| dbo:abstract
|
- L'espectre d'absorció és l'espectre resultant després que una radiació electromagnètica d’espectre continu passi a través d'una substància absorbent. L'espectre resultant té l'aspecte d'un espectre continu amb una sèries de ratlles o bandes fosques que corresponen a les longituds d'ona que han estat absorbides per les substàncies que ha travessat la radiació. És, en cert sentit, l'oposat d'un espectre d'emissió. Cada element químic té línies d'absorció en algunes longituds d'ona, fet que està associat a les diferències d'energia dels seus diferents orbitals atòmics. De fet, s'empra l'espectre d'absorció per identificar els elements components d'algunes mostres, com líquid si gas és, més enllà, es pot emprar per a determinar l'estructura de compostos orgànics. Un exemple de les implicacions d'un espectre d'absorció és que aquell objecte que ho faci amb els colors blau, verd i groc apareixerà de color vermell quan incideixi sobre ell llum blanca. (ca)
- L'espectroscòpia d'absorció fa referència a les tècniques d'espectroscòpia que mesuren l'absorció de radiació electromagnètica, com a funció de freqüència o longitud d’ona, deguda a la interacció amb una mostra. La mostra absorbeix energia, és a dir, fotons, del camp de radiació. La intensitat de l'absorció varia en funció de la freqüència i aquesta variació és l'espectre d'absorció. L'espectroscòpia d'absorció es fa a través de l'espectre electromagnètic. Es fa servir l'espectroscòpia d'absorció com una eina en l'anàlisi química. L'espectroscòpia infraroja i l' són particularment comunes en l'anàlisi. També s'utilitza lespectroscòpia d'absorció en els estudis de física atòmica i molecular, astronomia i sensors remots (ca)
- ينشأ طيف الامتصاص لعنصر عندما يمر شعاع ضوء أبيض خلال ذلك العنصر أو بخار العنصر فينتج طيف به خطوط سوداء عند ترددات محددة ومميزة للعنصر. وطيف الامتصاص هو عكس طيف الإصدار الذري. ينشأ الطيف عموما عندما تثار ذرات عنصر ما بفعل الحرارة مثلا، مما يجعل إلكترونات الذرة تترك مداراتها المنخفضة ذات المستوي المنخفض وتنتقل إلى مستوي طاقة أعلى. لكن الإلكترون لا يستطيع أن يبقى طويلا في هذه الحالة المثارة، فسرعان ما يقفز من المدار العالي الطاقة إلى مدار منخفض الطاقة ويصحب ذلك أن الإلكترون يصدر فارق طاقتي المدارالعالي والمدار المنخفض على هيئة شعاع ضوء ذي تردد محدد (فوتون). وبحسب قفزة الإلكترون من المدار الرابع مثلا إلى المدار الثاني في الذرة، أو من المدار الثالث إلى المدار الثاني فكل قفزة من تلك القفزات تتميز بشعاع ضوء ذي تردد محدد. وتشكل مجموع تلك الإشعاعات والتي تظهر في الطيف على هيئة خطوط، وهي تعدّ بصمة مميزة يمكن بها معرفة العنصر المصدر لها، إذ أن لكل عنصر طيفه المميز وبالتالى بصمته المميزة. وفي حالة طيف الامتصاص، فعندما ندع شعاع ضوء أبيض يتخلل بخار عنصر، يحدث أن ذرات العنصر تمتص بصفة مميزة تلك الترددات المميزة لها، ويظهر الطيف الناتج فاقدا لخطوط تلك الترددات، فتبدوا كخطوط سوداء. ومن هذه يمكننا التعرف على العنصر المتسبب في هذا الامتصاص. (ar)
- Ein Absorptions- oder Absorptionslinienspektrum ist ein Farb- bzw. elektromagnetisches Spektrum, das dunkle Spektrallinien enthält. Es entsteht, wenn breitbandiges (weißes) Licht Materie durchstrahlt und Lichtquanten (Photonen) bestimmter Wellenlängen oder Wellenlängenbereiche dabei absorbiert werden (Resonanzabsorption). Die absorbierten Photonen fehlen im hindurchtretenden Licht, weshalb das Spektrum bei den betreffenden Wellenlängen dunkel oder im Extremfall schwarz ist. Diese dunklen Absorptionslinien werden im Sonnenspektrum nach ihrem Entdecker Fraunhoferlinien genannt, sind aber auch im Spektrum von Sternen und vielen anderen Himmelskörpern nachweisbar. (de)
- Absorption spectroscopy refers to spectroscopic techniques that measure the absorption of radiation, as a function of frequency or wavelength, due to its interaction with a sample. The sample absorbs energy, i.e., photons, from the radiating field. The intensity of the absorption varies as a function of frequency, and this variation is the absorption spectrum. Absorption spectroscopy is performed across the electromagnetic spectrum. Absorption spectroscopy is employed as an analytical chemistry tool to determine the presence of a particular substance in a sample and, in many cases, to quantify the amount of the substance present. Infrared and ultraviolet–visible spectroscopy are particularly common in analytical applications. Absorption spectroscopy is also employed in studies of molecular and atomic physics, astronomical spectroscopy and remote sensing. There is a wide range of experimental approaches for measuring absorption spectra. The most common arrangement is to direct a generated beam of radiation at a sample and detect the intensity of the radiation that passes through it. The transmitted energy can be used to calculate the absorption. The source, sample arrangement and detection technique vary significantly depending on the frequency range and the purpose of the experiment. Following are the major types of absorption spectroscopy: (en)
- El espectro de absorción de una materia muestra la fracción de la radiación electromagnética incidente que un material absorbe dentro de un rango de frecuencias. Es, en cierto sentido, el opuesto de un espectro de emisión. Cada elemento químico posee líneas de absorción en algunas longitudes de onda, hecho que está asociado a las diferencias de energía de sus distintos orbitales atómicos. De hecho, se emplea el espectro de absorción para identificar los elementos componentes de algunas muestras, como líquidos y gases; más allá, se puede emplear para determinar la estructura de compuestos orgánicos. Un ejemplo de las implicaciones de un espectro de absorción es que aquel objeto que lo haga con los colores azul, verde y amarillo aparecerá de color rojo cuando incida sobre la luz blanca. Cuando incide una luz a un metal al superar su energía umbral saca un electrón, si la energía es superior la energía que sobra se convierte en energía cinética. (es)
- Gai baten xurgapen-espektroak material batek maiztasun-tarte baten barruan xurgatzen duen erradiazio elektromagnetiko intzidentearen zatia erakusten du. Zentzu batean, emisio-espektro baten kontrakoa da. Elementu kimiko bakoitzak xurgapen-lerroak ditu uhin-luzera batzuetan, bere orbita-atomiko ezberdinen energia-desberdintasunekin lotzen dena. Izan ere, xurgapen-espektroa lagin batzuen osagaiak identifikatzeko erabiltzen da, hala nola likidoak eta gasak; gainera, konposatu organikoen egitura zehazteko erabil daiteke. Absortzio-espektroaren inplikazioen adibide bat da: objektu bat urdina, berdea eta horia koloreekin, argi zuriaren gainean gertatzen denean, gorriarekin agertuko da. Argi batek, metal bat jotzen duenean eta bere atalasearen energia gainditzen duenean, elektroi bat kentzen du; energia handiagoa bada, gehiegizko energia energia zinetiko bihurtzen da. (eu)
- Xurgapen-espektroskopia erradiazioen xurgapena neurtzen duten teknika espektroskopikoei dagokie, maiztasunaren edo uhin-luzeraren arabera, lagin batekin duen elkarrekintza dela eta. Laginak eremu erradiatzailetik energia xurgatzen du; hau da, fotoiak. Xurgapenaren intentsitatea maiztasunaren arabera aldatzen da, eta aldakuntza hori xurgapen espektroa da. Xurgapen-espektroskopia espektro elektromagnetiko osoan egiten da. Xurgapen-espektroskopia kimika analitikoko tresna gisa erabiltzen da lagin batean substantzia jakin baten presentzia zehazteko eta, kasu askotan, dagoen substantzia kopurua kuantifikatzeko. Espektroskopia infragorria eta ultramore-ikusgarria bereziki ohikoa da aplikazio analitikoetan. Xurgapen-espektroskopia fisika molekular eta atomikoaren azterketetan ere erabiltzen da, espektroskopia astronomikoa eta teledetekzioa. Xurgapen-espektroak neurtzeko, planteamendu esperimental ugari daude. Antolamendu ohikoena lagin batera sortutako erradiazio-izpi bat zuzentzea, eta bertatik igarotzen den erradiazio-intentsitatea detektatzea da. Igorritako energia xurgapena kalkulatzeko erabil daiteke. Iturria, laginaren antolaketa eta detektatzeko teknika nabarmen aldatzen dira maiztasun-barrutiaren eta esperimentuaren helburuaren arabera. Hauek dira xurgapen-espektroskopia mota nagusiak: (eu)
- La espectroscopía de absorción se refiere a técnicas espectroscópicas que miden la absorción de radiación, en función de la frecuencia o longitud de onda, debido a su interacción con una muestra. La muestra absorbe energía, es decir, fotones, del campo radiante. La intensidad de la absorción varía en función de la frecuencia y esta variación es el . La espectroscopía de absorción se realiza a través del espectro electromagnético. La espectroscopía de absorción se emplea como una herramienta de química analítica para determinar la presencia de una sustancia particular en una muestra y, en muchos casos, para cuantificar la cantidad de la sustancia presente. La espectroscopía infrarroja y ultravioleta-visible es particularmente común en aplicaciones analíticas. La espectroscopía de absorción también se emplea en estudios de física molecular y atómica, espectroscopía astronómica y teledetección. Existe una amplia gama de enfoques experimentales para medir los espectros de absorción. La disposición más común es dirigir un haz de radiación generado hacia una muestra y detectar la intensidad de la radiación que la atraviesa. La energía transmitida se puede utilizar para calcular la absorción. La fuente, la disposición de la muestra y la técnica de detección varían significativamente según el rango de frecuencia y el propósito del experimento. Los siguientes son los tipos principales de espectroscopía de absorción: (es)
- La spectrométrie d'absorption est une méthode de spectroscopie électromagnétique utilisée pour déterminer la concentration et la structure d'une substance en mesurant l'intensité du rayonnement électromagnétique qu'elle absorbe à des longueurs d'onde différentes. (fr)
- Tagraíonn speictreascópacht ionsúcháin do theicnící speictreascópacha a thomhaiseann ionsú radaíochta, mar fheidhm minicíochta nó tonnfhaid, mar gheall ar a idirghníomhaíocht le sampla. Súnn an sampla fuinneamh, .i. fótóin, ón réimse radaithe. Athraíonn déine an ionsúcháin mar fheidhm minicíochta, agus is é an éagsúlacht seo an speictream ionsúcháin . Déantar speictreascópacht ionsúcháin ar fud an speictrim leictreamaighnéadaigh . Úsáidtear speictreascópacht ionsúcháin mar uirlis cheimic anailíseach chun láithreacht substainte áirithe a chinneadh i sampla agus, i go leor cásanna, chun méid na substainte atá i láthair a chainníochtú. Tá speictreascópacht infridhearg agus ultraivialait-infheicthe coitianta go háirithe i bhfeidhmeanna anailíseacha. Úsáidtear speictreascópacht ionsúcháin freisin i staidéir ar fhisic mhóilíneach agus adamhach, speictreascópacht réalteolaíoch agus cianbhraiteacht. Tá raon leathan cineálacha cur chuige turgnamhacha ann chun speictrim ionsúcháin a thomhas. Is é an socrú is coitianta ná léas ginte radaíochta a threorú ag sampla agus déine na radaíochta a théann tríd a bhrath. Is féidir an fuinneamh tarchurtha a úsáid chun an t-ionsú a ríomh. Athraíonn an fhoinse, cóiriú an tsampla agus an teicníc na brathadóireachta go suntasach, ag brath ar raon minicíochta agus cuspóir an turgnaimh. Seo a leanas na príomhchineálacha speictreascópachta ionsúcháin: (ga)
- Le spettroscopie di assorbimento sono un insieme di tecniche spettroscopiche. Questo tipo di tecniche si basano sull'assorbimento di radiazione elettromagnetica a diverse lunghezze d'onda dei materiali producendo uno spettro espresso solitamente in numeri d'onda e assorbanza o trasmittanza. Tra le tecniche ad assorbimento si trova la spettroscopia di assorbimento atomico. (it)
- 吸光分光法とは媒質内を透過する時の吸光を利用して試料の組成を分析する手法。 (ja)
- 吸光光度法（きゅうこうこうどほう）とは、試料溶液に光をあて、その光がを反射する際の、対象となる物質による光の吸収の程度、すなわち吸光度を測定することにより、その物質の濃度を定量的に分析する方法である。吸光光度分析法（きゅうこうこうどぶんせきほう）とも呼ばれる。 (ja)
- 흡수분광학(吸收分光學, absorption spectroscopy)이란 전자기 복사의 흡수(흡광)를 측정의 수단으로 사용하는 분광학이다. 어떤 물질은 에너지, 즉 광자를 흡수하기 마련이고, 빛의 진동수에 따라 흡수되는 정도는 달라진다. 그리고 이 흡수 정도의 차이에 의해 흡수 스펙트럼이 나타난다. 흡수분광학은 표본 속에 특정한 물질이 있는지 알아보기 위한 분석화학적 수단으로 이용된다. (ko)
- Het absorptiespectrum van een materiaal geeft de absorptie van golven, als functie van de frequentie. Typisch wordt het begrip gebruikt in de context van elektromagnetische golven, zoals licht. Voor atomen is het absorptiespectrum sterk gepiekt rond een aantal specifieke frequenties (kleuren, in het geval van licht). Deze pieken zijn de absorptielijnen. De posities daarvan zijn van stof tot stof verschillend en karakteristiek voor de samenstelling van een materiaal, zodat een stof aan de hand van zijn absorptiespectrum herkend kan worden. Dit laat onder andere ook toe de chemische samenstelling van sterren van op afstand te bepalen, alsmede de temperatuur van de steratmosfeer. Een toepassing is te zien op de afbeelding rechts: het absorptiespectrum van de buitenste lagen van de atmosfeer beïnvloedt het licht dat de ruimtetelescoop Hubble bereikt. Er wordt schematisch weergegeven welke laag een deel van het oorspronkelijke spectrum (kleuren) wegfiltert. (nl)
- 물질의 흡수 스펙트럼(Absorption spectrum)은 주파수 영역의 걸쳐 물질에 의해 흡수된 전자기 복사의 일부를 보여준다. 이 흡수 스펙트럼은 방출 스펙트럼과는 정 반대 현상이다. 모든 화학적인 요소들은 그것의 원자 궤도의 에너지 준위 사이의 차이와 상응하는 몇몇의 특정한 파장의 흡수선을 가진다. 예를 들면, 파란 빛, 초록 빛 그리고 노란 빛을 흡수하는 물체는 하얀 빛 아래에서 볼 때는 붉은색으로 나타날 것이다. 그러므로, 흡수선 스펙트럼은 가스나 액체 안에 현재 화학적인 원소들을 종류를 확인하는 데 쓰일 수 있다. 이 방법은 직접적으로 측정할 수 없는 별 그리고 그 밖의 가스로 구성된 물체들의 화학적인 원소의 존재를 추론하는 데 쓰인다. (ko)
- Lo spettro di assorbimento di un materiale mostra la frazione di radiazione elettromagnetica assorbita in un certo intervallo di frequenze. È, in un certo senso, l'opposto dello spettro di emissione.Ogni elemento chimico ha proprie linee di assorbimento corrispondenti a specifiche lunghezze d'onda e relative alle differenze tra i livelli energetici dei suoi orbitali atomici. Ad esempio, un oggetto che assorbe blu, verde e giallo apparirebbe rosso se illuminato da una luce bianca. Per questa ragione lo spettro di assorbimento può essere utilizzato per identificare gli elementi presenti in un gas o in un liquido . Questo metodo è applicato per dedurre la presenza di elementi nelle stelle ed in altri oggetti gassosi che non possono essere misurati direttamente. (it)
- Spektroskopia absorpcyjna – termin odwołujący się do metod spektroskopowych, w których mierzona jest absorpcja promieniowania elektromagnetycznego w funkcji długości fali, następująca w wyniku interakcji z próbką lub badanym obiektem. Termin ten, w zależności od kontekstu, jest używany w odniesieniu do niektórych metod analizy chemicznej, w astronomii oraz fizyce atomowej i molekularnej. Spektrometria cząsteczkowa absorpcyjna – metoda wykorzystująca pomiar absorpcji światła do ilościowego związków nieorganicznych i organicznych. Najbardziej powszechnymi technikami wykorzystującymi zjawiska absorpcji promieniowania przez cząsteczki są absorpcyjna spektroskopia w podczerwieni oraz spektroskopia UV-VIS. Absorpcyjna spektrometria atomowa – metoda oznaczania stężenia poszczególnych pierwiastków metalicznych, w której światło przechodzi przez odparowaną lub atomizowaną (na przykład w płomieniu) próbkę, a następnie analizowane są zmiany w jego widmie. (pl)
- Widmo absorpcyjne – widmo, które powstaje podczas przechodzenia promieniowania elektromagnetycznego przez chłonny ośrodek absorbujący promieniowanie o określonych długościach fali. Można je zarejestrować przy użyciu metod spektroskopii; graficznie ma postać widma ciągłego z ciemnymi liniami (dla pierwiastków gazowych). Występowanie widma absorpcyjnego jest spowodowane pochłanianiem przez substancję fotonów tylko o określonych długościach fal – takich które mogą spowodować wzbudzenie atomu lub cząsteczki do stanu dopuszczanego przez prawa mechaniki kwantowej. Zmiany stanu wzbudzenia dotyczą zarówno elektronów jak i oscylacji, i rotacji całych cząstek (zob. widmo oscylacyjno-rotacyjne, spektroskopia IR). Obrazem widma absorpcyjnego związku chemicznego są pasma o strukturze liniowej lub ciągłej z silniej lub słabiej zaznaczonymi ekstremami. (pl)
- A espectroscopia de absorção refere-se a técnicas espectroscópicas que medem a absorção da radiação, em função da frequência ou comprimento de onda, devido à sua interação com uma amostra. A amostra absorve energia, ou seja, fótons, do campo radiante. A intensidade da absorção varia em função da frequência, e essa variação é o . A espectroscopia de absorção é realizada em todo o espectro eletromagnético. A espectroscopia de absorção é empregada como uma ferramenta de química analítica para determinar a presença de uma determinada substância em uma amostra e, em muitos casos, para quantificar a quantidade da substância presente. A espectroscopia de infravermelho e ultravioleta-visível são particularmente comuns em aplicações analíticas. A espectroscopia de absorção também é empregada em estudos de física molecular e atômica, espectroscopia astronômica e sensoriamento remoto. Existe uma ampla gama de abordagens experimentais para medir espectros de absorção. O arranjo mais comum é direcionar um feixe de radiação gerado em uma amostra e detectar a intensidade da radiação que passa por ela. A energia transmitida pode ser usada para calcular a absorção. A fonte, o arranjo da amostra e a técnica de detecção variam significativamente, dependendo da faixa de frequência e do propósito do experimento. A seguir estão os principais tipos de espectroscopia de absorção: (pt)
- Спектр поглощения — зависимость показателя поглощения вещества от длины волны (или частоты, волнового числа, энергии кванта и т. п.) излучения. Он связан с энергетическими переходами в веществе. Для различных веществ спектры поглощения различны. Исторически первые наблюдения линейчатых оптических спектров поглощения в спектре Солнца проделал в 1802 году Волластон, но не придал открытию значения, поэтому эти линии были названы «фраунгоферовыми» в честь другого учёного Фраунгофера, который детально изучил их в 1814—1815 гг. Измерения спектров поглощения могут проводиться как с источником белого света, так и с источниками монохроматического излучения. Для почти свободных атомов и молекул в разрежённых газах оптический спектр поглощения состоит из отдельных спектральных линий и называется линейчатым. Разным веществам соответствуют разные спектры поглощения, что позволяет использовать спектроскопические методы для определения состава вещества. Для твёрдых веществ спектры поглощения непрерывны, но встречаются и отдельные линии. (ru)
- Абсорбционная спектроскопия или спектроскопия поглощения — спектроскопический метод, при использовании которого измеряют поглощение излучения при прохождении через образец в зависимости от частоты или длины волны. Образец частично поглощает энергию, то есть фотоны источника излучения. Интенсивность поглощения изменяется в зависимости от частоты, и такое изменение представляют в виде спектра поглощения. Метод абсорбционной спектроскопии позволяет проводить измерения по всему электромагнитному спектру. Применяется для определения концентрации веществ в растворах. Обладает рядом ценных качеств: возможность одновременного получения качественных и количественных данных, большая информация о химической природе вещества, высокая скорость анализа, высокая чувствительность метода, возможность анализа веществ во всех агрегатных состояниях, возможность анализа смесей без их разделения на компоненты, возможность многократного использования пробы для повторного исследования, позволяет исследовать микроскопические объекты, возможность применения ЭВМ для обработки данных. Абсорбционная спектроскопия используется в качестве инструмента аналитической химии для определения присутствия определённого вещества в образце и, во многих других случаях, для количественной оценки присутствующего абсорбирующего вещества. Инфракрасная и оптическая спектроскопии распространены в аналитических приложениях. Абсорбционная спектроскопия также используется в исследованиях молекулярной и атомной физики, астрономической спектроскопии и дистанционного зондирования. Существует широкий спектр экспериментальных подходов к измерению спектров поглощения. Наиболее распространённая схема — направить генерируемый пучок излучения на образец и определить интенсивность проходящего через него излучения. Переданную энергию можно использовать для расчёта поглощения сравнивая его со стандартным образцом. Источник, расположение образцов и метод измерения интенсивности проходящего света существенно различаются в зависимости от частотного диапазона и цели эксперимента. Ниже приведены основные типы абсорбционной спектроскопии: (ru)
- Espectro de absorção é o espectro constituído por um conjunto de riscas ou bandas negras, que se obtém num espectroscópio quando se faz passar a luz proveniente de uma fonte luminosa - a qual fornece um espectro contínuo - através de um gás. As riscas ou bandas negras formam-se em posições que coincidem com aquelas em que se formariam as riscas coradas do espectro de emissão da mesma substância e são características de cada substância; ver também Espectro de Fraunhofer. Quando o meio absorvente é um sólido ou um líquido, o espectro da luz transmitida mostra regiões ou bandas negras largas, que não podem ser resolvidas em riscas finas. Também podem ser obtidos espectros de absorção característicos nos domínios do ultravioleta e dos raios X. (pt)
- Спектр поглинання — залежність коефіцієнта поглинання від частоти. Поряд зі спектрами випромінювання, спектрами люмінесценції та іншими спектроскопічними методами, спектри поглинання широко використовуються в науці й техніці для аналізу хімічного складу та інших властивостей речовин. Для визначення спектра поглинання зразка електромагнітні або акустичні хвилі широкого спектра пропускають через зразок. На виході випромінювання розкладають у спектр, і визначають її інтенсивність залежно від частоти (довжини хвилі). Визначення спектра поглинання часто вимагає складних розрахунків, оскільки випромінювання не тільки поглинається в зразку, а й відбивається від нього. Необхідно також знати спектр джерела, який можна виміряти незалежно. (uk)
- 吸收光谱学是指一门光谱学技术，它通过测量电磁辐射的吸收，形成频率或波长对与试样交互的函数。试样从辐射域吸收能量，如光子。吸收强度的变化与频率构成函数关系，这种变化就是吸收光谱。吸收光谱学也应用于整个电磁波谱。 吸收光谱学被用作分析化学的工具，它可以确定试样中是否存在某种特殊物质，以及在许多情况下量化该物质存在的数量。红外和紫外-可见光光谱学是分析应用中特别常见的。吸收光谱学也被用于分子和原子物理学、天文光谱学和遥感的研究。 测量吸收光谱的实验方法很多。最常见的方法是将产生的无线电波导向试样，并探测透射电波的强度。透射的能量可以用来计算吸收。辐射源、试样布置和探测技术的选择，很大程度上依赖于频率范围和实验目的。 (zh)
- 吸收光譜是材料在某一些頻率上對電磁輻射的吸收事件所呈現的比率。實際上，吸收光譜是與發射光譜相對的。 每一種化學元素都會在幾個對應於能階軌道的特定波長上產生吸收線，因此吸收譜線可以用來鑑定氣體或液體中所含的元素。這種方法也可以用在不可能直接去測量的恆星和其他的氣體上出現的現象。 (zh)
- Абсорбційна спектроскопія (рос. абсорбционная спектроскопия, англ. absorption spectroscopy) — метод визначення хімічної структури речовин та їхніх концентрацій, заснований на вимірюванні кількості електромагнітного випромінення, яке поглинає зразок при різних довжинах хвиль. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Ein Absorptions- oder Absorptionslinienspektrum ist ein Farb- bzw. elektromagnetisches Spektrum, das dunkle Spektrallinien enthält. Es entsteht, wenn breitbandiges (weißes) Licht Materie durchstrahlt und Lichtquanten (Photonen) bestimmter Wellenlängen oder Wellenlängenbereiche dabei absorbiert werden (Resonanzabsorption). Die absorbierten Photonen fehlen im hindurchtretenden Licht, weshalb das Spektrum bei den betreffenden Wellenlängen dunkel oder im Extremfall schwarz ist. Diese dunklen Absorptionslinien werden im Sonnenspektrum nach ihrem Entdecker Fraunhoferlinien genannt, sind aber auch im Spektrum von Sternen und vielen anderen Himmelskörpern nachweisbar. (de)
- La spectrométrie d'absorption est une méthode de spectroscopie électromagnétique utilisée pour déterminer la concentration et la structure d'une substance en mesurant l'intensité du rayonnement électromagnétique qu'elle absorbe à des longueurs d'onde différentes. (fr)
- Le spettroscopie di assorbimento sono un insieme di tecniche spettroscopiche. Questo tipo di tecniche si basano sull'assorbimento di radiazione elettromagnetica a diverse lunghezze d'onda dei materiali producendo uno spettro espresso solitamente in numeri d'onda e assorbanza o trasmittanza. Tra le tecniche ad assorbimento si trova la spettroscopia di assorbimento atomico. (it)
- 吸光分光法とは媒質内を透過する時の吸光を利用して試料の組成を分析する手法。 (ja)
- 吸光光度法（きゅうこうこうどほう）とは、試料溶液に光をあて、その光がを反射する際の、対象となる物質による光の吸収の程度、すなわち吸光度を測定することにより、その物質の濃度を定量的に分析する方法である。吸光光度分析法（きゅうこうこうどぶんせきほう）とも呼ばれる。 (ja)
- 흡수분광학(吸收分光學, absorption spectroscopy)이란 전자기 복사의 흡수(흡광)를 측정의 수단으로 사용하는 분광학이다. 어떤 물질은 에너지, 즉 광자를 흡수하기 마련이고, 빛의 진동수에 따라 흡수되는 정도는 달라진다. 그리고 이 흡수 정도의 차이에 의해 흡수 스펙트럼이 나타난다. 흡수분광학은 표본 속에 특정한 물질이 있는지 알아보기 위한 분석화학적 수단으로 이용된다. (ko)
- 물질의 흡수 스펙트럼(Absorption spectrum)은 주파수 영역의 걸쳐 물질에 의해 흡수된 전자기 복사의 일부를 보여준다. 이 흡수 스펙트럼은 방출 스펙트럼과는 정 반대 현상이다. 모든 화학적인 요소들은 그것의 원자 궤도의 에너지 준위 사이의 차이와 상응하는 몇몇의 특정한 파장의 흡수선을 가진다. 예를 들면, 파란 빛, 초록 빛 그리고 노란 빛을 흡수하는 물체는 하얀 빛 아래에서 볼 때는 붉은색으로 나타날 것이다. 그러므로, 흡수선 스펙트럼은 가스나 액체 안에 현재 화학적인 원소들을 종류를 확인하는 데 쓰일 수 있다. 이 방법은 직접적으로 측정할 수 없는 별 그리고 그 밖의 가스로 구성된 물체들의 화학적인 원소의 존재를 추론하는 데 쓰인다. (ko)
- Lo spettro di assorbimento di un materiale mostra la frazione di radiazione elettromagnetica assorbita in un certo intervallo di frequenze. È, in un certo senso, l'opposto dello spettro di emissione.Ogni elemento chimico ha proprie linee di assorbimento corrispondenti a specifiche lunghezze d'onda e relative alle differenze tra i livelli energetici dei suoi orbitali atomici. Ad esempio, un oggetto che assorbe blu, verde e giallo apparirebbe rosso se illuminato da una luce bianca. Per questa ragione lo spettro di assorbimento può essere utilizzato per identificare gli elementi presenti in un gas o in un liquido . Questo metodo è applicato per dedurre la presenza di elementi nelle stelle ed in altri oggetti gassosi che non possono essere misurati direttamente. (it)
- 吸收光谱学是指一门光谱学技术，它通过测量电磁辐射的吸收，形成频率或波长对与试样交互的函数。试样从辐射域吸收能量，如光子。吸收强度的变化与频率构成函数关系，这种变化就是吸收光谱。吸收光谱学也应用于整个电磁波谱。 吸收光谱学被用作分析化学的工具，它可以确定试样中是否存在某种特殊物质，以及在许多情况下量化该物质存在的数量。红外和紫外-可见光光谱学是分析应用中特别常见的。吸收光谱学也被用于分子和原子物理学、天文光谱学和遥感的研究。 测量吸收光谱的实验方法很多。最常见的方法是将产生的无线电波导向试样，并探测透射电波的强度。透射的能量可以用来计算吸收。辐射源、试样布置和探测技术的选择，很大程度上依赖于频率范围和实验目的。 (zh)
- 吸收光譜是材料在某一些頻率上對電磁輻射的吸收事件所呈現的比率。實際上，吸收光譜是與發射光譜相對的。 每一種化學元素都會在幾個對應於能階軌道的特定波長上產生吸收線，因此吸收譜線可以用來鑑定氣體或液體中所含的元素。這種方法也可以用在不可能直接去測量的恆星和其他的氣體上出現的現象。 (zh)
- Абсорбційна спектроскопія (рос. абсорбционная спектроскопия, англ. absorption spectroscopy) — метод визначення хімічної структури речовин та їхніх концентрацій, заснований на вимірюванні кількості електромагнітного випромінення, яке поглинає зразок при різних довжинах хвиль. (uk)
- ينشأ طيف الامتصاص لعنصر عندما يمر شعاع ضوء أبيض خلال ذلك العنصر أو بخار العنصر فينتج طيف به خطوط سوداء عند ترددات محددة ومميزة للعنصر. وطيف الامتصاص هو عكس طيف الإصدار الذري. ينشأ الطيف عموما عندما تثار ذرات عنصر ما بفعل الحرارة مثلا، مما يجعل إلكترونات الذرة تترك مداراتها المنخفضة ذات المستوي المنخفض وتنتقل إلى مستوي طاقة أعلى. لكن الإلكترون لا يستطيع أن يبقى طويلا في هذه الحالة المثارة، فسرعان ما يقفز من المدار العالي الطاقة إلى مدار منخفض الطاقة ويصحب ذلك أن الإلكترون يصدر فارق طاقتي المدارالعالي والمدار المنخفض على هيئة شعاع ضوء ذي تردد محدد (فوتون). وبحسب قفزة الإلكترون من المدار الرابع مثلا إلى المدار الثاني في الذرة، أو من المدار الثالث إلى المدار الثاني فكل قفزة من تلك القفزات تتميز بشعاع ضوء ذي تردد محدد. وتشكل مجموع تلك الإشعاعات والتي تظهر في الطيف على هيئة خطوط، وهي تعدّ بصمة م (ar)
- L'espectroscòpia d'absorció fa referència a les tècniques d'espectroscòpia que mesuren l'absorció de radiació electromagnètica, com a funció de freqüència o longitud d’ona, deguda a la interacció amb una mostra. La mostra absorbeix energia, és a dir, fotons, del camp de radiació. La intensitat de l'absorció varia en funció de la freqüència i aquesta variació és l'espectre d'absorció. L'espectroscòpia d'absorció es fa a través de l'espectre electromagnètic. (ca)
- L'espectre d'absorció és l'espectre resultant després que una radiació electromagnètica d’espectre continu passi a través d'una substància absorbent. L'espectre resultant té l'aspecte d'un espectre continu amb una sèries de ratlles o bandes fosques que corresponen a les longituds d'ona que han estat absorbides per les substàncies que ha travessat la radiació. (ca)
- Absorption spectroscopy refers to spectroscopic techniques that measure the absorption of radiation, as a function of frequency or wavelength, due to its interaction with a sample. The sample absorbs energy, i.e., photons, from the radiating field. The intensity of the absorption varies as a function of frequency, and this variation is the absorption spectrum. Absorption spectroscopy is performed across the electromagnetic spectrum. Following are the major types of absorption spectroscopy: (en)
- El espectro de absorción de una materia muestra la fracción de la radiación electromagnética incidente que un material absorbe dentro de un rango de frecuencias. Es, en cierto sentido, el opuesto de un espectro de emisión. Cada elemento químico posee líneas de absorción en algunas longitudes de onda, hecho que está asociado a las diferencias de energía de sus distintos orbitales atómicos. De hecho, se emplea el espectro de absorción para identificar los elementos componentes de algunas muestras, como líquidos y gases; más allá, se puede emplear para determinar la estructura de compuestos orgánicos. Un ejemplo de las implicaciones de un espectro de absorción es que aquel objeto que lo haga con los colores azul, verde y amarillo aparecerá de color rojo cuando incida sobre la luz blanca. Cua (es)
- La espectroscopía de absorción se refiere a técnicas espectroscópicas que miden la absorción de radiación, en función de la frecuencia o longitud de onda, debido a su interacción con una muestra. La muestra absorbe energía, es decir, fotones, del campo radiante. La intensidad de la absorción varía en función de la frecuencia y esta variación es el . La espectroscopía de absorción se realiza a través del espectro electromagnético. Los siguientes son los tipos principales de espectroscopía de absorción: (es)
- Gai baten xurgapen-espektroak material batek maiztasun-tarte baten barruan xurgatzen duen erradiazio elektromagnetiko intzidentearen zatia erakusten du. Zentzu batean, emisio-espektro baten kontrakoa da. Elementu kimiko bakoitzak xurgapen-lerroak ditu uhin-luzera batzuetan, bere orbita-atomiko ezberdinen energia-desberdintasunekin lotzen dena. Izan ere, xurgapen-espektroa lagin batzuen osagaiak identifikatzeko erabiltzen da, hala nola likidoak eta gasak; gainera, konposatu organikoen egitura zehazteko erabil daiteke. Absortzio-espektroaren inplikazioen adibide bat da: objektu bat urdina, berdea eta horia koloreekin, argi zuriaren gainean gertatzen denean, gorriarekin agertuko da. Argi batek, metal bat jotzen duenean eta bere atalasearen energia gainditzen duenean, elektroi bat kentzen du; (eu)
- Xurgapen-espektroskopia erradiazioen xurgapena neurtzen duten teknika espektroskopikoei dagokie, maiztasunaren edo uhin-luzeraren arabera, lagin batekin duen elkarrekintza dela eta. Laginak eremu erradiatzailetik energia xurgatzen du; hau da, fotoiak. Xurgapenaren intentsitatea maiztasunaren arabera aldatzen da, eta aldakuntza hori xurgapen espektroa da. Xurgapen-espektroskopia espektro elektromagnetiko osoan egiten da. Hauek dira xurgapen-espektroskopia mota nagusiak: (eu)
- Tagraíonn speictreascópacht ionsúcháin do theicnící speictreascópacha a thomhaiseann ionsú radaíochta, mar fheidhm minicíochta nó tonnfhaid, mar gheall ar a idirghníomhaíocht le sampla. Súnn an sampla fuinneamh, .i. fótóin, ón réimse radaithe. Athraíonn déine an ionsúcháin mar fheidhm minicíochta, agus is é an éagsúlacht seo an speictream ionsúcháin . Déantar speictreascópacht ionsúcháin ar fud an speictrim leictreamaighnéadaigh . Seo a leanas na príomhchineálacha speictreascópachta ionsúcháin: (ga)
- Widmo absorpcyjne – widmo, które powstaje podczas przechodzenia promieniowania elektromagnetycznego przez chłonny ośrodek absorbujący promieniowanie o określonych długościach fali. Można je zarejestrować przy użyciu metod spektroskopii; graficznie ma postać widma ciągłego z ciemnymi liniami (dla pierwiastków gazowych). Obrazem widma absorpcyjnego związku chemicznego są pasma o strukturze liniowej lub ciągłej z silniej lub słabiej zaznaczonymi ekstremami. (pl)
- Spektroskopia absorpcyjna – termin odwołujący się do metod spektroskopowych, w których mierzona jest absorpcja promieniowania elektromagnetycznego w funkcji długości fali, następująca w wyniku interakcji z próbką lub badanym obiektem. Termin ten, w zależności od kontekstu, jest używany w odniesieniu do niektórych metod analizy chemicznej, w astronomii oraz fizyce atomowej i molekularnej. (pl)
- Espectro de absorção é o espectro constituído por um conjunto de riscas ou bandas negras, que se obtém num espectroscópio quando se faz passar a luz proveniente de uma fonte luminosa - a qual fornece um espectro contínuo - através de um gás. As riscas ou bandas negras formam-se em posições que coincidem com aquelas em que se formariam as riscas coradas do espectro de emissão da mesma substância e são características de cada substância; ver também Espectro de Fraunhofer. Também podem ser obtidos espectros de absorção característicos nos domínios do ultravioleta e dos raios X. (pt)
- A espectroscopia de absorção refere-se a técnicas espectroscópicas que medem a absorção da radiação, em função da frequência ou comprimento de onda, devido à sua interação com uma amostra. A amostra absorve energia, ou seja, fótons, do campo radiante. A intensidade da absorção varia em função da frequência, e essa variação é o . A espectroscopia de absorção é realizada em todo o espectro eletromagnético. A seguir estão os principais tipos de espectroscopia de absorção: (pt)
- Het absorptiespectrum van een materiaal geeft de absorptie van golven, als functie van de frequentie. Typisch wordt het begrip gebruikt in de context van elektromagnetische golven, zoals licht. Voor atomen is het absorptiespectrum sterk gepiekt rond een aantal specifieke frequenties (kleuren, in het geval van licht). Deze pieken zijn de absorptielijnen. De posities daarvan zijn van stof tot stof verschillend en karakteristiek voor de samenstelling van een materiaal, zodat een stof aan de hand van zijn absorptiespectrum herkend kan worden. Dit laat onder andere ook toe de chemische samenstelling van sterren van op afstand te bepalen, alsmede de temperatuur van de steratmosfeer. (nl)
- Спектр поглощения — зависимость показателя поглощения вещества от длины волны (или частоты, волнового числа, энергии кванта и т. п.) излучения. Он связан с энергетическими переходами в веществе. Для различных веществ спектры поглощения различны. Исторически первые наблюдения линейчатых оптических спектров поглощения в спектре Солнца проделал в 1802 году Волластон, но не придал открытию значения, поэтому эти линии были названы «фраунгоферовыми» в честь другого учёного Фраунгофера, который детально изучил их в 1814—1815 гг. (ru)
- Абсорбционная спектроскопия или спектроскопия поглощения — спектроскопический метод, при использовании которого измеряют поглощение излучения при прохождении через образец в зависимости от частоты или длины волны. Образец частично поглощает энергию, то есть фотоны источника излучения. Интенсивность поглощения изменяется в зависимости от частоты, и такое изменение представляют в виде спектра поглощения. Метод абсорбционной спектроскопии позволяет проводить измерения по всему электромагнитному спектру. Применяется для определения концентрации веществ в растворах. Обладает рядом ценных качеств: возможность одновременного получения качественных и количественных данных, большая информация о химической природе вещества, высокая скорость анализа, высокая чувствительность метода, возможность анали (ru)
- Спектр поглинання — залежність коефіцієнта поглинання від частоти. Поряд зі спектрами випромінювання, спектрами люмінесценції та іншими спектроскопічними методами, спектри поглинання широко використовуються в науці й техніці для аналізу хімічного складу та інших властивостей речовин. (uk)
|
