan. Altruism är dock inte synonymt med empati som i stället handlar om emotionellt medkännande och den psykologiska förståelsen för andras behov. Den empatiska förmågan är dock nära sammanbunden med altruistiska beteenden. Altruism som mänsklig egenskap studeras särskilt inom psykologin. (sv)
- Альтруї́зм (фр. altruisme, лат. alter — інший) — безкорисливе прагнення до діяльності на благо інших; протилежність егоїзму. Це різновид самозречення, бо в умовах соціальної та психологічної відокремленості між людьми в феодальному чи буржуазному суспільстві клопіт про добробут ближнього можливий лише за умов свідомого обмеження власного добробуту. Це свідоме, нехай і короткочасне обмеження власного егоїзму. Альтруїзм певною мірою є протилежністю філософії об'єктивізму, хоча та в певній формі також має поняття «діяльності на благо інших», але в об'єктивізмі обов'язковою умовою для цього є отримання власної вигоди (емоціональної або матеріальної). У XX столітті альтруїзм як особливий прояв гуманістичної уяви та поведінки особи став предметом соціологічних та соціально-психологічних досліджень «допоміжної поведінки». В наукових дослідженнях альтруїзм аналізували в контексті практичних відносин між людьми, а матеріалом слугували накопичені в суспільстві форми солідарності, благодійності, взаємодопомоги й так далі. Альтруїзм також аналізувався в контексті етики піклування. До людей, які є альтруїстами входять християни, вважає професор Ігор Огірко. (uk)
- Альтруи́зм (лат. alter — другой, другие) — понятие, которым осмысляется активность, связанная с бескорыстной заботой о благополучии других; соотносится с понятием самоотверженность — то есть с приношением в жертву своих выгод в пользу блага другого человека, других людей или в целом — ради . Термин «альтруизм» ввёл в научный оборот философ Огюст Конт, в его представлении альтруизм — воплощение нормы «жить ради других», движущая сила изменения человеческого общества в сторону большей гуманизации. При этом Конт ставил в оппозицию этику, в основе которой лежит альтруизм, этике христианской, по его мнению, основанной на стремлении к спасению, которое он считал проявлением эгоизма. Конт определял два вида альтруизма: присущий животным (инстинктивный альтруизм) и человеческий, развивающийся под влиянием цивилизации и становящийся врождённым. Задолго до Конта альтруизм был осмыслен и бытовал как нравственный принцип. Так Сократ считал, что основа закона нравственности, который компенсирует эгоизм индивидуума — это «не брать, а отдавать», и что стремление к служению в пользу других тем сильнее в человеке, чем выше в нём духовное начало. Как форма нравственного сознания понятие альтруизма разрабатывалось этиками Шефтсбери, А. Смитом, Д. Юмом, Лейбницем, И. Кантом, Л. Фейербахом, а также Ж.-Ж. Руссо. Многочисленные научные определения явления альтруизма зависят от принадлежности автора, формулирующего понятие, к той или иной отрасли науки. В философии и этике явление альтруизма связывается с формой выражения нравственного требования, базирующейся на принятии присущего сообществу людей естественного расположения друг к другу. Один из основоположников социологии Э. Дюркгейм понимает альтруизм как полное поглощение индивидуума сообществом, отказ от личных устремлений, не совпадающих с его устремлениями, и полное приятие норм сообщества. С психологической точки зрения чаще всего альтруизм определяется как осмысленное, свободное и не преследующее никаких выгод служение другим, основанное на верности, симпатии, милосердии, при этом альтруист может отказаться от своих желаний, пожертвовать своим благополучием, дойти до полного самоотречения. В психологии иногда рассматривается как просоциальное поведение или как одна из его составляющих. В некоторых смыслах возможно противопоставление альтруизма эгоизму. Некоторые авторы разделяют альтруизм и помощь, оказанную под влиянием эмпатии, исходя из того, что эмпатическое сопереживание напрямую зависит от увеличения или уменьшения необходимости помощи другому человеку. С этой точки зрения выход из состояния волнения, сострадания, вызванного эмпатией, сходен с редукцией личного переживания человека и поэтому трактуется как эгоистический импульс, а эмпатия рассматривается в качестве эгоистического мотива. Однако, согласно , такая точка зрения упускает из виду различия между целью действия и его последствиями: чувство удовлетворения человека после совершения действия не обязательно означает, что он действовал ради переживания этого чувства. По мнению Хайнца Хекхаузена, поскольку чувство удовлетворения может возникать после осуществления любого намерения, не имеет смысла рассматривать это чувство в качестве критерия какой-либо, в том числе эгоистической, мотивации. В христианстве альтруизм как побуждение к действию отражен в призыве Иисуса Христа «Возлюби ближнего твоего, как самого себя» (Мф. 22, 39, Мк. 12, 31, Лк. 10, 27). (ru)
- 利他主义(英語:altruism,也可譯為利他行為)源自於法文altruisme,字源可溯自義大利文及更早拉丁文alter,即其他、別人的意思。利他主义是一种无私的为他人福利着想的行为,在道德判斷上,別人的幸福快樂比自己的來得重要。利他主义在许多思想和文化中是一种美德。在中,利他行为被定义为增加他人的生存,減少自己的生存。 傳統上認為,没有基因收益的利他主义的进化收益是以牙還牙、以眼還眼——帮助别人后别人也会帮助自己。然而,利他主义很多情况下是没有此收益的,因此也有研究讨论了帮助者名誉上的收益。 (zh)
|
rdfs:comment
|
- Altruismus (z lat. alter, druhý, 3. pád altrui, druhému) je moderní označení pro postoje a jednání, která sledují prospěch druhého člověka, které mohou i nemusí být na úkor prospěchu altruisty. Synonymy altruistického jednání jsou dobročinnost, nesobeckost nebo nezištnost. Protikladem altruismu je egoismus. (cs)
- L'altruisme és la preocupació pels altres que porta a comportar-se procurant-ne el seu bé, per tant oposant-se a l'egoisme. L'altruisme no cerca el benefici propi, i es basa en l'empatia: en veure les necessitats alienes, sorgeix un sentiment positiu que porta a intentar satisfer-les. Com a terme, va néixer a les obres d'Auguste Comte i va ser manllevat per les principals llengües modernes. No tothom accepta que existeixi altruisme; de fet, pot ser un vessant de l'egoisme: la persona actua bé per guanyar l'estimació dels altres, la salvació o millorar l'autoconcepte en obrar d'acord amb la seva ètica. Fins i tot pot obeir a una estratègia de càlcul: s'actua pensant en l'altre volent que sigui recíproc, o millorar la societat en la qual es viu. (ca)
- Altruismoa besteak laguntzeko printzipioa eta praktika da, bestearen maitasun soilagatik eta trukean ezer jaso beharrik gabe, egoismo edo berekoikeriaren aurkakoa da eta enpatia eta parekatzen den bertutetzat jotzen da. Altruismoz jokatzen duten pertsonak nahiz altruismoz burututako ekintzak altruistak direla esaten da. (eu)
- 利他主義(りたしゅぎ、英: altruism)とは、自己の利益よりも、他者の利益を優先する考え方。 愛他主義とも呼ばれる。 利他主義(altruism)という言葉は、利己主義(egoism)の対概念としてフランスの社会学者オーギュスト・コントによって造られた造語である。日本に導入された際に、他人を思いやり、自己の善行による功徳によって他者を救済するという意味を持つ仏教用語「利他」の語が当てられた。 利他主義は行動論的には「社会通念に照らして、困っている状況にあると判断される他者を援助する行動で、自分の利益を主な目的としない行動」と定義できる。社会科学では、人を利他主義に至らしめる内的要因として、自己満足や自尊心・罪の意識からの解放などが挙げられている。一方、援助者の信じる宗教の思想に則った他者への援助行動は宗教的利他主義と呼ばれ、世界の多くの宗教活動に見られる現象である。 利他主義には「自然状態の人間は利己主義的であるが、人間が普遍的利益の重視や利他的な行為をすることができるのは、人間に固有の精神性による。この精神性は、自然科学の方法ではとらえられない」とする考え方と、「自然状態の人間は利他的であるが、人間が普遍的利益の重視や利他的な行為をすることができるのは、人間のもつ自然的本性による。この自然的本性は、自然科学の方法によってとらえることができる」との考え方が存在する。 (ja)
- Altruïsme of onbaatzuchtigheid is een handeling, een gewoonte of de bereidheid om iets bij te dragen zonder er zelf baat bij te hebben en ook wel een ethische doctrine. Het woord is voor het eerst gevormd in 1851 door de filosoof Auguste Comte (1798 - 1857), afgeleid van het Latijnse woord "alter" (een ander) in de betekenis van onbaatzuchtig in tegenstelling tot het veel oudere woord egoïsme. (nl)
- Altruizm (fr. altruisme, od łacińskiego rdzenia alter – inny, drugi) – zachowanie polegające na działaniu na korzyść innych. Polega ono na dobrowolnym ponoszeniu pewnych kosztów przez jednostkę na rzecz innej jednostki lub grupy, przeciwstawne zachowaniu egoistycznemu. Zachowania altruistyczne mogą występować zarówno wśród ludzi, jak i w obrębie innych gatunków biologicznych. Jest to podstawowe pojęcie socjobiologii. Termin ten wprowadził August Comte w pierwszej połowie XIX wieku jako pojęcie dotyczące zachowania zarezerwowanego wyłącznie dla człowieka, który potrafi zrzec się części swoich praw na rzecz innych. (pl)
- Altruism, medmänsklighet, oegennytta, osjälviskhet (motsats till egoism), är att hjälpa andra utan att önska något i gengäld. Till altruism räknas ofta generositet, självuppoffringar, att hjälpa människor med behov och att frivilligt ge vika för någon annans vilja i strid mot ens egen. Altruism innefattar både den psykologiska viljan till dessa handlingar, samvetet och det beteende som kommer av viljan. Altruism är dock inte synonymt med empati som i stället handlar om emotionellt medkännande och den psykologiska förståelsen för andras behov. Den empatiska förmågan är dock nära sammanbunden med altruistiska beteenden. Altruism som mänsklig egenskap studeras särskilt inom psykologin. (sv)
- 利他主义(英語:altruism,也可譯為利他行為)源自於法文altruisme,字源可溯自義大利文及更早拉丁文alter,即其他、別人的意思。利他主义是一种无私的为他人福利着想的行为,在道德判斷上,別人的幸福快樂比自己的來得重要。利他主义在许多思想和文化中是一种美德。在中,利他行为被定义为增加他人的生存,減少自己的生存。 傳統上認為,没有基因收益的利他主义的进化收益是以牙還牙、以眼還眼——帮助别人后别人也会帮助自己。然而,利他主义很多情况下是没有此收益的,因此也有研究讨论了帮助者名誉上的收益。 (zh)
- الإيثار هو المبدأ والممارسة الأخلاقية للعمل على سعادة البشر الآخرين، مما يؤدي إلى رفع مستوى الحياة المادية والروحية على حد سواء. إنها فضيلة تقليدية في كثير من الثقافات وجانب أساسي في مختلف التقاليد الدينية والنظرات العالمية العلمانية، على الرغم من أن مفهوم «الآخرين» الذين ينبغي توجيه مخاوفنا إليهم يمكن أن يختلف بين الثقافات والأديان. في بعض الحالات القصوى، قد تصبح كلمة الإيثار مرادف لنكران الذات الذي هو عكس الأنانية تماماً. (ar)
- Ο αλτρουισμός είναι η αρχή και η ηθική ευαισθησία για την ευτυχία άλλων ανθρώπων ή ζώων, με αποτέλεσμα μια ποιότητα ζωής, τόσο υλική όσο και πνευματική. Είναι μια παραδοσιακή αρετή σε πολλούς πολιτισμούς και μια βασική πτυχή διαφόρων θρησκευτικών παραδόσεων και κοσμοθεωριών, αν και η έννοια των «άλλων» προς τους οποίους θα πρέπει να απευθύνονται μπορεί να ποικίλει μεταξύ των πολιτισμών και των θρησκειών. Σε μια περίπτωση, ο αλτρουισμός μπορεί να γίνει συνώνυμο της ανιδιοτέλειας που είναι το αντίθετο του εγωισμού. (el)
- Altruismus (lateinisch alter ‚der Andere‘) bedeutet in der Alltagssprache „Uneigennützigkeit, Selbstlosigkeit, durch Rücksicht auf andere gekennzeichnete Denk- und Handlungsweise“, kann bis heute jedoch nicht allgemeingültig definiert werden. Der Begriff ist nach seinem „Schöpfer“ Auguste Comte ein Gegenbegriff zu Egoismus und umfasse demnach eine absichtliche Verhaltensweise, die einem Individuum zugunsten eines anderen Individuums mehr Kosten als Nutzen einbringe. (de)
- Altruism is the principle and moral practice of concern for the welfare and/or happiness of other human beings or animals, resulting in a quality of life both material and spiritual. It is a traditional virtue in many cultures and a core aspect of various religious and secular worldviews. However, the object(s) of concern vary among cultures and religions. In an extreme case, altruism may become a synonym of selflessness, which is the opposite of selfishness. (en)
- Altruismo (de la antikva franca "altrui" = de aliuloj kaj de la nuna franca "altruisme") kompreniĝas kiel jeno:
* Etika principo, kiu vidas la celon de la homa agado en la bonfarto kaj bonstato de la aliaj homoj (PIV).
* Konduto kiu pligrandigas la probablojn de survivado de aliauloj ŝanĝe de malpligrandigo de la propraj.
* Persona memofero por la profito de aliuloj. [1] La termino altruismo aludas al praktikoj kaj kutimoj tiom kiom filozofia doktrino. Altruismo estas konsiderata kiel virto en kelkaj filozofioj kaj kiel malvirto ĉe aliaj. (eo)
- El altruismo (del francés antiguo altrui, «de los otros» y del italiano altro) se puede entender como:
* Tendencia a procurar el bien de las personas de manera desinteresada, incluso en contra del interés propio.
* Ayudar o servir constructivamente para vivir una positiva experiencia de empatía, conducta relacionada con la filantropía.
* Sacrificio o abnegación personal en beneficio de otros. De acuerdo a la Real Academia Española, el altruismo proviene del francés altruisme y designa la «diligencia en procurar el bien ajeno aun a costa del propio». (es)
- Le mot altruisme et l'adjectif altruiste s'appliquent aujourd'hui à un comportement caractérisé à s'intéresser et à se dévouer à autrui, ne procurant pas d'avantages apparents et immédiats à l'individu qui les exécute mais qui sont bénéfiques à d'autres individus et peuvent favoriser surtout à long terme un vivre-ensemble et une reconnaissance mutuelle au sein du groupe où il est présent, bien que l'altruisme brut soit néanmoins un acte ne demandant rien en retour. Le terme « altruisme » est employé pour la première fois par Auguste Comte. (fr)
- Altruisme adalah perhatian terhadap kesejahteraan orang lain tanpa memperhatikan diri sendiri. Perilaku ini merupakan kebajikan yang ada dalam banyak budaya dan dianggap penting oleh beberapa agama. Gagasan ini sering digambarkan sebagai aturan emas etika. Beberapa aliran filsafat, seperti berpendapat bahwa altruisme adalah suatu keburukan. Altruisme adalah lawan dari sifat egois yang mementingkan diri sendiri. Lawan dari altruisme adalah egoisme. (in)
- 이타주의(利他主義, altruism) 또는 '이타성'은 나보다 남을 먼저 생각하는 주의로, 행동의 목적을 타인에 대한 행복에 둔다는 것으로, 남보다 자신의 이익을 먼저 생각하는 이기주의와 반대된다. altruism이라는 용어는 19세기 실증주의자 오귀스트 콩트가 만들었다. 는 많은 문화권에서 전통적인 미덕으로 받아들여지고 있으며 또한 다양한 종교에서 오래전부터 중요하게 여기는 덕목이기도 하다. 이타주의는 의무나 충성과는 달리 어떤 가치있는 것을 자기나 특정한 대상을 위한 것이 아니라 모두를 위해 제공하기 위한 동기를 말한다. 반면에 의무는 특정 대상에 대한 도덕적 의무에 포커스가 맞춰져 있다. (Pure altruism)는 자신이 아닌 남을 위해(직접적 혹은 간접적 이득이나 보상을 바라지 않고) 무언가(예를 들어, 시간, 에너지, 소유하고 있는 물건 등)를 희생하는 것이다. (ko)
- Con altruismo (dal latino alter, «altro») si indica l'atteggiamento e il comportamento di chi ha la qualità (morale) di interessarsi al benessere dei propri simili. Questo concetto è applicabile sia nella biologia che nella psicologia, sociologia, antropologia e filosofia. Il concetto opposto è l'egoismo. L'altruismo può esistere tra pari, in forma di collaborazione per un mutuo vantaggio, ad esempio nella caccia, o può essere gerarchico, prendendo una forma simile al paternalismo, ad esempio genitori che nutrono e crescono i figli. (it)
- Альтруи́зм (лат. alter — другой, другие) — понятие, которым осмысляется активность, связанная с бескорыстной заботой о благополучии других; соотносится с понятием самоотверженность — то есть с приношением в жертву своих выгод в пользу блага другого человека, других людей или в целом — ради . В христианстве альтруизм как побуждение к действию отражен в призыве Иисуса Христа «Возлюби ближнего твоего, как самого себя» (Мф. 22, 39, Мк. 12, 31, Лк. 10, 27). (ru)
- Altruísmo é um tipo de comportamento encontrado em seres humanos e outros seres vivos, em que as ações voluntárias de um indivíduo beneficiam outros. É sinônimo de filantropia. No sentido comum do termo, é, muitas vezes, percebida como sinônimo de solidariedade. A palavra "altruísmo" foi criada em 1831 pelo filósofo francês Auguste Comte para caracterizar o conjunto das disposições humanas (individuais e coletivas) que inclinam os seres humanos a dedicarem-se aos outros. Esse conceito opõe-se, portanto, ao egoísmo, que são as inclinações específica e exclusivamente individuais (pessoais ou coletivas). (pt)
- Альтруї́зм (фр. altruisme, лат. alter — інший) — безкорисливе прагнення до діяльності на благо інших; протилежність егоїзму. Це різновид самозречення, бо в умовах соціальної та психологічної відокремленості між людьми в феодальному чи буржуазному суспільстві клопіт про добробут ближнього можливий лише за умов свідомого обмеження власного добробуту. Це свідоме, нехай і короткочасне обмеження власного егоїзму. (uk)
|