This HTML5 document contains 276 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Namespace Prefixes

Prefix	IRI
dbpedia-da	http://da.dbpedia.org/resource/
dbt	http://dbpedia.org/resource/Template:
n35	http://bn.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sv	http://sv.dbpedia.org/resource/
wikipedia-en	http://en.wikipedia.org/wiki/
n28	http://hy.dbpedia.org/resource/
dbr	http://dbpedia.org/resource/
dbpedia-ar	http://ar.dbpedia.org/resource/
dbpedia-et	http://et.dbpedia.org/resource/
dbpedia-he	http://he.dbpedia.org/resource/
n27	http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/
dbpedia-fr	http://fr.dbpedia.org/resource/
n17	http://ky.dbpedia.org/resource/
dcterms	http://purl.org/dc/terms/
rdfs	http://www.w3.org/2000/01/rdf-schema#
rdf	http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#
dbpedia-az	http://az.dbpedia.org/resource/
n10	http://lv.dbpedia.org/resource/
n21	http://dbpedia.org/resource/File:
dbp	http://dbpedia.org/property/
dbpedia-eo	http://eo.dbpedia.org/resource/
dbpedia-eu	http://eu.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ga	http://ga.dbpedia.org/resource/
xsdh	http://www.w3.org/2001/XMLSchema#
dbpedia-uk	http://uk.dbpedia.org/resource/
dbo	http://dbpedia.org/ontology/
dbpedia-pt	http://pt.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ja	http://ja.dbpedia.org/resource/
dbc	http://dbpedia.org/resource/Category:
dbpedia-de	http://de.dbpedia.org/resource/
dbpedia-pl	http://pl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ru	http://ru.dbpedia.org/resource/
n30	http://ta.dbpedia.org/resource/
wikidata	http://www.wikidata.org/entity/
dbpedia-af	http://af.dbpedia.org/resource/
dbpedia-nl	http://nl.dbpedia.org/resource/
n22	https://global.dbpedia.org/id/
n40	http://hi.dbpedia.org/resource/
dbpedia-it	http://it.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ca	http://ca.dbpedia.org/resource/
prov	http://www.w3.org/ns/prov#
dbpedia-nn	http://nn.dbpedia.org/resource/
foaf	http://xmlns.com/foaf/0.1/
n8	http://bs.dbpedia.org/resource/
dbpedia-zh	http://zh.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ko	http://ko.dbpedia.org/resource/
dbpedia-be	http://be.dbpedia.org/resource/
dbpedia-es	http://es.dbpedia.org/resource/
freebase	http://rdf.freebase.com/ns/
owl	http://www.w3.org/2002/07/owl#

Statements

Subject Item

dbr:Projectile_motion

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Particle-laden_flow

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Bouncing_ball

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Reynolds_number

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Cunningham_correction_factor

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Cyclonic_separation

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:D'Alembert's_paradox

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Viscometer

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Deposition_(geology)

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Index_of_physics_articles_(S)

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:List_of_scientific_laws_named_after_people

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Analogue_modelling_(geology)

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Elutriation

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Geology_of_New_England

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Sedimentation_coefficient

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Froude_number

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Geomathematics

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Equivalent_spherical_diameter

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Oseen_equations

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Sir_George_Stokes,_1st_Baronet

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

dbp:knownFor

dbr:Stokes'_law

dbo:knownFor

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Colloid

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Dental_aerosol

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Faxén's_law

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Froth_flotation

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Idealization_(philosophy_of_science)

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Particle_(ecology)

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Particle_image_velocimetry

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Perrin_friction_factors

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Magnetic_tweezers

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Stokes

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

dbo:wikiPageDisambiguates

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Stokes'_law

rdf:type

owl:Thing

rdfs:label

Llei de Stokes Loi de Stokes Stokes' law Stokes lag قانون ستوكس Stokesen legea ストークスの式 斯托克斯定律 Leĝo de Stokes Wet van Stokes Stokessche Gleichung Legge di Stokes Закон Стокса Dlí Stokes Prawo Stokesa Lei de Stokes Закон Стокса Ley de Stokes 스토크스의 법칙

rdfs:comment

Stokes lag är sambandet mellan friktionen på sfäriska objekt med litet reynoldstal (till exempel väldigt små partiklar) i en kontinuerlig viskös fluid. Den introducerades 1851 av George Gabriel Stokes genom att lösa ett specialfall av den i allmänhet olösbara Navier-Stokes ekvationen: där: F är friktionskraftenr är på partikeln är fluidens viskositet är partikelns hastighet. Om en partikel faller fritt i en viskös fluid, kan man räkna ut en resulterande jämviktshastighet för partikeln. där: Die Stokessche Gleichung, welche auf dem Gesetz von Stokes aufbaut, dient zur Berechnung der Sedimentationsgeschwindigkeit sphärischer Körper in einer Flüssigkeit oder einem Gas. Bei nicht kugelförmigen Körpern wird anstatt des Partikelradius der halbe Äquivalentdurchmesser verwendet. Die Stokessche Gleichung ist gültig für langsame Sedimentation bei Reynolds-Zahlen deutlich kleiner als eins, das heißt, vernachlässigbaren Trägheitskräften im umströmenden Fluid. Aus dem Ansatz folgt mit (Stokes-Reibung), (statischer Auftrieb) und (Gravitation) die konstante Sinkgeschwindigkeit . 스토크스의 법칙(Stokes' law)은 유체동역학에서, 유체가 물체에 가하는 마찰력을 계산하는 공식이다. 유체가 구 입자에 가하는, 점성에 의한 항력은 다음과 같이 나타낼 수 있다. 이때, v는 입자의 속도이며 나머지 문자의 의미는 아래의 종단 속도식과 동일하다. La leĝo de Stokes laŭ George Gabriel Stokes priskribas: * la dependecon de frotado forto * de sferaj korpoj * de ĝia radiuso, * de la viskozeco de la fluaĵo. * La - sfera - partiklo movas en tia fluaĵo kaj * la sfera partikolo havas certan rapidecon. * pri nesfera - (malsfera) - partiklo oni uzas proksimume la duonon de taŭga "ekvivalenta" diametro. La leĝo de Stokes difinas la forton sekve: , kie * FR … frotada forto (en N) * r … partikloradiuso (en m) * η … dinamika Viskozeco de Fluaĵo (en [kg m-1 s-1]) kaj * v … partiklorapideco (en m/s). La forza di Stokes è un'espressione per la forza di attrito viscoso a cui è soggetta una sfera in moto laminare rispetto ad un fluido, con un numero di Reynolds minore di 0,6 (in generale nel regime di flusso di Stokes).Fu dedotta da George Stokes nel 1851.Costituisce un'applicazione al caso pratico della sfera della più generale legge di Newton-Stokes, la legge costitutiva dei fluidi a viscosità lineare. La forza di Stokes su una sfera può essere espressa come: Infatti in condizioni di equilibrio la risultante delle seguenti forze è nulla: dove: In 1851, George Gabriel Stokes derived an expression, now known as Stokes' law, for the frictional force – also called drag force – exerted on spherical objects with very small Reynolds numbers in a viscous fluid. Stokes' law is derived by solving the Stokes flow limit for small Reynolds numbers of the Navier–Stokes equations. A lei de Stokes refere-se à força de fricção experimentada por objectos esféricos que se movem no seio de um fluido viscoso, num regime laminar de números de Reynolds de valores baixos. Foi derivada em 1851 por George Gabriel Stokes depois de resolver um caso particular das equações de Navier-Stokes. De maneira geral, a lei de Stokes é válida para o movimento de partículas esféricas pequenas, movendo-se a velocidades baixas. A lei de Stokes pode ser escrita da seguinte forma: onde: é a força de fricção, é o da partícula, é a viscosidade do fluido, e é a velocidade da partícula. onde: قانون ستوكس تم تسميته على العالم جورج جابرييل ستوكس. ينص على أن «قوة مقاومة المائع لكرة تسقط سقوطاً حراً فيه تتناسب طردياً مع معامل لزوجة هذا المائع، وقطر الكرة وسرعتها الحدية».وهذا القانون ينطبق فقط علي مدي معين للسرعة، أماإذا زادت عن حد معين فإن قوة مقاومة المائع تصبح متناسبة تناسباً طردياً مع مربع السرعة. إذا القوة التي تقام على شكل كروي شعاعه هو: أين هي للمائع (با/ثانية).هذا القانون يستعمل لحساب سرعة الترسيب، وأيضا لحساب لزوجة السوائل، وتحليل الجزئيات المعلقة. ويأخذ في الاعتبار: Prawo Stokesa – prawo określające siłę oporu ciała w kształcie kuli poruszającego się w płynie (cieczy, gazie lub plazmie). Zostało odkryte w roku 1851 przez George’a Stokesa. Prawo wyraża się wzorem: gdzie: – siła oporu, – lepkość dynamiczna płynu, – promień kuli, – prędkość ciała względem płynu. Wzór ten jest spełniony dla małych prędkości ciała, ściślej: w przypadku małych liczb Reynoldsa (Re) charakteryzujących przepływ (Re < 1). Dla kuli liczbę Reynoldsa definiuje się jako: gdzie: – gęstość płynu, w którym porusza się kula. Prawo zapisane w pierwotnej postaci można przekształcić do: gdzie: gdzie: La loi de Stokes, nommée en l'honneur de George Stokes (1819 – 1903), est une loi donnant la force de traînée hydrodynamique s'exerçant sur une sphère en déplacement dans un fluide. La ley de Stokes proporciona la fuerza de fricción experimentada por objetos esféricos moviéndose en el seno de un en un régimen laminar de número de Reynolds pequeño. ストークスの式（ストークスのしき、英語: Stokes' law）とは、主に小さな粒子が流体中を沈降する際の終端速度を表す次の式である。:ただし vs：終端速度;[m/s]もしくは[cm/s]Dp：粒子径;[m]もしくは[cm]ρp：粒子の密度;[kg/m3]もしくは[g/cm3]ρf：流体の密度;[kg/m3]もしくは[g/cm3]g：重力加速度;[m/s2]もしくは[cm/s2]η：流体の粘度;[Pa･s]もしくは[g/(cm･s)] である。 終端速度とは、粒子に上向きの力を及ぼす抵抗力および浮力と下向きの重力とが釣り合ったときの速度であり、粒子が一度その速度に達すると、その後は速度は変化せず一定になる。実際には微粒子が流体中を落下するときは落ち始めてほんの数秒（緩和時間）後に終端速度に達するが、大きな粒子の場合は終端速度に達するまでにより時間がかかる。 La llei de Stokes es refereix a la força de fricció experimentada per objectes esfèrics movent-se en el si d'un fluid viscós en un règim laminar de baixos nombres de Reynolds. Va Ser derivada el 1851 per George Gabriel Stokes després de resoldre un cas particular de les equacions de Navier-Stokes. En general la llei de Stokes és vàlida en el moviment de partícules esfèriques petites movent-se a velocitats baixes. La llei de Stokes pot escriure's com: , on R és el radi de l'esfera, ν la seva velocitat i η la viscositat del fluid. on: De wet van Stokes, voor het eerst geformuleerd in 1851 door de Engels-Ierse natuurkundige George Stokes, is een wiskundige formule voor de sedimentatiesnelheid van kleine deeltjes in een viskeus fluïdum.Stokes leidde af dat de wrijvingskracht die op een bol werkt gegeven wordt door Dat deze kracht evenredig is met de straal van de bol was intuïtief niet duidelijk. Sommige onderzoekers verwachtten dat die evenredig met de straal in het kwadraat zou zijn. Hierin is: Sa bhfisic, dlí a shloinneann an gaol idir an fórsa slaodach cúltarraingthe F a fheidhmíonn ar réad sféarúil agus ga r an réada, a luas v i sreabhán de shlaodacht η, mar F = 6 πηrv. I 1845 a dhíorthaigh George Stokes an dlí seo. Cinneann sé críochthreoluas braoiníní báistí agus bolgáiníní aer ag éirí in uisce. Закон Стокса (рос. закон Стокса; англ. Stokes law; нім. Stockessches Gesetz n) — твердження, що сила опору F, яку зустрічає тверда кулька радіусом R при повільному рівномірному поступальному русі із швидкістю у необмеженому в'язкому середовищі з динамічним коефіцієнтом в'язкості (або в ламінарному потоці рідини), дорівнює . * FD - сила тертя, що діє на межі розділу рідини і частинок (в N), * - показник динамічної в'язкості (N с/м2) * R - радіус сферичного об'єкта (в м) * vs' - швидкість осадження частинок (в м/с). Ця формула відома як «шість піруетів». де: В 1851 году Джордж Стокс, решая уравнение Навье — Стокса, получил выражение для силы трения (также называемой силой лобового сопротивления), действующей на сферические объекты с очень маленькими числами Рейнольдса (например, очень маленькие частицы) в покоящейся вязкой жидкости: где — сила трения, также называемая силой Стокса, — радиус сферического объекта, — динамическая вязкость жидкости, — скорость частицы. где 斯托克斯定律（Stokes law）在雷诺数很小的情况下，球形物体在流体中运动所受到的阻力，等于该球形物体的半径、速度、流体的黏度与6π的乘积。 如果物体在流体中因自身的重量而下落，则其最终速度为： ρp為物體密度，ρf為流體密度 Stokesen legeak Reynolds zenbaki txikien erregimen batean fluido likatsu baten barnean mugitzen ari diren objektu esferikoek jasaten duten marruskadura indarrari erreferentzia egiten dio. 1851n eratorri zuen George Gabriel Stokesek, Navier-Stokesen ekuazioen kasu zehatz bat ebatzi ondoren. Orokorrean, Stokesen legea baliogarria da abiadura txikietan mugitzen ari diren partikula esferiko txikien mugimenduan. Stokesen legea honela deskriba daiteke: , non R esferaren erradioa, ν bere abiaudra eta η fluidoaren likatasuna non

foaf:depiction

n27:Stokes_streamlines_sphere.png n27:Feldlinien3.png n27:Feldlinien5.png n27:Stokes_sphere.svg

dcterms:subject

dbc:Fluid_dynamics

dbo:wikiPageID

206101

dbo:wikiPageRevisionID

1123921569

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Sphere dbr:Earth's_gravity dbr:Glycerine dbr:Polymer dbr:Sedimentation dbr:Identity-matrix dbr:Multipole_expansion dbr:Spherical_coordinate_system dbr:Spherical_coordinates dbr:Reynolds_number dbr:Dipole dbr:Cartesian_coordinate_system dbr:Advection dbr:Cylindrical_coordinate_system dbr:Axisymmetric dbr:George_Gabriel_Stokes dbr:Drag_equation n21:Feldlinien3.png n21:Feldlinien5.png dbr:Biot–Savart_law dbr:Stokes_stream_function dbr:Stokes_radius dbr:Stokes_shift dbr:Einstein_relation_(kinetic_theory) dbr:Vector_calculus_identities dbr:Stokes_flow dbr:Golden_syrup dbr:Navier–Stokes_equations dbr:Far_field dbr:Conservative_force dbr:Linear_superposition dbr:Sperm dbr:Mass_density dbr:Molecule dbr:Oil dbr:Origin_(mathematics) dbr:Stokes'_theorem dbr:CGS dbr:Deposition_(geology) dbr:Pascal_(unit) dbr:Electromagnetism dbr:Incompressible_flow dbr:Green's_function dbr:Scientific_laws_named_after_people dbr:Viscometer dbr:Jacobian_matrix dbr:International_System_of_Units dbr:Buoyant_force n21:Stokes_sphere.svg dbr:Buoyancy dbr:Gravitational_force dbr:Terminal_velocity dbr:Dynamic_viscosity dbr:Viscometry dbr:Reynold_number dbr:Drag_force dbr:Fluid dbr:Steady_flow dbr:Azimuth dbr:Laplace_operator dbr:Laminar_flow dbr:Laplace's_equation dbr:Viscosity dbc:Fluid_dynamics dbr:Microorganism dbr:Weight dbr:Fluid_pressure dbr:Equivalent_spherical_diameter dbr:Viscous_stress_tensor dbr:Vorticity n21:Stokes_streamlines_sphere.png dbr:Flow_velocity dbr:Newton_(unit)

owl:sameAs

dbpedia-ca:Llei_de_Stokes n8:Stokesov_zakon dbpedia-zh:斯托克斯定律 n10:Stoksa_likums dbpedia-sv:Stokes_lag dbpedia-nl:Wet_van_Stokes dbpedia-pt:Lei_de_Stokes dbpedia-nn:Stokes-lova wikidata:Q824561 n17:Стокс_мыйзамы dbpedia-be:Закон_Стокса dbpedia-it:Legge_di_Stokes dbpedia-da:Stokes'_lov n22:4ydZM dbpedia-de:Stokessche_Gleichung dbpedia-ru:Закон_Стокса dbpedia-az:Stoks_qanunu n28:Ստոքսի_օրենք dbpedia-pl:Prawo_Stokesa n30:இசுடோக்_சமன்பாடு freebase:m.01d73m dbpedia-ja:ストークスの式 dbpedia-ko:스토크스의_법칙 n35:স্টোকসের_সূত্র dbpedia-fr:Loi_de_Stokes dbpedia-eu:Stokesen_legea dbpedia-ar:قانون_ستوكس dbpedia-af:Stokes_se_wet n40:स्टोक्स_का_नियम dbpedia-es:Ley_de_Stokes dbpedia-et:Stokesi_seadus dbpedia-ga:Dlí_Stokes dbpedia-eo:Leĝo_de_Stokes dbpedia-uk:Закон_Стокса dbpedia-he:חוק_סטוקס

dbp:wikiPageUsesTemplate

dbt:About dbt:Short_description dbt:Citation_needed dbt:Cite_book dbt:Distinguish dbt:Reflist

dbo:thumbnail

n27:Stokes_sphere.svg?width=300

dbo:abstract

ストークスの式（ストークスのしき、英語: Stokes' law）とは、主に小さな粒子が流体中を沈降する際の終端速度を表す次の式である。:ただし vs：終端速度;[m/s]もしくは[cm/s]Dp：粒子径;[m]もしくは[cm]ρp：粒子の密度;[kg/m3]もしくは[g/cm3]ρf：流体の密度;[kg/m3]もしくは[g/cm3]g：重力加速度;[m/s2]もしくは[cm/s2]η：流体の粘度;[Pa･s]もしくは[g/(cm･s)] である。 終端速度とは、粒子に上向きの力を及ぼす抵抗力および浮力と下向きの重力とが釣り合ったときの速度であり、粒子が一度その速度に達すると、その後は速度は変化せず一定になる。実際には微粒子が流体中を落下するときは落ち始めてほんの数秒（緩和時間）後に終端速度に達するが、大きな粒子の場合は終端速度に達するまでにより時間がかかる。 Sa bhfisic, dlí a shloinneann an gaol idir an fórsa slaodach cúltarraingthe F a fheidhmíonn ar réad sféarúil agus ga r an réada, a luas v i sreabhán de shlaodacht η, mar F = 6 πηrv. I 1845 a dhíorthaigh George Stokes an dlí seo. Cinneann sé críochthreoluas braoiníní báistí agus bolgáiníní aer ag éirí in uisce. Stokesen legeak Reynolds zenbaki txikien erregimen batean fluido likatsu baten barnean mugitzen ari diren objektu esferikoek jasaten duten marruskadura indarrari erreferentzia egiten dio. 1851n eratorri zuen George Gabriel Stokesek, Navier-Stokesen ekuazioen kasu zehatz bat ebatzi ondoren. Orokorrean, Stokesen legea baliogarria da abiadura txikietan mugitzen ari diren partikula esferiko txikien mugimenduan. Stokesen legea honela deskriba daiteke: , non R esferaren erradioa, ν bere abiaudra eta η fluidoaren likatasuna Reynolds zenbaki txikien izaerak, isuri laminar bat adierazten du, esfera eta behealdeko ingurunearen arteko abiadura erlatiboa balio kritiko zehatz batetara bezala itzul daitekeena. Baldintza hauetan, inguruneak eskaintzen duen erresistentzia, gorputzar itsatsitako geruza mugatik abiatutako fluido geruzak batzuk beste batzuen gainean irristatzeari kontra egiten dioten marruskadura indarren ondorioz da ia esklusiboki. Stokesen legea, esperimentalki frogatu da fluido eta baldintza anitzetan. Partikulak bertikalki erortzen ari baldin badira fluido likatsu batean euren pisu propioagatik, euren erorketa edo sedimentazio abiadura kalkula daiteke, marruskadura indarra grabitatearekin berdinduz. non Vs partikulen erorketa abiadura den (abiadura muga)g grabitatea denρp partikulen dentsitatea den etaρf fluidoaren dentsitatea den. Die Stokessche Gleichung, welche auf dem Gesetz von Stokes aufbaut, dient zur Berechnung der Sedimentationsgeschwindigkeit sphärischer Körper in einer Flüssigkeit oder einem Gas. Bei nicht kugelförmigen Körpern wird anstatt des Partikelradius der halbe Äquivalentdurchmesser verwendet. Die Stokessche Gleichung ist gültig für langsame Sedimentation bei Reynolds-Zahlen deutlich kleiner als eins, das heißt, vernachlässigbaren Trägheitskräften im umströmenden Fluid. Aus dem Ansatz folgt mit (Stokes-Reibung), (statischer Auftrieb) und (Gravitation) die konstante Sinkgeschwindigkeit . Die einzelnen Formelzeichen stehen für folgende Größen: * – Sedimentationsgeschwindigkeit * – Radius des sinkenden Gegenstandes * – Volumen des Partikels (für Kugeln: ) * – Erdbeschleunigung * – Dichte des Partikels * – Dichte des Fluids * – dynamische Viskosität des Fluids. 斯托克斯定律（Stokes law）在雷诺数很小的情况下，球形物体在流体中运动所受到的阻力，等于该球形物体的半径、速度、流体的黏度与6π的乘积。 如果物体在流体中因自身的重量而下落，则其最终速度为： ρp為物體密度，ρf為流體密度 La llei de Stokes es refereix a la força de fricció experimentada per objectes esfèrics movent-se en el si d'un fluid viscós en un règim laminar de baixos nombres de Reynolds. Va Ser derivada el 1851 per George Gabriel Stokes després de resoldre un cas particular de les equacions de Navier-Stokes. En general la llei de Stokes és vàlida en el moviment de partícules esfèriques petites movent-se a velocitats baixes. La llei de Stokes pot escriure's com: , on R és el radi de l'esfera, ν la seva velocitat i η la viscositat del fluid. La condició de baixos nombres de Reynolds implica un flux laminar, la qual cosa pot traduir-se per una velocitat relativa entre l'esfera i el medi inferior a un cert valor crític. En aquestes condicions la resistència que oferix el mitjà és deguda gairebé exclusivament a les forces de fregament que s'oposen al lliscament d'unes capes de fluid sobre unes altres a partir de la capa límit adherida al cos. La llei de Stokes s'ha comprovat experimentalment en multitud de fluids i condicions. Si les partícules estan caient verticalment en un fluid viscós a causa del seu propi pes, pot calcular-se la seva velocitat de caiguda o sedimentació igualant la força de fricció amb la força de gravetat. on: Vs és la velocitat de caiguda de les partícules (velocitat límit)g és la acceleració de la gravetat,ρp és la densitat de les partícules iρf és la densitat del fluid. Закон Стокса (рос. закон Стокса; англ. Stokes law; нім. Stockessches Gesetz n) — твердження, що сила опору F, яку зустрічає тверда кулька радіусом R при повільному рівномірному поступальному русі із швидкістю у необмеженому в'язкому середовищі з динамічним коефіцієнтом в'язкості (або в ламінарному потоці рідини), дорівнює . * FD - сила тертя, що діє на межі розділу рідини і частинок (в N), * - показник динамічної в'язкості (N с/м2) * R - радіус сферичного об'єкта (в м) * vs' - швидкість осадження частинок (в м/с). Ця формула відома як «шість піруетів». Якщо частинки падають у в'язку рідину, і сила тертя в поєднанні з виштовхувальної силою дорівнюють силі тяжіння. У результаті швидкість осадження визначається за формулою: де: * vs - швидкість осадження частинок (м/с); * g - прискорення вільного падіння (м/с2) * ρp - густина частинки (кг/м3) * ρf - густина рідини (кг/м3) قانون ستوكس تم تسميته على العالم جورج جابرييل ستوكس. ينص على أن «قوة مقاومة المائع لكرة تسقط سقوطاً حراً فيه تتناسب طردياً مع معامل لزوجة هذا المائع، وقطر الكرة وسرعتها الحدية».وهذا القانون ينطبق فقط علي مدي معين للسرعة، أماإذا زادت عن حد معين فإن قوة مقاومة المائع تصبح متناسبة تناسباً طردياً مع مربع السرعة. إذا القوة التي تقام على شكل كروي شعاعه هو: أين هي للمائع (با/ثانية).هذا القانون يستعمل لحساب سرعة الترسيب، وأيضا لحساب لزوجة السوائل، وتحليل الجزئيات المعلقة. ويأخذ في الاعتبار: * , السرعة القصوى للسقوط (بالمتر/ثانية). * , شعاع الشكل الكروي (بالمتر). * , قوة جي (بالمتر/ثانية²). * , الفرق بين الكثافة والجسيمات والمائع (بالكيلوغرام/متر³). * , للمائع (با/ثانية). La forza di Stokes è un'espressione per la forza di attrito viscoso a cui è soggetta una sfera in moto laminare rispetto ad un fluido, con un numero di Reynolds minore di 0,6 (in generale nel regime di flusso di Stokes).Fu dedotta da George Stokes nel 1851.Costituisce un'applicazione al caso pratico della sfera della più generale legge di Newton-Stokes, la legge costitutiva dei fluidi a viscosità lineare. La forza di Stokes su una sfera può essere espressa come: dove è la forza di attrito viscoso, è la viscosità, è il raggio della sfera e è la velocità relativa tra fluido e sfera. Se il numero di Reynolds è superiore all'unità la legge diviene quadratica. Ma dato che una sfera immersa in un fluido è sottoposta alla forza di gravità, alla forza di attrito viscoso del fluido e alla spinta di Archimede, ottenne che la sfera raggiungeva una condizione di equilibrio per cui essa si muove a velocità costante (detta velocità terminale di caduta). Infatti in condizioni di equilibrio la risultante delle seguenti forze è nulla: dove: * : la forza di resistenza del mezzo (Legge di Stokes); * : la spinta idrostatica (principio di Archimede); * : la forza di gravità. La leĝo de Stokes laŭ George Gabriel Stokes priskribas: * la dependecon de frotado forto * de sferaj korpoj * de ĝia radiuso, * de la viskozeco de la fluaĵo. * La - sfera - partiklo movas en tia fluaĵo kaj * la sfera partikolo havas certan rapidecon. * pri nesfera - (malsfera) - partiklo oni uzas proksimume la duonon de taŭga "ekvivalenta" diametro. La leĝo de Stokes difinas la forton sekve: , kie * FR … frotada forto (en N) * r … partikloradiuso (en m) * η … dinamika Viskozeco de Fluaĵo (en [kg m-1 s-1]) kaj * v … partiklorapideco (en m/s). Kun la konstrua oni povas ankaŭ kalkuli la de tia partiklo. De wet van Stokes, voor het eerst geformuleerd in 1851 door de Engels-Ierse natuurkundige George Stokes, is een wiskundige formule voor de sedimentatiesnelheid van kleine deeltjes in een viskeus fluïdum.Stokes leidde af dat de wrijvingskracht die op een bol werkt gegeven wordt door Dat deze kracht evenredig is met de straal van de bol was intuïtief niet duidelijk. Sommige onderzoekers verwachtten dat die evenredig met de straal in het kwadraat zou zijn. Stokes berekende dat een bolvormig deeltje dat in een fluïdum valt, een constante valsnelheid of sedimentatiesnelheid bereikt die afhankelijk is van de grootte van het deeltje (de diameter of straal), het verschil in dichtheid tussen het deeltje en het fluïdum, en de viscositeit van het fluïdum, volgens de vergelijking: Hierin is: * de sedimentatiesnelheid van het bolvormige deeltje; * de straal van het deeltje; * de dichtheid van het fluïdum; * de dichtheid van het deeltje (als is de snelheid negatief, m.a.w. het deeltje zal opstijgen in plaats van vallen); * de viscositeit van het fluïdum; * de versnelling van de zwaartekracht. De wet van Stokes is slechts accuraat voor kleine deeltjes (diameter 0,1 mm of minder) in een niet-turbulent fluïdum (reynoldsgetal kleiner dan 0,3). Prawo Stokesa – prawo określające siłę oporu ciała w kształcie kuli poruszającego się w płynie (cieczy, gazie lub plazmie). Zostało odkryte w roku 1851 przez George’a Stokesa. Prawo wyraża się wzorem: gdzie: – siła oporu, – lepkość dynamiczna płynu, – promień kuli, – prędkość ciała względem płynu. Wzór ten jest spełniony dla małych prędkości ciała, ściślej: w przypadku małych liczb Reynoldsa (Re) charakteryzujących przepływ (Re < 1). Dla kuli liczbę Reynoldsa definiuje się jako: gdzie: – gęstość płynu, w którym porusza się kula. Prawo zapisane w pierwotnej postaci można przekształcić do: gdzie: – ciśnienie dynamiczne, co zgodnie z definicją współczynnika oporu aerodynamicznego jest równoważne z: W gazach wzór jest spełniony dla ciał, których średnica jest znacznie większa od drogi swobodnej cząstki gazu, co jest równoważne warunkowi liczba Knudsena < 0,01. Dla ciał o mniejszym promieniu stosuje się wzór z poprawką uwzględniającą drogę swobodną cząsteczek: gdzie – średnia droga swobodna cząsteczki gazu. Wzór jest stosowany w fizyce cząstek, meteorologii, chemii koloidów, do określania szybkości osiadania cząstek, jest wykorzystywany do wyznaczania lepkości cieczy za pomocą wiskozymetru. Ze wzoru tego wynika wzór na prędkość graniczną spadania kulki: gdzie: – prędkość graniczna, – przyspieszenie ziemskie, – gęstość kulki, – gęstość płynu. Dla powietrza, którego gęstość można pominąć wzór przyjmuje postać: In 1851, George Gabriel Stokes derived an expression, now known as Stokes' law, for the frictional force – also called drag force – exerted on spherical objects with very small Reynolds numbers in a viscous fluid. Stokes' law is derived by solving the Stokes flow limit for small Reynolds numbers of the Navier–Stokes equations. La ley de Stokes proporciona la fuerza de fricción experimentada por objetos esféricos moviéndose en el seno de un en un régimen laminar de número de Reynolds pequeño. La loi de Stokes, nommée en l'honneur de George Stokes (1819 – 1903), est une loi donnant la force de traînée hydrodynamique s'exerçant sur une sphère en déplacement dans un fluide. A lei de Stokes refere-se à força de fricção experimentada por objectos esféricos que se movem no seio de um fluido viscoso, num regime laminar de números de Reynolds de valores baixos. Foi derivada em 1851 por George Gabriel Stokes depois de resolver um caso particular das equações de Navier-Stokes. De maneira geral, a lei de Stokes é válida para o movimento de partículas esféricas pequenas, movendo-se a velocidades baixas. A lei de Stokes pode ser escrita da seguinte forma: onde: é a força de fricção, é o da partícula, é a viscosidade do fluido, e é a velocidade da partícula. A condição de baixos números de Reynolds implica um fluxo laminar, o qual pode traduzir-se por uma velocidade relativa entre a esfera e o meio, inferior a um certo valor crítico. Nestas condições, a resistência que oferece o meio é devida quase exclusivamente às forças de atrito que se opõem ao deslizamento de camadas de fluido sobre outras a partir da camada limite aderente ao corpo. A lei de Stokes foi comprovada experimentalmente numa multitude de fluidos e de condições. Se as partículas estão a cair verticalmente, num fluido viscoso, devido ao seu próprio peso, pode-se calcular a sua velocidade de sedimentação, igualando a força de fricção com a força de gravidade. onde: Vs é a velocidade de sedimentação das partículasg é a aceleração da gravidade,ρp é a densidade das partículas eρf é a densidade do fluido. Se as gotas de chuva provenientes de nuvens situadas a alguns quilômetros de altura não enfrentassem a resistência do ar, elas seriam bastante danosas ao atingir qualquer corpo na superfície terrestre. Porém isto não acontece porque elas alcançam uma velocidade terminal pequena. Para gotas de 1 mm de diâmetro, esta velocidade é de aproximadamente 4,3 m/s, e para gotas de 2 mm, v=5,8 m/s. 스토크스의 법칙(Stokes' law)은 유체동역학에서, 유체가 물체에 가하는 마찰력을 계산하는 공식이다. 유체가 구 입자에 가하는, 점성에 의한 항력은 다음과 같이 나타낼 수 있다. 이때, v는 입자의 속도이며 나머지 문자의 의미는 아래의 종단 속도식과 동일하다. Stokes lag är sambandet mellan friktionen på sfäriska objekt med litet reynoldstal (till exempel väldigt små partiklar) i en kontinuerlig viskös fluid. Den introducerades 1851 av George Gabriel Stokes genom att lösa ett specialfall av den i allmänhet olösbara Navier-Stokes ekvationen: där: F är friktionskraftenr är på partikeln är fluidens viskositet är partikelns hastighet. Om en partikel faller fritt i en viskös fluid, kan man räkna ut en resulterande jämviktshastighet för partikeln. där: är jämviktshastigheten för partikeln (riktat neråt om och uppåt om )g är tyngdaccelerationen är partikelns densitet är fluidens densitet. В 1851 году Джордж Стокс, решая уравнение Навье — Стокса, получил выражение для силы трения (также называемой силой лобового сопротивления), действующей на сферические объекты с очень маленькими числами Рейнольдса (например, очень маленькие частицы) в покоящейся вязкой жидкости: где — сила трения, также называемая силой Стокса, — радиус сферического объекта, — динамическая вязкость жидкости, — скорость частицы. Если частицы падают в вязкой жидкости под действием собственного веса, то установившаяся скорость достигается, когда эта сила трения совместно с силой Архимеда точно уравновешиваются силой гравитации. Хотя в классической формулировке закон Архимеда выполняется только в статическом случае, а не для движущихся тел, в данном случае выражение для силы Архимеда сохраняет традиционный вид. Результирующая скорость (Стокса) равна где — установившаяся скорость частицы (м/с) (частица движется вниз, если , и вверх в случае ), — радиус частицы (м), — ускорение свободного падения (м/с²), — плотность частиц (кг/м³), — плотность жидкости (кг/м³), — динамическая вязкость жидкости (Па·с).

prov:wasDerivedFrom

wikipedia-en:Stokes'_law?oldid=1123921569&ns=0

dbo:wikiPageLength

18048

foaf:isPrimaryTopicOf

wikipedia-en:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Stokes_equation

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Stokes_flow

rdfs:seeAlso

dbr:Stokes'_law

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Dissolved_gas_flotation

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Drag_coefficient

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Jet_mill

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Lamella_clarifier

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Langevin_equation

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Acoustic_tweezers

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Aerosol

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Drag_(physics)

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Centrifugal_partition_chromatography

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Differential_centrifugation

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Hilding_Faxén

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Knudsen_number

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Hemodynamics

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Terminal_velocity

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Soil_mechanics

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:API_oil–water_separator

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Coalescer

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Einstein_relation_(kinetic_theory)

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Soil_texture

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Trajectory

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Vaneless_ion_wind_generator

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Boom_method

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Pi

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Clarifier

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Camelback_potential

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Sedimentation_rate

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Separator_(oil_production)

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Silt

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Vector_spherical_harmonics

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:List_of_things_named_after_George_Gabriel_Stokes

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Oil_drop_experiment

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Sedimentation_(water_treatment)

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Stoke's_law

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

dbo:wikiPageRedirects

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Stokes'_Law

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

dbo:wikiPageRedirects

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Stokes's_law

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

dbo:wikiPageRedirects

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Stokes_formula

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Stokes_law

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Stokes’_law

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

dbo:wikiPageRedirects

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Settling_basin

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Stokes'_paradox

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Stoke's_Law

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

dbo:wikiPageRedirects

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Stokes'_drag

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

dbo:wikiPageRedirects

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Stokes'_law_of_terminal_speed

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

dbo:wikiPageRedirects

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Stokes's_Law

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

dbo:wikiPageRedirects

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Stokes_Law

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

dbo:wikiPageRedirects

dbr:Stokes'_law

Subject Item

dbr:Stokes_drag

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Stokes'_law

dbo:wikiPageRedirects

dbr:Stokes'_law

Subject Item

wikipedia-en:Stokes'_law

foaf:primaryTopic

dbr:Stokes'_law