| dbo:abstract
|
- V informatice je syntaxe programovacího jazyka soubor pravidel, která definují kombinaci symbolů, které jsou považovány za správně strukturovaný dokument nebo fragment v tomto jazyce. To platí jak pro programovací jazyky, kde dokument představuje zdrojový kód, tak pro značkovací jazyky, kde dokument představuje data. Syntaxe jazyka definuje jeho povrchovou formu. Textové programovací jazyky jsou založeny na posloupnosti znaků, zatímco vizuální programovací jazyky jsou založeny na prostorovém uspořádání a spojení mezi symboly (které mohou být textové nebo grafické). Dokumenty, které jsou syntakticky neplatné, obsahují syntaktickou chybu. Syntaxe – forma – je protikladem k sémantice – významu. Při zpracování programovacích jazyků, sémantické zpracování obvykle přichází po syntaktického zpracování, ale v některých případech je sémantické zpracování nezbytné pro dokončení syntaktické analýzy, a ty jsou prováděny společně nebo současně. V překladači, front-end (přední část) provádí syntaktickou analýzu, zatímco sémantickou analýzu provádí back-end (zadní část; a middle-end, pokud je tato fáze rozlišována). (cs)
- التركيب النحوي في لغات البرمجة مجموعة من الرموز والشفرات في الكود مصدري الغاية منها تركيب مصدر متجانس ومتسلسل واضح لبرمجة تعليمة ما.قواعد لغة البرمجة تحدد دائما لكل شفرة طريقة كتابتها لتكون وحدة كاملة صحيحة يستطيع المصرّف والمترجم فهمها ومن ثم الترجمة إلى لغة آلة تفهمها وحدة المعالجة المركزية. (ar)
- Στην επιστήμη των υπολογιστών, η σύνταξη μιας γλώσσας προγραμματισμού είναι το σύνολο από κανόνες που ορίζουν τους συνδυασμούς συμβόλων που θεωρούνται σωστά δομημένα προγράμματα στη γλώσσα αυτή. Η σύνταξη μιας γλώσσας ορίζει τη φόρμα της όπως φαίνεται. Οι γλώσσες προγραμματισμού που βασίζονται σε κείμενο, βασίζονται σε ακολουθίες χαρακτήρων, ενώ οι οπτικές γλώσσες προγραμματισμού βασίζονται στη χωρική διάταξη και στις συνδέσεις μεταξύ συμβόλων (που μπορούν να είναι κείμενο ή γραφικά). Η μιας γλώσσας βασισμένης στο κείμενο ορίζει πώς οι χαρακτήρες ομαδοποιούνται μαζί σε λεκτικές μονάδες (tokens). Άλλοι κανόνες της σύνταξης ορίζουν τις επιτρεπτές ακολουθίες αυτών των λεκτικών μονάδων και η διαδικασία με την οποία ανατίθεται σε αυτές τις ακολουθίες κάποια σημασία, αποτελεί μέρος της σημασιολογίας. Η συντακτική ανάλυση του πηγαίου κώδικα συνήθως αποτελείται από το μετασχηματισμό της γραμμικής ακολουθίας των λεκτικών μονάδων σε ένα ιεραρχικό συντακτικό δένδρο (με τα δένδρα αφηρημένης σύνταξης, τα "abstract syntax trees", να αποτελούν μια βολική μορφή συντακτικών δένδρων). Η διαδικασία αυτή ονομάζεται (parsing), όπως η συντακτική ανάλυση της γλωσσολογίας. Έχουν γραφεί εργαλεία που δημιουργούν αυτόματα συντακτικούς αναλυτές από μια προδιαγραφή της γραμματικής της γλώσσας, γραμμένης σε μορφή Μπάκους-Νάουρ (Backus-Naur form), π.χ. ο Yacc. (el)
- En informática, la sintaxis de un lenguaje informático es el conjunto de reglas que define las combinaciones de símbolos que se consideran declaraciones o expresiones correctamente estructuradas en ese lenguaje. Esto se aplica tanto a los lenguajes de programación, donde el documento representa el código fuente, como a los lenguajes de marcado, donde el documento representa los datos. La sintaxis de un lenguaje define su forma superficial. Los lenguajes informáticos de interfaz de texto, se basan en secuencias de caracteres, mientras que los lenguajes de programación visuales se basan en la disposición espacial y las conexiones entre símbolos (que pueden ser textuales o gráficos). Se dice que los documentos sintácticamente inválidos tienen un error de sintaxis. Cuando se diseña la sintaxis de un lenguaje, el diseñador puede empezar anotando ejemplos de cadenas legales e ilegales, antes de intentar averiguar las reglas generales a partir de estos ejemplos. Por lo tanto, la sintaxis se refiere a la forma del código y se contrapone a la semántica - el significado. En el tratamiento de los lenguajes informáticos, el tratamiento semántico suele ser posterior al sintáctico; sin embargo, en algunos casos, el tratamiento semántico es necesario para completar el análisis sintáctico, y se realizan juntos o al mismo tiempo. En un compilador, el análisis sintáctico comprende el frontend, mientras que el análisis semántico comprende el backend (y el middle end, si se distingue esta fase). La sintaxis de los lenguajes informáticos se clasifica generalmente en tres niveles:
* Palabras – el nivel léxico, que determinan cómo los caracteres forman tokens;
* Frases – el nivel de gramática, en su concepción estricta, que determina qué tokens forman las frases;
* Contexto - que determina a que objetos o nombres de variables se refieren, si los tipos son válidos, etc. (es)
- In computer science, the syntax of a computer language is the rules that defines the combinations of symbols that are considered to be correctly structured statements or expressions in that language. This applies both to programming languages, where the document represents source code, and to markup languages, where the document represents data. The syntax of a language defines its surface form. Text-based computer languages are based on sequences of characters, while visual programming languages are based on the spatial layout and connections between symbols (which may be textual or graphical). Documents that are syntactically invalid are said to have a syntax error. When designing the syntax of a language, a designer might start by writing down examples of both legal and illegal strings, before trying to figure out the general rules from these examples. Syntax therefore refers to the form of the code, and is contrasted with semantics – the meaning. In processing computer languages, semantic processing generally comes after syntactic processing; however, in some cases, semantic processing is necessary for complete syntactic analysis, and these are done together or concurrently. In a compiler, the syntactic analysis comprises the frontend, while the semantic analysis comprises the backend (and middle end, if this phase is distinguished). (en)
- 구문 또는 신택스(syntax)란 프로그래밍 언어에서 프로그램의 모습, 형태, 구조가 어떻게 보이는지에 대해 정의하는 것이며, 구문은 정해진 문법을 이용한다. (ko)
- Syntaxis (ook wel grammatica genoemd) is een term uit de informatica. Voor een programmeertaal is de syntaxis de "taalregels" van het programmeren. Onder taalregels verstaan we de codes die een programmeertaal hanteert. Een veel voorkomende foutmelding, die aangeeft dat een interpreter of compiler de code van een regel niet begrijpt, is de syntax error. Een voorbeeld om te verduidelijken:XML (Extensible Markup Language) is een opmaaktaal die de regel hanteert dat elke zelfgemaakte start-tag bijvoorbeeld <naam></naam> een eind-tag moet bevatten. Als we nu de fout maken door een eind-tag te vergeten zal een programma (XML-parser) de XML-syntaxis controleren en het als fout rapporteren. Om een syntaxis te specificeren wordt meestal de BNF-notatie gebruikt. (nl)
- La sintassi di un linguaggio di programmazione o di un altro linguaggio formale (di markup, di query e così via) indica nell'informatica l'insieme delle regole che una porzione di codice deve seguire per essere considerata conforme a quel linguaggio. Le regole specificano come le sequenze di caratteri devono essere raggruppate per formare token, le sequenze permesse di questi token ed il significato che gli va attribuito (ulteriori significati vengono dati dalla semantica del linguaggio). Inoltre il linguaggio può essere case sensitive o meno. L'analisi sintattica del codice sorgente di solito viene svolta esaminando linearmente la sequenza di token, e creando un albero sintattico. Questo processo viene chiamato parsing, con lo stesso significato che viene dato al termine nell'analisi sintattica della linguistica. Sono stati creati tool che, automaticamente, generano parser partendo dalla specifica di un linguaggio di programmazione descritta con la Backus-Naur Form, ad esempio Yacc (Yet Another Compiler Compiler); questi programmi vengono chiamati generatori di parser. La sintassi di molti linguaggi è al livello 2 (ovvero seguono grammatiche libere dal contesto) nella gerarchia di Chomsky. (it)
- Синтаксис языка программирования — набор правил, описывающий комбинации символов алфавита, считающиеся правильно структурированной программой (документом) или её фрагментом. Синтаксису языка противопоставляется его семантика. Синтаксис языка описывает «чистый» язык, в то же время семантика приписывает значения (действия) различным синтаксическим конструкциям. Каждый язык программирования имеет синтаксическое описание как часть грамматики. Синтаксис языка можно описать, например, с помощью правил Бэкуса — Наура. Синтаксис проверяется на ранних стадиях трансляции. В интерпретируемых языках программирования проверка синтаксиса производится или в процессе интерпретации (выполнения), или в процессе предварительной компиляции в промежуточный код. Кроме того, синтаксис может проверяться непосредственно при редактировании исходных текстов программ при использовании IDE. (ru)
- Синтаксис комп'ютерної мови — це сукупність правил, що визначають комбінації символів, які вважаються правильно структурованим документом або фрагментом цієї мови. Це стосується як мов програмування, результатом якого є початковий код, так і мов розмітки, результатом якого є дані. Синтаксис мови визначає її форму. Текстові комп'ютерні мови базуються на послідовностях символів, а візуальні мови програмування — на просторовому макеті та зв'язках між символами (які можуть бути текстовими чи графічними). Про документи, які синтаксично не правильні, кажуть, що вони мають . Під час розробки синтаксису мови, розробник починає писати приклади як правильних, так і неправильних рядків, перш ніж спробувати з'ясувати загальні правила з цих прикладів. Отже, синтаксис відноситься до форми, і він протиставляється семантиці — значенням. При використанні комп'ютерних мов семантична обробка зазвичай відбувається після синтаксичної; однак, в деяких випадках для повного синтаксичного аналізу необхідна семантична обробка, і вони виконуються або разом або одночасно. У компіляторі синтаксичний аналіз включає передній план, тоді як семантичний аналіз включає вихідний (і проміжну фазу, якщо цю фазу розрізняють). (uk)
|
| rdfs:comment
|
- التركيب النحوي في لغات البرمجة مجموعة من الرموز والشفرات في الكود مصدري الغاية منها تركيب مصدر متجانس ومتسلسل واضح لبرمجة تعليمة ما.قواعد لغة البرمجة تحدد دائما لكل شفرة طريقة كتابتها لتكون وحدة كاملة صحيحة يستطيع المصرّف والمترجم فهمها ومن ثم الترجمة إلى لغة آلة تفهمها وحدة المعالجة المركزية. (ar)
- 구문 또는 신택스(syntax)란 프로그래밍 언어에서 프로그램의 모습, 형태, 구조가 어떻게 보이는지에 대해 정의하는 것이며, 구문은 정해진 문법을 이용한다. (ko)
- V informatice je syntaxe programovacího jazyka soubor pravidel, která definují kombinaci symbolů, které jsou považovány za správně strukturovaný dokument nebo fragment v tomto jazyce. To platí jak pro programovací jazyky, kde dokument představuje zdrojový kód, tak pro značkovací jazyky, kde dokument představuje data. Syntaxe jazyka definuje jeho povrchovou formu. Textové programovací jazyky jsou založeny na posloupnosti znaků, zatímco vizuální programovací jazyky jsou založeny na prostorovém uspořádání a spojení mezi symboly (které mohou být textové nebo grafické). Dokumenty, které jsou syntakticky neplatné, obsahují syntaktickou chybu. (cs)
- Στην επιστήμη των υπολογιστών, η σύνταξη μιας γλώσσας προγραμματισμού είναι το σύνολο από κανόνες που ορίζουν τους συνδυασμούς συμβόλων που θεωρούνται σωστά δομημένα προγράμματα στη γλώσσα αυτή. Η σύνταξη μιας γλώσσας ορίζει τη φόρμα της όπως φαίνεται. Οι γλώσσες προγραμματισμού που βασίζονται σε κείμενο, βασίζονται σε ακολουθίες χαρακτήρων, ενώ οι οπτικές γλώσσες προγραμματισμού βασίζονται στη χωρική διάταξη και στις συνδέσεις μεταξύ συμβόλων (που μπορούν να είναι κείμενο ή γραφικά). (el)
- En informática, la sintaxis de un lenguaje informático es el conjunto de reglas que define las combinaciones de símbolos que se consideran declaraciones o expresiones correctamente estructuradas en ese lenguaje. Esto se aplica tanto a los lenguajes de programación, donde el documento representa el código fuente, como a los lenguajes de marcado, donde el documento representa los datos. La sintaxis de los lenguajes informáticos se clasifica generalmente en tres niveles: (es)
- In computer science, the syntax of a computer language is the rules that defines the combinations of symbols that are considered to be correctly structured statements or expressions in that language. This applies both to programming languages, where the document represents source code, and to markup languages, where the document represents data. (en)
- La sintassi di un linguaggio di programmazione o di un altro linguaggio formale (di markup, di query e così via) indica nell'informatica l'insieme delle regole che una porzione di codice deve seguire per essere considerata conforme a quel linguaggio. Le regole specificano come le sequenze di caratteri devono essere raggruppate per formare token, le sequenze permesse di questi token ed il significato che gli va attribuito (ulteriori significati vengono dati dalla semantica del linguaggio). Inoltre il linguaggio può essere case sensitive o meno. (it)
- Syntaxis (ook wel grammatica genoemd) is een term uit de informatica. Voor een programmeertaal is de syntaxis de "taalregels" van het programmeren. Onder taalregels verstaan we de codes die een programmeertaal hanteert. Een veel voorkomende foutmelding, die aangeeft dat een interpreter of compiler de code van een regel niet begrijpt, is de syntax error. Om een syntaxis te specificeren wordt meestal de BNF-notatie gebruikt. (nl)
- Синтаксис языка программирования — набор правил, описывающий комбинации символов алфавита, считающиеся правильно структурированной программой (документом) или её фрагментом. Синтаксису языка противопоставляется его семантика. Синтаксис языка описывает «чистый» язык, в то же время семантика приписывает значения (действия) различным синтаксическим конструкциям. Каждый язык программирования имеет синтаксическое описание как часть грамматики. Синтаксис языка можно описать, например, с помощью правил Бэкуса — Наура. (ru)
- Синтаксис комп'ютерної мови — це сукупність правил, що визначають комбінації символів, які вважаються правильно структурованим документом або фрагментом цієї мови. Це стосується як мов програмування, результатом якого є початковий код, так і мов розмітки, результатом якого є дані. (uk)
|
