| dbo:abstract
|
- El mimetisme vavilovià (també s'anomena mimetisme en els conreus o mimetisme de les males herbes) és una adaptació de les plantes descoberta per Nikolai Vavílov. En aquest mimetisme la mala herba (planta adventícia) passa a compartir una o més característiques de la planta cultivada a través del pas de generacions de selecció artificial. La selecció en contra de la mala herba es fa eliminant les plantes d'aquesta que es trobin en el camp de conreu i/o garbellant les llavors de les adventícies. Això s'ha anat fent manualment des del Neolític i més recentment amb la maquinària adient. El mimetisme vavilovià és un bon exemple de selecció no intencionada feta pels humans. És un cas similar a la resistència als antibiòtics o la resistència als herbicides. El mimetisme vavilovià pot portar a la domesticació de les llavors de les males herbes. Vavílov anomenava aquestes llavors de males herbes convertides en conreades conreus secundaris. (ca)
- El mimetismo vaviloviano (también mimetismo de los granos o maleza mimetizada) es una forma de mimetismo en las plantas en el cual una maleza comparte una o más características de una planta domesticada a través de generaciones de selección artificial. Su nombre hace referencia a Nikolai Vavilov, un destacado genetista botánico ruso que identificó los centros de origen de las plantas cultivadas. La selección puede realizarse matando un plantín o ejemplar adulto de la maleza, separando sus semillas de aquellas del grano (cribado) o ambos. Ello ha sido realizado en forma manual desde el Neolítico y en épocas recientes mediante maquinaria agrícola. El mimetismo vaviloviano es un buen ejemplo de una selección no intencional por parte de los humanos. A pesar de que los agentes selectores humanos pueden ser conscientes de su impacto en el acervo génico de las malezas locales, dichos efectos van en contra de los objetivos de cultivar granos. Los desmalezadores no quieren elegir malezas que son excesivamente similares a la planta cultivada, sin embargo la única opción alternativa es dejar que las malezas crezcan y compitan con los granos por luz solar y nutrientes. Situaciones similares son la resistencia a los antibióticos y, similar al mimetismo vaviloviano, la resistencia a los herbicidas. Ello contrasta con numerosas formas de selección artificial que tienden a producir un resultado favorable. Habiendo adquirido numerosas cualidades deseables al ser sujetos a presiones selectivas similares, los mimetizados vavilovianos pueden eventualmente ellos mismos ser domesticados. Vavilov denominaba a estas malezas devenidas en granos granos secundarios. (es)
- Le mimétisme vavilovien est une forme de mimétisme (en) dans laquelle une adventice en vient, après de nombreuses générations de sélection naturelle, à partager une ou plusieurs caractéristiques d'une plante domestiquée. Le nom donné à ce phénomène se réfère à Nikolaï Vavilov, éminent botaniste et généticien russe, qui a identifié les des plantes cultivées. La sélection vavilovienne peut provenir des pratiques de désherbage, de la séparation des graines de la culture et des adventices, ou les deux. Ces processus ont lieu manuellement depuis le Néolithique, et plus récemment par des moyens chimiques ou mécaniques. Le mimétisme vavilovien est un bon exemple de sélection involontaire réalisée par les humains, qui se produit par un processus similaire à celui de la résistance aux antibiotiques ou de la résistance aux herbicides. Bien que les humains puissent être conscients des effets de leurs actions sur l'évolution des adventices, le mimétisme vavilovien va à l'encontre des objectifs agronomiques. Les agriculteurs ne cherchent pas délibérément à sélectionner d'adventices qui soient morphologiquement plus similaires à la plante cultivée, ce qui ne peut que compliquer le désherbage. Les adventices ayant expérimenté le mimétisme vavilovien peuvent avoir développé des caractéristiques suffisamment intéressantes agronomiquement pour être à leur tour domestiquées. Ces plantes ont été appelées « cultures secondaires » par Vavilov. (fr)
- 바빌로프 의태(Vavilovian mimicry)는 잡초가 농작물과 비슷한 생김새를 갖는 의태이다. 작물 의태라고도 한다. 러시아의 식물학자 니콜라이 바빌로프가 정의하였다. 농업이 시작된 신석기 시대이후 농기계를 사용하는 오늘날까지 이어지고 있다. 바빌로프 의태는 비록 품종개량과 같이 의도한대로 진행되는 것은 아니지만 인간의 손에 의해 일어나는 선택의 대표적 사례이다. 농업을 시작한 이래 인간은 농경지에서 원하는 작물만 남기고 잡초는 제거해 왔다. 그런데 작물과 비슷한 생김새를 가진 잡초를 작물로 착각하여 남기게 되면 해당 잡초의 유전자풀은 점점 더 작물과 비슷한 생김새를 갖도록 선택 압력을 받는다. 작물과 잡초가 비슷한 생태적 생활상을 보일수록 같은 시기에 햇볕과 양분을 놓고 경쟁하기 때문에, 잡초의 입장에서 사람의 눈에 띄어 뽑혀나갈 지 아니면 몸을 숨겨 살아남을 지는 매우 강한 선택 압력이 된다. 때로는 원래는 잡초였다가 이렇게 의태를 거치는 사이 작물화되어 그것도 작물로서 기르는 경우도 생겼다. 바빌로프는 이렇게 의태하여 작물 속에서 살아남았다가 그 자체가 작물이 된 잡초를 "두번째 작물"이라고 불렀다. (ko)
- In plant biology, Vavilovian mimicry (also crop mimicry or weed mimicry) is a form of mimicry in plants where a weed evolves to share one or more characteristics with a domesticated plant through generations of artificial selection. It is named after Nikolai Vavilov, a prominent Russian plant geneticist. Selection against the weed may occur by killing a young or adult weed, separating its seeds from those of the crop (winnowing), or both. This has been done manually since Neolithic times, and in more recent years by agricultural machinery. Vavilovian mimicry is a good illustration of unintentional selection by humans. Although the human selective agents might be conscious of their impact on the local weed gene pool, such effects go against the goals of those growing crops. Weeders do not want to select for weeds that are increasingly similar to the cultivated plant, yet the only other option is to let the weeds grow and compete with crops for sunlight and nutrients. Similar situations include antibiotic resistance and, also in agricultural crops, herbicide resistance. Having acquired many desirable qualities by being subjected to similar selective pressures, Vavilovian mimics may eventually be domesticated themselves. Vavilov called these weeds-become-crops secondary crops. (en)
- Il mimetismo vaviloviano è una forma di mimetismo delle piante che si verifica allorquando una pianta infestante o erbaccia viene a condividere una o più caratteristiche con una pianta da coltivazione attraverso un processo di selezione artificiale. Deve il suo nome a Nikolai Vavilov, un importante genetista botanico russo che identificò il centro di origine delle piante coltivate. La selezione contro piante infestanti può essere innescata attraverso la separazione dei suoi semi da quelli delle colture domestiche infestate (crivello). Questa operazione è stata fatta manualmente fin dai tempi del Neolitico, e in anni più recenti meccanicamente grazie all'ingegneria agraria. Il mimetismo vaviloviano è un buon esempio di selezione praticata dall'uomo involontariamente. Anche se gli operatori umani possono essere consapevoli del loro impatto sul pool genico della vegetazione selvatica locale, questi effetti travalicano l'obiettivo primario e possono anche nuocere ai raccolti interessati. Gli agricoltori non desiderano creare erbacce sempre più simili alla piantagione coltivata, che potrebbero quindi con essa confondersi e non essere individuate, ma l'unica altra opzione sarebbe di lasciare sviluppare la pianta infestante e permetterle di contendersi la luce solare e i nutrienti con le coltivazioni. Situazioni simili possono causare resistenza agli antibiotici e agli erbicidi. Questo fenomeno può essere contrastato con altre forme di selezione artificiale che agiscono in direzioni più favorevoli, come ad esempio la selezione genealogica. Grazie all'acquisizione di molte qualità utili attraverso la sottoposizione a queste pressioni selettive, alcune piante selvatiche in mimetismo vaviloviano possono in qualche caso essere addomesticate e coltivate a loro volta: Vavilov chiamava queste erbacce addomesticate "raccolti secondari". (it)
- Na botânica, mimetismo vaviloviano (também conhecido por mimetismo de cultura ou mimetismo de erva daninha ) é uma forma de mimetismo em plantas onde uma erva daninha passa a compartilhar uma ou mais características com uma planta domesticada por meio de gerações de seleção artificial . Seu nome é em homenagem a um importante geneticista botânico russo chamado Nikolai Vavilov. A seleção contra a erva daninha pode ocorrer matando uma erva daninha jovem ou adulta, separando suas sementes das da cultura (joeiramento) ou ambos. Isso tem sido feito manualmente desde o período neolítico e, nos anos mais recentes, por máquinas agrícolas . O mimetismo vaviloviano é uma bom exemplo da seleção não intencional por humanos. Embora os agentes seletivos humanos possam estar cientes de seu impacto no pool genético local de ervas daninhas, tais efeitos vão contra os objetivos dessas plantações. Os capinadores não querem selecionar ervas daninhas que são cada vez mais semelhantes às plantas cultivadas, mas a única outra opção é deixar as ervas daninhas crescerem e competirem com as lavouras por luz solar e nutrientes . Situações semelhantes incluem resistência a antibióticos e, de natureza semelhante ao mimetismo de cultura, resistência a herbicidas . Isso pode ser contrastado com outras formas de seleção artificial que tendem a um resultado favorável, como a reprodução seletiva . Tendo adquirido muitas qualidades desejáveis ao serem submetidos a pressões seletivas semelhantes, os mímicos vavilovianos podem eventualmente ser domesticados. Vavilov chamou essas ervas daninhas de culturas secundárias . (pt)
- Vavilovs mimikry är en form av skyddande likhet som förekommer bland växter och som först beskrevs av den ryske botanikern Nikolaj Vavilov. Vid denna form av mimikry ”gömmer sig” ogräs bland odlade växter för att överleva. Bland sädesslagen har både råg och havre utvecklats genom Vavilovs mimikry. (sv)
- Мімікрія Вавилова — форма мімікрії рослин, при якій дикорослі рослини набувають одну або кілька характеристик сільськогосподарських культур через покоління штучного відбору. Явище названо на честь Вавилова Миколи Івановича, видатного вченого-генетика, ботаніка, селекціонера, який визначив центри походження культурних рослин. Мімікрія Вавилова є прикладом несвідомого штучного відбору — людина несвідомо відбирає (вручну або за допомогою сортувальних машин) форми бур'янів, ближчі до культурних за розміром і формою насіння, часу дозрівання і поширює їх. Дана мімікрія виникає всупереч цілям сільського господарства. Схожим чином розвивається стійкість до антибіотиків і гербіцидів. Існує ймовірність, що, перейнявши деякі корисні властивості культурних рослин, бур'ян може в підсумку стати культурним. Такі види будуть вторинними сільськогосподарськими культурами. Ймовірно, саме завдяки такому відбору увійшли в культуру жито і овес — бур'яни, що засмічують посіви пшениці. (uk)
- Мимикрия Вавилова — форма мимикрии растений, при которой дикорастущие растения приобретают одну или несколько характеристик сельскохозяйственных культур через поколения искусственного отбора. Явление названо в честь Вавилова Николая Ивановича, выдающегося российского и советского учёного-генетика, ботаника, селекционера, который определил центры происхождения культурных растений. Мимикрия Вавилова является примером результатов действия бессознательного искусственного отбора — человек бессознательно отбирает (вручную или при помощи сортировочных машин) формы сорных растений, более близкие к культурным по размеру и форме семян, времени созревания и распространяет их. Данная мимикрия возникает вопреки целям сельского хозяйства. Похожим образом развивается устойчивость к антибиотикам и гербицидам. Существует вероятность, что, переняв некоторое количество полезных качеств культурных растений, сорное растение может в итоге стать культурным. Такие виды будут вторичными сельскохозяйственными культурами. Вероятно, именно благодаря такому отбору вошли в культуру рожь и овёс — сорняки, засорявшие посевы пшеницы. (ru)
- 瓦维洛夫拟态（亦称作物拟态或杂草拟态）是拟态的一种形式，杂草通过一代又一代的人工選擇，使自身拥有一种或多种与农作物相同的特征。 这种拟态由俄国著名植物遗传学家尼古拉·伊万诺维奇·瓦维洛夫（作物起源中心理论的创立者）发现并命名。 针对杂草的选择在杂草的幼苗和成熟期均可发生，也可通过风选在種子期将它们的种子与作物种子分开，或兩者皆有。新石器时代以来就可以手工完成这一操作，在现代农业中已经可以机械化选择。 瓦维洛夫拟态是人類無意間引發選擇的例子。人類可能對他們的選擇因子對基因庫的影響有知覺，這種效應不利於作物種植。鋤草者不希望雜草性狀和作物越來越相近，但除此之外只能讓雜草生長，和作物競爭陽光及養分。類似的狀況包含抗生素抗藥性、或跟瓦维洛夫拟态本質相似的。這個效應可以透過其他種對結果較有利的人工選擇達成，如選擇性育種。因處在和作物相同選擇壓力下而獲得類似性狀的瓦维洛夫拟态體最終可能作物化。瓦维洛夫稱這些由雜草轉變的作物為二級作物。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- 바빌로프 의태(Vavilovian mimicry)는 잡초가 농작물과 비슷한 생김새를 갖는 의태이다. 작물 의태라고도 한다. 러시아의 식물학자 니콜라이 바빌로프가 정의하였다. 농업이 시작된 신석기 시대이후 농기계를 사용하는 오늘날까지 이어지고 있다. 바빌로프 의태는 비록 품종개량과 같이 의도한대로 진행되는 것은 아니지만 인간의 손에 의해 일어나는 선택의 대표적 사례이다. 농업을 시작한 이래 인간은 농경지에서 원하는 작물만 남기고 잡초는 제거해 왔다. 그런데 작물과 비슷한 생김새를 가진 잡초를 작물로 착각하여 남기게 되면 해당 잡초의 유전자풀은 점점 더 작물과 비슷한 생김새를 갖도록 선택 압력을 받는다. 작물과 잡초가 비슷한 생태적 생활상을 보일수록 같은 시기에 햇볕과 양분을 놓고 경쟁하기 때문에, 잡초의 입장에서 사람의 눈에 띄어 뽑혀나갈 지 아니면 몸을 숨겨 살아남을 지는 매우 강한 선택 압력이 된다. 때로는 원래는 잡초였다가 이렇게 의태를 거치는 사이 작물화되어 그것도 작물로서 기르는 경우도 생겼다. 바빌로프는 이렇게 의태하여 작물 속에서 살아남았다가 그 자체가 작물이 된 잡초를 "두번째 작물"이라고 불렀다. (ko)
- Vavilovs mimikry är en form av skyddande likhet som förekommer bland växter och som först beskrevs av den ryske botanikern Nikolaj Vavilov. Vid denna form av mimikry ”gömmer sig” ogräs bland odlade växter för att överleva. Bland sädesslagen har både råg och havre utvecklats genom Vavilovs mimikry. (sv)
- 瓦维洛夫拟态（亦称作物拟态或杂草拟态）是拟态的一种形式，杂草通过一代又一代的人工選擇，使自身拥有一种或多种与农作物相同的特征。 这种拟态由俄国著名植物遗传学家尼古拉·伊万诺维奇·瓦维洛夫（作物起源中心理论的创立者）发现并命名。 针对杂草的选择在杂草的幼苗和成熟期均可发生，也可通过风选在種子期将它们的种子与作物种子分开，或兩者皆有。新石器时代以来就可以手工完成这一操作，在现代农业中已经可以机械化选择。 瓦维洛夫拟态是人類無意間引發選擇的例子。人類可能對他們的選擇因子對基因庫的影響有知覺，這種效應不利於作物種植。鋤草者不希望雜草性狀和作物越來越相近，但除此之外只能讓雜草生長，和作物競爭陽光及養分。類似的狀況包含抗生素抗藥性、或跟瓦维洛夫拟态本質相似的。這個效應可以透過其他種對結果較有利的人工選擇達成，如選擇性育種。因處在和作物相同選擇壓力下而獲得類似性狀的瓦维洛夫拟态體最終可能作物化。瓦维洛夫稱這些由雜草轉變的作物為二級作物。 (zh)
- El mimetisme vavilovià (també s'anomena mimetisme en els conreus o mimetisme de les males herbes) és una adaptació de les plantes descoberta per Nikolai Vavílov. En aquest mimetisme la mala herba (planta adventícia) passa a compartir una o més característiques de la planta cultivada a través del pas de generacions de selecció artificial. La selecció en contra de la mala herba es fa eliminant les plantes d'aquesta que es trobin en el camp de conreu i/o garbellant les llavors de les adventícies. Això s'ha anat fent manualment des del Neolític i més recentment amb la maquinària adient. (ca)
- El mimetismo vaviloviano (también mimetismo de los granos o maleza mimetizada) es una forma de mimetismo en las plantas en el cual una maleza comparte una o más características de una planta domesticada a través de generaciones de selección artificial. Su nombre hace referencia a Nikolai Vavilov, un destacado genetista botánico ruso que identificó los centros de origen de las plantas cultivadas. La selección puede realizarse matando un plantín o ejemplar adulto de la maleza, separando sus semillas de aquellas del grano (cribado) o ambos. Ello ha sido realizado en forma manual desde el Neolítico y en épocas recientes mediante maquinaria agrícola. (es)
- In plant biology, Vavilovian mimicry (also crop mimicry or weed mimicry) is a form of mimicry in plants where a weed evolves to share one or more characteristics with a domesticated plant through generations of artificial selection. It is named after Nikolai Vavilov, a prominent Russian plant geneticist. Selection against the weed may occur by killing a young or adult weed, separating its seeds from those of the crop (winnowing), or both. This has been done manually since Neolithic times, and in more recent years by agricultural machinery. (en)
- Le mimétisme vavilovien est une forme de mimétisme (en) dans laquelle une adventice en vient, après de nombreuses générations de sélection naturelle, à partager une ou plusieurs caractéristiques d'une plante domestiquée. Le nom donné à ce phénomène se réfère à Nikolaï Vavilov, éminent botaniste et généticien russe, qui a identifié les des plantes cultivées. La sélection vavilovienne peut provenir des pratiques de désherbage, de la séparation des graines de la culture et des adventices, ou les deux. Ces processus ont lieu manuellement depuis le Néolithique, et plus récemment par des moyens chimiques ou mécaniques. (fr)
- Il mimetismo vaviloviano è una forma di mimetismo delle piante che si verifica allorquando una pianta infestante o erbaccia viene a condividere una o più caratteristiche con una pianta da coltivazione attraverso un processo di selezione artificiale. Deve il suo nome a Nikolai Vavilov, un importante genetista botanico russo che identificò il centro di origine delle piante coltivate. La selezione contro piante infestanti può essere innescata attraverso la separazione dei suoi semi da quelli delle colture domestiche infestate (crivello). Questa operazione è stata fatta manualmente fin dai tempi del Neolitico, e in anni più recenti meccanicamente grazie all'ingegneria agraria. (it)
- Na botânica, mimetismo vaviloviano (também conhecido por mimetismo de cultura ou mimetismo de erva daninha ) é uma forma de mimetismo em plantas onde uma erva daninha passa a compartilhar uma ou mais características com uma planta domesticada por meio de gerações de seleção artificial . Seu nome é em homenagem a um importante geneticista botânico russo chamado Nikolai Vavilov. A seleção contra a erva daninha pode ocorrer matando uma erva daninha jovem ou adulta, separando suas sementes das da cultura (joeiramento) ou ambos. Isso tem sido feito manualmente desde o período neolítico e, nos anos mais recentes, por máquinas agrícolas . (pt)
- Мімікрія Вавилова — форма мімікрії рослин, при якій дикорослі рослини набувають одну або кілька характеристик сільськогосподарських культур через покоління штучного відбору. Явище названо на честь Вавилова Миколи Івановича, видатного вченого-генетика, ботаніка, селекціонера, який визначив центри походження культурних рослин. (uk)
- Мимикрия Вавилова — форма мимикрии растений, при которой дикорастущие растения приобретают одну или несколько характеристик сельскохозяйственных культур через поколения искусственного отбора. Явление названо в честь Вавилова Николая Ивановича, выдающегося российского и советского учёного-генетика, ботаника, селекционера, который определил центры происхождения культурных растений. (ru)
|
