| dbo:Weapon/diameter
| |
| dbo:Weapon/length
| |
| dbo:abstract
|
- Die UR-100 (GRAU-Index: 8K84; sowjetische Vertragsbezeichnung: RS-10; DIA-Code: SS-11; NATO-Codename: Sego) war eine Interkontinentalrakete, die in der Sowjetunion entwickelt, gebaut und stationiert wurde. Sie war in den 1970er Jahren das Rückgrat der Strategischen Raketentruppen der Sowjetarmee. Die letzten Exemplare wurden bis 1994 von den Strategischen Raketentruppen Russlands ausgemustert. Die UR-100N, eine Weiterentwicklung, ist derzeit noch im Einsatz (Stand 2021). (de)
- El UR-100 (en ruso: УР-100, designación GRAU: 8K84, designación OTAN: SS-11 Sego) fue un misil intercontinental con carga nuclear (ICBM) creado y desplegado por la Unión Soviética entre 1966 y 1996. УР son las iniciales de "универсальная ракета" ("cohete universal"). La designación UR-100MR se refiere a un misil completamente distinto, el MR-UR-100 Sotka. (es)
- L’UR-100 (en russe : УР-100 ou универсальная ракета, « fusée universelle ») ou SS-11 Sego dans la désignation OTAN est un missile balistique intercontinental de seconde génération développé par l'Union soviétique. Le missile qui est conçu par l'OKB-52 de Tchelomeï est déployé entre 1966 et 1996. Dans les années 1970, ce missile, avec près de 1 000 exemplaires opérationnels, était la principale arme nucléaire des forces stratégiques soviétiques. L'UR-100 est un missile à deux étages utilisant des ergols liquides stockables. Tiré depuis un silo, il est en permanence encapsulé dans un conteneur qui, en le protégeant des agressions extérieures, permet d'espacer de plusieurs années les opérations d'entretien alors que les missiles qui le précédaient nécessitaient une révision tous les 6 mois. Trois versions ont été déployées emportant selon le cas de 1 à 3 têtes nucléaires. L'UR-100 est le premier missile soviétique dont les têtes nucléaires sont accompagnées de leurres. D'une masse comprise entre 42 et 50 tonnes pour un diamètre de 2 mètres et une longueur de 17 à 20 mètres, le missile a une portée de 10 600 km avec une précision comprise entre 0,96 et 1,4 km. Les missiles MR-UR-100 Sotka (code OTAN SS-17 Spanker) et UR-100N (code OTAN SS-19 Stiletto) désignent, malgré leur appellation, des engins complètement différents. (fr)
- UR-100 (Rusia: УР-100) adalah rudal balistik antarbenua (ICBM) dikembangkan dan digunakan oleh Uni Soviet 1966-1996. УР dalam penunjukan singkatan dari "универсальная ракета" ("universal roket"). Hal itu diketahui selama Perang Dingin dengan nama pelaporan NATO SS-11 Sego dan internal oleh Grau indeks 8K84. Penunjukan serupa UR-100MR sebenarnya mengacu pada rudal yang sama sekali berbeda, MR-UR-100 Sotka (SS-17 Spanker). (in)
- The UR-100 (Russian: УР-100) was an intercontinental ballistic missile (ICBM) developed and deployed by the Soviet Union from 1966 to 1996. UR (УР) in its designation stood for Universal Rocket (Russian: Универсальная Ракета). It was known during the Cold War by the NATO reporting name SS-11 Sego and internally by the GRAU index 8K84. The Strela and Rokot carrier rockets are based on it. The similar designation UR-100MR (Russian: УР-100МР) actually refers to an entirely different missile, the MR-UR-100 Sotka (SS-17 Spanker). (en)
- UR-100 또는 SS-11 세고는 소련의 대륙간 탄도 미사일이다. 미국의 미니트맨 대륙간 탄도 미사일에 대응해 개발되었고 1967년부터 1974년까지 사용되었다. 미니트맨은 3단 고체 추진 로켓이지만 UR-100은 2단 액체 추진 로켓이다. 2008년 12월 기준으로, 러시아 전략로켓군은 97발의 UR-100NU를 보유하고 있다. (ko)
- L'UR-100 (in cirillico: УР-100; nome in codice NATO: SS-11 Sego), anche noto con il codice 8K84, è stato un missile balistico intercontinentale di fabbricazione sovietica, sviluppato dall'OKB-52 negli anni sessanta ed entrato in servizio presso le Forze Missilistiche Strategiche dell'Unione Sovietica a partire dal 1967. Prodotto in numerose varianti tra cui la UR-100UTTKh (nome in codice NATO: SS-11 Sego Mod.2) ed UR-100K (nome in codice NATO: SS-11 Sego Mod.3) è stato il sistema d'arma strategico schierato nel maggior numero di esemplari da parte dell'Unione Sovietica nel corso della Guerra Fredda. Costantemente aggiornato nel corso della sua vita operativa, nelle versioni più recenti era in grado di volare su distanze maggiori di 10.000 km trasportando fino a 3 testate nucleari (MIRV). Iniziata la dismissione nel 1974, gli ultimi esemplari furono ritirati dal servizio nel 1996. (it)
- O UR-100 (8K84), em russo УР-100, foi um ICBM, parte do projeto deFoguete Universal, desenvolvido e usado pela União Soviética entre 1966 e 1996. A sigla UR, ou УР, na designação, em russo универсальная ракета, significa Foguete Universal.Ele ficou conhecido pela OTAN durante a Guerra Fria, como SS-11 Sego. Existe uma designação similar, a UR-100MR, que no entanto se refere a um míssil completamente diferente, o MR-UR-100 Sotka. (pt)
- УР-100 (Индекс ГРАУ — 8К84, по классификации МО США и НАТО — SS-11 mod.1 Sego) — советская жидкостная двухступенчатая межконтинентальная баллистическая ракета шахтного базирования. Принята на вооружение ракетных войск стратегического назначения (РВСН) постановлением Совета Министров № 705—235 от 21 июля 1967 года.Головной разработчик — ОКБ-52 (руководитель — В. Н. Челомей).Изготовитель — Машиностроительный завод имени М. В. Хруничева, и другие. УР-100 стала самой массовой межконтинентальной баллистической ракетой из всех принятых на вооружение РВСН. С 1966 по 1972 годы было развёрнуто 990 пусковых установок этих ракет. Максимальное количество одновременно находящихся в эксплуатации ракет УР-100 и УР-100М — 950 единиц. (ru)
- UR-100是蘇聯於研發與生產的洲際彈道飛彈。他被定位為通用火箭，北約代號是SS-11 Sego，GRAU代號是8K84。名稱相近的UR-100MR(SS-17奔馬)實際上與它是完全不同的飛彈。 (zh)
- УР-100 (Індекс ГРАУ — 8К84, за класифікацією НАТО — SS-11 mod.1 Sego) — ракета легкого класу, створювалася як засіб швидкого й відносно недорогого нарощування чисельності угрупування міжконтинентальних балістичних ракет (МБР) СРСР і забезпечення кількісного паритету з угрупуванням МБР США. Формальний початок робіт зі створення ракети був даний державною постановою від 30 березня 1963 р. Головним розробником було визначено (ЦКБМ). УР-100 являла собою двохступінчату ракету з поперечним поділом і моноблочною головною частиною. На обох ступенях баки окислювача та палива мали суміщене дно, що зменшувало габарити та масу ракети. Крім цього, верхнє дно баку окислювача першого ступеня було виконане у формі зрізаного конуса, поверненого всередину бака. В утворений верхній об'єм входило сопло маршового двигуна другого ступеня. На першому ступені було встановлено 4 хитних РРД, вперше виконаних за замкнутою схемою (з допалюванням генераторного газу в камері згорання), на другій — однокамерний маршовий РРД відкритої схеми і чотирьохкамерний рульовий РРД. Розділення ступенів здійснювалось за допомогою спеціальних твердопаливних двигунів. На ракеті використовувалась повністю автономна система керування, що забезпечувала політ ракети за наперед розрахованою траєкторією. Система керування також забезпечувала здійснення автоматичного дистанційного контролю за станом ракети в пусковій установці, а також автоматичну підготовку і пуск ракети. Ракета могла оснащуватись головною частиною одного з двох типів: легкою для стрільби на міжконтинентальну дальність і важкою для стрільби на середню дальність. При потужності заряду 1,1 Мт і відносно невисокої точності (КВО 1,4 км), ракета могла бути використана лише проти слабко захищених цілей. Ракета розміщувалась у шахтній пусковій установці (ШПУ), конструкція якої була суттєво спрощена і здешевлена в порівнянні з ШПУ більш ранніх комплексів. Шахта закривалася захисним спорудженням — плоским зсувним дахом із пневматичним приводом. Ракета вперше експлуатувалася спільно з транспортно-пусковим контейнером (ТПК). Ракета повністю збиралась і встановлювалась у ТПК на заводі-виробнику і в контейнері доставлялась на стартовий комплекс. При установці в ШПУ контейнер підвішувався на опорних кронштейнах за 4 опорних вузли на верхній кромці. Потім відбувалося заправлення ракети через передбачені на ТПК роз'єми, після цього ракета і контейнер і після цього знаходились у постійній високій готовності до пуску. При зберіганні ракети агрегати двигунів ізолювались від компонентів палива мембранними клапанами, що забезпечувало їхнє зберігання при довгостроковому знаходженню ракети в заправленому стані. Льотно-конструкторські випробування ракети УР-100 проводилися на 5-му НДВП Байконур з 19 квітня 1965 р. по 27 жовтня 1966 р. Перший пуск із шахтної ПУ відбувся 17 липня 1965 р. На озброєння ракета була прийнята 21 липня 1967 року, тобто одночасно з . Перші три полки з ракетами УР-100 заступили на бойове чергування 24 листопада 1966 року в Красноярську, Бершеті і Дровяній Дров'яна. У подальшому було проведено модернізацію ракети. Модернізована ракета отримала назву УР-100М. Ракета УР-100 стала наймасовішою з усіх прийнятих на озброєння РВСП міжконтинентальних балістичних ракет. З 1966 року по 1972 рік було розгорнуто 990 пускових установок цих ракет. У середині 1970-х років значна частина ракет УР-100 була замінена модернізованими ракетами УР-100К і УР-100У. У ході розгортання ракет УР-100К/УР-100У, в 1974 році УР-100 була знята з озброєння. (uk)
|
| dbo:diameter
| |
| dbo:length
| |
| dbo:thumbnail
| |
| dbo:type
| |
| dbo:wikiPageExternalLink
| |
| dbo:wikiPageID
| |
| dbo:wikiPageLength
|
- 5060 (xsd:nonNegativeInteger)
|
| dbo:wikiPageRevisionID
| |
| dbo:wikiPageWikiLink
| |
| dbp:accuracy
| |
| dbp:diameter
| |
| dbp:engine
|
- two-stage liquid fuel
#first stage 8S816 with a 15D2 module
#second stage 8S817 with one 15D13 main and one four-nozzle 15D14 engines) (en)
|
| dbp:filling
| |
| dbp:guidance
| |
| dbp:isMissile
| |
| dbp:length
| |
| dbp:manufacturer
|
- design by OKB-52 of V.N.Chelomey, production by Khrunichev Machine-Building Plant, Omsk aviation facility №166 "Polyot", Orenburg aviation facility №47 "Strela" (en)
|
| dbp:name
|
- UR-100 (en)
- (SS-11 Sego) (en)
|
| dbp:service
|
- 0001-07-21 (xsd:gMonthDay)
|
| dbp:type
| |
| dbp:usedBy
| |
| dbp:vehicleRange
| |
| dbp:weight
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| dbp:wordnet_type
| |
| dbp:yield
| |
| dcterms:subject
| |
| gold:hypernym
| |
| rdf:type
| |
| rdfs:comment
|
- Die UR-100 (GRAU-Index: 8K84; sowjetische Vertragsbezeichnung: RS-10; DIA-Code: SS-11; NATO-Codename: Sego) war eine Interkontinentalrakete, die in der Sowjetunion entwickelt, gebaut und stationiert wurde. Sie war in den 1970er Jahren das Rückgrat der Strategischen Raketentruppen der Sowjetarmee. Die letzten Exemplare wurden bis 1994 von den Strategischen Raketentruppen Russlands ausgemustert. Die UR-100N, eine Weiterentwicklung, ist derzeit noch im Einsatz (Stand 2021). (de)
- El UR-100 (en ruso: УР-100, designación GRAU: 8K84, designación OTAN: SS-11 Sego) fue un misil intercontinental con carga nuclear (ICBM) creado y desplegado por la Unión Soviética entre 1966 y 1996. УР son las iniciales de "универсальная ракета" ("cohete universal"). La designación UR-100MR se refiere a un misil completamente distinto, el MR-UR-100 Sotka. (es)
- UR-100 (Rusia: УР-100) adalah rudal balistik antarbenua (ICBM) dikembangkan dan digunakan oleh Uni Soviet 1966-1996. УР dalam penunjukan singkatan dari "универсальная ракета" ("universal roket"). Hal itu diketahui selama Perang Dingin dengan nama pelaporan NATO SS-11 Sego dan internal oleh Grau indeks 8K84. Penunjukan serupa UR-100MR sebenarnya mengacu pada rudal yang sama sekali berbeda, MR-UR-100 Sotka (SS-17 Spanker). (in)
- The UR-100 (Russian: УР-100) was an intercontinental ballistic missile (ICBM) developed and deployed by the Soviet Union from 1966 to 1996. UR (УР) in its designation stood for Universal Rocket (Russian: Универсальная Ракета). It was known during the Cold War by the NATO reporting name SS-11 Sego and internally by the GRAU index 8K84. The Strela and Rokot carrier rockets are based on it. The similar designation UR-100MR (Russian: УР-100МР) actually refers to an entirely different missile, the MR-UR-100 Sotka (SS-17 Spanker). (en)
- UR-100 또는 SS-11 세고는 소련의 대륙간 탄도 미사일이다. 미국의 미니트맨 대륙간 탄도 미사일에 대응해 개발되었고 1967년부터 1974년까지 사용되었다. 미니트맨은 3단 고체 추진 로켓이지만 UR-100은 2단 액체 추진 로켓이다. 2008년 12월 기준으로, 러시아 전략로켓군은 97발의 UR-100NU를 보유하고 있다. (ko)
- O UR-100 (8K84), em russo УР-100, foi um ICBM, parte do projeto deFoguete Universal, desenvolvido e usado pela União Soviética entre 1966 e 1996. A sigla UR, ou УР, na designação, em russo универсальная ракета, significa Foguete Universal.Ele ficou conhecido pela OTAN durante a Guerra Fria, como SS-11 Sego. Existe uma designação similar, a UR-100MR, que no entanto se refere a um míssil completamente diferente, o MR-UR-100 Sotka. (pt)
- UR-100是蘇聯於研發與生產的洲際彈道飛彈。他被定位為通用火箭，北約代號是SS-11 Sego，GRAU代號是8K84。名稱相近的UR-100MR(SS-17奔馬)實際上與它是完全不同的飛彈。 (zh)
- L’UR-100 (en russe : УР-100 ou универсальная ракета, « fusée universelle ») ou SS-11 Sego dans la désignation OTAN est un missile balistique intercontinental de seconde génération développé par l'Union soviétique. Le missile qui est conçu par l'OKB-52 de Tchelomeï est déployé entre 1966 et 1996. Dans les années 1970, ce missile, avec près de 1 000 exemplaires opérationnels, était la principale arme nucléaire des forces stratégiques soviétiques. (fr)
- L'UR-100 (in cirillico: УР-100; nome in codice NATO: SS-11 Sego), anche noto con il codice 8K84, è stato un missile balistico intercontinentale di fabbricazione sovietica, sviluppato dall'OKB-52 negli anni sessanta ed entrato in servizio presso le Forze Missilistiche Strategiche dell'Unione Sovietica a partire dal 1967. Costantemente aggiornato nel corso della sua vita operativa, nelle versioni più recenti era in grado di volare su distanze maggiori di 10.000 km trasportando fino a 3 testate nucleari (MIRV). (it)
- УР-100 (Индекс ГРАУ — 8К84, по классификации МО США и НАТО — SS-11 mod.1 Sego) — советская жидкостная двухступенчатая межконтинентальная баллистическая ракета шахтного базирования. Принята на вооружение ракетных войск стратегического назначения (РВСН) постановлением Совета Министров № 705—235 от 21 июля 1967 года.Головной разработчик — ОКБ-52 (руководитель — В. Н. Челомей).Изготовитель — Машиностроительный завод имени М. В. Хруничева, и другие. (ru)
- УР-100 (Індекс ГРАУ — 8К84, за класифікацією НАТО — SS-11 mod.1 Sego) — ракета легкого класу, створювалася як засіб швидкого й відносно недорогого нарощування чисельності угрупування міжконтинентальних балістичних ракет (МБР) СРСР і забезпечення кількісного паритету з угрупуванням МБР США. Формальний початок робіт зі створення ракети був даний державною постановою від 30 березня 1963 р. Головним розробником було визначено (ЦКБМ). У подальшому було проведено модернізацію ракети. Модернізована ракета отримала назву УР-100М. (uk)
|
| rdfs:label
|
- UR-100 (en)
- UR-100 (de)
- UR-100 (es)
- UR-100 (in)
- UR-100 (fr)
- UR-100 (it)
- UR-100 (ko)
- UR-100 (míssil) (pt)
- УР-100 (ru)
- УР-100 (uk)
- UR-100飛彈 (zh)
|
| owl:sameAs
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| foaf:depiction
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| foaf:name
|
- UR-100 (en)
- (SS-11 Sego) (en)
|
| is dbo:knownFor
of | |
| is dbo:wikiPageRedirects
of | |
| is dbo:wikiPageWikiLink
of | |
| is dbp:associated
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
