| dbo:abstract
|
- La prospecció superficial és el procés orientat a la localització i reconèixer de les millors zones per excavar un jaciment arqueològic, i poder així identificar les restes arqueològiques. A més s'ha de tenir en compte el màxim de recol·lecció de dades, segons el temps d'excavació i el finançament. Abans, s'ha de fer una recopilació de fonts documentals que verifiquin la localització de jaciment: les fronteres culturals, socials, idiomàtiques, història, tecnologia... I també el clima, la flora i fauna, que poden ser crucials en la conservació d'alguns artefactes. (ca)
- Unter Prospektion (von lateinisch prospecto, deutsch: in die Ferne schauen, Ausschau halten) versteht man in der Archäologie die Erkundung und Erfassung von archäologischen Stätten in einem bestimmten Gebiet, und zwar als grundsätzlich zerstörungsfreier Vorgang. Unter den Methoden findet sich auch die Archäometrie, darunter spezielle Bioprospektion und die geophysikalische Prospektion, um Unbekanntes unter der Erdoberfläche zu registrieren bzw. Bekanntes näher in Betracht zu nehmen. (de)
- La prospección arqueológica es todo el conjunto de trabajos o procedimientos de laboratorio o de campo, dirigidos a la búsqueda de yacimientos arqueológicos o a saber la importancia de acontecimientos pasados. El hallazgo algunas veces es casual, pero también se pueden encontrar al buscar de forma metódica, esto se consigue mediante planes de prospección. Existen casos donde no hay duda de que nos encontramos ante un yacimiento arqueológico, existen otros en los que la información de una prospección de superficie no es suficiente ya que el yacimiento ha podido ser erosionado, desplazado de su posición original o se encuentra bajo el sedimento. Para determinar si el yacimiento se encuentra enterrado hay que realizar una prospección del subsuelo. Con la prospección de superficie se pretende registrar parte o la totalidad de los yacimientos del área geográfica y de los cuales existen restos visibles. La prospección del subsuelo no se aplica a un área geográfica amplia sino que se aplica a un yacimiento concreto, ya conocido, para evaluarlo y determinar qué partes del yacimiento pueden ser más rentables para excavar. Lo primero que se ha de hacer es delimitar el terreno a estudiar. Los límites pueden ser arbitrarios (administrativos) o geográficos (búsqueda de regiones con ciertas similitudes). Se puede optar por dos sistemas: la cobertura total (recorrer todo el territorio a estudiar observándolo todo con la misma intensidad, mayor frecuencia a menor territorio) o el muestreo (selección de áreas significativas). Un elemento fundamental es la intensidad de la prospección que responde al detalle con el que se va a observar el terreno a prospectar. Los prospectores realizan, colocados en línea, un barrido en diferentes direcciones para observar lo que hay en el suelo. Cuanto más juntos vayan, mayor será la intensidad. La prospección se basa en la visibilidad de los yacimientos y habrá que distinguir si no vemos los restos porque no los haya o porque no lo vemos. La prospección arqueológica ha estado considerada dentro de una categoría menor dentro de la práctica arqueológica y durante mucho tiempo no tuvo un marco teórico propio; desde finales del siglo XX ha experimentado un gran crecimiento y autonomía debido a que el incremento de los costes de las excavaciones les ha obligado a valorar mejor el yacimiento antes de excavarlo.[cita requerida] La prospección se ha considerado el paso previo para la excavación, pero es una actividad arqueológica por sí misma. La prospección de campos de batalla o arqueología de campos de batalla se encuentra apenas en desarrollo siendo solo en España por Clemente González García en España y en México de los pocos investigadores que han desarrollado técnicas especializadas para la clasificación. Aquí este tipo de prospección esta en aumento y se da bajo sistemas magnéticos y geofísicos así como una especialización en tácticas militares. (es)
- Appelée également prospection pédestre, la prospection au sol est une méthode d'investigation archéologique consistant à repérer sur le sol en marchant d'éventuels indices archéologiques. Outre les archéologues, d'autres professions prospectent : il peut s'agir des géologues engagés par des entreprises minières, afin de localiser certains gisements par des indices géologiques superficiels ; de naturalistes observant une zone à la recherche d'indices utiles en botanique, zoologie, minéralogie, etc. (fr)
- In archaeology, survey or field survey is a type of field research by which archaeologists (often landscape archaeologists) search for archaeological sites and collect information about the location, distribution and organization of past human cultures across a large area (e.g. typically in excess of one hectare, and often in excess of many km2). Archaeologists conduct surveys to search for particular archaeological sites or kinds of sites, to detect patterns in the distribution of material culture over regions, to make generalizations or test hypotheses about past cultures, and to assess the risks that development projects will have adverse impacts on archaeological heritage. The surveys may be: (a) intrusive or non-intrusive, depending on the needs of the survey team (and the risk of destroying archaeological evidence if intrusive methods are used) and; (b) extensive or intensive, depending on the types of research questions being asked of the landscape in question. Surveys can be a practical way to decide whether or not to carry out an excavation (as a way of recording the basic details of a possible site), but may also be ends in themselves, as they produce important information about past human activities in a regional context. A common role of a field survey is in assessment of the potential archaeological significance of places where development is proposed. This is usually connected to construction work and road building. The assessment determines whether the area of development impact is likely to contain significant archaeological resources and makes recommendations as to whether the archaeological remains can be avoided or an excavation is necessary before development work can commence. Archaeologists use a variety of tools when carrying out surveys, including GIS, GPS, remote sensing, geophysical survey and aerial photography. (en)
- 지표조사(地表調査)는 지역 내의 유물의 유무, 분포, 성격 등을 파악하기 위해 땅 위에 드러난 유적·유물을 훼손하지 않고 조사·기록하는 행위이다. 지표조사는 일반조사, 정밀조사, 특수조사가 있다. (ko)
- Prospectie is een wetenschappelijke discipline die zich bezighoudt met het systematisch opsporen van archeologische resten in de bodem door middel van non-destructieve methoden en technieken. Prospectief onderzoek leidt tot opsporing, begrenzing en waardestelling van archeologische resten zonder deze resten onevenredig te beschadigen. De specifieke technieken, zoals , booronderzoek, , sonderingen, remote sensing en proefsleuvenonderzoek, bestaan al vele decennia. In Nederland werden in de jaren zestig en zeventig van de vorige eeuw door de Rijksdienst voor het Oudheidkundig Bodemonderzoek (thans RCE) uitgebreide oppervlaktekarteringen gedaan, onder meer in West-Friesland en op Texel. In de jaren tachtig kwam daar ook booronderzoek bij als prospectiemethode. RAAP Archeologisch Adviesbureau is hierin een voorloper geweest. Voor prospectietechnieken als remote sensing en geofysisch onderzoek is in Nederland minder aandacht geweest dan in de ons omringende landen. Archeologisch onderzoek in Nederland is geregeld in de Kwaliteitsnorm Nederlandse Archeologie (KNA). Prospectief onderzoek is onderdeel van het archeologisch vooronderzoek, de eerste stap die genomen wordt binnen de AMZ-cyclus. Sinds de totstandkoming van het Verdrag van Malta is prospectief onderzoek in Nederland een belangrijk onderdeel geworden van ruimtelijke ontwikkelingen en de daaraan gekoppelde procedures om een bouw-, aanleg- of omgevingsvergunning te verkrijgen. In het genoemde verdrag is immers vastgelegd dat het archeologisch erfgoed beschermd moet worden. Dat dient plaats te vinden via het beleid inzake stedenbouw en landinrichting. Hierbij moet gewaarborgd worden dat archeologische onderzoeken op wetenschappelijke wijze worden verricht. Daarbij moeten zo veel mogelijk non-destructieve onderzoeksmethoden worden toegepast. Sinds de wijziging van de Monumentenwet in 2007 is archeologie een ruimtelijk aspect waarmee bij de vaststelling van ruimtelijke plannen rekening gehouden dient te worden. De aanvrager van een vergunning moet, als daarom wordt gevraagd, een archeologisch onderzoeksrapport overleggen waarin de archeologische waarde van het terrein in voldoende mate is vastgesteld. Op basis van de resultaten van prospectief onderzoek kan een keuze gemaakt worden voor behoud in de bodem, opgraving van de vindplaats of vrijgave van de locatie voor ontwikkelingen. Deze keuze wordt gemaakt door de bevoegde overheid (het zogenaamde bevoegd gezag), zoals een gemeente of provincie. Een groot deel van het huidige archeologische onderzoek in Nederland is prospectieonderzoek. Tot het wetenschappelijk onderzoek naar prospectie behoren onder meer het proefschrift van uit 1994, het door Senter Technologie en Samenleving gefinancierde onderzoek naar de effectiviteit van boorstrategieën uitgevoerd door RAAP, en door NWO-programma gefinancierd onderzoek naar archeologische verwachtingskaarten en naar het gebruik van , remote sensing en . Prospectief onderzoek wordt in Nederland uitgevoerd in opdracht van partijen die ingrepen in de bodem plannen, zoals agrariërs, bouwbedrijven en overheden. Het onderzoek mag alleen worden uitgevoerd door bedrijven met een opgravingsvergunning, zoals RAAP Archeologisch Adviesbureau, BAAC en het ADC. (nl)
- 一般調査（いっぱんちょうさ、英語: general survey）、遺跡分布調査（いせきぶんぷちょうさ）、表面調査（ひょうめんちょうさ、英語: field survey）とは、考古学において、遺跡の立地、座標、、分布を確認するために、一定の範囲を踏査、もしくは表面の遺物散布状況を確認する調査、作業のことをいう。 調査の成果は、やにまとめられ、遺跡の立地や所在だけでなく、遺物を採集して、その年代が判別できたり、地表に露出した遺構の様子が判別できれば、将来的な調査や遺跡の保存状況の把握のためにそれも記録される。航空写真などで遺跡らしいものが発見された場合に現地を確認するのもこれに含まれる。 日本では、昭和50年代に行われ、全国の遺跡の分布状況が確認され、遺跡地図、遺跡台帳が作成された。アメリカ隊などは、メソアメリカの遺跡を航空写真で発見したら現地へ赴いたりしている。日本人の海外の一般調査は、ペルーやボリビアで若手研究者が盛んに行っている。 (ja)
- La ricognizione archeologica è in archeologia il procedimento metodologico attraverso il quale vengono raccolte informazioni riguardo alla dislocazione, distribuzione e organizzazione territoriale delle culture umane del passato in una vasta area (da circa un ettaro a diversi chilometri quadrati). Gli obiettivi possono essere l'identificazione sistematica di siti archeologici precedentemente sconosciuti in una regione, oppure l'individuazione sistematica di resti di edifici o di scarichi di immondizie in un sito determinato.Le modalità di questo procedimento sono state elaborate da nella ricognizione della Valle di Viru in Perù nel 1949. (it)
- Археологическая разведка — исследование древних исторических памятников, определение их местонахождения, научная регистрация. Основная научная цель археологической разведки — поиск материальных данных, необходимых для исследования быта, искусства, религиозных верований народов, населявших в древние века определенный географический район; составление топографических планов, регистрация типов проведенных съёмок, определение связи между памятниками и местными природно-ландшафтными условиями и другие мероприятия. Археологическая разведка проводится также в целях определения точного местонахождения памятников, закономерности их расположения. Существуют различные методы археологической разведки — в зависимости от времени проведения и поставленных целей. Например, исследование памятников, имеющих на поверхности земли малочисленные признаки древних веков, результативно проводить в весенние и осенние месяцы. Во время разведки учитывается связь между рельефом земли и месторасположением памятников. Например, стоянки каменного века находятся только на возвышенностях, в пещерах; стоянки эпохи неолита — на побережье озёр или у истока родника; поселений бронзового века — рядом с водой у подножья горы или холма; памятники раннего железного века — в местах, удобных для выпаса скота. Основные методы археологической разведки — исследование с помощью карты, космических снимков или с применением геодезических, электромагнитных и других приборов. (ru)
- Археологічна розвідка — дослідження стародавніх історичних пам'яток, визначення їх місцезнаходження та наукова реєстрація. Основна наукова мета археологічної розвідки - пошук матеріальних даних, необхідних для дослідження побуту, мистецтва, релігійних вірувань народів, що населяли в давні віки певний географічний район; складання топографічних планів, реєстрація типів проведених зйомок, визначення зв'язку між пам'ятниками і місцевими природно-ландшафтними умовами та інші заходи. Археологічна розвідка проводиться також з метою визначення точного місцезнаходження пам'ятників, закономірності їх розташування. Існують різні методи археологічної розвідки - в залежності від часу проведення та поставлених цілей. Наприклад, дослідження пам'яток, що мають на поверхні землі нечисленні ознаки давніх віків, результативно проводити в весняні та осінні місяці. Під час розвідки враховується зв'язок між рельєфом землі і місцем розташування пам'ятників. Наприклад, стоянки кам'яного віку знаходяться тільки на височинах, по ямах, стоянки епохи неоліту - на узбережжі озер або біля витоку джерела; поселень бронзового століття - поруч з водою біля підніжжя гори або пагорба; пам'ятники раннього залізного віку - в місцях, зручних для випасу худоби. Основні методи археологічної розвідки - дослідження за допомогою карти, космічних знімків або із застосуванням геодезичних, електромагнітних та інших приладів. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- La prospecció superficial és el procés orientat a la localització i reconèixer de les millors zones per excavar un jaciment arqueològic, i poder així identificar les restes arqueològiques. A més s'ha de tenir en compte el màxim de recol·lecció de dades, segons el temps d'excavació i el finançament. Abans, s'ha de fer una recopilació de fonts documentals que verifiquin la localització de jaciment: les fronteres culturals, socials, idiomàtiques, història, tecnologia... I també el clima, la flora i fauna, que poden ser crucials en la conservació d'alguns artefactes. (ca)
- Unter Prospektion (von lateinisch prospecto, deutsch: in die Ferne schauen, Ausschau halten) versteht man in der Archäologie die Erkundung und Erfassung von archäologischen Stätten in einem bestimmten Gebiet, und zwar als grundsätzlich zerstörungsfreier Vorgang. Unter den Methoden findet sich auch die Archäometrie, darunter spezielle Bioprospektion und die geophysikalische Prospektion, um Unbekanntes unter der Erdoberfläche zu registrieren bzw. Bekanntes näher in Betracht zu nehmen. (de)
- Appelée également prospection pédestre, la prospection au sol est une méthode d'investigation archéologique consistant à repérer sur le sol en marchant d'éventuels indices archéologiques. Outre les archéologues, d'autres professions prospectent : il peut s'agir des géologues engagés par des entreprises minières, afin de localiser certains gisements par des indices géologiques superficiels ; de naturalistes observant une zone à la recherche d'indices utiles en botanique, zoologie, minéralogie, etc. (fr)
- 지표조사(地表調査)는 지역 내의 유물의 유무, 분포, 성격 등을 파악하기 위해 땅 위에 드러난 유적·유물을 훼손하지 않고 조사·기록하는 행위이다. 지표조사는 일반조사, 정밀조사, 특수조사가 있다. (ko)
- 一般調査（いっぱんちょうさ、英語: general survey）、遺跡分布調査（いせきぶんぷちょうさ）、表面調査（ひょうめんちょうさ、英語: field survey）とは、考古学において、遺跡の立地、座標、、分布を確認するために、一定の範囲を踏査、もしくは表面の遺物散布状況を確認する調査、作業のことをいう。 調査の成果は、やにまとめられ、遺跡の立地や所在だけでなく、遺物を採集して、その年代が判別できたり、地表に露出した遺構の様子が判別できれば、将来的な調査や遺跡の保存状況の把握のためにそれも記録される。航空写真などで遺跡らしいものが発見された場合に現地を確認するのもこれに含まれる。 日本では、昭和50年代に行われ、全国の遺跡の分布状況が確認され、遺跡地図、遺跡台帳が作成された。アメリカ隊などは、メソアメリカの遺跡を航空写真で発見したら現地へ赴いたりしている。日本人の海外の一般調査は、ペルーやボリビアで若手研究者が盛んに行っている。 (ja)
- La prospección arqueológica es todo el conjunto de trabajos o procedimientos de laboratorio o de campo, dirigidos a la búsqueda de yacimientos arqueológicos o a saber la importancia de acontecimientos pasados. El hallazgo algunas veces es casual, pero también se pueden encontrar al buscar de forma metódica, esto se consigue mediante planes de prospección. Existen casos donde no hay duda de que nos encontramos ante un yacimiento arqueológico, existen otros en los que la información de una prospección de superficie no es suficiente ya que el yacimiento ha podido ser erosionado, desplazado de su posición original o se encuentra bajo el sedimento. Para determinar si el yacimiento se encuentra enterrado hay que realizar una prospección del subsuelo. (es)
- In archaeology, survey or field survey is a type of field research by which archaeologists (often landscape archaeologists) search for archaeological sites and collect information about the location, distribution and organization of past human cultures across a large area (e.g. typically in excess of one hectare, and often in excess of many km2). Archaeologists conduct surveys to search for particular archaeological sites or kinds of sites, to detect patterns in the distribution of material culture over regions, to make generalizations or test hypotheses about past cultures, and to assess the risks that development projects will have adverse impacts on archaeological heritage. The surveys may be: (a) intrusive or non-intrusive, depending on the needs of the survey team (and the risk of des (en)
- La ricognizione archeologica è in archeologia il procedimento metodologico attraverso il quale vengono raccolte informazioni riguardo alla dislocazione, distribuzione e organizzazione territoriale delle culture umane del passato in una vasta area (da circa un ettaro a diversi chilometri quadrati). (it)
- Prospectie is een wetenschappelijke discipline die zich bezighoudt met het systematisch opsporen van archeologische resten in de bodem door middel van non-destructieve methoden en technieken. Prospectief onderzoek leidt tot opsporing, begrenzing en waardestelling van archeologische resten zonder deze resten onevenredig te beschadigen. De specifieke technieken, zoals , booronderzoek, , sonderingen, remote sensing en proefsleuvenonderzoek, bestaan al vele decennia. (nl)
- Археологическая разведка — исследование древних исторических памятников, определение их местонахождения, научная регистрация. Основная научная цель археологической разведки — поиск материальных данных, необходимых для исследования быта, искусства, религиозных верований народов, населявших в древние века определенный географический район; составление топографических планов, регистрация типов проведенных съёмок, определение связи между памятниками и местными природно-ландшафтными условиями и другие мероприятия. Археологическая разведка проводится также в целях определения точного местонахождения памятников, закономерности их расположения. Существуют различные методы археологической разведки — в зависимости от времени проведения и поставленных целей. Например, исследование памятников, имеющих (ru)
- Археологічна розвідка — дослідження стародавніх історичних пам'яток, визначення їх місцезнаходження та наукова реєстрація. Основна наукова мета археологічної розвідки - пошук матеріальних даних, необхідних для дослідження побуту, мистецтва, релігійних вірувань народів, що населяли в давні віки певний географічний район; складання топографічних планів, реєстрація типів проведених зйомок, визначення зв'язку між пам'ятниками і місцевими природно-ландшафтними умовами та інші заходи. Археологічна розвідка проводиться також з метою визначення точного місцезнаходження пам'ятників, закономірності їх розташування. Існують різні методи археологічної розвідки - в залежності від часу проведення та поставлених цілей. Наприклад, дослідження пам'яток, що мають на поверхні землі нечисленні ознаки давніх в (uk)
|
