| dbo:abstract
|
- ألفونسو السابع (بالإسبانية: Alfonso VII) (أول مارس 1105م - 21 أغسطس 1157م) الملقّب بالإمبراطور، والذي أصبح ملكًا لجليقية سنة 1111م وملكًا على ليون وقشتالة سنة 1126 م. استخدم ألفونسو لقب إمبراطور كل إسبانيا لأول مرة بالمشاركة مع والدته أوراكا ملكة قشتالة للمرة الأولى سنة 1116 م، عندما أسندت إليه حكم طليطلة. وفي سنة 1135 م، أقام ألفونسو حفل تنصيب أضاف لنفسه ألقابًا ملكية إضافة إلى لقبه الإمبراطوري. ألفونسو هو ابن أوراكا ملكة قشتالة وريموند البورغندي أول الحكام البورغنديين في شبه الجزيرة الإيبيرية. شهد عهد ألفونسو تفوق مملكة ليون وقشتالة على مملكتي نافارا وأراغون وذلك بعد أن توفي منافسه ألفونسو الأول ملك أراغون. إلا أنه في عهده، أصبحت البرتغال كيانًا مستقلاً بحكم الأمر الواقع سنة 1128 م، ثم حصلت على الاعتراف باستقلالها الفعلي سنة 1143 م. (ar)
- Alfons VII. Kastilský, zvaný Císař (španělsky Alfonso VII el Emperador; 1. března 1105, – 21. srpna 1157, ) byl králem Leónu a Kastílie a hrabětem barcelonským. Syn královny Urracy Kastilské a hraběte . Byl prvním králem leonským z burgundské dynastie. Po smrti svého otce roku 1108 zdědil titul krále Galicie (jako Alfons IV.) Alfonsova přezdívka koření v titulu, který si sám udělil: Galicie, León a Kastilie se totiž sjednotily pod jednou korunou (tzv. Leonské impérium) a tak mohl obnovit starou imperiální myšlenku a Alfonse VI. a vyhlásit svůj nárok na univerzální vládu nad křesťanskými státy poloostrova. 26. května 1135 korunován jako („Císař vší Hispánie“) v leónské katedrále, a mezi jinými obdržel i titul hrabě barcelonský po svém švagrovi Ramónu Berenguerovi. Sjednocení celého poloostrova pod svou vládou se mu ale nepodařilo dosáhnout, naopak, během jeho vlády vznikl další nezávislý stát: Portugalsko (1139/1143). (cs)
- Alfons VII de Lleó, anomenat l'Emperador (Galícia, 1105 - Fresneda, 1157), fou rei de Galícia (1111-1157), de Lleó i de Castella (1126-1157). (ca)
- Ο Αλφόνσος Ζ΄ ο Αυτοκράτωρ (ισπ.: Alfonso VII de León, 1 Μαρτίου 1105 - 21 Αυγούστου 1157) από τον Καστιλιανό Οίκο της Ιβρέα, ήταν βασιλιάς του Λεόν, της Καστίλης (1126 - 1157) και βασιλιάς της Γαλικίας (1111 - 1157). Ήταν ο πρώτος βασιλιάς της Ιβηρικής από τον Οίκο της Ιβρέας. Ο Αλφόνσος ήταν ο μεγαλύτερος γιος του Ραϊμόνδου της Γαλικίας και της Ουρράκας των Χιμένεθ, κόρης του Αλφόνσου ΣΤ΄ του Λεόν, Καστίλης & Γαλικίας. Η μητέρα του έδωσε στον Αλφόνσο Ζ΄ την ηγεμονία του Τολέδο· ο ίδιος χρησιμοποίησε πρώτος τον τίτλο αυτοκράτορας της όλης Ισπανίας, κυβερνώντας με την μητέρα του από το 1116. Ο Αλφόνσος Ζ΄ ήταν θρυλική και αινιγματική προσωπικότητα σαν βασιλιάς της Ιβηρικής χερσονήσου. Επεδίωξε να κυριαρχήσει στους χριστιανικούς πληθυσμούς της δυτικής Ιβηρικής, αλλά οι προσπάθειες του δεν ήταν επιτυχείς. Η Πορτογαλία ανεξαρτητοποιήθηκε (1128) και αναγνωρίστηκε ως ανεξάρτητο βασίλειο (1143). (el)
- Alfonso VII (1 March 1105 – 21 August 1157), called the Emperor (el Emperador), became the King of Galicia in 1111 and King of León and Castile in 1126. Alfonso, born Alfonso Raimúndez, first used the title Emperor of All Spain, alongside his mother Urraca, once she vested him with the direct rule of Toledo in 1116. Alfonso later held another investiture in 1135 in a grand ceremony reasserting his claims to the imperial title. He was the son of Urraca of León and Raymond of Burgundy, the first of the House of Ivrea to rule in the Iberian peninsula. Alfonso was a dignified and somewhat enigmatic figure. His rule was characterised by the renewed supremacy of the western kingdoms of Christian Iberia over the eastern (Navarre and Aragón) after the reign of Alfonso the Battler. Though he sought to make the imperial title meaningful in practice to both Christian and Muslim populations, his hegemonic intentions never saw fruition. During his tenure, Portugal became de facto independent, in 1128, and was recognized as de jure independent, in 1143. He was a patron of poets, including, probably, the troubadour Marcabru. (en)
- Alfons VII., „der Kaiser“, (* 1. März 1105 in ; † 21. August 1157 in ) war ab dem Jahr 1111 König von Galicien und ab 1126 König von León und Kastilien. Am 26. Mai 1135 ließ Alfons sich in der Kathedrale von León zum Kaiser von ganz Spanien (Imperator totius Hispaniae) krönen. (de)
- Alfonso la 7-a de Leono la Imperiestro estis reĝo de Leono kaj Kastilio. Li estis filo de la reĝino Urraca la 1-a (Leono) kaj de la grafo Rajmondo de Burgonjo, kaj estis la unua reĝo leona membro de la Dinastio de Burgonjo, kiu malaperos laŭ la laŭleĝa linio pro la morto de Pedro la 1-a, kiu estis posteulata de sia duonfrato Henriko la 2-a, unua reĝo de la Dinastio de Trastamaro. Alfonso la 7-a de Galegio, Leono kaj Kastilio estos posteulata de sia filo Ferdinando la 2-a. Repreninte la malnovan imperian planon de Alfonso la 3-a kaj de Alfonso la 6-a, la 26-a de majo 1135 li estis kronita kiel Imperator totius Hispaniae (Imperiestro de tuta Hispanio) en la Katedralo de Leono, kaj ricevis omaĝon, inter aliaj, de sia bofrato , . Alfonso estis digna kaj iom enigma figuro. Lia reĝado estis karakterizita per la renoviĝinta supereco de la okcidentaj regnoj de kristana Iberio super la orientaj (Navaro kaj Aragonio) post la regado de Alfonso la Batalema. Li ankaŭ serĉis akiri la imperiestrotitolon, senchava en la praktiko, kvankam liaj provoj regi super kaj kristanaj kaj islamaj populacioj estis eĉ malpli sukcesa. Liaj hegemoniaj intencoj neniam vidis realiĝon, aliflanke. Dum lia regado, Portugalio iĝis reale sendependa, en 1128, kaj estis agnoskata kiel laŭjure sendependa, en 1143. Li estis patrono de poetoj, inkludante, verŝajne, la trobadoron Marcabru. (eo)
- Alfonso VII de León, llamado «el Emperador» (Caldas de Reyes, 1 de marzo de 1105-Santa Elena, 21 de agosto de 1157), fue rey de León entre 1126 y 1157. Hijo de la reina Urraca I de León y del conde Raimundo de Borgoña, fue el primer rey leonés miembro de la Casa de Borgoña, que se extinguió en la línea legítima con la muerte de Pedro I en 1369, quien fue sucedido por su hermano de padre Enrique, primer rey Trastámara. Retomando la vieja idea imperial de Alfonso III y Alfonso VI, el 26 de mayo de 1135 fue coronado Imperator totius Hispaniae (Emperador de toda España) en la Catedral de León, recibiendo homenaje, entre otros, de su cuñado Ramón Berenguer IV, conde de Barcelona. (es)
- Alfontso VII.a Gaztelakoa Enperadorea (Caldas de Reis, 1105eko martxoaren 1a -Sierra Morena, 1157ko abuztuaren 21a) Galizia (1111 - 1157) Gaztela eta Leongo erregea (1126 - 1157) eta Imperator totius Hispaniae (1135-1157) izan zen. (eu)
- Alfonso VII (1 Maret 1105 – 21 Agustus 1157), lahir Alfonso Raimúndez, disebut sang Kaisar (el Emperador) merupakan seorang pada tahun 1111, Raja León dan Kastilia pada tahun 1126. Alfonso awalnya menggunakan gelar Kaisar Spanyol, bersama dengan ibundanya Urraca, ketika ibundanya menunjuknya untuk memerintah langsung di Toledo pada tahun 1116. Alfonso kemudian mengadakan penobatan lain pada tahun 1135 di dalam sebuah upacara besar yang menegaskan kembali tuntutannya atas gelar kekaisaran. Ia merupakan putra dan , sesepuh Wangsa Borgonha yang berkuasa di Semenanjung Iberia. Alfonso adalah seorang tokoh yang bermartabat dan agak misterius. Pemerintahannya ditandai oleh supremasi baru dari kerajaan-kerajaan barat Kristen Iberia atas (Navarra timur dan ) setelah pemerintahan . Ia juga berusaha untuk membuat gelar kekaisaran berarti di dalam praktiknya, meskipun upayanya untuk menguasai baik Kristen dan populasi Muslim bahkan kurang berhasil. Namun niat hegemoniknya tidak pernah membuahkan hasil. Selama ia menjabat, Portugal menjadi independen de facto pada tahun 1128 dan diakui independen de jure pada tahun 1143. Ia merupakan seorang pelindung para penyair, termasuk mungkin penyanyi keliling . (in)
- Alphonse VII l'Empereur, né le 1er mars 1105 à Caldas de Reis et mort le 21 août 1157 à Santa Elena ou Viso del Marqués, est roi de Galice de 1112 à 1157 et de León et Castille de 1126 à 1157. Il est couronné Imperator totius Hispaniæ, « empereur de toutes les Espagnes » en 1135. (fr)
- 알폰소 7세(Alfonso VII, 1104년(?) ~ 1157년)는 부르고뉴의 레몽의 아들이며 알폰소 6세의 손자로서 그에게서 황제의 자리를 물려받았다. 재위 기간에 중세 스페인 역사상 통일제국의 이념이 최고도에 이르렀고 무어인과 싸워 커다란 승리를 거두었지만 그는 다소 멍청한 인물이었다. 그가 어렸을 때 어머니 우라카와 그녀의 2번째 남편인 아라곤의 는 레온-카스티야에 대한 지배권을 놓고 싸움을 벌였다. 우라카가 죽고(1126) 나서야 알리폰소 1세는 비로소 자신의 권리를 포기했다. 그후 알폰소 7세는 아라곤과 팜플로나(나바라)의 왕들 및 바르셀로나 백작, 여러 스페인계 무어족 통치자들에게 공식적으로 황제로 인정받았다. 그는 무어인들로부터 알메리아를 빼앗았고(1147), 그밖에도 여러 차례 승리해 명성을 얻었지만 결국 영토를 확장하지는 못했다. 1157년 알메리아를 다시 빼앗겼으며 코르도바도 점령한 지 3년 만에 다시 빼앗겼다. 1146년 북아프리카의 이슬람 왕조 사람인 가 다시 쳐들어오기 시작했다. 이에 알폰소는 와 동맹을 맺고 남부 스페인에서 알모아데의 팽창을 저지하기 위한 전투를 벌였으며 계속되는 이 전투에 여생을 바쳤다. 이무렵 통일 제국 사상이 매우 중요했음에도 불구하고 스페인 분리주의자들의 세력도 결코 잠잠하지는 않았다. 알폰소는 포르투갈이 독립왕국(1140년)이 되는 것을 저지할 수 없었다. 또한 그는 스페인의 풍습에 따른 유언을 남겨 카스티야를 큰아들 산초 3세에게, 레온을 페르난도 2세에게 나누어주었다. 이러한 조치는 중세 스페인에서 통일 제국의 개념을 완전히 무너뜨렸다. (ko)
- Alfons VII (Caldas de Reyes, Pontevedra, 1 maart 1105 – , 21 augustus 1157), oorspronkelijk Alfonso Raimúndez genaamd, was koning van Galicië vanaf 1119, en van Castilië en León vanaf 1126 tot aan zijn dood. Zijn ouders waren Urraca van Castilië en Raymond van Bourgondië. Hij was de kleinzoon van Alfons VI van Castilië, van wie hij in 1135 ook de keizerstitel overnam. Zijn jeugd werd vertroebeld door de machtsstrijd om de heerschappij over koninkrijk Castilië en koninkrijk León tussen zijn moeder Urraca en haar tweede echtgenoot, Alfons I van Aragón. Bij het overlijden van koningin Urraca moest zijn stiefvader zijn aanspraken laten varen, waardoor Alfons koning van Castilië en León werd. Toen in 1146 de invasie van de Almohaden begon, sloot hij een bondgenootschap met de Almoraviden om de Almohadische expansie in Zuid-Spanje tegen te houden. Een aantal militaire successen vergrootten wel zijn persoonlijke prestige, maar droegen uiteindelijk weinig bij aan de verdere uitbreiding van zijn grondgebied. Integendeel, in 1157 ging Almería verloren, en Córdoba kon hij slechts drie jaar bezetten. Ondanks het prestige dat aan de keizerstitel verbonden was, slaagde Alfons VII er niet in de heersende tendensen naar autonomie binnen het Iberisch Schiereiland het hoofd te bieden. Hij kon niet verhinderen dat Portugal zich in 1140 onafhankelijk verklaarde. Bij zijn dood werd het koninkrijk verdeeld onder zijn twee zonen: Sancho kreeg Castilië en Ferdinand kreeg León. (nl)
- アルフォンソ7世（Alfonso VII, 1105年3月1日 - 1157年8月21日）は、ガリシア王（在位：1111年 - 1157年）、後にカスティーリャ王およびレオン王（在位：1126年 - 1157年）。また、「全ヒスパニアの皇帝」も称した（1135年 - 1157年）。カスティーリャ＝レオンのボルゴーニャ朝の祖である。 カスティーリャとレオンの女王ウラカと最初の夫、イヴレーア家出身のガリシア伯ライムンドの嫡男で、母から王位を継承した。父方の叔父にローマ教皇カリストゥス2世がいる。 (ja)
- Alfonso Raimundez, detto l'Imperatore. Alfonso anche in spagnolo e in asturiano, Alfons in catalano, Afonso in galiziano e in portoghese, Alifonso in aragonese e Alfontso in basco. Adefonsus o Alfonsus in latino (Caldas de Reis, 1º marzo 1105 – Fresneda de la Sierra Tirón, 21 agosto 1157), fu re di Galizia, inclusa la contea del Portogallo dal 1112 al 1126, quando il regno di Galizia fu nuovamente riunito al regno di León e re di León e Castiglia dal 1126 al 1157. (it)
- Альфонсо VII Император (исп. Alfonso VII el Emperador; 1 марта 1105, Кальдас-де-Рейес — 21 августа 1157, Ла-Фреснеда) — король Галисии с 1111 года, король Леона с 1126 года, король Кастилии с 1127 года. Сын Урраки, королевы Кастилии, и Раймунда Бургундского. Первый испанский король из Бургундской династии. (ru)
- Alfons VII Imperator, określany również przydomkiem Dobry (ur. 1 marca 1105, zm. 21 sierpnia 1157) – król Galicii od 1111 roku, król Leónu i Kastylii od 1126 roku. W 1135 roku koronowany na cesarza Hiszpanii. (pl)
- Afonso VII de Galiza, Leão e Castela, o Imperador (Caldas de Reis, 1 de março de 1105 - Viso del Marqués, 21 de agosto de 1157), foi o primeiro rei da casa de Borgonha: rei da Galiza a partir de 1111, rei de Leão a partir de 1126, rei de Castela e de Toledo a partir de 1127, e imperador da Hispânia a partir de 1135. Era filho de Raimundo de Borgonha, conde da Borgonha e de Urraca I de Leão e Castela, filha do rei Afonso VI de Leão e Castela e de Constança da Borgonha. O seu reinado, o primeiro da dinastia de Borgonha nesses reinos, caracterizou-se pela tentativa de hegemonia de toda a Península Ibérica, fracassada pela independência de Portugal, pela criação da Coroa de Aragão e pela resistência moura ao invasor cristão. (pt)
- Alfons VII, kejsaren (spanska: Alfonso el Emperador), född 1 mars 1105 i Caldas de Reis, död 21 augusti 1157 i Santa Elena, var kung av Galicien från 1112, och av Kastilien och León 1126–1157. Han var son till Urraca i hennes första äktenskap. Alfons hyllades redan 1122 av ständerna som kung men var tvungen att först utkämpa ett krig mot styvfadern innan denne erkände honom som kung. Därefter kallade han sig för kejsare av Spanien och ledde de övriga kristna furstarna i framgångsrika krig mot morerna. Han kunde dock inte förhindra att Portugal gjorde sig självständigt 1140. Efter hans död delades riket mellan hans söner, så att Sancho III fick Kastilien och Ferdinand II fick León. (sv)
- Альфо́нсо VII (ісп. Alfonso VII, 1 березня 1105 — 21 серпня 1157) — імператор усієї Іспанії (1116–1157). Король Галісії (1111—1126), Леону (1126—1157), Кастилії (1127—1157). Представник кастильської Бургундської династії. Син графа Галісії Раймунда I й королеви Кастилії та Леону Урраки I. Діяння описані в «Хроніці Альфонсо Імператора». До 1126 року правив разом із матір'ю. Прізвисько — Імператор (ісп. el Emperador). (uk)
- 阿方索七世（Alfonso VII de León，1105年3月1日－1157年8月21日），雷昂、卡斯提爾及加利西亞國王，自稱為「全西班牙的皇帝」（1116年─1157年）。 阿方索七世是烏拉卡一世與首任丈夫勃艮第的雷蒙的兒子，1111年成為加利西亞國王。1116年，烏拉卡授命阿方索七世統治托萊多，阿方索七世亦自此稱自己為「全西班牙皇帝」。1135年，進行加冕儀式以宣稱此地位。1126年，烏拉卡逝世後，阿方索七世在其繼父阿拉貢的阿方索一世放棄對雷昂及卡斯提爾的王位下繼承王國。 1134年，繼父阿方索一世在沒有子嗣下去世，雖然他的遺願是將亞拉岡及納瓦拉以軍法管治，但是因為兩國的貴族反對以改立阿方索七世為亞拉岡國王。但是一些貴族卻選了阿方索一世的弟弟拉米羅二世為亞拉岡國王。阿方索七世以佔領拉里奧哈及征服薩拉戈薩作為回應。在小規模衝突中，阿方索七世打敗了亞拉岡與納瓦拉聯軍，將兩國變成附庸國。阿方索七世受到比利牛斯山脈以北至羅納河間的領主強烈支持，但是因兩國軍隊太多，所以最終未能控制兩國。這時，他幫助巴塞羅那伯爵與加泰羅尼亞戰鬥以統一此邊境地區。 阿方索七世一如既往，他繼續向南方伊斯蘭地區進行攻勢，以分割伊斯蘭的勢力。此時，穆拉比特王朝恰巧受到伊比利亞南部的叛亂所擾。而這些叛亂大多都是由基督教徒所發動，或是對統治階級有所不滿的阿拉伯人所發起的。而阿方索七世看準這個時機，援助這些希望復國的舊泰法諸國遺臣，以推翻穆拉比特王朝。 曾一度控制整個伊比利亞南部的穆拉比特王朝開始進入了暮年。1121年， 自稱「馬赫迪」（伊斯蘭救世主之意）的伊本·圖邁爾特在摩洛哥發起動亂，並開始帶領穆瓦希德人對穆拉比特王朝進行攻擊。1147年，穆拉比特首都馬拉喀什淪陷，穆拉比特王朝滅亡，由阿爾摩哈德王朝取代。 隨著穆拉比特王朝的崩潰，大量的獨立勢力再次在伊比利亞南部誕生，泰法諸國割據的年代再次來臨。可是，南部的分裂狀態並不持久。新興的阿爾摩哈德王朝受到阿方索七世的支援下，成功征服伊比利亞南部大部分的領土，並與北部基督教國家勢力對峙。 阿方索七世試圖統治基督教和穆斯林的人民並不成功，而他的稱霸意圖亦從未得以實現，他企圖統一整個伊比利亞半島野心不但沒有成功，而且分裂的傾向越來越大。葡萄牙王國於1128年已獨立於雷昂。1137年，阿方索一世宣佈獨立及在1143年在羅馬教廷的調停下，卡斯蒂利亞與葡萄牙正式簽署《薩莫拉條約》，條約內卡斯蒂利亞被逼正式承認葡萄牙的獨立地位，成為法定獨立國家而正式脫離卡斯提爾。 弱勢的亞拉岡本來使阿方索七世能有效地運用他的優勢去擴張領土，但是在1143年，阿方索七世承認他無法改變的現狀，並同意亞拉岡的彼得羅尼拉與拉蒙·貝倫格爾四世結婚，間接將加泰羅尼亞與阿拉貢兩國的王位聯合。 1157年，阿方索七世逝世，他將原本統一的王國分成兩份，卡斯蒂利亞及托萊多由長子桑喬三世繼承，萊昂及加利西亞由三子斐迪南二世繼承。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Alfons VII de Lleó, anomenat l'Emperador (Galícia, 1105 - Fresneda, 1157), fou rei de Galícia (1111-1157), de Lleó i de Castella (1126-1157). (ca)
- Alfons VII., „der Kaiser“, (* 1. März 1105 in ; † 21. August 1157 in ) war ab dem Jahr 1111 König von Galicien und ab 1126 König von León und Kastilien. Am 26. Mai 1135 ließ Alfons sich in der Kathedrale von León zum Kaiser von ganz Spanien (Imperator totius Hispaniae) krönen. (de)
- Alfontso VII.a Gaztelakoa Enperadorea (Caldas de Reis, 1105eko martxoaren 1a -Sierra Morena, 1157ko abuztuaren 21a) Galizia (1111 - 1157) Gaztela eta Leongo erregea (1126 - 1157) eta Imperator totius Hispaniae (1135-1157) izan zen. (eu)
- Alphonse VII l'Empereur, né le 1er mars 1105 à Caldas de Reis et mort le 21 août 1157 à Santa Elena ou Viso del Marqués, est roi de Galice de 1112 à 1157 et de León et Castille de 1126 à 1157. Il est couronné Imperator totius Hispaniæ, « empereur de toutes les Espagnes » en 1135. (fr)
- アルフォンソ7世（Alfonso VII, 1105年3月1日 - 1157年8月21日）は、ガリシア王（在位：1111年 - 1157年）、後にカスティーリャ王およびレオン王（在位：1126年 - 1157年）。また、「全ヒスパニアの皇帝」も称した（1135年 - 1157年）。カスティーリャ＝レオンのボルゴーニャ朝の祖である。 カスティーリャとレオンの女王ウラカと最初の夫、イヴレーア家出身のガリシア伯ライムンドの嫡男で、母から王位を継承した。父方の叔父にローマ教皇カリストゥス2世がいる。 (ja)
- Alfonso Raimundez, detto l'Imperatore. Alfonso anche in spagnolo e in asturiano, Alfons in catalano, Afonso in galiziano e in portoghese, Alifonso in aragonese e Alfontso in basco. Adefonsus o Alfonsus in latino (Caldas de Reis, 1º marzo 1105 – Fresneda de la Sierra Tirón, 21 agosto 1157), fu re di Galizia, inclusa la contea del Portogallo dal 1112 al 1126, quando il regno di Galizia fu nuovamente riunito al regno di León e re di León e Castiglia dal 1126 al 1157. (it)
- Альфонсо VII Император (исп. Alfonso VII el Emperador; 1 марта 1105, Кальдас-де-Рейес — 21 августа 1157, Ла-Фреснеда) — король Галисии с 1111 года, король Леона с 1126 года, король Кастилии с 1127 года. Сын Урраки, королевы Кастилии, и Раймунда Бургундского. Первый испанский король из Бургундской династии. (ru)
- Alfons VII Imperator, określany również przydomkiem Dobry (ur. 1 marca 1105, zm. 21 sierpnia 1157) – król Galicii od 1111 roku, król Leónu i Kastylii od 1126 roku. W 1135 roku koronowany na cesarza Hiszpanii. (pl)
- Альфо́нсо VII (ісп. Alfonso VII, 1 березня 1105 — 21 серпня 1157) — імператор усієї Іспанії (1116–1157). Король Галісії (1111—1126), Леону (1126—1157), Кастилії (1127—1157). Представник кастильської Бургундської династії. Син графа Галісії Раймунда I й королеви Кастилії та Леону Урраки I. Діяння описані в «Хроніці Альфонсо Імператора». До 1126 року правив разом із матір'ю. Прізвисько — Імператор (ісп. el Emperador). (uk)
- ألفونسو السابع (بالإسبانية: Alfonso VII) (أول مارس 1105م - 21 أغسطس 1157م) الملقّب بالإمبراطور، والذي أصبح ملكًا لجليقية سنة 1111م وملكًا على ليون وقشتالة سنة 1126 م. استخدم ألفونسو لقب إمبراطور كل إسبانيا لأول مرة بالمشاركة مع والدته أوراكا ملكة قشتالة للمرة الأولى سنة 1116 م، عندما أسندت إليه حكم طليطلة. وفي سنة 1135 م، أقام ألفونسو حفل تنصيب أضاف لنفسه ألقابًا ملكية إضافة إلى لقبه الإمبراطوري. ألفونسو هو ابن أوراكا ملكة قشتالة وريموند البورغندي أول الحكام البورغنديين في شبه الجزيرة الإيبيرية. (ar)
- Alfons VII. Kastilský, zvaný Císař (španělsky Alfonso VII el Emperador; 1. března 1105, – 21. srpna 1157, ) byl králem Leónu a Kastílie a hrabětem barcelonským. Syn královny Urracy Kastilské a hraběte . Byl prvním králem leonským z burgundské dynastie. Po smrti svého otce roku 1108 zdědil titul krále Galicie (jako Alfons IV.) (cs)
- Alfonso VII (1 March 1105 – 21 August 1157), called the Emperor (el Emperador), became the King of Galicia in 1111 and King of León and Castile in 1126. Alfonso, born Alfonso Raimúndez, first used the title Emperor of All Spain, alongside his mother Urraca, once she vested him with the direct rule of Toledo in 1116. Alfonso later held another investiture in 1135 in a grand ceremony reasserting his claims to the imperial title. He was the son of Urraca of León and Raymond of Burgundy, the first of the House of Ivrea to rule in the Iberian peninsula. (en)
- Ο Αλφόνσος Ζ΄ ο Αυτοκράτωρ (ισπ.: Alfonso VII de León, 1 Μαρτίου 1105 - 21 Αυγούστου 1157) από τον Καστιλιανό Οίκο της Ιβρέα, ήταν βασιλιάς του Λεόν, της Καστίλης (1126 - 1157) και βασιλιάς της Γαλικίας (1111 - 1157). Ήταν ο πρώτος βασιλιάς της Ιβηρικής από τον Οίκο της Ιβρέας. Ο Αλφόνσος ήταν ο μεγαλύτερος γιος του Ραϊμόνδου της Γαλικίας και της Ουρράκας των Χιμένεθ, κόρης του Αλφόνσου ΣΤ΄ του Λεόν, Καστίλης & Γαλικίας. Η μητέρα του έδωσε στον Αλφόνσο Ζ΄ την ηγεμονία του Τολέδο· ο ίδιος χρησιμοποίησε πρώτος τον τίτλο αυτοκράτορας της όλης Ισπανίας, κυβερνώντας με την μητέρα του από το 1116. Ο Αλφόνσος Ζ΄ ήταν θρυλική και αινιγματική προσωπικότητα σαν βασιλιάς της Ιβηρικής χερσονήσου. Επεδίωξε να κυριαρχήσει στους χριστιανικούς πληθυσμούς της δυτικής Ιβηρικής, αλλά οι προσπάθειες του δεν ή (el)
- Alfonso la 7-a de Leono la Imperiestro estis reĝo de Leono kaj Kastilio. Li estis filo de la reĝino Urraca la 1-a (Leono) kaj de la grafo Rajmondo de Burgonjo, kaj estis la unua reĝo leona membro de la Dinastio de Burgonjo, kiu malaperos laŭ la laŭleĝa linio pro la morto de Pedro la 1-a, kiu estis posteulata de sia duonfrato Henriko la 2-a, unua reĝo de la Dinastio de Trastamaro. Alfonso la 7-a de Galegio, Leono kaj Kastilio estos posteulata de sia filo Ferdinando la 2-a. (eo)
- Alfonso VII de León, llamado «el Emperador» (Caldas de Reyes, 1 de marzo de 1105-Santa Elena, 21 de agosto de 1157), fue rey de León entre 1126 y 1157. Hijo de la reina Urraca I de León y del conde Raimundo de Borgoña, fue el primer rey leonés miembro de la Casa de Borgoña, que se extinguió en la línea legítima con la muerte de Pedro I en 1369, quien fue sucedido por su hermano de padre Enrique, primer rey Trastámara. (es)
- Alfonso VII (1 Maret 1105 – 21 Agustus 1157), lahir Alfonso Raimúndez, disebut sang Kaisar (el Emperador) merupakan seorang pada tahun 1111, Raja León dan Kastilia pada tahun 1126. Alfonso awalnya menggunakan gelar Kaisar Spanyol, bersama dengan ibundanya Urraca, ketika ibundanya menunjuknya untuk memerintah langsung di Toledo pada tahun 1116. Alfonso kemudian mengadakan penobatan lain pada tahun 1135 di dalam sebuah upacara besar yang menegaskan kembali tuntutannya atas gelar kekaisaran. Ia merupakan putra dan , sesepuh Wangsa Borgonha yang berkuasa di Semenanjung Iberia. (in)
- 알폰소 7세(Alfonso VII, 1104년(?) ~ 1157년)는 부르고뉴의 레몽의 아들이며 알폰소 6세의 손자로서 그에게서 황제의 자리를 물려받았다. 재위 기간에 중세 스페인 역사상 통일제국의 이념이 최고도에 이르렀고 무어인과 싸워 커다란 승리를 거두었지만 그는 다소 멍청한 인물이었다. 그가 어렸을 때 어머니 우라카와 그녀의 2번째 남편인 아라곤의 는 레온-카스티야에 대한 지배권을 놓고 싸움을 벌였다. 우라카가 죽고(1126) 나서야 알리폰소 1세는 비로소 자신의 권리를 포기했다. 그후 알폰소 7세는 아라곤과 팜플로나(나바라)의 왕들 및 바르셀로나 백작, 여러 스페인계 무어족 통치자들에게 공식적으로 황제로 인정받았다. 그는 무어인들로부터 알메리아를 빼앗았고(1147), 그밖에도 여러 차례 승리해 명성을 얻었지만 결국 영토를 확장하지는 못했다. 1157년 알메리아를 다시 빼앗겼으며 코르도바도 점령한 지 3년 만에 다시 빼앗겼다. 1146년 북아프리카의 이슬람 왕조 사람인 가 다시 쳐들어오기 시작했다. 이에 알폰소는 와 동맹을 맺고 남부 스페인에서 알모아데의 팽창을 저지하기 위한 전투를 벌였으며 계속되는 이 전투에 여생을 바쳤다. (ko)
- Alfons VII (Caldas de Reyes, Pontevedra, 1 maart 1105 – , 21 augustus 1157), oorspronkelijk Alfonso Raimúndez genaamd, was koning van Galicië vanaf 1119, en van Castilië en León vanaf 1126 tot aan zijn dood. Zijn ouders waren Urraca van Castilië en Raymond van Bourgondië. Hij was de kleinzoon van Alfons VI van Castilië, van wie hij in 1135 ook de keizerstitel overnam. (nl)
- Afonso VII de Galiza, Leão e Castela, o Imperador (Caldas de Reis, 1 de março de 1105 - Viso del Marqués, 21 de agosto de 1157), foi o primeiro rei da casa de Borgonha: rei da Galiza a partir de 1111, rei de Leão a partir de 1126, rei de Castela e de Toledo a partir de 1127, e imperador da Hispânia a partir de 1135. Era filho de Raimundo de Borgonha, conde da Borgonha e de Urraca I de Leão e Castela, filha do rei Afonso VI de Leão e Castela e de Constança da Borgonha. (pt)
- Alfons VII, kejsaren (spanska: Alfonso el Emperador), född 1 mars 1105 i Caldas de Reis, död 21 augusti 1157 i Santa Elena, var kung av Galicien från 1112, och av Kastilien och León 1126–1157. Han var son till Urraca i hennes första äktenskap. Alfons hyllades redan 1122 av ständerna som kung men var tvungen att först utkämpa ett krig mot styvfadern innan denne erkände honom som kung. Därefter kallade han sig för kejsare av Spanien och ledde de övriga kristna furstarna i framgångsrika krig mot morerna. Han kunde dock inte förhindra att Portugal gjorde sig självständigt 1140. (sv)
- 阿方索七世（Alfonso VII de León，1105年3月1日－1157年8月21日），雷昂、卡斯提爾及加利西亞國王，自稱為「全西班牙的皇帝」（1116年─1157年）。 阿方索七世是烏拉卡一世與首任丈夫勃艮第的雷蒙的兒子，1111年成為加利西亞國王。1116年，烏拉卡授命阿方索七世統治托萊多，阿方索七世亦自此稱自己為「全西班牙皇帝」。1135年，進行加冕儀式以宣稱此地位。1126年，烏拉卡逝世後，阿方索七世在其繼父阿拉貢的阿方索一世放棄對雷昂及卡斯提爾的王位下繼承王國。 1134年，繼父阿方索一世在沒有子嗣下去世，雖然他的遺願是將亞拉岡及納瓦拉以軍法管治，但是因為兩國的貴族反對以改立阿方索七世為亞拉岡國王。但是一些貴族卻選了阿方索一世的弟弟拉米羅二世為亞拉岡國王。阿方索七世以佔領拉里奧哈及征服薩拉戈薩作為回應。在小規模衝突中，阿方索七世打敗了亞拉岡與納瓦拉聯軍，將兩國變成附庸國。阿方索七世受到比利牛斯山脈以北至羅納河間的領主強烈支持，但是因兩國軍隊太多，所以最終未能控制兩國。這時，他幫助巴塞羅那伯爵與加泰羅尼亞戰鬥以統一此邊境地區。 隨著穆拉比特王朝的崩潰，大量的獨立勢力再次在伊比利亞南部誕生，泰法諸國割據的年代再次來臨。可是，南部的分裂狀態並不持久。新興的阿爾摩哈德王朝受到阿方索七世的支援下，成功征服伊比利亞南部大部分的領土，並與北部基督教國家勢力對峙。 (zh)
|
