| dbo:abstract
|
- SU-122 bylo sovětské samohybné dělo, šlo o reakcí na německé útočné dělo StuG III, které dosahovalo velmi dobrých výsledků. Bylo vyvíjeno od dubna 1942, přičemž byly vyrobeny dva konkurenční prototypy. Výroba SU-122 začala koncem roku 1942. Do léta 1944, kdy skončila produkce, bylo vyrobeno 1148 kusů samohybných děl SU-122. Stále však nadále zůstávaly sekundární zbraní ruční zbraně posádky. SU-122 bylo mezi sovětskými tankisty velmi oblíbené, protože bylo schopno bojovat s německými tanky Panther a Tiger I. Sloužilo také jako vozidlo pro podporu a pro převoz pěchoty na bojišti. (cs)
- Das SU-122 (russisch СУ-122) war eine sowjetische Selbstfahrlafette, die zur Zeit des Zweiten Weltkrieges entwickelt wurde. Die Bezeichnung SU bedeutet Samochodnaja Ustanowka (Selbstfahrlafette) und die Zahl 122 steht für das Kaliber der Hauptwaffe des Fahrzeugs. Das Konstruktionsbüro des Uralski Sawod Tjaschologo Maschinostrojenija (russisch Уральский завод тяжёлого машиностроения, УЗТМ, Уралмаш, kurz USTM, Uralmasch – Uraler Werk des Schweren Maschinenbaus) in Swerdlowsk entwarf das SU-122 im November des Jahres 1942. Als Projektleiter wirkte , einer der damals führenden Spezialisten in der Entwicklung mittlerer Selbstfahrartillerie-Fahrzeuge. Nachdem die Sowjetarmee das Sturmgeschütz im nächsten Monat angenommen hatte, begann der Betrieb mit der Serienproduktion. Die Fertigung des SU-122 endete nach dem Bau von 638 Einheiten im August 1943, als die Produktionskapazitäten für die Herstellung des neuen Jagdpanzers SU-85 freigemacht wurden. Viele Baugruppen des SU-85, wie das Fahrgestell, waren Weiterentwicklungen der entsprechenden Teile des SU-122. Die Rote Armee setzte das SU-122 in den Gefechten des Zweiten Weltkriegs ab Februar 1943 ein. Die Fahrzeuge wurden mit Erfolg hauptsächlich als mittleres Sturmgeschütz genutzt, manchmal übernahmen sie auch die Aufgaben von Panzerhaubitzen. Versuche eines Einsatzes als Jagdpanzer scheiterten an der hierfür ungeeigneten Hauptwaffe. Der Höhepunkt der aktiven Verwendung lag im zweiten Halbjahr 1943. Nach den schweren Verlusten im Jahr 1944 wurden die SU-122 dann selten im Fuhrpark der sowjetischen Truppen, einzelne verbliebene Fahrzeuge waren bis zum Kriegsende im Kampfeinsatz. (de)
- El SU-122 (en ruso, Samokhodnaya Ustanovka; Lit. Cañón Autopropulsado) fue un cañón autopropulsado soviético de peso medio equipado con un sobre el chasis de un tanque medio T-34, el vehículo se puede incluir en la clase de cañones de asalto (con algunas restricciones, también podía usarse como obús autopropulsado). Esta vehículo se convirtió en uno de los primeros cañones autopropulsados desarrollados en la URSS, adoptados a la producción en masa. Se decidió construir el SU-122 tanto debido a la necesidad de simplificar el diseño del tanque T-34 en las duras condiciones militares de la URSS a mediados de 1942, como por el deseo de proporcionar tanques y unidades mecanizadas como un medio de apoyo de fuego poderoso y altamente móvil. El 30 de noviembre de 1942, en la Planta de Construcción de Maquinaria Pesada de los Urales (Ural's'kiy Zavod Tyazhelogo Mashinostroyeniya, UZTM, Uralmash), se completó la construcción del prototipo SU-122 y, debido a la falta de artillería autopropulsada, el SU-122 se puso en producción en masa en diciembre. En su proceso, el vehículo sufrió numerosas modificaciones asociadas con su apresurado diseño y puesta en producción. Finalmente, la producción del SU-122 finalizó en agosto de 1943 debido a su sustitución por el cazacarros SU-85 basados en el SU-122. Se construyeron un total de 640 SU-122. El SU-122 apareció en el frente a principios de febrero de 1943 y participó con éxito en una operación del 54 ° Ejército en el área de Smerdyn como parte de los regimientos de artillería autopropulsada 1433 y 1434 en el Frente del Vóljov. El SU-122 se utilizó de forma más masiva en campañas ofensivas en la segunda mitad de 1943, pero incluso después de terminar su producción en masa, se utilizó activa y con éxito en batallas hasta el final de la Segunda Guerra Mundial. Únicamente ha sobrevivido un SU-122, que se exhibe en el Museo de Blindados de Kúbinka, en el óblast de Moscú. (es)
- Le SU-122 est canon automoteur soviétique mis en service en 1942, utilisé lors de la seconde guerre mondiale et basé sur le châssis du T-34. (fr)
- The SU-122 (from Samokhodnaya Ustanovka 122 mm) was a Soviet self-propelled howitzer or assault gun used during World War II. The number "122" in the designation represents the caliber of the main armament, a 122 mm M-30S howitzer. The chassis was that of the T-34. (en)
- Il SU-122 (Samokhodnaja Ustanovka - 122) era un semovente d'artiglieria utilizzato dall'Armata Rossa durante la seconda guerra mondiale. (it)
- SU-122 – średnie samobieżne działo pancerne produkcji radzieckiej z okresu II wojny światowej. (pl)
- SU-122は、T-34をベースに開発された自走砲。国営第9ウラル重機械工具製造所で、1942年末より生産開始された。 SUとは、キリル文字では「CY」と表記し、「самоходная （артиллерийская） установка サマホードナヤ・（アルティレリイスカヤ・）ウスタノーフカ」（自走砲の意）の頭文字を取ったもの。 (ja)
- O SU-122 (em СУ-122, de Samokhodnaya Ustanovka 122) foi um canhão de assalto utilizado pela União Soviética durante a Segunda Guerra Mundial. A designação SU significa Samokhodnaya Ustanovka (canhão autopropulsado) e o número "122" designa o calibre do seu armamento principal, o obus soviético M1938 (M-30), de 122 milímetros. Foi desenvolvido baseando-se no chassi do tanque médio T-34. Apenas um SU-122 sobreviveu e está em exibição no Museu de Blindados de Kubinka, na região de Moscou. (pt)
- De SU-122 of SOe-122 (Russisch: СУ-122) was een Sovjet-Russische gemechaniseerde houwitser die gebruikt werd tijdens de Tweede Wereldoorlog. De 122 in de naam staat voor het kaliber van kanon; 122 mm. Het voertuig werd ontworpen in 1942, in navolging van het succesvolle Duitse Sturmgeschütz III. Gemechaniseerd geschut biedt enkele voordelen tegenover traditionele tanks. Doordat ze geen koepel hebben zijn ze goedkoper en sneller te produceren, en kunnen zwaardere kalibers gebruikt worden met meer ruimte in het voertuig. Daartegenover staat dat bij het richten het hele voertuig moet draaien. De SU-122 maakte gebruik van het chassis van de succesvolle T-34-tank, waardoor de kosten gedrukt konden worden. Het eerste prototype werd geleverd eind 1942, en productie startte in december van dat jaar. Het originele plan voor de productie was dat maandelijks 100 SU-122s geleverd zouden worden. Het voertuig werd geproduceerd tot in de zomer van 1944, uiteindelijk werden er ongeveer 1150 stuks gebouwd. De SU-122 bewees zijn nut bij het bombarderen van fortificaties, en de impact van de 122mm-granaat kon het pantser van de Duitse Tiger I penetreren vanop korte afstand. Toch was het niet succesvol in een antitankrol, en productie werd stopgezet om voorrang te geven aan het krachtigere geschut. (nl)
- SU-122 var en sovjetisk infanterikanonvagn med 122mm kanon, byggd på samma chassi som T-34. Den var inspirerad att den framgångsrika tyska Sturmgeschütz III. Produktionen började i december 1942 med 27 vagnar byggda första månaden, planen var att bygga 100 stycken SU-122 varje månad. När produktionen upphörde sommaren 1944 hade totalt 1 150 stycken SU-122 byggts. Källa: Engelska Wikipedia (sv)
- СУ-122 — средняя по массе советская самоходно-артиллерийская установка (САУ) класса штурмовых орудий (с некоторыми ограничениями могла использоваться и в качестве самоходной гаубицы). Эта машина стала одной из первых разработанных в СССР САУ, принятых в крупносерийное производство. Стимулом для создания СУ-122 стали как необходимость максимального упрощения конструкции танка Т-34 в тяжёлых для СССР военных условиях середины 1942 года, так и стремление дать танковым и механизированным частям мощное и высокомобильное средство огневой поддержки. 30 ноября 1942 года на Уральском заводе тяжёлого машиностроения (УЗТМ, Уралмаш) закончилась постройка прототипа СУ-122 и, ввиду нехватки самоходной артиллерии, СУ-122 была уже в декабре запущена в серийное производство. В его процессе машина подвергалась многочисленным доработкам, связанным с её поспешным тестированием и принятием на вооружение. Выпуск СУ-122 был прекращён в августе 1943 года из-за перехода на производство истребителей танков СУ-85, созданных на базе СУ-122. Всего было построено 640 самоходок. СУ-122 появились на фронте в начале февраля 1943 года и успешно приняли участие в частной операции 54-й армии в районе Смердыни в составе 1433-го и 1434-го самоходных артиллерийских полков на Волховском фронте. Наиболее массово СУ-122 применялись в наступательных кампаниях второй половины 1943 года, но и после снятия с производства активно и успешно использовались в боях вплоть до окончания Великой Отечественной войны. До настоящего времени уцелела всего одна СУ-122, которая экспонируется в Бронетанковом музее в подмосковной Кубинке. (ru)
- СУ-122 — середня по масі радянська самохідно-артилерійська установка (САУ) класу штурмових гармат (з деякими обмеженнями могла використовуватися і в ролі самохідної гаубиці). Ця машина стала однією з перших розроблених в СРСР САУ, прийнятих у багатосерійне виробництво. Стимулом для створення СУ-122 стали як необхідність максимального спрощення конструкції танку Т-34 у важких для СРСР військових умовах середини 1942 року, так і прагнення дати танковим і механізованим частинам потужний і високомобільних засіб вогневої підтримки. 30 листопада 1942 року на (УЗВМ, Уралмаш) закінчилася споруда прототипу СУ-122 і, зважаючи на брак самохідної артилерії, СУ-122 була вже в грудні запущена в серійне виробництво. Під час процесу машина піддавалася численним доопрацюванням, пов'язаним з її поспішним тестуванням і прийняттям на озброєння. Випуск СУ-122 був припинений в серпні 1943 року через перехід на виробництво винищувачів танків СУ-85, створених на базі СУ-122. Всього було побудовано 638 самохідок. СУ-122 з'явилися на фронті на початку лютого 1943 року і успішно взяли участь в операції 54-й армії в районі Смердині у складі 1433-го і 1434-го самохідних артилерійських полків на Волховському фронті. Найбільш масово СУ-122 застосовувалися в наступальних кампаніях другої половини 1943 року, але і після зняття з виробництва активно і успішно використовувалися в боях аж до закінчення німецько-радянської війни. До теперішнього часу уціліла лише одна СУ-122, яка експонується в бронетанковому музеї в підмосковній Кубинці. (uk)
- SU-122(Samokhodnaya Ustanovka 122 mm) 是蘇聯于1942年開始利用T-34底盘改装生產的突击炮。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- SU-122 bylo sovětské samohybné dělo, šlo o reakcí na německé útočné dělo StuG III, které dosahovalo velmi dobrých výsledků. Bylo vyvíjeno od dubna 1942, přičemž byly vyrobeny dva konkurenční prototypy. Výroba SU-122 začala koncem roku 1942. Do léta 1944, kdy skončila produkce, bylo vyrobeno 1148 kusů samohybných děl SU-122. Stále však nadále zůstávaly sekundární zbraní ruční zbraně posádky. SU-122 bylo mezi sovětskými tankisty velmi oblíbené, protože bylo schopno bojovat s německými tanky Panther a Tiger I. Sloužilo také jako vozidlo pro podporu a pro převoz pěchoty na bojišti. (cs)
- Le SU-122 est canon automoteur soviétique mis en service en 1942, utilisé lors de la seconde guerre mondiale et basé sur le châssis du T-34. (fr)
- The SU-122 (from Samokhodnaya Ustanovka 122 mm) was a Soviet self-propelled howitzer or assault gun used during World War II. The number "122" in the designation represents the caliber of the main armament, a 122 mm M-30S howitzer. The chassis was that of the T-34. (en)
- Il SU-122 (Samokhodnaja Ustanovka - 122) era un semovente d'artiglieria utilizzato dall'Armata Rossa durante la seconda guerra mondiale. (it)
- SU-122 – średnie samobieżne działo pancerne produkcji radzieckiej z okresu II wojny światowej. (pl)
- SU-122は、T-34をベースに開発された自走砲。国営第9ウラル重機械工具製造所で、1942年末より生産開始された。 SUとは、キリル文字では「CY」と表記し、「самоходная （артиллерийская） установка サマホードナヤ・（アルティレリイスカヤ・）ウスタノーフカ」（自走砲の意）の頭文字を取ったもの。 (ja)
- O SU-122 (em СУ-122, de Samokhodnaya Ustanovka 122) foi um canhão de assalto utilizado pela União Soviética durante a Segunda Guerra Mundial. A designação SU significa Samokhodnaya Ustanovka (canhão autopropulsado) e o número "122" designa o calibre do seu armamento principal, o obus soviético M1938 (M-30), de 122 milímetros. Foi desenvolvido baseando-se no chassi do tanque médio T-34. Apenas um SU-122 sobreviveu e está em exibição no Museu de Blindados de Kubinka, na região de Moscou. (pt)
- SU-122 var en sovjetisk infanterikanonvagn med 122mm kanon, byggd på samma chassi som T-34. Den var inspirerad att den framgångsrika tyska Sturmgeschütz III. Produktionen började i december 1942 med 27 vagnar byggda första månaden, planen var att bygga 100 stycken SU-122 varje månad. När produktionen upphörde sommaren 1944 hade totalt 1 150 stycken SU-122 byggts. Källa: Engelska Wikipedia (sv)
- SU-122(Samokhodnaya Ustanovka 122 mm) 是蘇聯于1942年開始利用T-34底盘改装生產的突击炮。 (zh)
- Das SU-122 (russisch СУ-122) war eine sowjetische Selbstfahrlafette, die zur Zeit des Zweiten Weltkrieges entwickelt wurde. Die Bezeichnung SU bedeutet Samochodnaja Ustanowka (Selbstfahrlafette) und die Zahl 122 steht für das Kaliber der Hauptwaffe des Fahrzeugs. (de)
- El SU-122 (en ruso, Samokhodnaya Ustanovka; Lit. Cañón Autopropulsado) fue un cañón autopropulsado soviético de peso medio equipado con un sobre el chasis de un tanque medio T-34, el vehículo se puede incluir en la clase de cañones de asalto (con algunas restricciones, también podía usarse como obús autopropulsado). Esta vehículo se convirtió en uno de los primeros cañones autopropulsados desarrollados en la URSS, adoptados a la producción en masa. Únicamente ha sobrevivido un SU-122, que se exhibe en el Museo de Blindados de Kúbinka, en el óblast de Moscú. (es)
- De SU-122 of SOe-122 (Russisch: СУ-122) was een Sovjet-Russische gemechaniseerde houwitser die gebruikt werd tijdens de Tweede Wereldoorlog. De 122 in de naam staat voor het kaliber van kanon; 122 mm. Het voertuig werd ontworpen in 1942, in navolging van het succesvolle Duitse Sturmgeschütz III. Gemechaniseerd geschut biedt enkele voordelen tegenover traditionele tanks. Doordat ze geen koepel hebben zijn ze goedkoper en sneller te produceren, en kunnen zwaardere kalibers gebruikt worden met meer ruimte in het voertuig. Daartegenover staat dat bij het richten het hele voertuig moet draaien. (nl)
- СУ-122 — средняя по массе советская самоходно-артиллерийская установка (САУ) класса штурмовых орудий (с некоторыми ограничениями могла использоваться и в качестве самоходной гаубицы). Эта машина стала одной из первых разработанных в СССР САУ, принятых в крупносерийное производство. Стимулом для создания СУ-122 стали как необходимость максимального упрощения конструкции танка Т-34 в тяжёлых для СССР военных условиях середины 1942 года, так и стремление дать танковым и механизированным частям мощное и высокомобильное средство огневой поддержки. 30 ноября 1942 года на Уральском заводе тяжёлого машиностроения (УЗТМ, Уралмаш) закончилась постройка прототипа СУ-122 и, ввиду нехватки самоходной артиллерии, СУ-122 была уже в декабре запущена в серийное производство. В его процессе машина подвергал (ru)
- СУ-122 — середня по масі радянська самохідно-артилерійська установка (САУ) класу штурмових гармат (з деякими обмеженнями могла використовуватися і в ролі самохідної гаубиці). Ця машина стала однією з перших розроблених в СРСР САУ, прийнятих у багатосерійне виробництво. Стимулом для створення СУ-122 стали як необхідність максимального спрощення конструкції танку Т-34 у важких для СРСР військових умовах середини 1942 року, так і прагнення дати танковим і механізованим частинам потужний і високомобільних засіб вогневої підтримки. 30 листопада 1942 року на (УЗВМ, Уралмаш) закінчилася споруда прототипу СУ-122 і, зважаючи на брак самохідної артилерії, СУ-122 була вже в грудні запущена в серійне виробництво. Під час процесу машина піддавалася численним доопрацюванням, пов'язаним з її поспішним т (uk)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}